Графік відпусток - 2018

Щороку профком затверджує графік відпусток в кожному закладі чи установі охорони здоров’я, адже графік відпусток — обов’язковий локальний нормативний акт, який визначає черговість надання оплачуваних відпусток у календарному році. Граничний термін для затвердження графіка відпусток на 2018 рік — 5 січня 2018 року. Але рекомендуємо стимулювати розробку графіка відпусток на 2018-й і його затвердження до кінця поточного року, що дозволить завчасно планувати і відпочинок працівників і фонд оплати праці. Тому ми вирішили інформувати вас про основні засади підготовки графіка і дати відповіді на запитання щодо відпусток, які достатньо часто виникають.

Наявність графіка дає можливість своєчасно підготувати наказ по закладу, виплатити працівнику заробітну плату за час відпустки («відпускні») і навіть відправити у відпустку працівника, котрий з якихось причин відмовляється його використовувати.

Закон про відпустки зобов’язує адміністрацію складати графік лише щорічних відпусток (основної та додаткових), але доцільно включати до графіка всі інші оплачувані відпустки, найчастіше це додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

 

Щодо послідовності дій по підготовці графіку відпусток. Якщо процедуру розроблення графіка відпусток не описано в колективному договорі - завдання по його підготовці надаються наказом чи вказівкою головного лікаря.

 Найперше, потрібно визначити працівників, яким відповідно до законодавства надається щорічна основна відпустка тривалістю більше ніж 24 календарні дні. Така відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні (далі — к. д.) за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

В нашій галузі щорічна основна відпустка більше 24 к.д. надається інвалідам I і II груп - тривалістю 30 к. д., інвалідам III групи — 26 к. д., а особам віком до 18 років — 31 к. д.

По-друге. Потрібно визначити працівників, які мають право на додаткові щорічні відпустки, і тривалість цих додаткових відпусток. Зауважимо, що в закладах охорони здоров’я переважна більшість працівників має таке право – це усі медичні працівники та окремі категорії працівників «господарської» частини.

Найпростіше – звернутися до колективного договору та його додатків. Обком профспілки неодноразово надавав макети колективного договору для різних типів закладів чи установ охорони здоров’я з додатками, в яких наведені професії і посади працівників, які за визначених умов мають додаткову відпустку тривалістю від 7 до 25 к.д., чи навіть 32 к.д.

Нагадаємо, що ці додаткові відпустки надаються за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) або за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки). Важливо пам’ятати, що додаткова відпустка за особливі умови праці – це або додаткова відпустка за Списком №2 згідно постанови КМУ №1290 або відпустка за ненормований робочий день — тривалістю до 7 к. д. - згідно із списками посад, визначеними колективним договором. Тобто потрібно визначатися на етапі затвердження колективного договору – тому що працівник має право мати до додаткову відпустку за особливі умови лише за однією з цих підстав: або за ненормований робочий день, або за Списком №2, або за роботу на персональному комп’ютері тривалістю до 4-х календарних днів.

 

По-третє. Необхідно визначити працівників, які мають право на інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. 

Найчастіше – це працівники, які мають право на додаткову щорічну відпустку тривалістю три календарних дня за тривалу безперервну роботу, згідно статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (дільнична служба, сімейна медицина, працівники «швидкої»).

Також це «чорнобильці» - громадяни, віднесені до І та ІІ категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на додаткову відпустку тривалістю 14 робочих днів (16 к. д.) (п. 22 ст. 20 та ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796). Нагадаємо, що графік відпусток громадян, яких віднесено до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розрахунок витрат для оплати додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подають до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення виконкомів міських, районних рад (видатки на оплату цих відпусток компенсуються з місцевих бюджетів). Тож відомості із таких графіків слід перенести до загального графіка відпусток установи.

Учасникам бойових дій, інвалідам війни надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (згідно статті 16-2 Закону про відпустки та статті 77-2 Кодексу Законів про працю України.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).

 

По-четверте. Визначаємо тих працівників, які мають право на додаткову соціальну відпустку (маємо на увазі працівників, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи).

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (зокрема, в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Найчастіше така відпустка додається до щорічної основної та додаткової працівникам – жінкам, котрі мають двох дітей віком до 15 років. Може бути кілька підстав за цією ж статтею Закону про відпустки, але у такому випадку її загальна тривалість не повинна перевищувати 17 календарних днів.

