Огляд окремих питань діяльності профспілок, роботи галузі та змін в законодавстві. Вересень 2021 (Частина 1)

Головам

районних, міських, первинних організацій

профспілки працівників охорони здоров’я

Хмельницької області

Інформуємо Вас про окремі питання діяльності профспілок, роботи галузі та змін в законодавстві за серпень-вересень цього року.

Верховна Рада України до порядку денного першого осіннього засідання парламенту внесла антитрудові законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин» за №5371 і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» №5388, які порушують конституційні права працівників і їх представників профспілок.

ФПУ і профоб’єднання, які представляють 6.5 млн. членів, своєчасно і офіційно доводили до Президента, Уряду України, керівниківпарламентських фракцій і груп свою позицію щодо несприйняття працівниками крайніх форм лібералізації трудових відносин. З цих питань безпосередньо зверталися до народних депутатів України місцеві профспілкові осередки.

Соціально-економічний комітет ООН, Міжнародна організація праці в своїх офіційних зверненнях неодноразово застерігали керівництво української держави від беззастережної лібералізації трудових відносин, які порушуютьправа людини і міжнародні зобов’язання України. Наукові експерти, відомі правовики у своїх висновках теж вказують на окремі положення законопроектів№№ 5371 і 5388, які суперечать Конституції України, Конвенціям МОП, що регулюють соціально-трудові відносини та призведуть до нівелювання ролі профспілок як законних представників людей праці.

Результатом запровадження зазначених законопроектів стане подальше зростання безробіття та трудової міграції, запровадження повного диктату роботодавця по відношенню до працівника, усунення профспілок від захисту працюючої людини, що зруйнує і так хиткий баланс інтересів сторін трудових відносин. ФПУ застерігає Верховну Раду України, народних депутатів від хибних рішень, наслідком яких стане дестабілізація трудових колективів, вуличні протести і страйки.

Профспілки України вимагали повернути вищезазначені законопроекти на розгляд Національної тристоронньої ради при Президентові України, діяльність якої Глава держави поновив напередодні 30-річчя Незалежності України.

Законопроект №5388 містить положення, які суперечать нормам статей 9, 22, 36 Конституції України, нормам міжнародного права, містить низку положень, що встановлюють дискримінаційні норми для найманих працівників, які значно послаблюють рівень їх захисту, звужують обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, нівелюють представницьку та захисну функції профспілок. Нагадаємо, що зокрема:

— скасовується процедура надання згоди профспілки на звільнення працівника (стаття 43 КЗпП за проектом виключається);

— виключається необхідність ведення правил внутрішнього трудового розпорядку або графіків змінності. Їх ведення залишається на розсуд роботодавця (редакція статті 52 КЗпП за проектом);

— час початку і закінчення щоденної роботи пропонується встановлювати за згодою працівника і роботодавця (редакція статті 57 КЗпП за проектом);

— при залученні працівників до надурочних робіт (редакція статті 62 КЗпП проекту) та роботи у вихідні дні (редакція статті 71 КЗпП проекту) профспілка лише інформується, одержання на це дозволу від профспілки скасовується;

— без графіків змінності будуть надаватися вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях (редакція статті 69 КЗпП проекту);

— скасовується обов’язковість ведення графіків відпусток та подання повідомлень про початок відпустки. Ведення цих графіків залишається на розсуд роботодавця (редакція статті 79 КЗпП проекту;

— запроваджує матеріальну відповідальність працівників майже у всіх випадках виходу з ладу обладнання, устаткування.

На засіданні Президії ФПУ ще 24 червня 2021 року було схвалено План заходів протидії цим законодавчим ініціативам влади, тому, оскільки ефекту попередніми діями не досягнуто, і 21 вересня 2021 року за рахунок голосів провладної більшості (240 голосів) цей законопроект №5388 було прийнято у першому читанні, відповіддю профспілок владі будуть солідарні дії щодо проведення 7 жовтня 2021 року у Всесвітній день дій за гідну працю в м. Києві широкомасштабної попереджувальної всеукраїнської акції протесту профспілок проти просування владою таких законодавчих ініціатив!

Наша Профспілка, Федерація профспілок області підтримали рішення Федерації профспілок України про проведення Всеукраїнської акції протесту на захист трудових прав працівників.

Мінфін готує проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік на основі схваленої Верховною Радою України Бюджетної декларації на 2022 – 2024 роки, якою визначені основні завдання та пріоритети бюджету на наступні роки. Під час консультацій профспілкова сторона послідовно відстоювала позиції щодо збільшення витрат на сферу охорони здоров'я на 2022 рік.

