Зміни та новації у нормативних документах – жовтень 2025

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені у жовтні 2025 року та новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

31 жовтня 2025 р. газета Голос України опублікувала Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 № 4643-ІХ. Цей закон затверджує Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 № 793/2025, за яким воєнний стан в Україні продовжують строком на 90 діб — з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року, а саме по 05 годину 30 хвилин 03 лютого 2026 року.

На період дії воєнного стану трудові відносини регулює не лише Кодекс Законів про працю України (далі – КЗпП), а й інші законодавчі акти з питань праці, зокрема, Закон України від 15.03.2022 №2136-ІХ«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136). Цей закону період дії воєнного стану має переважне право у низці питань, оскільки у його ч. 3 ст. 1передбачено:

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом

Отже, оскільки воєнний стан продовжено, то ми й надалі користуємося нормами Закону № 2136. А це, зі свого боку, впливає на робочий час і на час відпочинку працівників.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону №2136у період дії воєнного стану, зокрема, не застосовуються норми:

1. ст. 53 КЗпП щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
2. ч. 3 – 5 ст. 67 КЗпП, зокрема, щодо перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
3. ст. 73 КЗпП щодо святкових та неробочих днів.

Тобто, під час дії воєнного стану немає святкових (неробочих) днів у розумінні трудового законодавства, а отже немає передсвяткових днів, тому передсвятковий день не скорочується на годину; немає перенесення вихідних на наступний робочий день, якщо свято припадає на суботу чи неділю.

Святкові та неробочі дні є звичайними календарними днями. Якщо «колишній» святковий день припадає не на вихідний, то він буде звичайним робочим днем для тих працівників, в кого цей день робочий за графіком.

Таким чином, для  п'ятиденки з вихідними днями у суботу і неділю 24 грудня (четвер) – не є передсвятковим днем і не підлягає скороченню на одну годину; 25 грудня (п’ятниця) – Різдво Христове – не є святковим днем, звичайний робочий день за графіком; 31 грудня (середа) – не є передсвятковим днем і не підлягає скороченню на одну годину; 1 січня (четвер) – Новий рік – не є святковим днем, звичайний робочий день за графіком.

У зв'язку з цим слід розрахувати нову норму робочого часу на листопад, грудень 2025 року та січень, лютий 2026 року. Для цього необхідно видати відповідний наказ і проінформувати працівників.

Якщо роботодавець хоче зробити для працівників ці дні вихідними, то потрібно видати інший відповідний наказ, про визнання цих днів, днями, робота у які не проводиться, із відповідним зменшенням норми тривалості робочого часу.

У зв'язку з продовженням воєнного стану працівникам може бути надано відпустку без збереження зарплати на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 12 Закону № 2136по 2 лютого 2026 року включно. (нагадаємо, що ст. 12 Закону № 2136передбачено два види неоплачуваної відпустки через воєнний стан: — за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, яка надається будь-якому працівнику за його заявою, але за згодою роботодавця; за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, яка надається працівникам зі статусом внутрішньо переміщених осіб і тим, які перебувають за кордоном).

Відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 обмежена тривалістю, а саме надається тривалістю до 90 календарних днів, які виділені на весь час воєнного стану з урахуванням усіх продовжень. Тож, якщо працівник уже використав усі 90 календарних днів неоплачуваної відпустки, оформленої саме за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, то він уже не може претендувати на неї. Натомість працівник може звернутися до роботодавця з проханням надати відпустку без збереження зарплати за іншими підставами.

В період дії воєнного стану щорічні відпустки, соцвідпустки на дітей та відпустки при народженні дитини не продовжують на святкові та неробочі дні.

Також до 03.02.2026 податкові та ЄСВ-перевірки проводяться з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підр. 10 розд. XX ПКУ (зокрема, тільки за наявності безпечних умов); до 03.05.2026 ще можуть видаватися / оплачуватися паперові листки непрацездатності; до 03.02.2026 дистанційна робота може запроваджуватися наказом  без обов’язкового укладення письмового трудового договору; за мобілізованими працівниками продовжуємо зберігати місце роботи та посаду; можливе призупинення дії трудового договору за наявності об'єктивних на те причин (ст. 13 Закону № 2136).

15 жовтня 2025 року Національна служба посередництва і примирення за підтримки Офісу Ради Європи в Україні, у партнерстві з Міжнародною організацією праці, Закарпатською обласною військовою адміністрацією, Ужгородським національним університетом та ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка провели міжрегіональний форум «Соціальний діалог як основа належного врядування та соціальної згуртованості на шляху України до ЄС».

Участь у форумі взяли представники Офісу МОП в Україні, Представництва ЄС в Україні, Офісу Ради Європи, а також керівники та представники спільних представницьких органів сторони профспілок та роботодавців, репрезентативних на національному рівні всеукраїнських об'єднань профспілок та організацій роботодавців, Національної тристоронньої соціально-економічного ради, територіальних тристоронніх соціально-економічних рад, центральних та інших органів державної влади. Від ФПУ участь взяли Є.Драп’ятий, заступник Голови ФПУ, та І.Орловська, керівник управління соціального діалогу та колективно-договірного регулювання апарату ФПУ.

У рамках двох сесій на тему «Соціальний діалог як основа належного врядування: міжнародні стандарти та зобов’язання України» та «Побудова ефективного соціального діалогу в Україні: національний та регіональний аспект» відбулися дискусії, що охопили ключові виклики та механізми адаптації. Учасники заходу зосередили увагу на гармонізації трудового законодавства України з правом Європейського Союзу та необхідності посилення ролі соціальних партнерів, особливо в умовах воєнного стану.

Обговорення підкреслило критичне значення колективно-договірного регулювання як інструменту забезпечення соціальної стабільності та захисту прав працівників від кулуарних рішень, а також окреслило шляхи трансформації соціального діалогу з декларативного механізму в дієву основу для прийняття публічних управлінських рішень.

31 жовтня у Кабміні відбулася робоча зустріч Голови ФПУ Сергія Бизова з Прем’єр-міністром України Юлією Свириденко. Під час зустрічі сторони обговорили питання подальшого розвитку ефективного соціального діалогу між урядом, профспілками та роботодавцями, як ключового інструменту формування справедливої соціально-економічної політики держави.

С.Бизов наголосив на важливості ухвалення соціально-економічних рішень, які стосуються прав та гарантій працівників, із безпосередньою участю профспілок. Саме спільна відповідальність сторін соціального діалогу дозволить забезпечити стабільність у суспільстві, зростання добробуту громадян і сталий розвиток економіки.

Сторони домовилися активізувати роботу спільних дій Уряду та профспілок спрямованих на створення гідних умов праці та забезпечення належного рівня оплати праці.

Під час зустрічі також порушувалося питання підготовки та широкого громадського обговорення проєкту нового Трудового кодексу України. Важливим напрямом подальшої співпраці визначено початок діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України, яка має стати платформою для відкритого діалогу та вироблення узгоджених рішень між представниками влади, профспілок і роботодавців.

Обговорювалося питання щодо проведення підготовчої роботи над проєктом нової Генеральної угоди між Урядом, роботодавцями та профспілками, що визначатиме основні принципи та зобов’язання сторін у сфері трудових і соціально-економічних відносин на найближчі роки.

Детальніше

Держава буде бачити дані про місце проживання та рух коштів на рахунках громадян, які надають послуги чи продають речі через онлайн-платформи - банки на запит Податкової служби будуть розкривати дані щодо операцій за рахунками підзвітних продавців, а цифрові платформи повинні будуть передавати дані про їх місце проживання.

Верховна Рада вже наступного тижня може прийняти за основу законопроект №14025, який передбачає не лише оподаткування для осіб, які систематично продають речі, надають побутові послуги, здають нерухомість в оренду як в Україні, так і за кордоном тощо, через онлайн-платформи, але й розкриття банками інформації, яка становить банківську таємницю податковій службі стосовно підзвітних продавців.

Також держава отримає під цифрових платформ персональні дані осіб, які систематично отримують заробітки через онлайн-платформи, зокрема про їх місце проживання. Для тих, хто здає нерухомість в оренду – дані про її місцезнаходження.

Як зауважило Головне науково-експертне управління Верховної Ради, запропонований Кабміном обсяг звітування операторами платформ, покладення на підзвітного та кваліфікованого операторів платформи функцій податкового агента містять ризики закриття доступу до відповідних платформ для резидентів України, що може негативно позначитись на розвитку національної економіки.

