Огляд окремих питань діяльності профспілок, роботи галузі та змін в законодавстві. Вересень 2021 (Частина 3)

ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ:

«Працівник хворіє (у відпустці): чи можна на його посаду прийняти іншу особу за строковим трудовим договором? Відповідь -у листі Мінсоцполітики:

Міністерство соціальної політики України

Лист від 14.08.2019 р. № 14873/0/2-19/52 «Про умови укладання строкового трудового договору»

Міністерство соціальної політики розглянуло <…> звернення щодо умов укладання строкового трудового договору та повідомляє.

Відсутність працівника на робочому місці під час тривалої непрацездатності призводить до того, що його трудові обов’язки залишаються невиконаними, а це може спричинити негативні наслідки в роботі підприємства, установи, організації.

Відповідно до трудового законодавства для заміщення працівника на період його тимчасової непрацездатності роботодавець може застосувати один із таких способів: перерозподілити обов’язки відсутнього працівника між іншими працівниками без звільнення їх від своєї основної роботи шляхом збільшення обсягу робіт чи зони обслуговування; укласти з одним із працівників підприємства строковий трудовий договір про виконання роботи тимчасово відсутнього працівника за сумісництвом; укласти строковий трудовий договір з особою, яка не є працівником підприємства.

Частиною другою статті 23 Кодексу законів про працю України визначено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно зі статтею 65 Господарського кодексу України управління підприємством проводиться відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що при укладенні строкового трудового договору строк установлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

Варто зазначити, що працівники, які працюють на умовах строкових трудових договорів, мають ті самі права, як і працівники, що уклали трудові договори на невизначений строк (тобто постійні працівники). Вони також підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку, мають право на гарантії в оплаті праці, щорічну відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності тощо.

Законодавством не заборонено керівникам підприємств, установ та організацій, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, укладати строкові трудові договори з іншими особами для заміни тимчасово відсутніх працівників. При цьому оплата праці таких осіб проводиться в межах фонду заробітної плати.

З урахуванням вищевикладеного на час відсутності основного працівника на його посаду можна оформити іншу особу на умовах строкового трудового договору, якщо це економічно вигідно та не призводить до погіршення якості продукції, виконуваних робіт тощо.

Водночас повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер і не повинні встановлювати нових правових норм.

Міністр А. Рева

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

16 липня 2021 року № 4712-06/37178-07

Щодо надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи

Міністерство економіки України розглянуло звернення товариства з обмеженою відповідальністю «МЦФЕР-Україна» від 18.05.2021 і в межах компетенції повідомляє.

Законом України від 15.04.2021 № 1401-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» внесено зміни, зокрема, до частини першої статті 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) та статті 1821 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якими одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).

Таким чином, з 09.05.2021 один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи має право на додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів до року досягнення дитиною граничного віку за умови підтвердження, що інший з батьків дитини у поточному календарному році не скористався правом на додаткову соціальну відпустку, передбачену статтею 19 Закону № 504.

Відповідно до частини сьомої статті 20 Закону № 504 додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону № 504, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 Закону № 504.

Зазначена відпустка є соціальною і надається один раз на рік у будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу.

Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні таких відпусток (стаття 24 Закону № 504).

Така грошова компенсація виплачується у разі підтвердження, що один з батьків не скористався правом на додаткову соціальну відпустку, передбачену статтею 19 Закону № 504, за кожен рік окремо.

Законодавством не визначено конкретного переліку документів, що підтверджують, що один з батьків не скористався правом на додаткову соціальну відпустку. Тому, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.

Враховуючи викладене, при звільненні працівнику мають виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової соціальної відпустки, передбаченої статтею 19 Закону № 504.

При цьому, якщо після звільнення з працівником буде укладено новий трудовий договір, то на новому місці роботи роботодавець не несе обов’язку по наданню невикористаної додаткової соціальної відпустки.

Стосовно надання додаткової соціальної відпустки матері / батьку у період її / його перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зазначаємо, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток одночасно.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Заступник Міністра економіки України С. Глущенко

Додаток 2

COVID-новини

Постановою КМУ від 13.09.2021 №954 уточнено, що обмеженнямасових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) не застосовуються (або полегшуються) за умови наявності в усіх (або у 80 % для «жовтої зони») учасників та організаторів заходу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, виданого в Україні відповідно до Порядку №677 (далі — міжнародний, внутрішній сертифікати), негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Тепер у разівведення жовтого рівня епідемічної небезпеки спростили вимоги до роботи навчальних закладів. Вони працюватимуть за умови наявності не менше як 80% працівників з “жовтими” чи “зеленими” COVID-сертифікатами.