Нагадаємо, що при прийнятті Держбюджету на 2021 рік, Уряд та Парламент вкотре знехтували нормами Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», згідно яких обсяг коштів на реалізацію програми медичних гарантій повинен бути забезпечений у розмірі не менше 5% від ВВП України. При цьому, фінансування Програми медичних гарантій на 2021 році складає лише 2,74% від ВВП України. Тобто, майже у 2 рази нижче визначеного Законом України обсягу, що дозволяє забезпечити потребу галузі лише на 55%.

Уряд зобов'язаний передбачити видатки на встановлення заробітних плат на рівні не нижчому за визначений Указом Президента України №261/2021 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників». Відповідно до цього Указу, Президент доручив Кабінету Міністрів України опрацювати під час підготовки проєкту закону про Державний бюджет України на 2022 рік питання щодо підвищення заробітних плат у сфері охорони здоров’я для лікарів до розміру не менше ніж 20 000 гривень на місяць, для середнього медичного персоналу — не менше ніж 13 500 гривень на місяць та врахування зазначених розмірів під час розрахунку тарифів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2022 рік.

20 вересня набула чинності постанова КМУ від 13.09.2021 р. №954 .Цією постановою внесені зміни до постанов КМУ про встановлення карантину (від 09.12.2020 р. № 1236) та про COVID-сертифікат, що підтверджує вакцинацію (від 29.06.2021 р. № 677).

Зокрема, ухвалені зміни передбачають, що COVID-сертифікат матиме дві опції (так звані “жовтий” або “зелений”) та міститимеінформацію про вакцинацію, негативний результат тестування (діє 72 години) або одужання від COVID-19. Так званий “жовтий” сертифікат матиме інформацію про перше щеплення, а “зелений” — про повний курс.

Детально про COVID-новини – у додатку 2 цього листа.

КМУ підготував зміни до порядку укладання договору з НСЗУ. Перш ніж підписати договір, НСЗУ перевірятиме наявне в закладі медичне обладнання, персонал, ліцензії, дозвільні документи та можливості залучити підрядників. Також потрібно буде інформувати НСЗУ про зміни в діяльності закладу як юридичної особи

В Міністерствіохорони здоров’я планують затвердити чіткий перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням від коронавірусної інфекції. До нього включать працівників закладів освіти, працівників центральних органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів, а також працівників місцевих державних адміністрацій. Відповідне протокольне рішення було прийнято Урядом 22 вересня 2021 року.

За вересень Фонд соціального страхування України здійснив фінансування одноразових допомог за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на загальну суму 454 тисячі гривень членам сімей двох працівників закладів охорони здоров’я, які померли внаслідок гострого професійного захворювання на COVID-19.

Допомогу у розмірі 227 тисяч гривень профінансовано для сімей медичної сестри з Донецької області і фельдшера з Хмельницької області.

Перерахування здійснено Фондом 15 вересня.

З 1 вересня 2021 року е-лікарняні стали обов'язковими для всіх закладів охорони здоров'я та ФОПів. МОЗ України наказом від 01.06.2021 р. №1066 затвердив Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я.

Цей документ є обов'язковим для закладів охорони здоров'я та ФОПів, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та здійснюють експертизу з тимчасової втрати працездатності .

Формування медичних висновків в Реєстрі здійснюють лікуючі лікарі суб'єктів господарювання, окрім лікарі центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій переливання крові, закладів судово-медичної експертизи, бальнеологічних лікарень, грязелікарень, косметологічних і курортних поліклінік.

Також затверджений Порядок здійснення Фондом соціального страхування України перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Перевірка листків непрацездатності може здійснюватися безперервно шляхом автоматизованого моніторингу даних з використанням інформаційно-аналітичної системи Фонду соціального страхування України та за рішенням органу Фонду шляхом проведення перевірки уповноваженим працівником та/або уповноваженим лікарем. Причому окрімзвичних підстав причиною перевірок будуть також невідповідності у відомостях, що містяться в Електронному реєстрі листків непрацездатності та повідомлення від НСЗУ про виявлення невідповідностей та/або застережень до даних, що містяться в медичному висновку про тимчасовутаза результатом заходів з верифікації даних ЕСОЗ.

Також, наказом №1066викладено в новій редакції Порядок організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затверджений наказом МОЗ України від 09.04.2008 р. № 189.