Так, до закону «Про банки і банківську діяльність» внесуть доповнення, відповідно до якого інформація, що становить банківську таємницю, розкривається банками на запит Державної податкової служби щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців. А саме, відомості про операції зарахування коштів на поточні рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номер поточного рахунка – у випадку проведення звірки даних щодо суми доходів від здійснення звітної діяльності, отриманої такою фізичною особою.

Підзвітним продавцем є користувач платформи (фізична особа чи організація), який зареєстрований на платформі, і здійснює звітну діяльність (хоча б одну операцію) протягом звітного періоду, або якому виплачується чи зараховується винагорода.

Звітна діяльність — будь-який з таких видів діяльності, що здійснюється продавцем через платформу за винагороду:

• надання в оренду нерухомого майна, у тому числі житлової та нежитлової нерухомості, а також будь-якого іншого нерухомого майна та місць для паркування;
• особисті послуги;
• продаж товарів;
• надання в оренду транспортних засобів.

Особистою є послуга, що надається протягом певного часу чи за завданням користувача платформи однією або кількома особами, які діють самостійно або від імені організації, і вона може надаватись або виконуватись фактично або онлайн.

Підзвітними продавцями будуть вважатися не лише українці, які здійснюють таку діяльність в Україні, але й ті, хто надає в оренду нерухоме майно, розташоване в країнах, які є сторонами Багатосторонньої угоди DPI, або іншої угоди. Тобто, й ті, хто здає в оренду квартири чи домівки у країнах ЄС та деяких інших.

Підзвітний оператор платформи повинен застосовувати заходи належної комплексної перевірки для підзвітних продавців. У тому числі громадян України — активних продавців та тих хто надає в оренду нерухоме майно, розташоване в Україні. Причому щодо продавця, який здійснює звітну діяльність з надання в оренду нерухомості, підзвітний оператор платформи встановлює адресу кожної одиниці оголошення об’єкта нерухомості.

Підзвітні оператори платформи зобов’язані щороку до 31 січня подавати до Податкової служби звіт про доходи підзвітних продавців. Звітним періодом вважається попередній календарний рік.

Щодо кожного підзвітного продавця подаватимуть  податківцям — прізвище, ім’я, по батькові; адресу місця проживання; ідентифікаційний податковий номер; індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість такого продавця, за наявності; дату народження номер банківського або платіжного рахунку (якщо він відомий оператору платформи); якщо винагороду за здійснення звітної діяльності отримує інша особа, відмінна від продавця, крім номера банківського або платіжного рахунку, ім’я чи найменування власника рахунку, на який сплачується (зараховується) винагорода (якщо ця інформація відома оператору платформи); загальну суму винагороди, сплачену (зараховану) протягом кожного календарного кварталу звітного періоду, та обсяг операцій звітної діяльності, щодо яких її було сплачено (зараховано) тощо.

При цьому підзвітні оператори платформи зобов’язані зберігати всі документи, надані продавцями, не менше 1825 днів з дня, наступного за граничним строком подання звіту.

Увага ! Змінами передбачено, що під час відкриття поточного рахунку підзвітного продавця платник податку зобов’язаний надати банку згоду на розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, зокрема інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, а саме відомості на визначену дату або за визначений період часу операції про зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта та номер рахунку контрагента, на запит контролюючого органу.

Пропонується додати норму, відповідно до якої Податкова служба матиме право отримувати безоплатно від банків інформацію щодо операцій за поточними рахунками підзвітних продавців, а саме відомості на визначену дату або за визначений період часу про операції зарахування коштів на поточні рахунки; призначення платежу; ідентифікаційні дані або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта; та номер поточного рахунку контрагента у разі проведення звірки даних щодо суми доходів від здійснення звітної діяльності, отриманої фізичною особою — підзвітним продавцем.

Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття поточного рахунку фізичної особи — підзвітного продавця.

Причому для запитів про надання банками інформації щодо поточних рахунків підзвітних продавців не потрібне рішення суду !!!.

Також законопроект передбачає відповідальність за невиконання вказаних вимог. Неповідомлення ФОП та фізичними особами — підзвітними продавцями, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг чи емітенту електронних грошей при відкритті рахунку або електронного гаманця – штраф 680 грн за кожний випадок неповідомлення.

Неподання банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей податковій у строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків чи електронних гаманців платників податків, поточних рахунків фізичних осіб — підзвітних продавців – тягне 680 грн штрафу за кожний випадок неподання або затримки. А неподання підзвітним оператором платформ звіту про доходи підзвітних продавців —штраф у 100 розмірів мінімальної зарплати. Тобто, 800 тисяч грн станом на 2025 рік. Сплата такого штрафу не звільняє підзвітного оператора платформи від обов’язку подання звіту про доходи підзвітних продавців.

Також будуть штрафи, якщо цифрова платформа передає неповні дані, наприклад, не вказує дійсне місце проживання продавця. Штрафи будуть передбачені, якщо платформа видалить документи з персональними даними підзвітних продавців раніше, ніж треба.

Наразі законопроект передбачає, що якщо фізична особа — підзвітний продавець протягом звітного періоду (календарного року) здійснила не більш трьох продажів товарів через платформу на загальну суму, що не перевищує еквівалент 2 000 євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, така особа має право не відкривати поточний рахунок у банку для здійснення звітної діяльності, а використовувати наявні поточні рахунки в банку, відкриті для власних потреб. Втім, така особа все одно зобов’язана повідомити про номер (реквізити) такого рахунку підзвітного оператора платформи або кваліфікованого оператора платформи, що є податковим агентом.

Слід зауважити, що Кабмін вже заклав в законопроект №14000 про державний бюджет на 2026 рік доходи від прийняття цього закону. Також прийняття цього закону було передбачене у Меморандумі з МВФ.

Урядова постанова передбачає утворення транзитних центрів і обов’язок місцевої влади залучати для евакуації населення транспорт усіх форм власності — як державний, так і приватний. Кабмін опублікував постанову від 10.10.2025 №1307, прийняту 10 жовтня, якою вносяться зміни до постанов щодо евакуації населення із територій активних та можливих бойових дій. Документ розширює механізми організації евакуації, визначає нові ролі органів влади, залучення волонтерів та міжнародних організацій, а також запроваджує систему електронної координації.

До проведення евакуаційних заходів тепер можуть залучатися — за згодою — міжнародні гуманітарні та неурядові організації, у тому числі іноземні, а також волонтерські об’єднання. Місцева влада зобов’язана залучати транспорт усіх форм власності — як державний, так і приватний. У разі безпосередньої загрози життю населення — усі доступні транспортні засоби можуть бути мобілізовані для евакуації.

Окремим елементом системи стане транзитний центр — місце короткострокового перебування евакуйованих осіб. Тут забезпечуватимуть реєстрацію, харчування, медичну допомогу, психологічну підтримку та юридичні консультації.

Постанова вводить новий розділ у порядок евакуації — «Особливості евакуації населення з територій можливих та активних бойових дій». Місцева влада зобов’язана невідкладно скликати комісії з питань евакуації після включення території до переліку зон бойових дій чи окупації. Такі комісії розробляють плани евакуаційних заходів, визначають маршрути, пункти збору, проміжні та приймальні пункти.

Впроваджується державна інформаційна система координації евакуації, адміністратором якої стане Міністерство соціальної політики. Через неї органи влади обмінюватимуться даними про евакуацію, розміщення людей і надання допомоги.

Транзитні центри мають бути обладнані для прийому всіх категорій населення, зокрема маломобільних груп. Передбачено базовий набір послуг — місце для відпочинку, продукти, питна вода, медична та психологічна допомога, інформація про фінансову підтримку. Тривалість перебування у центрі — до 3-х діб, у виняткових випадках — не більше 7.

При транзитних центрах створюватимуться мультидисциплінарні команди — фахівці соціальної, медичної, правової та психологічної сфер. Вони оцінюватимуть потреби евакуйованих, допомагатимуть із документами, працевлаштуванням, соціальними виплатами та подальшим розселенням.

Витрати на утримання пунктів евакуації та транзитних центрів покладаються на місцеві органи влади, а також можуть фінансуватися з інших джерел, не заборонених законом.

ВРУ оголосила старт публічного обговорення проектів трьох розділів Цивільного Кодексу — «Право інтелектуальної власності», «Спадкове право» та «Міжнародне приватне право». Наразі вже завершено роботу над книгою 1 «Загальна частина», яка пройшла перше читання у парламенті, а також над книгою 2 «Особисті права», що нині проходить громадське обговорення.

