Зміни та новації у нормативних документах – травень 2026
Шановні колеги!
Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені в травні 2026 року та новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).
Воєнний стан продовжено по 05:30 02 серпня 2026 року. Нагадаємо, що до цієї дати:
змінюється норма тривалості робочого часу у травні, червні та липні 2026 року;
08 травня, 1 та 29 червня, 15 липня — робочі дні;
щорічні відпустки, соцвідпустки на дітей та відпустки при народженні дитини не продовжують на святкові та неробочі дні.
Детальніше — відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону №2136 у період дії воєнного стану, зокрема, не застосовуються норми ст. 53 КЗпП щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів; ч. 3 – 5 ст. 67 КЗпП, зокрема, щодо перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого; ст. 73 КЗпП щодо святкових та неробочих днів. Тому немає передсвяткових днів, тому передсвятковий день не скорочується на годину і немає перенесення вихідних на наступний робочий день, якщо свято припадає на суботу чи неділю. Тобто святкові та неробочі дні є звичайними календарними днями. Мова про 08 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом); 31 травня (Трійця); 28 червня (День Конституції України); 15 липня (День Української Державності). У зв'язку з цим слід коригують норму робочого часу на травень, червень та липень 2026 року.
Якщо роботодавець хоче зробити для працівників певні дні вихідними, то потрібно видати відповідний наказ про визнання цих днів, днями, робота у які не проводиться, із відповідним зменшенням норми тривалості робочого часу.
При визначенні періоду щорічної відпустки, соцвідпустки на дітей, відпустки при народженні дитини, 8 та 31 травня, 28 червня та 15 липня 2026 слід враховувати як звичайні календарні дні, не збільшуючи період таких відпусток
У зв'язку з продовженням воєнного стану працівникам може бути надано відпустку без збереження зарплати на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 по 1 серпня 2026 року включно. (це два види неоплачуваної відпустки через воєнний стан — за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, яка надається будь-якому працівнику за його заявою, але за згодою роботодавця; і за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, яка надається працівникам зі статусом внутрішньопереміщених осіб і тим, які перебувають за кордоном).
Нагадаємо також, що відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 обмежена тривалістю, а саме надається тривалістю до 90 календарних днів, які виділені на весь час воєнного стану з урахуванням усіх продовжень. Тож, якщо працівник уже використав усі 90 календарних днів неоплачуваної відпустки, оформленої саме за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, то він уже не може претендувати на неї. Натомість працівник може звернутися до роботодавця з проханням надати відпустку без збереження зарплати за іншими підставами.
Причому у наказі про надання відпустки без збереження зарплати через воєнний стан має бути посилання на новий Закон та Указ № 342/2026 та підставу для надання цієї відпустки, тобто ч. 3 або 4 ст. 12 Закону № 2136.
8 травня Голова Федерації профспілок України Сергій Бизов взяв участь у зустрічі з представниками Європейської конфедерації профспілок, присвяченій координації підтримки українських членських організацій. Захід об’єднав представників профспілкових об’єднань із Норвегії, Швеції, Франції, Іспанії, Бельгії, Польщі та Італії, підтвердивши високий рівень міжнародної солідарності з Україною.
У центрі обговорення були ключові напрями подальшої співпраці: посилення гуманітарної підтримки України та зміцнення інституційної спроможності профспілок у контексті євроінтеграції.
У зустрічі також взяв участь Голова Конфедерація вільних профспілок України Михайло Волинець, що підкреслило консолідовану позицію українського профспілкового руху на міжнародній арені.
Зустріч засвідчила готовність європейських профспілок і надалі підтримувати Україну як у гуманітарному вимірі, так і в питаннях інституційного розвитку. Для ФПУ така взаємодія є важливим інструментом посилення захисту прав працівників, а також формування сучасної соціально-трудової політики в умовах євроінтеграції та майбутньої відбудови країни.
Пресцентр ФПУ
Указом Президента України №384/2026 від 18 травня 2026 року Бизов Сергій Сергійович призначений Головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради. Офіційне інтернет-представництво Президента України: https://www.president.gov.ua/documents/3842026-59441
Трудовий кодекс як фундамент відновлення: позиція профспілок — Голова ФПУ взяв участь у Форумі «Ринок праці для економіки майбутнього», де разом із Василем Андреєвим та Сергієм Кубанським представив консолідовану позицію профспілок щодо проєкту нового Трудового кодексу України.
У центрі дискусії — не лише технічні аспекти законопроєкту, а й стратегічне бачення ролі трудового законодавства у повоєнному відновленні держави. Наголошена позиція профспілок- Трудовий кодекс має стати базовим документом, який визначатиме умови повернення мільйонів українців до праці, формуватиме стандарти зайнятості та гарантуватиме гідні умови життя.
Окреслено низку принципових позицій, які потребують врахування при доопрацюванні законопроєкту — мова про збереження тривалості соціальних відпусток для батьків, створення можливостей поєднання трудових та сімейних обовʼязків, недопущення обмеження конституційного права на страйк, повернення норм, щодо ефективного судового захисту на оплату праці, а також необхідність системного врегулювання у новому кодексі основоположних правил щодо безпеки і здоров’я працівників на роботі.
Окремий акцент було зроблено на питанні мінімальної заробітної плати.
Сьогоднішній її рівень в Україні суттєво відстає від європейських показників і не забезпечує базових потреб працівників. В той самий час, європейська Директива ЄС 2022/2041, передбачає встановлення мінімальної зарплати на рівні не менше 50% від середньої по економіці, що має бути орієнтиром і для України.
Також профспілки наголосили на неприпустимості звуження своїх прав у новому Трудовому кодексі. Йдеться про збереження та посилення механізмів представництва працівників, впливу на недобросовісних роботодавців та захисту від необґрунтованих звільнень.
Профспілки підкреслюють: лише через якісний соціальний діалог можна створити Трудовий кодекс, який відповідатиме викликам часу та стане реальним інструментом захисту людини праці — як сьогодні, так і в період відбудови України.
