Огляд окремих питань діяльності профспілок, роботи галузі та змін в законодавстві. Січень-Лютий 2022 (Частина 1)
Головам
районних, міських, первинних організацій
профспілки працівників охорони здоров’я
Хмельницької області
Інформуємо Вас про окремі питання діяльності профспілок, роботи галузі та змін в законодавстві на кінець минулого, 2021 та новації початку 2022 року.
Протягом 2021 року заборгованість Фонду соціального страхування України перед застрахованими особами з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах в середньому становила 2,5 млрд грн.
Профспілковою стороною постійно ініціювались вимоги про виділення асигнувань із Державного бюджету на покриття дефіциту страхових коштів, проводились переговори з державною стороною, неодноразово надсилалися звернення до центральних органів виконавчої влади стосовно врегулювання цих питань.
На вимогу профспілок Урядом тричі виділялись кошти для Фонду на виплати застрахованим особам пов’язані з тимчасовою втратою працездатності — у лютому і в червні по 400 млн грн, у грудні – 1,75 млрд грн, що дозволило покрити заборгованість Фонду по страховим виплатам.
Якщо станом на 17.12.2021р. залишались не профінансованими заяви-розрахунки на матеріальне забезпечення за період з 03.11.2021 по 16.12.2021 (32 робочих дня) у розмірі 3,3 млрд грн, з яких 22 робочих дня (2,2 млрд грн) — становила прострочена заборгованість та 10 робочих днів (1,1 млрд грн) — строкова заборгованість, то вже станом на 10.01.2022р. залишилась лише сума не профінансованих заяв-розрахунків страхувальників за 10 робочих днів, тобто в межах терміну, передбаченого Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яка складала 857,6 млн грн.
Від закладів охорони здоров’я Хмельниччини до обласної організації Профспілки, Федерації профспілок області надходили звернення про збір органами місцевого самоврядування інформації про чисельність діючих на комунальних підприємствах профспілкових організацій, розміри членських внесків та інших відрахувань з метою її передачі (під виглядом публічної) друкованому виданню «Часопис Прометей» (голова Павленко Ю.С.). Позиція Профспілки, як завжди, базується на вимогах законодавства, згідно яких професійні спілки, їх об’єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні (стаття 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Збір інформації про профспілки до повноважень органів місцевого самоврядування, передбачених чинним законодавством, не належить, томудії органів місцевого самоврядування, його посадових осіб щодо збору вищевказаної інформації є неправомірними.
З метою недопущення порушення законних прав та інтересів профспілок, керівники закладів охорони здоров’я були поінформовані про те, що вони не є розпорядниками профспілкової інформації. Для запобігання їх протиправній діяльності Федерація профспілок Хмельницької області зверталася до голови Хмельницької обласної Ради В. Лабазюк, вказуючи, зокрема, що фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об’єднань державними органами та органами місцевого самоврядування не здійснюються. А контроль за їх надходженням та витрачанням здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об’єднань. У той же час, відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України, профспілки у встановлені терміни звітують перед фінансовими органами держави.
Один з найважливіших на сьогодні Законів для забезпечення діяльності галузі- це Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (від 02.12.2021 № 1928).
На 2022 рік передбачено 157,3 млрд грн для реалізації програми медгарантій. Це на 33,8 млрд грн більше порівняно з 2021 роком. Але все-таки таке фінансування не дорівнює 5% ВВП, як того вимагає ст. 4 Закону № 2168 — дія цієї надважливої норми вкотре зупинена.
На охорону здоров’я виділено близько 194 млрд грн, з яких на:
- забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру — 11,5 млрд грн;
- громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями — 4,3 млрд грн;
- проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, — 2,6 млрд грн;
- виплати працівникам ЗОЗ у зв’язку з переїздом на нове місце роботи або перекваліфікацією, яка буде необхідна під час формування спроможної мережі лікарень у госпітальних округах, — 100 млн грн;
- субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я — 2,2 млрд грн;
- субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» — 240,8 млн грн.
