Огляд окремих питань діяльності профспілок, роботи галузі та змін в законодавстві. Січень 2021р. (Частина 2)
ОХОРОНА ПРАЦІ
Уряд ухвалив зміни до Технічного регламенту рухомого обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2018 № 536. До 31.01.2021 дозволено вводити в обіг кисневі балони, необхідні для здійснення заходів, спрямованих боротьбу з COVID-19:
-або якщо вони відповідають вимогам затвердженого Технічного регламенту;
-або за наявності повідомлення Держпраці про введення в обіг кисневих балонів, стосовно яких не виконані вимоги затвердженого Технічного регламенту, але їх використання необхідне для охорони здоров’я
Закон «Про охорону праці» пропонують замінити на Закон «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Його проєкт передали на узгодження до СПО профспілок. Ним також пропонується внести зміни до КЗпП, зокрема, щодо перевірок за дотриманням законодавства про працю На сайті СПО профспілок опубліковано проєкт цього Закону(завантажити). У разі прийняття він набере чинності через рік з дня його опублікування.
Зауважимо, що це не перше оприлюднення цього законопроєкту. Вперше про нього ми розповідали ще у 2019 році. Тоді планувалося, що він набере чинності з 1 січня 2021 року. Зокрема, планували збільшити кількість штрафів у сфері охорони праці, а інспекторам з праці знову дозволити приходити на перевірки у будь-який час.
Дія цього Закону поширюватиметься на всіх працівників та роботодавців незалежно від форми власності та виду діяльності. Проте не поширюватиметься на осіб, які перебувають на військовій службі, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу державних, правоохоронних органів та військових формувань, утворених відповідно до законодавства.
Пропонується виключити з КЗпП такі статті:
174. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок
190. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років
191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років
192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні
Замість ст. 265 щодо штрафів з'являться нові статті щодо правил перевірок Держпраці та інспекторів праці. У ст. 261 КЗпП уточнюються основні права інспекторів праці. Зокрема, вони матимуть право (за умови пред'явлення службового посвідчення) безперешкодно, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби відвідувати будь-які робочі місця, а також проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об'єктів відвідування. А також робити копії (в тому числі електронні) актів об'єктів відвідування, колективних або трудових договорів, а також документів, ведення яких передбачено законодавством про працю; вносити обов’язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень законодавства про працю; залучати правоохоронні органи для припинення незаконних дій об'єкта відвідування та осіб, які перешкоджають їм виконувати службові обов’язки; складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення і накладати адміністративні стягнення; здійснювати фіксацію процесу інспекційних відвідувань з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки.
Важливо, що проєктом Закону пропонується внести зміни щодо відповідальності за порушення законодавства про працю. Тепер їй буде присвячена ст. 268 КЗпП (а не ст. 265 КЗпП). Зокрема, змінюються розміри окремих трудових штрафів, — штраф у 15-кратному порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Наразі за ст. 265 КЗпП штраф становить 10 МЗП (з 01.01.2021 р. — 60 000 грн).
ЗВІТНІСТЬ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
Відповідальність за порушення законодавства про працю з 1 січня 2021 року. В ГУ Держпраці у Полтавській області звертають увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року на рівні 6000 грн., а з 1 грудня 2021 – 6500 грн.
Це, у свою чергу, призвело до збільшення розмірів штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу, наприклад, у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 18 000 грн, з 01.12.2021 – 19 500 грн.); недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 12 000 грн., з 01.12.2021 – 13 000 грн.); недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 24 000 грн., з 01.12.2021 – 26 000 грн; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2021 – 6 000 грн., з 01.12.2021 – 6 500 грн.,
У разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абз. 4 – 6, 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. Однак заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушень, передбачених іншими нормами, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
За матеріалами Управління Держпраці у Полтавській області
Починаючи зі звіту за січень 2021 року (не пізніше 08.02.2021 р.) потрібно подавати нову форму № 3-борг «Звіт про заборгованість з оплати праці», яку затверджено наказом Держстату від 21.07.2020 р. № 222. Цей звіт подають не всі підприємства, а відібрані Держстатом відповідно до критеріїв кількості працівників за видами діяльності. У формі наводяться дані про суми невиплачених нарахувань з оплати праці, кількість працівників, яким заборгували ці виплати, а також суми невиплаченої допомоги з тимчасової втрати працездатності, включаючи оплату перших 5 днів хвороби.
При цьому заборгованістю з виплати заробітної плати є сума нарахованої заробітної плати, не виплачена працівникам упродовж наступного місяця після встановленої на підприємстві, в установі, організації (далі — підприємства) дати її виплати.
ПІЛЬГИ
У 2021 році податкова соціальна пільга дорівнює 1135,0 грн при граничному доході – 3180,0 грн. Податківці у підкатегорії 103.08.02 «ЗІР» зауважили, що відповідно до пп. 169.1.1 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Для ПСП на дітей граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток 3180 грн та відповідної кількості дітей.
