Зміни та новації у нормативних документах — грудень 2024

Завантажити:

info-12-2024-tables.docx

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені в грудні 2024 року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

ПОКРОКОВИЙ АЛГОРИТМ ДЛЯ ЛІКУЮЧИХ ЛІКАРІВ, ЕКСПЕРТНИХ КОМАНД ТА АДМІНІСТРАТОРІВ

Знову на обговоренні профспілок проект Трудового кодексу. В черговий раз влада пропонує скасувати перевірений часом Кодекс Законів про працю України, замінивши його Трудовим Кодексом. Можна погодитись з авторами проєкту, що характерною особливістю сучасного трудового права є те, що до нього належить значна кількість підзаконних нормативно-правових актів, які містять безліч норм, що ускладнює застосування законодавства про працю як для роботодавця, так і для захисту прав працівників. Хоча саме певні урядові структури, міністерства і створюють таку ситуацію.

В пояснювальній записці стверджується, що чинний Кодекс Законів про працю являє собою суміш правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов, більшість з яких є застарілими і не можуть адекватно регулювати сучасні трудові відносини. Хоча внесення змін до КЗпП здійснюється систематично – лише 2024 року прийнято 6 змін.

Цитуємо пояснювальну: «Нове трудове законодавство надасть можливість роботодавцям легко створювати нові якісні робочі місця, підвищувати кращих працівників та платити більш високі зарплати.

До проекту акта інкорпоровані норми законів України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про колективні угоди та договори», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»».

Цікаво чому автори проекту не згадують, що відповідні розділи (в КЗпП вони йменуються Глави) вже давно є в Кодексі Законів про працю України.

Сподіваємось, що прийняття такого важливого нормативного акту, який стосується всіх працюючих громадян в Україні, не відволікатиме нардепів від нагальних питань воєнного стану. ͱ

Посилання на останню редакцію проекту - spo.fpsu.org.ua/laws/proyekt-trudovogo-kodeksu-ukrayiny-doopraczovanyj-3327/?utm_source=pocket_saves.

26 грудня 2024 р. на засіданні СПО об’єднань профспілок розглянуте питання щодо проєкту Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, розроблений Національною службою посередництва і примирення (далі – НСПП). Згідно із Законом України «Про соціальний діалог в Україні», після погодження сторонами соціального діалогу на національному рівні, згаданий Порядок затверджується НСПП. Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності є ключовим нормативно-правовим актом, який визначає процедуру засвідчення репрезентативності профспілок, їх об’єднань та організацій роботодавців, їх об’єднань для участі у колективних переговорах з укладення колективних угод, делегування представників до органів соціального діалогу та участі у міжнародних заходах.

У березні 2024 року проєкт Порядку було опрацьовано сторонами соціального діалогу, СПО об’єднань профспілок надіслано НСПП зауваження та пропозиції до його змісту (лист № 01-12/239-СПО від 29.03.2024). 10 грудня 2024 року до СПО об’єднань профспілок надійшов лист НСПП від 09.12.2024 № 01-05/03/680 для проведення повторного розгляду проєкту розпорядження НСПП «Про затвердження Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців».

Спільний представницький орган об’єднань профспілок вирішив - Проєкт Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців взяти за основу.

Упродовж січня-листопада 2024 року Національна служба посередництва і примирення (далі– НСПП) сприяла вирішенню 102 колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)): 3 – на національному, 4 – на галузевому, 1– на територіальному, 94 – на виробничому рівнях. У зазначених спорах взяли участь майже 1,7 млн працівників 7588 суб’єктів господарювання.

У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 262 вимоги, з яких: 103 (39%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 98 (37%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 41 (16%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 20 (8%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.

За результатами вжитих заходів, за сприяння НСПП, попереджено виникнення колективних трудових спорівна 392підприємствах. На 4 підприємствах розбіжності стали предметом виникнення КТС(К).

Так, за сприяння НСПП, у січні-листопаді вирішено та знято з реєстрації 43 спори, у тому числі кілька в Хмельницькій області. Запобігати і врегульовувати розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин вдавалось, зокрема, на узгоджувальних зустрічах.

З метою представництва колективних прав та інтересів членів профспілки представники Хмельницької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я взяла участь у розробці десяти проєктів колективного договору закладів охорони здоровʹя нашої області, а також у юридичному супроводі переговорів, правовій мотивації пропозицій, внесених профспілковою стороною. Надавались рекомендації щодо внесення положень, які регулюють питання взаємодії сторін в період дії воєнного стану, особливу увагу зосереджено на змінах в трудовому законодавстві, надано практична допомога у формуванні додатків до колективних договорів.

Підсумок змін у трудових відносинах за 2024 рік.

Більшість змін спрямовані на адаптацію трудового законодавства до сучасних умов. Правники акцентують увагу на наступних.

1. Праця домашніх працівників (Закон № 3680-IX від 25.04.2024, набрав чинності 24 серпня). Відтепер репетитори, водії, садівники, домашні робітники – офіційні працівники, їх робота регулюється КЗпП. У Кодексі законів про працю зʼявилася нова глава 9А (ст. 173-2 – ст. 173-7). Вперше КЗпП регулює трудові відносини домашніх працівників, наприклад вихователів, репетиторів, домробітниць та помічників по господарству, сімейних кухарів, особистих водіїв, садівників, доглядальниць тощо. Визначені основні умови праці домашніх працівників:

сторони самі вирішують як вести кадрову документацію;
домашній працівник може відмовитися від важких робіт;
робочий час визначається сторонами і може бути за різними графіками, підсумковий облік робочого часу, про що зазначається в трудовому договорі;
облік робочого часу веде сам домашній працівник у будь-якій формі;
період очікування в роботі – час, коли домашній працівник повинен перебувати на роботі і бути готовим негайно виконати доручення роботодавця;
може бути платне чи безоплатне надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування. При цьому не можна відраховувати оплату за житло із заробітної плати;
домашньому працівнику має бути забезпечена повага до його честі та гідності, невтручання в його особисте життя;
про прийняття та звільнення домашнього працівника роботодавець повідомляє податкову;
звільнено роботодавців – фізичних осіб від обовʼязкової сплати ЄСВ за домашніх працівників, такому працівнику рахується лише трудовий стаж, а роботодавець сплачує податок (18 %) та військовий збір (1,5 %).

2. Правонаступництво у трудових відносинах (Закон № 3677-IX від 25.04.2024, набрав чинності 15 травня). В новій ст. 36-1 КЗпП урегульовано трудові відносини у випадку передачі суб’єкта господарювання (зміни власника). У разі передачі суб’єкта господарювання трудові відносини працівників продовжуються із набувачем. Права і обов’язки за трудовими договорами, що існували між працівниками і відчужувачем, переходять до набувача.

Визначено процедуру правонаступництва у трудових відносинах при передачі суб'єкта господарювання.

Старий та новий власник підприємства зобов’язані за 10 робочих днів до здійснення передачі суб’єкта господарювання поінформувати письмово або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій профспілку або працівників (у разі відсутності профспілки) про: дату, причини та наслідки передачі суб’єкта господарювання, та будь-які заходи, передбачені стосовно працівників.

Про зміни істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. А у разі звільнення працівника через зміну істотних умов трудового договору на шкоду працівникові роботодавець вважається таким, що несе відповідальність за завершення трудового договору або трудових відносин.

3. Нові підстави для звільнення працівників (Закон № 3768-IX від 04.06.2024, набрав чинності 27 вересня). Йдеться про доповнення ст. 40 КЗпП двома пунктами 13 і 14 про звільнення працівника

— у разі набрання законної сили вироком суду за злочини проти національної безпеки України. Для звільнення за цією підставою потрібен вирок суду, який набрав законної сили про вчинення одного цих злочинів проти безпеки України (ст.109 – 114-2 КК);

— за невиконання правил поведінки на підприємстві, зокрема щодо конфіденційності та роботи з інформацією, яка становить державну чи комерційну таємницю. Ч. 2 ст. 142 КЗпП було доповнено необхідністю встановлення на підприємстві правил поведінки про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом.

Складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом:

інформації, що становить державну чи комерційну таємницю;
про умови роботи з конфіденційною інформацією (п. 2 ст. 142 КЗпП);

Підприємства, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є обʼєктами критичної інфраструктури, зобовʼязані розробити та встановити правила поведінки на підприємствах (ч. 3 ст. 142 КЗпП). Всі інші за бажанням та необхідністю.

4. Пересилка трудової книжки (постанова Кабміну від 10.09.2024 № 1045, набрала чинності 12 вересня). Внесено зміни до постанов від 05.03.2009 № 270 (Правила надання послуг поштового звʼязку) та від 08.09.2023 № 958 (Перелік вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, і Порядок вилучення вкладень, заборонених до пересилання, із поштових відправлень та розпорядження ними), згідно з якими за письмовою згодою працівника трудову книжку можна переслати навіть за кордон.

5. Оновлено Класифікатор професій (наказ Мінекономіки від 13.12.2024 № 2751).

Затверджено Зміни N 14 до національного класифікатора ДК 003:2010.

Додано 50 нових професій і посад, зокрема: оператор з пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер), нутриціолог, копірайтер, аналітик із захисту критичної інфраструктури, професіонал з медичної статистики, слідчий-криміналіст (поліція), старший слідчий в особливо важливих справах, автор текстів (копірайтер), автор промов, відеограф, майстер з експлуатації та ремонту роботизованих та мехатронних систем та багато інших.

Скасовано 42 застарілі професії, серед яких інструктор з організації роботи народних дружин та прокурор-криміналіст.

Змінені назви професій, зокрема юрисконсульт змінено на юрисконсульт (радник юридичний), а 52 інші посади приведено у відповідність до законодавства.

18 грудня 2024 Верховна Рада в цілому ухвалила зміни до закону «Про військовий обовʹязок і військову службу» щодо створення та функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців та до інших законів України щодо удосконалення порядку ведення військового обліку (законопроект №2066 — itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44930).

Основні положення:

— Створення реєстру для модернізації військового обліку та запровадження електронних сервісів для військових і їхніх сімей.

— Присвоєння Military ID — унікального електронного ідентифікатора для автоматизації даних у сфері оборони, отримання пільг і соціальних послуг.

— Інтеграція реєстру з електронною системою охорони здоров’я для спрощення обміну даними про призовників і резервістів.

— Військові зможуть отримувати доступ до спеціальних знижок, програм лояльності та нових сервісів, зокрема через платформу Армія+.

При цьому також у Реєстр внесуть дані про посадовців СБУ та розвідки. До набору реєстрових даних включається, зокрема, така інформація про військовослужбовця:

відцифрований образ обличчя;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер;
унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
сімейний стан та відомості про членів сім’ї;
відомості про видані військово-облікові документи (за наявності);
статус військовослужбовця
унікальний електронний ідентифікатор.

Реєстр військовослужбовців здійснює обмін інформацією з Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром фізичних осіб — платників податків, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Разом з тим, в законі передбачено збереження інформації 70 років. Правники вважають, що це надмірне втручання в приватне життя військовослужбовців і їх родин. Ідея створення такого реєстру вже розглядалася в проекті №10062, але була вилучена через безпекові ризики, пов’язані з чутливістю інформації про військових.

Не зважаючи ні на що, законопроєкт підтримали 254 депутати.

Уряд пропонує скасувати обов’язки органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності щороку подавати до відповідних ТЦК списки громадян, які підлягають взяттю на військовий облік призовників.Відповідний законопроект №12076 авторства Кабміну Верховна Рада 3 грудня прийняла в першому читанні. (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44963). Наявність зобов’язання для підприємств, установ, організацій, закладів освіти подавати ТЦК списки осіб, які підлягають взяттю на військовий облік призовників, допомагало упорядкувати інформацію про чисельність осіб такого віку. Внаслідок цього, у ТЦК була наявна інформація про осіб, які повинні виконати свій обов’язок та з’явитись для постановки на військовий облік. Отже, у разі прийняття законопроекту в ТЦК будуть відсутні дані про осіб, які повинні бути поставлені на військовий облік призовників.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо ротації медичних працівників. Пропонується запровадити поняття «ротація медичних працівників», що буде означати тимчасове направлення фахівців для виконання завдань у межах системи медичного забезпечення сил безпеки та оборони. У парламенті зареєстровано законопроект №12362 (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55518) про ротацію медичних працівників, серед ініціаторів якого народний депутат, член комітету з питань здоров’я Оксана Дмитрієва.

Законопроект передбачає:

запровадження поняття «ротація медичних працівників» як тимчасового (строком до 3 місяців, але не більше 6 місяців) направлення фахівців для виконання завдань у межах системи медичного забезпечення сил безпеки та оборони;
гарантії збереження місця роботи, посади для медичних працівників, залучених до ротації;
формування ротаційного резерву медичних працівників для забезпечення потреб цивільної та військової медицини;
встановлення чітких процедур організації ротації медичних працівників;
виключення мобілізації на загальних підставах для медичних працівників, які залучені до ротації.

Як зазначають автори, в умовах воєнного стану система охорони здоров’я стикається із серйозними викликами, пов’язаними із залученням медичних працівників до мобілізації. Це призводить до суттєвих кадрових втрат у цивільних медичних закладах, створюючи ризики для надання якісної медичної допомоги населенню.

Особливо гостро ця проблема відчувається у високоспеціалізованих медичних напрямках, таких як інтенсивна терапія, реабілітація, онкологія та хірургія. На жаль, під час мобілізації часто трапляються випадки нераціонального використання медичних кадрів, зокрема, залучення медичних працівників до виконання завдань, не пов’язаних з їхньою спеціалізацією. Це знижує ефективність використання кадрових ресурсів і ставить під загрозу стабільність функціонування системи охорони здоров’я.

Водночас ротація поширюється виключно на військовозобов’язаних медичних працівників, які підлягають мобілізації. Оскільки мобілізація жінок в Україні наразі є добровільною, ця категорія військовозобов’язаних не включається до механізму ротації. Крім того, залишається актуальною проблема браку кваліфікованих медичних фахівців безпосередньо на фронті. Військові підрозділи часто недоукомплектовані професійними медиками, що ускладнює надання своєчасної та якісної медичної допомоги військовослужбовцям у зоні бойових дій.

На думку депутатів, запровадження механізму ротації медичних працівників як альтернативи мобілізації дозволить: зберегти кадровий потенціал цивільної медицини, забезпечивши її стабільне функціонування; сприяти заповненню дефіциту медичних кадрів у військовій медицині за рахунок цільового залучення фахівців відповідної кваліфікації; забезпечити більш ефективний розподіл ресурсів між цивільною та військовою медициною для задоволення потреб як населення, так і військових.

31.12.2024 внесено зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ. Нововведення та зміни націлені на вдосконалення системи управління військовослужбовцями та резервістами та підвищення ефективності кадрових рішень під час дії воєнного стану — 31.12.2024 Президент України підписав три Укази: від 31.12.2024 №893/2024, від 31.12.2024 №894/2024, від 31.12.2024 №895/2024, якими вніс зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ.

Основні зміни та нововведення:

Військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які призначаються на офіцерські посади під час воєнного стану, звання присвоюються командирами корпусів або посадовими особами з рівними чи вищими повноваженнями.
Особи з вищою освітою рівня магістра та досвідом роботи на керівних посадах не менше двох років можуть бути призначені на офіцерські посади під час воєнного стану.
Переміщення офіцерів між видами та родами військ, органами військового управління, навчальними закладами та військовими частинами під час воєнного стану здійснюється за наказом начальника Генштабу ЗСУ.
Громадяни України, які відповідають критеріям законів України від 25.03.1992 №2232-ХІІ«Про військовий обов’язок і військову службу» та 16.07.2021 №1702-ІХ«Про основи національного спротиву», можуть бути зараховані до служби у військовому резерві для комплектування ЗСУ.
Жінки можуть бути прийняті на службу у військовому резерві лише на добровільних засадах (за контрактом).
Військовозобов'язані до 25 років, які пройшли базову підготовку, можуть вступити до резерву за їхньою згодою.
Оповіщення про мобілізацію резервістів здійснюється через командирів військових частин або ТЦК.
Встановлено чіткий перелік підстав для виключення з військового резерву, включаючи стан здоров'я, сімейні обставини, досягнення граничного віку та інші причини.
Резервісти можуть оскаржити рішення про звільнення або виключення з резерву, а в разі незаконного звільнення – підлягають поновленню на службі.