Пресцентр ФПУ
Інформація про стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) в Україні у січні-квітні 2026 року. Упродовж січня–квітня 2026 року Національна служба посередництва і примирення (далі – НСПП) сприяла вирішенню 30 колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)): 3 – на національному, 3 – на галузевому, 24 – на виробничому рівнях.
У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 101 вимогу, з яких: 36 (35%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 30 (30%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 28 (28%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 7 (7%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.
За результатами вжитих заходів, за сприяння НСПП, попереджено виникнення КТС(К) на 64 підприємствах.
Упродовж січня-квітня НСПП зареєстровано 4 КТС(К): 3 спори у місті Києві та один спір у Харківській області. З метою вирішення 30 КТС(К) упродовж січня–квітня проведено 59 узгоджувальних зустрічей та 5 засідань примирних комісій. Так, за сприяння НСПП вирішено та знято з реєстрації 7 КТС(К): по 2 спори у Дніпропетровській і Львівській областях, та по одному спору у Донецькій, Житомирській, Харківській областях.
З метою запобігання виникненню КТС(К) у звітному періоді на облік НСПП взято 100 підприємств. Через наявність зарплатних боргів у січні–квітні взято на облік 59 підприємств. Щоб врегулювати розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин проведено 353 узгоджувальні зустрічі.
З метою сприяння поліпшенню стану соціально-трудових відносин та запобігання виникненню КТС(К) фахівці НСПП взяли участь у 33 засіданнях комісій обласних, місцевих, районних адміністрацій, де розглядалися, зокрема, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам 138 підприємств.
Більш детальні дані містяться в Інформації Національної служби посередництва і примирення про стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) в Україні в січні-квітні 2026 року, яка надана в рамках співпраці між Федерацією профспілок України та Національною службою посередництва і примирення. (https://www.fpsu.org.ua/images/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C_2026.pdf )
Управління соціального діалогу та колективно — договірного регулювання ФПУ
В Україні пропонують запровадити обов'язкове проходження щорічної військової підготовки для всіх громадян. До Верховної Ради внесли законопроєкт №15243 «Про національну модель оборони за принципом тотального резерву», яким держава декларує мету запровадження національної моделі оборони за принципом тотального резерву. (посилання — https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70031 ).
Базова військова підготовка стане обов’язковою для громадян України. Громадяни повинні будуть проходити навчальні збори не рідше одного разу на рік тривалістю щонайменше один місяць. У цей час роботодавцям гарантують компенсацію за час проходження працівниками навчальних зборів.
Крім того, документом передбачено посилити підготовку громадян до швидкої мобілізації у разі загрози державі.
У ВРУ планують перегляд підходів до надання відстрочок для студентів. Йдеться про можливий перегляд підходів до надання відстрочок для студентів — Міністерство оборони може змінити чинні правила. Зокрема, припускається, що потенційні зміни могли б стосуватися критеріїв навчання — наприклад, врахування того, чи здобуває особа першу вищу освіту або наступну.
Водночас офіційних рішень або підтверджених заяв із боку Міноборони щодо перегляду відстрочок наразі немає, чинний порядок залишається без змін.
Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає запровадження кримінальної відповідальності за українофобію. Ініціатор законопроєкту №15186 про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України — народний депутат Микола Княжицький (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69915).
За його словами, ініціатива стала відповіддю на тривалий запит суспільства та необхідність захисту національної гідності українців всередині країни. «Поняття українофобії ширше, ніж те, що пропонує Стаття 161 Кримінального кодексу України. Наразі чіткого покарання за порушення немає. І тому я запропонував конкретизувати відповідальність щодо таких дій», — вказав він. Також депутат роз’яснив, що саме пропонують вважати українофобією — це умисні дії, що шкодять нашій державі: публічні заклики до заперечення суб’єктності України та права українців на самовизначення; виправдання асиміляції або підкорення українського народу; публічна зневага до нашої мови, культури та національних особливостей з метою підірвати нашу ідентичність.
Поліції відкриють доступ до всіх даних про майно та активи українців у державних реєстрах. У ВРУ зареєстровано законопроєкт №15260 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо удосконалення заходів з виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості» від 19 травня 2026 року, який пропонує розширити повноваження Національної поліції України у справах щодо необґрунтованих активів (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70044). Документ спрямований на посилення механізмів виявлення активів, законність походження яких викликає сумніви, а також на розширення інструментів збору доказів у справах про їх стягнення в дохід держави.
Автори законопроєкту вважають, що Національна поліція розслідує значну кількість корупційних правопорушень та випадків незаконного збагачення, але не має окремих процесуальних повноважень для роботи з необґрунтованими активами в межах цивільного процесу.
Важлива інформація для неприбуткових організацій! 07 травня 2026 р. Мінфін оприлюднив законопроєкт про зміни до Податкового кодексу України у зв’язку з втратою чинності Господарським кодексом та набранням чинності Законом №4196-IX. (https://www.mof.gov.ua/uk/Draft_regulatory_legal_acts_in_2026 )
Основна мета – узгодити положення Податкового кодексу України (ПКУ) із Цивільним кодексом України (ЦКУ) та іншими спеціальними законами в умовах втрати чинності Господарським кодексом.
Законопроєкт передбачає низку технічних і концептуальних змін до ПКУ, зокрема:
— приведення у відповідність визначення організаційно-правових форм юридичних осіб до положень ЦКУ та інших законів України;
— визначення терміну «непідприємницькі товариства, установи та організації» з урахуванням положень ЦКУ;
— визначення терміну для приведення неприбутковими товариствами власних установчих документів у відповідність до вимог чинного законодавства – протягом шести місяців із дня набрання чинності Законом;
— уточнення положень ПКУ про сплату дивідендів державними підприємствами;
— визначення терміну «відокремлені підрозділи» для цілей оподаткування податком на дохід фізичних осіб і порядку сплати (перерахування) відокремленим підрозділом податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до відповідного місцевого бюджету;
— уточнення переліку непідприємницьких товариств, установ та організацій.
