Пошук

Огляд новацій законодавства станом на 20 листопада 2017 року

oglyad-zakonodavstva.jpg

Шановні колеги !

Інформуємо Вас про окремі питання, що стосуються роботи галузі, закладів охорони здоров’я та діяльності профспілкових організацій, дії профспілок та зміни в законодавстві за останній час.

Прийняття законодавчих актів, що стосуються реформування діяльності закладів охорони здоров’я вже понад рік є надзвичайно важливим для медичної громади.

 

Внаслідок відсутності соціального діалогу, майже повного ігнорування його норм, визначених законодавством, - з боку МОЗ України, не погоджуючись з триваючим порушенням прав працівників галузі на належну і справедливу оплату праці, необґрунтоване скасування соціальних пільг (скасування пенсій за вислугу років, безоплатного користування житлом з освітленням та опаленням у сільській місцевості тощо), впровадженням заходів, які не відповідають Конституції України, Професійна спілка працівників охорони здоров’я України за солідарної підтримки членських організацій Федерації профспілок України провела 19 вересня поточного року попереджувальну Всеукраїнську акцію протесту.

Причиною також було ігнорування законодавчих вимог Міністерством охорони здоров’я щодо вирішення проблем в рамках колективного трудового спору між Профспілкою працівників охорони здоров’я України та Кабінетом Міністрів України (зареєстрованого ще минулого року - 29.09.2016 р за № 282-р).

Нагадаємо, що нами висунуті наступні вимоги:

  • · погасити заборгованість із заробітної плати;
  • · підвищити заробітну плату та не принижувати престиж медичної професії;
  • · фінансувати галузь згідно законодавства;
  • · впроваджувати реформи з дотриманням Конституції України та законодавства України, з урахуванням позиції Профспілки та думки медичної спільноти;
  • · призначити Міністра охорони здоров’я України.

Вкрай обурила Профспілку відверта неповага Урядом та МОЗ України до судових рішень, які є результатом позовів Профспілки, - адже суд зобов’язав Кабмін скасувати положення постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 в частині реорганізації ДержСЕС України та скасувати постанову КМУ №1024 від 25.11.2015 про скорочення ліжкового фонду.

 

Як відреагувала влада, найперше МОЗ України та Кабінет Міністрів ? Прикро, але посадовці МОЗ намагалися дискредитувати учасників попереджувальної Акції протесту, поширювали недостовірну інформацію про примусову участь медиків в Акції протесту. Але нагадаємо, МОЗ України офіційно визнало заборгованість по заробітній платі у розмірі 81,7 млн.грн. та незабезпеченість комунальних закладів охорони здоров'я фондом оплати праці з нарахуваннями на кінець 2017 у розмірі 2,8 млрд гривень. Ще під час акції протесту, 19 вересня, представники Профспілки зустрілися з віце-прем’єр-міністром України Павлом Розенко, у результаті чого досягнуто певних домовленостей. Віце-прем’єр запевнив, що всі необхідні рішення для погашення заборгованості медичним працівникам будуть ухвалені Урядом найближчим часом. В.о.Міністра участі у зустрічах з представниками трудових колективів не приймала.

20 вересня народний депутат О.Мусій з трибуни Верховної Ради України оприлюднив вимоги Профспілки працівників охорони здоров'я України до Уряду, Президента, Парламенту, під якими підписалися понад сто тисяч медичних працівників. Комітет з питань охорони здоров'я одноголосно підтримав ці вимоги медиків та вирішив повідомити про них всій країні з парламентської трибуни.

За наслідками зустрічі з представниками Акції протесту Віце-прем'єр-міністр України Розенко П.В. дав відповідні доручення від 19.09.2017 року керівництву МОЗ, Мінфіну, Мінсоцполітики, НАМНУ, обласних держадміністрацій. Та станом на початок листопада зазначені вимоги Профспілки та доручення Віце-прем'єр-міністра України залишилися не виконаними.

Не погашена заборгованість із заробітної плати працівникам закладів охорони здоров'я, тому що тільки 15.11.2017 виконана домовленість щодо здійснення перерозподілу обсягу медичної субвенції за рахунок видатків для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (медична субвенція Хмельницькій області збільшена на 34 456,5 тис.грн). Але до сьогодні не внесені зміни до Державного бюджету України на 2017 рік щодо збільшення обсягу медичної субвенції для покриття дефіциту фонду оплати праці закладів охорони здоров'я, які фінансуються із місцевих бюджетів у розмірі 3 млрд. грн.

 

Дефіцит фінансових ресурсів на охорону здоров'я закладається і в проекті Державного бюджету України на 2018 рік, що унеможливить задеклароване МОЗ України підвищення заробітної плати медичним працівникам і може призвести до закриття лікарень та звільнення працівників.

14 листопада Верховна Рада України на вечірньому засіданні ухвалила закон про державний бюджет на 2018 рік у першому читанні (постанова №7000-п). Крім цього, Верховна Рада в цей день схвалила в першому читанні два інших законопроекти з так званого "бюджетного пакету": "Про внесення змін до Бюджетного кодексу" (№7116) та "Про внесення змін до Податкового кодексу про забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році" (№6776-д).

Варто сказати про значну увагу уряду до надання субсидій, на які виділені неймовірні кошти. Минулого року - 47 (!) мільярдів, згодом додали ще 14 – у підсумку 61 мільярд з державної казни вже пустили на компенсацію частини спожитих комунальних послуг. І зараз вирішене питання виділення ще майже 8 мільярдів гривень на субсидії, аби вписати їх в цьогорічний бюджет. Це з наших податків для того, щоб потім нам же компенсувати витрати на комуналку.

Щодо медичної субвенції. Обсяг медичної субвенції у проекті держбюджету доведено лише на вторинну медицину та не враховуються видатки на надання первинної медичної допомоги. За задумом реформи фінансування системи охорони здоров’я - первинна меддопомога фінансуватиметься через Національну службу здоров’я України, на що в проекті Держбюджету на 2018 рік на вказані цілі закладено аж 13,2 млрд. гривень. Проте станом на 20 листопада такої служби ще немає, закон не підписано.

Одночасно, зауважуємо з болем, що Верховна Рада відмовилася погасити борги із зарплат медичних працівників в сільських комунальних та державних установах. Таку поправку до держбюджету-2017 внесла нардеп Ірина Сисоєнко, але за пропозицію проголосувало лише 65 депутатів з присутніх 360. Нардеп пропонувала погасити борги співробітників медичної сфери в сільській місцевості, які в цьому році склали 3,5 млрд гривень, і закласти додатково 4 млрд до фонду оплати праці медпрацівників в сільській місцевості по всій Україні на наступний рік.

Також варто сказати, що в проекті бюджету-2018, як і в бюджеті на 2017 р., не передбачено виділення коштів на оновлення автопарку екстреної медичної допомоги.

Мало того, наступного року на фінансування з місцевих бюджетів передається фінансування ВНЗ 1-2 рівня акредитації (колишні технікуми та коледжі). Існує доручення Кабміну – передати на баланси з державної власності місцевим бюджетам. Але як і коли — невідомо.

Загальний обсяг медичної субвенції на 7 млрд грн менше рівня минулого року, що зумовлено запланованим фінансуванням первинної медичної допомоги національним оператором виключно медичним установам за надані послуги.