Законодавством не заборонено надавати працівникам-сумісникам додаткову соціальну відпустку. Таку позицію висловило Мінсоцполітики. Адже робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 59 КЗпП). Про це повідомляє Мінсоцполітики у листі від 26.06.2019 р. №751/0/204-19.
ДО ВІДОМА.
МОЗ оновило Примірний табель матеріально-технічного оснащення закладів первинки. Відтепер додатковий список передбачає наявність кисневого концентратора і мішка ручної вентиляції легень (типу Амбу) на одне місце надання первинної медичної допомоги (наказ МОЗ «Про внесення змін до Примірного табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які надають первинну медичну допомогу» від 10.12.2020 № 2857).
Кабмін постановою від 20 січня 2021 р. № 31 затвердив Порядок здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти. Документ набрав чинності 21.01.2021 року (опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» № 13 від 21.01.2021).
Медичне обслуговування учнів здійснюється медичним працівником, який, як правило, входить до штату закладу освіти. У разі відсутності у закладі освіти медичного працівника заклад освіти укладає із закладом охорони здоров’я, що провадить господарську діяльність з медичної практики (сестринська справа, педіатрія, загальна практика — сімейна медицина), закладом з надання первинної медичної допомоги — територіальним центром первинної медико-санітарної допомоги або ФОП, які провадять господарську діяльність з медичної практики, договір про медичне обслуговування учнів.
Обов’язкові медичні профілактичні огляди проводяться щороку медичними працівниками у закладах охорони здоров’я за місцем медичного обслуговування учня у присутності його батьків або інших законних представників.
Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо опублікування рішень Верховної Ради України» (законопроект №4334).
Закон передбачає оптимізацію витрат, спрямованих на опублікування рішень Верховної Ради України. Законом встановлено, що з 1 січня 2021 року офіційне опублікування рішень Верховної Ради України здійснюватиметься лише у газеті «Голос України». Згідно із Законом, «1. Підписані Президентом України закони публікуються в газеті «Голос України» та розміщуються на офіційному веб-сайті Верховної Ради. Така публікація законів та інших актів Верховної Ради є офіційною».
СУДОВА ПРАКТИКА
Якщо працівник відсутній у зв`язку з хворобою, відрядженням, відпусткою, посада, яку він займає, не є вакантною, а тому така посада не може пропонуватись при скороченні штату (ВС/КЦС у справі № 285/4227/18 від 23.12.2020).
Законодавством про працю України при звільненні працівника за скороченням штату роботодавця зобов’язано працевлаштувати такого працівника на іншу посаду, а при його відмові від працевлаштування вже надається право на розірвання трудового договору (ч. 2 ст. 40, ст. 49-2 КЗпП України).
У цьому судовому рішенні Касаційний цивільний суд надав тлумачення вказаній нормі закону та висловився з приводу того яку саме посаду можна пропонувати працівнику, якому загрожує звільнення.
Згідно матеріалів справи позивач працювала у комунальному медичному закладі, який було реорганізовано у зв’язку із чим її посаду скоротили. Працівник не погодилась із таким рішенням роботодавця звернувся до суду із позовною заявою про поновлення її на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди мотивуючи свої вимоги тим, що на підприємстві фактично не відбулося скорочення штату працівників, а також на те, що вона є інвалідом з дитинства та має на утриманні неповнолітню дитину, а отже має переважне право на залишення на роботі.
Суд першої інстанції у задоволенні даного позову відмовив та своє рішення вмотивував тим, що відділення денного стаціонару для дітей, у якому працювала позивачка ліквідоване, а від запропонованої відповідачем тимчасової посади сестри медичної загальної практики сімейної медицини вона відмовилася, а тому работодавець діяв правомірно.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками місцевого суду не погодився та скасував вказане рішення і позов задовольнив.
Апеляційний суд послався на те, що суд першої інстанції не урахував, що відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України, звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України можливо, якщо працівника за його згодою неможливо перевести на іншу роботу. 12 жовтня 2018 року відповідач запропонував позивачу посаду сестри медичної загальної практики, від якої вона відмовилась, але не запропонував їй вакантну на той час посаду сестри медичної дільничної в амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 6, яку обіймала працівник, яка до 02 листопада 2018 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Постанову апеляційного суду відповідач оскаржив в касаційному порядку мотивувавши свою позицію тим, що якщо працівник відсутній у зв`язку з хворобою, відрядженням, відпусткою, посада, яку він займає, не є вакантною, а прийняття на таку посаду працівника можливе лише за строковим трудовим договором на період до виходу з відпустки по догляду за дитиною основного працівника.
Касаційний цивільний суд із такими твердженнями відповідача погодився та касаційну скаргу задовольнив.
Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що виходячи з системного тлумачення частин першої та другої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
З аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» та ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» випливає, що у разі якщо працівник відсутній у зв`язку із хворобою, відрядженням, відпусткою посада, яку він займає, не є вакантною.
Таким чином відповідач вживав заходи спрямовані на реальне працевлаштування позивача, запропонувавши їй працевлаштування на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини, однак вона відмовилася від переведення на вказану посаду, що свідчить про відсутність порушення відповідачем вимог трудового законодавства при звільненні позивача.