Переглянуть умови бронювання медиків. Медичним державним та комунальним закладам можуть дозволити бронювати 100% працівників. РНБО ухвалила відповідне рішення щодо протидії загрозам у сфері охорони здоров’я в умовах воєнного стану

Указом Президента України від 05.12.2024 № 817/2024 введено в дію рішення РНБО від 05.12.2024 «Щодо протидії загрозам національній безпеці України у сфері охорони здоров’я в особливий період», яке, зокрема, зобов’язує Кабінет Міністрів України у місячний строк:

затвердити заборону на призначення медичних працівників на посади військової служби, що безпосередньо не пов’язані з медичною практикою (службою), крім випадків, коли це призначення відбувається за власним бажанням такої особи;
опрацювати питання стосовно доцільності перегляду умов та механізму бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних медичних працівників, фахівців з реабілітації та інших працівників сфери охорони здоров’я, які працюють за основним місцем роботи в закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, що мають статус неприбуткових і є надавачами медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Окрім того КМУ має забезпечити цифровізацію медоглядів.

Джерело: Указ Президента України від 05.12.2024 №817/2024

Оновлені критерії критичності від МОЗ. Міністерство охорони здоров’я оприлюднило нові вимоги, за якими підприємства, установи та організації можуть бути визнані критично важливими для національної економіки у сфері охорони здоров’я. Це наказ від 05.12.2024 №2033 «Про затвердження Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємства, установи та організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки у сфері охорони здоров’я» (зареєстровано в Мінюсті 09 грудня 2024 р. за N 1884/43229, zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1884-24#n5).

Для набуття такого статусу необхідно відповідати хоча б одному з визначених критеріїв. Статус важливого для галузі національної економіки у сфері охорони здоров’я зможе отримати підприємство, установа чи організація, яка відповідає хоча б одному з ухвалених критеріїв.

За окремими видами діяльності є додаткова умова — розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб — працівників за останній календарний квартал має бути не нижче за розмір мінімальної зарплати, помноженої на коефіцієнт 4. (станом на 01.12.2024- 32000 грн.!) Ця умова стосується таких видів діяльності:

проведення в Україні клінічних випробувань лікарських засобів з метою встановлення або підтвердження їх ефективності та нешкідливості, які тривають в поточному році;
уповноважених представників власника реєстраційного посвідчення, який є відповідальним за ефективність, безпеку та якість лікарських засобів, що імпортуються в Україну — не менше трьох різних готових лікарських засобів, що містять різні міжнародні непатентовані назви (діючі речовини);
уповноважених представників виробника медичних виробів, що імпортує такі медичні вироби — не менше трьох різних категорій медичних виробів;
оптова торгівля лікарськими засобами підприємствами, що належать до суб’єктів середнього та великого підприємництва;
забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я та інших інформаційно-комунікаційних систем, що забезпечують потреби сфери охорони здоров’я та підключені до центральної бази даних ЕСОЗ, та/або забезпечення технічної підтримки програмного забезпечення таких систем та/або мають договір на розробку/модифікацію функціональності таких систем;
забезпечення мережею закладів охорони здоров’я надання медичної допомоги у різних адміністративно-територіальних одиницях (областях, місті Києві).

Нагадаємо, що з грудня регіональні та галузеві критерії важливості погоджують Мінекономіки та Міноборони. Перші галузеві критерії, що погодили за новою процедурою — Критерії МОЗ.

Критерії почнуть діяти після того, як їх офіційно опублікують. Наказ МОЗ від 28.02.2023 № 419, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0460-23#Text) що затверджував попередню редакцію Критеріїв, втратить чинність. Цікаво, що вимог про рівень зарплат для медиків він не мав.

В Україні зʼявиться нове державне свято — День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. (Указ Президентавід 27грудня 2024 року №883/2024 -www.president.gov.ua/documents/8832024-53333). Цей День щорічно святкуватимуть 21 травня. Нове державне свято створено для зміцнення єдності, утвердження національної ідентичності та підтримки культурного розмаїття народів України.

19 грудня 2024 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №12336 «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення Національного дня молитви» (itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/45463). Метою законопроєкту є установлення в Україні Національного дня молитви, який відзначатиметься щороку 24 лютого – у річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну. Як зазначено у законопроєкті, зроблено це з метою сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, піднесення морально-патріотичного духу, спираючись на тисячолітню історію та культуру українського народу та його державності з християнським світоглядом.

У разі прийняття цей закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. При цьому буде доручено ВРУ у Національний день молитви забезпечувати проведення спеціального засідання Верховної Ради України, яке починати виконанням духовного гімну України «Боже великий, єдиний»; Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити із залученням представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та затвердити комплексний план заходів з відзначення на державному рівні Національного дня молитви, а обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечувати підготовку та здійснення комплексу заходів щодо відзначення Національного дня молитви та проведення загальноукраїнської акції «Запали свічку».

У вівторок, 17 грудня, Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт №11469 про введення інституту множинного громадянства в Україні (itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44687). У документі, який подав Президент В.Зеленський, пропонується допускати множинність громадянства у таких випадках:

одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави;
набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновлювачів-іноземців;
автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, який підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
набуття громадянства України у спрощеному порядку для іноземців, що є громадянами держав, які входять до переліку тих, хто може отримати громадянство у спрощеному порядку;
набуття громадянином України громадянства держав з переліку тих, чиї громадяни набувають громадянство України у спрощеному порядку.

Окремим голосуванням (150 голосів) вирішено запитати думку Конституційного суду щодо цього закону.

Окремі Народні депутати України зазначають, що законопроєкт скасовує норму щодо необхідності складання іспиту з основ Конституції України, історії України та іспиту на рівень володіння державною мовою. Проблема також у тому, що громадяни 33 держав матимуть можливість отримання множинного громадянства, але жодного списку цих держав немає, він буде ухвалюватись іншим законопроектом! Вказують, що законопроєкт робить неможливим для представників української діаспори роботу на державній службі.

Ідея множинного громадянства має бути першочергово скерована на власного громадянина – це передовсім йому треба дати можливість набувати інші громадянства, не позбуваючись українського. Але, по суті, держава знижує вимоги для набуття укр. громадянства: мову можна не вчити, історію та закони можна не знати. При цьому в Європі нема жодної держави, де нема іспитів чи інших форм базового тестування на предмет готовності подавача вливатися в тамтешні суспільства.

23.12.2024 Кабінетом Міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог особливого правового режиму — воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях»(реєстр. № 12354 — itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/55505). Законопроект передбачає доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 210-2, якою пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог особливого правового режиму – воєнного стану, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях. Зокрема, пропонується встановити відповідальність за порушення в’їзду (входу), перебування в населених пунктах, з яких проводиться загальна обов’язкова евакуація, за відсутності спеціально виданих перепусток або посвідчень, а також за порушення громадянами комендантської години (заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень).

Також вносяться зміни до статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими пропонується надати право органам поліції провадити адміністративне затримання щодо порушників.

Зупинення дії положень колдоговору (законопроект №12291):КМУ пропонує наступні зміни (itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/45379). На період дії воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена. Але не виключено, що одноосібне право роботодавця зупиняти дію положень колдоговора буде скасовано — законопроєкт наразі знаходиться на ознайомленні у комітетах. Він передбачає внесення змін до ст. 11Закону України 15.03.2022 №2136-ІХ«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка визначає порядок зупинення дії окремих положень колективного договору.

