Зміни та новації у нормативних документах — січень 2025

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені в січні 2025 року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

Націоналізація профспілкового майна — незаконна і недопустима!

Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука щодо серйозних юридичних, соціальних та суспільних ризиків, пов’язаних із прийняттям законопроєкту «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій, спілок) колишнього Союзу РСР» (реєстр. № 6420; далі – законопроєкт № 6420), який рекомендовано Комітетом ВРУ з питань економічного розвитку для прийняття у другому читанні та в цілому. Це безпрецедентне втручання у діяльність профспілкових організацій, а прийняття законопроєкту № 6420 у поточній редакції є неприйнятним через його невідповідність українському законодавству та міжнародним зобов’язанням, порушує принципи правової держави та конституційні гарантії права власності. Причому законопроект зареєстрований ще в грудні 2021 року  і чому саме сьогодні він визначений актуальним для ВРУ?

З повним текстом звернення можна ознайомитись за посиланням.

9 січня відбулася робоча зустріч керівника відділення НСПП в Хмельницькій області Сніжани Паюк з головою Хмельницької обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України Валентиною Садомою.Під час зустрічі обговорено стан соціально-трудових відносин в галузі та чинники, які впливають на їх розвиток.

Представник Профспілки виклала основні проблемні питання, які виникають в діяльності закладів охорони здоров'я області та поінформувала про заходи, які вживаються профспілкою для зменшення негативних наслідків. Керівник відділення НСПП повідомила про реагування на погіршення стану соціально-трудових відносин у двох закладах охорони здоров’я Хмельницького району, пов’язаного із можливою їх ліквідацією. Наголосила, що відсутність конструктивного діалогу між сторонами соціально-трудових відносин може призвести до виникнення колективних трудових спорів (конфліктів).

На зустрічі досягнуто домовленості щодо оперативного обміну інформацією та взаємодію з метою уникнення загострення конфліктів у трудових колективах галузі охорони здоров’я.

Верховна Рада 16 січня ухвалила в цілому як закон законопроект №12245 про внесення змін до Бюджетного кодексуУкраїни щодо актуалізації та удосконалення деяких положень.

Закон запроваджує широкі зміни щодо повноважень учасників бюджетного процесу, зокрема при плануванні, підготовці та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій. Зокрема, запроваджуються нові визначення понять «публічні інвестиції», «публічний інвестиційний проект» та «програма публічних інвестицій», «єдиний проектний портфель публічних інвестицій».

Передбачено, що фінансове забезпечення заходів з підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету та/або з наданням державної підтримки виключно щодо відповідних проектів та програм, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави. Єдиний проектний портфель публічних інвестицій держави схвалюється Стратегічною інвестиційною радою.

Положення про Стратегічну інвестиційну раду, її склад, порядок розроблення та моніторингу реалізації середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави затверджуються Кабміном.

Передбачається, що після прийняття закону про Державний бюджет протягом бюджетного періоду Міжвідомчою комісією бюджетні призначення для підготовки або реалізації такого проекту можуть передаватися від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого головного розпорядника коштів державного бюджету за рішенням Кабміну.

Але Головне юридичне управління ВРУ зазначило, що відповідно до статей 85, 92, 95 Конституції України ці питання віднесено до виключних повноважень парламенту. Виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Надання повноважень Кабінету Міністрів України у цій сфері є фактично делегуванням уряду виконання конституційних повноважень парламенту.

Також законопроект передбачає, що у разі ліквідації, реорганізації бюджетної установи, що має наслідком зміну організаційної форми господарювання, залишки власних надходжень перераховуються органами Казначейства України за дорученням бюджетної установи та погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів на рахунок правонаступника, відкритий в органах Казначейства.

У той же час окремими народними депутатами суспільство інформується, що мова йде про 25 мільярдів гривень, які «розписані» в бюджеті на 2025 рік, що передбачається зміна понять і термінів, які вже унормовані низкою законів України і тому виникнуть протиріччя концептуального характеру. Також, окремими поправками встановлюються зміни до медичної реформи, які не обговорені і спірні — щодо фінансування ліквідованих МСЕКів.

Верховна Рада на засіданні 9 січня ухвалила проект закону «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (№ 6013 — https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/27618), яким скасовується Господарський кодекс та запроваджується обов’язкова корпоратизація для низки підприємств.

«Прийнятий Закон є частиною масштабної реформи, яка спрямована на впорядкування правовідносин у сфері державної власності, підвищення інвестиційної привабливості та інтеграцію України до міжнародних економічних стандартів»,— зазначається у повідомленні пресслужби Парламенту.

Як зазначено у третій версії законопроекту, яку надали депутатам, підприємство – юридична особа, яка на день введення в дію цього Закону зареєстрована в організаційно-правовій формі державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.

Суб’єктами господарювання визнаютьсяучасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законом. Такими суб’єктами господарювання є:

• господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку;
• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб’єкти господарювання залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів мікропідприємництва, суб’єктів малого підприємництва, суб’єктів середнього підприємництва або суб’єктів великого підприємництва.

Таким чином, законопроєктом вносяться зміни до Цивільного кодексу України, визнається таким, що втратив чинність Господарський кодекс України, запроваджується перехідний період для поступового припинення «підприємств» та їх перетворення у господарські товариства, вносяться зміни до низки спеціальних законів з метою приведення їх у відповідність до Цивільного кодексу України.

Закон передбачає реорганізацію державних і казенних підприємств у акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю зі 100%-ою державною власністю або державні некомерційні товариства. Рішення про припинення підприємства шляхом ліквідації або перетворення має бути ухвалене протягом шести місяців після ухвалення закону.

Якщо уповноважений орган не ухвалив рішення про перетворення або ліквідацію державного підприємства, Кабмін зобов'язаний передати єдиний майновий комплекс цього підприємства Фонду державного майна. Своєю чергою ФДМУ буде вирішувати, що робити з цим підприємством далі: реорганізувати його в АТ чи ТОВ, ліквідувати чи продати.

Реорганізація комунальних підприємств є необов'язковою (в порівняльній таблиці йдеться про те, що «уповноважений орган місцевого самоврядування може ухвалити рішення»).

Але у перехідний період, який має тривати три роки з моменту введення закону в дію повинні ліквідуватися наступні організаційно-правові форми власності:

• державні та комунальні підприємства (комерційні та некомерційні);
• спільні комунальні підприємства;
• приватні підприємства;
• підприємства об’єднань громадян, релігійних організацій, профспілок;
• підприємства споживчої кооперації.

Це означає, що всі ці юридичні особи мають бути ліквідовані, реорганізовані або передані у власність нових господарських товариств, таких як ТОВ чи АТ. Тобто маютьскасуватися приватні підприємства та державні/комунальні підприємства, із заміною їх товариствами з обмеженою відповідальністю, а також скасовується господарське відання та оперативне управління державним майном, замінюючи їх на оренду, управління або передачу у власність. 

Разом із Господарським кодексом ліквідується система господарських судів, яка захищала права підприємств та громад на локальному рівні. Правові суперечки тепер регулюватимуться виключно нормами Цивільного кодексу, що значно звужує можливості захисту прав територіальних громад.