У Комітеті з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхуванняВРУ розглянули проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (№ 5873). Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроєкт до порядку денного сесії і за результатом розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Відповідно до пояснювальної записки до документа основною ціллю законопроєкту є врегулювання роботи електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) на рівні Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» з рівня Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування».

Також пропонується запровадити можливість перетворення державних установ, таких як Національна академія медичних наук, дитяча лікарня «Охматдит», наукові інститути, в державні некомерційні підприємства і їх приєднання до Програми медичних гарантій за аналогією перетворення впродовж 2017–2019 рр. комунальних установ в комунальні некомерційні підприємства. Тобто, практично — замість першочергового фінансування наукових досліджень – фінансування за кількість наданих послуг.

До кінця 2021 року МОЗ України планує завершити створення нормативної бази для формування спостережних рад закладів охорони здоров'я. Серед пропозицій МОЗ наступні:

  • повноваження спостережних рад розширюються з метою надання їм можливості впливати на роботу закладу, брати участь в обранні та звільненні керівництва, проводити внутрішній аудит медзакладу;
  • представники громадськості утворюють більшість складу спостережної ради (з метою забезпечення незалежності судження при прийнятті рішень);
  • члени спостережної ради отримують призначення на засадах їх кваліфікації та досвіду.

З метою прозорого та неупередженого формування спостережної ради передбачається створення конкурсної комісії у складі 9 осіб, до складу якої входять:

— представники власника закладу охорони здоров’я (3 особи);

— представники структурного підрозділу з питань охорони здоров’я та місцевої державної адміністрації (3 особи);

— представники громадських об’єднань (3 особи).

Наразі проєкт нової постанови про спостережні ради доступний для громадського обговорення за посиланням https://tinyurl.com/bkwmad3r .

(довідково — за результатами опитування більш ніж 500 закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності з 8 областей України, проведеного в рамках проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» — спостережні ради у більш ніж 80% цих закладів не створені).

На пленарному засіданні шостої сесії Хмельницької обласної ради, яке відбулося15 вересня, прийнято 67 рішень з різних галузей життєдіяльності краю. В тому числі схвалено зміни до цьогорічного обласного бюджету, перевиконання дохідної частини якого становить 74,2 мільйона гривень.

Тож враховуючи такі збільшення доходів бюджету краю, депутати без обговорення, як зазначають в облраді, проголосували за зміни у головному фінансовому документі Хмельниччини, перерозподіливши кошти на нагальні потреби.

Понад 32,5 мільйона гривень спрямують на оплату закладами охорони здоров’я, освіти, культури та соціального захисту комунальних послуг та енергоносіїв, у зв’язку зі суттєвим ростом тарифів.

Майже 30 мільйонів гривень – на закупівлю вкрай необхідного сучасного медичного устаткування для лікувальних закладів. Зокрема, на придбаннялінійного прискорювача для КНП «Хмельницький обласний протипухлинний центр», мобільного рентгендіагностичного комплексу для КНП «Хмельницький серцево-судинний центр», обладнання для відділення анестезіології та інтенсивної терапії Хмельницької обласної дитячої лікарні, а також на закупівлю дороговартісних медичних препаратів.

8 мільйонів гривень – на реконструкцію системи киснепостачання КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня». Заклад функціонує на 275 ліжок, з них розгорнуто для хворих наCOVID-19 – 120 ліжок (у разі ускладнення епідемічної ситуації на базі закладу можливо перепрофілювати ще 60 ліжок). Тож із метою безперебійного забезпечення киснем, є гостра необхідність в альтернативному джерелі його постачання.

Більше 5 мільйонів гривень – на вирішення питань соціального захисту населення. Зокрема, на надання одноразової матеріальної допомоги на дороговартісне лікування та малозахищеним верствам населення – 1 мільйон та 1,5 мільйона гривень відповідно.

2,5 мільйона гривень – на одноразові компенсаційні виплати за навчання учасників АТО та їх дітей, які здобувають освіту у приватних вищих навчальних закладах Хмельниччини.

Понад 16 мільйонів гривень – Департаменту освіти, науки, молоді та спорту ОДА на покращення матеріально-технічної бази та навчального процесу середніх та вищих освітніх закладів, а також на умовах співфінансування з субвенцією держбюджету на придбання шкільних автобусів в тергромади області.