Пропонують викласти ч. 1 ст. 11у такій редакції: «На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця після проведення консультацій із стороною працівників в порядку, визначеному колективним договором, угодою».

Зауважимо,що наразі зазначена норма дозволяє роботодавцю зупиняти дію окремих положень колективного договору в односторонньому порядку. Якщо зміни все ж таки набудуть чинності, то зупинення дії положень колективного договору доведеться погоджувати з трудовим колективом чи його представником. Однак такий порядок теж має бути прописаний в колдоговорі.

Наприклад, можна встановити, що загальні збори не потрібні, а достатньо одержати згоду профспілки.

1 січня набув чинності – в основній своїй частині – закон про ліквідацію МСЕК №4170-IX. Йдеться про прийнятий 19 грудня як закон законопроект №12178 щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи.

Даний закон установив наступні правила для осіб, які вже мають статус інвалідності.

Так, особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.

Документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:

видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду МСЕК за формами, затвердженими МОЗ;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою МОЗ.

Рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування.

Особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна – у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності); особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 року, але які не змогли його своєчасно пройти, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

У разі якщо особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до введення в дію цього Закону і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але така особа відповідно до умов, встановлених Кабміном, не проходила такий повторний огляд у медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов’язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабміном;
інші особи, крім осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи до 1 квітня 2026 року.

На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабміном.

Для осіб, направлення яких на проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених Кабінетом Міністрів, оцінювання повсякденного функціонування особи переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше 6 місяців після його припинення або скасування.

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжуються до останнього числа 6-го місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.

Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової – Реєстру осіб, направлених на оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті МОЗ, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування.

Установлено, що повноваження, права і обов’язки МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов’язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ припиняються 31 грудня 2024 року.

З моменту припинення повноважень, прав і обов’язків МСЕК щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на МСЕК, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов’язків МСЕК, припиняється зазначеними комісіями. Розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабміном.

Національній службі здоров'я України (НСЗУ), з метою забезпечення функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи доручено здійснити передачу з електронної системи охорони здоров’я відомостей, зокрема які містять персональні дані про зареєстрованих медичних спеціалістів та медичних працівників, до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи засобами системи електронної взаємодії.

Мінсоцполітики отримує інформацію з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи про потребу особи в таких допоміжних засобах реабілітації до впровадження інформаційного обміну щодо призначення допоміжних засобів реабілітації між електронною системою охорони здоров’я та Єдиною інформаційною системою соціальної сфери.

Кабінету Міністрів доручається:

з дня набрання чинності цим законом забезпечити створення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи у закладах охорони здоров’я;
протягом 3 місяців з дня опублікування цього Закону прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
до 1 липня 2025 року забезпечити подання до Верховної Ради законопроекту, який:

запроваджує не пізніше ніж з 1 липня 2026 року механізм оцінювання функціонування особи з урахуванням біопсихосоціальної моделі у сфері охорони здоров’я, соціальній, освітній сферах, сфері зайнятості, сфері фізичної культури та спорту та, за потреби, в інших сферах життєдіяльності особи, фіксацію результатів такого оцінювання, що відображають потреби особи, із використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, не скасовуючи статуси «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю»;
визначає центральні органи виконавчої влади та суб’єктів, до компетенції яких передаються від закладів охорони здоров’я та зі сфери управління охорони здоровʼя функції із встановлення інвалідності повнолітнім особам і дітям;
визначає порядок обміну інформацією про оцінювання функціонування особи між різними сферами;
до 1 липня 2026 року разом із впровадженням оцінювання функціонування особи в різних сферах забезпечити передачу від закладів охорони здоров’я та з управління сфери охорони здоровʼя функцій із встановлення інвалідності повнолітнім особам і дітям до визначених центральних органів виконавчої влади та суб’єктів.

Обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) до 10 січня 2025 року доручається забезпечити передачу медико-соціальними експертними комісіями (обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними) визначеним для кожної з них закладам охорони здоров’я всіх наявних у них медико-експертних справ, за якими розгляд медико-соціальними експертними комісіями був проведений до 31 грудня 2024 року.

Зазначені направлення лікарсько-консультативних комісій для проведення медико-соціальної експертизи з доданими документами передаються закладам охорони здоров’я, визначеним для кожної МСЕК відповідно до переліку закладів охорони здоров’я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого МОЗ (щодо закладів державної власності), розпорядженням голови (начальника) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з МОЗ (щодо закладів комунальної власності).

Що пояснили у МОЗ ?

Так, чоловіки віком від 25 до 60 років, яким було встановлено II чи III групу інвалідності із зазначенням терміну повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 року по 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до чинного законодавства, якщо вони раніше не пройшли такий огляд у встановлений термін.

За даними ПФУ, таких людей 120 тисяч. Чоловіки віком від 25 до 60 років повинні пройти повторний огляд з 1 квітня по 1 листопада, інші (жінки та чоловіки інших вікових груп) — з 1 квітня 2024 року по 1 квітня 2025 року. Однак і серед цієї категорії є винятки, коли особа може не проходити оцінку.

До осіб, які можуть не проходити оцінювання повсякденного функціонування, належать:

1.Особи, які проживають на територіях, включених до переліку, де ведуться (або велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією.

2. Особи з тяжкими порушеннями функцій організму, які:

не можуть самостійно пересуватися та обслуговувати себе;
не чують, не говорять або не бачать (на обидва чи одне око);
не мають очей (ока), кінцівок, кистей рук або стоп ніг;
позбавлені одного з парних органів;
мають онкологічні захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади;
страждають на церебральний параліч або інші паралітичні синдроми;
мають інвалідність з дитинства.

Для таких осіб оцінювання повсякденного функціонування особи переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану.При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання.

Окрім цього, відповідно до законопроекту для людей з інвалідністю, яким було призначено повторний огляд з 1 січня 2025 року, але які не змогли його пройти вчасно, інвалідність продовжується до дати прийняття рішення за результатами оцінювання, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

Пільги, пенсії, допомоги люди з інвалідністю будуть отримувати на підставі витягу з рішення експертної команди. Саме на підставі витягу з рішення експертної команди люди з інвалідністю зможуть отримувати або продовжувати отримувати пільги, пенсії, допомоги, компенсації, надбавки.

Нова система оцінювання повсякденного функціонування людини запрацює з 1 січня 2025 року. За інформацією Уряду, реформа МСЕК передбачає, що експертні команди оцінюватимуть повсякденне функціонування, допомагаючи не тільки в питаннях статусу інвалідності та повʼязаних аспектах.

Саме на підставі витягу з рішення експертної команди люди з інвалідністю зможуть отримувати (або продовжувати отримувати) пільги, пенсії, допомоги, компенсації, надбавки. Витяг з рішення експертної команди також може бути використаний для цілей, визначених законами «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Створення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО). У новій системі оцінювання працюватимуть експертні команди, до складу яких входять мінімум три практикуючих лікарі, які є в переліку тих, хто має право проводити оцінювання.

Усі лікарі повинні мати щонайменше рік практичного досвіду. Команди формуються з лікарів найбільших та найкраще оснащених лікарень, а їх склад визначається індивідуально для кожного випадку — залежно від профілю. До складу кожної експертної команди має входити терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень. Не мають право входити до експертної команди та проводити оцінювання повсякденного функціонування лікарі та фахівці з реабілітації в сфері охорони здоров'я, які:

обіймали посади голів медико-соціальних експертних комісій,
відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення,
мають судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, незалежно від зняття чи погашення такої судимості.

Інформація про лікарів та фахівців з реабілітації, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи оприлюднюється на офіційному веб -сайті відповідного закладу охорони здоровʼя.