Передача майна комунальних підприємств до приватних структур фактично позбавляє громади права впливати на використання їхньої власності і ліквідовує право громад та об’єднань на ведення господарської діяльності через свої підприємства. Такі законодавчі зміни відкривають шлях до приватизації закладів охорони здоров’я та їх майна. Це порушує норми Конституції України, зокрема Статті 5 «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» та Статей 142–143, які гарантують громадам право власності та самостійність у вирішенні питань місцевого значення.

Правники вважають, що рішення ВРУ є спробою прихованої приватизації комунальних та державних активів в умовах війни. А одночасна ліквідація господарських судів створює правову невизначеність у вирішенні спорів між громадами та приватними власниками.

До того ж ігноруються кілька міжнародних конвенцій, які гарантують права кооперативів і громад на ведення господарської діяльності і ратифіковані Україною. На думку критиків, ухвалення законопроєкту просувається вузьким колом осіб із владними повноваженнями, які розглядають комунальну власність як ресурс для збагачення, а громадам пропонують втрату контролю над своїм майном.

Асоціація міст України виступила проти, вказуючи на невідповідність Конституції та загрози для місцевого самоврядування – адже заміна комунальних підприємств господарськими товариствами ставить під загрозу соціально важливі послуги. Законопроєкт може фактично провести до наймасштабнішого за період незалежності України перерозподілу державної власності позаприватизаційним способом.

Цікаво, що до другого читання ще й з’явилася поправка, яка скасовує штрафи з недоброчесних постачальників зброї.

Доповнення на день підготовки інформації: проекти постанов, якими депутати пропонували скасувати голосування за закон 6013, яким скасовується Господарський кодекс, 4 лютого були провалені в умовах напівпустого пленарного залу. Верховна Рада в цей день відкрила 13-ту сесію. Після початку роботи було поставлено на голосування проекти постанов про План законопроектної роботи Парламенту на 2025 рік №12465 та про Порядок денний тринадцятої сесії парламенту дев'ятого скликання №12466.

Однак депутатам не вистачило голосів на їх підтримку. «За» проголосувало лише 215 народних обранців.  Депутати змогли лише ратифікувати угоду між Урядом України та Урядом Великої Британії щодо офіційної кредитної підтримки розвитку оборонних спроможностей України №0300. Потім вони почали розходитися.

Під час цього було поставлено на голосування низку проектів постанов, якими пропонувалося скасувати голосування за законопроект 6013 про скасування Господарського кодексу. Відповідно, всі вони були провалені напівпустим залом.

Після подолання 4 лютого блокуючих постанов про скасування голосування за законопроект 6013 про скасування Господарського кодексу голова ВРУ поставив підпис під фінальним текстом цього закону «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» №4196-ІХ.

Отже, тепер цей закон очікує на підпис Президента.

Верховна Рада 8 січня відхилила внесений ще у лютому 2021 році Кабміном законопроект 5054 про зміни до Кодексу законів про працю щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності. Також відхилено альтернативний законопроект 5054-1. Тобто ВРУ провалила законопроект, який міг ускладнити залучення працівників в якості ФОП замість укладення трудового договору

Як зазначав уряд в поясненнях до проекту, «численні звернення громадян на адресу Мінекономіки щодо зловживання заінтересованими сторонами правом на укладення цивільно-правових договорів в тих випадках, коли за всіма ознаками особа має виконувати роботу на умовах трудового договору  але здійснює фіктивну самозайнятість, засвідчив необхідність врегулювання на законодавчому рівні принципу презумпції наявності трудових відносин».

Принцип презумпції наявності трудових відносин полягає у тому, що в Кодексі законів про працю України встановлюються ознаки трудових відносин, при наявності принаймні трьох з яких робота є такою, що виконується (послуги є такими, що надаються) в межах трудових відносин, незалежно від назви та виду договірних.

Кабмін пропонував, що робота може бути визнана такою, яка виконується в межах трудових відносин, якщо є три і більше зазначених ознак наявності трудових відносин:

• особисте виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;
• здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
• виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
• організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
• систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій та / або натуральній формі;
• встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
• відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

Але все це відхилено нардепами.

Кабмін 6 січня зареєстрував законопроект «Про основні засади житлової політики» №12377 про скасування Житлового кодексута Закону «Про приватизацію державного житлового фонду»..( itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/55543)

Зокрема, законопроект передбачає можливість прийняття рішень про реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, відчуження житла для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Виселення з житла державного житлового фонду або фонду територіальних громад з наданням іншого житла у порядку, визначеному договором оренди, буде здійснюватися зокрема з підстав проведення капітального ремонту, реконструкції, реставрації; якщо житло підлягає знесенню; у випадку визнання житла таким, що перебуває в стані, непридатному для проживання тощо.

Як зазначають у Кабміні, необхідність прийняття проєкту акта зумовлена, насамперед тим, що діюча редакція Житлового кодексу, яка була розроблена у 1983 році та введена у дію з початку 1984 року, незважаючи на внесені численні зміни, не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки.

На думку авторів, законопроєкт встановлює нові засади і напрями житлової політики України, що передбачає, зокрема:

• закладення реалізації принципу стратегічного планування шляхом визначення переліку документів стратегічного планування;
• необхідність розвитку державно-приватного партнерства як важливого елементу сприяння вирішенню житлового питання;
• закріплення, що житловий фонд України складається з приватного, державного та житлового фонду територіальних громад (встановлюється, що за цільовим призначенням державний житловий фонд і житловий фонд територіальних громад розподіляється на соціальне житло та службове житло, яке не може бути відчужене; закріплюється можливість залучення приватного житлового фонду як соціального житла);
• закріплення, що житло з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад надається на умовах оренди з цільовим призначенням як соціальне житло або як службове житло. При цьому рівень орендної плати, що сплачується безпосередньо громадянином, залежить від рівня доходів і майна такого громадянина та регулюється шляхом встановлення механізмів субсидіювання;
• створення кооперативів: житлових (для спільного володіння і користування житлом) і житлово-будівельних (для будівництва житла);
• запровадження мінімальних і загальних вимог до споживчої якості житла;
• реалізація фінансово-кредитних механізмів для набуття громадянами житла у власність (встановлюються обмеження на відчуження житла, набутого за фінансово-кредитними механізмами за підтримки держави або органів місцевого самоврядування, з метою недопущення зловживань);
• запровадження та стимулювання створення інституцій, які здійснюватимуть будівництво та управління доступним житлом;
• формування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи як публічного електронного реєстру, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання відомостей про житловий фонд України, а також про осіб, які можуть скористатися державною підтримкою в реалізації права на житло;

Цікавими є виступи під час публічних консультацій, що проводились для створення цього законопроєкту №12377. Наведемо короткий виклад коментарів голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії «Слуга народу» Олени Шуляк. (https://www.rbc.ua/rus/news/zakonoproekt-shcho-zaprovadit-novi-pravila-1736772798.html )

За її словами, під час проведених публічних консультацій щодо доопрацювання законопроєкту «Про основні засади житлової політики», їх учасники — українці, які прагнуть поліпшення своїх житлових умов, вказали на низку найактуальніших проблем, повʼязаних з орендою житла. Список очолили ті, які, на переконання учасників публічних консультацій, дошкуляють громадянам найбільше. Йдеться про високу вартість оренди житла; відсутність соціального орендного житла з доступною орендною платою, незахищені права орендарів та те, що більшість договорів оренди укладаються «у тіні».

