Додаткова відпустка «за роботу на комп'ютері»

Робота на комп’ютері за певних умов надає працівнику право на щорічну додаткову відпустку. 

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі – Закон про відпустки) окремим категоріям осіб, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, належить додаткова щорічна відпустка за особливий характер праці. Зокрема, в пункті 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII Списку, наведеного в додатку 2 до чинної на сьогодні постанови КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (далі – Список № 2) зазначено, що на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці мають право співробітники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (далі – ЕОМ). Мінсоцполітики у своєму листі від 11.07.14 р. №348/13/116-14 зазначає, що сучасні персональні комп’ютери потрапляють до категорії ЕОМ. Тому робота на комп’ютері дає право певним працівникам закладів охорони здоров’я на отримання такої відпустки. Ця позиція Списку поширюється на всіх працівників, які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер, незалежно від займаної посади (професії) та виду монітору.

Одразу підкреслимо – робота на комп’ютері – це особливий характер праці, і така робота не належить до категорії шкідливих або важких робіт. Тобто для визначення способу компенсації не потрібна обов’язкова атестація робочих місць.

Така відпустка може надаватися на строк до 4 календарних днів. Це означає, що конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки). Але в будь-якому випадку строк «комп’ютерної» відпустки не може становити більше 4 к. д.

Важливо вказати, що додаткова відпустка надається тільки тим працівникам, котрі працюють на комп’ютері не менше половини тривалості робочого часу. Так роз’яснює Мінсоцполітики у листі від 21.09.2016 №1344/13/84-16 - додаткову відпустку за особливий характер праці роботодавець має надавати тим співробітникам, які – незалежно від посади (професії), що обіймається, – у своїй роботі використовують персональний комп’ютер. Але право на таку відпустку працівник має, якщо він зайнятий в «особливих» умовах не менше половини тривалості робочого часу, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки; п. 7 Порядку, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики від 30.01.98 р. № 16, далі – Порядок № 16).

Наприклад, якщо працівник має 8-годинний робочий день, але з них більше 4 годин він не працює на комп’ютері, йому не належить додаткова відпустка за роботу на комп’ютері.

Також потрібно враховувати не тільки вимоги ч. 3 ст. 9 Закону про відпустки і п. 7 Порядку №16, а також ч. 2 ст. 8 Закону про відпустки – максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюють у колективному чи трудовому договорі та залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Причому на думку Мінсоцполітики (лист від 11.08.2014 р. №348/13/116-14) така відпустка має надаватися відповідним працівникам в обов'язковому порядку, у тому числі якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колдоговорі не встановлено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.

Підсумуємо - відпустка за роботу на комп’ютері надається пропорційно фактично відпрацьованому часу, тому для визначення тривалості відпустки керуємося наступними правилами:

1. До стажу, який дає право на відпустку, враховуємо дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для нього (лист Держпраці від 13.07.2022 №2419/4/4.1-ЗВ-22а);

2. Якщо працівник зайнятий на таких роботах менше половини робочого часу, то щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці йому не надається (лист Мінпраці від 24.05.2007 р. №154/13/116-07).

Для того, щоб визначити, чи належить цій посаді або цьому працівнику відпустка за роботу на комп’ютері потрібно досліджувати тривалість роботи на комп’ютері. Для цього проводять виміри відпрацьованого за комп’ютером часу. У законодавстві нічого не зазначено, як саме це робити. Отже, роботодавець самостійно визначає, у який спосіб він буде це здійснить (лист Мінсоцполітики від 11.08.14 р. №348/13/116-14). Наприклад, можна вести такий облік у журналах, табелі обліку використання робочого часу. Та найпоширенішими способами проведення вимірів часу зайнятості є фотографія робочого часу і хронометраж.

Фотографія робочого дня — це послідовне фіксування часу, що витрачається працівником упродовж робочого дня (зміни) на виконання операцій певного технологічного процесу та перерви у роботі. Складання фотографії робочого дня здійснюється шляхом спостереження, вимірювання та послідовного запису усіх витрат робочого часу. Фотографія робочого дня може бути як для одного робітника, так і для групи робітників, отже і називається індивідуальною чи груповою відповідно. Для її створення зазвичай заповнюють таблицю, у якій кожній виконаній операції відповідає певний час і опис робіт по операціях. Це можливо у разі, якщо працівник певний період виконує протягом робочого дня типову, одноманітну роботу. Якщо характер роботи зміниться, слід робити іншу фотографію робочого дня.