Цікавими є, наприклад, два законопроекти, згідно норм яких увихідні можна не відповідати на робочі дзвінки: у Раді пропонують узаконити інформаційний спокій – У ВРУ зареєстровано два законопроєкти від 21.09.2025№14056«Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги першої»; від 21.09.2025 №14057«Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку з оновленням (рекодифікацією) положень книги другої», якими пропонується оновити положення Цивільного кодексу. Одне з нововведень – право на інформаційний спокій, що дозволить працівникам не відповідати на робочі дзвінки та повідомлення у неробочий час без ризику дисциплінарних наслідків

Національна асоціація адвокатів України (НААУ) до цих актів надала зауваження і пропозиції. Серед них й до ст. 306-4 ЦКУ, якою запроваджується право на інформаційний спокій. Так, передбачається, що працівник матиме право на інформаційний спокій, зокрема можливість не брати участь у робочих, службових, професійних та/або інших комунікаціях (відповідати на дзвінки, електронні листи, повідомлення в месенджерах тощо) у:

1. неробочий час;
2. вихідні та святкові дні;
3. під час перебування у відпустці;
4. поза часом, який визначений договором.

Якщо ж працівник скористається правом на інформаційний спокій, тобто не відповідатиме на робочі дзвінки чи повідомлення у свій неробочий час, у вихідні або під час відпустки – роботодавець не матиме права його за це карати, позбавляти премій, змінювати умови праці чи застосовувати будь-які інші покарання.

Пропозиції НААУ – додаємо окремим файлом. 

ТЦК та СП отримають доступ до особистих даних громадян — які саме відомості збиратимуть — у межах оновленої системи військового обліку ТЦК та СП зможуть отримувати дані українців із державних реєстрів – від місця реєстрації до освіти, сімейного стану та медичних відомостей. Таким чином, ТЦК та СП, ймовірно, буде володіти майже всіма даними про військовозобов’язаних чоловіків та жінок.

Наприклад, адвокат К.Аніщенко зазначила, що для ТЦК та СП може бути доступною інформація з демографічного реєстру про місце реєстрації військовозобов’язаного. Якщо в додатку «Резерв+» немає інформації про інше місце реєстрації, то чоловіка будуть ставити на облік за адресою реєстрації.

Щодо медиків та про інших, хто має спеціальність, суміжною з військово-обліковою, то дану інформацію надає вищий навчальний заклад або технікум, коледж – надає інформацію про те, що особа закінчила навчання та отримала медичну спеціальність. Постановка на військовий облік відбувається за місцем реєстрації або місцем перебування військовозобов’язаної особи.

Навчальний заклад зобов’язаний надавати відповідь для ТЦК, якщо такий запит буде. В адвокатській практиці був випадок, коли жінка мала фармацевтичну освіту, але працювала звичайним продавцем. Але на запит ТЦК підприємство надало інформацію, що в них є особа, яка має фармацевтичну спеціальність. В трудовій книжці був запис про цю освіту.

Інформацію про місце фактичного проживання військовозобов’язаного ТЦК та СП може дізнатись, якщо законослухняна особа змінить інформацію про фактичне місце свого перебування. Якщо особа зареєстрована за однією адресою, а фактично перебуває за іншою, то вона не звільняється від обов’язку стати на військовий облік за місцем фактичного перебування.

Реєстр актів цивільного стану є у розпорядженні ДРАЦС. Чи буде інформація про сімейний стан особи у розпорядженні ТЦК та СП – це залежатиме від того, наскільки фахово буде складений запит працівниками ТЦК та СП на отримання вказаної інформації. Наприклад, є випадки, коли ТЦК запитує у ДРАЦС виписку з реєстрів, яких не існує — чи є інші діти у матері, яка потребує догляду та син якої хоче отримати відстрочку. Мали місце випадки, коли повістки від ТЦК та СП були прикріплені до платіжок, за якими мешканці квартири сплачують комуналку.

Інший адвокат, Р.Сімутін інформує, що ТЦК та СП можуть мати доступ і до медичної документації. Також у демографічному реєстрі, яким, ймовірно, зможе користуватись ТЦК та СП, є відомості про паспортні дані особи.

Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ І.Тимочко повідомив, що Реєстр виборців стане основним джерелом інформації для оновлення даних військовозобов’язаних.

Висновок: система, яка буде ставити військовозобов’язаних на облік, може отримати доступ до таких даних:

1. Прізвище, ім’я, по батькові.
2. Фото.
3. Місце реєстрації.
4. Інформацію про сімейний стан.
5. Інформацію про стан здоров’я.
6. Ймовірно, обмежена частина інформації від банків, але не про стан банківських рахунків.

Джерело: ТСН

09.10.2025 року прийнято Закон № 1333 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану». 31 жовтня його підписав Президента. Коротко про зміни:

1. Вносяться  зміни до п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Закон фактично узаконює тимчасове бронювання військовозобов'язаних без документів, не на обліку, в розшуку тощо, але на короткий строк — 45 днів. Після набуття змін можуть бути заброньовані навіть ті, хто має:

• • відсутні чи оформлені неналежним чином військовооблікові документи;
  • особа не перебуває на військовому обліку;
  • не уточнили персональних даних, передбачених законом;
  • перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку (крім тяжких випадків).

Строк бронювання для таких працівників — до 45 календарних днів від дати укладення трудового договору і не більше одного разу на рік. Якщо за цей час працівник усунув порушення — він може бути заброньований на загальних підставах. Бронювання не звільняє від відповідальності за порушення військового обліку.

2. Випробувальний строк для військовозобов'язаних без документів — доповнено ч.3 ст. 2  Закону №2136 дозволом критично важливим підприємствам (з оборонної чи економічної сфери) укладати трудові договори з військовозобов'язаними, навіть якщо у них відсутні або оформлені неналежно військово-облікові документи; вони не перебувають на військовому обліку; не уточнили персональні дані; або перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку. Строк випробування при прийнятті на роботу — не більше 45 календарних днів для будь-якої категорії працівників. Протягом цього періоду прийняття таких осіб не вважатиметься порушенням для роботодавця за порушення ведення військового обліку.

3. Нова підстава звільнення — за неприведення  військово-облікових документів в порядок — доповнили ч.4 ст.5 Закону №2136 дозволом звільнити військовозобов'язаного працівника під час воєнного стану, якщо він був прийнятий на роботу до критично важливого підприємства і протягом строку бронювання (45 днів) не привів своїх військово-облікових документів у відповідність до вимог закону. Це є правом роботодавця, а не обовʼязком. Тобто Закон фактично дозволяє звільнення за причиною, яка не передбачена КЗпП, виділяє певну категорію працівників, що є дискримінацією, і не стосуються трудових прав.

За висновком правників, Закон № 56499 — це спроба знайти компроміс між потребою роботодавців у кадрах і обов'язком держави контролювати військовий облік.  Для працівників із проблемними документами він відкриває тимчасове «вікно легалізації» на 45 днів. Як зауважило ГЮУ ВРУ, зазначене коло військовозобов’язаних є фактично тими особами, які порушили законодавство і, як наслідок, щодо таких осіб повинно розглядатися питання про їх притягнення до адміністративної (статті 210, 210-1 КУпАП) або кримінальної (стаття 337 КК) відповідальності.

«За такого законодавчого підходу, коли законом «дозволяється» як виняток для підприємств, установ, організацій, які є критично важливими, приймати на роботу та відповідно бронювати таких осіб, прийняття яких на інші підприємства, установи, організації відповідно до закону не може бути здійснено, оскільки це буде порушенням законодавства, відбудеться певне нівелювання ролі юридичної відповідальності за вказані правопорушення. Такий механізм «спеціальної амністії» знівелює гарантований статтею 24 Конституції України принцип рівності перед законом.

Крім того, положення про те, що бронювання таким військовозобов’язаним надається не більше одного разу на один календарний рік, дозволяє застосовувати його щодо певного військовозобов’язаного щорічно у разі завершення вказаного строку бронювання (45 календарних днів) у попередньому календарному році» – підкреслило ГЮУ ВР.

Строк випробування під час прийняття на роботу не може пов’язуватись з періодом, необхідним для усунення порушень правил військового обліку, оскільки випробування встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Звільнення працівника в період випробування можливе лише у разі невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі, а не у зв’язку з неприведенням своїх військово-облікових документів у відповідність з вимогами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Також Закон про бронювання розшукуваних ТЦК чоловіків на критичних підприємствах не звільняє їх від штрафів та загрози кримінальної відповідальності.

У КЗпП з’явився новий вид трудового договору   — 02.09.2025 набрав чинності Закон України від 21.08.2025 №4574-ІХ«Про професійну освіту» (далі – Закон №4574), яким внесені зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі до Кодексу законів про працю (далі – КЗпП). Цей Закон надає можливість роботодавцям офіційно укладати студентські трудові договори та залучати здобувачів освіти до роботи під час навчання. Також скасовано норми про обов’язкове працевлаштування молодих спеціалістів.