Робота експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО), які запрацюють з 1 січня 2025 року, здійснюватиметься коштом Програми медичних гарантій. Уже сформовано понад 1450 експертних команд, до яких увійшли понад 4000 лікарів. Це більше ніж утричі більше, ніж було у МСЕК. Вони працюватимуть у 290 лікарнях по всій Україні. Наразі триває передача МСЕК всіх наявних у них медико-експертних справ та архівних документів визначеним закладам охорони здоровʼя.

Від МСЕК нова система отримує понад 1,3 млн справ (включно з архівами), з них більше ніж 44 тисячі — це ті, що мали бути розглянуті МСЕК у першому кварталі 2025 року. Відповідно їх розглянуть експертні команди. Нині відбувається процес внесення цих справ в електронну систему. Уже внесено понад 22 тисячі справ для першочергового розгляду.

Оцінювання може проводитися очно, дистанційно, заочно або за місцем перебування пацієнта — залежно від його стану.

Перелік зареєстрованих експертних команд, їх профіль та контактна інформація доступніза посиланням.

Направлення та здійснення оцінювання відбуватиметься в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Створена сторінка підтримкикористувачів.

Етапи маршруту пацієнта:

Пацієнт звертається до свого лікуючого лікаря будь-якого закладу (державного, комунального чи приватного). Адже необхідності у лікарсько-консультативних комісіях (ЛКК) вже немає. (направляють на оцінювання лікуючі лікарі, а військовослужбовців — лікарі ВЛК, причому до оцінювання можна залучити свого повноважного представника, наприклад, лікаря, який зможе пояснити справу пацієнта;
Лікар створює в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи направлення на оцінювання і прикріплює всі необхідні документи в електронному вигляді. Пацієнту потрібно підготувати паспорт та інші персональні документи, медичну документацію, яка підтверджує діагноз, документи, що засвідчують причини інвалідності (за наявності). Документи можна подати у паперовій формі для їх сканування у закладі охорони здоров’я під час формування направлення на оцінювання.
На цьому етапі спільно з лікарем людина обирає заклад, куди їй зручніше звернутися і де є експертна команда за потрібним профілем, а також форма розгляду.
Адміністратор команд отримає сформоване лікарем направлення через електронну систему, перевірить його та додані до нього документи на повноту та відповідність затвердженим вимогам. Після перевірки адміністратор поставить справу в чергу на найближчий доступний час.
Далі людина отримує на електронну пошту сповіщення про місце і час оцінювання.
Якщо в людини немає електронної пошти, вона зможе отримати рішення експертної команди рекомендованим листом, також інформація буде доступна лікуючому лікарю.
Особі та лікарю повідомлятимуть лише дату та час розгляду; склад експертної команди залишається невідомим для всіх учасників.
У день оцінювання членам експертної команди відкривається доступ до даних особи. У призначений час експертна команда проводить оцінювання повсякденного функціонування, у разі потреби направляє на додаткове медичне обстеження (така можливість дозволяється лише один раз, щоб не затягувати прийняття рішення); приймає рішення щодо встановлення чи не встановлення інвалідності.
Експертна команда формує рішення, кожен лікар його підписує, і це рішення замінює собою довідки МСЕК. Воно буде містити не тільки статус інвалідності, а й рекомендації та призначення, зокрема, щодо ІПР.
Розгляд справи експертною командою повинен бути завершений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття медзакладом електронного направлення до розгляду.
Якщо людина не згодна з рішенням експертної команди, вона має право його оскаржити. Це можна зробити через звернення до Центру оцінювання функціонального стану особи, для цього потрібно надіслати скаргу на його адресу.
Основні зміни, спрямовані на забезпечення доброчесності, це:
- - експертні команди проводитимуть оцінювання з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;
  - команди визначатимуться індивідуально під кожен випадок, а дані лікарів і пацієнтів залишатимуться прихованими до моменту оцінювання;
  - рішення експертних команд можна оскаржувати в Центрі оцінювання функціонального стану, до складу яких входитимуть лікарі з державних закладів охорони здоровʼя з усієї країни;
  - статистичні дані оцінювання повсякденного функціонування будуть оприлюднюватися для громадського моніторингу та запобігання корупції.

Центр оцінювання функціонального стану особи виконує важливу роль у забезпеченні обʼєктивності та прозорості процесу оцінювання повсякденного функціонування. Його завданнями є організаційно-методичне консультування експертних команд, перевірка обґрунтованості рішень експертних команд та раніше прийнятих рішень МСЕК, розгляд скарг на рішення експертних команд. Центр оцінювання розглядає звернення з усієї України — місце проживання чи реєстрації людини не має значення.

У новій системі пацієнт має право самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис процесу оцінювання, якщо розгляд справи проводиться в іншій формі, ніж заочна. Також пацієнт може залучити уповноваженого представника для участі в оцінюванні. Для цього необхідно подати відповідну заяву через електронну систему або в паперовій формі лікарю, який формує направлення на оцінювання.

Скаржник або його уповноважений представник може надіслати скаргу до Центру оцінювання. Скарги розглядатимуться експертними командами Центру оцінювання. Розгляд скарги повинен бути завершений не пізніше 30 календарних днів із дня її отримання.

Проте залишаються питання до окремих норм:

- всі функції скасованих МСЕКів передаються на заклади охорони здоровʼя. Тобто лікарі будуть оцінювати не лише медичний стан людини, а групу інвалідності, соціальні чинники, можливість отримувати освіту, працювати тощо. Це не є завданням медичних працівників. За інформацією урядовців Кабміну повинен за півроку розробити закон, який перекладе всі невластиві медицині функції на інші органи: соціальні, освітні тощо до 1 липня 2026 року;
- у нормах законів «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», поняття висновку МСЕК замінюється на висновок експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Такий висновок буде необхідний для встановлення підстави надання особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (згідно з п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо хворої дружини (чоловіка), дитини та/або своїми батьком чи матір’ю (батька чи матері дружини (чоловіка) та п. 14 ч. 1 ст. 23 цього Закону (щодо членів сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи). Але у новій ст. 69-1 Основ законодавства про охорону здоровʹя серед функцій експертних команд немає такої функції, як встановлення потреби постійного догляду за особою – це прогалина у законодавчому регулюванні;
- експертні команди з 1 січня 2025 року зобов’язані в 7-денний строк повідомити відповідні районні (міські) ТЦК про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, яких визнано особами з інвалідністю, та про зміну групи інвалідності. При цьому Кабміну дається 4 місяці, аби затвердити план створення експертних команд і передачі їм МСЕК відповідних документів та справ. Таким чином, спочатку закон почне діяти, а потім Кабмін почне затверджувати план.

Щодо форм оцінювання повсякденного функціонування людини. Процес оцінювання функціонування може бути реалізований у різних формах. Залежно від обставин та потреб людини, оцінювання проводиться в один із таких способів:

Очний— безпосередньо в закладі охорони здоровʼя.
Дистанційний — із використанням методів і засобів телемедицини.
Заочний— без особистої участі людини, виключно за наданими документами.
Виїзний — за місцем перебування або лікування людини.

Заочне оцінювання повсякденного функціонування проводиться без особистої присутності пацієнта чи його представника. Такий формат оцінювання проводитимуть переважно для військовослужбовців, учасників бойових дій або пацієнтів із захворюваннями, дефектами чи порушеннями функцій органів, які підтверджені відповідною медичною документацією.

Групи діагнозів длязаочного оцінювання:

Злоякісні новоутворення, що мають ІІІ—IV стадію (підтверджені КТ/МРТ, гістологією).
Хвороби крові та кровотворних органів.
Туберкульоз.
Ускладнені геміплегією, параплегією або тетраплегією.
Набута відсутність кінцівок.
Стан після трансплантації органів або імплантації штучного водія серцевого ритму.
Вроджені порушення.
Хвороби печінки.

Заочний формат оцінюванняобирається, якщо пацієнти не наполягають на очному оцінюванні.