Вона додала, що учасники публічних консультацій скаржаться на необґрунтовано завищеній вартості ріелторських послуг, незахищеність та неврегульованість ринку орендного житла, на брак фонду соціального житла.

 «Всі кошти йдуть на оренду, а їх можна було б інвестувати в придбання житла. Ця фраза постійно лунала під час публічних консультацій. Тож у законопроект заклали можливості для того, щоб виправити це. Так, йдеться про фінансово-кредитні механізми, які дозволять придбати або побудувати собі житло. Серед них пільгова іпотека, компенсація частини вартості житла, фінансовий лізинг, державно-приватне партнерство для будівництва доступного житла, створення житлових кооперативів», — зауважила О.Шуляк.

За її словами, також йдеться про фонд соціального житла. З нього можна буде отримати житло у тимчасове користування. Наприклад, взяти в соціальну оренду, або отримати як службове (тобто не у власність — таке житло не можна буде приватизовувати).

Зареєстрований законопроєкт розроблено як рамковий, вже розпочато роботу над наступним – «Про фонд житла соціального призначення», в якому будуть детально прописані всі моменти, повʼязані з створенням житлового фонду соціального призначення. В документі будуть відповіді на питання, що це фонд, яке житло туди буде входити, з яких джерел він буде формуватись, на чиєму балансі перебуватиме. Саме з фонду соціального житла надаватиметься житло у так звану соціальну оренду. Ціна оренди може бути прив'язана до різних показників — доходу претендента, середньої ринкової ціни за оренду, а також від характеристик житла та витратності його утримання.

Причому може бути передбачено два формати оренди в залежності від доходу орендаря. Тобто певний відсоток ринкової вартості платитиме громадянин, а іншу частину буде субсидіювати держава. Більше того, можуть запровадити навіть можливість державної компенсації за оренду житла.

31 грудня 2024 р. Президент України В.Зеленський підписав Укази № 893/2024, № 894/2024, № 895/2024, якими вніс зміни до «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 та «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України», затвердженого Указом Президента України від 29.10.2012 № 618/2012.

Під час воєнного стану осіб офіцерського складу у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) переміщатимуть за наказом начальника Генштабу ЗСУ між окремими родами військ ЗСУ, органами військового управління, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, установами та організаціями, що підпорядковані Головнокомандувачу ЗСУ.

Військове звання молодшого лейтенанта присвоюватимуть військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які під час воєнного стану проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та мають:

• вищу освіту ступеня магістра або прирівняну до неї вищу освіту;
• досвід роботи на керівних посадах на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності не менше двох років.

Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути прийняті у мирний час на службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку.

З військовозобов’язаними, які не досягли 25-річного віку, пройшли базову загальновійськову підготовку та вступають на службу у військовому резерві за їх згодою (добровільно) – можуть укладати контракти.

Граничний вік перебування на службі у військовому резерві встановлюватимуть відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок i військову службу» від 25.03.1992 № 2232. Форму, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікових документів резервістів затверджує КМУ, а не Генштаб ЗСУ.

Також визначили підстави, за яких припинятимуть контракт та звільнятимуть резервіста зі служби у військовому резерві; викликатимуть резервістів для виконання обов’язків служби у військовому резерві під час мобілізації та виключатимуть з військового оперативного резерву.

Зміни діють з 1 січня 2025 року.

В Україні 17-річних юнаків внесуть до реєстру призовників, — підписаний закон від  9 січня 2025 року  № 4197-IX, який набув чинності 17 січня 2025 року.  (zakon.rada.gov.ua/laws/show/4197-20#Text). Фактично військовий облік призовників став автоматичним — Закон передбачаєновий підхід взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичний огляд під час проходження базової загальновійськової підготовки.

Так, щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів шляхом проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних через Резерв+ в порядку, визначеному КМУ або особистого прибуття до ТЦК. Також буде виключено із законодавства робота комісії з питань взяття на військовий облік призовників.

Крім того, виключено норму про те, що органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти щороку зобов'язані подавати до ТЦК списки громадян, які підлягають взяттю на військовий облік призовників.

Поважними причинами непроходження електронної ідентифікації (неуточнення своїх персональних даних) через Резерв+ та / або неприбуття до ТЦК громадяни України чоловічої статі у період з 1 січня до 31 липня, що підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються хвороба громадянина України; перешкода стихійного характеру; проживання (перебування) на тимчасово окупованій території України або території України, де ведуться бойові дії та інші обставини, що позбавили його можливості пройти електронну ідентифікацію та уточнити свої персональні дані через Резерв+ або особисто прибути ТЦК.

Президент В.Зеленський ветував прийнятий 18 грудня Верховною Радою закон №4155-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення і функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців та удосконалення порядку ведення військового обліку».

У зв’язку з цим виникає зокрема питання стосовно відповідності закону ідеї про створення цифрової ВЛК, коли дані про придатність до військової служби автоматично потраплятимуть до Міноборони.

Прийнято закон про позбавлення волі за зачинені укриття.  09 січня 2025 року законопроект № 9362-1 (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/42167 ) щодо запровадження штрафів за неналежний стан укриттів або відсутність доступу до них і кримінальну відповідальність в разі, якщо через відсутність доступу до укриття загинули люди, схвалено в другому читанні.

Основні нововведення: — КУпАП доповнили новою ст. 175-3 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» та запровадили штрафи за неналежний стан укриттів у розмірі від 200 до 500 нмдг (3400–8500 грн). Відповідальність має наставати, зокрема, за незабезпечення безперешкодного доступу громадян до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в установленому законодавством порядку. При цьому діюче законодавство не містить такого порядку, що унеможливить застосування цієї статті на практиці.

Відтепер невиконання законних вимог посадових осіб ДСНС буде призводити до штрафу від 3400 до 6800 грн, а створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб ДСНС, в тому числі пов’язаних з проведенням перевірок, – тягнутиме за собою накладення штрафу від 6800 до 10200 грн.

ККУ доповнили новою ст. 270-2 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» та встановили, що порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людини або інших тяжких наслідків, – карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

У випадку неотримання особою або відмови в отриманні повістки поштою керівник ТЦК зможе виносити постанову про накладення штрафу без складення протоколу – прийнято закон — Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект 12093, яким пропонується спростити механізм притягнення до відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП, тобто за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію.

Вказаним законом розширюється коло випадків, коли може накладатися заочний штраф без складення протоколу.

Так, у змінах до статті 258 КУпАП прямо передбачається, що повернення виклику ТЦК з відмітками про невручення чи відмову в отриманні є підставою для того, аби не складати протокол, а відразу винести постанову про «заочний штраф».

Тобто, після повернення «Укрпоштою» неврученого виклику ТЦК зможе відразу скласти постанову про штраф, без необхідності складати протокол.

Але у той же час законопроект містить норму можливість отримання знижки у 50% штрафу ТЦК для ухилянтів («…у разі сплати протягом 10 календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше, ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною»), адже за публікаціями в ЗМІ 6 млн громадян не уточнили дані.

