Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено до 04.05.2026 — 14.01.2026 Верховна Рада затвердила укази Президента про продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Відтак з 03.02.2026 буде продовжено дію воєнного стану — це вісімнадцяте продовження ще на 90 діб, тобто до 05:30 04.05.2026.

Президент України підписав законопроєкти «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №14366 та  «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №14367.

Це означає, що:

— продовжує діяти Закон № 2136 про трудові відносини у період війни;

— не будуть святковими 08 березня — Міжнародний жіночий день, 12 квітня — Великдень, 01 травня — День праці. Вони стають звичайними календарними днями;

— по 03.05.2026 включно можна надавати обидва види відпусток без збереження зарплати на час воєнного стану (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки і ч. 4 ст. 12 Закону № 2136;

— до 04.05.2026 податкові та ЄСВ-перевірки проводяться з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підр. 10 розд. XX ПКУ (зокрема, тільки за наявності безпечних умов);

— до 04.08.2026 ще можуть видаватися / оплачуватися паперові листки непрацездатності;

— до 04.05.2026 дистанційна робота може запроваджуватися наказом  без обов’язкового укладення письмового трудового договору;

— за мобілізованими працівниками продовжуємо зберігати місце роботи та посаду;

— можливе призупинення дії трудового договору за наявності об'єктивних на те причин (ст. 13 Закону № 2136).

21 січня 2026 року в офісі Федерації профспілок України під головуванням Сергія Бизова, Голови СПО об’єднань профспілок, Голови ФПУ відбулося засідання Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок. Основне питання порядку денного – обговорення проєкту Трудового кодексу України та визначення першочергових кроків профспілкової сторони з цього напрямку.

Профспілки наголошують, що урядовий проєкт Трудового кодексу було подано без належного дотримання принципів соціального діалогу, взятих на себе зобов’язань та узгоджувальних процедур із профспілковою стороною, а тому СПО об’єднань профспілок не може підтримати внесену 15 січня до Верховної Ради редакцію проєкту Трудового кодексу України без її системного доопрацювання.

Учасники дискусії наголосили, що наразі проєкт ТК містить низку критичних та неприйнятних для профспілок положень, а реформа трудового законодавства не має здійснюватись в супереч інтересам профспілок та принципам соціального діалогу. Тому позиція профспілок та їх зауваження неодмінно мають бути враховані при подальшому доопрацюванні документу.

Після всебічного обговорення цього питання члени СПО ухвалили рішення:

— визнати факт подання Кабінетом Міністрів України проєкту Трудового кодексу України на розгляд Верховної Ради України без належного дотримання принципів соціального діалогу та узгоджувальних процедур із профспілковою стороною;

— підтвердити позицію СПО об’єднань профспілок щодо підтримки реформування трудового законодавства виключно за умови неухильного дотримання положень Конституції України, міжнародних стандартів і зобов’язань України, принципів соціального діалогу, широкого залучення всіх зацікавлених  сторін, а також недопущення звуження існуючих прав та гарантій найманих працівників;

— підготувати та направити на адресу Уряду зауваження та пропозиції профспілкової сторони, які мають бути враховані при доопрацюванні проєкту Трудового кодексу України у Верховній Раді України;

— запропонувати Голові Верховної Ради України створити розширену спільну робочу групу за участю народних депутатів України, профспілкової сторони, представників роботодавців, та органів виконавчої влади, а також за участю вітчизняних науковців для фахового і ґрунтовного доопрацювання проєкту Трудового кодексу до другого читання.

На засіданні СПО за рішенням більшості також внесені зміни до складу СПО об’єднань профспілок — заступника Голови ФПУ Ігоря Москаленка включено до складу членів СПО об’єднань профспілок та обрано першим заступником Голови СПО. До складу СПО введено Сергія Кубанського, голову Профспілки працівників охорони здоров’я України.

Обговорення проєкту Трудового кодексу відбулося також під час онлайн-засідання Профспілки працівників охорони здоров’я України, в якому взяла активну участь і голова Хмельницької обласної організації галузевої Профспілки Валентина Садома. Запропоновані зміни в урядовому проєкті Трудового кодексу проаналізовані, висловлені численні зауваження до цього документа, пропозиції щодо його доопрацювання. Запропоновано звернутися до місцевих народних депутатів з проханням не підтримати законопроєкт у такому вигляді у Верховній Раді.

Детальніше про обговорення проєкту Трудового кодексу – у повідомленнях на сторінках https://www.facebook.com/medprof.km/ .

Федерація профспілок України розпочинає підготовку документа, що визначатиме напрям розвитку ФПУ на наступні п’ять років. 26 січня під головуванням Голови ФПУ відбулася нарада, яка переросла у розширене засідання Робочої групи. ФПУ формує план дії на майбутні роки – розпочата робота над Стратегією 2026-2031. На засідання у форматі відеоконференції долучались лідери галузевих та територіальних профспілок.

Учасники затвердили склад керівного органу Робочої групи. Головою обрано Сергія Бизова. Стратегія 2026-2031 має стати не просто декларацією, а дієвим інструментом.

У Федерації професійних спілок України продовжується системна робота над формуванням нормативної бази майбутнього З’їзду. 21 січня під головуванням Голови ФПУ С.Бизова відбулося засідання робочої групи, що опрацьовує зміни до Статуту та проєкт Регламенту З’їзду.

Під час засідання було обрано керівний склад робочої групи. Головою обрано Василя Дудника, заступником Василя Хвостікова. У роботі взяли участь лідери галузевих та територіальних профспілок, а також фахівці апарату ФПУ.

Ухвалено наступний алгоритм дій — членським організаціям буде надіслано узагальнений проєкт змін. Кожну позицію необхідно опрацювати, зазначивши: «підтримую» або «пропоную наступне». Робочі зустрічі групи проводитимуться щосереди.Встановлено чіткий термін для подання пропозицій — два тижні.

Ефективність рішень IX З’їзду залежить від спільної позиції та активності кожної профспілкової ланки. Робоча група закликає колег не зволікати та долучатися до творення майбутнього ФПУ вже зараз.

Пресцентр ФПУ

Кабінет Міністрів України розглянув електронну петицію № 41/008821-25еп від 05.11.2025 р. щодо підвищення зарплати медичним працівникам до 25 000 грн для медичних сестер і 30 000 грн для лікарів з гарантією фінансування з обласних бюджетів у разі браку коштів. Цю петицію підтримали понад 25 000 громадян, що зобов’язує Уряд надати відповідь відповідно до законодавства. У відповідь (https://petition.kmu.gov.ua/uploads/51ae16c1-63fb-44c0-957e-07f87528542a.%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%9A%D0%9C%D0%A3_1742.pdf ) на петицію, КМУ перерахував пріоритети, навів посилання на нормативно-правові акти,  та не встановив оновлення конкретних фіксованих рівнів зарплат і гарантій.

Уряд лише підкреслив наявні державні гарантії оплати праці, зусилля щодо збільшення фінансування закладів охорони здоров’я та можливості для перспективного підвищення зарплат у межах діючої бюджетної політики та програм медичних гарантій. Відповідь нагадує дотримання політики «невтручання».

Відповідь Уряду на петицію щодо підвищення зарплат медичним працівникам дивіться на сайті -  https://tinyurl.com/3s4jcw7p .

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 14387 від 19.01.2026 «Про справедливу систему оплати праці в Україні». (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/59452) Законопроект буде опрацьований Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Основними положеннями проекту є:

— деталізація структури плати праці з поділом на основну (сталу) заробітну плату, додаткову (варіативну) заробітну плату та бенефітів від роботодавця (employee benefits plan/program);

— визначення ключових термінів, включаючи «оплата праці», «грейди», «заробітна плата», «мінімальна заробітна плата», «публічна служба», «грошове забезпечення», «політичні посади» тощо;

— запровадження грейдової системи оплати праці замість чинної тарифної сітки як у публічному, так і приватному секторах.