Порівняно з груднем 2021 року із січня й до жовтня 2022 року місячний розмір мінімальної ЗП не зміниться й буде становити 6 500,00 грн, а погодинний з 1 січня збільшиться на 0,13 грн й дорівнюватиме 39,26 грн. З 1 жовтня місячний розмір становитиме 6 700,00 грн, а погодинний — 40,46 грн.
Як пам’ятаємо, Президент України ще у переддень Дня медичного працівника Указом «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників»(від 18.06.2021 № 261/2021) зобов’язавКабмін опрацювати під час підготовки проєкту закону про Державний бюджет України на 2022 рік питання щодо підвищення заробітних плат у сфері охорони здоров’я для лікарів до розміру не менше ніж 20 000,00 грн на місяць, для середнього медичного персоналу — не менше ніж 13 500,00 грн на місяць і врахування зазначених розмірів під час розрахунку тарифів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2022 рік.
Кабмін виконав вимогу Указу на початку2022 року – постановою КМУ від 12 січня 2022 року №2. За повідомленнями Кабміну збільшення фінансування програми медгарантій здійснено для підвищення заробітних плат для лікарів і середнього медичного персоналу. Детальна інформація з питань, пов’язаних з виконанням цієї постанови, надсилалась головам профорганізацій.
Щодо Програми медичних гарантій на 2022 рік. Тарифи збільшені в межах коштів, які виділили у державному бюджеті. Це дозволить підвищити тарифи тільки за деякими напрямами стаціонарного лікування — на інсульти, інфаркти, онкологічні захворювання. Наприклад, на 10 тисяч гривень збільшиться тариф на хіміотерапевтичне лікування — до 35 тисяч, а за лікування дітей від онкохвороб НСЗУ сплачуватиме закладам до 131 тис. грн. Тариф за лікування онкогематологічних захворювань зросте з 54 тис. грн до 74 тис. грн.
Одним з найвищих тарифів у Програмі медичних гарантій оплачуватиметься неонатальна допомога. У 2022 році тариф зросте зі 113 до 135 тис. грн, а максимальний тариф становитиме 161 тис. грн за лікування недоношених дітей у закладах, які відповідатимуть додатковим вимогам. Тариф за медичну допомогу при пологах зросте на 5 тис. грн — до 15 тис. грн. А для закладів, які відповідатимуть додатковим вимогам — до 20 тис. грн.
Одночасно посиляться вимоги до лікарень, які надаватимуть пріоритетні на 2022 рік послуги. Для цього вводиться новий показник — мінімальна кількість наданих послуг протягом 2021 року. Він запроваджуватиметься для надання медичної допомоги при інфаркті та інсульті, а також медичної допомоги при пологах. Мінімальна кількість наданих послуг, яка дозволяє укласти договір з НСЗУ: 150 пологів на рік, 100 пролікованих інсультів, 50 пролікованих інфарктів.
Також планується підвищення капітаційної ставки лікарям, які надають первинну медичну допомогу, до 786 грн.