Нагадаємо, неуточнення персональних даних у строк 60 днів без поважних причин є адміністративним правопорушенням, за яке передбачено штраф від 17 000 грн до 25 500 грн.

КМУ привів у відповідність до законів нормативно-правові акти щодо військового обліку та призову.  Відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації громадяни зможуть оформити та отримати автоматично через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Із 16 січня 2025 р. діють зміни, які КМУ постановою від 31.12.2024 № 1558 вніс до «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 № 154;  «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487;  «Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів», затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 559; «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженому постановою КМУ від 16.05.2024 р. № 560.

Виключили, зокрема норму про те, що при прийнятті на роботу роботодавець перевіряє інформацію в електронній формі, що міститься у військово-облікових документах (ВОД), яку кандидати на працевлаштування пред’являють за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Визначили, що відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період можна оформляти та надавати автоматично. Для цього військовозобов’язаний має створити відповідний запит через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Якщо виявлять, що у військовозобов’язаного відсутні законні підстави для відстрочки від призову, таку відстрочку автоматично скасують.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язаному продовжуватиметься автоматично, якщо продовжать строк проведення мобілізації. Проте її продовжать не більш як до того, коли настануть обставини, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Громадянин, коли оформлюватиме відстрочку від призову в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК), окрім інших документів зобов’язаний буде пред’являти військово-обліковий документ. 

Відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надаватимуть на семестр, але не більше ніж на 6 місяців:

• здобувачам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти;
• докторантам та особам, зарахованим на навчання до інтернатури. 

Щоб підтвердити право на відстрочку громадян, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами держвлади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями — підприємства мають подати до ТЦК списки  військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Також визначили, що громадяни зможуть повідомити ТЦК про зміну облікових даних через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Раніше для цього необхідно було виключно особисто прибути до ТЦК.

Жінки-призовники та військовозобов’язані. Жінки-добровольці перед базовою підготовкою беруться на військовий облік призовників за власним бажанням. 15.01.2025 Президент України підписав Закон №4197-IХ  (zakon.rada.gov.ua/laws/show/4197-IX#Text), який набув чинності 17 січня 2025 року.

Закон України від 09.01.2025 №4197-IХ вносить зміни до Закону України 25.03.1992 №2232-ХІІ«Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон №2232) щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки.

Основна новація — норма про взяття на військовий облік жінок, які виявили бажання проходити базову військову службу.

Зокрема, передбачено, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Тобто жінки, які виявили бажання пройти базову військову службу, стають на військовий облік призовників добровільно, а не автоматично, і можуть бути мобілізовані виключно за бажанням. Таким чином, мобілізувати жінок, які добровільно пройшли базову військову службу, без їх бажання не будуть.

Після проходження базової військової службизвільнені з військової служби жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та строк, визначені ч. 11 ст. 26 цього Закону №2232.

Без змінзалишилися норми, що стосуються взяття на військовий облік жінок-медиків та фармацевтів. Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних. Зокрема, орієнтуються на Номенклатуру лікарськихспеціальностей та Номенклатуру фармацевтичних (провізорських)спеціальностей.

Зауважимо, що Порядком № 1487передбачений окремий механізм повідомення ТЦК про жінок з медичною та фармацевтичною освітою як навчальними закладами, так і роботодавцями.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міноборони, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім вищевказаних жінок, які закінчили медичні заклади, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням. Такий «Перелікспеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних» затверджений наказом Міноборони від 11.10.2024 № 313.

Міноборони надало розʼяснення про правила надання відстрочки для студентів та викладачів. Постанова КМУ від 31 грудня 2024 року №1558 уточнила правила надання відстрочки для здобувачів освіти та педагогічних працівників. Зокрема студенти професійно-технічних, фахових передвищих та вищих навчальних закладів, інтерни та докторанти отримають відстрочку на весь семестр, але не більше ніж на шість місяців (вересень-лютий і березень-серпень). Раніше цей термін складав три місяці.

Викладачі матимуть відстрочку до завершення навчального року, який триває з 1 вересня по 31 серпня (якщо інше не встановлено Положенням про організацію навчального процесу відповідного закладу). Для цього вони мають бути працевлаштовані на ставку не нижче 0.75, що підтверджується навчальними планами закладу. Важливо, що канікули та закінчення навчального року не є підставою для втрати права на відстрочку.

Докладніше — mod.gov.ua/news/pravila-nadannya-vidstrochki-dlya-studentiv-ta-vikladachiv-roz-yasnennya-minoboroni.

Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхуваннярекомендував Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому урядовий проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я»(реєстр. № 11527 від 28.08.2024 — itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44804).

Законопроектом, серед іншого, передбачається внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я, що стосуються визначення єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять певні види медичної і фармацевтичної діяльності, надають реабілітаційну допомогу та здійснюють іншу професійну діяльність за професіями у сфері охорони здоров’я, а також порядку їх атестації та проведення верифікації інформації про їх освіту, кваліфікацію та професійний досвід; засад та особливостей підготовки, перепідготовки та безперервного професійного розвитку за професіями у сфері охорони здоров’я.

Зміни до ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачають, що наукові установи можуть здійснювати підготовку лікарів-спеціалістів у сфері післядипломної освіти згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність за спеціальностями, що відповідають профілю діяльності наукової установи тощо.

Верховна Рада 15 січня прийняла як закон законопроект №12030 (itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/44876), яким пропонується протягом року створити в Україні новий орган – Національну комісію з питань психічного здоров’я. 20.01.2025 Закон направлено на підпис Президенту.

Національна комісія з питань психічного здоровʼя буде постійно діючим колегіальним органом, юридичною особою публічного права, що функціонує в організаційно-правовій формі державної установи та належить до сфери управління Кабінету Міністрів, здійснює функції у сфері охорони психічного здоровʼя, визначені цим законом та іншими актами законодавства. Національна комісія є неприбутковою організацією.

Нацкомісія, зокрема, створює і веде Державний реєстр саморегулівних організацій у сфері психічного здоровʼя; створює і веде Реєстр надавачів послуг у сфері психічного здоровʼя та здійснює сертифікацію фахівців у сфері психічного здоровʼя відповідно до цього Закону; а також здійснює нагляд за діяльністю саморегулівних організацій у сфері психічного здоровʼя, зокрема ініціює перегляд їхнього статусу у разі виявлення порушення законодавства тощо.

Склад Національної комісії формується на засадах рівного представництва членів Національної комісії, делегованих центральними органами виконавчої влади, та членів Національної комісії від саморегулівних організацій у сфері психічного здоровʼя, громадських об’єднань надавачів послуг у сфері психічного здоровʼя та фахівців у сфері психічного здоровʼя.

Подібні функції регулятора вже виконує Координаційний центр з психічного здоров’я, створений у 2023 році й підпорядкований Кабміну (zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2023-%D0%BF#Text). Інституція виступає своєрідним посередником між міністерствами, органами місцевого самоврядування, науковою спільнотою. Працює вона за підтримки міжнародних ініціатив ВООЗ, проєктів USAID тощо. Особливим фокусом центру є просування всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яку запровадила дружина президента Олена Зеленська.