Крім цього, депутати схвалили рішення «Про прогноз обласного бюджету Хмельницької області на 2022-2024 роки», який вперше було представлено на розгляд обласної ради. Відповідно до прогнозів, основу дохідної частини загального фонду бюджету традиційно складатимуть податкові надходження. Зокрема, понад 90% становитиме податок на доходи фізичних осіб.

А щодо видатків обласного бюджету, то їх фінансування на період до 2024 року здійснюватиметься в рамках жорсткої економії коштів.

Нагадаємо, наприкінці минулого року облрада прийняла бюджет Хмельниччини на 2021 рік: дохідна частина передбачала 2 мільярди 968 мільйонів гривень.


Додаток 1

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ВІД 05.10.2021

ТРУДОВЕ ПРАВО І ЗАРОБІТНА ПЛАТА


28 вересня на сайті МОЗ України оприлюднений проект змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 та додатку 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Передбачається чітке визначення основної професії в КНП

«11). У закладах охорони здоров’япрацівникомосновної професії є посада лікаря»; а також, що

«12). Розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров’я забезпечує співвідношенняміж середньою заробітною платою медичних працівників та не може перевищуватирозмір середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більше ніж на 60 відсотків.».

Ці зміни пропонують впровадити з 01 січня 2022 року.

Пропозиції та зауваження щодо проєкту постанови МОЗ просить надсилати протягом 15 днів з дати публікації у письмовому або електронному вигляді за адресою: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601; контактні особи: Скоробогатько Влада Валентинівна, тел. (044) 253-74-40,(e-mail: mozfin2020@gmail.com)

15 вересня Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2022 рік та разом із відповідними матеріалами подав його на розгляд Верховній Раді України.

Проект Державного бюджету України на 2022 рік вперше ґрунтується на Бюджетній декларації на 2022 – 2024 роки і зареєстровано у Верховній Раді (№ 6000).

Законопроектом передбачено встановити у 2022 році мінімальну заробітну плату:

  • у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 гривень, з 1 жовтня — 6700 гривень;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня — 40,46 гривні.

Уперше в проєкті бюджету уряд запроваджує показник мінімальної заробітної плати:

  • лікарів — на рівні 20 тис. грн;
  • середніх медичних працівників — 13,5 тис. грн.

Для забезпечення зазначених рівнів заробітної плати урядовці збільшили програму медгарантій на 33,8 млрд грн у порівнянні з 2021 роком.

За матеріалами МОЗ і Мінфіну

Порядок розрахунку середньої зарплати знов змінили (постановою КМУ, що набула чинності 01.09.2021 переглянуто застосування норми пункту 3 Порядку). До 4 грудня потрібно перерахувати середню зарплату й доплатити працівникам кошти, якщо в період із 12.12.2020 до 04.09.2021 в розрахунок середньої зарплати не брали премії.

Є кілька відкритих запитань, відповідей на які ще немає. Зокрема, якою редакцією Порядку № 100 керуватися, коли проводити перерахунок? Найімовірніше, підводять під останню редакцію документа. Але цей момент не конкретизований у Постанові № 917, тому зважають на офіційну. позицію Мінекономіки.

Якщо під час перерахунку орієнтуватися на останню редакцію, ніхто не міг із 12 грудня по 4 вересня правильно розраховувати середню. Отже, перерахунок світить усім, хто виплачував премії в цей період. Сподіваємося отримати оперативне роз’яснення Мінекономіки, адже історія з Порядком № 100 стала ще більше заплутаною.

За матеріалами Тараса Шарія, шеф-редактора MCFR Головбух,

З 1 січня 2022 р. почнуть діяти нові правила проходження інтернатури. Оприлюднено наказ МОЗ України від 22.06.2021 № 1254 «Про затвердження Положення про інтернатуру та вторинну лікарську (провізорську) спеціалізацію» (див. за посиланням cutt.ly/DWuMLzy)

Серед основних змін, які чекатимуть на випускників закладів вищої освіти (ЗВО):

1. Буде запроваджено два рейтинги. Один — на місця держзамовлення (МОЗ формуватиме свою кадрову політику і пропонуватиме ті спеціальності, які необхідні системі). Водночас у цьому рейтингу зможуть брати участь не лише особи, які навчалися за держзамовленням, а й випускники-контрактники.

Другий рейтинг — на навчання в інтернатурі за кошти фізичних та юридичних осіб. У ньому також можуть взяти участь обидва контингенти випускників.