Доповнено статтю 21 КЗпП«Трудовий договір». А саме, запроваджено студентський трудовий договір – це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій. Строк дії такого договору не може перевищувати строк навчання

Крім того, виключено частину другу статті 197 КЗпП, якою передбачалось надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями.

Також Законом №4574скасовані деякі норми стосовно професійної підготовки, підвищення кваліфікації, виробничого навчання працівників, а саме – виключено статті 201, 204, 205та 206 КЗпП.

ВРУ проголосувала постанову про неможливість проведення місцевих виборів під час війни — Верховна Рада 8 жовтня прийняла постанову №14031 -  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4621-IX#Text про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування. Її ініціювали спікер парламенту Р.Стефанчук та перший віце-спікер О.Корнієнко та інші.

Постанова передбачає неможливість проведення місцевих виборів під час воєнного стану. За словами народного депутата В.Безгіна, постанова потрібна, щоб ніхто не ставив під сумнів законність діяльності місцевих рад.

У постанові пропонується визнати, що організація підготовки та проведення місцевих виборів із дотриманням національного законодавства, європейських стандартів демократичних виборів є неможливими в умовах військової агресії РФ проти України та запровадженого у зв’язку з цим в Україні воєнного стану. Також наголосити, що відповідальність за неможливість своєчасної організації підготовки та проведення місцевих виборів несе РФ.

В постанові зазначається, що сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради та сільські, селищні, міські голови є повноважними, крім тих, повноваження яких достроково припинені в установленому законом порядку, до обрання нового складу відповідної місцевої ради, сільського, селищного, міського голови на наступних місцевих виборах.

У той же час 7 жовтня 2025 року Парламентський комітет з питань організації державної влади рекомендував прийняти законопроект №14029 (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57278), який передбачає, що керівний склад місцевих державних адміністрацій – голови та їх заступники – є державними службовцями. Також пропонується передбачити, що голови і заступники місцевих державних адміністрацій призначаються за результатами конкурсу на посаду, проведеного в порядку, визначеному законодавством про державну службу.

А для заміщення посад голів місцевих державних адміністрацій створюється кадровий резерв, який формується шляхом відбору за результатами конкурсу. Кандидатури для призначення на посаду голови місцевої державної адміністрації можуть вноситися з числа осіб, які обіймають посаду голови місцевої державної адміністрації в іншій адміністративно-територіальній одиниці (в порядку переведення) або визначені переможцями конкурсу на зайняття посади голови місцевої державної адміністрації (у разі прийняття рішення про оголошення такого конкурсу) і навіть звільнені з посади голови місцевої державної адміністрації у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду або за власним бажанням (протягом не більше двох років з дня звільнення станом на дату внесення кандидатури). За наявності обґрунтованих підстав Президент може порушити перед Кабміном питання про призначення головою місцевої державної адміністрації іншої кандидатури.

Граничний строк перебування на посаді голови місцевої державної адміністрації в одній адміністративно-територіальній одиниці становить 3 роки.

Уряду пропонують доручити протягом 6 місяців подати на розгляд Верховної Ради законопроект щодо розмежування повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, а також між рівнями місцевого самоврядування.

8 жовтня 2025 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект №14048 про нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57335). Пропонується, що нагляд здійснюватиме за обласним рівнем самоврядування – центральний орган виконавчої влади, визначений Кабміном; за районним рівнем самоврядування та перший рік за базовим рівнем самоврядування – ОДА; за базовим рівнем самоврядування через рік після запуску наглядових процедур – РДА.

Водночас ГНЕУ ВРУ вказало, що «є підстави вважати, що процедура контролю за всіма правовими актами (як за нормативно-правовими, так і за індивідуальними), що приймаються у системі місцевого самоврядування, з боку «органу забезпечення законності» виглядає надмірною та такою, що не узгоджується з принципами, закріпленими у Європейській хартії місцевого самоврядування, де зазначається, що «адміністративний нагляд за органами місцевого самоврядування здійснюється таким чином, щоб забезпечити домірність заходів контролюючого органу важливості інтересів, які він має намір охороняти». Також передбачені норми про кадровий резерв на посади голів РДА.

Раніше нардепи провалили голосування за законопроект №13150 «щодо забезпечення законності актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування». Депутати пропонували, аби цим забезпеченням законності актів обласних рад та відповідних посадових осіб місцевого самоврядування займався орган виконавчої влади, який визначить Кабмін. Також орган, визначений Кабміном, зміг би зупиняти дію акта з одночасним зверненням до суду з позовом про визнання його незаконним та скасування. Надалі суд міг би ухвалити рішення про визнання незаконними актів та правочинів, прийнятих чи вчинених на основі актів місцевого самоврядування, незважаючи на те, що учасники таких правочинів не знали і не могли знати про незаконність таких рішень.

Також наведемо позицію Асоціації міст України про необхідність вилучення із законопроєкту №14048 норми, яка дозволяє нагляд за актами органів місцевого самоврядування індивідуальної дії та суперечить частині 1 статті 8 Європейської хартії місцевого самоврядування, а саме: «… редакцію частини п’ятої нової статті 16-1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» «Державний нагляд за актами органів місцевого самоврядування здійснюється місцевими державними адміністраціями щодо: 1) нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування; 2) індивідуальних актів, що приймаються / видаються органами місцевого самоврядування з порушенням закону, перевищенням повноважень або з порушенням процедури їх прийняття / видання.» замінити на редакцію «Державний нагляд за актами органів місцевого самоврядування здійснюється місцевими державними адміністраціями за актами органів місцевого самоврядування, виданими на виконання делегованих державою повноважень, на відповідність їх закону», для його підтримки в цілому».

Верховна Рада ухвалить новий закон про внутрішньо переміщених осіб, яким посилить цифровізацію їх обліку — чинний Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» буде скасовано, натомість ухвалять новий, яким ще більше цифровізують облік ВПО, а також автоматично будуть вважати їх жителями тієї територіальної громади, де їх взяли на облік.

Верховна Рада 17 жовтня прийняла рішення про розгляд у другому читанні законопроекту №12301 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45414 ). Після прийняття нового закону буде скасований нині чинний Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Також уряду доручається затвердити порядок проведення оцінювання потреб внутрішньо переміщеної особи і ступеня інтеграції ВПО за місцем проживання та забезпечити проведення відповідного оцінювання з відображенням інформації в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО та в інтегрованих з нею інформаційно-комунікаційних системах.

Довідка про взяття на облік ВПО, видана до набрання чинності цим законом, залишиться чинною та не потребуватиме заміни. Водночас ця довідка може бути замінена на витяг з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО за заявою особи — для єдиного державного обліку ВПО створюється Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб. Відповідальним за ведення бази є Мінсоцполітики. Внутрішньо переміщеній особі гарантується право на безоплатний доступ через електронний кабінет до будь-якої інформації про неї, що міститься в базі даних про ВПО.

У разі зміни місця проживання або повернення до покинутого місця проживання внутрішньо переміщена особа повідомляє про це районну, районну у місті Києві або Севастополі державну адміністрацію, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради або ЦНАП протягом 30 днів з дня прибуття до нового місця проживання або повернення до покинутого місця проживання.

Зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою про зняття з обліку як ВПО; про повернення до покинутого місця проживання; у зв’язку з виїздом за кордон на постійне проживання.

Зняття з обліку ВПО здійснюється державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради без отримання заяви від особи, якщо особа не повідомила у строк про зміну місця проживання; особа не повідомила у строк про добровільне повернення до покинутого місця проживання; особа виїхала за межі України на постійне проживання або відсутня в Україні більше 90 днів поспіль чи 180 днів сукупно протягом року; особа подала завідомо недостовірні відомості, які стали підставою для взяття на облік; відновлено умови для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання тощо.

Внутрішньо переміщена особа реалізує право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, на місцевих виборах та референдумах. Внутрішньо переміщені особи є жителями територіальної громади, в якій вони перебувають на обліку, та мають право користуватися всіма формами участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення відповідно до закону за місцем проживання.

Також законопроект передбачає порядок звільнення ВПО, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території, а також на територіях, на яких ведуться бойові дії, від негативних наслідків невиконання грошових зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики.  Так, загальна сума процентів за кредитним договором чи договором позики, боржником за яким є ВПО, яка в період після дати початку тимчасової окупації/бойових дій покинула своє місце проживання на ТОТ, а також на територіях, на яких ведуться бойові дії, не може перевищувати суму процентів, нараховану протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором. За невиконання чи неналежне виконання цією ВПО зобов’язань за кредитним договором чи договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.

Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором чи договором позики, позичальником за яким є ВПО без згоди боржника забороняється.

Дія положень поширюється виключно на кредитні договори та договори позики, укладені до дати початку тимчасової окупації/бойових дій з позичальниками, які після зазначеної дати покинули своє місце проживання на ТОТ, а також на територіях, на яких ведуться бойові дії. Дія положень не поширюється на заборгованість ВПО, які покинули своє місце проживання на ТОТ, а також на територіях, на яких ведуться бойові дії та у яких станом на дату початку тимчасової окупації/бойових дій було наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами чи договорами позики.

Верховна Рада планує скасувати Закон про звернення громадян – депутати розглянуть в цілому законопроект Кабміну, яким пропонується скасувати закон про звернення громадян і викласти порядок звернень до органів влади в іншій редакції, а експерти попередили про ризики звуження прав.

Рекомендацію про прийняття в другому читанні та в цілому як закону законопроекту Кабміну №11082 вже надав Комітет Верховної Ради з питань прав людини. Законопроект 11082 передбачає, що з дня набрання ним чинності як законом втрачає чинність Закон «Про звернення громадян». Уряд пояснює, що такі зміни зумовлені вступом в силу Закону №2073-ІХ «Про адміністративну процедуру», який по-новому регулює відносини органів влади з громадянами.

Як відмітило Головне юридичне управління ВРУ, законопроектом пропонується врегулювати право на звернення з вужчого кола питань, ніж це гарантується Конституцією, оскільки вищезазначеними законами регулюються питання щодо іншого порядку подання та розгляду звернень, ніж це передбачено законопроектом.

На думку ГЮУ ВР, деталізація видів звернень на рівні закону істотно звужує зміст поняття звернення та створить значні проблеми при ідентифікації таких категорій, ведення їхнього обліку та розгляду на практиці.

Формулювання та деталізація розподілу по категоріям звернень не враховують усі можливі види звернень, які підпадають під дію конституційно-правого інституту, та потенційно можуть створити перешкоди і складнощі на практиці як для громадян, так і для посадових осіб, відповідальних за їх прийом та реєстрацію. Крім того, довільність трактування понять «повідомлення про проблему або про порушення законодавства України» та «скарга» можуть створити перешкоди щодо обмеження кількості подання скарг за результатами розгляду звернення.

Законопроект передбачає, що суб’єкт звернення має право бути присутнім при розгляді звернення. Але таке право суб'єкта звернення не гарантується обов'язком суб'єкта розгляду його забезпечити. При цьому формальне недотримання права на присутність суб'єкта звернення під час, фактично «друку відповіді на звернення» посадовою особою суб’єкта розгляду може бути підставою для визнання таких дій протиправними в судовому порядку.

22 жовтня у Верховній Раді зареєстровано законопроект №14141 Про внесення змін до КЗпП України щодо електронного документообігу при працевлаштуванні». (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/58436 ). Пропонується частину 4 статті 24 КЗпП пропонують викласти в новій редакції. Вона передбачає можливість укладання трудового договору в електронній формі. А ідентифікація особи працівника буде здійснюватись через підписання договору КЕП або удосконаленим електронним підписом (УЄП).  Тобто працівник може подати документи та підписати договір онлайн.

Сторони можуть домовитися про створення, пересилання та зберігання електронних документів та ведення кадрового документообігу в електронній формі.

22 жовтня 2025 року Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянув питання посилення біобезпеки, доступу до медичного канабісу, створення наглядових рад і відповідальність постачальників ліків. Зокрема висловлювалась думка про відновлення конкурсів на посади керівників закладів і створення наглядових рад. Причому пропонують розглянути можливість участі МОЗ у роботі рад та при призначенні керівників медзакладів із правом блокуючого голосу.

Детальніше про засідання Комітету за посиланням (https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/267432.html)

Розпочато формування планів щодо законодавчих ініціатив у сфері охорони здоров’я на 2026 р. На своїй сторінці у Facebook заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції М.Слободніченко повідомила, що мова йде про євроінтеграційні зобов’язання. Серед ключових євроінтеграційних напрямів роботи на 2026 р. визначено наступні:

1. Зміни до Закону України «Про лікарські засоби» — створення органу державного контролю та пов’язані із цим регуляції. Термін реалізації — I квартал 2026 р.
2. Законодавчі зміни щодо SоHO (substances of human origin — речовини людського походження: тканини, клітини, кров) у зв’язку з набуттям чинності нового регламенту ЄС у 2027 р. Очікуваний термін — IV квартал 2026 р.
3. Розвиток транскордонної медицини та впровадження картки медичного страхування, що потребуватиме внесення змін до законодавства. Початок поетапної реформи заплановано на III квартал 2026 р.
4. Оновлення нормативного поля у сфері наркополітики, зокрема окреме регулювання прекурсорів. Термін — IV квартал 2026 р.

Проте представник МОЗ інформувала, що план роботи ще обговорюється, як і строки. Наприклад, нардеп Н.Южаніна висловилась в ЗМІ щодо спільного проєкту МОЗ та Світового Банку «Трансформація охорони здоров'я шляхом реформи та інвестицій в ефективність» (THRIVE), який планується продовжувати.

Так, його мета — підвищення ефективності Програми медичних гарантій і розвиток спроможності системи охорони здоров’я. Загальний обсяг фінансування — 1,2 млрд доларів, з яких уже підписано угод на 449 млн кредитних та 5 млн грантових коштів. Черговий транш — 30 млн доларів — надійшов цього року АВАНСОМ для продовження реформи Програми медичних гарантій. Причому кошти підуть на посилення спроможності НСЗУ моніторити діяльність лікарень і підвищувати якість медичних послуг. До кінця року уряд очікує ще 249 млн доларів за SURGE та 17,5 млн — за THRIVE. Нардеп зауважує, що більшість із цих коштів — кредити, «…які доведеться повертати нам, нашим дітям і онукам. Тож питання залишається: чи не занадто дорого обходиться Україні підтвердження таких «результатів реформ»?.

На думку експертів, які проаналізували стосторінковий документ — офіційний Операційний посібник до реформи THRIVE, затверджений наказом МОЗ №2119 від кінця 2024 року — це технічний сценарій демонтажу державної медицини, з чітко прописаними механізмами, ролями та метою: замінити право на лікування — сервісом за умов ринкової доцільності. Це остаточна ліквідація моделі Семашка і  зняття з держави обов’язку лікувати громадянина. НСЗУ стає монополістом — і податковою одночасно, у рамках THRIVE НСЗУ отримує автономію центрального органу виконавчої влади, тобто передбачається передача функцій МОЗ до квазіринкового регулятора, який самовільно змінює тарифи, контролює та штрафує лікарні і навіть отримує частку бюджету на власний апарат.

Експерти вважають, що така програма не є реформою, а рейдерським захопленням медичного простору. Свідченням є, наприклад, те що в тексті документа термін «пацієнт» зникає, натомість — «отримувач послуги», «пакет», «DLI», «результативність». Усе зводиться до фінансових індикаторів. НСЗУ оцінює заклади за KPIs, тарифи змінюються «динамічно», а вся медицина переводиться у систему, де тільки результативне лікування  має сенс.

Усередині THRIVE чітко вбудовані механізми, які дозволяють лікарням збанкрутувати у запровадженій новій системі фінансування і знімають з громад обов’язок фінансувати КНП, адже після корпоратизації вони більше не є бюджетними установами.

Все це без публічного обговорення і пояснення суспільству, що ПМГ — це вже не гарантія, а механізм сортування, медицина — набір суб’єктів ринку, пацієнт — покупець, лікарня — корпорація. (посилання — https://moz.gov.ua/.../336b01.../dn_2119_19122024_dod.pdf...)

Тобто за останні роки мова про справжню страхову медицину вже не йде.

Кабмін вніс до Ради законопроект про обмін даними між ЕСОЗ, де фіксуються дані про здоров’я, системами МВС і базою перетину кордону — законопроект №14100 щодо верифікації даних у сфері охорони здоров’я. (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57574) 

Він передбачає спрощення процесу автоматичного обміну даними про громадян з Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та іншими реєстрами і системами. Як зазначили в уряді, він спрямований на «підвищення достовірності даних». Документ розширює перелік державних систем і реєстрів для взаємодії з ЕСОЗ.

Зокрема, йдеться про інтеграцію ЕСОЗ з системою, що забезпечує контроль осіб і транспортних засобів, які перетинають державний кордон, а також з єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ.