Враховуючи реальну ситуацію з фінансуванням охорони здоров’я і можливості органів місцевого самоврядування забезпечити додатковими коштами заклади охорони здоров’я для належного рівня усіх різновидів медичної допомоги, на пленарному засіданні сьомої сесії 22 грудня 2021 року Хмельницька обласна рада рішенням від 22 грудня 2021 року № 69-7/2021 направила звернення депутатів Хмельницької обласної ради до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з приводу належного фінансового забезпечення сфери охорони здоров'я. У зверненні, зокрема, констатується, що в Україні склалася катастрофічна ситуація із фінансовим забезпеченням сфери охорони здоров'я. Задекларовані владою зарплати середнім медичним працівникам у розмірі від 13,5 тис грн, а лікарям — від 20 тис грн. у проекті Державного бюджету передбачені лише для 200 тис. осіб середнього медичного персоналу та 90 тис. лікарів. Однак на кінець 2020 року в системі охорони здоров'я працювало 273 526 осіб середнього медичного персоналу та 147 361 лікар-фізична особа. Тобто фактично в медичних закладах працює лікарів та осіб середнього медичного персоналу на 130 тис. більше, ніж Уряд розрахував у проекті Державного бюджету на 2022 рік. Це може означати скорочення 130 тисяч посад медичних працівників. Це приниження медичних працівників, особливо в умовах боротьби з пандемією. Скорочення видатків на охорону здоров'я сьогодні — це удар як по медиках, так і по пацієнтах. Сьогодні місцеві бюджети порожні. Вони не здатні дотувати ті сфери, які недофінансовуються з Державного бюджету. У зв'язку з викладеним депутати обласної ради висловили вимогу щодо негайного погашення заборгованості з виплати заробітної плати медичним працівникам; вжиття невідкладних заходів для недопущення скорочення посад медичних працівників та передбачення у проекті Державного бюджету на 2022 рік фінансування сфери охорони здоров'я у повному обсязі.
Проте є і кращі новини — з 1 січня 2022 року академічні та іменні стипендії здобувачів вищої, фахової передвищої освіти збільшуються в понад 1,5 рази, професійної (професійно-технічної) освіти – у понад 2,5 рази. Про це йдеться у постанові КМУ №933 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 та від 28 грудня 2016 р. № 1047».
Розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для студентів закладів фахової передвищої освіти, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», освітньо-професійний ступінь «фаховий молодший бакалавр», освітній ступінь «бакалавр», крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії в підвищеному розмірі, збільшується з 980 до 1510 гривень на місяць; для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, збільшуєтьсяз 1250 до 1930 гривень на місяць; для студентів закладів вищої освіти, наукових установ, які здобувають освітній або освітньо-професійний ступінь «молодший бакалавр», освітні ступені «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр», крім тих, що навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), для яких встановлюються академічні стипендії в підвищеному розмірі, збільшуєтьсяз 1300 до 2000 гривень на місяць; для яких встановлюються академічні стипендії у підвищеному розмірі, збільшується з 1660 до 2550 гривень на місяць.
З 01.01.2022 р. зросла також соціальна стипендія для дітей-сиріт. Так, її розмір з 01.01.2022 р. складає для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (тобто, для дітей до 18 років), — 150 % розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року. У 2022 році це — 3927, 00 грн (2618,00 грн × 150 %), а для осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), — 150 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року. У 2022 році це — 3721,50 грн (2481,00 грн × 150 %).
15 грудня 20201 року набув чинності Закон «Про медіацію». Профспілки рекомендують звернути увагу на цей Закон фахівцям із захисту трудових прав працівників, а також профактивістам, яких цікавлять правові питання. Незабаром Закон про медіацію займе свою нішу у врегулюванні різноманітних спорів, в тому числі і трудових.
Тому що медіація — це один із альтернативних способів врегулювання спорів. За допомогою цієї процедури можна владнати конфлікт без звернення до формальної системи судочинства. Налагодити спілкування між сторонами конфлікту та досягти згоди допомагає нейтральний посередник — медіатор.
Адже судові витрати можуть стати занадто високим бар’єром для працівників із низькими доходами та завадити розв’язанню їхньої проблеми правового характеру при зверненні до традиційної системи правосуддя. (судові збори 2022 року — від 992,4 до 868350 грн). Врахуйте, що з 2015 рокувід сплати судового збору звільняються лише справи про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. Тим самим працівники позбавлені права в судовому порядку захистити свої права у разі виникнення спору з інших трудових відносин, наприклад у разі притягнення його до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, встановлення випробувального строку, безпідставного переведення на іншу роботу, доручення виконання роботи, не передбаченої трудовим договором, тощо.
