Універсальна енциклопедія: ТОП 20 кейсів про військовий облік та бронювання

ЗМІСТ

ТОП 10 кейсів по військовому обліку

КЕЙС 1 Мінімальна кількість військовозобов’язаних не встановлена

КЕЙС 2 Відповідальний за ведення військового обліку: вводимо окрему посаду або покладаємо додаткові обов’язки

КЕЙС 3 Списки персонального військового обліку ведіть щодо усіх військовозобов’язаних працівників, які працюють на підприємстві

КЕЙС 4 Для ведення військового обліку на підприємстві чинними є всі військово−облікові документи незалежно від їх року видання

КЕЙС 5 Приймайте на роботу без паперового військово−облікового документа за наявності електронного з QR−кодом

КЕЙС 6 Повідомлення про зміну облікових даних при прийнятті/звільненні не подається до ТЦК: чим загрожує підприємству 8

КЕЙС 7 До списків персонального військового обліку складайте справи 9

КЕЙС 8 Жінку медичної/фармацевтичної спеціальності без військово−облікового документа не працевлаштовуємо!

Повідомляємо про «тимчасового» відповідального за ВО

КЕЙС 10 ФОП−роботодавці військовий облік не ведуть

ТОП 10 кейсів про бронювання

КЕЙС 11 Бронювання за військовим квитком з «Резерв+» чи «Дії»

КЕЙС 12 Бронювання працівника до 25 років

КЕЙС 13 Бронювання через Дію із застарілою ВОС у паперовому військовому квитку

КЕЙС 14 Бронювання ФОП−роботодавцями працівників (не)передбачено

КЕЙС 15 Бронювання сумісників – чи можливо?

КЕЙС 16 Бронювання працівників через Дію після офлайн−заявки

КЕЙС 17 Бронювання через Дію якщо «не оцифрована» трудова книжка

КЕЙС 18 Перший крок до бронювання через Дію – включення у Єдиний перелік

КЕЙС 19 Бронювання жінок (не)передбачено

КЕЙС 20 Бронювання єдиного військовозобов’язаного працівника на підприємстві (не)можливо

ТОП 10 кейсів по військовому обліку

КЕЙС 1

Мінімальна кількість військовозобов’язаних не встановлена

?На підприємстві є лише директор (має військовий квиток). Чи повинен він щодо себе вести військовий облік?

Так, військовий облік вести потрібно.

Порядок № 1487 розмежовує організацію і ведення військового обліку. Організація військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників (абз. 1 п. 8 Порядку № 1487). У загальному випадку − обов’язки з ведення військового обліку покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (абз. 2 п. 8 Порядку № 1487). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників на підприємстві (абз. 3 п. 8 Порядку № 1487). При цьому «об’єктом» військового обліку на підприємстві є призовники, військовозобов’язані та резервісти.

В ситуації, що розглядається, одна особа (директор) буде одночасно відповідальним за організацію і ведення військового обліку, а також «об’єктом» військового обліку.

Оскільки директор має військовий квиток, не досяг граничного віку/не виключений з військового обліку, то щодо нього необхідно вести військовий облік. Тобто такий директор включається до списків персонального військового обліку. Зауважте, що виключення Порядком

№ 1487 не передбачені.

При цьому директор сам на себе має видати наказ і призначити себе особою,

відповідальною за ведення військового обліку (зі встановленням доплати!).

Таким чином, якщо на підприємстві є хоч один призовник, військовозобов’язаний чи резервіст, потрібно вести облік. Навіть, якщо такий працівник – сам директор

КЕЙС 2

Відповідальний за ведення військового обліку: вводимо окрему посаду або покладаємо додаткові обов’язки

?На підприємстві необхідно призначити відповідальну особу за ведення військового обліку. Як визначитися: вводити окрему посаду чи передбачити додаткові обов’язки для працівника, що здійснює облік працівників?

Обов’язки з ведення військового обліку покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (абз. 2 п. 8 Порядку № 1487). У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов’язки з ведення військового обліку покладаються на особу, яка веде облік працівників на підприємстві (абз. 3 п. 8 Порядку № 1487). Така особа відповідає за те, як ведеться військовий облік. Наприклад, якщо у вас є інспектор з кадрів, то саме він має вести військовий облік, а не директор. Якщо ж на підприємстві є тільки директор і 1 військовозобов’язаний працівник, зрозуміло, що вести військовий облік має директор.

Зауважте: загальна кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, визначається з урахуванням кількості призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку станом на 1 січня поточного року, із застосуванням норм, визначених у п. 9 і 10 Порядку № 1487.