Законопроект також передбачає передачу відомостей про фармацевтичних працівників з ЕСОЗ до органу, відповідального за контроль якості та безпеки лікарських засобів. Це дозволить посилити контроль за дотриманням ліцензійних вимог у фармацевтичній сфері.

Так, пропонується внести зміни до статті 24-2 Закону «Основи законодавства про охорону здоров’я» в частині розширення переліку інформаційних систем для взаємодії з ЕСОЗ та у Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр» в частині доповнення новим пунктом щодо обміну інформації про податковий номер особи з Демографічного реєстру з метою здійснення верифікації даних. Передбачено, що електронна інформаційна взаємодія між електронною системою охорони здоров’я та Демографічним реєстром, єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром фізичних осіб — платників податків, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Реєстром «Оберіг») здійснюється у встановленому законодавством порядку з використанням системи електронної взаємодії державних електронних ресурсів.

Також пропонується внести зміни у статтю 17 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», спрямовані на розширення можливостей використання інформації з Державного реєстру застрахованих осіб. Передбачається дозволити застосовувати ці дані не лише для традиційних завдань соціального страхування та соціального захисту, а й для перевірки достовірності інформації та документів, що вносяться до електронної системи охорони здоровʼя, що дасть змогу підтверджувати правильність персональних даних пацієнтів та медичних працівників, перевіряти документи, які стають підставою для оплати медичних послуг, лікарських засобів та виробів за програмою медичних гарантій, забезпечувати прозоре та цільове використання бюджетних коштів.

Нагадаємо, через Електронну систему охорони здоров’я для пацієнтів формуються цифрові медвисновки, виписуються електронні рецепти та направлення, плани лікування тощо. Також влітку 2025 року Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №12066, який дозволяє здійснювати обмін між Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) і реєстром військовозобов’язаних «Оберіг». Крім того, Верховна Рада 18 вересня прийняла в цілому як закон законопроект Кабміну №11377 про Єдину інформаційну систему соціальної сфери.

Висновок – будується інформаційна система у якій фактично буде формуватися повна картина про громадян, адже дані будуть збиратися з різних реєстрів, від інформації про ситуацію з військовим обліком людини і перетином нею кордону – до сплати нею податків і наявності у неї авто, квартир, землі, відкритих виконавчих проваджень тощо.

Уряд вніс зміни до Порядку надання відпусток та переліку посад педагогічних працівників — 11 жовтня 2025 року набрала чинності постанова КМУ від 10.10.2025 р. №1291, якою внесені зміни у розділ IV додатка до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам. Згідно з ними тривалість щорічної основної відпустки завідувача відділення закладу фахової передвищої освіти становитиме 56 календарних днів.

У розділі «Посади науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти» переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963 уточнено, що у разі коли час проведення наукової роботи становить менш як 30 % робочого часу на навчальний рік, до посад педагогічних працівників можуть належати посади  професорів; доцентів; старших викладачів; викладачів, асистентів; викладачів-стажистів; провідних концертмейстерів; концертмейстерів;  завідувачів (докторантури, аспірантури, лікарської резидентури, інтернатури, підготовчого відділення). Рішення щодо віднесення таких посад до посад педагогічних працівників приймає заклад вищої освіти в межах граничної чисельності працівників закладу вищої освіти.

Укриття стануть обов'язковими у новому будівництві – Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроект №13454 (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56727 ), спрямований на запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідацію їх наслідків, а також формування фонду захисних споруд цивільного захисту. Документ передбачає створення нових «центрів безпеки», «класів безпеки», «захищеного простору» та визначає порядок їх функціонування.

Окрім того, законопроект також передбачає уточнення повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування у сферах цивільного захисту та містобудування, забезпечення ефективної роботи суб'єктів цивільного захисту під час особливого періоду, а також усунення термінологічних неузгодженостей і застарілих норм у чинному законодавстві.

МОЗ затвердило нові державні санітарні норми та правила щодо репроцесингу медичнх виробів — наказом від 31.07.2025 № 1212 (далі — Наказ № 1212) МОЗ затвердило нові санітарні норми та правила «Репроцесинг медичних виробів».

Наказ № 1212 набере чинності через два роки після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Тоді ж втратить чинність наказ МОЗ від 11.08.2014 № 552 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я».

Комітет з питань правової політики рекомендував Верховній Раді України прийняти в другому читанні та в цілому урядовий проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій (реєстр. №8084 від 28.09.2022). (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/40561). Майже два роки цей законопроект чекав моменту (чи необхідності для влади) для розгляду – з січня 2023 року.

Проектом пропонується встановити єдину організаційно-правову форму для громадських об’єднань – громадська організація та усунути норму щодо заборони членства в громадських організаціях юридичних осіб. Натомість таку організаційно-правову форму громадського об’єднання, як громадська спілка пропонується виключити. Запроваджується модельний статут  громадських організацій та пропонується відмовитись від поняття громадських організацій із всеукраїнським статусом. Водночас зберігається можливість існування таких організацій у деяких галузевих законах та уточнюються елементи їх статусу.

Процедуру реєстрації громадських організацій прагнуть передати від територіальних органів Міністерства юстиції до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, нотаріусів.

Зауважимо, що виникає невизначеність із співвідношенням норм Закону України «Про громадські об'єднання» та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» – адже виключається норма про всеукраїнський статус громадських організацій. У тому числі галузевих Профспілок !

У законопроєкті не визначено особливості припинення статусу відокремлених підрозділів ГО -  не зрозуміло, чи необхідна обов’язкова ліквідація відокремлених структурних підрозділів із подальшим утворенням самостійних ГО або їх приєднання до ГО, відокремленим підрозділом якої вони були, у формі філії чи представництва.

Ліквідація відокремлених підрозділів зі статусом юридичних осіб може мати наслідком зменшення ефективності діяльності та ролі ГО на рівні окремих адміністративно-територіальних одиниць. Нині відокремлені підрозділи мають змогу одночасно формувати власний імідж та користуватися підтримкою “материнської” ГО. Якщо відокремлені підрозділи втратять свій статус та будуть вимушені створювати власні ГО, це зменшить вплив всієї організації, яка розділиться на окремі ГО.

З 1 листопада 2025 року в Україні запроваджується новий військово-обліковий документ для військовослужбовців Збройних Сил та Державної спеціальної служби транспорту. Всі чинні документи, оформлені раніше, — зокрема, військові квитки осіб рядового, сержантського та старшинського складу, посвідчення офіцера Збройних Сил України, ▪️посвідчення генералів (адміралів), прапорщиків (мічманів), посвідчення офіцера Державної спеціальної служби транспорту — вважатимуться дійсними на всій території України до моменту видачі нового військово-облікового документа.

Замовлення військової ID-картки здійснюється впродовж 5 календарних днів після зарахування військовослужбовця до списків особового складу, або  подання документів на заміну картки. Якщо до частини одночасно прибуває 100 і більше військовослужбовців, строк може бути продовжено до 15 днів. Видача картки здійснюється службами персоналу військових частин.

Картка оформлюється ▪️при направленні на базову військову службу, під час мобілізації, при прийнятті на контракт, при вступі до військових навчальних закладів, якщо картка раніше не видавалася.

Заміна ID-картки проводиться рішенням командира, якщо змінились персональні дані,  закінчився 10-річний строк дії,  картка пошкоджена або її втрачено. Військовослужбовець зобов’язаний повідомити командира про підстави для заміни.

Таке посвідчення надаватиме електронний доступ і цифровий підпис, адже функції картки (за умови технічної реалізації):

— кваліфікований електронний підпис (КЕП);

— перепустка до військової частини через системи контролю доступу;

— ключ авторизації до інформаційних систем Міноборони.

Строк дії картки: 10 років.

Після видачі військової ID-картки всі старі документи військові квитки, посвідчення офіцерів, прапорщиків, мічманів, посвідчення Держспецтрансслужби — вилучають і знищують у встановленому порядку.

Якщо картку втрачено найдену картку потрібно передати до найближчого органу Військової служби правопорядку або ТЦК; якщо військовому вже видано нову картку — знайдена картка знищується; картки засуджених військових передаються на зберігання до ТЦК;  у разі загибелі чи смерті військового — картка підлягає знищенню.

Джерело: Арміяinform (https://armyinform.com.ua/2025/10/30/zamina-vijskovyh-kvytkiv-minoborony-zaprovadzhuye-vijskovo-oblikovyj-dokument-novogo-zrazka /).

КМУ уточнив порядок оплати послуг за договорами з НСЗУ ЗОЗ, які реорганізовуються через приєднання. НСЗУ перераховує оплату закладу-правонастунику, якому передано майно в оперативне управління або на праві узуфрукта і до якого переведено персонал. Діє пропорційний розрахунок запланованої вартості послуг до завершення строку чинних договорів.