Експертна команда може здійснювати виїзний розгляд — розгляд за місцем перебування або лікування пацієнта у випадках:

Якщо людина має об’єктивні, документально підтверджені труднощі з пересуванням і не підпадає під критерії для заочного розгляду. У такому випадку в направленні на оцінювання зазначається бажана форма проведення оцінювання і причини вибору виїзної форми.
Коли пацієнт — військовослужбовець або учасник бойових дій, який перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні, але при тому його стан не відповідає критеріям заочного розгляду.

Лікуючий лікар або голова військово-лікарської комісії направляють пацієнта на оцінювання повсякденного функціонування за таких обставин:

Настання строку повторного огляду, встановленого медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) або експертною командою для повторного оцінювання.
Наявність у пацієнта стійкого або необоротного характеру захворювання. Це може відбуватися в таких випадках:

У разі проведення пацієнту однієї або декількох медичних інтервенцій або встановлення одного чи декількох діагнозів, відомості про які наявні в електронній системі охорони здоров’я.
Якщо непрацездатність триває безперервно до 120 календарних днів з дня її початку. Це підтверджується медичними висновками про тимчасову непрацездатність (МВТН) або паперовими лікарняними.
Якщо непрацездатність була перервана (наприклад, у разі повернення до роботи між періодами непрацездатності), направлення здійснюється не пізніше ніж через 150 календарних днів з початку першого періоду непрацездатності, пов’язаного з цим захворюванням. Підтвердженням є МВТН.
У разі захворювання на туберкульоз направлення здійснюється через 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від її безперервності.

Існують особливі медичні інтервенції або встановлені діагнози, які дозволяють направити пацієнта на оцінювання повсякденного функціонування, не очікуючи 120 календарних днів непрацездатності. Це може відбуватися, якщо стан людини передбачає гострі чи критичні ситуації. Такі випадки стосуються пацієнтів із важкими захворюваннями, травмами чи ускладненнями, що потребують невідкладного визначення їхнього функціонального стану.

Також направлення може бути здійснене у випадках, коли є достатня медична документація, що підтверджує наявність стійких порушень, які не потребують додаткових спостережень.

(посилання — moz.gov.ua/uk/news/formi-ocinyuvannya-povsyakdennogo-funkcionuvannya-lyudini-2).

Суд присяжних в Україні. Верховна Рада 5 грудня 2024 року прийняла в першому читанні за основу проєкт Закону про суд присяжних (реєстр. № 3843) та проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку із прийняттям Закону України «Про суд присяжних» (реєстр. № 3844). (www.rada.gov.ua/news/razom/256471.html).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. У ст. 127 Основного Закону України передбачено, що у визначених законом випадках правосуддя може здійснюватися за участю присяжних. Крім того, у ст.129 Конституції визначено, що судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Згідно з пояснювальними записками до цих законопроектів їх метою є забезпечення реалізації ст. 124 Конституції щодо безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя через присяжних.

Для досягнення зазначеної мети авторами законопроєкту № 3843 пропонується прийняти новий Закон про суд присяжних, яким, зокрема, визначити поняття, юрисдикцію, склад суду присяжних, унормувати порядок формування Лави присяжних та вимоги до присяжного, встановити його права і обов’язки, підстави й порядок увільнення присяжного від виконання обов’язків, механізм усунення присяжного та заміни вибулого основного присяжного запасним, окреслити основні питання, які повинні вирішити присяжні, порядок наради й голосування присяжних при ухваленні вердикту, визначити види рішень головуючого судді в суді присяжних, підстави оскарження вироку суду присяжних, гарантії прав та матеріально-фінансове забезпечення присяжних тощо. Крім того, законопроектом № 3843 передбачається внести відповідні зміни до Законів від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції», від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», від 22.02.2007 № 698-V «Про Державний реєстр виборців» та Цивільного процесуального кодексу.

Адмінсуди зможуть стягувати на користь громадян штрафи з керівників органів влади, які не виконують судові рішення. Верховна Рада прийняла закон, за яким у разі відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення суд зможе накласти на керівника суб’єкта владних повноважень штраф від 60 560 грн до 121 120 грн, половину якого будуть стягувати на користь громадянина, а іншу – до бюджету.

19 грудня 20204 року набув чинності Закон №4094-IX щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень. Верховна Рада прийняла його 21 листопада 2024 року. (zakon.rada.gov.ua/laws/show/4094-20#Text). Він передбачає зміни до ЦПК, ГПК та КАСУ.

Зокрема, вводиться низка нових правил подання та розгляду звіту органом влади про виконання судового рішення суб’єктом владних повноважень.

Передбачається, що у разі відмови у прийнятті звіту суд зможе накласти на керівника суб’єкта владних повноважень штраф у сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, від 60560 грн до 121120 грн. Також суд додатково може встановити новий строк подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половину суми штрафу будуть стягувати на користь заявника, а іншу половину – до бюджету.

Втім, суд за клопотанням суб’єкта владних повноважень зможе зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб’єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо ж судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб’єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань.

Один з батьків, чия дитина навчається дистанційно, зможе працювати вдома — Рада підтримала законопроект. Верховна Рада прийняла за основу проект Закону України №10164-1 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43116) про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правого регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс законів про працю України нормами про можливість (за погодженням із роботодавцем) переведення одного з батьків на надомну або дистанційну форму роботи у випадку навчання малолітньої дитини дистанційно.

Державна служба з питань праці, керуючись Положеннямпро Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №96, надала роз’яснення щодо нового порядку ведення обліку трудової діяльності працівників. Облік трудової діяльності працівника в електронному форматі у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування є прямим обов’язком роботодавця. Законодавство про працю не вимагає отримання згоди працівника чи подання ним заяви для ведення електронної трудової книжки

Традиційний порядок ведення трудових книжок визначався постановою КМУ від 27.04.1993 №301«Про трудові книжки працівників» та Інструкцією, затвердженою наказом від 29.07.1993 №58. Відповідальність за ведення, зберігання та видачу трудових книжок покладалася на керівника підприємства чи організації.

Згідно із Законом України 05.02.2021 №1217-ІХ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (далі – Закон №1217), облік трудової діяльності працівника переведено в електронну форму. Обов’язком роботодавця є включення відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників до реєстру Пенсійного фонду України протягом п’яти років із моменту набрання чинності Закону №1217-ІХ(до 10.06.2026).

Роботодавці зобов’язані подавати необхідні дані без згоди працівника, оскільки це передбачено законодавством про працю

Джерело: лист Держпраці від 22.11.2024 №1779/2.3/2.1-ЗВ-24а

КМУ Постановою від 24 грудня 2024 року № 1503 затвердив порядок реалізації ПМГ на 2025 рік з фінансуванням понад 175,5 млрд грн (це на 16 млрд більше, ніж торік). У документі визначено, які медичні послуги покриватиме держава, тарифи, правила розрахунку вартості, а також список ліків і медичних виробів за програмою реімбурсації. ПМГ охоплюватиме 44 пакети медичних послуг, серед яких зʼявляться нові – Програма медичних гарантій охоплюватиме 44 пакети медичних послуг, серед яких зʼявляться нові:

- Радіоізотопна діагностика — доступ до передових методів діагностики онкологічних захворювань, зокрема позитронно-емісійна томографія (ПЕТ)-сканування;
- Психосоціальна та психіатрична допомога — розвиток центрів ментального здоров’я та мобільних мультидисциплінарних команд для дорослих і дітей.

Також передбачено нові мінімальні стандарти оплати — лікарі-інтерни, які працюють у державних та комунальних закладах, повинні отримувати заробітну плату на рівні щонайменше 15 тис. грн на місяць.

Крім того, в Програмі медичних гарантій–2025 залишається пакет послуг «Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів (фармацевтів)-інтернів». Кошти, які медичні заклади отримують за цим пакетом, мають бути спрямовані саме на підготовку інтернів, першочергово для доплати кураторам лікарів-інтернів.

У 2025 р. відбудеться зростання тарифу на первинну медичну допомогу. Базова капітаційна ставка на 2025 р. становитиме 844,4 грн замість 786,65 грн у 2024 р., а також додано сільський коефіцієнт — 1,1 до базової ставки.