Так, на підприємстві кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, залежить від кількості призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що перебувають на військовому обліку:

УВАГА! В даному випадку вводиться спеціальна окрема посада – Інспектор з військового обліку. У разі наявності двох і більше осіб, відповідальних за ведення військового обліку, їх об’єднують в окремий підрозділ (відділ, сектор, групу тощо) (абз. 2 п. 11 Порядку № 1487).

Особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (п. 11 Порядку № 1487). Однак на даний момент офіційної кваліфікаційної характеристики для цієї профназви жоден галузевий ДКХП не містить. Так само не розроблено й професійний стандарт. Тож виходимо з того, що профназва роботи «Інспектор з військового обліку» (код КП 3439) належить до розділу

«Фахівці». Так, до цього розділу належать професії, що вимагають освітньої кваліфікації за початковим (коротким циклом) рівнем вищої освіти й в окремих випадках — першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти (п. 4.3 Класифікатора професій).

До речі, анонсовано створення Єдиного реєстру кваліфікацій. В разі його прийняття, не виключено, що доведеться переглянути найменування посади та посадові інструкції.

За виконання своїх трудових обов’язків інспектор з військового обліку отримує оклад.

Якщо на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу. Тобто в цьому випадку обов’язки з ведення військового обліку можуть покладатися на інспектора з кадрів, на бухгалтера, що займається обліком персоналу тощо.

Покладання на працівника додаткових обов’язків з ведення військового обліку, означає, що паралельно він буде виконувати свої основні обов’язки, передбачені за основною посадою.

Покласти обов’язки з ведення військового обліку можна одразу при прийнятті на роботу або ж згодом. Можливі два шляхи:

• Якщо ініціатором є роботодавець. В цьому випадку роботодавець надсилає працівнику письмову пропозицію вести військовий облік. Працівник на документі проставляє відмітку про згоду/відмову або пише відповідну письмову згоду/відмову.
• Якщо ініціатором є працівник. Він пише заяву з проханням доручити йому ведення військового обліку.

Далі керівник видає наказ про покладання обов’язків із ведення військового обліку. У п. 13 Порядку № 1487 визначено:

«…підприємства, установи таорганізації усемиденнийстрокздати виданнянаказу про призначення або звільнення (увільнення) керівників та інших осіб зазначених органів, підприємств, установ та організацій, відповідальних за організацію та ведення військового обліку, повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (додаток 1)».

Тобто підприємство зобов’язане повідомляти ТЦК про призначення, звільнення і увільнення особи, відповідальної за ведення військового обліку. Таке інформування ТЦК здійснюється шляхом подання Повідомлення про призначення, звільнення (увільнення) посадових осіб підприємства, відповідальних за організацію та ведення військового обліку

призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Форма Повідомлення наведена у додатку 1 до Порядку № 1487.

При цьому Повідомлення подається до відповідного ТЦК, а саме до ТЦК, на території відповідальності якого перебуває роботодавець, тобто за місцем його реєстрації.

КЕЙС 3

Списки персонального військового обліку ведіть щодо усіх військовозобов’язаних працівників, які працюють на підприємстві

?На підприємстві серед працевлаштованих працівників є (1)чоловіки, які зняті з військового обліку;(2)працівники, яких призвали на військову службу узв’язку із мобілізацією та які вступили на військову службу за контрактом.Кого з працівників включати до Списків персонального військового обліку,а кого -ні?

Персональний військовий облік ведуть в однойменних Списках за формою, наведеною в додатку 5 до Порядку № 1487. При цьому Списки персонального військового обліку складаються окремо за такими групами (п. 36 Порядку № 1487):

перша − список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу;

друга − список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу;

третя − список персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок;

четверта − список персонального військового обліку призовників.

УВАГА! Списки ведуть за всіма групами за умови, що у вас працевлаштовані працівники за всіма групами. В іншому разі − «пусті» списки вести не потрібно. Тобто, якщо військовозобов’язані жінки на підприємстві не працевлаштовані, то список за третьою групою не оформлюється.

До Списків персонального військового обліку не включають :

• громадян, з якими укладено цивільно−правовий договір (в тому числі, гіг−контракт);
• контрагентів, що є фізособами−підприємцями чи здійснюють незалежну професійну діяльність;
• працівників, які досягли 60 років;
• працівників, які виключені з військового обліку;
• мобілізованих або інші категорії призваних на військовому службу, оскільки вони мають статус військовослужбовців, а не військовозобов’язаних.

До Списків персонального військового обліку включають:

• сумісників (в т.ч. внутрішніх, оскільки в Списку слід зазначати посаду працівника);
• працівників, що працюють безстроково чи за строковим трудовим договором:

− на повній та неповній зайнятості;

− дистанційно;

− на дому;

− які фактично не працюють (тимчасова непрацездатність, (не)оплачувана відпустка тощо);

• знятих з військового обліку;
• працівників, які мають право на відстрочку;
• працівників, які знаходяться за кордоном;
• жінок, які мають військово−обліковий документ;

Отже, на підприємстві обов'язково мають бути Списки усіх 4 груп за умови, що є відповідні категорії військовозобов’язаних (у тому числі жінок), призовників, резервістів.