— закріплення принципів справедливості, стабільності та добровільності при формуванні оплати праці;

— запровадження нових інструментів державного регулювання у вигляді Виконавчого табеля (затверджується Законом) та Генерального табеля (затверджується Кабінетом Міністрів України), які встановлюють граничні річні розміри заробітної плати на посадах публічної служби;

— забезпечення взаємозв’язку між цим законом та спеціальним і трудовим законодавством з метою досягнення законодавчої узгодженості та правової визначеності.

Законопроєкт запроваджує єдину архітектуру оплати праці як в державному, так і в приватному та громадському секторах. Водночас, в публічному секторі, рівень оплати праці встановлюється Виконавчим та Генеральним табелем, що встановлюють прозорі та обґрунтовані межі річної винагороди.

Проєкт передбачає, що різниця між найвищим і найнижчим рівнями Виконавчого табеля не може перевищувати 30 %, що дозволить скоротити нинішній розрив в оплаті праці щонайменше на 40–50 %, за аналогією з реформами, проведеними у Польщі та країнах Балтії.

Законопроєкт забезпечує баланс між мінімальними та максимальними рівнями оплати праці, фіксуючи як нижні соціальні гарантії (через мінімальну заробітну плату, визначену законом), так і верхні межі (через граничні показники табелів). Такий підхід унеможливлює одночасно як заниження оплати праці (через адміністративний тиск або скорочення видатків), так і її завищення (через маніпуляції преміальними чи додатковими виплатами).

Структура оплати праці буде мати дві структурні складові: заробітна плата та заохочення від роботодавця. Заробітна плата складається з основної заробітної плати та додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу або відпрацьований час відповідно до встановлених роботодавцем норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки тощо).

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Надбавки та доплати включають доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або обсягу робіт у порівнянні із запланованим обсягом, виконання обов’язків за тимчасово відсутнього працівника, роботу у важких та шкідливих умовах праці, зокрема на територіях радіоактивного забруднення, роботу на замінованій території, роботу в нічний час, інші доплати, надбавки та виплати, а також заохочувальні виплати, які включають винагороди за підсумками роботи за рік або декілька років, премії за спеціальними системами і положеннями.

У разі, якщо роботодавець укладає договір з третьою стороною про надання працівникам заохочень (у тому числі, але не виключно, страхування, медичних або соціальних послуг), згода працівника на приєднання до такого договору та отримання відповідних послуг є обов’язковою та надається в письмовій формі крім випадків, коли умова про отримання таких послуг включена до колективного та/або трудового договору.

Витрати роботодавця, що спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності працівника в процесі трудової діяльності — є загальновиробничими витратами роботодавця, які включаються до собівартості готової продукції, робіт або послуг та не є частиною оплати праці. До таких витрат зокрема, належать витрати на: навчання з охорони праці; придбання засобів для надання першої та невідкладної медичної допомоги, виконання аварійно-рятувальних робіт, гасіння пожежі; встановлення пристроїв індивідуального захисту на устаткуванні, апаратурі, інструментах, виробничих об’єктах та у будівлях; забезпечення працівників необхідними засобами індивідуального захисту та спеціальним одягом.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14402, який забороняє роботодавцям змінювати умови оплати праці в односторонньому порядку. Документом гарантується захист прав працівників на оплату праці. Крім того, пропонується заборонити роботодавцям змінювати умови оплати, без згоди працівника.

Проєктом закону пропонується доповнити статтю 22 Кодексу законів про працю України та статтю 22 Закону України «Про оплату праці», щоб визначити, що власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, які встановлені трудовим договором.

Крім того, зміни в законодавстві не можуть бути підставою для невиплати заробітної плати у розмірах, визначених трудовим договором, якщо відповідні зміни не були внесені до самого договору.

За інформацією в ЗМІ, з посиланням на окремих народних депутатів,  планується підвищення податків в рамках співпраці з МВФ в лютому 2026 року.  Вірогідними єкілька податкових змін, які торкнуться більшості громадян. Це скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок (зараз податки та мито не сплачуються, якщо вартість посилки до 150 євро); запровадження податку на доходи від цифрових платформ (таких як Bolt, Glovo та OLX); закріплення ставки військового збору на рівні 5% назавжди (зараз вона прив'язана до закінчення війни). Оскільки усі ці норми — вимоги для нової програми МВФ та отримання 90 млрд євро від ЄС.

Детальніше – у статті за посиланням — epravda.com.ua/finances/pidvishchennya-podatkiv-chi-pidut-deputati-na-vimogi-mvf-817111/

В Україні планують повністю перевести працевлаштування у електронну форму. Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №14141, який передбачає внесення змін до статті 24 Кодексу законів про працю України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні.

Законопроєктом пропонується закріпити, що у разі укладення трудового договору в електронній формі ідентифікація працівника здійснюється шляхом підписання договору КЕП або УЕП. Сторони трудових відносин можуть за взаємною згодою визначати порядок створення, пересилання та зберігання електронних документів. Електронний кадровий документообіг має здійснюватися з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, фізичне подання паспорта або інших документів для посвідчення особи перестає бути обов’язковим елементом процедури працевлаштування,  електронні та паперові документи матимуть рівну юридичну силу.

 Це розглядається як крок до гармонізації українського трудового законодавства з правом ЄС — зміни узгоджуються з Регламентом Європейського Союзу №910/2014 (eIDAS).

Електронний трудовий договір не замінює інших обов’язків роботодавця. Йдеться про видання наказу про прийняття на роботу, подання повідомлення до Державної податкової служби та ведення табелів обліку робочого часу. Невиконання цих вимог розцінюється як порушення трудового законодавства.

Окрему увагу приділено питанням кібербезпеки та захисту персональних даних, оскільки електронний кадровий облік передбачає обробку чутливої інформації. Під час перевірок Держпраці роботодавці повинні надати електронні трудові договори, підтвердити чинність електронних підписів та продемонструвати систему зберігання документів.

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №14412 «Про засади розмежування та розподілу повноважень між рівнями публічного врядування». (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69554). Документ має на меті чітко визначити, хто і за що відповідає в системі публічного управління — між органами місцевого самоврядування різних рівнів, а також між місцевою владою та органами виконавчої влади.

Документом пропонується визначити:

• правову основу та принципи розмежування та розподілу повноважень між рівнями та органами публічного врядування;
• рівні та органи публічного врядування для цілей цього Закону;
• класифікацію повноважень органів публічного врядування;
• критерії розмежування власних та делегованих повноважень місцевого самоврядування, а також критерії розмежування повноважень між рівнями місцевого самоврядування;
• умови делегування повноважень держави місцевому самоврядуванню;
• особливості реалізації повноважень держави та місцевого самоврядування в умовах воєнного чи надзвичайного стану;
• межі автономії та відповідальність органів місцевого самоврядування в прийнятті рішень;

Кабінет Міністрів ухвалив рішення щодо перегляду базового показника для розрахунку посадових окладів працівників бюджетної сфери. З 1 січня 2026 року посадові оклади визначаються виходячи з тарифної ставки працівника першого тарифного розряду в розмірі 3470 грн. Відповідні зміни закріплено постановою Кабміну №4 від 2 січня. Документ вносить корективи до постанови «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів». Для порівняння, з 1 січня 2024 року розмір тарифної ставки першого розряду становив 3195 грн.

У зв’язку з оновленням показників уряд зобов’язав керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити диференціацію заробітної платні працівників, які отримують її на рівні мінімальної. Це має здійснюватися в межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат, надбавок і премій з урахуванням складності, відповідальності та умов роботи, кваліфікації та результатів діяльності.