Слід зазначити, що запровадження цього нового підходу до фінансового забезпечення первинної медичної допомоги з 1 січня 2018 р. передбачене законопроектами №6327 і №6604, які ще не набули чинності. Враховуючи зазначене, запропоновані зміни щодо фінансування первинної медичної допомоги можна вважати передчасними, оскільки це може призвести до недофінансування в 2018 р. комунальних закладів охорони здоров'я, які надають первинну медичну допомогу.

Разом із цим, навіть у разі схвалення першого етапу медичної реформи, виділених коштів на вторинну і третинну медичну допомогу катастрофічно не вистачатиме. Вже зараз обсяг недофінансування медичної галузі з державного бюджету перевищує 30%. Заборгованість із виплати заробітної плати, за даними МОЗ, становить 2,8 млрд грн.

Отже, органи місцевого самоврядування можуть знову опинитися в ситуації, коли необхідно буде дофінансовувати за рахунок власних коштів зарплати учителів, медиків та утримувати зазначені галузі у відносно належному стані.

Щодо основного на сьогодні реформаторського Закону. Законопроект №6327 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який Уряд називає медичною реформою, ще під час обговорення викликав бурхливі дискусії. Поки команда в.о. Міністра У.Супрун рекламувала майбутні зміни у системі охорони здоров'я, запускаючи гасло «-гроші будуть «ходити» за пацієнтом», депутати вносили сотні правок до законопроекту №6327, який не відповідає нормам Конституції і несе потенційні загрози як для лікарів, так і для пацієнтів. Але після тривалих дискусій 19.10.2017 Верховна Рада все ж прийняла цей Закон. Які ж наслідки матиме його запровадження для лікарів і пацієнтів? Після внесених правок до законопроекту більшість його положень змінились кардинально, єдине, що залишилося незмінним, - це створення Національної служби здоров'я, центрального органу влади, в розпорядження якого буде щорічно потрапляти 70-80 млрд гривень, тому Закон №6327 справедливіше було б назвати «законом про централізацію медичної субвенції». Важливо й те, що Законом №6327 не передбачені додаткові джерела фінансування галузі, - на відміну від реформаторських законів інших галузей.

У цьому Законі передбачено впровадження Програми медичних гарантій, договорів про медичне обслуговування населення за цією програмою, єдиних тарифів оплати медичних послуг, реімбурсації лікарських засобів, які надаються пацієнтам та Електронної системи охорони здоров’я (реєстр закладів, лікарів та договорів). У цьому ж законі вперше з’являється термін «медична субсидія», але ніякої презентації такої субсидії і планів її запровадження МОЗ не надає.

Також після введення Закону №6327 у дію, зарплату обіцяють підняти до 18,2 тис. грн (на 250% від середньої по країні). Наша Профспілка порахувала: при тій кількості лікарів, які працюють сьогодні по країні, на це потрібно більше 200 млрд грн. А МОЗ говорить, що у 2020 році (рік, коли Закон вступить у силу в повному обсязі) фінансування може бути збільшено тільки до 85 млрд грн, й інших джерел фінансування не передбачається. Ця сума - лише третина від необхідного фінансування. Щоб забезпечити медиків такою зарплатою, доведеться скоротити їхню кількість на дві третини або затвердити такі норми праці, при яких виконати роботу в повному обсязі і отримати 100% зарплати виявиться фізично неможливо. Або ж знайти додаткові джерела фінансування галузі (які б мали бути продумані у Законі №6327).

Основна проблема, з якою зіткнуться в багатьох малих містах і об’єднаних громадах, - можливе закриття медичних закладів. Система фінансування лікарень, яка буде впроваджуватися відповідно до норм прийнятого закону, передбачає, що гроші надходять тільки за надані послуги. Тому лікувальні заклади, які обслуговують малу кількість пацієнтів, можуть отримати недостатню кількість коштів. На жаль, Закон №6327 не передбачає ні перехідний період, який би дозволив адаптуватися до нових умов господарювання, ні інвестиційні проекти з перепрофілювання малонавантажених лікувальних закладів. Мешканці сіл і міст можуть зіткнутися і з браком лікарів: закриття лікарень незмінно призведе до звільнення фахівців і багато хто з них не зможе повернутися у професію - доступних державних програм з перепрофілювання лікарів немає, а спеціалісти пенсійного і передпенсійного віку (яких в Україні 60-65%) не будуть переучуватися.

Прийнятий нещодавно Закон №6327 передбачає, що тарифи, за якими фінансуватимуться сільські ФАПи та амбулаторії будуть такими ж, як і для медустанов у містах з великою кількістю населення. Та МОЗ не враховує, що утримувати медичні заклади на селі набагато складніше, ніж у місті.

Для утримання сільських медзакладів необхідно виділення додаткових коштів у розмірі близько 172 грн на людину – про це говорили ще під час презентації президентського закону про сільську медицину. І це - середній показник. Насправді, у кожного ФАПу і амбулаторії свої потреби, які залежать від кількості пацієнтів, територіального розташування об'єктів медичної інфраструктури, технічної оснащеності медустанови й інших чинників. Цей показник обов'язково повинен розраховуватися індивідуально для кожного регіону і враховуватися при виділенні фінансування.

Замість успішної децентралізації і заможних громад на ОТГ може чекати фінансове банкрутство. Коли формувалися громади, на їхній баланс булі прийняті установи охорони здоров'я, і до сьогодні їхнє фінансування відбувається за рахунок медичної субвенції. Закон №6327 передбачає, що громади припинять отримувати субвенцію і змушені будуть утримувати всю медичну інфраструктуру з коштів власного бюджету. Ця стаття витрат може стати непідйомною для багатьох громад.

Деякі з положень Закону №6327 прямо суперечать Конституції. Зокрема, в цьому Законі зазначено, що обсяг фінансування програми державних медичних гарантій складе не менше 5% ВВП. Ця норма суперечить ст. 95 Конституції України, якою регламентовано, що держава прагне до збалансованості бюджету України, отже, обсяг фінансування не може бути фіксованим, а буде щорічно затверджуватися Кабінетом Міністрів України. До слова, вже зараз можна побачити, що розмір фінансування варіюється: під час обговорення законопроекту на урядовому рівні було заявлено фінансування в розмірі 270 грн на рік на людину, у проекті бюджету значиться вже 307 грн, а чиновники МОЗу в своїх виступах називають цифру 340 грн. Різниця досить істотна, і яке фінансування затвердить Кабмін у наступні роки - невідомо.

Висновок - Закон України «Про фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327 насправді є законом однієї бюджетної програми, спрямованої на те, щоб забезпечити централізоване фінансування галузі через єдиний державний орган - Національну службу здоров'я. Не заплановано дій, спрямованих на формування джерел додаткового фінансування охорони здоров'я та на боротьбу з побутовою корупцією в лікарнях. Про це довго говорили чиновники МОЗ, але всього цього в законі немає.

Лише до першого січня 2018 року в Основах законодавства про охорону здоров’я згадуватиметься медичне страхування як джерело забезпечення якісної і доступної медичну допомогу. Після цієї дати згадка про медичне страхування викреслюється із Законодавства України. На жаль, про страхову медицину у Верховній Раді заговорили тільки після прийняття законопроектів, які можуть зробити непоправне – знищити стару систему, не запропонувавши нової.