У 2025 році кардинально змінено підходи до оплати амбулаторного пакету. Відтепер оплата відбуватиметься не за окремі втручання, а за цілісну послугу, що враховує клінічний маршрут пацієнта. Також значно збільшено кількість категорій лабораторних та інструментальних досліджень.

Для екстреної медичної допомоги також підвищено тарифи за готовність до надання послуг. Вперше запроваджено трирічні договори з Центрами екстреної допомоги. У 2025 році збільшено тариф на послугу до 306,3 грн замість 289 грн у 2024 році. Також впроваджуються спеціальні коефіцієнти за готовність надавати медичні послуги з екстреної медичної допомоги відповідно до умов роботи на території можливих бойових дій, активних бойових дій та для гірських регіонів.

В рамках пакету “Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах” додано можливість отримання пацієнтами до 26 реабілітаційних циклів на рік. Це особливо важливо для пацієнтів із ампутаціями.

В пакеті з амбулаторної реабілітації запроваджується послуга самостійної терапії (фізична, ерготерапія, терапія мови та мовлення) з не менше, як 10 реабілітаційними сесіями.

У 2025 році суттєво збільшиться спектр послуг з надання паліативної допомоги: розширено кількість послуг із 1 до 7, кожна з яких має свої коефіцієнти. Вперше запроваджено дві послуги з надання допомоги найбільш вразливим пацієнтам — особам похилого віку з коморбідними станами та особам з віковою деменцією.

З 2025 р. всі державні та спеціалізовані заклади охорони здоров’я стануть частиною єдиного медичного простору, увійшовши до Програми медичних гарантій, що покращить доступність і якість послуг для населення. Це стосується усіх відомчих та спеціалізованих медзакладів Міністерства охорони здоров’я, Національної академії наук, Національної академії медичних наук та Державного управління справами.

У межах Програми медичних гарантій також вперше фінансуватиметься робота експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), які запрацюють у медзакладах з 1 січня 2025 р. завдяки реформі медико-соціальної експертизи.

Розширять у 2025 р. програму реімбурсації «Доступні ліки». Її бюджет становитиме 6,6 млрд грн, до програми додано понад 30 нових діючих речовин, включаючи комбіновані препарати для лікування серцево-судинних захворювань, ревматологічних, неврологічних, ендокринологічних та дитячих хвороб.

Медичні гарантії також передбачають нові тарифи для паліативної допомоги, розширення реабілітаційних послуг.

У 2025 р. до пакета первинної медичної допомоги повністю інтегровано послугу з психічної підтримки пацієнта на первинному рівні. Тобто послуги з охорони ментального здоровʼя надаватимуть усі заклади первинної медичної допомоги, які уклали договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Також з 1 січня 2025 р. запроваджується новий пакет медпослуг «Психосоціальна і психіатрична допомога дорослим та дітям, що надається в центрах ментального (психічного) здоровʼя та мобільними мультидисциплінарними командами».

Ознайомитися із постановою Уряду можна за посиланням — www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-prohramy-derzhavnykh-harantii-medychnoho-obsluhovuvannia-naselennia-u-2025-rotsi-1503-241224.

З 1 січня 2025 медзаклади зможуть надавати більше платних послуг — набуває чинності постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 р. № 781 «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/781-2024-%D0%BF#Text). Цією постановою затверджується перелік випадків, за яких заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб.

Випадки, за яких юридичні і фізичні особи здійснюють повну оплату наданих послуг з медичного обслуговування населення:

— надання послуг з медичного обслуговування населення без направлення лікаря, крім випадків, коли направлення не вимагається відповідно до законодавства;

— надання послуг з медичного обслуговування населення за договорами з юридичними особами;

— надання послуг з медичного обслуговування населення в закладах охорони здоров’я, що належать до сфери управління Державного управління справами та державних органів, які входять до сектору безпеки і оборони, пацієнтам, які не належать до прикріпленого контингенту;

-надання послуг з медичного обслуговування населення, які не покриваються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Випадки, за яких юридичні і фізичні особи здійснюють оплату додаткових послуг:

- надання послуг з медичного обслуговування населення за місцем проживання (перебування) пацієнта за самостійним вибором пацієнта за умови відсутності показання до їх надання;
- самостійний вибір лікуючого лікаря під час надання спеціалізованої медичної допомоги у плановому порядку у стаціонарних умовах;
- перебування в палаті із підвищеним рівнем комфорту та сервісу за самостійним вибором пацієнта.

Також цією постановою вносяться зміни до постанов Кабінету Міністрів України, а декілька постанов Уряду втрачають чинність. Ознайомитися з постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 р. № 781 можна за посиланням — zakon.rada.gov.ua/laws/show/781-2024-%D0%BF#Text.

До ДКХП. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженого та введеного в дію наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 р. № 117 внесені зміни.Окрім «косметичних» правок, оновлено і уточнено вимоги до деяких посад, встановлено, кого допускати до роботи парамедиком тощо.

Оновлено кваліфікаційні вимоги для «Генеральний директор (директор) / начальник (завідувач) закладу охорони здоров’я».Так, у разі наявності вищої освіти у галузі знань «Охорона здоров’я» також вимагається наявність спеціалізації за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я» або спеціалізації за однією з лікарських спеціальностей (для керівника закладу охорони здоров’я, що надає виключно первинну медичну допомогу). Суттєво розширені вимоги до стажу роботи.

В новій редакції викладено кваліфікаційні вимоги до посад сестра медична / брат медичний загальної практики — сімейної медицини та сестра медична / брат медичний патронажна.

Уточнено кваліфікаційні характеристики для інструктора з надання догоспітальної допомоги та ерготерапевта.

МОЗ уточнило, яких осіб допускають до роботи парамедиком та екстреним медичним техніком та встановило, що дія кваліфікаційної характеристики до посади «Фельдшер з медицини невідкладних станів» припиняється з 1 січня 2028 р.

Є також «косметичні» правки — у Випуску78 ДКХП слово «потерпілий» замінили на «постраждалий». Зміни внесені наказомМОЗ від 05.12.2024 № 2034.

Зміна № 14 до Класифікатора професій ДК 003:2010 (потрібно вносити зміни до штатного розпису).

Мінекономіки наказом від 13 грудня 2024 № 27751 затвердило Зміну № 14 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010.

Зміни зокрема стосуються назв класифікаційних угрупувань, а саме:

було– «Фізіотерапевти та масажисти», стало – «Асистенти професіоналів в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства)»; Відповідні пропозиції було сформовано Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) на підставі сучасних європейських і світових практик, а також політик розвитку сфери охорони здоров’я України та підтримано Мінекономіки.
було– «Судові секретарі, виконавці та розпорядники», стало – «Середній юридичний персонал судової, адвокатської та нотаріальної діяльності».

Змінені професійні назви робіт для окремих лікарських та медсестринських професій:

— лікаря з променевої терапії — на лікаря з радіаційної онкології;

— лікаря з радіонуклідної діагностики — на лікаря з ядерної медицини;

— лікаря-санолога — на лікаря превентивної медицини;

— лікаря-судово-психіатричного експерта — на лікаря-психіатра судового;

— сестру медичну (брата медичного) милосердя — на сестру медичну (брата медичного) загальної практики — сімейної медицини.

Також з метою приведення у відповідність з принципами класифікації професій, застосованих у Класифікаторі професій, змінено професійні назви робіт для професій, доступ до яких здійснюється після здобуття ступеня магістра за відповідною спеціальністю:

— фахівця з громадського здоров’я — на професіонала з громадського здоров’я;

— фахівця з довкілля та здоров’я — на професіонала з довкілля та здоров’я;

— фахівця з дослідження факторів навколишнього середовища — на професіонала з дослідження факторів навколишнього середовища.

Водночас у Класифікаторі професій з’явилася професія «Фахівець з громадського здоров’я», доступ до якої здійснюється після здобуття ступеня бакалавра за спеціальністю «Громадське здоров’я».