Також Кабмін рекомендував органам місцевого самоврядування привести власні нормативно-правові акти з питань оплати праці у відповідність до ухваленої постанови.

Крім того, Бюджетна декларація на 2026–2028 роки передбачає подальше поетапне зростання тарифної ставки працівника першого тарифного розряду: з 1 січня 2027 року — до 3744 грн, з 1 січня 2028 року — до 4018 грн.

У 2026 році продовжують діяти обмеження, встановлені для виплати пенсій, призначених за «спеціальними» законами.  Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, прийнятої відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році до сум пенсій, які перевищували 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, застосовувалися понижувальні коефіцієнти. Це стосувалось пенсій, призначених за спеціальними законами для державних службовців, військовослужбовців, працівників прокуратури, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших.

Понижувальні коефіцієнти застосовуються лише до частини пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 25 950 грн). Зокрема, застосовуються коефіцієнти:

до частини пенсії від 10 до 11 розмірів прожиткового мінімуму — 0,5;

до частини пенсії від 11 до 13 розмірів прожиткового мінімуму — 0,4;

до частини пенсії від 13 до 17 розмірів прожиткового мінімуму — 0,3;

до частини пенсії від 17 до 21 розміру прожиткового мінімуму — 0,2;

до частини пенсії, що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму — 0,1.

Ці обмеження не застосовуються до пенсій осіб, які брали участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій у разі втрати годувальника, призначених членам сім’ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

Необхідно зазначити, що у 2025 році багато осіб, яким пенсії обмежувалися у зазначеному вище порядку, зверталися до суду з метою скасування таких обмежень при виплаті пенсій. Як свідчить практика та дані Державного реєстру судових справ суди приймали рішення на користь цих осіб. Адже Конституційний Суд України неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що законом про Державний бюджет України не може скасовуватися чи змінюватися обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Такий висновок підтверджує і Верховний Суд України, зазначаючи, що питання, пов’язані із зміною умов і норм пенсійного забезпечення мають вирішуватися виключно шляхом внесення змін до законодавчих актів, якими регулюються відносини у сфері пенсійного забезпечення.

На стадії опрацювання проекту зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України СПО об’єднань профспілок звертав увагу Мінсоцполітики на необхідність саме законодавчого врегулювання порушеного питання, але пропозиції не були враховані.

Уряд готує реформу, яка має змінити підхід до нарахування пенсій і зменшити дисбаланс між людьми з однаковим стажем та доходами — три рівні виплат: солідарна, професійна та накопичувальна пенсія. Оновлена модель пенсійного забезпечення в Україні передбачає перехід від однієї виплати до багаторівневої системи.

Солідарна пенсія — напряму залежатиме від внесків до системи. У такій моделі, наприклад, пенсія вчителя зі стажем 40 років може зрости у півтора-два рази. Окремо розглядається можливість базової виплати для людей із недостатнім страховим стажем.

Професійна (спеціальна) пенсія — чинні спеціальні пенсії планують зберегти, але вивести їх із солідарної системи. Йдеться про окремий професійний рівень, при цьому враховуватимуть як професійний, так і загальний стаж.

Накопичувальна пенсія — третім елементом має стати добровільна накопичувальна пенсія. Вона не буде обов’язковою і працюватиме як додатковий інструмент. Планується, що вже з 2027 року громадяни зможуть робити додаткові відрахування понад ЄСВ, який спрямовується до солідарної системи.

Таким чином, пенсійна реформа має змінити саму філософію виплат: розмір пенсії напряму залежатиме від трудового внеску людини протягом життя.

На сайті Верховної Ради зареєстрували законопроєкт№ 14351, яким пропонуються зміни до Цивільного кодексу України та законів України «Про Національну поліцію», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про прокуратуру», «Про Службу безпеки України» — якими передбачено врегулювання на законодавчому рівні питання персональної відповідальності правоохоронців, прокурорів і суддів за збитки громадянам.

Зазначається, якщо діями або бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади, зокрема посадової особи, співробітника органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратуру або суд, а також службової особи органу місцевого самоврядування, які призвели до незаконних рішень, завдано шкоди та/або збитків фізичній або юридичній особі, відповідна посадова або службова особа компенсує завдану шкоду та/або збитки із власних коштів та майна..

При цьому такі особи несуть солідарну субсидіарну відповідальність за завдану шкоду або збитки у відкритих кримінальних провадженнях і виплачують компенсації із власних коштів та майна.

Аналіз практичного застосування чинного законодавства показує, що діюча система дозволяє безкарно узурпувати право на обмеження прав і свобод громадян без реальної відповідальності за зловживання чи перевищення повноважень.

Потерпілі можуть звертатися до Державного бюро розслідувань, прокуратури, поліції або до суду для відшкодування шкоди у цивільному порядку, а також подавати дисциплінарні чи адміністративні скарги, проте на практиці ці механізми часто не забезпечують належного захисту прав громадян. Водночас Конституція України гарантує громадянам право на захист життя, свободу, недоторканність, заборону катувань і приниження гідності, а також право на відшкодування шкоди за незаконні дії органів влади, проте на сьогодні персональна відповідальність конкретних посадових осіб за шкоду громадянам майже не реалізується.

У Верховній Раді підтримали законопроєкт №14320,(itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/59400) яким пропонується внести зміни до КЗпП та низки законів у сфері мобілізації і військового обліку. Зокрема, планується надати селищним територіальним центрам комплектування повноваження районних і міських ТЦК, у тому числі щодо ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних. Документом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працюта законів України:

1. від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»;
2. від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
3. від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»;
4. від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
5. від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

Автори законопроєкту пояснюють свою ініціативу тим, що після адміністративно-територіальної реформи 2020 року і, як наслідок, укрупнення районів, відокремлені відділи центрів комплектування увійшли до районних ТЦК. Тобто відокремлений відділ районного ТЦК – це структурний підрозділ всередині РТЦК без самостійного статусу. Тому окремі завдання, покладені на районні ТЦК, не можуть бути повноцінно реалізовані відокремленими відділами. Зокрема начальники таких відділів не мають повноважень щодо видачі громадянам необхідних довідок для реалізації ними гарантованих державою прав; ухвалення рішень про оформлення призову громадян на військову службу та видачі відповідних наказів; розгляду справ про адміністративні правопорушення, що належать до компетенції керівника ТЦК.

Це зумовлює необхідність постійного візування документів у районних ТЦК, які розміщуються, зазвичай, на відстані 40-80 км від таких відділів. Така організація діяльності потребує додаткових ресурсів, часу та створює надмірне логістичне навантаження.

Тому автори пропонують надати переформатувати відокремлені відділи районних ТЦК у селищні ТЦК  і надати їм повноваження (на рівні районних, міських центрів), у тому числі щодо ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки пропонуватиме ухвалити цей законопроект за основу та в цілому.

Але є думка окремих народних депутатів, зокрема Ірини Фріз, що це не є реформою, необхідність якої широко обговорювалась. адже реформа має бути не про переформатування системи ТЦК та СП на місцях у селищні ТЦК, надавши їм повноцінні повноваження на рівні із обласними та районними, а про зміну підходів, подоланні корупції та вирішенні реальних проблем. Тобто пропонується повернути за рахунок бюджетних коштів «стару систему», не збільшуючи чисельність працівників в ТЦК та СП для їхнього розвантаження, що є це одним з ключових аргументів МО.

Головне питання — нема реальних пропозицій, які зменшать корупційні схеми на рівні ВЛК, ТЦК та СП, адже цей законопроєкт лише посилить наявні проблеми, створить додаткові корупційні ризики, зокрема, в частині надання відстрочок, внесення даних до Реєстру військовозобовʼязаних та розгляду справ про адміністративні правопорушення центрами комплектування. ТЦК та СП залишаються у підпорядкуванні Сухопутних військ, як пропонували окремі ексміністри.