Наступного року дуже вірогідне значне недофінансування галузі, а система високопрофесійної допомоги взагалі знаходиться під загрозою зникнення, особливо гостро є питання спеціалізованої медичної допомоги в інститутах Національної академії медичних наук. Закладене в бюджет 2018 року фінансування НАМНУ дозволить покрити менше ніж 20% від реальної потреби інститутів. В інтернеті оприлюднили попередні розрахунки вартості надання медичних послуг. І висновок наступний - ні держава за рахунок бюджету, ні тим паче громадяни із власної кишені таких витрат покрити не зможуть. Тільки нові джерела фінансування надання такої високовартісної медичної допомоги, у тому числі і страхова медицина, змогли би допомогти громадянам і державі витримати такі витрати. Замість того, щоб спершу визначити такі джерела, прийнято Закон №6327, про який сказано, що це реформа галузі. Тільки старі проблеми не вирішені і створені нові. Детальний постатейний аналіз перспектив нами готується і буде наданий окремим листом.

Закон 6327 ще не підписаний Президентом, але Кабінет Міністрів України 15.11.2017 вже затвердив план заходів щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування охорони здоров'я до 2020 року. На Урядовому порталі оприлюднено розпорядження КМУ від 15.11.2017 р. № 821-р, яким затверджено план заходів з реалізації Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я на період до 2020 р. (далі — План). Відповідно до даної Концепції передбачається, зокрема, створення єдиного національного замовника медичних послуг та електронної системи обміну медичною інформацією; визначення вартості медичних послуг, частки та порядку їх відшкодування з державного бюджету та ін.

План включає в себе ряд заходів щодо створення правових основ для нової системи фінансування. Зокрема, мова йде про спрощення умов отримання ліцензії для медичної практики, затвердження положень про інтернатуру і резидентуру для випускників медичних і фармацевтичних вишів. В рамках автономізації бюджетних медустанов планом передбачено прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на утвердження вимог до надавача медичних послуг, методики розрахунку вартості медичних послуг, переліку установ, які не підлягають реорганізації в казенні або комунальні некомерційні підприємства.

Крім того, планом передбачена розробка та затвердження ряду документів по наглядовим радам, які будуть функціонувати при медустановах, а також примірного договору між медустановами і розпорядником бюджетних коштів.

Документ містить ряд заходів щодо розвитку електронної системи обміну медичною інформацією, перегляду клінічних протоколів, впровадження нової моделі фінансування первинної, вторинної та третинної медичної допомоги, створення госпітальних округів, реімбурсації лікарських засобів та проведення моніторингу реалізації реформи системи фінансування.

19 жовтня Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів» (№ 6604) .

Законопроектом пропонується встановити, що:

1) до видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з державного бюджету, належать видатки на:

- державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями;

- інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, державні програми розвитку та підтримки закладів охорони здоров’я, що перебувають у державній власності (згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

- медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

- медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної та паліативної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

2) до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на:

- оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

- місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція);

- місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет;

- місцеві програми громадського здоров’я;

3) до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на:

- регіональні програми громадського здоров’я;

- оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція);

регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет.

4) медична субвенція, починаючи з 1 січня 2020 року, скасовується. Протягом 2018-2019 років медична субвенція може надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України для фінансового забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, а також окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я. Розрахунок такої субвенції здійснюється за окремою методикою, яка розробляється Міністерством охорони здоров’я і затверджується Кабінетом Міністрів України, а стаття 103-4 Кодексу (що містить чинний порядок надання медичної субвенції) виключається.

При цьому пропонується запровадити новий підхід до фінансового забезпечення первинної медичної допомоги з 1 січня 2018 року, а вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги - з 1 січня 2020 року.

14 листопада 2017 року Парламент прийняв в цілому проект закону про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості (№7117 ). Цей законопроект дає можливість разом з місцевою владою вирішити деякі нагальні проблеми сільської медицини: відсутність лікарів, погано обладнані амбулаторії та ФАПи.

На сьогодні понад 13 мільйонів громадян мешкає в селах. За даними МОЗ України (http://moz.gov.ua/ua/portal/pre_20171114_c.html ) в 71% українських ФАПів відсутнє водопостачання, в 75% – немає водовідведення, а в 82% сільських амбулаторій відсутні санвузли. Усього в державі 23 тисячі сіл і селищ мають 4 тисячі амбулаторій та 12 700 ФАПів. Зрозуміло, що в селах потрібно будувати мережі, будувати або дообладнувати амбулаторії. Майже всюди треба вирішувати питання громадського транспорту та доїзду пацієнтів до лікарів. Закон забезпечить 5 мільярдів гривень на підсилення інфраструктури на селі протягом двох років. З цих видатків планується: збудувати нові амбулаторії з можливістю проживання родини лікаря, закупити автомобілі, оновити обладнання, забезпечити швидкісний інтернет. Серед напрямів дій, згідно із законопроектом, є, наприклад, створення умов для проведення в сільській місцевості щорічних виїзних прийомів лікарями-фахівцями; впровадження сучасних технологій медобслуговування в сільській місцевості, в тому числі з використанням засобів телемедицини та портативних телемедичних діагностичних засобів (телемедичне консультування, телемедичний консиліум, телеметрія, домашнє телеконсультування). Для цього законопроект передбачає уповноважити Кабінет Міністрів вирішити питання забезпечення доступу установам охорони здоров'я в сільській місцевості до мережі Інтернет.

6 листопада введено в дію Закон України від 06.04.2017 р. № 2002 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удос­коналення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я», яким запроваджується автономізація медичних закладів. Закон прийнято з метою впровадження фінансування медичної послуги для конкретного пацієнта.

Нагадаємо, парламент прийняв даний закон 6 квітня 2017 р. і він набув чинності 6 травня, однак відповідно до прикінцевих положень вводиться в дію через 6 міс з дня набрання ним чинності.

Зауважимо, що не всі положення закону наразі вводяться в дію. Так, нова редакція ст. 18 Закону України від 19.11.1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі — закон № 2801) щодо фінансового забезпечення охорони здоров’я вводиться в дію лише 1 січня 2018 р. Зокрема, нею уточнено, що медична допомога за рахунок бюджетних коштів, окрім закладів охорони здоров’я, надається безоплатно й фізичними особами — підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Також Основи законодавства доповнюються поняттям «послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга)» та положеннями, відповідно до яких за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи, а державної власності — як казенні підприємства або державні установи. При цьому забороняється їх приватизація, а також зміна основного виду діяльності з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку зі зміною їх організаційно-правової форми. Нагадаємо, що алгоритм перетворення лікарень у підприємства прописаний у Методичних рекомендаціях з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства.

Законом передбачено, що за рішенням власників закладів охорони здоров’я вторинного і третинного рівнів, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення, можуть утворюватися спостережні ради з обов’язковим залученням представників громадськості. Порядок утворення, права, обов’язки спостережної ради закладу охорони здоров’я і типове положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України (наразі не затверджено). Також з метою сприяння діяльності закладів охорони здоров’я при таких закладах можуть утворюватися опікунські ради. Відповідно до закону кредиторам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що реорганізуються, забороняється до 31 грудня 2018 р. вимагати від таких закладів виконання незабезпечених зобов’язань, припинення або дострокового виконання зобов’язання або забезпечення виконання зобов’язання.