Цей Закон може набрати чинності з 1 січня 2027 року, крім змін до п. 14.1.30, п. 14.1.99, пп. 19-1.1.52, абз. другого п. 35-1, абз. третього п. 49.4, п. 125-1, абз. четвертого, дев’ятого пп. 133.4.6, пп. 168.4.2, 168.4.3 ПКУ, що наберуть чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Фактично планується велике оновлення податкового законодавства після скасування Господарського кодексу, яке полягатиме в наступному:
— зміниться визначення організаційно-правових форм юросіб;
- планується нове визначення непідприємницьких товариств, установ та організацій;
— надається 6 місяців для неприбуткових організацій на оновлення статутів;
— змінюються правила про дивіденди держпідприємств;
— впроваджуються нові підходи до визначення відокремлених підрозділів і сплати ПДФО;
— оновлюється перелік неприбуткових організацій.
По факту цей законопроєкт — це масштабна ревізія статусу неприбуткових організацій, державних та комунальних підприємств, яка зачіпає фундаментальні засади їхнього функціонування та звітності. Проєкт закону пропонує повністю переписати підпункт 14.1.121 ПКУ. Замість звичних нам «неприбуткових підприємств, установ та організацій» вводяться «непідприємницькі товариства, установи та організації».
Згідно з новою редакцією, непідприємницькі товариства:
Спрямовують свою діяльність на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Не мають права розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед засновників (учасників), членів та працівників (крім оплати їхньої праці та нарахування ЄСВ).
Зобов’язані у разі ліквідації передати активи одній або кільком іншим непідприємницьким організаціям або в дохід бюджету.
ЗамістьРеєстру неприбуткових установ з’являється Реєстр непідприємницьких товариств, установ, організацій. У перехідних положеннях проєкту (пункт 79 розділу XX ПКУ) встановлено, що організації, внесені до старого реєстру, мають 6 місяців з дня набрання чинності законом, щоб привести свої статути у відповідність до нових вимог. Копії оновлених документів мають бути подані до ДПС у цей же строк. Організації, що не встигнуть оновитися, автоматично виключаються з Реєстру. Це означає миттєву втрату пільгового статусу і перехід на загальну систему оподаткування (18% податку на прибуток).
У підпункті 14.1.59 ПКУ слова «житлово-комунальні підприємства» замінюються на «житлово-комунальні товариства». Більшість водоканалів, теплоенерго та ЖЕКів мають бути трансформовані в Акціонерні товариства (АТ) або Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Держава більше не хоче бачити «некорпоратизовані» структури, які часто є чорними дірами для бюджетних коштів.
Проєкт значно розширює повноваження податкових органів (стаття 19-1) щодо контролю за нарахуванням та сплатою дивідендів. Тепер податкова буде моніторити виплати не лише на державну частку, а й на комунальну. Держава фактично впроваджує контроль за кожною гривнею, яка має надійти в місцеві бюджети від комунального бізнесу.
Найцікавіша зміна стосується керівників державних та комунальних компаній. До статті 129 ПКУ пропонується додати норму, яка перетворює податкову дисципліну на особисту проблему директора — для господарських товариств, де 100% акцій належать державі або громаді, виникнення податкового боргу стає безумовною підставою для розірвання контракту з керівником. Ця умова має стати обов’язковою частиною трудового договору, а керівники таких підприємств тепер не просто відповідають за «ефективність», вони відповідають за відсутність заборгованості перед бюджетом своєю посадою.
Велика палата Конституційного Суду України 19 травня 2026 року на пленарному засіданні ухвалила Рішення №3-р/2026 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (щодо права на відпустки) — заміна щорічної відпустки на відпустку без збереження зарплати неконституційна! Предметом конституційного контролю у цій справі є приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX зі змінами (далі – Закон)
Суд визнав неконституційними приписи:
другого речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону в тім, що вони не забезпечують надання особам віком до вісімнадцяти років та особам з інвалідністю оплачуваної щорічної основної відпустки, мінімальна тривалість якої більше 24 календарних днів;
абзацу другого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону.
Водночас Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, приписи абзацу третього частини першої статті 12 Закону.
Приписи Закону, визнані неконституційними, утрачають чинність з дня ухвалення Судом цього Рішення. Рішення оприлюднено на офіційному вебсайті Суду 20 травня 2026 р.
Висновок — з 20.05.2026 питання щодо надання відпусток тривалістю понад 24 к.дн. вирішується наступним чином:
якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану (тобто все без змін);
у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану (норму можна сприймати лише так, що замість, наприклад, частини щорічної основної відпустки під час воєнного стану може бути надана відпустка без збереження зарплати. Але роботодавцю простіше надати таку відпустку за іншими нормами);
під час звільнення працівника роботодавець, як і раніше, мусить виплатити йому компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток та відпусток на дітей.
Джерело: Конституційний суд України
Строк звернення до суду не діє на виплату зарплати: висновок ВСУ- Верховний Суд застосував позицію Конституційного Суду та фактично скасував обмеження строку для позовів про зарплату під час роботи.
Цю позицію підкреслили учасники XVI Всеукраїнського круглого столу «Застосування законодавства під час дії воєнного стану в Україні: актуальні виклики та шляхи їх подолання» — Верховний Суд послідовно розвиває доктрину прямої дії норм Конституції, а також підходи до застосування рішень Конституційного Суду України щодо неконституційності законодавчих норм.
Приклад — правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.02.2026 у справі №120/2933/25. Спір виник щодо обчислення та виплати грошового забезпечення за період з 5 серпня 2020 року по 31 березня 2023 року. Касаційна скарга стосувалася застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).
У цій справі Верховний Суд врахував правові позиції Конституційного Суду України щодо неконституційності частини першої статті 233 КЗпП, яка встановлювала тримісячний строк для звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних виплат. Суд наголосив, що виплата винагороди за працю є триваючим зобов’язанням. Встановлення обмежених строків звернення до суду для осіб, які продовжують працювати, ставить їх у гірше становище порівняно зі звільненими працівниками, що суперечить принципам рівності та ефективного судового захисту, гарантованим Конституцією України.