Наприклад: одинока мати, у якої дитина є інвалідом, має право на додаткову відпустку за двома підставами: «жінка, яка має дитину-інваліда» та «одинока мати». Таким чином, у графіку відпусток варто передбачити додаткову відпустку тривалістю 17 к. д. Якщо одинока мати виховує здорову дитину (мається на увазі не дитину-інваліда), то відпустка надається за однією підставою (у графіку плануємо 10 к. д. відпустки).

Оскільки за наявності декількох підстав для надання додаткової відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 к. д., то саме такої тривалості слід планувати соціальну відпустку у графіку.

 

По-п’яте. Враховуємо працівників, які мають невикористані відпустки за минулі роки, адже забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки).

Для того, щоб це зробити, варто мати журнал обліку відпусток, тому що користуватись особовими картками (форма П2) не зручно – їх заповнення – це прерогатива відділу кадрів.

Потрібно нагадувати працівникам, котрі мають право на відпустку «на дітей» і її не використали, або усім, хто не скористався щорічною відпусткою повної тривалості - вони мають право на її отримання у наступному році (невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка – ст.12 Закону про відпустки; але це правило соціальних відпусток це не стосується) або на компенсацію при звільненні.

 

Після такої підготовчої роботи складаємо список працівників, які мають право на отримання відпустки у зручний час або у літній період: згідно ст. 10 Закону про відпустки щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) інвалідам;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасникам АТО;

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Для правильного встановлення черговості надання відпусток працівників, яким відповідно до законодавства надане право на використання відпустки у зручний для них час або у літній період також включають до графіка відпусток із зазначенням сприятливого для відпустки періоду. Проте таке право не означає, що працівник визначає дату початку відпустки на власний розсуд.

Потрібно не забувати про працівників, прийнятих у другому півріччі поточного року – адже законодавство передбачає ситуації, коли у перший рік роботи в лікарні працівник має право на щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи (за бажанням працівника). Такі категорії працівників визначені в частині сьомій статті 10 Закону про відпустки:

·        жінки - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

·        інваліди;

·        особи віком до вісімнадцяти років;

·        чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

·        особи, звільненим після проходження строкової військової, служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців;

·        сумісники - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

·        працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання робіт, передбачених навчальною програмою;

·        працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

·        працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

·        в інших випадках, передбачених законодавством , колективним або трудовим договором.

·        працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Працівники, не зазначені у частині сьомій статті 10 Закону про відпустки, яких прийнято у другому півріччі поточного року, матимуть право на відпустку залежно від дати прийняття на роботу.

Наприклад, працівника прийнято на роботу 01.08.2017. Право на відпустку повної тривалості він отримає з 01.02.2018. До цієї дати відпустка може надаватися лише пропорційно відпрацьованому часу.

 

Після проведеної підготовчої роботи, яку доцільно проводити працівникам відділу кадрів лікарні  - необхідну інформацію краще надати керівникам структурних підрозділів – завідуючим відділеннями чи завідуючим окремими службами, - для наступних етапів підготовки графіку відпусток.  І вже на підставі проектів графіків відпусток працівників підрозділів кадрова служба складає зведений графік відпусток працівників лікувального закладу.

Щоб керівники підрозділів мали змогу врахувати при складанні графіка всі вимоги Закону про відпустки, зокрема щодо збільшеної тривалості відпусток окремим категоріям працівників, права на отримання відпустки у зручний час, стажу роботи, що дає право на відпустку, кадровій службі доцільно надати керівникам підрозділів необхідну інформацію, наприклад, за допомогою повідомлення (див. додаток 1)

З урахуванням відомостей, викладених у повідомленні, керівники підрозділів проводять опитування працівників. Побажання працівників можуть бути оформлені у вигляді заяв або збиратися за допомогою опитувальних листів.

Часто виникають питання щодо можливості поділу відпусток. Працівник може взяти відпустку повної тривалості або відпочивати кілька разів на рік. Рішення про поділ відпустки має бути обопільним. Роботодавець не зобов’язаний ділити відпустку на частини, якщо це негативно вплине на робочий процес.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ч. 6 ст. 79 КЗпП та ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки).

Якщо питання щодо поділу відпустки постає до затвердження графіка відпусток, то досягнуту домовленість фіксують у графіку, вказуючи всі частини відпустки, що надаватиметься працівнику.

Безперервна частина відпустки не може бути меншою 14 календарних днів (к. д.) (ст. 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504). Інші дні відпустки працівник може використати будь-якої тривалості, якщо не заперечує роботодавець.