Експерти з незалежних асоціацій психотерапії у коментарях редакції розслідувань відання «Суспільне-новини» висловили занепокоєння, що національна комісія дублюватиме повноваження координаційного центру, але члени комісії матимуть ширші повноваження.

Згідно з проєктом закону, секретаріат національної комісії, включно з членами та головою, формально не будуть державними службовцями. Проте половина персоналу складатиметься з представників міністерств, тобто зі службовців. А інші члени комісії не матимуть обмежень, які б забороняли їм вести приватний бізнес, що може спровокувати потенційний конфлікт інтересів.

Міністерство внутрішніх справ, як і експерти, теж має застереження до того, що сертифікацією фахівців у сфері психічного здоров’я буде займатися національна комісія. У відповіді на звернення голови Комітету Верховної Ради з захисту прав ветеранів Галини Третьякової МВС зазначило, що це може призвести до монополізації процесу сертифікації та відкриття можливостей для корупції. Міністерство рекомендувало чітко прописати порядок, за яким психотерапевти проходитимуть атестацію та сертифікацію, а також визначити органи або відомства, які будуть відповідальні за цю процедуру.

Слід зауважити, що до другого читання з законопроекту прибрали норми, якими в Кодексі законів про працю пропонувалося встановити, що роботодавець створює службу охорони психічного здоров’я.

КМУ схвалив Стратегію розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. Стратегію розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року та операційний план заходів із її реалізації у 2025—2027 роках КМУ схвалив розпорядженням від 17.01.2025 № 34-р.

Стратегія спрямована на те, щоб визначити ключові проблеми здоров’я українців і сформувати рішення, завдяки яким вдасться вирішити ці проблеми.

Реалізувати Стратегію уряд планує завдяки досягненню стратегічних та оперативних цілей і комплексному виконанню завдань, які вона передбачає.

Стратегічна ціль 1. Універсальний доступ до якісних медичних послуг

Доступ до якісної медичної допомоги для всіх, хто її потребує, передбачає чотири елементи:

• первинна ланка медичної допомоги — ключова;
• розвиток багатопрофільних медзакладів.
• ширший доступ до програми «Доступні ліки»;
• формування культури здорового способу життя.

Стратегічна ціль 2. Посилення координації та управління системою охорони здоров’я

Координація зусиль усіх рівнів влади, партнерів та громадянського суспільства для того, щоб зміцнити систему охорони здоров’я, передбачає:

• інтеграцію з європейськими стандартами;
• підготовку до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я;
• удосконалення системи фінансування й ефективне використання ресурсів;
• контроль якості медичних послуг.

Стратегічна ціль 3. Розвиток людського капіталу та залучення інвестицій

Підтримка медичних працівників і створення сприятливих умов для їхньої роботи передбачає:

• кращу медичну освіту, зокрема впровадження програм навчання, стажування й безперервного професійного розвитку, а також розвиток університетських лікарень;
• гідні умови праці;
• розвиток медичної інфраструктури, модернізацію обладнання та створення нових робочих місць.

Операційний план заходівз реалізації у 2025—2027 роках Стратегії визначає чіткі індикатори досягнення стратегічних цілей, конкретні кроки й відповідальних.

Щодо пріоритетів операційного плану на 2025 рік, особливу увагу уряд приділятиме тому, аби підвищити якість первинної медичної допомоги. Також із 2025 року всі державні та спеціалізовані заклади охорони здоров’я стануть частиною єдиного медичного простору, увійшовши до програми медичних гарантій. Завдяки цьому покращиться доступність і якість послуг для населення. Це стосується всіх відомчих та спеціалізованих медзакладів МОЗ, НАН, НАМН та ДУС. Уряд і надалі розвиватиме багаторівневу реабілітаційну допомогу, зокрема й на рівні громад. Президент України визначив як одне з ключових завдань на 2025 рік створити понад 300 амбулаторних відділень у громадах, де є лікувальні заклади. Також МОЗ і далі створюватиме центри психічного здоров’я у кластерних лікарнях, а підходи до стаціонарної психіатричної допомоги переглядатиме відповідно до сучасних практик.

Операційний план на 2025 рік також передбачає особливий акцент на потребах ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб і мешканців деокупованих територій, які отримуватимуть медичну допомогу з огляду на їхні специфічні потреби.

Щоб підтримати медпрацівників, які працюють у сільській місцевості й важкодоступних районах, уряд упроваджує нові механізми заохочення та підтримки медичних працівників.

Крім того, Україна продовжує підтримувати розвиток програм репродуктивного здоров’я, зокрема й екстракорпоральне запліднення та інші допоміжні репродуктивні технології.

Інноваційні рішення торкнуться багатьох напрямів, зокрема біобезпеки, електронних систем крові, покращення управління якістю медичної допомоги та вдосконалення діяльності університетських лікарень.

Операційний план також включає розвиток міжнародного медичного партнерства, що сприятиме обміну досвідом і покращенню медичних послуг на міжнародному рівні.

3 січня Президент підписав Закон №4158-IX(zakon.rada.gov.ua/laws/show/4158-IX#Text), який набуде чинності 4 квітня 2025 року (це законопроєкт № 10017 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування). Виключення — п. 2 Прикінцевих положень, які одразу після підпису і опублікування стали чинними, а саме: «Установити, що потерпілі від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі – потерпілі), які до приведення КМУ, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом і прийняття ними нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, мали право на отримання щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома членом сім’ї потерпілого або іншою особою на підставі документів, якими визначено потребу у спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді, побутовому обслуговуванні безстроково, наданих на день проведення оцінювання потреб у таких послугах, продовжують користуватися цим правом без заміни таких документів».

Нагадаємо,що Законом №2620 з 01.01.2023 року працівників позбавили лікарняних коштом ПФУ за місцем роботи за сумісництвом. А під Новий рік законодавці одумались — дозволили отримувати «лікарняні» і за місцем роботи за сумісництво, адже податок (ЄСВ) береться з усіх місць роботи. Та тільки не з 1 січня…

Прийнятим ВРУ Законом від 18.12.2024 р. № 4158-ІХ (далі — Закон № 4158) насамперед приведено у відповідність законодавчі акти, де згадувалися ліквідований Фонд соціального страхування України та старі закони про соціальне страхування.

Наприклад, частину другу ст. 28 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» приведено у відповідність до законодавства і встановлено, що релігійні організації, їх підприємства та заклади, а в передбачених законом випадках і їх працівники мають сплачувати ЄСВ у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Раніше у ній йшлося про платежі до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

З решти змін звертають  на себе увагу наступні:

• • внутрішньо переміщені особи мають право на отримання «лікарняних», в т. ч. від нещасного випадку на виробництві, безпосередньо в органах ПФУ за фактичним місцем проживання, перебування. Уряд має розробити спеціальний порядок для цього;
  • новою редакцією ст. 22 Закону № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у т. ч. тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) ТА за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому КМУ;
  • допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100 % середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Якщо потерпілий працівник працює за сумісництвом, то там йому призначаються звичайні «лікарняні» в розмірі 100 % середньої зарплати (оподатковуваного доходу) незалежно від страхового стажу.