21 січня 2026 року опублікована та набрала чинності постанова КМУ від 07.01.2026 №41«Про реалізацію експериментального проекту щодо працевлаштування та трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій». Постанова запускає дворічний експеримент із електронного працевлаштування і пропонує перевести ключові етапи кадрової роботи у повністю цифровий формат. Проєкт буде діяти протягом 2 років – до 21 січня 2028 року.

Через систему «Обрій» роботодавець зможе отримувати документи та інформацію про кандидата в електронній формі; вести кадрову документацію онлайн та укладати трудові договори та підписувати інші документи через Портал «Дія».

Тобто Порядком передбачено, що вся процедура від пошуку до ведення особової справи буде відбуватися через Портал «Дія» або мобільний застосунок «Дія», де буде реалізовано технічну можливість обрати послугу щодо працевлаштування та оформлення трудових відносин

Таким чином в електронній формі реалізуються пошук підходящої роботи та підбір кандидатів; оформлення прийняття та звільнення, ведення особової справи працівника.

Роботодавець через електронний кабінет зможе переглядати кандидатів запропонованих через «Обрій ID» та запрошувати на співбесіду і надсилати повідомлення про відмову.

У разі згоди на працевлаштування система автоматично формуєватиме проєкт заяви, яку кандидат підписуватиме його КЕП/удосконаленим ЕП і надсилати роботодавцю. Далі роботодавець формує та підписує наказ про прийняття. Якщо потрібен трудовий договір, роботодавець може створити конструктором договорів «Обрію» та надіслати кандидату для підпису. Після підписання наказу система автоматично змінює статус особи на «працює»; позначає робоче місце як «зайняте» та передає дані до ПФУ, ДРФО та системи електронного документообігу Міноборони;

Передбачене також електронне припинення трудових відносин та ведення особової справи онлайн. На час експерименту паперова форма П-2 ведеться за бажанням роботодавця. Роботодавець зобов’язаний забезпечити архівне зберігання електронних документів та дотримання вимог щодо захисту персональних даних.

УВАГА! Постановою №41, серед іншого, внесено зміни й до Порядкуорганізації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487(далі – Порядок №1487), а саме пункт 34доповнено новим абзацом: «…у разі оформлення трудових відносин в електронній формі з використанням Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Обрій» зазначені повідомлення формуються та передаються автоматично з використанням інтерфейсу прикладного програмування (АРІ)».  Ця новація стосується повідомленьпро зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 4до Порядку №1487).

На сьогодні такі повідомлення підприємство надсилає у 7-денний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Експериментальний проєкт буде діяти протягом 2 років – до 21 січня 2028 року, а технічну реалізацію функціонування експерименту буде забезпечено в ІІІ кварталі 2026 року.

З 26 січня діє норма законодавства про встановлення безперервності страхового стажу особи, поновленої на роботі після незаконного звільнення — набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до страхового стажу періоду незаконного звільнення працівника» від 03.12.2025 р. № 4697.

Закон передбачає включення періоду незаконного звільнення до страхового стажу працівника; зобов’язання роботодавця сплатити страхові внески за цей період та забезпечення пенсійних та інших соціальних прав працівника без втрат через незаконне звільнення.

Внесені зміни до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими пропонується: зараховувати до страхового стажу для обчислення пенсії період, протягом якого особа була звільнена за місцем роботи, а потім поновлена на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, і яким визнано таке звільнення незаконним, якщо роботодавець сплатив страхові внески за період вимушеного прогулу відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У ВРУ зареєстровано законопроєкт №14403 про повернення вихідних у святкові та неробочі дні. (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69543 ). Автори пропонують відновити дію трудових гарантій, обмежених під час воєнного стану, зокрема облік робочого часу у свята.

Також передбачено компенсацію для військовослужбовців: святкові дні служби додаватимуться до щорічної відпустки або компенсуватимуться

Щодо необхідності оцифрувати трудову книжку працюючим пенсіонерам. Начальник управління інформаційних систем та електронних реєстрів Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Людмила Карпець, детально роз’яснила учасникам платформи «Діалог влади та бізнесу» особливості впровадження електронного обліку трудової діяльності, який в Україні поетапно запроваджується з 2021 року.

Вона звернула увагу, що для працюючих громадян більшість відомостей (прийняття на роботу, переведення, звільнення) автоматично надходить до Реєстру застрахованих осіб у складі звітності з ЄСВ. Тому інформація з паперових трудових книжок, яка вже врахована при призначенні пенсії, міститься в Реєстрі застрахованих осіб і повторного подання не потребує.

Водночас для осіб, яким пенсію призначено до 2021 року та які продовжують працювати,рекомендовано подати паперову трудову книжку окремо для оцифрування, щоб уникнути проблем у майбутньому.

Крім того, працівникам рекомендують регулярно переглядати власну електронну трудову книжку в особистому кабінеті, адже під час оцифрування можливі технічні або людські помилки, зокрема в назвах організацій чи датах. У разі виявлення неточностей громадяни можуть звернутися до Пенсійного фонду особисто, через сервісні центри або вебпортал електронних послуг. Звернення розглядається протягом одного місяця відповідно до законодавства.

Фахівці ПФУ нагадали, що зберігання паперової трудової книжки можливе за бажанням працівника – адже роботодавці більше не зобов’язані зберігати трудові книжки, проте зобов’язані вносити всі відомості в електронному форматі.

З 1 січня встановлено новий мінімальний розмір допомоги по безробіттю — Правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття постановою від 26.12.2025 р. № 97 (https://www.dcz.gov.ua/assets/pdfs/postanova97.pdf) установило з 01 січня 2026 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю:

•  застрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше семи місяців та для осіб, зазначених в абзаці 1 частини 1 та абзаці 2 частини 3 ст.22, абзаці 9 п. 33 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», абзаці 8 частини 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», у розмірі 3900 грн;
•  особам, зазначеним в абзаці 2 частини 2 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», особам, звільненим з останнього місця роботи (служби) з підстав, передбачених п. 7-73 частини першої ст. 36, п. 3, 4, 7 і 8 частини 1 ст. 40, ст. 41 (крім пунктів 5 та 6 частини 1) і 45 Кодексу законів про працю України, п. 3, 4, 41 частини 1 ст. 84 Закону України «Про державну службу», п. 6 і 10 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3, 31, 5 частини 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», п. 3-32 частини 1ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, у розмірі 1650 грн.

Постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, і застосовується з 01 січня 2026 року.

Дружини та чоловіки військовослужбовців мають законне право отримати щорічну відпустку  у зручний для них час, навіть якщо він не передбачений затвердженим графіком відпусток у роботодавця. Тому роботодавець зобов’язаний надати відпустку дружині або чоловіку військовослужбовця.

Для цього потрібно подати заяву та додати документ, що підтверджує статус чоловіка або дружини як військовослужбовця — зокрема довідку з військової частини (форма 5)

КМУ визначив порядок реалізації програми медичних гарантій (ПМГ) на 2026 рік – 9 січня набула чинності постанова від 31 грудня 2025 р. № 1808  «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2026 році». Порядок установлює перелік пакетів медичних послуг, тарифи й коригувальні коефіцієнти, особливості розрахунку вартості послуг, а також перелік лікарських засобів і медичних виробів, вартість яких відшкодовує НСЗУ.

У 2026 році до ПМГ увійшов новий пакет «Медична допомога дітям, які потребують лікування та постійного спостереження». За цим пакетом НСЗУ укладатиме договори із ЗОЗ — будинками дитини, які визначило МОЗ. КМУ зробив виняток для таких ЗОЗ: вони не зобов’язані реєструватися як окрема юридична особа під час укладення договорів з НСЗУ.