Натомість є спосіб самостійно досягти згоди, адже не потрібно сплачувати судовий збір, витрачатися на експертизи, прискорити вирішення проблеми та усунути ризик небажаного розголосу інформації. При цьому кожна зі сторін самостійно визначає, на які поступки готова піти, а медіатор забезпечує рівні можливості сторін у процедурі медіації.
Тепер процедуру медіації в Україні можна застосовувати у будь-яких спорах, які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин. Медіатором може стати будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базовий курс підготовки в Україні або за кордоном. (детальна інформація – за посиланням http://namu.com.ua/ua/ )
Верховна Рада ухвалила у першому читання проєкт закону №6084, яким вводиться кримінальна відповідальність за підробку документів про профілактичні щеплення. В Україні може встановлюватися штраф у сумі від 17 до 170 тис. гривень або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років за реалізацію, використання та створення завідомо підроблених документів.
Якщо особа використовує завідомо фальшиві документи про проведення профілактичних щеплень проти особливо небезпечних інфекційних захворювань, їй також може загрожувати штраф від 17 до 34 тис. гривень або до двох років обмеження волі.
Медичному працівнику, який вносив завідомо неправдиві дані до медичної документації щодо проведення профілактичної вакцинації проти особливо небезпечних інфекційних хвороб, загрожуватиме покарання у вигляді штрафу від 34 до 68 тис. гривень або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.
Але зауважимо, що 25 січня 2022 року Верховна Рада України цей Закон на другому читанні не прийняла.
Нагадуємо, що з необхідною для членів профспілки інформацією можна оперативно знайомитися на сторінках інтернет-сайту обкому профспілки (https://medprof.km.ua/), його сторінках у соціальних мережах: https://www.facebook.com/medprof.km/, https://twitter.com/medprof_km у Твіттері, канал в ю-тубі — https://bit.ly/2vyvXGr. http://medprof-km.blogspot.com/,
Додатки — огляд законодавства станом на 01.02.2022 року;
COVID-новини;
огляд змін у медичному законодавстві за 2021 рік.
Додаток 1
ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА СТАНОМ НА 01.02.2022
ТРУДОВЕ ПРАВО І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.
Уряд постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» від 23.12.2021 № 1355 у п’ять разів підвищив розмір добових витрат на відрядження по Україні осіб, котрих направляють у відрядження підприємства, установи та організації, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за бюджетні кошти. Тож замість звичних 60 грн добових тепер маємо 300. Також збільшено граничний розмір витрат на наймання житла — із 600 до 900 грн.
Збільшено розміри добових і для закордонних відряджень, але їх зростання відбулося не такою значною мірою. При цьому граничні суми витрат на наймання житлового приміщення за кордоном на добу залишаться незмінними.
Але вказані розміри добових та витрат на наймання житла обов’язкові для бюджетних установ, для КНППодатковий кодекс (ПК) встановлює лише граничні розміри добових, що не оподатковують:
- по Україні — 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;
- за кордон — 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (ст. 170.9.1 ПК).
Тому в КНП можна встановити різний розмір добових за відрядження – в залежності від розміру населеного пункту та посади працівника.
У той же час потрібно мати на увазі, що різний розмір добових для працівників, що обіймають однакові посади та яких направляють у відрядження до одного населеного пункту, інспектор праці може визнати дискримінацією в оплаті праці (ч. 1 ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці про дискримінацію в галузі праці та занять від 25.06.1958 № 111, ратифікована Україною 04.08.1961) і застосувати штрафні санкції.
Фактори, які впливають на розмір добових можна затвердити в колективному договорі або Положенні про відрядження, Постанова № 1355 набрала чинності1 січня 2022 року.