Послуги, надані в період між переведенням медпрацівників та передачею майна, НСЗУ не оплачує – постанова КМУ від 22 жовтня 2025 р. № 1358 «Про внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1358-2025-%D0%BF#Text), постанова КМУ від 22 жовтня 2025 р. № 1363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2025-%D0%BF#Text).

Керівники медзакладів мають забезпечити функціонування системи енергетичного менеджменту — наказом від 08.10.2025 № 1528 МОЗ зобов'язало керівників підприємств, закладів, установ та організацій, що належать до сфери управління МОЗ забезпечити функціонування систем енергетичного менеджменту відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 23.12.2021 № 1460; визначити відповідальних за системи енергетичного менеджменту; розробити та затвердити план діяльності системи енергетичного менеджменту; розробити та затвердити декларацію енергетичної політики; запровадити функціонування енергомоніторингу; здійснювати щорічний організаційний цикл постійного удосконалення системи енергетичного менеджменту; надавати до МОЗ щоквартально до 5 числа місяця наступного за звітним кварталом звіт про стан запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту.

МОЗ пропонує проєкт змін до Порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах — оприлюднили проєкт наказу «Про затвердження змін до Порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах та Типового положення про Центр ментального (психічного) здоров’я у закладі охорони здоров’я». В проекті враховуються рекомендації у сфері психічного здоров’я, наведені у Щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 р., затверджені постановою Верховної Ради України від 1 травня 2025 р. № 4408-IX.

Відповідно до Проєкту, зокрема, забороняється надавати стаціонарну психіатричну допомогу особам віком до 18 років у закладах охорони здоров’я, які надають стаціонарну психіатричну допомогу дорослим.

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги здійснюється за одночасної наявності таких умов:

• • відсутня можливість надання психіатричної допомоги в амбулаторних умовах, в тому числі в умовах денного стаціонару або за місцем проживання (перебування) пацієнта;
  • особа має тяжкий психічний розлад.

Не допускається госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги для надання соціальних послуг у стаціонарних умовах.

 У закладах з надання психіатричної допомоги передбачається безперервний 8-годинний сон пацієнтів, надання їм особистого часу та перебування на свіжому повітрі, якщо це не заважає лікувальному процесу.

Центр ментального (психічного) здоров’я створюється в закладах охорони здоров’я, центр може бути клінічною базою профільних кафедр закладів вищої та післядипломної освіти (завданням центру є впровадження заходів з профілактики психічних розладів, запобігання суїциду, дестигматизації психічних розладів та підвищення обізнаності населення з питань психічного здоров’я). Посилання: (https://tinyurl.com/3w5u9pzb )

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) оприлюднило проєкт наказу «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні». Проєктом акта пропонується внесення змін до Календаря профілактичних щеплень, зокрема, згідно з документом, вакцинація проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) проводитиметься за рахунок коштів Державного бюджету України дітям віком до 14 років 11 міс 29 днів.

Щеплення проти ВПЛ проводитиметься дівчатам віком 12–13 років 11 міс 29 днів, починаючи з 1 січня 2026 р. Дівчатам, які живуть з ВІЛ (вірус імунодефіциту людини), та дітям, які постраждали від сексуального насильства, вакцинацію проти ВПЛ проводитимуть якомога раніше, починаючи з віку 9 років.

Для щеплень імунокомпететнтних осіб використовується однодозна схема вакцинації.

Для щеплень імуноскомпроментованих осіб використовується тридозна схема вакцинації. Імунокомпетентні особи, які раніше отримали щонайменше 1 дозу 9-валентної вакцини проти ВПЛ, вважаються захищеними і не підлягають подальшій вакцинації проти ВПЛ.

Імунокомпетентні особи, які раніше отримали щеплення 2- або 4-валентною вакциною проти ВПЛ, можуть отримати додаткову дозу 9-валентної вакцини для додаткового захисту від інших типів ВПЛ. Посилання: (https://tinyurl.com/djwtbpm3 )

В Україні починається експериментальний проєкт з надання довготривалого медсестринського догляду для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – постанова КМУ від 17 вересня 2025 р. № 1169«Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1169-2025-%D0%BF#Text). НСЗУ 07.10.2025 опублікувала оголошення про укладення договорів медичного обслуговування населення, яке стосується довготривалого медсестринського догляду внутрішньо переміщених осіб, розглядатимуь подані пропозиції до 28 листопада 2025 року включно.

За роз’ясненнями МОЗ — після евакуації у транзитному пункті внутрішньо переміщена особа проходить консультацію у медичного працівника. Якщо є потреба в подальшому лікуванні чи стабілізації стану, ВПО направляють до визначеного медичного закладу, який надає послугу довготривалого догляду.

Довготривалий медсестринський догляд ВПО передбачає медичний догляд: виконання призначень лікаря, проведення медичних маніпуляцій, моніторинг стану здоров’я; спеціальний та загальний догляд, психологічну підтримка; а також забезпечення житлом і предметами першої необхідності, не менш як чотириразове харчування відповідно до норм МОЗ.

Передбачається супровід соціального фахівця — допомога з відновлення документів, пошуком житла, отриманням соціальних послуг тощо. Соціальні працівники супроводжуватимуть кожну людину протягом усього періоду перебування, допомагатимуть із побутовими питаннями та разом із громадами організовуватимуть подальше розміщення після завершення періоду догляду – тобто після 30 днів. Кількість таких установ може збільшуватися відповідно до потреб і динаміки евакуацій.

Термін перебування у медичному закладі —до 30 календарних днів на рік для однієї особи.

Така послуга фінансується з державного бюджету. Заклад, який надає медсестринський догляд, укладає договір із НСЗУ. Тариф для медичного закладу становить 530,66 грн на день за одну людину.

Заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Тетяна Кірієнко під час Парламентсько-громадського форуму-діалогу «ВПО і влада: діалог заради рішень», який пройшов у Хмельницькому 25.10.2025 доповіла, зокрема, що вже 212 закладів охорони здоров’я готові надавати послугу медсестринського догляду. Попри те, що послуга працює менше місяця, наразі вже 12 осіб з числа внутрішньо переміщених осіб отримують довготривалий медичний догляд. Також ВПО з лікарні може на 12 місяців переїхати до місця проживання, яке надають державні та комунальні надавачі. Проєкт Мінсоцполітики дозволив створити близько 200 місць для маломобільних осіб..

КМУ постановою від 22 жовтня 2025 р. № 1358 «Про внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році» уточнив умови укладення договорів з НСЗУ для фінансування інтернів. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1358-2025-%D0%BF#Text). Щоб укласти договір за пакетом «Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів», заклад охорони здоров’я повинен мати фактично зайняті посади лікарів-інтернів або приймати випускників медичних закладів вищої освіти, розподілених для проходження інтернатури за кошти державного бюджету

МОЗ наказом від 28.10.2025 № 1633 МОЗ затвердило чергові зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я» (далі — ДКХП 78).  МОЗ оновило вимоги до освіти і підготовки керівників — завідувача аптеки,  завідувача аптечного складу (бази),  завідувача аптечного пункту. Для  фахівців нові вимоги до освіти і підготовки — оптометриста, сестри медичної / брата медичного, асистента фармацевта.

Кваліфхарактеристиками професій «Завідувач аптеки» та «Завідувач аптечного складу (бази)» наразі передбачено, що на цих посадах зможуть працювати особи з вищою освітою не нижче магістерського рівня в галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальністю «Фармація». Загальний стаж роботи за фармацевтичною спеціальністю має бути не менше 2 років.

Проте, якщо зазначені керівники працюють у селі, селищі та на території активних бойових дій допускатимуться особи, які мають таку освіту:

• • не нижче фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Фармація» за спеціалізацією (освітньою програмою) за дипломом «Фармація», без вимог до стажу роботи;

або

• • не нижче фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Медсестринство» («Сестринська справа», «Лікувальна справа»), «Акушерство» («Акушерська справа») та сертифікат про право працювати за профілем роботи «Фармація (роздрібна реалізація лікарських засобів)», без вимог до стажу роботи.

Для посади «Начальник головного управління, управління (самостійного відділу, служби) охорони здоров'я місцевої державної адміністрації» необхідна освіта не нижче фахового молодшого бакалавра у галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальністю «Фармація», безперервний професійний розвиток та без вимог до стажу роботи.

Для посади сестра медична / брат медичний передбачено наявність освіти не нижче фахового молодшого бакалавра у галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальністю «Медсестринство» («Сестринська справа», «Лікувальна справа»), «Акушерство» («Акушерська справа»). Спеціалізація (субспеціалізація) за відповідним профілем роботи (у разі потреби). Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.