Підкреслимо: лікарняні сумісникам будуть виплачуватися після 04 квітня 2025р., коли  набере чинності Закон №4158 – в Законі №11054 буде замінений прийменник «або» на «та». Після чого допомога по тимчасовій непрацездатності надаватиметься за основним місцем роботи та за сумісництвом і за рахунок роботодавця, і за рахунок ПФУ.

А поки що (до 4 квітня !) це виглядає так: перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. З 6-го дня тимчасової непрацездатності допомога виплачується за рахунок ПФУ або за основним місцем роботи, або за сумісництвом.

Профспілки неодноразово закликала владу до впровадження справедливої пенсійної реформи із скасуванням надвисоких пенсій та щомісячного довічного грошового утримання.

Про це, зокрема, зазначено у заяві Ради Федерації профспілок України «Про збереження і відновлення трудового потенціалу, подолання несправедливості в системі оплати праці та податковій політиці держави», ухваленій на засіданні Ради ФПУ 19 грудня 2024 р. Як зазначено у Заяві, у солідарній системі мають бути єдині норми і правила для всіх без привілеїв. Ця робота повинна об’єднати бізнес, працівників, органи влади на засадах соціального діалогу.

Маємо результат — рішення про запровадження коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (2 361 грн), тобто до тих пенсій, розмір яких перевищує 23 610 грн, ухвалено законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” (стаття 46). Тому Кабмін встановив обмежувальні коефіцієнти для виплати спеціальних пенсій на період воєнного стану у 2025 році митниками, держслужбовцям, прокурорам, народним депутатам, членам уряду, дипломатам та іншим. Такі коефіцієнти будуть застосовані, якщо пенсія більша за 23610 грн.,  з тієї частини що перевищує цю суму.

Наприклад, — до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, — коеф.0,5; (Довідково: прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – 2361 грн). Є варіанти коєфіцієнтів – від 0,5 до 0,1.

Тобто обмежується тільки частина пенсії, яка перевищує 23160 грн.

Такі коефіцієнти застосовуються до пенсій, які призначено: відповідно до Митного кодексу України, інших законів України, постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» -  детальніше за посиланням tinyurl.com/578ju76w

Відповідні зміни Уряд вніс постановою від 3 січня 2025 р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.

Для отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг КМУ з 1 січня ввів нову умову– вони надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує 4240 грн. Така постанова КМУ опублікована 31 грудня №1553 опублікував Кабмін.

Вказану вимогу будуть застосовувати:

• з 1 січня 2025 – для осіб, які звернулися за наданням пільг у 2025 році;
• після закінчення опалювального сезону 2024/2025 року – для осіб, які отримували пільги у період до 31.12.2024 включно.

Усі обмежено придатні чоловіки мають повторно пройти ВЛК. До 4 лютого 2025 року чоловіки віком 18-60 років, що мали статус «обмежено придатний» мали пройти повторну військово-лікарську комісію.

Про це ідеться у наказі Міноборони № 402 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text ), який регламентує роботу ВЛК. Цей документ почав діяти одночасно з ухваленим 21 березня законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який президент України Володимир Зеленський підписав 2 квітня.

Головною новацією документа є те, що майже повністю (за винятком чотирьох випадків) скасовано індивідуальну оцінку придатності, коли ВЛК могла обирати між формулюваннями «непридатний» та «обмежено придатний» (а також «обмежено придатний» чи «придатний»).

Також встановлюються обмеження щодо особливостей проходження служби відповідно до стану здоров’я:

— придатні (повністю);

— придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦКСП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони.

Тобто це означає, що нового статусу громадяни автоматично не набувають — лише повторний висновок ВЛК визначить ступінь придатності до військової служби. Щоб це зробити, потрібно звернутися до ТЦК за місцем проживання з відповідною заявою. Направлення на ВЛК має надати — для військовозобов'язаного – ТЦКСП, а для військовослужбовця – командир частини або заклад охорони здоров'я, в якому військовослужбовець проходить лікування або реабілітацію, ТЦКСП, в якому він стоїть на обліку під час своєї відпустки.

Але виконання цієї новації викликало чимало питань, з них найголовніше — чи мають чоловіки самі ініціювати проходження ВЛК, або ж вони мають спочатку отримати повістку і вже лише після того зобов'язані проходити комісію.

Адже Закон зобов'язує громадян з обмеженою придатністю фактично самим ініціювати повторне проходження ВЛК. При цьому в постанові Кабміну про правила військового обліку йдеться, що особу мають викликати. У той же час правники вказували, що Закон має вищу юридичну силу, порівняно з постановою Кабміну. Такий стан називають «юридичною колізією». Важливим фактором є великі черги на ВЛК, все це призвело до ситуації, коли багато чоловіків не пройшли повторний огляд на ВЛК.

А невиконання норми про своєчасне проходження ВЛК — це порушення правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і за порушення передбачено відповідальність — штраф у розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Станом на день підготовки цієї інформації – 4 лютого 2025 року – відомо,що на порядку денному ВРУ 4 лютого не було продовження терміну обов'язкового ВЛК для обмежено придатних. Хоча на спільній нараді Комітету з правоохоронної діяльності та Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки було досягнуто домовленості, що військовозобов’язані з категорією «обмежено придатний», які не встигли пройти ВЛК до 5 лютого, не будуть притягнуті до адміністративної відповідальності. Їм не нараховуватимуть штрафи, а також не подаватимуться у розшук.

Про штрафи — наступне повідомлення – нижче.

Штраф за неоновлення даних: можна сплатити 50%. 9 січня 2025 року прийнято за основу законопроєкт № 12093, яким передбачено зменшення штрафу за неоновлення даних.

До 16 липня 2024 року усі громадяни, які перебувають на військовому обліку повинні були оновити свої дані — адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) звернувшись до ТЦК або ЦНАП чи через Резевр+.

Проте й до сьогодні  є громадяни, які не виконали вказаний обов’язок. Для стимуляції оновлення ними даних запроваджується сплата 50% розміру адмінштрафу. Тобто від 8500 до 12750 грн,  а не повної суми штрафу, який становить від 17000 до 25500 грн.

Тож передбачено доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новими статтями, якими надано можливість особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 210, 210¹ КУпАП, подати заяву до ТЦК, в якій самостійно повідомити про факт вчинення вказаного правопорушення та надання згоди на розгляд справи, а також згідно нової статті 300-3 надано можливість особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності упродовж 10 календарних днів з дня набрання постанови законної сили, добровільно оплатити 50% розміру накладеного штрафу.

На виконання положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” (пункт 7 Прикінцевих положень) 31 грудня 2024 року Урядом ухвалено постанову №1553, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 “Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї”.

Ухваленими змінами доповнено перелік осіб, яким у 2025 році пільги з оплати житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива будуть надаватись з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї — пільги надаватимуться, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (4240 грн).

Верховна Рада схвалила законопроект про виключення права орендаря на прямий викуп державних і комунальних об’єктів.Тобто передбачається скасування позаконкурентного права орендарів на викуп майна  — ліквідується схема викупу комунального майна через невід’ємні поліпшення.

16 січня ВРУ прийняла за основу законопроект №12230  (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45253)  щодо особливостей приватизації об’єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду. Так, зі статті 18 Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» пропонується виключити норму, що приватизація об’єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, може здійснюватися шляхом викупу. Натомість залишається лише норма стосовно продажу на аукціоні.