МОЗ повідомило, що нові внутрішні СOVID-сертифікати можна буде одержати вже після першого щеплення вакциною від COVID-19.

Обидва COVID-сертифікати міститимуть інформацію про вакцинацію, негативний результат тестування (діє 72 години) або про одужання від COVID-19.

Сертифікати можна отримати за допомогою платформи „Дія“: цифровий – у себе на смартфоні, паперовий – завантажити з порталу і надрукувати (зараз інструментарій ще розробляється).

Термін дії жовтого СOVID-сертифікату — 120 днів з моменту щеплення, зеленого – 365 днів з моменту щеплення.

Міністерство охорони здоров'я України надало детальне роз'яснення нових карантинних обмежень та норм при різних рівнях епіднебезпеки.

Зелений рівень (вся Україна)

Обов'язкове носіння маски у громадських приміщеннях та громадському транспорті.

Жовтий рівень (вся Україна)

Обов'язкове носіння маски у громадських приміщеннях та громадському транспорті, дотримання дистанції в 1,5 м.

Заборонено:

• масові заходи за участю більше 1 особи на 4 кв. метри площі будівлі або території;
• заповненість кінозалів та залів інших закладів культури понад 50% місць;
• заповненість спортзалів і фітнес-центрів не більше ніж 1 особа на 10 кв. метрів;
• робота закладів освіти, окрім тих, де не менше 80% персоналу мають жовтий або зелений COVID-сертифікат.

Обмеження не будуть застосовуватися у разі наявності у понад 80% персоналу та 100% відвідувачів закладів чи заходів, крім осіб, які не досягли 18 років, жовтих або зелених COVID-сертифікатів.

Робота закладів за часом не обмежується.

Помаранчевий рівень (регіони)

Обмеження та норми жовтого рівня.

Місцева влада може вводити додаткові обмеження.

Червоний рівень (регіони)

Обов'язкове носіння маски у громадських приміщеннях та громадському транспорті, дотримання дистанції в 1,5 м.

Заборонено:

• робота закладів громадського харчування, окрім адресної доставки та замовлень на винос;
• робота ТРЦ та інших розважальних закладів, кінотеатрів, театрів тощо;
• робота непродовольчих ринків і магазинів, спортзалів, басейнів і фітнес-центрів;
• робота закладів освіти, окрім закладів, де 100% працівників мають зелений COVID-сертифікат;
• проведення масових заходів, окрім офіційних спортивних заходів і матчів командних ігрових видів спорту без глядачів;
• робота закладів культури, окрім історико-культурних заповідників, проведення кіно- та відеозйомки;
• робота закладів, що надають послуги з розміщення (хостели, готелі тощо).

Обмеження не будуть застосовуватися у разі наявності у всього персоналу та всіх відвідувачів закладів чи заходів, крім осіб до 18 років, зелених COVID-сертифікатів.

За матеріалами Міністерства охорони здоров'я України

МОЗ оновив стандарти медичної допомоги пацієнтам з COVID-19. Так, 8 вересня внесені зміни до наказу МОЗ від 28.03.2020 № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)».

Зміни розширюють перелік осіб, яким проводитимуть попереднє скринінгове обстеження на визначення антигену SARS-CoV-2 з використанням швидких тестів та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА. Це особи, які:

• є медичними працівниками, які надають медичну допомогу та/або доглядають за пацієнтами, хворими на COVID-19;
• є працівниками лабораторій, які працюють зі зразками з дихальних шляхів, отриманими від пацієнтів, хворих на COVID-19;
• є працівниками патологоанатомічних, судово-медичних бюро, відділень, які беруть участь у розтині тіла, у тому числі взятті зразків;
• є іншими медичними та фармацевтичними працівниками;
• є пацієнтами, що потребують планової госпіталізації, та не мають ознак тяжкого гострого респіраторного синдрому та/або інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ);
• є соціальними працівниками;
• є працівниками Національної поліції України, Служби безпеки Президента України, Управління державної охорони та інші особи, які контактують із Президентом України;
• є працівниками Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України; працівниками Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;
• є призовниками, військовослужбовцями;
• є працівниками закладів закритого типу;
• перетинають контрольні пункт в’їзду-виїзду;
• мають бути протестовані у ході розслідування спалаху захворюваності;

Якщо немає можливості провести експрес-тестування з використанням швидких тестів на визначення антигену SARS-CoV-2, осіб із перших п’яти категорій у списку вище тестуватимуть із використанням методу ПЛР.