ПМГ-2026 передбачає перегляд підходів до оплати медичних послуг, зокрема через чіткіше розмежування пакетів, запровадження додаткових фінансових обмежень і стимулів, а також посилення ролі автоматичного контролю якості медичних даних.

Детальніше про новації – готуємо окремий аналіз.

КМУ постановою від 31.12.2025 № 1792 подовжив максимальний строк довготривалого медсестринського догляду ВПО. Згідно «Порядку реалізації експериментального проєкту щодо оплати закладам охорони здоров’я послуги довготривалого медсестринського догляду внутрішньо переміщених осіб (ВПО)» затвердженого постановою КМУ від 17 вересня 2025 року № 1169 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» базовим строком надання послуги залишається 30 календарних днів сумарно протягом календарного року на одного отримувача. Однак базовий строк можна подовжити до 60 календарних днів за одночасного виконання трьох умов :

— наявність медичних показань і потреби у продовженні лікування;

— наявність висновку лікаря;

— відсутність можливості розмістити отримувача послуги в інших закладах.

Нагадаємо, що така послуга внутрішньо переміщеним особам надається у закладі охорони здоров’я незалежно від форми власності, який визначений Мінсоцполітики за погодженням з МОЗ та уклав відповідний договір із НСЗУ. НСЗУ оплачує надані послуги згідно з тарифом, визначеним цим Порядком, на підставі звітів учасників експериментального проекту про надану послугу. Тариф на послугу за одного отримувача визначається як ставка на день, яка становить 530,66 гривні. Ставка на день розраховується з урахуванням прямих витрат на заробітну плату та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників надавача, які безпосередньо надають послугу, придбання товарів і послуг, безпосередньо пов’язаних з її наданням (одяг, взуття, постільна білизна, посуд, меблі, продукти харчування тощо) та адміністративних витрат.

КМУ постановою від 14 січня 2026 р. № 30, яка набула чинності 17.01.2026 уточнив назви посад для оплати праці професіоналів у сфері охорони здоров’я  (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/30-2026-%D0%BF#Text) .У постановах про єдину тарифну сітку (від 30.08.2002 № 1298), надбавку за вислугу років й оплату праці працівників сфери охорони здоров’я державних і комунальних ЗОЗ КМУ (від 29.12.2009 №1418), про мінімальний розмір оплати праці (від 13.01.2023 №28) замінив формулювання назв посад «професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я та посади професіоналів з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я» на нове визначення — «професіонали у сфері охорони здоров’я» із чітко визначеними винятками. Зміни мають технічний характер.

МОЗ наказом «Про внесення змін до Порядку надання первинної медичної допомоги» від 07.01.2026 № 19 (tinyurl.com/muh6z3r8) внесло зміни до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 19.03.2018 № 504 (далі — Порядок № 504). Згідно зі змінами, скринінг здоров’я осіб віком від 40 років є додатковою медичною послугою до мінімального обсягу послуг первинної медичної допомоги (ПМД), визначеного Порядком № 504.

До переліку медичних втручань та скринінгів у межах ПМД для груп пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку захворювань є втручання та обстеження, для осіб з підвищеним ризиком розвитку гіпертонічної хвороби та інших серцево-судинних захворювань (ССЗ), а також цикрового діабету (додаток 2 до Порядку № 504). Якщо пацієнт, який належить до зазначених категорій, отримав медичну послугу «Скринінг здоров’я осіб віком від 40 років», результати такого скринінгу враховують протягом 12 місяців під час ведення та лікування пацієнтів.

Щодо увільнення донора і надання днів відпочинку у 2026 році — 26 січня 2026 втратили чинність окремі положення Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». У ч. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 30.09.2020 № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» (далі – Закон № 931) з моменту його ухвалення записано, що:

Абзац другийчастини другої, частини четвертата п’ятастатті 20 та частина п’ятастатті 21 цього Закону втрачають чинність через п’ять років з дня введення в дію цього Закону. Особи, які набули право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням, грошової допомоги (надбавки), надбавки до пенсії, визначених відповідно частинами четвертою та п’ятою статті 20, частиною п’ятою статті 21 цього Закону, не втрачають право на їх отримання після втрати чинності частинами четвертою та п’ятою статті 20, частиною п’ятою статті 21 цього Закону

Отже, не діють наступні норми:

— після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки;

— донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу, допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях;

— здобувачам вищої, професійної та фахової передвищої освіти, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії, а військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових закладів освіти – право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання або проходження служби донора за рахунок коштів відповідних місцевих програм з розвитку донорства крові та компонентів крові;

— Почесні донори України мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

АЛЕ! У ст. 124 Кодексу законів про працю України врегульоване питання гарантій працівникам-донорам від роботодавця:

1. У дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа отримує звільнення від роботи, зі збереженням за нею середнього заробітку коштом роботодавця.
2. Безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові особі надається день відпочинку зі збереженням за нею середнього заробітку коштом роботодавця.
3. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

Оскільки в КЗпП зміни не внесені, то фахівці Держпраці наголошують, що КзпП є основним нормативним документом трудового законодавства та не містить обмежень щодо строку дії відповідних норм, втрата чинності окремих положень Закону №931у 2026 році не впливає на збереження прав та пільг донорів, визначених статтею 124 КЗпП

Керівники підприємств зобов’язані безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові та/або компонентів крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові або компонентів крові (ч. 2 ст. 12 Закону № 931). Кадрові експерти рекомендують наступний порядок:

1. Працівник має написати заяву роботодавцю не пізніше як за один робочий день до дня донації;
2. Роботодавець на підставі заяви працівника видає наказ про увільнення на час донації крові.
3. Роботодавець оплачує день донорства.
4. Роботодавець надає донору день відпочинку зі збереженням середнього заробітку після кожного дня донації крові та (або) її компонентів.
5. Працівник може приєднати день відпочинку до щорічної відпустки.

Тобто працівник пише заяву роботодавцю не пізніше як за один робочий день до дня донації про бажання пройти обстеження і здати кров (п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону № 931). Причому Мінекономіки у листі від 23.03.2022 № 4712-06/11070-07 наголошує — якщо від працівника не було попередження не пізніше як за один робочий день до дня донації, то він не матиме права на інший день відпочинку замість відпрацьованого! Тобто не має права використати додатковий день відпочинку одразу за днем донації або приєднати його  до щорічної відпустки.

Варто взяти до уваги, що у ч. 2 ст. 12 Закону № 931 зазначається: якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків, то роботодавець не може увільнити від роботи такого працівника.

Може так статися, що дня відпочинку у працівника може не бути, якщо під час медичного обстеження буде виявлено протипоказання для донації. У такій ситуації день обстеження оплачується в розмірі середнього заробітку, але день відпочинку не надається! Це з’ясовуть згідно наданої працівником довідки – це довідка за формою № 435/о «Довідка № _______ щодо надання донорам крові та/або компонентів крові пільг», яка означає, що працівник здавав кров чи її компоненти. А довідка за формою № 436/о «Довідка № ______ щодо медичного обстеження донорів крові та/або компонентів крові», означає, що працівник лише пройшов обстеження і давання крові не було.

Якщо день донації припадає на вихідний чи святковий день, донор не може бути звільненим від роботи у цей день, оскільки він уже є неробочим. Те саме стосується і дня відпочинку, що безпосередньо слідує за днем донації, якщо він уже є неробочим чи святковим днем (лист Мінекономіки від 28.12.2021 № 4712-06/61078-09).