Указом ПрезидентаУкраїни «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників» від 18.06.2021 р. № 261/2021 (далі — Указ № 261), який набрав чинності 19.06.2021 р., КМУ було доручено під час розробки проєкту Державного бюджету на 2022 рік забезпечити опрацювання декількох питань. Зокрема, підвищення заробітних плат у сфері охорони здоров’я для лікарів до розміру не менш як 20000,00 грн, для середнього медичного персоналу — не менш як 13500,00 грн на місяць. У Законі України «Про Державний бюджет на 2022 рік» від 02.12.2021 р. № 1928-IX, який набере чинності з 01.01.2022 р., передбачили кошти на підвищення зарплат медикам у мінімальних зазначених обсягах. НСЗУ, зокрема, для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення виділено 157,3 млрд грн.
Нагадаємо – яким чином Урядомвиконувався цей Указ Президента, надзвичайно чутливий для медичної громади.
Спочатку – 1 грудня 2021 року на сайті МОЗ (https://moz.gov.ua/) для громадського обговорення було розміщено проєкт постанови КМУ «Про встановлення надбавки медичним працівникам установ, закладів та організацій галузей бюджетної сфери» (передбачається, що ця постанова набере чинності з 01.01.2022 р.). Передбачалось встановлення на 2022 рік надбавки за престижність праці у розмірі: до 500 % для лікарів та професіоналів з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в ЗОЗ; до 300 % для фахівців з базовою вищою медичною освітою та неповною вищою медичною освітою. Конкретний розмір надбавки буде встановлювати керівник закладу. Передбачалось, що цією надбавкою буде забезпечуватись рівень заробітної плати лікарів та профксіоналів, допущених до медичної діяльності на рівні не менще 20 000,0 грн, а фахівцям з базовою вищою медичною освітою та неповноювищою медичною освітою на рівні не менще 13 500,0 грн.
Не встигли оцінити можливості виконання таких вимог, як 9 грудня 2021 року МОЗ оприлюднив для обговорення ще один проект постанови КМУ — проєкт постанови КМУ «Про встановлення гарантій оплати праці медичних та фармацевтичних працівників». В проекті рівні у 20,0 та 13,5 тис.грн доповнені гарантованими погодинними рівнями — відповідно 120,37 грн та 81,25 грн. Вказано й джерело коштів — кошти отримані задоговорами про медичне обслуговування населення з НСЗУ.
Планувалось, що ця постанова буде застосовуватися з 01.01.2022 р., але не раніше набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення надання медичної допомоги» (проєкт зазначеного Закону від 12.11.2021 р. має № 6306) АлеВРУ 15 грудня 2021 року його відхилила, і повернула на доопрацювання. Однією з причин було запровадження цим законом співоплати за лікування, ліквідація третинного рівня тощо. Також цей Закон суперечив положенням чинної Концепції розвитку охорони здоров’я населення України, затвердженоїУказом Президента України від 7 грудня 2000 № 1313/2000. Хоча ця концепція так і не втілюється в життя.
Кабмін відреагував оперативно — і 20 грудня 2021 року оприлюднив для обговорення наступний проект постанови КМУ — з назвою “Про встановлення надбавки медичним працівникам установ, закладів, організацій бюджетної сферита підприємств, які фінансуються або дотуються з бюджету”.за змістом цей проект постанови КМУ об’єднав дві попередні лише виключив прив’язку до Закону №6306.
Профспілку про це повідомили (лист №3524 зк від 21.12.2021), і, після повторного аналізу положень та обговорень, були надіслані свої офіційні пропозиції листом від 22.12.2021 № 01-07/161.
Та Уряд вчинив по-іншому. Як відомо, 12 січня, без громадського обговорення, без повідомлення профспілкам, з порушенням законодавства про соціальний діалог та положень Генеральної Угоди, прийнята постанова КМУ від 12 січня 2022 року №2«Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» .
Тому закиди про погодження Профспілкою положень цієї постанови щонайменше недоречні.