Також законом вносяться зміни в Закон України «Про публічні закупівлі», відповідно до яких положення цього нормативного акта не застосовуватимуться до закупівлі послуг за договорами про медичне обслуговування населення.

В сенсі перспектив впровадження змін в організацію надання медичної допомоги, варто згадати й про «Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року». Ще в травні 2017 року МОЗ оприлюднив проект розпорядження Кабміну про схвалення цієї концепції. Надання допомоги хворим з порушеннями психічного здоров’я - надзвичайно чутливе питання не тільки в медицині, а й в суспільстві взагалі. Прийняття цієї концепції і її реалізація очікувалася як одночасні або скоординовані заходи з наведеними вище реформами. Проте до сьогодні перспективи невідомі. Фахівці в галузі психіатрії тільки вказують на неузгодженості щодо конфіденційності інформації про таких пацієнтів згідно законодавства і системи обліку хворих в ПМСД, невідповідність фахової підготовки сімейних лікарів первинної ланки проводити належні систематичні курси амбулаторного лікування, невідповідність Національного переліку основних лікарських засобів сучасним схемам лікування, ігнорування думки фахівців, вчених психіатрів і відсутність комунікації з ними з боку МОЗ, який підготував цю Концепцію, невизначені перспективи збереження матеріально-технічної бази закладів такого профілю після зміни бюджетного законодавства.

Також без погодження з соціальними партнерами наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.10.2017 № 1542 затверджено зміни до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі - КП) та наказом МОЗ України від 09.08.2017 № 918 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 "Охорона здоров'я"» в частині скасування деяких назв професій в галузі охорони та введення нових.

Відтепер в правовому поля держави не існують професії лікаря-терапевта, лікаря-терапевта дільничного, лікаря-терапевта підліткового та цехового, фельдшера з медицини невідкладних станів, сестри медичної з лікувальної фізкультури та сестри медичної з масажу!.

Зазначені зміни можуть призвести до звуження і навіть втрати професійних прав та пільг працівників галузі, оскільки законодавчі акти, що регулюють такі права, не містять внесених до КП назв професій (до законодавчих актів не внесено відповідних змін).

Після доповнення ДК професіями «Інструктор з надання догоспітальної допомоги», «Парамедик», «Екстрений медичний технік», «Інструктор з надання першої допомоги» інший проект - проект постанови КМУ “Про внесення змін до Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги” передбачає повну ліквідацію лікарських бригад (дивіться наше повідомлення за серпень - http://medprof-km.blogspot.com/2017/08/blog-post_19.html ). Цитуємо проект: «п.5. До складу бригади екстреної медичної допомоги входять два парамедика та екстрений медичний технік. Керівником бригади є один із парамедиків, кваліфікаційна категорія якого вища». Саме у такий спосіб спеціалізовані бригади і взагалі лікарські бригади МОЗ прагне ліквідувати як клас, хоч і за перехідний період.

На сьогодні, враховуючи звернення та вимоги Профспілки працівників охорони здоров’я України 07.11.2017р., Прем’єр-міністром України В. Гройсманом дано доручення Мінекономрозвитку, МОЗ та Мінсоцполітики опрацювати питання щодо відтермінування застосування наказу Мінекономрозвитку №1542 від 26.10.2017р.

3 жовтня в Міністерстві юстиції України зареєстрували наказ МОЗ "Про удосконалення системи кардіологічної допомоги у закладах охорони здоров'я України" від 29 серпня 2017 року № 975, який набув чинності з 03.11 2017 року.

Наказом затверджені Положення про кардіологічний кабінет поліклінічного відділення; Положення про обласний, міський кардіологічний центр; Положення про спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації кардіологічного профілю; Положення про відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії; Положення про спеціалізоване відділення аритмій серця з електрофізіологічною лабораторією; Положення про відділення реабілітації кардіологічних хворих. Одна з головних новацій – створення кардіологічних кабінетів в поліклініках, в якому пацієнти з серцево-судинними хворобами отримають спеціалізовану медичну допомогу. Другий етап — міські і обласні кардіологічні центри. Центри координуватимуть екстрену медичну допомогу при невідкладних станах в кардіології на догоспітальному, госпітальному і поліклінічному етапі.

Безперечно, медичну громаду повинна зацікавити ще одна новація, оприлюднена МОЗ - проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я». Даний проект передбачає впровадження специфічного «безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» (скорочено - БПР). загалом це не принципово нове, просто бали на атестацію лікарів назвали «кредитами», але зобов’язали їх підраховувати кожному лікарю особисто і адміністрації закладів також. Причому мінімальна кількість балів, отримана медичним або фармацевтичним працівником протягом одного календарного року у системі БПР повинна становити 50, а упродовж атестаційного періоду — 250. Наприклад, обсяг однієї кредитної одиниці становить одну годину участі в заході у режимі реального часу, дистанційній участі у режимі он-лайн, а також он-лайн прослуховування вебінарів.

При цьому звичайна атестація, схоже, не скасовується, а в системі БПР атестація здійснюється для визначення кваліфікаційної категорії або кваліфікації працівника чи продовження дії ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Цікаве інше – на думку авторів проекту, він не потребує попередження і обговорення з соціальними партнерами Уряду, оскільки, цитуємо: «Проект постанови не стосується соціально-трудової сфери»! Коментувати таку логіку не видається можливим.

На жаль, в черговий раз констатуємо, що МОЗ України не залучає представників Профспілки та профільних фахівців до жодної робочої чи експертної групи з напрацювання нормативно-правових актів з питань реформування системи охорони здоров'я та грубо порушує Порядок здійснення соціального діалогу при розробленні та погодженні проектів законів, інших нормативно-правових актів, визначений Генеральною та Галузевою угодами.

Зважаючи, що реформа галузі потребує консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу, безумовного виконання Конституції України та законодавства України, Профспілка звернулась до Прем’єр-Міністра з пропозицією створити експертну групу з питань реформування системи охорони здоров'я із представників МОЗ, Мінсоцполітики, Мінфіну, НАМНУ, Федерації профспілок України, Профспілки працівників охорони здоров'я України та Української Федерації роботодавців охорони здоров'я.

14 листопада на зустрічі в комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я представники ЦК профспілки зверталися до народних депутатів, представників Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства соціальної політики; обговорювали актуальні питання з представниками Національної академії медичних наук, Ліги страхових організацій, Асоціації приватних медичних закладів, Федерації роботодавців.

Зрозуміло, що реакція профспілок на такі дії уряду потрібна як ніколи, але пошук шляхів підвищення її ефективності для захисту прав спілчан, потребує нових підходів. Сподіваємось на плідну співпрацю на пленумі обласної організації в наступному місяці, про дату якого ми повідомимо додатково.