Встановлюється, що орендар, який здійснив невід’ємні поліпшення орендованого майна, має переважне право на придбання (викуп) такого майна (об’єкта) (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, яка була запропонована під час проведення аукціону переможцем такого аукціону, в разі виконання умов, визначених Кабміном. Порядок реалізації переважного права на придбання орендованого майна (об’єкта) на аукціоні з переважним правом, проведення такого аукціону, здійснення компенсації (зарахування) та обмеження щодо компенсації (зарахування) вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна, визначення вартості невід’ємних поліпшень та обʼєкта приватизації (стартова ціна об’єкта приватизації), визначаються Кабміном.

Крім того, з Закону «Про оренду державного та комунального майна» виключається норма стосовно компенсації вартості невід’ємних поліпшень, які здійснив орендар.

Так, у разі прийняття змін орендар матиме право залишити за собою проведені ним за результатами ремонту поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, за умови, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого ним майна без заподіяння шкоди такому майну. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за результатами капітального ремонту поліпшення орендованого майна за згодою уповноваженого органу та згідно вимог статті 21 цього Закону, орендар має право на зарахування своїх витрат у межах здійснення такого ремонту орендованого майна в рахунок орендної плати згідно з Порядком передачі майна в оренду, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість проведених за результатами капітального ремонту поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди уповноваженого органу, визначеного статтею 21 цього Закону, зарахуванню не підлягає, такі поліпшення є, відповідно, державною або комунальною власністю.

Як вказують ініціатори законопроекту, пропонується змінити підхід до розпорядження такими державними та комунальними об'єктами та передбачити виключення права орендаря на прямий викуп такого майна із Закону «Про приватизацію державного і комунального майна».

При цьому, на зміну буде запроваджуватися механізм проведення аукціону із застосуванням переважного права орендаря на придбання майна на аукціоні за найвищою ціною, яка була запропонована під час проведення аукціону. Така модель аукціону з переважним правом вже успішно зарекомендувала себе у сферах земельних торгів, а також аукціонів з оренди державного та комунального майна.

У свою чергу, порядок реалізації переможцем такого переважного права на придбання орендованого майна (об’єкта) на аукціоні з переважним правом буде визначатися Кабінетом Міністрів.

Також із Закону «Про оренду державного та комунального майна» виключаються відповідні положення, які стосуються здійснення та компенсації чинному орендарю вартості невід’ємних поліпшень, натомість буде встановлена можливість зарахування витрат понесених орендарем за результатами капітального ремонту у межах здійснення такого ремонту орендованого майна в рахунок орендної плати.

Крім того, буде запроваджено перехідний період в 1 рік, який дасть змогу орендарям, що отримали дозвіл на здійснення невід’ємних поліпшень та розпочали процедуру викупу, завершити викуп таких об’єктів. «У такий спосіб буде унеможливлено позаконкурентний викуп орендованого державного та комунального майна» — вказують депутати.

ВРУ планує встановити норматив для працевлаштування ветеранів війни — 10.01.2025 нардепами зареєстровано законопроєкт №12398  (itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55535) , яким пропонується роботодавцям встановити норматив для працевлаштування ветеранів війни у кількості 1 особа — для підприємств з чисельністю від 8 до 25 осіб, 4% робочих місць — для підприємств з чисельністю 25 і більше штатних працівників та запровадити сплату внеску на підтримку працевлаштування ветеранів війни

Як зазначають автори законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на працю ветеранів війни» такі зміни посилять співпрацю бізнесу та держави у контексті працевлаштування ветеранів війни, сприятимуть створенню робочих місць, гарантованих саме ветеранам, розширять перелік сфер їх залученості, зруйнують стереотип про вичерпний перелік посад, на які готові наймати колишніх військових, а також сприятимуть їх інтеграції до усіх сфер економічної діяльності країни.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховуватимуть кількість робочих місць для працевлаштування ветеранів війни відповідно до нормативу і здійснюватимуть працевлаштування ветеранів війни у рахунок нормативу робочих місць.

Керівники підприємств, установ, організацій, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування ветеранів війни нестимуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Планують також запровадити сплату внеску на підтримку працевлаштування ветеранів війни. Платниками цього внеску будуть роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становитиме 8 і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування ветеранів війни. Не будуть платниками такого внеску роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників; роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить 8 і більше працівників, та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування ветеранів війни, встановленого цією статтею; дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Розмір внескуобраховуватиметься платником шляхом визначення результату добутку таких показників: 40 % середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі; різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування ветеранів війни і середньообліковою кількістю штатних працівників – ветеранів війни за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених цією статтею щодо розміру оплати праці.

У разі прийняття Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набере чинності з дня опублікування цього Закону.

Хто має право не сплачувати військовий збір – 1 січня набув чинності Закон № 4113. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 04.12.2024 р. № 4113-ІХ внесено зміни до ПКУ, зокрема, щодо права не сплачувати та звільнення від сплати військового збору. А саме:

1. Платники військового збору — фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих РФ територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому якщо платники збору — фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався (пп. 1.12 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

2. Платники військового збору — фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів, що підтверджується витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (пп. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

3. Звільнено самозайнятих осіб (фізичних осіб — підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації, від нарахування, сплати та подання звітності з військового збору на весь період їх військової служби (п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, залишено без змін положення пп. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ.

Джерело:ЗІР, категорія 126.05

Порядок проведення конкурсу на посаду керівника медзакладу Кабмін доповнив новою нормою.14 січня 2025 р. набрала чинності постанова КМУ від 10.01.2025 № 14  (zakon.rada.gov.ua/laws/show/14-2025-%D0%BF#Text.) Вона внесла зміни до пункту 13 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1094.

Зміни  встановлюють норму, згідно якої — якщо трудовий колектив закладу не подасть до органу управління пропозиції кандидатур своїх представників до складу конкурсної комісії в установлений строк — кількість та склад комісії визначать відповідно до пункту 14 Порядку № 1094. Це означає, що конкурс проводитимуть без представників трудового колективу, як для новостворених закладів

Тому обов’язково потрібно враховувати, що трудовий колектив повинен подати до органу управління пропозиції щодо кандидатур до складу конкурсної комісії протягом 15 днів з моменту оприлюднення оголошення про початок формування комісії та рішення про проведення конкурсу.