Конституційний Суд окремо розмежував правовий режим строків для звільнених працівників і тих, хто перебуває у трудових відносинах. У розглянутій справі позивач не був виключений зі списків особового складу військової частини та звернувся до суду під час проходження служби. Водночас суди попередніх інстанцій помилково застосували норму, яка вже визнана неконституційною. Верховний Суд дійшов висновку, що з урахуванням рішення Конституційного Суду позивач має право на судовий захист без обмеження строком у частині стягнення належних йому виплат, поки тривають трудові відносини
Джерело: Судова влада України
До ВРУ надійшов проєкт Закону про моральне відшкодування в трудових відносинах. Це законопроєкт про внесення змін до законодавства у сфері захисту особистих немайнових прав у контексті євроінтеграції (реєстр. № 15151). Як зазначають розробники документу, його розроблено з метою урахування інтересів роботодавців при застосуванні такого способу захисту особистих немайнових прав працівників, як відшкодування моральної шкоди.
Зокрема, пропонується внести зміни до КЗпП, додавши нову частину до ст. 237-1, а саме: «2. При встановленні належним чином умисних дій працівника виключається стягнення моральної шкоди на його користь або на користь членів його сім’ї».
Джерело: ВРУ
Запроваджується новий вид державної підтримки – кілька видів соцвиплат об’єднують у одну. ВРУ 28 травня підтримала за основу законопроєкт№ 15094 про базову соціальну допомогу для малозабезпечених сімей (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69726)
Нардепи бажають запровадити новий вид державної підтримки — базову соціальну допомогу, яка надаватиметься за заявою малозабезпеченим сім’ям у разі відмови від інших видів допомоги, зокрема виплат на дітей одиноким матерям, допомоги багатодітним сім’ям, а також допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або не можуть утримувати дитину.
У той же час планується, що можна буде одночасно отримувати базову соціальну допомогу та виплати особам, які досягли пенсійного віку, але не мають достатнього страхового стажу для призначення пенсії.
Розмір базової величини визначатиметься законом про Державний бюджет на відповідний рік і не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб. Розмір базової величини для сім’ї — встановлюватиметься на рівні 100 відсотків базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї) та 100 відсотків базової величини для кожного наступного члена сім’ї, а для інших осіб з інвалідністю встановлювати у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів тощо.
Метою законопроєкту є впровадження європейських підходів до надання державної соціальної підтримки для найбільш вразливих категорій громадян.
Посилення відповідальності у сфері донорства крові — Комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування підтримав урядовий законопроєкт №13630 щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57076)
Його мета — наблизити українське законодавство до принципів права ЄС у сфері служб крові. В Україні пропонують суттєво посилити відповідальність за порушення правил у сфері донорства крові — від недотримання технологій зберігання та тестування крові до її передачі неуповноваженим медзакладам. Для посадовців можуть запровадити штрафи до 34 тисяч грн, а за повторні порушення — навіть заборону обіймати певні посади.
Зокрема, за порушення технологічного процесу заготівлі, тестування, переробки та зберігання донорської крові та її компонентів пропонується штраф для посадових осіб суб’єктів системи крові або закладів охорони здоров’я, які надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тисяч до 34 тисяч грн).
Також законопроєктом пропонується встановити відповідальність за розподіл та реалізацію донорської крові і компонентів крові, призначених для трансфузії, неуповноваженим закладам охорони здоров’я. За таке порушення для посадових осіб суб’єктів системи крові передбачено штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн).
Крім того, законопроєкт передбачає зміни до Кримінального кодексу України. Пропонується уточнити положення статті 144 КК щодо насильницького примусу до донорства крові або компонентів крові та вилучення крові чи компонентів крові шляхом обману з метою використання людини як донора.
Законопроєктом передбачено, що закон набере чинності з дня його опублікування, однак буде введений у дію через рік після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
28 травня уряд вніс зміни до постанови КМУ від 3 березня 2023 року № 185 «Про затвердження Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності» ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-2023-%D0%BF#Text ).
Контроль здійснюватиметься не лише щодо листків непрацездатності, а й щодо документів, що є підставою для їх формування, зокрема, медичних висновків про тимчасову непрацездатність. Це будуть екстериторіальні перевірки — перевірка медичних висновків здійснюється лікарем, що провадить діяльність в іншому регіоні, а не посадовцем ПФУ. У той же час ПФУ може ініціювати проведення такої перевірки
Причому перевіряти будуть уповноважені лікарі, які відбиратимуться з використанням електронної системи охорони здоров'я та працюватимуть із деперсоналізованими даними. Уповноважені лікарі матимуть власний та безпосередній доступ лише до інформації, необхідної для проведення перевірки, без доступу до персональних даних пацієнтів. Тільки така інформація буде предметом перевірки.
Окремо врегульовано особливості проведення перевірок листків непрацездатності у паперовій формі, а також порядок оформлення та направлення результатів перевірок.
Також Кабмін уточнив порядок оскарження рішень за результатами перевірок відповідно до ЗУ «Про адміністративну процедуру».
Якщо раніше висновок про перевірку отримувало лише керівництво закладу, то медичний заклад тепер буде зобов'язаний ознайомити лікаря, який сформував листок непрацездатності, з довідкою про результати перевірки. Тобто лікарі гарантовано отримуватимуть результати перевірки і матимуть можливість адміністративного оскарження — можна здійснювати досудове оскарження вимоги ПФУ про компенсацію в порядку адміністративного оскарження, відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».
Прийняті зміни не змінюють клінічну практику та порядок формування МВТН, а також не передбачають нових обов’язків для лікарів. Лікарі, як і раніше, мають вносити до ЕСОЗ електронні медичні записи стосовно тимчасової непрацездатності пацієнта, щодо якої формується МВТН.
29 квітня 2026 року уряд ухвалив постанову № 533, якою внесено зміни до Порядку № 1266 щодо обчислення середньої заробітної плати для призначення страхових виплат. Відтепер врегульовано механізм розрахунку для ФОП, самозайнятих осіб та членів фермерських господарств з урахуванням особливостей сплати ЄСВ «за себе».
