Зауваження і пропозиції до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні (СПО) за участю Профспілки працівників охорони здоров'я України, департаменту охорони праці ФПУ провів опрацювання проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції побудови нової національної системи охорони здоров'я України», надісланого Міністерством охорони здоров'я України і направив низку зауважень і пропозицій розробнику. Пропоновані зміни та пропозиції надаємо для огляду.

18.07.2014 №04-18/678-СПО

Про проект розпорядження Кабінету Міністрів
України
Міністерство охорони
здоров'я України

Спільний представницький орган об'єднань профспілок розглянув проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції побудови нової національної системи охорони здоров'я України» (надалі - Концепція), надісланий до СПО листом Міністерства охорони здоров'я України від 04.07.2014 № 3.19-286/1856 і повідомляє наступне.

Проект Концепції містить ряд позитивних моментів: визначені кроки для побудови нової національної системи охорони здоров'я на коротко-середньо та довгострокову перспективу, більш чітко окреслені проблеми та шляхи їх вирішення. Зокрема, передбачається встановлення гарантованого рівня медичної допомоги, законодавче врегулювання питань загальнообов'язкового державного медичного страхування, забезпечення належного рівня фінансування охорони здоров'я з диверсифікацією джерел фінансування, об'єднання коштів громад у фінансові пули на регіональному рівні, розроблення та запровадження нових підходів до нормування праці, виходячи з її інтенсивності і складності та ряд інших.

Разом з тим вважаємо, що проект Концепції потребує суттєвого доопрацювання з наступних причин. Так, серед причин невдалого реформування системи охорони здоров'я у межах пілотних проектів вказано лише «недостатній термін відпрацювання» і не наголошується на відсутності вагомих фінансових інвестицій для їх реалізації.

Мета Концепції жодним чином не передбачає відродження престижності медичної професії

Ключовим питанням Концепції (як і діючого експерименту в системі ОЗ) є вимоги статті 49 Конституції України щодо безоплатного надання медичної допомоги населенню, а також прямої заборони скорочення існуючої мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я, які надають безоплатну медичну допомогу населенню. Суперечливим є наміри «опрацювати питання щодо необхідності нової редакції 49 Статті Конституції України» і, одночасно, без реалізації цих намірів - «розпочати реструктуризацію мережі закладів охорони здоров'я (ЗОЗ), забезпечивши чітке розмежування вторинної медичної допомоги (ВМД) та третинної медичної допомоги (ТМД), а також функціональну спеціалізацію закладів ВМД відповідно до інтенсивності лікування та видів ВМД зі створенням ЗОЗ нового типу».

Запровадження базисних елементів нової системи охорони здоров'я передбачається на аналізі та врахуванні позитивних результатів реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 07.07.2011р. Закон про реформування має кінцевий термін дії - «31 грудня 2014 року», але об'єктивно визначити результати експерименту за зазначеним Законом у комплексі не вдасться, в силу різних незалежних причин (Донецька область перебуває в зоні проведення АТО), що вказує на необхідність термінового оприлюднення Міністерством охорони здоров'я показників, які ним визнані вдалими; тим більше, що Проект має на меті розповсюдити їх на всю країну, а перший етап розбудови НСОЗ на найближчу перспективу визначено як «2014-2015» роки.

У проекті Концепції жодним чином не визначено питань відновлення медицини праці в Україні та здійснення профілактичних заходів із запобігання професійним захворюванням і професійним отруєнням працівників. Вважаємо за необхідне, серед основних шляхів реалізації проекту Концепції в Україні визначити, що програмна діяльність крім інших напрямів, спрямовується на вирішення практичних проблем, що виникають при реалізації конституційних прав працівників на охорону здоров'я, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя, безпечні та здорові умови праці. Вирішення практичних питань спрямоване на подолання в подальшому основних загрозливих факторів працюючому населенню у сфері охорони здоров'я безпосередньо на виробництві.

Пропонуємо передбачати механізм участі соціальних партнерів у прийнятті рішень щодо поновлення та розвитку медицини праці, виходячи з того, що складовими інтегрованими частинами медицини праці визнаються охорона праці, гігієна праці, профпатологічна медична служба, медико-соціальна експертиза, реабілітація хворих, а також відповідні положення щодо розвитку зазначених напрямів медичної діяльності.

Одним із передбачених проектом шляхів і способів розв'язання проблеми у відповідному розділі Концепції визначено застосування нових фінансових механізмів оплати медичних послуг, при цьому жодним чином не зазначається про необхідність попереднього законодавчого визначення переліку медичних послуг, обсягів медичних послуг за рівнями медичної допомоги тощо. Також у цьому розділі зазначається про усунення дискримінації між державними та недержавними ЗОЗ, при цьому не визначено чи включає термін «недержавний» комунальні та приватні ЗОЗ та в чому саме і з боку кого виявляється дискримінація таких ЗОЗ порівняно з державними.

У розділі, присвяченому змінам системи управління галуззю вважаємо передчасним створення системи саморегульованих організацій надавачів медичної допомоги. Передача регуляторних та управлінських функцій у таких організаціях невизначеним структурам громадянського суспільства створює значні корупційні ризики, що виникають у системі фінансування та закупівель для таких організацій.

Категорично неприйнятним є положення цього розділу щодо залучення населення до співоплати наданої медичної допомоги, так як така вимога порушує конституційні права громадян України, залишається, з точки зору населення, однією з основних проблем функціонування сучасної системи охорони здоров'я, а вимушена незаконна оплата медичних послуг населенням у розмірах, по різним даним, 40-50% від загального обсягу фінансування сфери охорони здоров'я, стала одним із основних джерел корупції у сфері охорони здоров'я.

