Мінімальні державні гарантії в оплаті праці
Мінімальні державні гарантії — це норми й гарантії в оплаті праці, передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95 та Кодексі Законів про працю України.
Так трактує це поняття Держпраці у своїх роз’ясненнях (див., наприклад, листи від 31.03.2017 р. № 3766/4.3/4.3-дп-17, від 07.05.2018 р. № 3570/4.1/4.1-ДП-18), підтвердженням є постанова Верховного Суду України від 19.09.2018 р. у справі № 804/7745/16.
Згідно ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України встановлюються:
- норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо);
- гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо);
- гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Роботодавці зобов’язані нараховувати та виплачувати індексацію заробітної плати, яка також є державною мінімальною гарантією в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню у встановленому законодавством порядку.
Перелік мінімальних державних гарантій на сьогодні містить 38 позицій. Наведемо частину з них, актуальних для переважної більшості закладів охорони здоров’я:
Таб. мінімальні державні гарантії в оплаті праці (актуальний перелік)
|
Державна гарантія |
Статті КЗпП і Закону про оплату праці, що дають підставу кваліфікувати як мінімальну державну гарантію в оплаті праці |
Норми, які визначають зміст гарантії |
| Норми оплати праці | ||
|---|---|---|
| щодо мінімальної зарплати | ст. 95 КЗпП | ст. 95 КЗпП, ст. 3 Закону про оплату праці |
| щодо індексації зарплати | ст. 95 КЗпП | ст. 33 Закону про оплату праці; ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III |
| щодо розміру зарплати за першу половину місяця | ч. 3 ст. 115 КЗпП | ч. 3 ст. 115 КЗпП |
| за роботу в надурочний час | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 106 КЗпП | ст. 106 КЗпП |
| за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 107 КЗпП | ст. 107; ст. 72 КЗпП |
| за роботу в нічний час | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 108 КЗпП | ст. 108 КЗпП |
| за час простою, що стався не з вини працівника | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 113 КЗпП | ст. 113 КЗпП |
| у разі встановлення неповного робочого часу | ст. 56 КЗпП | ст. 56 КЗпП |
| у разі сумісництва | ст. 102-1 КЗпП | ст. 102-1 КЗпП |
| у разі суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків тимчасово відсутнього працівника | ст. 105 КЗпП | ст. 105 КЗпП |
| у разі переведення на іншу постійну нижчеоплачувану роботу чи переміщення | ст. 114 КЗпП | ст. 114 КЗпП |
| під час розподілу колективного заробітку в бригаді із застосуванням коефіцієнта трудової участі | ст. 252-7 КЗпП | ст. 252-7 КЗпП |
| Гарантії для працівників | ||
| щодо оплати щорічних відпусток, виплати компенсації за невикористану відпустку | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 74 КЗпП | ст. 74, 83 КЗпП; ст. 2, 21, 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) |
| щодо оплати додаткової відпустки окремим категоріям громадян і постраждалим учасникам Революції Гідності | ст. 77-2 КЗпП | ст. 77-2 КЗпП |
| за час виконання державних або громадських обов’язків | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 119 КЗпП | ст. 119 КЗпП |
| яких направляють для підвищення кваліфікації | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 122 КЗпП | ст. 122 КЗпП |
| переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 170 КЗпП | ст. 170 КЗпП |
| переведених тимчасово на іншу роботу через виробничу необхідність | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 33 КЗпП | ст. 33 КЗпП |
| вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 178 КЗпП | ст. 178 КЗпП |
| донорів | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 124 КЗпП | ст. 124 КЗпП |
| щодо оплати праці на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими умовами | ст. 100 КЗпП | ст. 100 КЗпП |
| на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням | ст. 217 КЗпП | ст. 211, 213, 216 КЗпП; ст. 13, 14, 15 Закону про відпустки |
| обраних до профспілкових органів | ст. 252 КЗпП | ст. 252 КЗпП |
| яким надають додаткові перерви для годування дитини | ст. 183 КЗпП | ст. 183 КЗпП |
| Гарантії та компенсації працівникам у разі | ||
| службових відряджень | ч. 1 ст. 12 ст. Закону про оплату праці; ст. 121 КЗпП | ст. 121 КЗпП |
Роботодавці, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством - за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці згідно ст. 265 КЗпП штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення
Порушення може бути виявлене інспектором праці під час інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) роботодавця і зафіксовано у відповідному акті. Після розгляду зауважень роботодавця (у разі їх надходження) інспектор праці винесе припис на усунення порушення.
Важливий момент - якщо інспектор виявить недотримання гарантій в оплаті праці, то заходи з притягнення роботодавця та його посадових осіб до відповідальності за таке порушення будуть застосовані одночасно з внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень. Це прямо передбачено п. 29 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295).
Тобто, якщо на момент інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) є порушення державних гарантій в оплаті праці, що належним чином (своєчасно) зафіксоване, то уникнути згаданих вище штрафів не можна.
Для профспілок важливо врахувати, що додаткові гарантії в оплаті праці, визначені галузевою угодою чи колективним договором не відносяться до мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Наприклад, доплата за роботу у вечірній час не визначена КЗпП і ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці як мінімальна державна гарантія. Тому коли така доплата передбачена колективним договором, але не нараховується роботодавцем, можна говорити про порушення положень колективного договору, а не про порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Такі висновки Верховного Суду (постанова від 19.09.2018 р. у справі № 804/7745/16) та Держпраці (лист від 09.11.2018 р. № 8914/1/4.1-ДП-18).
Та все ж Держпраці у цьому листі говорить про адміністративну відповідальність згідно зі ст. 412 КУпАП - порушення чи невиконання зобов’язань щодо колдоговору роботодавцем, чи особами, які представляють його чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.). Але оштрафувати інспектор праці за цією статтею може тільки на підставі подання однієї зі сторін, які уклали колективний договір.
У роботодавця є єдиний спосіб уникнути штрафу- Держпраці в листі від 07.05.2018 р. № 3571/4.1/4.1-ДП-11 вказали, що у разі самостійного усунення роботодавцем порушення законодавства про працю до початку інспекційного відвідування цей факт буде врахований інспектором при прийнятті рішення про розгляд справи про накладення штрафних санкцій. Цей висновок можна підтвердити судовою практикою, але під виправленням суди розуміють не просто наявність на момент інспектування наказу про проведення «загублених» виплат і нарахування їх у бухобліку, а й безпосередню їх виплату працівникові (постанову Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 816/2325/16). Тож схитрувати і провести виправлення тільки на «папері» (або заднім числом) тут не вийде.
Інформація актуальна станом на 01.04.2020