Інший спосіб – це хронометраж робочого часу. Застосовуючи хронометраж вивчають складові робочого часу і фіксують витрати часу на них. За допомогою хронометражу вивчається лише час основної роботи, яка повторюється. 

Для проведення фотографії робочого дня, хронометражу, спостережень і обробки даних необхідно залучати певну кількість працівників, тому експерти зауважують, що найбільш об’єктивний і прийнятний спосіб обліку часу зайнятості працівника роботою за персональним комп’ютером — вести картку самохронометражу. Однак результат при цьому може відрізнятися від правди, є велика ймовірність суб’єктивної оцінки. Водночас для працівника це буде важливим фактором самоконтролю використання свого робочого часу.

Отже, однозначних вимог, як вести облік часу роботи за персональним комп’ютером, немає. Головне — слід враховувати специфіку роботи та всі наявні можливості й обмеження.

Якщо в результаті досліджень робочого часу працівника доведено, що він не менше половини тривалості робочого дня працює з комп’ютером, - наступний важливий момент - це обчислення стажу, що дає право на відпустку за роботу з комп’ютером. Іншими словами – скільки днів йому належить за таку роботу, маючи максимальні кількість – 4 к.д.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці, зараховуються:

• час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

• час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами праці і за особливий характер праці;

• час роботи вагітних, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Це означає, що протягом робочого року працівник користувався відпусткою без збереження заробітної плати, або ж у нього була тимчасова непрацездатність – потрібно робити перерахунок і замість 4 к.д, у нього може бути 1 чи 2 к.д. Приклад наводимо у додатку до цієї інформації.

Потрібно враховувати ще кілька важливих моментів.

По-перше. Щорічна додаткова відпустка, передбачена статтею 7 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 8 Закону про відпустки, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником ! Тобто, якщо працівник обіймає посаду, за якою йому може бути надано додаткову щорічну відпустку за декількома підставами (наприклад, за ненормований робочий день – тривалістю до 7 календарних днів, і в той же час має право на відпустку за особливий характер праці – за роботу на комп’ютері), то працівнику надається додаткова відпустка лише за однією з підстав, яку він обирає самостійно. Цілком очевидно, що він обиратиме відпустку більшої тривалості.

По-друге. Під час воєнного стану варто знати, що надання працівнику такої відпустки понад 24 к.д. щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати. Якщо ж працівник не забажає брати таку відпустку, надання невикористаних днів відпустки переносять на період після припинення або скасування воєнного стану. Але й тоді за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надати без збереження зарплати (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон №2136). (ця норма не застосовується тільки до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, а також педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників).

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні додаткової відпустки за роботу комп’ютером, коли такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

По-третє. За невикористані дні щорічної додаткової відпустки працівник може отримати компенсацію при звільненні на підставі ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки - за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, у тому числі у разі звільнення працівника в період дії воєнного стану йому виплачують грошову компенсацію за невикористану відпустку за роботи на комп’ютері (.(у законодавстві немає вказівки, що така компенсація виплачується лише за дні відпустки за поточний робочий рік).

Але за певних умов працівник може отримати компенсацію за невикористані дні такої відпустки й без звільнення. Для цього слід керуватися ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки, де вказано, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Оскільки щорічна відпустка охоплює основну (як правило, 24 календарні дні) і додаткову відпустку, то працівник може фактично використати щорічну основну відпустку за відповідний робочий рік, а за додаткову отримати компенсацію. Підкреслимо - виплатити таку компенсацію можна винятково після того, коли працівник використає щорічну відпустку тривалістю 24 к.дн. за відповідний робочий рік.