Недоцільним вважаємо створення Національного центру контролю за громадським здоров'ям шляхом об'єднання Державної санепідслужби, Держслужби України соцзахворювань, Центру медичної статистики, МОЗ України та Центральної СЕС. Чергова реформа Держсанепідслужби не обговорювалося з громадськістю та Профспілкою, таким чином невідомо, які мета та задачі створення такого Центру, його функції, яким чином зазначені органи та служби МОЗ України, що на сьогодні в системі охорони здоров'я мають різні функції та вирішують різні завдання, при їх об'єднанні мають забезпечити функціонування системи громадської охорони здоров'я. В той же час, створена у 2012 році Державна санепідслужба України складається з двох державних установ (головних управлінь та лабораторних центрів), чиї функції певною мірою розмежовані. Не зрозуміло, яка роль відводиться їм у Національному центрі контролю за громадським здоров'ям, що пропонується створити, і що станеться з працівниками нині існуючих установ, адже в результаті проведеного реформування було скорочено понад 24 тисячі працівників. Незважаючи на постійні звернення галузевої Профспілки працівників охорони здоров'я України, досі залишаються не вирішеними низка питань щодо їх соціально-економічного захисту, відновлення втрачених під час ліквідації попередньої СЕС України прав та гарантій працівників.

Неприйнятними для впровадження є положення проекту Концепції щодо:
  • запровадження ліцензування лікарської діяльності та «контрактування» лікарів;
  • передання медичних послуг на аутсорсинг;
  • колективної відповідальності за якісно-кількісні показники роботи.

Так, впровадження контрактної форми трудових правовідносин з усіма лікарями ЗОЗ не буде і не може сприяти стимулюванню до якісної і продуктивної праці, тому що невід'ємною частиною контрактної форми трудового договору є строк його дії, що призведе до погіршення умов праці лікарів. У рішенні від 9 липня 1998 р.?12-рп Конституційний Суд України зазначив, що передбачений контрактом тимчасовий характер трудових відносин є однією з умов, які ускладнюють становище працівника (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини). Таким чином, примушування працівника, який працює на умовах безстрокового трудового договору, до укладання контракту з обмеженим строком його дії є погіршенням його становища, що може стати підставою для визнання такого контракту недійсним.

Звертаємо увагу на те, що контрактна форма трудових правовідносин з керівниками ЗОЗ вже встановлена ч.9 ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я з 01.01.2012р. Укладення контракту у випадках, не передбачених законами не допускається, оскільки це знижує рівень соціальної захищеності працівників і суперечить вимогам Конвенції МОП ? 158(1982р.), яка була ратифікована Україною 04.02.1994.

Юридично і економічно невиправданими та передчасними, є наміри впровадження ліцензування усіх лікарів (тобто і тих, хто не займається індивідуальною медичною практикою), що фактично змушує лікаря отримувати дозвіл на роботу і лише за певним напрямком діяльності. Таким чином, з'явиться ще один дозвільний документ з ризиком застосування корупційних механізмів та необхідністю періодичного платного її продовження. Для лікарів, які вже знаходяться у трудових правовідносинах, зобов'язання отримання платної ліцензії юридично стане порушенням вимог ч.3 ст. 22 Конституції України, яка при прийнятті нових законів, або внесенні змін до діючих забороняє звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод. Отже, запровадження індивідуальної лікарської ліцензії без запровадження конкретних шляхів підвищення престижності праці медичних працівників, створення необхідних умов праці та збільшення її оплати, державного гарантування відповідних соціально-економічних прав та гарантій працівників галузі, а також подолання проявів корупції в галузі та Державі в цілому є передчасним.

До обмеження трудових прав працівників може призвести і запровадження аутсорсингу медичних послуг (коли виконання певних функцій і робіт, які традиційно є «внутрішніми» і виконуються штатними працівниками, буде надаватися іншими фахівцями (не працівниками даного ЗОЗ) на договірній основі. Такі «нововведення» також призведуть до порушення ч.3 ст. 22 Основного Закону. Крім того, аутсорсинг медичних послуг значно погіршує рівень відповідальності медичних працівників, керівництва ЗОЗ за якість надання медичної допомоги, керованість медичного персоналу, особливо у випадках надання невідкладної медичної допомоги, медичної допомоги у випадках масового надходження постраждалих при стихійних лихах та техногенних аваріях тощо.

Щодо колективної відповідальності за якісно-кількісні показники роботи

За діючим трудовим законодавством (ст.135-2 КЗпП), колективна матеріальна відповідальність може запроваджуватися при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.

Така відповідальність у обов'язковому порядку для усіх трудових колективів ЗОЗ жодним чином не відповідає законодавству і не буде сприяти реалізації мети Проекту, тому її недоцільно запроваджувати.

Також варто враховувати, вимоги і статті 1172 Цивільного кодексу України щодо відповідальності саме юридичної особи за шкоду заподіяну її працівником. Вважаємо неможливим в сучасних умовах посилювати міру відповідальності медичних працівників без адекватних кроків щодо встановлення відповідної винагороди за працю та страхування професійної діяльності.

Крім того, широкого, відкритого публічного обговорення потребують питання щодо:
  • передачі відомчих закладів охорони здоров'я, а також тих що мають прикріплене населення та знаходяться у підпорядкуванні МОЗ, на рівень обласних громад при наявності їх права, а не обов'язку погоджуватися з цим або ні;
  • надання лікарям права справляння плати за користування (чим?);
  • перехід з 3-х до 2-х рівневого бюджету ОЗ на всіх рівнях надання медичної допомоги.

Просимо врахувати.

Голова СПО,
Г.В. Осовий


За інформацією ФПУ
Просмотров: 1613 | Печать