Також, до роботи на цих посадах допускаються здобувачі магістерського рівня 4–6 років навчання у галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» за спеціальностями «Медицина», «Педіатрія» за наявності довідки про здобувача освіти,  сформованої в ЄДЕБО, що подається щорічно. Те саме стосується і «Асистент фармацевта», але за спеціальністю «Фармація», спеціалізація «Фармація».

До роботи на посаді асистента фармацевта з роздрібної реалізації лікарських засобів в аптеці (аптечному пункті), що розташована у селі, селищі та на території активних бойових дій допускатимуться також особи, які мають освіту не нижче фахового молодшого бакалавра за спеціальністю «Медсестринство» («Сестринська справа», «Лікувальна справа»), «Акушерство» («Акушерська справа») та сертифікат про право працювати за профілем роботи «Фармація (роздрібна реалізація лікарських засобів)», без вимог до стажу роботи.

Міністерство охорони здоров'я України наказом від 08.09.2025 р. №1393 затвердило новий порядок проведення обов'язкових медоглядів працівників певних категорій – «Порядок організації та проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій» і скасувало Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.

Крім того, затверджені форма Довідки про проходження обов'язкового медичного огляду працівника та Інструкція щодо її заповнення.

МОЗ привів процедуру проведення медоглядів у відповідність до сучасних вимог охорони праці, цифровізації медичних послуг і європейських підходів до профілактики профзахворювань. Цей Порядок визначає процедуру проведення обов’язкових медичних оглядів (далі – ОМО) працівників певних категорій.

До працівників певних категорій належать:

1) працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (шум, вібрація, забруднене повітря робочої зони промисловими аерозолями та забруднені робочі поверхні шкідливими хімічними речовинами, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання та інші), в тому числі і працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів;

2) працівники, які зайняті на роботах, де є потреба в професійному доборі;

3) працівники віком до 21 року;

4) працівники, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи у нічний час.

Цей Порядок поширюється на всіх юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Працівники певних категорій за рахунок роботодавця проходять попередній (під час прийняття на роботу), періодичні (протягом трудової діяльності) та позачергові медичні огляди. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Проводить обов’язкові медогляди працівників заклад охорони здоров’я, який надає спеціалізовану медичну допомогу, у тому числі за спеціальністю «Професійна патологія». Для цього роботодавець укладає із ЗОЗ відповідний договір. Щоб надавати послуги, ЗОЗ створює медичну комісію з проведення обов’язкових медичних оглядів. Вимоги до організації роботи комісії викладені в розділі IV Порядку № 1393 (https://ips.ligazakon.net/document/RE44957?an=120).

За результатами медогляду лікарі заповнюють нову форму первинної облікової документації № 025-9/о «Довідка № __ про проходження обов’язкового медичного огляду працівника». Цю форму з інструкцією МОЗ теж затвердило Наказом № 1393.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Набрала чинності Постанова Кабміну № 1083 від 03.09.2025 р., якою (https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/68b/9af/e9f/68b9afe9f3758846725617.pdf) внесено зміни до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з медичної практики і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду МОЗ України.  У Додатку 2 викладено критерії за якими ви можете визначити кількість балів, чим менше у вас балів – тим менший ризик частих перевірок МОЗ.

Серед критеріїв: вид медичної допомоги і кількість спеціальностей в ліцензії, строк провадження вами діяльності по ліцензії, чи були у вас позапланові перевірки і які результати оцінки КЕК якості надання вами медичної допомоги, що проведена протягом останніх двох — п’яти років, які передують плановому періоду

МОЗ наказом «Про удосконалення надання медичної допомоги пацієнтам із гострим мозковим інсультом» від 08.10.2025 № 1539 (https://tinyurl.com/3zsy92rv) затвердило нові вимоги до лікарень, що надають медичну допомогу при гострому мозковому інсульті. МОЗ упорядковує мережу закладів, що надають медичну допомогу пацієнтам із гострим мозковим інсультом та визначає вимоги до структури, оснащення, кадрового забезпечення та стандартів надання допомоги, а також запроваджує механізм моніторингу якості лікування. Зокрема, це типові положення про інсультний центр, блок і відділення інтервенційної нейрорадіології.

Методичні рекомендації щодо формування мережі закладів, які надають стаціонарну допомогу пацієнтам із гострим мозковим інсультом, передбачають орієнтовну кількість ліжок — не менше ніж 10 на 100 тис. населення госпітального округу, а також вимоги до цілодобової готовності команд і дотримання клінічних маршрутів пацієнтів.

Керівники ЗОЗ мають провести аудит готовності, затвердити внутрішні положення та забезпечити оснащення відповідно до типових вимог.

Нові норми впроваджуватимуться поетапно — з 1 січня 2026 року — у кластерних і надкластерних ЗОЗ, з 1 січня 2027 року — у всіх інших.

МОЗ наказом «Про затвердження Положення про капеланську діяльність у сфері охорони здоров’я» від 09.09.2025 № 1407 унормувало капеланську діяльність у закладах охорони здоров’я (наказ ще не набрав чинності, але вже зареєстрований у Мін’юсті — 06.10.2025).( https://tinyurl.com/3sn38jjv). Капелан і помічник капелана — це служителі, які повинні відповідати кваліфікаційним вимогам і професійним стандартам, затвердженим МОЗ. Лікарня оформлює трудові відносини з ними відповідно до Кодексу законів про працю України. Також вони можуть провадити діяльність на волонтерських засадах — за наявності договору між закладом і релігійною організацією.

У межах своїх обов’язків керівник закладу повинен забезпечити відповідність капеланів кваліфікаційним вимогам, а також створити належні умови для здійснення душпастирської опіки. Зокрема, надати приміщення для капеланської діяльності, сприяти участі представників різних конфесій, вести облік залучених служителів і забезпечити доступ священнослужителя до пацієнта на прохання останнього.

МОЗ наказом «Про затвердження нових клінічних протоколів за темою «Бойова травма» від 13.10.2025 № 1555 затвердило ще п’ять клінічних протоколів за темою «Бойова травма» (https://www.dec.gov.ua/mtd/bojova-travma/) :

• «Гіпотермія: профілактика та лікування (бойова травма)»;
• «Лікування інвазивної грибкової інфекції при бойових пораненнях (бойова травма)»;
• «Лікування обмороження і синдрому «траншейної стопи» (бойова травма)»;
• «Лікування опіків (бойова травма)»;
• «Профілактика інфекцій при бойових пораненнях (бойова травма)»

Інформація актуальна станом на 03.10.2025

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2025

Довідково:

Головне Управління статистики в Хмельницькій області оприлюднило дані про зарплати за вересень — у розрахунку на одного штатного працівника, грн..

Середня зарплата на Хмельниччині — 21 962 грн

Найвищі зарплати — у фінансовій сфері (33 289 грн) та промисловості (30 031 грн), але рекорд утримують енергетики — майже 49,3 тис. грн.

Найменше отримують у сфері культури, спорту та відпочинку — лише 11,7 тис. грн.

Охорона здоров'я – у липні 18548 грн, у серпні – 17134 грн, у вересні 15931 грн.

Загалом показник по області на 17,5% нижчий, ніж середній в Україні.

(посилання — https://www.statbrd.ic.km.ua/ukr/index.htm )

Як захистити свої права в медичних закладах: стандарти медичних послуг (SLA — Service Level Agreement)

В Україні, як і в більшості країн, стандарти рівня обслуговування визначені не лише законами, а й договорами (особливо в приватних клініках). Підписуючи згоду на медичні послуги, фактично передбачається і певний рівень сервісу.

Основні документи та стандарти

• •  Стандарти акредитації закладів охорони здоров’я — Наказ МОЗ № 142 від 14.03.2011 визначають вимоги до процесів, персоналу, обладнання й результатів;
  • Постанова КМУ № 765 від 15.07.1997 (зі змінами) регулює порядок акредитації закладів — перелік документів, критерії, відповідальність;
  • Система стандартів медичної допомоги (ст. 141 Закону України «Про основи законодавства про охорону здоров’я») включає стандарти, клінічні протоколи, табелі оснащення тощо.

Потрібно звертати увагу:

• • На зміст Договору або згоди на послуги на час реагування і доступність;
  • Наявні ліцензії клініки в Ліцензійному реєстрі МОЗ https://moz.gov.ua/uk/licenzijnijreyestr ;
  • Наявність  акредитації, що підтверджує відповідність стандартам, оснащення, кваліфікації персоналу у розділі “Акредитація закладів охорони здоров’я” на сайті МОЗ.