Тиру  приєднання додаткового дня відпочинку донора до щорічної відпустки, застосовуються лише у випадках, коли день донації крові та/або компонентів крові та день після донації припадають на робочі дні працівника згідно з його графіком роботи. Це позиція Мінекономіки — лист від 23.03.2022 № 4712-06/11070-07

ПІДСУМУЄМО -  ГАРАНТІЇ ДОНОРАМ – 2026 наступні. Продовжує діяти ст. 124 КЗпП, якою передбачено, що  у день донації донор не працює і за ним зберігається середній заробіток;  у наступний день донор обирає: не працює зі збереженням середнього заробітку або працює і приєднує цей день до відпустки. Обидві гарантії стосуються тільки робочих днів.

Якщо день донації або наступний день є вихідним, гарантій на цей день немає.

08.01.2026 набрала чинності Постанова КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» від 02.07.2025 № 781 ( zakon.rada.gov.ua/laws/show/781-2025-%D0%BF#Text). Серед головних новацій:

• диференціація ліцензування за видами меддопомоги і спеціальностями;
• вимоги до забезпечення працівників ЗІЗ;
• заборона надавати замісну підтримувальну терапію в багатоквартирних будинках;
• нові вимоги до надання психіатричної допомоги в умовах стаціонару;
• урегулювання медичного обслуговування працівників юросіб, здобувачів освіти, проведення перед- і післярейсових медоглядів водіїв;
• шість оновлених форм і дві нові;
• обов’язок подати Відомості до органу ліцензування.

Також запроваджена  оновлена форма Відомостей про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня. А ще — новий додаток із Переліком лікарських спеціальностей, спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, фахівців з реабілітації та фармацевтичних спеціальностей, за якими надається медична допомога (первинна, екстрена, спеціалізована, паліативна) та реабілітацій.

Всі суб’єкти господарювання, які вже мають ліцензію на медичну практику, отриману до 08.01.2026, зобов’язані подати Відомості про стан матеріально-технічної бази, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня (далі — Відомості про МТБ) за новою формою не пізніше ніж протягом одного року з дня опублікування Постанови № 781, тобто до 8 липня 2026 року (абз. 1 ч. 2 Постанови № 781). Виняток — ліцензіати, що перебувають на територіях:  тимчасово окупованих; активних бойових дій; включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376.

Ліцензійні умови в редакції Постанови № 781 чітко визначають, що медична практика здійснюється за лікарськими спеціальностями та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою, фахівців з реабілітації, фармацевтичними спеціальностями згідно з додатком 7 Ліцензійних умов (п. 5 Змін № 781). Тобто із 8 січня 2026 року потрібно керуватись цим додатком, а не Номенклатурою спеціальностей/профілів роботи за спеціальностями та відповідних їм професійних кваліфікацій/посад працівників сфери охорони здоров’я, затвердженою наказом МОЗ від 16.04.2025 № 650. Це має полегшити заповнення ліцензійних документів.

Детальніше про окремі зміни.

Заборона проводити ЗПТ в закладах у багатоквартирних будинках — КМУ заборонив надавати замісну підтримувальну терапію з використанням наркотичних засобів у закладах і кабінетах, що розміщені в багатоквартирних будинках. Заборона поширюється і на ФОПів, які провадять медичну практику за лікарською спеціальністю «Наркологія» (абз. 2 п. 6 Змін № 781).

Заборона проводити хірургічні втручання на базі ЗОЗ — Ліцензійні умови в редакції Постанови № 781 встановлюють, що хірургічні втручання (планові та невідкладні), виконання яких потребує стаціонарних умов, здійснюють заклади охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу та забезпечені відповідним матеріально-технічним оснащенням (п. 8 Змін № 781). До змін здійснювати хірургічні втручання, що потребують умов стаціонару, могли й ФОПи, але на базі закладів охорони здоров’я. А з 8 січня 2026 року такі операції матимуть право проводити лише юридичні особи.

Надання допомоги мобільними бригадами — виїзні (мобільні) мультидисциплінарні команди (бригади) зможуть надавати реабілітаційну допомогу в мобільному режимі відповідно до статті 18 Закону України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» від 03.12.2020 № 1053-IX (абз. 3—4 п. 6 Змін № 781).

Низка змін стосується обов’язків ліцензіата, які містить пункт 13 Ліцензійних умов — КМУ чіткіше визначив обов’язок забезпечити доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення; дотримуватися державних медико-санітарних правил; дотримуватися вимог до управління медичними відходами відповідно до Державних санітарних норм та правил «Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров’я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів», затверджених наказом МОЗ від 31.10.2024 № 1827; здійснювати заходи з профілактики інфекційних хвороб, пов’язані з наданням медичної допомоги.

Тепер ліцензіат зобов’язаний забезпечити наявність запасу засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), які відповідають вимогам технічних регламентів, і проводити навчання працівників щодо використання ЗІЗ на робочих місцях (пп. 26 п. 13 Ліцензійних умов). КМУ уточнив необхідність здійснювати психіатричні огляди медичних працівників відповідно до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ від 18.04.2022 № 651 (п. 7 Змін № 781).

Пункт 15-1 Ліцензійних умов тепер зобов’язує ліцензіата, який надає реабілітаційну допомогу, затвердити індивідуальний реабілітаційний план (ІРП), якщо її здійснює мультидисциплінарна реабілітаційна команда. Ліцензіат мусить надавати реабілітаційну допомогу відповідно до мети, яку зазначив в ІРП або у програмі терапії (п. 9 Змін № 781).

Нові вимоги до надавачів психіатричної допомоги — у Ліцензійних умовах з’явився новий пункт 15-3, який визначає особливості надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах. Такі заклади зобов’язані забезпечити вільний доступ пацієнтів до приміщень і палат з урахуванням вимог громадської безпеки в нічний час; не встановлювати ґрати на вікнах палат, які використовують для надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах; дотримуватися правил застосування фізичного обмеження та/або ізоляції під час надання психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади (п. 10 Змін № 781).

Скасування вимоги про атестацію / акредитацію КДЛ — обов’язок здійснювати атестацію та  акредитацію клініко-діагностичних лабораторій вже відсутній. У новій редакції залишились тільки вимоги до зовнішнього та внутрішнього контролю якості (п. 11 Змін № 781).

Організація медоглядів здобувачів освіти, працівників і водіїв — КМУ уточнив вимоги до проведення медичних оглядів працівників юридичних осіб, здобувачів освіти закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти й передрейсових та післярейсових оглядів водіїв. Це можна зробити у два способи — укласти договір із закладом охорони здоров’я або ФОПом, які отримали ліцензію та створили в таких юридичних особах і закладах освіти умови для медичного обслуговування осіб; або отримати ліцензію і створити медичний кабінет без утворення закладу охорони здоров’я, що діятиме відповідно до положення про такий кабінет. (пункт 18 Ліцензійних умов з урахуванням пункту 12 Змін № 781).

Дозвіл зупинити ліцензію частково — з 8 січня 2026 року можна зупиняти і відновлювати ліцензію повністю або частково, але не більше ніж на шість місяців (п. 13 Змін № 781). Процедура — у пункті 23 Ліцензійних умов.

Порядок розширення і припинення ліцензії – про це новий пункт 23-1 Ліцензійних умов. Для цього Ліцензіат зобов’язаний зазначати нові спеціальності відповідно до Переліку спеціальностей згідно з додатком 7 до Ліцензійних умов; подавати заяву про розширення провадження господарської діяльності з медичної практики за новою формою згідно з додатком 8 і Відомості про МТБ за формою згідно з додатком 2 до Ліцензійних умов. Щоб припинити медичну практику повністю або частково — заява за новою формою згідно з додатком 9 до Ліцензійних умов (п. 14 Змін № 781).

Вісім нових й оновлених форм — КМУ затвердив нові редакції усіх форм документів, наведених у додатках 1—6 до Ліцензійних умов.

МОЗ оновило перелік запитань і форму акта для ліцензійних перевірок медичної практики — внесені зміни до:

• Переліку питань для проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню;
• Уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню (далі — Акт).