До Класифікатора професій увійшли ще дві нові професії у сфері охорони здоров’я:

— лікар-резидент;

- нутриціолог.

Наступним етапом буде розроблення кваліфікаційних характеристик та/або професійних стандартів на вищенаведені професії.

Джерело: наказ Мінекономіки від 13.12.2024 №27751

Набув чинності спільний наказ МОЗ (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0308-13) здоров’я та Міністерства внутрішніх справ від 24 вересня 2024 року №1635/644. Він змінює Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0308-13#Text).

Основні нововведення для медичних працівників:

1. Медичні показання для спеціальних пристосувань або виробів. Визначено умови для використання спеціальних пристосувань або медичних виробів під час керування транспортними засобами Серед них:
  - ручне керування;
  - автоматична трансмісія;
  - засоби корекції зору або компенсації втрати слуху;
  - допоміжні засоби реабілітації (протези, ортези тощо);
  - спеціальні пристосування для розширення огляду мертвої зони чи бокового виду;
  - акустичні системи паркування тощо.
2. Єдиний підхід до заповнення медичної документації — у медичній довідці водія необхідно зазначати відомості про обмеження у графі «Обмеження» навпроти відповідної категорії транспортного засобу у визначеній формі кодів.

Коди визначено у розділах «ВОДІЙ (медичні причини)» та «ПРИСТОСУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ» (додаток 1 до Положення).

Для зручності в наказі винесено приклади поширених видів та поєднань пристосувань транспортних засобів відповідно до стану здоров’я та функціональних можливостей кандидата у водії або водія.

3.Обов’язкове кодування у разі використання медичних засобів — якщо пацієнт використовує чи потребує медичні вироби, допоміжні засоби реабілітації під час керування транспортним засобом, ці дані також потрібно зафіксувати у формі відповідних кодів.

Медичний огляд буде проводитись лікарем первинної медичної допомоги (за потреби із залученням інших медичних фахівців) для осіб, які планують використовувати транспортні засоби для власних потреб (водії групи І). А для осіб, для яких керування транспортним засобом є професією, або які планують використовувати транспортний засіб в комерційних цілях, такий огляд буде проводитися комісійно (водії групи ІІ).

Також нові вимоги до медичного обстеження водіїв передбачатимуть зміну періодичності (кратності) проведення обов’язкового періодичного медичного обстеження водія, що визначатимуться групою та віком водія.

За результатами такого обстеження кандидати у водії отримуватимуть цифровий медичний висновок водія відповідної групи та терміном його дії відповідно до стану здоров'я водія.

Це сприятиме переходу в онлайн процес заміни та/або отримання посвідчення водія, зменшенню корупційних ризиків при видачі медичного допуску, а також мінімізації кількості фіктивних висновків про допуск до водіння тощо.

МОЗ внесло зміни до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин. МОЗ наказом від 15.10.2024 №1759 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 30.10.2024 за №1635/42980) затвердило зміни до:

Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ від 18.04.2022 №651- zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0648-22#Text;
Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації N 100-1/о «Протокол про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин N ____»,;
Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації N 100-2/о «Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин N ____».

У Порядку додатково тепер прописано, що організація та проведення попереднього (під час прийняття на роботу), позачергового та періодичного (протягом трудової діяльності) психіатричних оглядів категорій осіб, зазначених в Переліку категорій осіб які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров'я підлягають періодичному психіатричному огляду,здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Такі огляди проводяться надавачами медичних послуг, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю психіатрія та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ за групами послуг «Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах» та/або «Психіатрична допомога дорослим та дітям, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами» та/або «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах» та закладами охорони здоров'я Державного управління справами, закладами охорони здоров'я в системі Міноборони, МВС (в тому числі закладами охорони здоров'я ДСНС, Держприкордонслужби, Нацгвардії), СБУ, СЗРУ, Держспецзв'язку, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю психіатрія, забезпечують надання медичної допомоги та є користувачами електронної системи охорони здоров'я (далі — Заклади).

Огляд проводиться лікарем-психіатром, який працює в Закладі та зареєстрований у електронній системі охорони здоров'я, пройшов тематичне навчання за відповідною програмою згідно із законодавством України. Під час проведення огляду лікар-психіатр має розглянути наявні в електронній системі охорони здоров'я та медичній документації відомості про звернення особи за психіатричною допомогою.

Для проходження огляду особа має подати документи, що посвідчують особу. Лікар-психіатр, перед початком психіатричного огляду та забору біологічного матеріалу для проведення лабораторного тестування, здійснює встановлення особи згідно з наданими нею документами, що її посвідчують. Первинна медична документація щодо відповідних відомостей про проведення Оглядів вноситься до електронної системи охорони здоров'я.

Цей наказ набрав чинності з 1 січня 2025 року.

Кабмін 13 грудня 2024 року вніс зміни до постанови КМУ від 30.11.2016 № 929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)».

Відтепер передбачено, що ліцензіат,який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, обовʹязково укладає договір про реімбурсаціювідповідно до Порядку укладення, зміни та припинення договору про реімбурсацію та за формою, що затверджені постановою КМУ від 27.02.2019 № 136.

Внесено зміни до постанови КМУ від 27.02.2019 № 136 «Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію», якими закріплено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах, зобов’язані укласти договір з НСЗУ з метою забезпечення, відпуску споживачам лікарських засобів та/або медичних виробів згідно з умовами укладеного договору. Зазначені зміни мають набрати чинності з 01.07.2025.

МОЗ України планував відновити атестацію медичних працівникі, яка була призупинена на початку дії воєнного стану.Наказом МОЗ від 31 серпня 2023 року № 1555 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1635-23#Text) затвердив продовження строку дії кваліфікаційних посвідчень, термін яких завершився під час воєнного стану, а також визначив нові вимоги до проходження атестації. Оновлені правила атестації та обліку балів безперервного професійного розвитку медичних працівників повинні були набути чинності з 1 січня 2025 року.

Але здоровий глузд переміг — атестацію медпрацівників не відновлюватимуть до завершення воєнного стану — ось повідомлення про рішення колегії МОЗ від 27 грудня 2024 року — moz.gov.ua/uk/atestaciyu-medpracivnikiv-ne-vidnovlyuvatimut-do-zavershennya-voyennogo-stanu-rishennya-kolegiyi-moz.

Що передбачається наказом №1555:

1. Відновлення атестації з 2025 року: Починаючи з 01 січня 2025 року, медичні працівники повинні проходити атестацію для підтвердження чи присвоєння кваліфікаційних категорій. Це стосується лікарів, фармацевтів та інших медичних спеціалістів.

2. Облік балів професійного розвитку:

— з 2025 року почнеться облік балів у освітньому портфоліо кожного працівника;

— щорічна перевірка цих балів розпочнеться з 2026 року;

— для підтвердження кваліфікації на 2026 рік потрібно буде надати бали, набрані в 2025 році, а для 2027 року – бали за 2025 та 2026 роки.

3. Нові вимоги до обсягів балів - у 2025 і 2026 роках для присвоєння кваліфікаційних категорій лікарям необхідно подати 250 балів за останні 5 років. З 2027 року потрібно буде подавати 300 балів.

4. Зміна посад для професіоналів з вищою немедичною освітою:

— до кінця 2024 року вони повинні бути переведені на відповідні посади в медико-лабораторній чи медико-профілактичній сферах;

— атестація за лікарськими спеціальностями припиниться з 01 січня 2025 року.

5. Атестація в умовах війни: працівники, які знаходяться на територіях бойових дій або окупованих територіях, можуть проходити атестацію за бажанням до завершення бойових дій, а після – протягом шести місяців відновлення.

6. Строки для проходження атестації — працівники, термін дії посвідчень яких сплинув під час воєнного стану, мають підтвердити кваліфікацію до 31 грудня 2025 року.

Додаток- корисні цифри, покроковий алгоритм для лікуючих лікарів, експертних команд та адміністраторів

Інформація актуальна станом на 04.01.2025