Звернення профспілки, протоколи зустрічей з Урядом, доручення Прем’єр-Міністра – надсилаємо окремим листом. Також з необхідною для членів профспілки інформацією можна оперативно знайомитися на інтернет-сайті обкому профспілки, його сторінках у соціальних мережах: http://medprof.km.ua/, http://medprof-km.blogspot.com/, https://www.facebook.com/medprof.km/ , @medprof_km у Твіттері, канал в ю-тубі - https://www.youtube.com/channel/UCBq5Z49jHcRHnrV3rzqvK7g сторінка в Гугл+ - https://plus.google.com/u/0/105447589155372185421 .

 

Додаток

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ВІД 20.11.2017

 

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.

 

Уряд ухвалив рішення підвищити з 1 листопада розмір академічних та соціальних стипендій учням ПТНЗ та студентам ВНЗ на 18%. Відповідно до прийнятого рішення студенти отримуватимуть стипендії в таких розмірах:

Розмір aкадемічної стипендії на місяць становитиме:

для учнів ПТНЗ – 490 грн;

для студентів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, що навчаються на молодшого спеціаліста чи бакалавра: звичайна – 980 грн, підвищена – 1250 грн;

для студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, наукових установ, що навчаються на бакалавра, спеціаліста чи магістра: звичайна – 1300 грн, підвищена – 1660 грн.

Розмір соціальної стипендії на місяць становитиме:

для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також тих, хто залишився без батьків у період навчання у віці 18-23 років, у ПТНЗ – 1180 грн, у ВНЗ – 2360 грн;

Для інших осіб, що мають відповідні пільги, у ПТНЗ – 450 грн, у ВНЗ І-ІІ р.а. 890 грн, у ВНЗ ІІІ-ІV р.а., наукових установах – 1180 грн.

Стипендія Президента України для переможців всеукраїнських учнівських олімпіад і конкурсу-захисту членів МАН – 2600 грн.

Стипендія Уряду переможцям Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури – 2360 грн.

Джерело: сайт Міністерства освіти і науки України

 

В установі затримали виплату авансу працівникам на три дні. Чи вважається це порушенням? Відповідь: виплата авансу має відбуватися за статтею 115 Кодексу законів про працю України (КЗпП), де встановлені чіткий порядок і строки. А саме визначено, що зарплату працівникам виплачують: регулярно в робочі дні; у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом установи; не рідше двох разів на місяць; через проміжок часу, що не перевищує 16 к. дн.; не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який відбувається виплата. Якщо установа порушить строки виплати заробітку працівникам більш як на один місяць, на вимогу статті 265 КЗпП до неї застосують штраф у розмірі трьох мзп (3 × 3200 грн). Якщо установа порушила строки виплати працівникам заробітної плати чи інших виплат, передбачених законодавством про працю, терміном менше одного місяця, до неї застосують відповідальність, передбачену абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП — штраф у розмірі 1 мзп (3200 грн). На цьому наголошує Держпраці в листі від 21.08.2017 №8692/3/4.3-ДП-17.

 

Мінсоцполітики надало роз'яснення щодо ситуації з помилковим перерахуванням зарплати звільненій особі (лист від 09.06.2017 р. N 293/0/22-17/134). Ось цей лист:

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 09.06.2017 р. N 293/0/22-17/134

Щодо ситуації з помилковим перерахуванням зарплати звільненій особі

 

Юридичним департаментом Міністерства розглянуто лист <...> і в межах компетенції повідомляється.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У разі відмови особи повернути помилково перераховані роботодавцем кошти, він може стягнути ці кошти, звернувшись до суду.

У випадку порушення трудової дисципліни до працівника застосовується один із видів дисциплінарного стягнення, враховуючи норми статей 147 - 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Притягнення працівника до матеріальної відповідальності регламентується главою IX КЗпП. Притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця.

Звертаємо увагу на те, що листи Мінсоцполітики не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони мають інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.

Директор Юридичного департаменту О. Туліна

 

Індексація заробітної плати у листопаді для працівників з оплатою праці за ЄТС. Посадові оклади працівників з оплатою праці за ЄТС підвищили з 1 січня 2017 року на підставі постанови КМУ «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 № 1037. При чому у самому документі йшлося лише про підвищення окладів для працівників 2-25-го тарифних розрядів за ЄТС.

Тож для працівників 2-25-го тарифних розрядів за ЄТС січень 2017 року став базовим місяцем, а ІСЦ почали розраховувати наростаючим підсумком з лютого 2017 року (див. лист Мінсоцполітики від 12.06.2017 № 49/0/66-17). Як відомо, право на індексацію настає, коли ІСЦ наростаючим підсумком перевищить поріг індексації — 103%.

Механізм розрахунку індексації можна подати так: Сума зарплати в межах ПМ × Приріст ІСЦ = Сума індексації. І що важливо: незалежно від того, яку заробітну плату нараховано працівнику за повністю відпрацьований робочий час, індексації підлягає лише сума в межах прожиткового мінімуму. Із 01.05.2017 — 1684 грн.

Приріст ІСЦ починаємо обчислювати з місяця, наступного за базовим. Перший раз право на індексацію у таких працівників настало в червні 2017 року. У червні — серпні коефіцієнт індексації становив 3,7%, а відповідно, сума індексації — 62,31 грн (1684 грн × 3,7%).

Зауважимо: повністю суму індексації працівнику виплачують, якщо він відпрацював весь робочий час. Якщо ж працівник, приміром через хворобу чи відпустку, якісь дні не був на роботі, суму індексації визначають з розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно до відпрацьованого часу.

У липні вчергове приріст ІСЦ перевищив поріг індексації. Тож у вересні 2017 року коефіцієнт індексації становив вже 6,9%. А сума поточної індексації — 116,20 грн. (1684,00 грн × 6,9%). Після того як приріст ІСЦ перевищив поріг індексації, починаємо розраховувати його наново — допоки він знову не перевищить порогу, тобто не стане більшим за 103%.

Приріст ІСЦ за вересень 2017 року менший за поріг індексації (101,9% < 103%).

Отже, в листопаді 2017 року (місяці, що настає за місяцем, у якому оприлюднений ІСЦ за вересень) для таких працівників залишається чинним попередній коефіцієнт індексації (6,9%). Сума індексації заробітної плати за листопад 2017 року також залишиться на попередньому рівні — 116,20 грн.

А як бути із працівниками 1-го тарифного розряду за ЄТС? Індексацію працівникам, які мають 1-й тарифний розряд за ЄТС, проводимо за настановою Мінсоцполітики, востаннє оприлюдненою ним в листі від 12.06.2017 № 49/0/66-17. Мінсоцполітики наполягає, що січневий посадовий оклад 1600 грн таких працівників має іншу економічну природу, ніж грудневий посадовий оклад 1600 грн. Адже із 01.01.2017 працівникам з оплатою праці за ЄТС (з 1-го по 25-й тарифний розряд) посадові оклади розраховують з розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Доповнює це твердження запровадження нового механізму визначення мінімальної зарплати.

Отже, ІСЦ для працівників 1-го тарифного розряду з оплатою праці за ЄТС також розраховуємо з лютого 2017 року. Тож для працівників 1-го тарифного розряду за ЄТС сума індексації заробітної плати за листопад 2017 року також залишиться на попередньому рівні — 116,20 грн. Зауважимо: індексувати таким працівникам потрібно суму заробітку в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 1684,00 грн, а не 1600 грн (лист Мінсоцполітики від 12.06.2017 № 49/0/66-17).