Також Кабмін 15 грудня 2021 року ухвалив постанову № 1334 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 та від 25 квітня 2018 р. № 410”, якою ліквідовує диспропорцію між розміром оплати праці медпрацівників і керівників закладів охорони здоров’я. Відповідно до ухвалених змін посадовий оклад керівника не може перевищувати розмір середньої заробітної плати медпрацівників ЗОЗ більш як на 60 % (новий пп. 1 1 п. 1). Також керівники зобов’язані диференціювати рівень заробітної плати працівників з урахуванням їхньої кваліфікації, відповідальності, обсягів, складності та умов виконуваної роботи. Відповідні зміни внесено до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою КМУ від 25.04.2018 № 410 (п. 1 додатка 3 доповнено новими пп. 6–8).
Постанова набула чинності 1 січня 2022 року. Практичне впровадження її вимог залежить від власників КНП — місцевих рад, які мають внести зміни до контрактів з керівниками.
МОЗ планує підтримати медзаклади для забезпечення виплати зарплат за постановою КМУ «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» від 12.01.2022 № 2
Що робити, якщо бракує коштів, заступник міністра охорони здоров’я Олексій Яременко спробував пояснити на онлайн-вебінарі, організованому за ініціативи Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад і за підтримки Проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я».
МОЗ та НСЗУ готують новий пакет дофінансування на зарплати. Заплановано, що за цим пакетом ЗОЗ почнуть отримувати кошти з березня. Заклади, яким недостатньо коштів, отримуватимуть дофінансування за спеціальним пакетом протягом шести місяців. За результатами перевірок МОЗ визначить для них індикатори, які потрібно буде виконати за півроку, аби підвищити ефективність своєї господарської діяльності. Як закладу це вдається, МОЗ моніторитиме разом із Держаудитслужбою.
Підвищення та доплати за окремі види педагогічної діяльності об’єднано в новій постанові. КМУ об’єднав в одному документі підвищення посадових окладів (ставок зарплати) та доплати за окремі види педагогічної діяльності в державних і комунальних закладах та установах освіти. Таким документом є постанова КМУ від 28.12.2021 р. № 1391.
У зв’язку з цим втратили чинність постанова КМУ «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» від 20.04.2007 р. № 643 та деякі інші постанови.
Зверніть увагу: суттєвих змін в оплаті праці педагогічних працівників не відбулося — постанова № 1391 з’єднала в один документ існуючі підвищення та доплати, які були розосереджені по різних нормативних актах. Втім, не обійшлося без сюрпризів, пояснення щодо яких повідомомо після отримання роз’яснень.
Постанова № 1391 набрала чинності 01.01.2022 р.
Затверджено положення про “Педагогічну інтернатуру”. МОН наказом від 25.10.2021 р. № 1128 затвердило Положення про педагогічну інтернатуру. Нагадаємо: відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 р. № 463-IX (далі — Закон № 463) особи, які не мають досвіду педагогічної діяльності та приймаються на посаду педагогічного працівника, протягом першого року роботи повинні пройти педагогічну інтернатуру. На цей період за ними закріплюється педагог-наставник.
На виконання цієї норми і затверджено Положення. Воно передбачає наступне.
— обов’язки педагога-наставника виконуватимуть учителі з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю.
— відповідно до п. 5 Положення строк педагогічної інтернатури становить один рік, що відраховується від дати видання наказу про організацію проведення педагогічної інтернатури. До строку педагогічної інтернатури включається період тимчасової непрацездатності інтерна та час його перебування у відпустці.
— за виконання обов’язків педагога-наставника наказом керівника закладу освіти педагогічному працівникові призначається доплата в межах фонду оплати праці закладу освіти відповідно до законодавства (п. 15 Положення).
Наказ № 1128 набрав чинності 06.01.2022 р.
Працівника відсторонено від роботи у зв’язку з відмовою вакцинуватися. Чи можна на його посаду прийняти іншу особу за строковим трудовим договором ?
Оскільки йдеться про заміну працівника, посада якого не є вакантною, то перший варіант — це покладання обов’язків тимчасово відсутнього працівника на іншого працівника(ів) установи. Нагадаємо: виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника відбувається в межах робочого часу за основною посадою (тобто працівник виконує як свою роботу, так і відсутнього працівника) зі встановленням доплати.