Як запровадити і оформити додаткову відпустку за роботу на комп’ютері – потрібно передбачати в колдоговорі список посад, за роботу на яких належить додаткова щорічна відпустка за роботу на комп’ютері, вказуючи максимальну тривалість. Як правило, у колдоговорі такий список оформляють у вигляді окремого додатка у формі таблиці . Якщо на підприємстві вже є колдоговір, але в ньому нічого не сказано про посади співробітників, які мають право на «комп’ютерну» відпустку, тоді можна внести зміни до колдоговору.
«Комп’ютерна» відпустка належить до щорічних відпусток, тому інформацію про її надання треба включити до графіка відпусток (ст. 10 Закону про відпустки). Щорічні додаткові відпустки (у т. ч. і відпустка за роботу на комп’ютері) за бажанням працівника можуть бути надані одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

На практиці наказ видається на підставі заяви працівника про надання йому щорічної додаткової відпустки (або про надання основної щорічної відпустки разом з додатковою відпусткою за роботу на комп’ютері). Та все ж цю відпустку нерідко надають після закінчення відповідного робочого року. У такому разі легко обчислити конкретну тривалість відпустки, що належить працівникові. 

Щодо відповідальності роботодавців. Якщо працівник має право на додаткову відпустку за роботу на комп’ютері, але вона не надавалась (повторимо - відпустка за роботу на комп’ютері обов’язково надається тим, кому вона належить згідно із законом, навіть якщо на підприємстві не укладений колдоговір або в ньому не передбачені гарантії щодо надання такої відпустки (лист Мінсоцполітики від 11.07.14 р. № 348/13/116-14) – роботодавець нестиме відповідальність.

Нагадаємо, що забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки). Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, зокрема за роботу на комп’ютері, передбачено законодавством, тому має обов’язково надаватися відповідним категоріям працівників.  Відповідно до статті 28 Закону про відпустки особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством. Це кваліфікується як «інші порушення трудового законодавства» за абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Тому за ненадання працівнику щорічної додаткової відпустки за роботу на комп’ютері у 2026 році роботодавцю загрожує штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП) та адмінштраф для посадових осіб — від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУпАП).

Висновки.

1. Робота за комп’ютером дає працівнику право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, і така відпустка має надаватися відповідним працівникам в обов'язковому порядку. Якщо у певних випадках таке право очевидне – для операторів комп’ютерного набору, програмістів,  то для інших категорій працівників (бухгалтери, економісти, медстатистики,  мед реєстратори та інші) право потрібно довести дослідженням часу використання комп’ютера.

2. Важливо підтвердити роботу працівника за комп’ютером, вказавши функціональні обов’язки працівника, перелік робіт, які він виконує в посадовій інструкції. Для надання щорічної додаткової відпустки за роботу на комп'ютері не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

3. Відпустку за особливий характер праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу, тобто до стажу роботи не враховують, зокрема, період тимчасової непрацездатності та відпустки без збереження зарплати.

4. Якщо з будь-яких причин працівник своєчасно не використав щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, право на таку відпустку не втрачається - він може її використати в подальшому.

5. Працівник має право на компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за особливий характер праці з дотриманням умов, визначених у ст. 24 Закону про відпустки.

Додаток: приклад розрахунку тривалості додаткової відпустки за роботу на комп’ютері (за матеріалами фахових видань).

Інформація актуальна станом на 10.03.2026

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2026

Додаток

ПРИКЛАД. 

Трудовим договором передбачено, що програміст має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 4 календарні дні. Йому призначається додаткова відпустка за робочий рік з 01.07.2024 по 30.06.2025. Але упродовж цього періоду він не працював з 01.03.2025 по 30.04.2025 у зв’язку із відпусткою без збереження заробітної плати на період воєнного стану (61 к. дн.). Крім того, у листопаді 2024 року в нього була тимчасова непрацездатність (8 к. дн.), а у червні 2025 щорічна основна відпустка (14 к. дн.). Працівник подав заяву про надання йому додаткової щорічної відпустки з 15.10.2025

Насамперед з’ясуємо, скільки днів відпустки може бути надано працівнику.

Стаж для надання додаткової відпустки враховує час фактичної зайнятості працівника і період щорічної відпустки (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки). За цих обставин період відпустки без збереження заробітної плати та час тимчасової непрацездатності не враховують до стажу для надання додаткової відпустки. 

З огляду на сказане, обчислюємо тривалість додаткової відпустки, на яку працівник має право за робочий рік з 01.07.2024 — 30.06.2025:

4 к. дн. : 365 к. дн. х (365 к. дн. - 61 к. дн - 8 к. дн.) = 3,24 к. дн. ≈ 3 к. дн.

Отже, працівнику надаємо 3 календарні дні додаткової відпустки за особливі умови праці