 З 1 квітня 2025 року набуває чинності Наказ МОЗ України № 1827 від 31.10.2024, який регулює нові вимоги щодо управління медичними відходами. У документі висвітлені вимоги до управління відходами, збирання та видалення яких обумовлено спеціальними вимогами для запобігання виникненню інфекції; управління відходами хімічних препаратів, що складаються або містять небезпечні речовини та відходами цитотоксичних/цитостатичних лікарських препаратів; управління відходами гострих інструментів; управління відходами частин тіл та органів, включаючи посудини з кров'ю та консервовану кров; управління відходами, збирання та видалення яких обумовлено спеціальними вимогами для запобігання виникненню інфекції та організації зберігання відходів

З введенням нового порядку, Наказ МОЗ України № 325 від 08.06.2015 буде вважатися таким, що втратив чинність. З новими вимогами (Наказ №1827) можна ознайомитися за посиланням:  zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1938-24#Text

Внесені зміни до процедури акредитації медичних закладів. Кабінет Міністрів вніс зміни  до постанов КМУ від 15 липня 1997 р. № 765 «Про затвердження Порядку акредитації закладу охорони здоров’я» і від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/678/a87/490/678a87490e539220292088.pdf )

Згідно внесених змін установлено, шо:

• • реєстр акредитованих закладів охорони здоров’я припиняється;
  • рішення про акредитацію закладів охорони здоров’я, внесених до реєстру акредитованих закладів охорони здоров’я на момент припинення реєстру, є чинними;
  • подальший облік та публікація рішень щодо акредитованих закладів охорони здоров’я здійснюються шляхом ведення переліку акредитованих закладів охорони здоров’я;
  • володільцем реєстрової інформації є Міністерство охорони здоров’я;
  • наявні звернення та документи залишаються у володінні Міністерства охорони здоров’я;
  • уточнено, до яких комісій подавати заяву про проведення акредитації, залежно від форми власності, виду медичної допомоги, та ролі ЗОЗ у спроможній мережі;
  • визначено, де комісії публікуватимуть рішення про акредитацію ЗОЗ;
  • документи до акредитаційної комісії можна подати трьома способами за оновленою формою, при цьому документів, які потрібно додати до заяви про проведення акредитації, стало менше.

Акредитація закладів охорони здоров'я стає добровільною:  але є виняток. Із 22.01.2025 норма про обов’язкову акредитацію залишилася лише для закладів, які провадять діяльність із трансплантації.

МОЗ України 17 січня 2025 року винесло на громадське обговорення проєкт наказу «Про організацію репроцесингу медичних виробів». Відповідно до Наказу пропонується затвердити: Державні санітарні норми та правила «Репроцесинг медичних виробів»,  Типове положення про структурний підрозділ з репроцесингу медичних виробів закладу охорони здоров’я та зміни до деяких нормативно-правових актів МОЗ України

Термін «репроцесинг медичних виробів» означає наступні етапи повторного використання медичних виробів:

• • первинне оброблення в місці використання;
  • прийом, розбирання і реєстрація медичного виробу (МВ) обмеженого / багаторазового використання;
  • передстерилізаційне очищення, дезінфекція, перевірка та пакування медвиробів;
  • стерилізація чи дезінфекція;
  • зберігання і транспортування;
  • контроль якості усіх процесів з репроцесингу мед виробів.

Якщо проєкт буде схвалено, замість відділень стерилізації запрацюють підрозділи репроцесингу. Водночас Наказ МОЗ України №552 від 11.08.2014, яким наразі користуються медзаклади, втратить чинність. Передбачається, що у разі ухвалення змін, вони вступлять в дію через 2 роки після завершення воєнного стану!

З проєктом Наказу можна ознайомитися за посиланням: tinyurl.com/mv22twv4

Нові критерії для оцінювання повсякденного функціонування особи. З 01.01.2025 статус інвалідності замість МСЕК визначають на основі оцінювання повсякденного функціонування людини. Уряд вніс зміни в процедуру оцінювання повсякденного функціонування особи, оновивши критерії, за якими особу будуть направляти на таке оцінювання

Постановою КМУ від 28.01.2025 № 94«Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення процесу оцінювання повсякденного функціонування особи» внесено зміни в процедурі оцінювання повсякденного функціонування особи. Зокрема, документ оновлює Порядокпроведення оцінюванняповсякденного функціонування особи, затверджений постановою КМУ від 15.11.2024 №1338(далі – Постанова №1338) (zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text)

Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджені постановою №1338,викладені в новій редакції, а саме лікуючий лікар або голова військово-лікарської, лікарсько-експертної комісії направлятимуть особу на огляд до експертної команди у таких випадках:

1. Настав термін повторного огляду або необхідно встановити інвалідність.
2. Дитина з інвалідністю досягає повноліття (направлення можливе за два місяці до цієї дати).
3. Є стійке або необоротне захворювання, яке триває понад 12 місяців чи має мінімальні шанси на покращення.
4. Тимчасова непрацездатність триває безперервно 120 днів або загалом 150 днів упродовж року.
5. Особи з туберкульозом направляються на оцінювання після 10 місяців непрацездатності.
6. Проведено медичні втручання або встановлено діагнози, дані про які містяться в електронній системі охорони здоров'я.
7. Необхідно визначити ступінь втрати працездатності.

Крім цього, у разі направлення на оцінювання в медичній документації повинно бути зафіксоване стійке обмеження життєдіяльності. Тепер вони поділяються на:

1. 1 ступінь – помірний;
2. 2 ступінь – виражений;
3. 3 ступінь – значний.

Також оновлено перелік та коди медичних інтервенцій.

КМУ спростив вимоги до приміщень аптек у сільській місцевості. КМУ прийняв постанову від 10 січня 2025 р. № 15 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів», яка набуде чинності 4 березня 2025 року. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2025-%D0%BF#Text )

Вимоги до мінімальної площі торговельної зали для аптек у селищах КМУ зменшив із 13,5 м² до 11 м². Вимоги до загальної площі таких аптек залишаться без змін — 30 м².

Із 14 березня у межах загальної площі не менше ніж 18 м² власникам аптек у селах достатньо буде виділити торговельну зону площею не менш ніж 6 м². Вимоги до окремих приміщень для зберігання ліків і кімнати для працівників КМУ усунув.

МОЗ оновило перелік циклів спеціалізації та тематичного удосконалення за лікарськими та фармацевтичними спеціальностями  — наказ МОЗ від 23 грудня 2024 № 213. У назві й тексті документа більше немає терміну «провізорські».

Коло слухачів циклів спеціалізації та ТУ за багатьма спеціальностями розширили з «лікарів які закінчили інтернатуру за однією із лікарських спеціальностей» до «лікарів, які закінчили інтернатуру (цикл спеціалізації) за однією із лікарських спеціальностей».

Цикли спеціалізації і ТУ з дезінфекційної справи зможуть проходити не лише лікарі-епідеміологи й лікарі-дезінфекціоністи, а й лікарі-бактеріологи та лікарі-вірусологи.

Цикли спеціалізації з дитячої анестезіології зможуть проходити лікарі з медицини невідкладних станів. А з дитячої фтизіатрії та дитячих інфекційних хвороб — сімейні лікарі.

Також МОЗ запроваджує лікарську резидентуру за ще трьома спеціальностями

1 серпня 2024 року почалося навчання в резидентурі з нейрохірургії. У 2025 році МОЗ запроваджує резидентуру з:

• клінічної онкології;
• онкогінекології;
• хірургії серця і магістральних судин.

Нагадаємо, що зарахування до резидентури відбувається на конкурсній основі. Вступити мають право особи, які завершили підготовку в інтернатурі й отримали сертифікат лікаря-спеціаліст

З оновленими переліками можна ознайомитись за посиланням:  moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukrayini-vid-23-12-2024-2132-pro-vnesennya-zmin-do-nakazu-ministerstva-ohoroni-zdorov-ya-ukrayini-vid-25-lipnya-2023-roku-1347-ta-dodatku-do-polozhennya-pro-likarsku-rezidenturu

Інформація актуальна станом на 04.02.2025

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2025