Тут триває справжня боротьба за життя людей
Україна посідає друге місце в Європі за темпами поширення раку. На обліку в країні нині майже 1 мільйон людей із онкологічною патологією, які успішно пройшли лікування та перебувають у стані ремісії.
Ремісія — це зупинка поширення ракових клітин, вона досягається кількома шляхами. Один з них — хіміотерапія. Фахівці зазначають, що навіть на пізніх стадіях виявлення онкозахворювання, завдяки хіміотерапії можна зупинити розвиток хвороби.
Це дуже добре знають у відділенні хіміотерапії обласного протипухлинного центру, яке очолює лікар вищої категорії Анна Іванівна Чекерда.
Анна Іванівна Чекерда
-Наше відділення розраховане на 55 ліжок,- розповіла Анна Іванівна Чекерда,- і майже завжди усі місця зайняті. На жаль, дуже багато хворих, яким рекомендуєтсья хіміотерапія. І це для них надія на певний час зупинити хворобу. Хочеться кожному допомогти...
У щирості слів, як і в серйозності намірів сумніватись не доводиться. У відділенні дійсно всі налаштовані так, щоб хворий, прийшовши сюди, зміцнив свої кращі сподівання. І приклад, як мовиться, подає всім працівникам А.І.Чекерда. Маючи досить великий досвід роботи, лише на посаді завідувачки вона з 2001 року, а до цього після закінчення навчання у Вінницькому медичному університеті працювала лікарем. Анна Іванівна, як і інші лікарі, індивідуально підходить до лікування кожного хворого. А треба сказати, що у відділенні застосовують хіміотерапію буквально для всіх органів людини. І відбувається це щоденно. Без винятку на вихідні чи свята. Під час підготовки даної публікації доводилось чути від хворих похвальні, вдячні слова на адресу Анни Іванівни, інших лікарів.
Слід зауважити, що застати Анну Іванівну в кабінеті — справа непроста. Вона частіше всього поспішає з одного кінця відділення в інший, нерідко на ходу відповідаючи на запитання хворих чи працівників відділення. Коли ж оглядає хворого, то приділяє максимум уваги, вислуховує усі скарги, побажання. А для призначення правильного лікування, користується дослідженнями комп'ютерної томографії, УЗД рентгену.
-Хочу відзначити,- сказала Анна Іванівна,- що відколи я тут працюю, багато чого змінилось. Насамперед, ми маємо у розпорядженні багато нових препаратів. Зазначу, що ними хворі забезпечуються безкоштовно. Є також комп'ютерна техніка. Хочу при цьому відзначити, що директор центру В.А.Мороз досить активно працює в цьому напрямку. Він багато робить, щоб для лікування хворих було все необхідне, а для працівників відділення — належні умови праці.
Реальна ж картина така, що рідко хто може позбутися онкозахворювання назавжди. Отож, як було відзначено на початку публікації — здебільшого ставиться завдання досягти ремісії і підтримувати її якомога довше. Ось якраз для цього у відділенні кожному пацієнту визначають, які і скільки, і як часто слід проходити курси хіміотерапії. Для неї застосовують, як правило, кілька препаратів хіміотерапії, а також препарати супроводу, які зменшують І токсичність хімпрепаратів, їх побічні дії.
Звичайно, фахівці відділення підкреслюють, що найкраще виявити онкозахворювання на самому початку, тоді й лікування буде легшим, але вдається це зробити далеко не кожному. Тому й готові лікарі відділення розв'язувати складні завдання, більшість з яких вже з чималим досвідом роботи. Це і Наталія Базилевич, і Оксана Реган, і Анна Дробнер, і Надія Шовган-Нємой. Зовсім недавно влився у колектив лікар-інтерн Андрій Бобровник, він свідомий відповідальних завдань, які стоять перед колективом відділення.
Особлива роль покладена на медсестер, яких у відділенні дванадцять.
Як правило, їм необхідно кожного дня ставити хворим по 15-20 крапельниць. Тож майстерність у них досить висока. Одна з них сказала, що інколи доводиться біля хворого на коліна ставати, «шукаючи» вену, придатну для введення крапельниці. Але такого не буває, щоб не була здійснена визначена лікарем крапельниця. Тож і дякують хворі Ірині Володимирівні Макарчук, Вікторії Борисівні Трікон, Світлані Юріївні Маньківській та іншим за належну увагу та сумлінне виконання своїх обов'язків. Не применшують у відділенні і роботи санітарок Ніни Степанівни Дворецької та Наталії Дмитрівни Кароушенко.
Кожного місяця у відділенні проліковують близько 300 хворих. Багатьом з них доводиться ще і ще приходити до свого лікаря, адже процес боротьби із онкозахворюванням є не просто тривалим, а можна сказати, безкінечним. І як добре, що у лікарів, медсестер вистачає чуйності, терпіння, аби не зменшувати увагу до пацієнтів. Трапляється, що хворі, які приїздять з районів без попередження, не витримують, нервують, сперечаються, їм важко зрозуміти, що у відділенні на той момент просто немає вільних місць.
— Ми плануємо незабаром відкрити спеціальну палату для обслуговування амбулаторних хворих — розповіла Анна Іванівна Чекерда. — Адже є немало таких пацієнтів, які, отримавши крапельницю, йдуть додому, їм немає необхідності перебувати у відділенні цілодобово.
Анна Іванівна розповіла також про інші плани та наміри щодо поліпшення обслуговування хворих у відділенні. Хотілося б, щоб їй на допомогу частіше приходили заможні люди нашої області, які могли б посприяти цій чудовій людині, фахівцю, адміністратору у вирішенні тих чи інших проблем.
І звичайно, той, хто зрозумів по-справжньому ціну здоров'я, бажає Анні Іванівні, її колективові також здоров'я. Воно дійсно – найцінніше.
На знімках:
Медсестри Тетяна Голубнича та Анна Федів готують крапельниці для хворих
Лікар Надія Шовган-Нємой обстежує хворого
Медсестра Аліна Квасюк у палаті з хворими
Лікар-інтерн Андрій Бобровник
Старша медсестра Тетяна Присліцька
А на наступному знімку медсестри, які працюють у відділенні з першого дня його відкриття.
Це — Алла Павлівна Гринчук та Ольга Сергіївна Гудована. Тепер вони зайняті реєстрацією хворих, а раніше також ставили крапельниці. Ольга Сергіївна була свого часу старшою медсестрою.
Обласна масова газета «Хмельниччина» №25 (1448),
18 червня 2020 року.