Періоди, коли особа правомірно не сплачувала ЄСВ, визнаються поважною причиною та виключаються з розрахункового періоду. Це запобігає заниженню середнього доходу.
Уточнено, що місяць виключається лише тоді, коли особа не працювала всі робочі дні з поважних причин. Часткова відсутність не є підставою для виключення.
Збережено чинний порядок: перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець, далі – система соцстрахування. Для виробничого травматизму діють спеціальні правила фінансування.
Зміни спрямовані на усунення неоднорідної практики та забезпечення справедливого розрахунку страхових виплат.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Вперше у 2026 році з'явиться індексація — у червні на суму (за повністю відпрацьований місяць):
— для базового січня — 139,78 грн;
— для базового лютого — 103,17 грн.
Якщо підвищували оклади у березні-травні, індексації в червні не буде.
На сайті СПО об’єднань профспілок оприлюднено доопрацьовані зміни до Порядку №1078. Документ уточнює перелік виплат, що індексуються та передбачає нові підходи до розрахунку виплат.
Індекс споживчих цін за квітень 2026 року сягнув 101,4%, а це означає, що вже у червні роботодавці вперше з початку року мають нарахувати поточну індексацію зарплати. Після «обнулення» індексації з січня 2026 року накопичений індекс інфляції перевищив поріг у 103%. Для більшості працівників саме січень 2026 року став новим базовим місяцем, від якого розпочався новий розрахунок індексації.
Практично це означає, що у червні роботодавці повинні перевірити базові місяці працівників та правильно визначити суму доплати. Для працівників із базовим місяцем січень 2026 року індексація становитиме 139,78 грн, а для тих, у кого базовим є лютий 2026 року, — 103,17 грн. При цьому індексації підлягає лише частина зарплати в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб — 3 328 грн. Виплати, розраховані із середньої зарплати, зокрема відпускні, лікарняні та оплата відряджень за середнім заробітком, не індексуються.
Окрему увагу бухгалтерам варто приділити працівникам із неповною зайнятістю або тим, хто частину місяця перебував у відпустці чи на лікарняному. У таких випадках індексацію спочатку визначають за повний місяць, а потім виплачують пропорційно фактично відпрацьованому часу.
Для ФОП та юросіб особливо важливо врахувати, що індексація є мінімальною державною гарантією в оплаті праці. Помилки або ігнорування її нарахування можуть коштувати дорого: штраф становить дві мінімальні зарплати за кожного працівника, щодо якого допущено порушення, а посадовим особам загрожує адміністративна відповідальність. Водночас законодавство дозволяє законно уникнути індексації — якщо підвищення окладу перевищує суму можливої індексації. У такому разі місяць підвищення стає новим базовим місяцем.
З 8 травня 2026 можна спробувати бета-версію Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій (ЄРК-КП). Згідно до ст. 4-1 Кодексу законів про працю України Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій – це автоматизована система класифікації, збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту інформації про кваліфікації, професії (види занять)
Порядок створення, внесення змін та ведення ЄРК-КП затверджено постановою КМУ від 29.10.2025 № 1387 (далі – порядок № 1387, набув чинності 02.05.2026). Відповідно до пп. 1 п. 13 Порядку №1387 реєстр, зокрема, містить такі відомості про професії (види занять):
сфера застосування;
назва виду (видів) економічної діяльності;
професійні кваліфікації;
професійну назву роботи згідно з Національним класифікатором ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (далі – ДК 003:2010);
код професії згідно з ДК 003:2010;
код професії згідно з міжнародною стандартною класифікацією видів занять (International Standard Classification of Occupations – ISCO) (за наявності);
рівні Національної рамки кваліфікацій;
рівні Європейської рамки кваліфікацій;
вакансії та рівень заробітної плати (за наявності);
суб’єкти, які присвоюють професійні кваліфікації.
Іншими словами — ЄРК-КП поєднує у собі Класифікатор професій, чисельні ДКХП та профстандарти. А ще передбачається, що ЄРК-КП буде містити документи про професійні кваліфікації, у тому числі із прізвищами та іменами їх отримувачів.
На сьогодні не можна користуватися ЄРК-КП — оскільки ЄРК-КП ще неповний. Він налічує 267 – професійних кваліфікацій; 94 – профстандарти та 13 – кваліфікаційних центрів.
Також заплановане масштабне оновлення Національної системи кваліфікацій: модернізацію Реєстру професій, нові правила розроблення профстандартів і відкритий доступ до даних про кваліфікації
Перехід на ЄРК-КП – це не право роботодавця, а вимога законодавства. Тому щойно ЄРК-КП запрацює на повну, його використання буде автоматичним. Але у зв’язку із запуском ЄРК-КП спеціальних кадрових змін проводити не потрібно (не змінюються — назви посади, сформовані за Класифікатором професій; код професій (звичний нам код КП) та штатний розпис. Крім того, поки діють ДКХП не потрібно відмовлятися від посадових та робочих інструкцій. Водночас доцільно перевірити кваліфікацію працівників, наявність копій дипломів, чи відповідає освіта посаді. Зауважимо, що в бета-версії ЄРК-КП передбачено графу із рівнем заробітної плати, але це не мінімальний рівень окладу за посадою. Тому оклади змінювати не потрібно.
Набув чинності оновлений перелік «Доступних ліків», які можна отримати за програмою реімбурсації. До нього додалися анонсовані у квітні оригінальні інноваційні препарати для лікування серцево-судинних захворювань, зокрема для профілактики інсультів і тромбозів, цукрового діабету 2-го типу та хронічних захворювань легень.
Відтепер у межах програми «Доступні ліки» пацієнти можуть отримати препарати з такими діючими речовинами: ривароксабан, дабігатрану етексилат, апіксабан, дапагліфлозин, емпагліфлозин. Також до програми включено 19 торговельних назв на основі аторвастатину в різних дозуваннях. Ці препарати застосовують при станах, які потребують тривалого лікування та регулярного контролю.