Якщо працівник просить про поділ відпустки після затвердження графіка, своє прохання він викладає в заяві. Роботодавець оформлює рішення про надання частини відпустки наказом, зазначаючи у підставі для видання заяву працівника, або відмовляє у поділі відпустки у резолюції на заяві.

Важливо знати, що головний лікар не має права видавати наказ про поділ щорічних відпусток на частини через виробничу необхідність. Такий наказ суперечить нормам статті 12 Закону України «Про відпустки», оскільки ділити щорічну відпустку можна лише на прохання працівника – тобто ініціювати поділ відпустки має працівник, а не роботодавець. Тому наказ про поділ відпусток буде неправомірним, за що головний лікар може нести відповідальність - штраф від 510 до 1700 грн (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а лікувальний заклад - у розмірі мінімальної зарплати 3200 грн (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

До слова, соціальні відпустки працівникам, які мають дітей, що надаються на підставі статті 19 Закону про відпустки ділити на частини не можна.

 

Якщо під час складання графіка відпусток працівник відмовляється визначати період щорічної відпустки, потрібно пояснити, що вимога визначитися із періодом відпустки не є примхою керівника, а обумовлена законодавчими нормами. Якщо роз’яснення не матиме успіху, потрібно скласти акт про відмову працівника визначити період щорічної відпустки та ознайомити його із графіком відпусток.

Якщо керівник виконав усі залежні від нього дії з інформування працівника щодо права на відпочинок й обов’язку брати участь у складанні графіка, то він може визначити у графіку період відпустки працівника, враховуючи тільки інтереси виробництва, за погодженням з профкомом.

З цього правила є виключення – додаткові відпустки «чорнобильцям», окремим категоріям ветеранів війни –учасникам АТО, соціальні відпустки надаються тільки за бажанням працівника. Головний лікар не зможе його примусити це зробити. Щоб застосувати заходи дисциплінарного стягнення до працівника, який не хоче йти у соціальну відпустку, немає правових підстав. Адже законодавство не містить вимоги обов’язково включати період надання таких відпусток у графік відпусток. Наприклад, одинока матір відмовляється використати соціальну відпустку, передбачену у статті 19 Закону про відпустки, в терміни за графіком відпусток. Заходи дисциплінарного стягнення застосовувати не можна!

 

Нарешті керівник підрозділу складає графік відпусток працівників підрозділу і ознайомлює з ним працівників. Нагадаємо, що щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року (ч. 4 ст. 10 Закону про відпустки).

Частиною одинадцятою статті 10 Закону про відпустки зобов’язує узгоджувати між працівником і роботодавцем конкретний період щорічних відпусток у графіку. Довести, що працівник брав участь у підготовці графіка і його інтереси та побажання враховано, можна у кілька способів. Наприклад, до графіка відпусток додають лист із списком працівників з графою «З графіком ознайомлений, з черговістю згоден», в якій працівник має поставити свій підпис. Це і буде відповідним підтвердженням.

До графіка відпусток можуть вноситися зміни, але недотримання умов графіка працівником, що брав участь у його складанні, і тому є документальне підтвердження, може кваліфікуватися як порушення працівником трудових обов’язків, за яке його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Працівники відділу кадрів за необхідності корегують проекти графіків, наприклад у разі, коли при складанні графіків ураховано не всі вимоги законодавства про працю або інтереси виробництва.

Відкориговані графіки обговорюються з керівникам відповідних підрозділів і безпосередньо з працівниками.

Закінчивши роботу з усіма структурними підрозділами лікувального закладу, формують зведений графік. Саме він і є тим документом, що передбачається статтею 10 Закону про відпустки та статтею 79 КЗпП.

До графіка необхідно включати всіх, хто працює в лікувальному закладі, у т. ч. головного лікаря, його заступників.

До графіка відпусток не зайве внести «декретниць». Адже, як правило, після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниці зазвичай хочуть використати і щорічну відпустку

Форму графіка відпусток законодавство не визначає, тому кожен заклад може вносити зручні для використання графи. Орієнтовний варіант – надаємо у додатку 2.

Інколи з різних підстав запланований період відпустки не збігається з фактичним. Тож у графіку варто передбачати графи для внесення інформації про перенесення відпустки, в яких будуть зазначатися підстава для перенесення та нова узгоджена сторонами дата відпустки. Можлива наявність і графи «Примітки», куди вноситиметься інформація про використання лише частини запланованої в календарному році відпустки, що спростить роботу з підготовки проекту графіка в наступному році, а також інформація щодо заміни частини відпустки грошовою компенсацією. Але тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 к. д.