Про це — наказ МОЗ від 16.01.2026 № 1902 у редакції наказу МОЗ від 06.01.2026 № 5. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1971-25#n18 ).

Нові редакції переліку і акта розширюють окремі критерії контролюі обов’язки, які раніше існували у вигляді загальних норм ліцензійних умов або санітарного законодавства. Зокрема, МОЗ уточнило вимоги щодо зв’язків із резидентами держав-агресорів (додано перевірку торговельних відносин); змінило нормативні прив’язки для установчих документів; запровадило нові самостійні питання перевірки, зокрема щодо мобільних і виїзних мультидисциплінарних команд.

Поводження з медичними відходами замість одного узагальненого пункту перетворилося на деталізований контрольний блок, прив’язаний до нових правил управління медичними відходами. В окремі питання перевірки МОЗ виділило наявність запасів засобів індивідуального захисту та навчання персоналу ними користуватися. Також у з’явилися нові спеціалізовані напрями контролю — про хірургічні втручання, трансфузіологію і психіатричну допомогу в стаціонарних умовах.

Наказ № 1902 передбачає, що зміни починають діяти 8 січня 2026 року. Виняток —щодо ліцензіатів, що надають послуги з трансфузії крові та/або її компонентів. Ці норми набирають чинності з дня офіційного опублікування.

МОЗ наказом «Про внесення змін до Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу та Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я» від 24.11.2025 № 1782 збільшив кількість підстав припинити дію декларації про вибір лікаря. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1904-25#Text ). З 2026 року підставою припинити дію декларації достатньо встановлення факту її подання з порушенням вимог, за результатами моніторингу, який здійснює НСЗУ в межах контролю за виконанням договорів про медичне обслуговування населення за програмою медгарантій.

Зміни також передбачають правонаступництво декларацій у разі реорганізації надавача первинної медичної допомоги з моменту, коли правонаступник оформив трудові відносини з лікарем, зазначеним у декларації.

13 січня 20263 року набув чинності Наказ МОЗ «Про систему анестезіологічної та інтенсивної допомоги в Україні» від 03.11.2025 №1675 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1925-25#Text). Таким чином, МОЗ нарешті затвердило систему анестезіологічної та інтенсивної допомоги — Положення про систему анестезіологічної та інтенсивної допомоги в Україні» (далі — Положення) визначає механізм організації, координації та контролю надання анестезіологічної та інтенсивної спеціалізованої медичної допомоги пацієнтам у критичних станах. Також встановлює єдині організаційні, методичні й лікувально-діагностичні підходи до роботи відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) і відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) на основі науково обґрунтованих принципів і міжнародних стандартів.

Дія положення поширюється на ЗОЗ, у яких функціонують ВАІТ, ВІТ, спеціалізовані відділення інтенсивної терапії та реанімації кардіологічного профілю. Окрім того, МОЗ унесло зміни до переліку матеріально-технічного оснащення (МТО) ВАІТ і ВІТ загального профілю для дорослих і дітей (зміни набудуть чинності з 1 жовтня 2026 року).

Цим же наказом затверджена форма первинної облікової документації № 003-15/о «Карта інтенсивної терапії» та інструкція щодо її заповнення, а також скасована форма облікової статистичної документації № 011/о «Листок основних показників стану хворого, який знаходиться у відділенні (палаті) анестезіології і інтенсивної терапії», (затверджувалась наказом МОЗ від 26.07.1999 № 184).

МОЗ наказом «Деякі питання організації роботи відділень анестезіології та інтенсивної терапії та відділень інтенсивної терапії закладів охорони здоров’я» від 31.12.2025 № 1984 затвердило примірні положення про відділення анестезіології та інтенсивної терапії та про відділення інтенсивної терапії. Виконання їх вимого обов’язкове для кластерних і надкластерних ЗОЗ з 01.01.2026, а з 01.10.2026 — для інших закладів охорони здоров’я.

МОЗ наказом від 10.12.2025 № 1864 затверило Порядок надання медичної допомоги з катамнестичного спостереження за новонародженими та дітьми віком до чотирьох років із групи ризику затримки розвитку та/або виникнення хронічних захворювань (далі — Порядок № 1864). Документ був зареєстрований у Мін’юсті 27 січня 2026 року і набере чинності з дня офіційної публікації. До групи ризику зараховують дітей, у яких виявили відхилення у фізичному, моторному, мовленнєвому, когнітивному та адаптивному розвитку. Ознаки, наявність хоча б однієї з яких, слугує підставою зарахувати дитину до групи ризику, перераховані в пункті 2 розділу II Порядку № 1864.

Катамнестичне спостереження здійснюватимуть медичні працівники та фахівці з реабілітації закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу та/або реабілітаційну допомогу. Для цього в закладі має створюватись структурний підрозділ — центр/кабінет катамнестичного спостереження.

Серед основних завдання центру / кабінету катамнестичного спостереження — організація мультидисциплінарних консиліумів з метою оцінювання стану дітей з групи ризику, раннього виявлення порушень розвитку, координації медичних і реабілітаційних заходів; консультування батьків або інших законних представників з питань розвитку, догляду, профілактики та лікування дітей з групи ризику протягом перших чотирьох років життя.

Групу ризику визначає лікар-педіатр-неонатолог перед випискою новонародженого. Він має вказати відомості про відповідні результати обстежень і досліджень у формі первинної облікової документації № 097/о «Медична карта новонародженого».

Медичну допомогу з катамнестичного спостереження надають дитині з групи ризику за направленням лікаря-педіатра-неонатолога, яке він оформив згідно з порядком,  затвердженим наказом МОЗ від 28.02.2020 № 586 (п. 5 розд. III Порядку № 1864).

Катамнестичне спостереження охоплює медичне обстеження та моніторинг розвитку дітей з групи ризику і припиняється, коли дитині виповнюється 4 роки. Обсяг медичного обстеження наступний – це фізикальне обстеження; оцінка фізичного розвитку; неврологічний огляд; оцінка особливостей і адекватності харчування; оцінка дотримання календаря імунізації та аналіз лабораторних та інструментальних результатів дослідження.

В Україні запрацював Національний каталог цін на лікарські засоби. Тепер інформація про ціни на ліки стала доступнішою -вебсайт каталогу містить дані про граничні оптово-відпускні ціни виробників та імпортерів і допомагає відстежувати ціноутворення на лікарські засоби.

Каталог містить:

— міжнародні та торговельні назви ліків, лікарську форму та дозування;

— відомості про виробника, власника реєстраційного посвідчення та країну походження;

— фармакотерапевтичну групу, реєстраційний номер і категорію препарату (рецептурний/безрецептурний, оригінальний/інноваційний);

— задекларовану оптово-відпускну ціну та розраховану граничну роздрібну ціну з урахуванням податків і надбавок.

Для пацієнтів і споживачів є публічний доступ до цін на ліки з державним регулюванням; інструменти пошуку та фільтрації та можливість швидко знайти мінімальні ціни на рецептурні препарати.

Детальніше про Нацкаталог цін на лікарські засоби: за посиланням (moz.gov.ua/uk/rozpochav-robotu-vebsajt-nacionalnogo-katalogu-cin-na-likarski-zasobi)

МОЗ наказом від 26.01.2026 № 93затвердило примірні табелі оснащення кабінетів інтервенційного менеджменту болю. Для кластерних закладів охорони здоров’я передбачається наступне обладнання:

Табель для надкластерних ЗОЗ передбачає ще три позиції — насоси інфузійні шприцеві з функцією анальгезії, контрольованої пацієнтом (12 комплектів), систему для кріоабляції (кріонейролізу) периферичних нервів та генератор для радіочастотної абляції та пульсової радіочастотної терапії.