 

Надбавка за престижність для вчителів зросте. Підвищення зарплати педагогів на 2018 рік передбачатиме просування оплати праці на 1 тарифний розряд єдиною тарифною сіткою, фіксування надбавки за престижність на рівні 20% для всіх вчителів, а для кращих надбавка буде 30%.

Передбачається, що залишки освітньої субвенції перейдуть на 2018 рік та використовуватимуться цільово на матеріально-технічне забезпечення та інші потреби освіти.

Нагадуємо, що у 2017 році було збільшено зарплату вчителям на 50%, зокрема завдяки просуванню оплати праці вчителів вгору тарифною сіткою на 2 тарифні розряди

 

Чи має право керівник під час відпустки чи лікарняного виконувати посадові обов’язки ?

Згідно зі статтею 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до ст. 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їхній період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відпустка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.

Виходячи зі змісту Закону України «Про відпустки» в період відпустки працівник не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і не має підлягати внутрішньому трудовому розпорядку.

Під тимчасовою втратою працездатності слід розуміти неспроможність особи виконувати свої трудові обов’язки, передбачені трудовим договором, внаслідок короткотривалих обставин об’єктивного характеру. Випадком тимчасової непрацездатності є тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності — «стати до роботи».

З урахуванням зазначеного працівники, які перебувають у відпустці, на листку непрацездатності, в розумінні трудового законодавства не можуть вважатися такими, що виконують у цей період роботу, обумовлену трудовим договором.

Ураховуючи викладене, а також те, що законодавством про працю не передбачено можливості продовження виконання керівником підприємства посадових обов’язків у період відпустки, тимчасової непрацездатності, з метою уникнення можливих негативних наслідків у штат підприємства доцільно ввести посаду, наприклад, заступника керівника, обіймаючи яку, працівник виконуватиме обов’язки керівника в разі його тимчасової відсутності.

Консультує Міністерство соціальної політики України

 

ОХОРОНА ПРАЦІ

 

МОЗ уточнило вимоги до приміщень, в яких знаходиться рентгенівське устаткування. Зміни стосуватимуться стоматологічних кабінетів, оснащених дентальними рентгенівськими апаратами. Такі кабінети можуть бути розміщені в житлових будинках і громадських будівлях тільки за умови дотримання встановлених вимог.

Так, для забезпечення вмісту річної дози опромінення медичного персоналу в стоматологічних кабінетах в тиждень повинні робити не більше 100 рентгенівських знімків.

Первинний промінь рентгенівського апарату не має бути спрямований у бік вхідних дверей або вікна першого поверху.

При розташуванні стоматологічних кабінетів в старих житлових будинках необхідно знати матеріал і товщину міжповерхового перекриття. У разі потреби треба робити спеціальну захисну стелю для забезпечення надійності протирадіаційного захисту.

Крім того, встановлені вимоги до рентгенівського устаткування, фотолабораторії і підготовки рентген-лаборанта, який проводить рентгенівські процедури в стоматологічній практиці.

Зміни до Державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до улаштування і експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур" внесено наказом МОЗ від 22 вересня 2017 року № 1126, який набув чинності 14.11.2017 р..

 

КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Держпраці надала роз'яснення щодо проведення інспектувань за результатами аналізу стану додержання законодавства про працю. Ось цей лист -

 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 16.08.2017 р. N 8453/4.1-ДП-17

Щодо проведення інспектувань за результатами аналізу стану додержання законодавства про працю

 

Департамент з питань праці Держпраці розглянув лист <...> і повідомляє.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. N 295 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 31 Порядку за письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану додержання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.

За результатами проведеного аналізу складається довідка.

Заходи, визначені статтями 31 - 33 Порядку, проводяться з метою запобігання порушенням законодавства про працю та забезпечення об'єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів додержання норм законодавства про працю.

Інспекційні відвідування проводяться за наявності підстав, визначених пунктом 5 Порядку.

Порядком не передбачено застосування заходів впливу у зв'язку з порушенням законодавства про працю після проведення аналізу стану додержання законодавства про працю та складання довідки.

Заходи до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності вживаються відповідно до пункту 27 Порядку у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) та проведення аналізу матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Разом з тим повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

Заступник директора департаменту О. Коновалова

 

Довідково: Проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань

5. Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

 

Про штрафи за порушення строків виплати працівникам зарплати (лист від 21.08.2017 р. N 8692/3/4.3-ДП-17).

 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 21.08.2017 р. N 8692/3/4.3-ДП-17

Про штрафи за порушення строків виплати працівникам зарплати

 

Державна служба України з питань праці розглянула <...> лист <...> та повідомляє.

Абзацом третім частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

При порушенні строків виплати працівникам заробітної плати чи інших виплат, передбачених законодавством про працю, терміном менше одного місяця, застосовується відповідальність, передбачена абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП України.

Абзацами третім та восьмим частини другої статті 265 КЗпП України не передбачено застосування відповідальності у вигляду штрафу за кожного працівника, відносно якого виявлено порушення.

 

Заступник Голови І. Шумелюк

 

Чи потрібно під час прийняття на роботу працівників отримувати від них згоду на обробку персональних даних? Відповідь Ні, отримувати від працівників згоду на обробку персональних даних не потрібно. Пояснимо чому. Персональні дані працівників обробляли на підставі їх згоди до 01.01.2014. Тепер маємо самостійну законодавчо передбачену підставу для обробки персональних даних працівників — «необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом» (п. 5 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI).

 

У жовтні ЗМІ швидко підхопили і поширили новину про впровадження квоти для працевлаштування 45-річних. Приводом для цього стали заяви Прем’єр-міністра України та окремих чиновників про те, що громадяни старші за 45 років наразі можуть претендувати на робочі місця, адже їх у загальному складі працівників має бути не менше 4%.

Тож варто ще раз згадати про законодавчі норми, що встановлюють нині квоти з працевлаштування громадян. Останні зміни законодавства торкнулися квоти з працевлаштування громадян передпенсійного віку. Їх вніс Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі — Закон № 2148), а точніше його пункт 23 pозділу І.

Що ж вони передбачають? Завдячуючи Закону № 2148 нова норма з'явиться в частині другій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість). Відтак установи та організації із чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб мають зважати на квоту з працевлаштування громадян передпенсійного віку, а точніше тих, кому до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 10 років. Для них квоту встановлено у розмірі не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників. Тобто аби дотримати квоти з працевлаштування, за рік середньооблікова кількість працівників передпенсійного віку має становити хоча б одиницю. Запрацює законодавча норма стосовно квоти з 01.01.2018.

Квота з працевлаштування громадян передпенсійного віку для установ та організацій із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб нових квотних норм не запроваджено. Вони, як і раніше, мають дотримати норми з працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Повний перелік таких «пільговиків» наведено у частині першій статті 14 Закону про зайнятість. З-поміж інших у цьому переліку згадані і особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.

Тобто квота з працевлаштування громадян передпенсійного віку для установ, де працює більше 20 працівників, окремо не встановлена. Їх ураховуватимуть у загальній — 5% пільгових категорій громадян від середньоооблікової кількості штатних працівників за попередній рік.