Практикують два варіанта відображення часу відпусток у графіку відпусток. Окремі установи зазначають лише місяць, в якому надаватиметься відпустка працівнику. У такому разі варто детально розписати порядок надання відпусток у Правилах внутрішнього трудового розпорядку. Наприклад: «Не пізніше ніж за місяць до строку, встановленого графіком відпусток, роботодавець письмово повідомляє працівника про заплановану відпустку і пропонує подати заяву про надання відпустки із зазначенням конкретних дат упродовж 10 календарних днів з дня отримання повідомлення. У разі якщо працівник не подає заяви в означений строк, роботодавець самостійно визначає дату початку відпустки в межах терміну, встановленого графіком відпусток».

Це правило дасть змогу установі дотримати графік відпусток працівників і зробить неможливою ситуацію з накопиченням невикористаних відпусток. Тож установі не доведеться порушувати норми частини п’ятої статті 11 Закону про відпустки:

Якщо ж у графіку відпусток вказувати конкретні дати початку і закінчення відпустки працівника, це відчутно спрощує процедуру її надання.

У такому разі наказ про відпустку працівнику можна видавати на підставі графіка відпусток, не чекаючи заяви від працівника. До того ж, якщо видати такий наказ завчасно й ознайомити з ним працівника не пізніше ніж за два тижні до встановленої графіком дати, то не буде потреби в окремому письмовому повідомленні про початок відпустки

 

І ось саме цей зведений графік повинен погоджуватись з виборним органом первинної профспілкової організації – профкомом!

 

Після погодження головний лікар затверджує зведений графік відпусток працівників лікувального закладу.

Затверджений графік доводиться до відома всіх працівників лікувального закладу. Порядок цієї процедури законодавством не визначено, проте, як ми вже вказували вище, традиційно це оформлюється шляхом збору підписів в листі ознайомлення з графіком або в графі «Підпис працівника» в самому графіку. Витяги з графіка відпусток може бути направлено керівникам структурних підрозділів.

Нагадуємо, незалежно від наявності підпису працівника про ознайомлення з графіком, роботодавець зобов’язаний письмово повідомляти працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну (ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки).

 

Це важливо, тому що працівники Державної інспекції праці перевіряють дотримання роботодавцем вимог законодавства про відпустки.

Процедуру і строки розроблення графіка відпусток доречно регламентувати в одному з локальних нормативних актів організації (наприклад, в інструкції з кадрового діловодства, або у Правилах внутрішнього трудового розпорядку).

Нагадаємо про відповідальність за порушення законодавства про відпустки. Так, за порушення законодавства про відпустки головного лікаря може бути притягнено:

·                 до дисциплінарної відповідальності;

·                 до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності може бути накладено штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам (зокрема, за дні відпустки – «відпускних»), більш як за один місяць, виплату не в повному обсязі, юридичні особи та фізичні особи — підприємці несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП ).

За інші порушення законодавства про відпустки (як складової законодавства про працю) розмір штрафу, що може бути накладено на юридичну особу, становить одну мінімальну заробітну плату.

Порушення права працівника на відпочинок може бути кваліфіковано як грубе порушення законодавства про працю, за що передбачено кримінальну відповідальність згідно зі статтею 172 Кримінального кодексу України .

За невиконання працівником законодавства про відпустки, у т. ч. за невиконання наказів про надання відпусток, працівника може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (ст. 147 КЗпП ).

Працівники зобов’язані своєчасно й точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця (ст. 139 КЗпП ). За їх невиконання працівника може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності.

 

Додаток

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

25 серпня 2015 року № 475/13/116-15

Щодо графіка відпусток

(витяг)

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув звернення і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

В Україні продовжують діяти Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 р. Пункт 20 Типових правил передбачає, що графіки відпусток складаються на кожен робочий рік не пізніше 5 січня.

У випадку укладення трудового договору з працівником після затвердження графіка відпусток до нього можуть бути внесені відповідні зміни та доповнення.

Частиною тринадцятою статті 10 Закону визначені категорії осіб, за бажанням яких щорічні відпустки надаються в зручний для них час.

Таким чином, при складанні графіка відпусток (чи внесенні до нього змін) роботодавець враховує побажання зазначених категорій працівників.