Почав діяти оновлений Календар профілактичних щеплень — з 1 січня 2026 року проводять профілактичні щеплення за оновленим Календарем – наказ МОЗ від  16.09.2011  № 595 (із змінами — № 1722 від 14.11.2025), зареєстрований в Мінюсті 10 жовтня 2011 р. за № 1159/19897) «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів».

Головна зміна — введення до Календаря щеплень однократної вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) для дівчат віком 12—13 років. Тепер щеплення проти ВПЛ обов’язкове та безоплатне. Вакцини закуповують коштом державного бюджету. Також передбачена можливість отримувати її за програмою з імунізації від міжнародних організацій чи як допомогу від інших країн.  Дівчатам, які живуть з ВІЛ, та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцинацію проти ВПЛ слід проводити якомога раніше, починаючи з 9 років.

Змінилася схема вакцинації проти вірусного гепатиту В (ВГB). Щеплення слід проводити у 2—4—6—18 місяців. Така схема дасть змогу використовувати сучасні комбіновані вакцини проти кількох інфекційних захворювань одночасно (АКДП + Hib + ВГB). Це зменшує кількість ін’єкцій для дитини та кількість візитів до ЗОЗ.

Схема вакцинації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК) тепер передбачає щеплення в 1 і 4 роки. Ця схема забезпечує захист дітей у більш ранньому віці, запобігає важкому перебігу захворювання та розвитку ускладнень.

Щеплення БЦЖ проти туберкульозу — через 24 години після народження. Дітям до 9 місяців — проводять БЦЖ без попередньої туберкулінової шкірної проби / тесту вивільнення гамма-інтерферону в разі відсутнього відомого контакту з людиною, яка хворіє на туберкульоз.

Під час ухвалення рішень щодо вакцинації насамперед застосовують вимоги Календаря щеплень, далі — медико-технологічні документи та рекомендації визначеного МОЗ консультативного органу, і лише після цього — інструкцію та коротку характеристику лікарського засобу.

На думку окремих фахівців-імунологів нова редакція календаря вакцинації не є ідеальною. Наприклад, немає обов’язкових щеплень проти рота-вірусу, пневмокока, вітрянки, грипу. Викликає сумнів обов'язкова вакцинація проти гепатиту В у пологовому будинку для дітей, народжених з низькою масою (менше 2000 г).

Проте відмічають і позитивні новації — нова редакція дозволяє робити БЦЖ до 7 місяців без Манту чи квантиферронового тесту, тому можна прогнозувати, що будуть відмови від БЦЖ у пологовому будинку і батьки будуть робити її після 6 місяців. Нова редакція дозволяє дітям, які до року не отримали жодної дози АКДС-ІПВ, проводити базовий курс за тридозовою схемою, що зменшує ризики вакцинації.

МОЗ наказом від 15.01.2026 № 60затвердило довідник орфанних захворювань. Довідник має вигляд таблиці відповідності зі структурованим переліком захворювань, згрупованих за нозологічними категоріями. Для кожного захворювання зазначений унікальний ідентифікатор «OrphaCode», назва, коди груп захворювань й умовна відповідність до МКХ-10 (НК (025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я»). Відтепер в Україні офіційно затверджено перелік понад 7 тисяч рідкісних (орфанних) захворювань. Ознайомитися з документом можна за посиланням — https://tinyurl.com/5dht7z2w .

МОЗ затвердило медичні протипоказання для усиновлення та опіки — перелік містить чіткі медичні критерії для ухвалення лікарських рішень. Він охоплює інфекційні й соціально значущі хвороби; тяжкі психічні розлади; неврологічні захворювання; окремі онкологічні стани; ситуації, коли можливість проживати з дитиною визначають індивідуально за результатами медичного огляду.

Окремо МОЗ визначило медичні стани інших неповнолітніх членів сім’ї, через які недопустиме їх спільне проживання з дитиною, яку планують улаштувати.

Це норми наказу МОЗ «Про затвердження Переліку захворювань, розладів або станів, за наявності яких особи не можуть усиновити або взяти дитину під опіку / піклування, створити прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, надавати послугу патронату над дитиною або здійснювати наставництво та проживати із влаштованою дитиною на спільній житловій площі» від 24.12.2025 № 1949, що набув чинності 03.02.2026 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0018-26#Text )

Водночас втрачає чинність наказ МОЗ «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем» від 20.08.2008 № 479

Зміни в ЕСОЗ щодо Е-рецептів та реімбурсації у 2026 році. У 2026 році в ЕСОЗ набрали чинності зміни до правил виписування е-рецептів у межах програм реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів. (https://www.apteka.ua/article/737763)

 Зміни впроваджені відповідно до Наказу МОЗ України від 19.12.2025 №1924 та застосовуються в ЕСОЗ з 24.01.2026.( https://tinyurl.com/3ebyjywj ). Ось ці зміни — розширено перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації; уточнено повноваження лікарів психіатричного та наркологічного профілю — відтепер вони мають право призначати знеболювальні препарати не лише в межах паліативної допомоги, а й для лікування больового синдрому у пацієнтів з розладами психіки та поведінки; встановлено  умови, за яких лікарі первинної ланки мають право виписувати е-рецепти в межах програм реімбурсації.

Важливо, що обов’язковим є  призначення у Плані лікування :

• для виписування е-рецептів на  препарати інсуліну та засоби для лікування нецукрового діабету тільки за наявності призначення в ЕСОЗ від лікаря ПМД та попереднього аналогічного призначення лікаря-спеціаліста (ендокринолога або дитячого ендокринолога;
• на лікарські засоби, що призначаються на підставі внесеного в ЕСОЗ призначення лікаря відповідної спеціальності

Сімейний лікар може виписувати е-рецепт без Плану лікування для лікування серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань (у тому числі первинна та вторинна профілактика інфарктів та інсультів); хронічних захворювань нижніх дихальних шляхів; цукрового діабету (пероральні гіпоглікемізуючі лікарські засоби); хвороб ендокринної системи;  метаболічних, аутоімунних та запальних захворювань;  глаукоми;  мігрені; дитячих захворювань; для  лікування вагітних та породіль.

Довідково.

Декларування‑2026 — триває щорічна кампанія декларування. Подати декларацію зобов’язані наступні категорії громадян:

•  які мають доходи без податкового агента: оренда майна фізособі, подарунки/спадщина не від родичів, доходи за рішенням суду; іноземні доходи: зарплата, фриланс, дивіденди тощо (виняток – допомога, пов’язана з війною);
• незалежна профдіяльність: адвокати, нотаріуси, аудитори, експерти та ін.;
• неоподатковані доходи: інвестприбуток та інші доходи без утриманого податку;
• ФОПи на загальній системі.;
• іноземці, що стали резидентами України;
• ті, хто виїжджає на ПМП;
• контролери КІК.

Добровільно подають декларації – для податкової знижки на навчання, іпотеку, страхування, благодійність .

Строки:  до 1 травня 2026 – обов’язкове декларування, а до 31 грудня 2026 – податкова знижка.

Кабмін зареєстрував у парламенті законопроєкт 14411 про внесення змін до низки законів щодо користування перевагами, які надаються особам з інвалідністю. Проектом Закону пропонується внести зміни до ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію», якими передбачити, зокрема, що водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлено розпізнавальний знак «Особа з інвалідністю», повинні мати при собі та на вимогу поліцейського пред’являти в паперовій або електронній формі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. А також кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць, але не менше одного місця, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою тощо.

США переписали правила здорового харчування -  оприлюднені нові Дієтичні рекомендації для американців 2025–2030. Зокрема рекомендують:

•  більше білка (із конкретною нормою на кг ваги);
•  доданий цукор — “жодна кількість не рекомендована”;
•  уникати продуктів з високим ступенем переробки.

На цих настановах будуються державні програми харчування — зокрема шкільні меню та інші системи громадського харчування. Детальніше.