Зважте: інвалідів, які не досягли пенсійного віку до цієї кількості працівників не включають. Норматив працевлаштування на роботу інвалідів встановлює окремо Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Чим загрожує для установи порушення квоти з працевлаштування? Як передбачає стаття 53 Закону про зайнятість, у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян установі загрожує штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (наразі 6400 грн). Оштрафують за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти. Тобто якщо людина передпенсійного віку прийде влаштовуватися на роботу, необгрунтована відмова в її працевлаштуванні загрожуватиме установі штрафом. Однак лише тоді, коли установа не виконала квоти на працевлаштування громадян.

Наразі це всі законодавчі зміни у квотах з працевлаштування громадян. Як бачимо, про громадян віком за 45 років у них поки що не йдеться.

 

ЗВІТНІСТЬ.

 

Державні заклади охорони здоров'я з 1 січня 2018 року звітуватимуть про отримані благодійні внески від фізичних та юридичних осіб. Звіти надаватимуться щокварталу МОЗ за встановленою формою. Крім того, інформація про благодійні внески розміщуватиметься на території закладу охорони здоров'я в загальнодоступному місці, а також на його офіційному сайті.

Звітності підлягатимуть як грошові кошти, так і благодійні пожертвування в натуральній формі (товари, послуги тощо).

Надання звітності про благодійні внески передбачено наказом МОЗ від 25 липня 2017 року № 848.

 

ДО ВІДОМА.

 

9 листопада депутати схвалили закон №1581-д про житлово-комунальні послуги, який експерти і політики називали ключовим кроком для реформування галузі. Новий закон стосується всіх українців, але найбільше все ж таки містян.

Він встановлює новий порядок укладення договорів на отримання комплексу житлово-комунальних послуг — водо-, газо-,тепло- електропостачання, вивезення сміття, послугу управління будинком тощо.

Йдеться, зокрема, про регулювання відносин між мешканцями і тими, хто надає житлово-комунальні послуги. Документ покликаний перевести ці відносини у ринкову площину і надати нові можливості співвласникам будинків.

Власне, закон передбачає вичерпний перелік прав та обов'язків між трьома гравцями — так званими "управителями", виконавцями комунальних послуг та споживачами таких послуг. Що дуже важливо, він містить норми, які передбачають відповідальність за відсутність послуг або неякісне їх надання. Завдяки цим нормам у споживачів з'явиться механізм захисту своїх прав.

Типові договори, які будуть укладатися між споживачами і управителями, повинен затвердити Кабінет Міністрів.

Крім цього, закон передбачає монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг. Тобто споживач, який має субсидію, може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку на послугу. Це дозволить співвласникам будинків вільно розпоряджатися ресурсом та стимулюватиме ощадливе використання ресурсів та впровадження енергоефективних заходів.

Порядок виплати таких субсидій так само повинен затвердити Кабмін.

Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку

Загалом ціна на послугу з управління не буде регулюватися на державному рівні. Її визначатимуть мешканці разом із управителем на етапі укладання договору.

У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у типовому договорі Кабміном та додаткові. До обов’язкових належать послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Серед них — прибирання прибудинкової території та приміщень, утримання ліфтів, купівля електроенергії для функціонування спільного майна будинку, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

У Законі передбачені кілька варіантів укладання договору з управителем. Співвласники будинку можуть домовитися на зборах, обрати управителя та делегувати від себе представника, який від імені мешканців підпише договір.

Якщо у будинку вже створене ОСББ і співвласники хочуть частину або всі функції з управління передати управителю, то договір з управителем підписує голова ОСББ.

­Якщо ОСББ немає і співвласники будинку не проявляють ініціативи щодо найму управителя, то його за відповідним зверненням співвласників призначає муніципалітет на основі конкурсу. А договір з управителем підписує уповноважена особа органу місцевого самоврядування.

ЖЕКи у розумінні нового закону можуть бути управителями. Усе залежить від волі та активності співвласників. Якщо вони бажають самостійно обрати іншого управителя, ніж той ЖЕК, що наразі надає послуги, погодити із ним перелік робіт та послуг, та відповідно ціну, закон дає таким співвласникам всі можливості для реалізації цього бажання.

Якщо президент підпише цей закон, то він набуває чинності з наступного дня за днем його опублікування. Проте введений в дію він буде через шість місяців від цієї дати, крім окремих норм, що будуть введені в дію з 1 січня 2019 року.

Що за норми? Йдеться про нарахування пені в розмірі 0,01% за кожний день у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг, стягнення штрафу на користь споживачів за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт та запровадження професійної атестації управителів.

На жаль, Закон про ЖКГ не передбачає ефективних змін. Новації зводяться до введення нового тарифу – абонплати на кожен вид комунальних послуг.

На теплопостачання буде стала плата протягом року. Те ж саме щодо води – сплачуватиме незалежно від того, скільки ви спожили. А не платити абонплату можна лише при умові, що у квартирі нікого не буде 30 днів .Запровадження абонплати призведе до зростання тарифів. А за надання неякісних послуг не передбачено жодного покарання монополістам.

 

В Україні найменша середня заробітна плата серед усіх галузей - у працівників сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – це 4870 гривень. Про це свідчать дані Державної служби статистики за вересень 2017 року.

За даними служби, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у вересні становила 7351 гривні, що у 2,3 рази вище від рівня мінімальної заробітної плати (3200 гривні).

Найбільша середня зарплата в працівників сфери «Інформація та телекомунікація» – 12 263 гривні та у сфері «Фінансова та страхова діяльність» – 12 901 гривня.

У сфері професійної, наукової та технічної діяльності середня зарплата 10 730 гривень, в сфері «Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування» – 9 875 гривень, в промисловості – 7 906 гривень.

За даними Держстату, найменші середні заробітні плати у галузі «Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування» – 5 731 гривня, «тимчасове розміщення й організація харчування» – 5 105 гривень, «Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги» – 4 870 гривень.

У промисловості найбільша середня зарплата в тих, хто працює у виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (13 834 гривень), найменша – у працівників сфери «водопостачання; каналізація, поводження з відходами» (5 323 гривні).

До слова, з нового року вчителям підвищать зарплати на 20-30%.

 

Верховна Рада України ухвалила урядовий закон про внесення змін до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» (№5697).

У зміненому законі термін «Велика Вітчизняна війна» замінено на «Друга світова». Зокрема, у тексті закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слова і цифри «Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», «Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією», «Великої Вітчизняної війни», «Великої Вітчизняної війни та війни з Японією», «Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією» замінюються словами «Другої світової війни».

 

Як пропонують переносити робочі дні у 2018 році ? З метою забезпечення раціонального використання робочого часу та створення сприятливих умов для святкування пропонується рекомендувати керівникам підприємств, установ і організацій для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2018 році в порядку і на умовах, визначених законодавством , робочі дні з:

п'ятниці, 9 березня - на суботу, 17 березня;

понеділка, 30 квітня - на суботу, 5 травня;

п'ятниці, 29 червня - на суботу, 23 червня;

понеділка, 31 грудня - на суботу, 29 грудня.

Відповідний проект розпорядження Уряду розробило Мінсоцполітики. Однак варто зауважити, що він не враховує недавно прийнятого Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів» (законопроект № 5496). Документом встановлено, що святковими днем ​​буде 25 грудня - Різдво Христове, зате скасований святковий день 2 травня, але святковим так і залишиться 1 травня - День праці.