Директор Департаменту               О. Товстенко

 

 

ПОГОДЖЕНО	ЗАТВЕРДЖЕНО
Голова ЦК профспілки працівників охорони здоров'я України	Наказ Міністерства охорони здоров'я України
Т.Л. Казаріна30.11.2000	18.12.2000  N 204-о

 

ГАЛУЗЕВІ ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров'я України 

(витяг )

23. Графік надання щорічних відпусток затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим органом закладу, установи, організації, підприємства, виходячи з необхідності забезпечення нормальної роботи закладу,  установи, організації, підприємства і сприятливих умов  для відпочинку працівників.  Графік відпусток складається на кожний календарний  рік  не  пізніше  5  січня  поточного  року  і доводиться до відома всіх працівників.

 

 

Завідуючому

клініко-діагностичною лабораторією

Петренко Г.С.

ПОВІДОМЛЕННЯ

15.11.2017 № 764

 

Про підготовку проекту графіка відпусток

 

Шановна Ганна Степанівна !

 

Відповідно до вказівки наказу головного лікаря «Про розроблення проекту графіка відпусток на 2014 рік» від 11.11.2017 нагадуємо Вам про необхідність складання проекту графіка відпусток працівників КДЛ за формою, що додається.

Підготовлений проект необхідно надати відділу кадрів до 15.12.2017.

При складанні графіка відпусток відділу необхідно врахувати, що на прохання працівника щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні можна поділити на частини будь-якої тривалос­ті за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів, при цьому ця частина не обов'язково має бути першою.

Щорічна основна відпустка надається за робочий рік, який відлічується з дати укладання трудового договору.

Щорічна додаткова відпустка за шкідливі, особливі умови праці, у тому числі за ненормований робочий день, передбачена колек­тивним договором, за бажанням працівника може надаватися одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Якщо працівник бажає використати зазначені відпустки окремо одну від одної, за­планувати їх необхідно з таким розрахунком, щоб вони були використані до закінчення робочого року.

Надаємо відомості про невикорис­тані відпустки та пільги окремих працівників щодо надання відпусток.

Ковальчук М.М. –має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці, 17 к.д. соціальної відпустки (двоє дітей до 15 років, одна дитина-інвалід), має право на отримання відпустки у зручний час.

Кіндрат С.Л.. –має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці, 10 к.д. соціальної відпустки (двоє дітей до 15 років), має право на отримання відпустки у зручний час.

Зуськіна Д.Т. має право на 26 к.д. основної (інвалід ІІІ гр.), 7 к.д. за особливі умови праці, 10 к.д. соціальної відпустки (двоє дітей до 15 років), має право на отримання відпустки у зручний час.

Ципердюк В.В. має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці, 10 к.д. невикористаної щорічної відпустки.

Січкарь П.С. має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці.

Жарикова К.У. має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці.

Горшкова Л.Ж. має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці.

Мошко В.Ф. має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці.

Січкарь П.С. має право на 24 к.д. основної, 7 к.д. за особливі умови праці.

 

Додаток: форма графіка відпусток підрозділу на 2018 рік.

 

Начальник відділу кадрів Коваль.Л.Т.

 

 

Питання які надходили до обкому профспілки і стосувались відпусток.

 

Як визначити тривалість відпустки ?

Працівник, згідно чинного законодавства, має право на щорічну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів. У цю цифру входять вихідні дні, але не включаються свята.

Розраховувати на повну відпустку може працівник, який відпрацював в лікарні не менше півроку безперервно. Якщо відпрацьовано менше 6-ти місяців, може бути надана відпустка, але її тривалість буде пропорційною відпрацьованому часу.

Є категорії працівників, які мають право на відпустку в повному обсязі - навіть якщо вони пропрацювали в лікарні менше півроку: це неповнолітні громадяни, інваліди, сумісники, і інші категорії працівників (повний перелік можна – стаття 10 Закону про відпустки).

 

Якщо працівник не був у відпустці кілька років ? Чи можна, скажімо, протягом двох років не ходити у відпустку, а потім використовувати всі дні, що накопичилися за цей час?

Не можна. Законодавством встановлена норма: сумарна кількість відпускних днів (основна відпустка плюс додаткові) не повинна перевищувати 59 днів у році.

 

Чи можна отримати грошову компенсацію за невикористані дні відпустки?

Можна, але при цьому повинна бути дотримана наступна норма. Протягом кожного року працівник повинен використовувати 24 календарних дня відпустки; за невикористані дні, що перевищують цю норму, можна отримати компенсацію. Але не можна просто не скористатися відпусткою в розрахунку на отримання грошей - це суперечить законодавству.