Для оригінальних препаратів, які додали до програми, діє новий механізм відшкодування: держава компенсує фіксовану суму за упаковку конкретного лікарського засобу. Тобто для кожного препарату визначено суму, яку покриває держава. Сума доплати для пацієнта може відрізнятися залежно від ціни препарату в конкретній аптеці. Водночас для кожного з цих препаратів визначено фіксовану суму, яку держава компенсує в межах програми реімбурсації. Решту вартості — залежно від ціни препарату в аптеці — доплачує пацієнт.
Апіксабан 5 мг, № 60 — держава відшкодовує 578,09 грн;
дабігатрану етексилат 150 мг, № 60 — держава відшкодовує 718,29 грн;
дапагліфлозин 10 мг, № 30 — держава відшкодовує 834,61 грн;
емпагліфлозин 10 мг, № 30 — держава відшкодовує 848,53 грн;
ривароксабан 15 мг, № 14 — держава відшкодовує 252,16 грн;
ривароксабан 15 мг, № 42 — держава відшкодовує 755,34 грн;
ривароксабан 20 мг, № 28 — держава відшкодовує 509,61 грн;
ривароксабан 20 мг, № 100 — держава відшкодовує 1630,94 грн.
Новий механізм відшкодування відрізняється від механізму для більшості інших лікарських засобів у програмі, де зазвичай визначається сума доплати пацієнта. Важливо: остаточна доплата пацієнта залежить від роздрібної ціни препарату в конкретній аптеці на момент придбання.
Приклад: за ривароксабан 20 мг, № 28 держава відшкодовує 509,61 грн. Якщо препарат коштує в одній аптеці близько 1019 грн, пацієнт доплатить 509 грн. Якщо в іншій аптеці він вартує умовно 850 грн — тоді доплата пацієнта зменшиться до 349,39 грн. Водночас для діючої речовини ривароксабан до програми включено генеричний аналог, вартість якого у межах Переліку повністю покривається державою, тому пацієнт може отримати препарат без доплати.
Окремо варто пояснити щодо препаратів із діючими речовинами дапагліфлозин та емпагліфлозин. Ці лікарські засоби застосовують для лікування цукрового діабету 2-го типу. У клінічній практиці їх також можуть призначати пацієнтам із серцево-судинними або нирковими ускладненнями. Водночас у межах програми «Доступні ліки» ці препарати відшкодовуються саме для пацієнтів із діагнозом цукровий діабет 2-го типу.
Електронний рецепт на ці лікарські засоби можуть виписати сімейний лікар, терапевт, кардіолог, ендокринолог або пульмонолог. Окремий план лікування в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) для призначення цих препаратів формувати не потрібно.
Ліки можна отримати за електронним рецептом без прив’язки до місцевості, де цей рецепт був виданий, чи місця проживання пацієнта. Тепер до програми «Доступні ліки» входять 778 позицій.
З актуальним Переліком станом на 30 квітня 2026 р. можна ознайомитися за посиланням. Посилання: https://shorturl.at/vdFIL
МОЗ інформувало про запуск офіційного сайту Українського фармацевтичного агентства (УФА) — нового центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, початок роботи якого заплановано на 01 січня 2027 р. Вебресурс УФА (uma.gov.ua) — інформаційний майданчик, присвячений процесу формування агентства та висвітленню реформи системи фармацевтичного регулювання в Україні.
На платформі розміщено відомості про етапи створення нового регуляторного органу, підготовку до його запуску, законодавчі зміни, міжнародну взаємодію, відповіді на поширені запитання, а також ключові рішення, пов’язані з оновленням системи державного нагляду у фармацевтичній галузі.
МОЗ готує нові психіатричні вимоги – ускладнять дозвіл на отримання зброї. Готуються зміни до наказу МОЗ № 252 від 20 жовтня 1999 року, якими передбачається оновити перелік медичних протипоказань для отримання медичної довідки форми № 127/о: — передбачається визначити, що всі форми психічних розладів, зокрема ті, що спричинені вживанням психоактивних речовин, є медичними психіатричними протипоказаннями для отримання відповідного дозволу.
Також під час розгляду питання про стан здоров’я людини лікарсько-консультативні комісії обов’язково враховуватимуть довідку форми № 100-2/о – документ про проходження психіатричного огляду, зокрема щодо вживання психоактивних речовин. (на сьогодні такої вимоги немає, а також психіатричні протипоказання не включають конкретного переліку хвороб і станів - чинному наказі йдеться про те, що під протипоказання підпадають «громадяни, що за психічним станом схильні до агресії або аутоагресії» чи «громадяни із соматично обумовленими порушеннями психіки»).
Супервізія у сфері психічного здоров’я: в Україні готують окреме Положення. На громадське обговорення винесено доопрацьований проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про супервізію», який має врегулювати правові та організаційні засади супервізії у сфері охорони психічного здоров’я. Наразі в Україні відсутній єдиний нормативний акт, який би офіційно визначав механізм професійної підтримки фахівців у сфері психічного здоров’я.
Супервізія — це міжнародно визнаний інструмент професійної підтримки фахівців, який використовується для: профілактики професійного вигорання; запобігання помилкам у роботі з пацієнтами; підвищення якості допомоги; професійного розвитку та наставництва.
Передбачається, що супервізія може одночасно виконувати декілька функцій залежно від потреб спеціаліста та клінічної ситуації.
Основні завдання супервізії: забезпечення якості послуг у сфері психічного здоров’я; аналіз та усунення професійних недоліків; дотримання професійних стандартів; мотивація до професійного розвитку; емоційна підтримка фахівців; профілактика професійного вигорання.
Проєкт також вводить окремі поняття:
Інтервізія — форма професійної підтримки «рівний-рівному», яка передбачає колегіальний аналіз клінічних випадків, обмін досвідом та професійну рефлексію.
Супервізійна сесія — структурована професійна зустріч із визначеним планом, тематичними та часовими межами.
mhGAP — міжнародна програма ВООЗ, спрямована на розширення доступу до базових послуг з психічного здоров’я через інтеграцію допомоги на рівні первинної медичної допомоги.
Фактично це спроба створити офіційну систему професійної підтримки спеціалістів у сфері психічного здоров’я, яка є у багатьох країнах світу.