Лікар, який надає медичну допомогу в амбулаторних умовах, повинен інформувати центр контролю та профілактики захворювань МОЗ за адміністративно-територіальною належністю про результат лікування та/або припинення самоізоляції осіб, які підлягали визначенню підтвердженого випадку COVID-19, не пізніше ніж через 1 день від дати, коли він стане відомим. Раніше у лікарів на це було три дні.

Контактні особи, які отримали повний курс вакцинації, а також ті, хто перехворів на COVID-19 протягом останніх 6 місяців (з документальним підтвердженням), за відсутності симптомів не мають самоізолюватися. Якщо ж симптоми COVID-19 з’являються, особа має пройти обстеження на визначення антигену SARS-CoV-2 з використанням швидких тестів та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА (а в разі неможливості — методом ПЛР) та самоізолюватися до отримання результату обстеження. Якщо він позитивний, щодо особи вживаються всізаходи як до такої, яка має COVID-19.

Стандарт «Первинна медична та амбулаторно-поліклінічна допомога пацієнтам з підозрою на COVID-19» МОЗ доповнило новими вимогами — медичну допомогу з використанням кисневої підтримки в амбулаторних умовах надають пацієнтам, що виписані зі стаціонару, якщо одночасно виконано такі умови:

1. SpO2 ≥ 94% при диханні пацієнта киснем низького потоку (3—5 літрів);
2. наявність кисневого концентратора у надавача первинної медичної допомоги, який забезпечує потік до 8 л.

У разі звернення такого пацієнта надавач ПМД забезпечує його кисневим концентратором та проводить навчання з користування та обслуговування. Критерієм завершення надання кисневої підтримки пацієнту за допомогою кисневого концентратора є стійке утримання SpO2 ≥ 94% при диханні атмосферним повітрям протягом доби.

Стандарт «Стаціонарне лікування пацієнтів з COVID-19» МОЗ доповнило вимогою: перед випискою пацієнта, який потребує кисневої підтримки, лікуючий лікар або уповноважена особа закладу охорони здоров’я, де пацієнт перебуває на стаціонарному лікуванні, уточнює у надавача первинної медичної допомоги, якому пацієнт подав декларацію про вибір лікаря, чи є кисневі концентратори. Після отримання інформації приймають остаточне рішення про виписку такого пацієнта.

Із повним переліком змін можна ознайомитися за посиланням: bit.ly/3l7yQH1

Одразу після змін до Стандартів № 722 МОЗ наказом від 20.09.2021 № 1979 втретє за рік виклало в новій редакції Протокол № 762. Розробники доповнили основну частину документа новим розділом — «Терапія моноклональними антитілами у пацієнтів від 18 років з COVID-19». Він встановлює,

• осіб, яким рекомендовано призначати терапію моноклональними антитілами;
• дозування препаратів;
• протипоказання до їх застосування;
• алгоритм, як проводити інфузію і спостерігати за пацієнтамию

Згідно з оновленим Протоколом № 762, терапію моноклональними антитілами проводять в амбулаторному режимі в умовах ЗОЗ, які надають стаціонарну медичну допомогу хворим на COVID-19. Для цього пацієнт повинен мати направлення сімейного лікаря або лікаря-терапевта.

Для лікування використовують бамланівімаб таетесевімаб. Моноклональні антитіла призначають пацієнтам з легким або середнім ступенем захворювання, але з високим ризикомпрогресування до тяжкого захворювання. Комбінацію моноклональних антитіл не призначають пацієнтам, які потребують госпіталізації, або перебувають на лікуванні в стаціонарі.

Розробники Протоколу № 762 зауважують, що медпрацівники повинні враховувати співвідношення «користь — ризик» для кожного пацієнта.

МОЗ підготував доопрацьований проект наказу про Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням.

Згідно проєкту, обов'язковій вакцинації проти COVID-19 на період дії карантину підлягають:

1. Працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів.

2. Працівники місцевих державних адміністрацій.

3. Працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальні, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Вказаний перелік може бути розширено в залежності від епідемічної ситуації, пов'язаної з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Документ оприлюднений для обговорення на сайті Федерації профспілок України.