 

Що робити з невикористаними днями відпустки?

Ці дні не «згорять». Законодавством не зафіксовано термін, по закінченню якого працівник не може скористатися відпусткою, яку йому «заборгував» заклад чи установа. Тобто правом на відпустку можна скористатися хоч через 10 років. При цьому варто пам'ятати про ліміті в 59 днів, який не можна перевищити протягом одного року.

Є обов'язкові 24 дня, які працівник повинен «відгуляти» так чи інакше, а вже за дні зверх 24 – компенсація коштами.

 

Чи можна поділити відпустку  - взяти відпустку частинами?

Працівник має право піти у відпустку в будь-який час року, і відпустка може бути розбитий на кілька частин. При цьому одна їх частин відпустки - «основна» - повинна мати тривалість не менше 14-ти днів.

Законодавство не тільки дає працівникові права, а й піклується про ефективність робочого процесу. Так, час відпустки (місяць, дати виходу і повернення) - результат домовленості між працівником і роботодавцем. Документ, на який може спертися роботодавець - графік відпусток, прийнятий в закладі. Цей документ затверджується на початку кожного року. Якщо роботодавець не згоден з термінами відпустки, які пропонує працівник, він вправі працівника не відпустити, і це не буде порушенням законодавчих норм.

Висновок - потрібно домовлятися. У всякому разі, не надати відпустку роботодавець не може - це вже грубе порушення законодавства. Відпустка як результат домовленості має ще одну позитивну сторону: роботодавець не може змусити працівника піти у відпустку, якщо не було погодженого і затвердженого графіка . Якщо працівник відмовляється піти у відпустку, а графіка не було - роботодавець не може використовувати такий важіль, як догана.

 

Чи можна відкликати співробітника з відпустки?

Можна, але перелік ситуацій, в яких роботодавець може перервати відпустку співробітника за своєю ініціативою, невеликий, і всі вони пов'язані з надзвичайними обставинами. Зокрема, працівника можуть викликати для відвернення стихійного лиха, для запобігання нещасних випадків на підприємстві, в разі ризику псування майна підприємства.

Відкликати працівника з відпустки можуть тільки за його письмовою згодою і за погодженням з профспілкою.

Відразу після закінчення дії факторів, які викликали необхідність перервати відпустку, працівник може продовжити відпочинок.

 

Що відбувається з відпусткою в разі звільнення?

При звільненні співробітник має право на отримання компенсації за всі невикористані дні відпустки. При цьому є нюанс, пов'язаний з причинами звільнення.

При звільненні за власним бажанням працівник може:

• використовувати «невідгуляні» дні відпустки - при цьому останній день відпустки вважається датою звільнення;

• за невикористані дні відпустки працівник має право отримати компенсацію.

При звільненні за порушення трудової дисципліни:

• працівник отримує грошову компенсацію, але не має права на використання відпустки з подальшим звільненням (як в попередньому випадку).

 

В яких випадках відпустку можна перенести?

Припустимо, що якісь обставини заважають працівникові піти у відпустку на період, який визначений графіком відпусток підприємства. З ініціативи працівника відпустка може бути перенесена при наступних обставинах:

• роботодавець не повідомив співробітнику про дату початку відпустки (роботодавець зобов'язаний повідомити працівника письмово, не пізніше, ніж за 2 тижні до початку відпустки);

• роботодавець невчасно виплатив «відпускні» (він зобов'язаний це зробити не пізніше, ніж за 3 дні до початку відпустки).

У зв'язку з об'єктивними обставинами відпустка може бути перенесена в таких випадках:

• якщо працівник тимчасово непрацездатний - і може це підтвердити документально;

·        виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

·        збіг щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

• якщо настав термін відпустки у зв'язку з вагітністю

 

Чи може головний лікар з власної ініціативи перенести відпустку працівнику ?

Законом України «Про відпустки» таку можливість передбачено. Але перенести можна лише щорічні відпустки та додаткову відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 11 , частина сьома ст. 20 Закону про відпустки ), а саме перенесення можливе лише за чітко визначених законодавством умов.

Щорічна відпустка та відпустка «на дітей» за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період:

·        тільки за письмовою згодою працівника;

·        за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профкомом);

·        у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації;

·        за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році (частина третя ст. 80 Кодексу законів про працю України ; далі — КЗпП та частиною третьою ст. 11 Закону про відпустки ).