В Україні планують значно посилення захист дітей від сексуального насильства та злочинів проти статевої свободи і недоторканості. До Верховної Ради внесли законопроєкт № 15266, (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70048) який пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та низки інших законів.
Однією з ключових новацій є обов’язкова перевірка працівників, які працюють із дітьми, через спеціальний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Мова йде про працівників:
закладів освіти;
медичних установ;
соціальних служб;
інших організацій, які працюють із дітьми.
Перевірку пропонують проводити перед прийняттям на роботу та надалі щонайменше раз на три роки. За непроведення такої перевірки законопроєкт передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність для посадових осіб. Окрім того, ініціатори документу хочуть посилити покарання за сексуальні злочини щодо дітей до 14 років, розширити перелік осіб, інформацію про яких вноситимуть до реєстру.
Законопроєкт розробили для приведення норм деяких законодавчих актів України у відповідність до положень Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.
МОЗ планує запровадити нові статуси пацієнтів в ЕСОЗ. МОЗ України оприлюднило проєкт змін до Порядку ведення Реєстру пацієнтів в ЕСОЗ, яким пропонується запровадити нові статуси записів про пацієнтів: «тимчасово неактивний» та «потенційно померлий».
«Тимчасово неактивні» це пацієнти, щодо яких протягом 3 років в ЕСОЗ відсутні:
медичні записи;
направлення;
рецепти; медичні висновки.
При цьому статус автоматично зміниться на «активний» після будь-якої взаємодії пацієнта з системою або звернення за медичною допомогою.
МОЗ також пропонує врегулювати порядок присвоєння статусу «потенційно померлий» — розширити механізми верифікації даних пацієнтів; визначити участь медичних працівників у підтвердженні факту смерті пацієнта на запит ЕСОЗ; удосконалити порядок роботи з неідентифікованими пацієнтами; фіксувати відповідні дії за допомогою КЕП.
Зазначається, що чинний Порядок не дозволяє належним чином відокремлювати пацієнтів, які роками не користуються медичною допомогою, від випадків, коли запис потребує перевірки через можливу смерть або інші підстави для деактивації. Це впливає на актуальність даних Реєстру та моніторинг виконання договорів про медичне обслуговування населення.
МОЗ затвердило новий Стандарт надання антирабічної допомоги, який значно спрощує доступ українців до лікування після укусу тваринами. Тепер допомогу повинні надавати незалежно від місця проживання чи реєстрації, а самі заклади працюватимуть цілодобово.
Документ уперше на національному рівні впроваджує чіткі алгоритми дій після укусу або ослинення твариною. Окрема увага в Стандарті приділяється посиленню ролі первинної медичної допомоги.
Сімейні лікарі зможуть проводити первинну оцінку ризику; розпочинати вакцинацію; забезпечувати безперервність курсу щеплень.!!!
МОЗ України оприлюднило Проєкт наказу про затвердження нового Положення щодо навчання на циклах спеціалізації та заходах безперервного професійного розвитку (БПР) працівників сфери охорони здоров’я. Наразі це проєкт нормативно-правового акту, який ще не набрав чинності та проходить громадське обговорення.
Згідно з текстом проєкту, планується врегулювати порядок: проходження циклів спеціалізації; проходження заходів БПР; професійного стажування; симуляційного навчання; оцінювання результатів навчання; ведення обліку документів про проходження навчання та БПР.
Проєкт також передбачає використання документів, які підтверджуватимуть результати навчання та набуті компетентності.
Ключова особливість — детальне регулювання питань професійних компетентностей та практичних навичок працівників сфери охорони здоров’я. Фактично система поступово відходить від моделі: «є диплом → можна працювати».
Зокрема, документ містить положення щодо: оцінювання результатів навчання; формування переліку набутих компетентностей; симуляційного навчання; професійного стажування; контролю якості освітніх заходів.
Фактично проєкт спрямований на те, щоб підтверджувався не лише факт проходження навчання, а й результати такого навчання.
А ось погляд одного з педагогів. Експерт назвав дві ключові проблеми шкільної реформи. Криза старшої профільної школи в Україні є наслідком системних освітніх проблем, які не вдалося вирішити реформі Нової української школи (НУШ) – це учитель фізики та військовослужбовець Вадим Зінчук (інтерв’ю редакторці відділу освіти та науки ZN.UA Оксані Онищенко).
Дві ключові вади Нової української школи. Перша — зміщення акцентів у навчанні від знань до компетентностей. Адже саме знання мають бути на першому місці, а лише потім на їхній основі мають формуватися компетентності. Друга вада — зміщення пріоритетів освіти — від навчання до комфорту учнів: «Щоб стати компетентною, людина мусить інтелектуально напружуватися, багато вчитися, в тому числі й складних речей»
Інформація актуальна станом на 09.06.2026
Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2026
ДОВІДКОВО
Що роботодавцю треба знати про працівників з інвалідністю — з 2026 року діють нові правила. Питання забезпечення прав працівників з інвалідністю та виконання нормативу працевлаштування залишається одним із ключових напрямків контролю Держпраці. Зі зникненням МСЕК оцінювання проводять нові експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Новим офіційним документом, який працівник надає роботодавцю (зокрема, для застосування пільгової ставки ЄСВ 8,41%), є витяг з рішення експертної команди. Усі безстрокові довідки МСЕК, видані раніше, залишаються повністю чинними !
Звертають увагу роботодавців на критерії, що діють цього року:
Щоквартальний контроль: Виконання нормативу (це 4% від середньооблікової чисельності для компаній, де працює понад 8 осіб, або 1 робоче місце, якщо працює від 8 до 25 осіб) тепер перевіряється Фондом соціального захисту щоквартально.
Вимога до рівня заробітної плати: Працівник з інвалідністю зараховується у виконання нормативу лише тоді, коли його нарахована заробітна плата є не меншою за розмір мінімальної заробітної плати (у перерахунку на повну ставку, якщо особа працює неповний день).