На відміну від попередньої редакції, перелік доповнено працівниками закладів вищої та післядипломної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ.

Крім того, проект наказу доповнено умовою, що обов'язковій вакцинації підлягають зазначені працівники у разі відсутності абсолютних медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.

Чи видавати довідку із забороною відвідувати заклад дошкільної освіти невакцинованій дитині?

Перед тим як піти до садочка, дитина має пройти обов’язковий медичний профілактичний огляд за участю лікаря-педіатра, стоматолога, логопеда та інших спеціалістів за показаннями (п. 2.1 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого Наказом № 434; далі — Примірне положення № 434).

За результатами медогляду ЗОЗ, у якому дитина перебуває під медичним наглядом, видає батькам або особам, які їх заміняють, довідку довільної форми. Раніше це була форма первинної облікової документації № 026/о «Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)», але вона втратила чинність згідно з наказом МОЗ від 26.01.2018 № 157.

Лікар видає медичну довідку відповідно до статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III (далі —Закон № 1645). А саме:

• на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування в дитячому закладі;
• якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Довідка повинна містити висновокпро те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти. Батьки додають її до заяви про зарахування дитини до садочка (п. 9 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 12.03.2003 № 305).

Не дозволено відвідувати дитячі заклади дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень (ст. 15 Закону № 1645).

Відповідно до календаря щеплень, діти до шести років повинні мати щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту та краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та Хіб-інфекції. У шість років дітям роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту.

Якщо дитина отримала профілактичні щеплення з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, то в разі благополучної епідситуації її можна прийняти до дитячого закладу за рішенням консиліуму відповідних лікарів (ст. 15 Закону № 1645).

Питання про відвідування закладу дошкільної освіти дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішує лікарсько-консультативна комісія (п. 6 Примірного положення № 434).

Отже, лікар видає довідку в садочок за результатами медогляду і якщо дитина вакцинована за календарем щеплень. У довідці він зазнає, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти. Якщо дитина нещеплена, хоча протипоказань до вакцинації нема, лікар не видає довідку для садочка.

Таку саму позицію зайняв Верховний Суд України у постанові «Про заборону невакцинованим дітям відвідувати дитячі садки» від 17.04.2019 у справі № 682/1692/17

Уряд вніс зміни до своєї постанови «Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» від 17 червня 2020 року № 498. Відповідно до оновлених положень, виплата проводиться медичному працівнику в разівстановлення йому групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом року з дня встановлення гострого професійного захворювання на COVID-19.

Рішення Уряду дозволяє Фонду соціального страхування України здійснити фінансування одноразових допомог за кошти держбюджету для медичних працівників, які інфікувались коронавірусом SARS-CoV-2 у 2020 році, однак отримали групу інвалідності у 2021-му.

Нагадаємо, у попередній редакції постанови право на виплати одноразових допомог за кошти державного бюджету мали медичні працівники, яким було встановлено інвалідність внаслідок гострого професійного захворювання на COVID-19 «протягом одного календарного року». Поняття «календарний рік» при цьому тлумачиться як календарний рік з 01 січня по 31 грудня. Це спричиняло неможливість призначення одноразових страхових виплат за кошти державного бюджету тим медичним працівникам, інфікування яких відбулось у 2020 році, а групу інвалідності було встановлено у 2021-му.

Крім того, Фондом щомісяця здійснюється для них фінансування пожиттєвих страхових виплат, які повністю компенсують втрачений медиками заробіток відповідно до відсотка встановленої втрати працездатності. Також вони мають право на отримання за кошти Фонду ряду медичних і соціальних послуг – оплату необхідних лікарських засобів, медвиробів, фінансування медичного чи стороннього догляду і санаторно-курортного лікування.

Також внесені Урядом зміни:

● передбачаютьможливість подання документів для призначення страхових виплат як у паперовому, так і в електронному вигляді (у тому числі за допомогою «Порталу Дія»);

● уточнюють перелік документів для іноземців, осіб без громадянства і осіб, які через релігійні переконання не мають ідентифікаційного коду;

● доповнюють список утриманців померлих медиків, які мають право на виплати, неодруженими повнолітніми дітьми, які визнані особами з інвалідністю з дитинства, а також повнолітніми дітьми до 23 років, які навчаються за денною формою здобуття освіти.