 

Перевіряючи роботодавців, інспектори праці почали звертати увагу як на значні порушення законодавства про працю, так і на менш вагомі. Це говорить про те, що, чим далі, тим ретельніше перевірятимуть дотримання роботодавцями вимог щодо кадрового діловодства і розрахунків з працівниками.

Як доказ цьому - постанова ВАСУ від 31.10.2017 у справі № К / 800/10207/17. Колегія суддів ВАСУ погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Управлінням Держпраці правомірно прийнято постанову про застосування до підприємства штрафних санкцій, оскільки за результатами перевірки встановлено ряд порушень законодавства з питань праці, що мали місце з боку підприємства.

За результатами перевірки були встановлені наступні порушення законодавства з питань праці:

-                     - Всі записи в трудових книжках працівників про прийом на роботу, переведення систематично вносяться в розділі трудової книжки «Відомості про роботу» російською мовою. А це є порушенням вимог п. 2.1 Інструкції № 58.

-                     - В порушення вимог п. 2.14 Інструкції № 58, за результатами атестації робочих місць всім працівникам, які мають право на пільгову пенсію за Списками № 1 і № 2, не були внесені відповідні записи до трудових книжок.

-                     - У багатьох випадках накази про звільнення працівників видаються пізніше дня звільнення. Це порушення є тривалим, що тягне за собою порушення вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП.

-                     - На підприємстві систематично при веденні кадрових справ застосовуються особисті картки для всіх працівників застарілого зразка, що не відповідають типовій формі, затвердженій спільним наказом Держкомстату, Міноборони від 25.12.2009 р № 495/656. А це є порушенням вимог п. 2.5 Інструкції № 58.

-                      - В порушення вимог ч. 2 ст. 47 КЗпП, при звільненні особи з 09.08.2016 копія наказу йому була вручена 10.08.2016.

-                     - У деяких наказах про надання відпустки відсутня дата складання наказу, що не є недотриманням встановленої типової форми П-3, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 р № 489.

-                     - Посилання на вигляд відпустки - «робоча» - в наказі про надання відпустки є безпідставною і вказує на порушення вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки».

-                     - Документи первинного обліку, які ведуться в структурних підрозділах підприємства, не завжди відповідають типовим формам, затвердженим і введеним в дію з 01.01.2009 наказом Держкомстату від 05.12.2008 р № 489.

-                     - Мають місце випадки, коли тривалість відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами становить понад 15 к. д. в рік, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 84 КЗпП і ст. 26 Закону України «Про відпустки».

-                     - Фактично оплата праці за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника проводиться в розмірі середнього заробітку посади, де відсутній працівник. У наказах по підприємству про тимчасове виконання обов'язків відсутнього працівника без звільнення від основної роботи службовцями не вказано розмір доплати. Вищевикладене є порушенням вимог ст. 105 КЗпП.

-                     - Мають місце випадки, коли зарплата працівникам за весь період щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за 3 дні до початку відпустки, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки».

-                     Має місце проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками не в день звільнення, а пізніше. Зазначене є порушенням вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП.

 

Щодо граничного періоду перевірки інспекторами з праці. Скільки мають зберігатися у роботодавця документи з обліку кадрів та щодо нарахування зарплати? За який період інспектори з праці можуть перевірити роботодавця? Розглянемо ці питання у коментарі до нового листа Держпраці від 08.09.2017 р. № 9150/4/4.1-ДП-17.

Фахівці Держпраці у коментованому листі нагадали, що строки зберігання документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, наведені у Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів від 12.04.2012 р. № 578/5. Цей Перелік може використовуватися також фізичними особами — підприємцями.

Отже, якщо до вас прийдуть перевіряючі з Держпраці та від місцевих органів самоврядування, які мають статус інспекторів з праці, ви маєте їм надати документи для перевірки із урахуванням:

·                     періоду, що перевіряється;

·                     строку їх зберігання.

Якщо ж цей строк минув і документ було знищено або передано в Національний архів, ви маєте надати документи про такі події. Про знищення документів буде свідчити відповідний акт, а про передачу документів до архіву — опис справ, у які такі документи формуються перед передачею. Порядок знищення документів юридичних осіб, термін зберігання яких закінчився, описав територіальний відділ Національного архіву.

Різні документи мають різний строк зберігання. Як нагадують фахівці Держпраці у коментованому листі, табелі обліку робочого часу мають зберігатися у роботодавця не менш ніж 1 рік. Але більшість документів з обліку кадрів має більш тривалий термін зберігання. Так, розрахунково-платіжні відомості щодо працівників мають зберігатися не менш як 75 років (у відомості на виплату зарплати менший строк зберігання — до 3 років).

За який період інспектори з праці мають право проводити перевірки?

У коментованому листі Держпраці роз’яснив: на сьогодні не встановлений граничний період, за який проводиться інспекційне відвідування або невиїзне інспектування.

Більш того, за наслідками таких перевірок інспектори мають право притягувати порушників до адміністративної та фінансової відповідальності.

Щодо адміністративних санкцій строки давності з накладання існують — вони встановлені ст. 38 КУпАП.

А ось щодо фінансових санкцій, які покладаються на роботодавця, в ст. 265 КЗпП прямо зазначено про відсутність строків давності для їх застосування. І розмір штрафів, передбачений цією статтею, залежить від розміру мінімальної заробітної плати, який визначається не на дату скоєння порушення, а на момент його виявлення (яким, як правило, вважається дата складання акту про перевірку).

Тож, враховуючи коментований лист, застосувати фінансові санкції інспектори з праці зможуть за будь-який перевірений період, починаючи з 01.01.2015 р. (коли ст. 265 КЗпП набрала чинності). А розмір такої санкції (штрафу) буде відомий на дату застосування

 

Наостанок – «свіже» роз’яснення щодо збереження зарплати за час навчання на курсах підвищення кваліфікації, чи передатестаційних циклах:

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 31.08.2017 р. N 2288/0/101-17

Щодо збереження середньої заробітної плати за час підвищення кваліфікації

 

(Витяг)

 

Чинне законодавство передбачає право працівників виконувати крім основної, іншу регулярно оплачувану роботу на умовах окремо укладеного трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві (установі, організації) або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом, тобто працювати за сумісництвом.

Працівникові, який працює за сумісництвом, оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки та доплати до нього тощо).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. N 524 "Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" за медичними і фармацевтичними працівниками державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи згідно із законодавством, тобто за основним місцем роботи та за сумісництвом.

При цьому збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи та на роботі за сумісництвом здійснюється тільки у випадку, якщо працівник на цих робочих місцях здійснює медичну або фармацевтичну діяльність і, відповідно, займає посаду медичного або фармацевтичного працівника.

Якщо ж на одному з цих робочих місць працівник займає посаду, яка не відноситься до посад медичних або фармацевтичних працівників, то середня заробітна плата за час підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки зберігається лише за тим робочим місцем, на якому працівник займає посаду медичного або фармацевтичного працівника.

<...>

Директор Департаменту О. Товстенко

 

 

 

Просмотров: 709 | Печать
У цьому розділі:
1 Серпень, 2018