Цільовий внесок замість штрафів: Якщо квоту не виконано, замість колишніх адміністративно-господарських санкцій роботодавці сплачують обов'язковий цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
У Пенсійному фонді закликали громадян користуватися сервісом «Запис на прийом» на вебпорталі електронних послуг ПФУ. Цей механізм дозволяє заздалегідь обрати дату та час відвідування сервісного центру. Після підтвердження відповідний запис буде відображатися в електронній системі керування чергою сервісного центру.
Функціонал доступний цілодобово. Такі ж опції доступні для користувачів мобільного застосунку.
Пенсійний Фонд надав рекомендації щодо вирішення окремих проблем при передачі документів для створення цифрового формату — після подання через портал Пенсійного фонду можна отримати повідомлення зі статусом «Скасовано виконання».
У Пенсійному фонді нагадують, що після подання електронних копій користувач може відстежувати процес опрацювання заявки за її статусом. Позначка «Виконано» означає, що документи перевірені, а відомості про стаж успішно внесені до системи. Якщо ж у кабінеті з’являється статус «Скасовано виконання», це свідчить про повернення документів без опрацювання. У такій ситуації заявнику потрібно відкрити розділ із повідомленнями, ознайомитися з причиною відмови, усунути недоліки та повторно подати пакет документів.
Однією з головних причин відмов залишаються неякісні сканкопії. У ПФУ зазначають, що система має чіткі технічні вимоги до файлів, і будь-яке порушення може стати підставою для скасування заявки. Зокрема, проблеми виникають, якщо документи завантажені у чорно-білому вигляді замість кольорового, відскановані не з оригіналу, а з ксерокопії, або ж фотографії зроблені неакуратно — із обрізаними датами, печатками чи наказами про прийняття на роботу та звільнення.
Також заявку можуть не прийняти, якщо документи подані з чужого облікового запису або електронна адреса не збігається з даними, що містяться у системі Пенсійного фонду.
Окремо звертають увагу на помилки у самій трудовій книжці, допущені ще під час її оформлення. Наприклад, оцифрування не проведуть, якщо серед завантажених файлів немає титульної сторінки, відсутній підпис власника документа чи не внесено відмітку про зміну прізвища. Проблемою також можуть стати нечіткі печатки, відсутність підписів відповідальних осіб або інші неточності у записах про трудову діяльність.
У Пенсійному фонді радять перевіряти кожну сторінку трудової книжки — якщо виявлено виправлення без підтвердження, помилки у персональних даних або відсутні печатки, варто заздалегідь звернутися до роботодавця чи архівної установи для уточнення інформації. Це допоможе уникнути повторного подання документів і пришвидшить внесення даних до електронного реєстру.
НСЗУ запускає новий формат комунікації з пацієнтами — виїзні прийоми звернень у медичних закладах. Перший такий прийом відбувся у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
У НСЗУ пояснюють, що мета таких зустрічей — почути пацієнтів там, де вони фактично отримують медичну допомогу, та краще зрозуміти реальний досвід людей у межах Програми медичних гарантій.
Тривала непрацездатність: алгоритм дій для лікаря — якщо хвороба пацієнта затягується, продовження МВТН відбувається в рамках оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами. Лікарям важливо дотримуватися таких термінів та правил:
- контрольні терміни: направлення на експертну команду формується за 10 днів до досягнення пацієнтом 120 днів безперервної непрацездатності або 150 днів сумарно (з перервами) протягом поточного року;
- оформлення направлення: у документі обов’язково зазначаються всі попередні періоди непрацездатності, діагнози пацієнта та детальні відомості про створені МВТН;
- пріоритет розгляду: адміністрація медзакладу розглядає такі направлення першочергово (зазвичай упродовж 1–5 днів) і призначає найближчу дату засідання експертної команди.
Залежно від анамнезу пацієнта та прогнозів відновлення здоров’я експертна команда ухвалює одне з трьох рішень:
- продовження строку непрацездатності: якщо є чіткий позитивний прогноз на одужання. Витяг із рішення надсилається лікуючому лікарю для формування чергового МВТН;
- встановлення інвалідності: якщо відновити працездатність пацієнта за медичними показниками вже неможливо;
- завершення строку непрацездатності: якщо медичні підстави для подальшого перебування на лікарняному відсутні.
ЦІКАВО
Скільки коштів сплатили українці до Національного фонду охорони здоров’я Польщі (NFZ) -минулого року українцями було внесено близько 4 мільярдів злотих, водночас їх лікування обійшлося в 2,57 мільярда.
З 5 березня цього року частина українців у Польщі втратила право на безкоштовну медицину. Це люди, які не працюють і не можуть сплачувати внески – переважно люди похилого віку, хворі та інваліди. Раніше їхнє лікування оплачувала держава за спеціальним законом, який діяв з 2022 року.
За даними NFZ, лікування незастрахованих українців минулого року коштувало 723 мільйони злотих. Що становить меншу суму, за ту, яка залишилися в системі після сплати внесків працюючими українцями.
За даними статистики, у польських лікарнях і поліклініках працюють 7852 медики з України — це 4,7% від усіх фахівців у країні. При цьому українці становлять близько 4,3% населення країни. Водночас важливо зазначити, що у Польщі працює близько 3500 медсестер з України — 1,5% від загальної кількості в країні.
Середня пенсія на Хмельниччині – 6265 гривень. Найвищі пенсії традиційно у Києві — в середньому, 9 864 гривні. Найнижчі — на Тернопільщині, де середня виплата становить 5 612 гривень. Загалом лише у 8 регіонах пенсії дотягують до середнього рівня або перевищують його.
Варто зазначити, що майже кожен четвертий пенсіонер в Україні продовжує працювати — 2,8 мільйона українців. Їхня середня пенсія вища і становить близько 7,9 тисячі гривень на місяць.
Загалом 10,05 млн пенсіонерів налічується наразі в Україні. З січня по березень 2026 року пенсіонерів поменшало на 116 тисяч. Для порівняння, у середньому, Україна втрачає близько 170 тисяч пенсіонерів щороку. За чотири роки повномасштабної війни кількість пенсіонерів скоротилася на 740 тисяч.