2. Конкурси за рейтингом — буде враховуватися середній бал, результати КРОК-2 та об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту.

3. Електронна система відповідного рейтингового розподілу — випускник ЗВО самостійно обиратиме бажану спеціальність, базу стажування та ЗВО, де проходитиме підготовку в інтернатурі, а також визначатиме свої пріоритети серед них (можна визначити топ-5).

Жодних інших варіантів вступу до інтернатури не буде – тільки рейтингування. Щоб взяти участь у рейтингу за держзамовленням, випускники подаватимуть заяви за 5-ма пріоритетами (при цьому вказуватимуть і бажані спеціальності, і заклади освіти, де вони хочуть навчатися, і обрані бази стажування).

Для рейтингування за контрактом достатньо вказати лише спеціальність, заклад освіти вступники обиратимуть самостійно, а базу стажування доведеться пошукати. Тож щоб потрапити до інтернатури, контрактникам потрібно не тільки отримати направлення після рейтингування, а й звернутися до департаменту охорони здоров’я, який запропонує їм бази стажування, із яких вони зможуть обрати «свою».

Конкурсний бал випускників формується електронною системою рейтингового розподілу на основі інформації про успішність випускника, внесеної закладом вищої освіти. Він обчислюється за окремими формулами для випускників, які складають ліцензійний інтегрований іспит та випускників, які складають єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Для перших враховують середній бал (як сума оцінок, отриманих за весь час навчання, розділена на їхню кількість), а також бали за КРОК 2 (є спеціальна формула, як їх нараховують). Для випускників, які складають ЄДКІ, так само вираховують середній бал, плюс результат об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту.

Списки рейтингування із підсумованими балами повинні бути опубліковані впродовж трьох днів з моменту його проведення. Далі випускник отримує направлення, звертається з ним до департаменту охорони здоров’я, на підставі чого його зараховують до інтернатури.

Змінилася кількість спеціальностей для підготовки лікарів-інтернів — раніше їх було 35, за нової моделі буде лише 23.

Спеціальності, які зникли:

  • Загальна гігієна
  • Клінічна онкологія
  • Нейрохірургія
  • Пульмонологія і фтизіатрія
  • Судово-медична експертиза
  • Урологія
  • Клінічна фармація
  • Неонатологія
  • Дитяча анестезіологія
  • Спортивна медицина
  • Дитяча отоларингологія
  • дві спеціальності — лабораторна діагностика і мікробіологія та вірусологія — об’єднані в одну.

Окрім інтернатури запроваджена ще й вторинна спеціалізація. У згаданому наказі вміщено перелік вторинних спеціальностей (усього їх 131) і вказано, які фахівці їх можуть здобути. (Наприклад, після інтернатури за спеціальністю ЗПСМ (загальна практика — сімейна медицина) можна отримати вторинну спеціалізацію за 34 спеціальностями, представленими в переліку).

У згаданому наказі лише вказано перелік вторинних спеціальностей. Але незабаром має з’явитися інший наказ, який, можливо, внесе зміни до чинного наказу №166.

Нині правила такі: вторинну спеціалізацію, якщо ти навчався на місці держзамовлення, можна здобути через три роки після відпрацювання.

Також суттєво змінилася тривалість інтернатури — за деякими спеціальностями її збільшено, за деякими зменшено.

Збільшена тривалість інтернатури

  • Анестезіологія та інтенсивна терапія ( з 2 до 3 років)
  • Інфекційні хвороби (1,5 р. → 2 р.)
  • Лабораторна діагностика, мікробіологія, вірусологія (1 р → 1,5 р)
  • Неврологія (1,5 р. → 2 р.)
  • Патологічна анатомія (1 р → 1,5 р)
  • Психіатрія (1,5 р. → 2 р.)
  • Дерматовенерологія (1,5 р. → 2 р.)

Зменшено: стоматологія — з 2 років до 1, фізична та реабілітаційна медицина — з 3 до 2 років.

Тепер МОЗ спільно з Національною службою здоров’я України та ЗВО щорічно розроблятиме критерії визначення баз стажування та визначатиме їх перелік, перший повинен бути до кінця цього року. (Наприклад, навчальна програма підготовки лікарів-інтернів з хірургії передбачає 13 ротацій по різних відділеннях. Як може забезпечити таку ротацію районна лікарня? Велике питання !)

Державне замовлення на підготовку лікарів-інтернів також буде формувати МОЗ з урахуванням кадрових потреб галузі.

13:59
99
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...