Якщо не виходить скористатися першим варіантом (працівники відмовляються виконувати додаткову роботу, оскільки доплату «з’їдає» доплата до мінзарплати, або в працівників немає можливості виконувати одночасно декілька видів робіт тощо), то на період тимчасової відсутності працівника можна прийняти на його посаду іншу особу за строковим трудовим договором. При цьому не має значення причина такої тимчасової відсутності — хвороба, відпустка чи відсторонення(див. постанову КЦС ВС від 29.04.2021 р. у справі № 266/3163/16-ц). У даному випадку особа, яка приймається на посаду відстороненого працівника, має бути вакцинована, щоб і її не довелося відсторонювати.
Заборони бюджетним установам укладати строкові трудові договори з іншими особами для заміни тимчасово відсутніх працівників немає. Це підтвердило і Мінсоцполітики в листі від 14.08.2019 р. № 14873/0/2-19/52.
При цьому ніяких змін до штатного розпису вносити не потрібно. Укладають строковий трудовий договір відповідно до ст. 23 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. (далі — КЗпП), обов’язково обумовлюючи термін його дії. На наш погляд, краще зазначити подію — закінчення в основного працівника періоду відсторонення. Зауважимо, що строк відсторонення закінчується, якщо працівник отримує щеплення від СОVID-19.
Після закінчення обумовленого терміну працівника-строковика звільняють на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. До речі, «строковики» — звичайні працівники, тому мають право на щорічну відпустку, допомогу по тимчасовій непрацездатності. Оплачують працю «строковика» на умовах, передбачених для займаної ним посади.
За інформацією Людмили Балла, експерта.
Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Кіровоградській області Оксана Колпак роз’яснила, як діяти, якщо роботодавець не виплачує працівнику заборгованість із заробітної плати.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Однак непоодинокі випадки, коли таке право роботодавцем порушується. Це може бути несвоєчасна виплата заробітної плати/авансу чи затримка розрахунку з працівником при звільненні.
Відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати та несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником настає в разі наявності вини роботодавця, при цьому сама по собі відсутність у нього грошових коштів не є поважною причиною.
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП заробітна плата має виплачуватись регулярно в робочі дні та у строки, встановлені в колективному договорі або нормативним актом роботодавця, що погоджений з первинною профспілковою організацією. Виплата повинна відбуватись не рідше двох разів на місяць з проміжком часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. А ст. 116 КЗпП передбачає, що повний розрахунок з працівником, який звільняється, має бути здійснено безпосередньо в день звільнення такого працівника. Якщо в день звільнення працівник не працював, розрахунок і виплата всіх належних йому сум мають відбутися не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником відповідної вимоги.
Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов'язкових утримань.
Працівник, право якого порушене, може звернутись із заявою до Держпраці. На підставі такого звернення посадові особи Держпраці мають здійснити позаплановий захід контролю за дотриманням законодавства про працю. У разі підтвердження обставин, викладених у скарзі працівника, інспектор Держпраці надасть роботодавцю припис про усунення виявлених порушень у встановлений у приписі строк. Про виконання припису в повному обсязі роботодавець має повідомити Держпраці до закінчення встановленого строку, інакше інспектор завітає знову.
За порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, ст. 41 КУпАП передбачає за таке та інші порушення вимог законодавства про працю відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде становити від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальність за ст. 175 ККУ.
У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці відповідно до ст. 233 КЗпП працівник також має право звернутись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. Таке звернення може бути реалізоване шляхом подання заяви про видачу судового наказу в порядку ст. 161 ЦПК або позову.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Водночас ст. 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Розраховується така компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ст. 117 КЗпП звільнений працівник має право на компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Кодекс законів про працю України не обмежує працівника у строках звернення до суду в разі порушення законодавства про оплату праці, що передбачено частиною другою ст. 233 КЗпП.