Продовження чи перенесення відпусток у випадку хвороби
Щодо питання продовження чи перенесення відпусток, зокрема, «чорнобильської» у випадку хвороби, можемо повідомити наступне.
Право на відпустки мають громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки). Забезпечується таке право гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості зі збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати у випадках, передбачених Законом про відпустки.
Додаткова відпустка окремим категоріям працівників може надаватися за іншими Законами України. Наприклад, відпустки та інші гарантії, на які мають право постраждалі від аварії на ЧАЕС і ті, хто працює на території радіоактивного забруднення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі — Закон № 796).
Вид такої відпустки та порядок її надання залежать від статусу постраждалого. За Законом №796 можуть бути:
- Додаткова оплачувана відпустка постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії.
- Додаткова оплачувана відпустка батькам дитини з інвалідністю, пов’язаною з Чорнобильською катастрофою.
- Відпустка без збереження зарплати постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що проживає в зоні гарантованого (добровільного) відселення та має неповнолітню дитину.
- Щорічна основна відпустка працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення.
Тому постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії мають право на додаткову відпустку зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік (п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону № 796).
Таку додаткову відпустку не віднесено Законом № 796 до щорічних відпусток, а визначено як пільгу та компенсацію за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи. Не визначає її як щорічну і Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Тому додаткова оплачувана відпустка постраждалим 1 та 2 категорії є іншим видом відпусток, передбаченим законодавством (ч. 2 ст. 4 Закону про відпустки).
На відміну від щорічної відпустки, щоб отримати право на додаткову відпустку, постраждалим 1 та 2 категорії не потрібен мінімальний період роботи. Відпустку надають незалежно від тривалості роботи на підприємстві чи в установі, також вона має наступні особливості:
1) надають за календарний рік;
2) надають як на основному місці роботи, так і на роботі за сумісництвом. Однак суміснику відпустку не оплачують;
3) не ділять на частини;
4) не продовжують на святкові та неробочі дні;
5) не переносять і не продовжують у разі тимчасової непрацездатності;
6) не переносять на наступний календарний рік;
7) не компенсують при звільненні.
Гарантії щодо соціального захисту працюючих громадян у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Так, у разі тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці працівнику надається допомога по тимчасовій непрацездатності в порядку та розмірах, установлених Законом № 1105 (абз. 5 ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).
Але законодавці подбали про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі хвороби працівників лише під час їх щорічних відпусток.
Оскільки Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII не передбачає продовження (перенесення) відпустки постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, то лікарняний, виданий під час такої відпустки, не оплачують.
Якщо після закінчення відпустки працівник продовжує хворіти, оплачують дні тимчасової непрацездатності з дня, коли працівник мав вийти на роботу.
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається також за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати (пп. 6 п. 1 ст. 23 Закону № 1105 ).
Якщо ж працівник в період щорічної відпустки наданої за Законом України «Про відпустки» захворів і надав належним чином оформлений лікарняний лист (тобто засвідчив тимчасову непрацездатність у встановленому порядку) роботодавець повинен перенести на інший період або продовжити відпустку (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки). Продовжити (перенести) відпустку можна тільки після того, як працівник надасть лікарняний (лист Мінсоцполітики від 17.07.2017 № 1922/0/101-17/284 додається).
У перший робочий день після хвороби працівник має подати закритий листок непрацездатності, а інспектор відділу кадрів визначить, чи має право працівник продовжити чи перенести відпустку та порахує кількість днів відпустки, що збіглися з хворобою. Працівник пише заяву про продовження чи перенесення відпустки. Роботодавець видає наказ.
На підставі наказу вносять зміни до розділу «Відпустки» особової картки працівника (типова форма П-2). Якщо відпустку продовжили, закреслюють однією рискою дату закінчення відпустки, зазначають нову дату, вказують реквізити наказу.
У такій ситуації працівник обирає сам — продовжити чи перенести відпустку. Якщо працівник хоче перенести відпустку, то новий період її надання погоджує з роботодавцем. Але працівник не має права самостійно продовжити відпустку (лист Мінсоцполітики «Щодо закінчення строкового трудового договору» від 31.01.2012 № 30/13/133-12). Самовільне використання відпустки — це прогул (п. 24 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
Проте відпустку можна перенести і за домовленістю сторін, якщо це потрібно роботодавцю або працівнику.
Підсумуємо: у випадку, який Ви навели – працівник засвідчив тимчасову непрацездатність як у період «чорнобильської» відпустки, так щорічної. Це надає право йому продовжити щорічну відпустку чи перенести на дні непрацездатності, для чого надати відповідну заяву, а роботодавцю підготувати наказ, але за тимчасову непрацездатність у період «чорнобильської» відпустки – подовження чи перенесення законодавством не передбачається.
При подовженні щорічної відпустки у зв’язку з хворобою зверніть увагу – чи припадали на час відпустки святкові дні, тому що святковий день як при наданні відпустки, так і при її продовженні не враховують. Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не враховують і не оплачують (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).
Якщо продовжити відпустку на кількість календарних днів хвороби за лікарняним, що припали на період відпустки, включаючи святковий день, вийде, що працівнику надали за робочий рік відпустку на один день більше ніж належить.
Приклад: працівник був у щорічній відпустці з 07.05.2018 по 13.05.2018 — 6 к. д. (не враховуючи святковий день 9 травня). Хворів із 08.05.2018 по 10.05.2018 — 3 к. д., а без урахування святкового дня — 2 к. д. Відпустку слід продовжити на 2 к. д. Інакше вийшло б, що працівник відгуляв 4 к. д., і відпустку продовжили на 3 к. д., загалом — 7 к. д. замість 6, що надали спочатку.
Актуально станом на 23 липня 2019 року