КЕЙС 4

Для ведення військового обліку на підприємстві чинними є всі військово-облікові документи незалежно від їх року видання

?На підприємство працевлаштовується працівник, який є військовозобов’язаним. При цьому при оформленні він подав військовий квиток старого зразка. Чи допустимо прийняти такого працівника на роботу та вести щодо нього військовий облік на підприємстві на підставі старої форми військового квитка?

Військовозобов’язаного, у якого військовий квиток старого зразка, допустимо прийняти на роботу. При цьому військовий облік на підприємстві щодо нього ведеться на підставі такого старого зразка військового квитка.

У ст. 24 КЗпП визначено: «При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний податипаспортабоіншийдокумент,щопосвідчуєособу,трудовукнижку(уразінаявності)або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством,− такождокументпроосвіту(спеціальність,кваліфікацію),простан здоров'я,відповідний військово-обліковийдокумент таіншідокументи». Отже, при прийнятті на роботу військовозобов’язаний, резервіст або призовник мають подати відповідний військово− обліковий документ.

Важливо! З 18 травня 2024 р. діє постанова № 559, якою затверджена нова форма військово- облікового документа та Порядок її видачі.

При цьому до набрання чинності постанови № 559 військово−обліковими документами у розумінні п. 20 Порядку № 1487 вважалися:

• для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
• для резервістів – військовий квиток.

Після внесення змін до Порядку № 1487 про них уже не згадується. Тож чи потрібно старі військово−облікові документи, згадані вище, замінити на нову форму військово−облікового документа? Ні, не потрібно. У п. 2 постанови № 559 визначено: військово−облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово−облікового документа нового зразка.

Також у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633 вказано: військово− обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов’язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов’язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово−облікового документа.

Отже, зараз при прийнятті на роботу та для ведення військового обліку уже у процесі трудових відносин застосовуються (один з документів):

• посвідчення про приписку до призовної дільниці,
• військовий квиток,
• тимчасове посвідчення військовозобов’язаного,
• військово−обліковий документ за новою формою (у паперовій формі, електронній, як роздруківці з QR−кодом).

Для нотаток

КЕЙС 5

Приймайте на роботу без паперового військово-облікового документа за наявності електронного з QR-кодом

?При працевлаштуванні працівник, який є військовозобов’язаним, надає військово-обліковий документ в електронному вигляді. Чи допустимо прийняти такого працівника на роботу та вести щодо нього військовий облік на підприємстві на підставі е-ВОД?

З 18 травня 2024 р. діє постанова № 559, якою затверджена нова форма військово− облікового документа та Порядок її видачі. Відтепер, військово−обліковий документ оформляється:

− в електронній формі – засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста та/або Державного веб−порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

− у паперовій формі − на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Увага! Військово−обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово−обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу (п. 9 Порядку № 559).

При цьому пам’ятайте, що військово−обліковий документ в електронній формі є дійсним лише за наявності QR-коду та не може використовуватися без нього (п. 8² Порядку № 559):

«Військово−обліковий документ в електронній формі може бути роздрукований. У такому випадку він повинен містити QR−код військово−облікового документа, придатний для зчитування.

Формування військово−облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних».

Сформувати електронний військово−обліковий документ та роздрукувати його з QR−кодом можливо:

− з 18.06.2024 р. через електронний кабінет (роздрукувати самостійно за допомогою застосунку Резерв+);

− з 30.07.2024 р. через застосунок «Дія». Як повідомляє Мінцифри на своєму Телеграм−каналі (30.07.2024 р): щоб отримати е−ВОД слід авторизуватись на порталі Дія за допомогою КЕП, вибрати сервіс «Військово−обліковий документ», натиснути «Подати заяву» і підписати заяву електронним підписом. Документ протягом 10 хвилин зʼявиться в кабінет громадянина на порталі Дія.

У зв’язку з цим всіх роботодавців цікавить питання: чи можуть вони прийняти на роботу працівника за електронним ВОД?

Фактично при працевлаштуванні працівник може надати роздрукований військово− обліковий документ, але він має містити QR−код, придатний для зчитування. Якщо роботодавець має змогу зчитати QR−код, то можна вважати, що він отримав оригінал військово−облікового документа для огляду.

Наприклад, щоб зчитати QR−код в Резерв+, достатньо виконати наступні дії.

• Завантажити на смартфон застосунок Резерв+, при цьому реєстрацію проходити не треба.
• Перевірити електронний військово−обліковий документ працівника шляхом сканування

QR−коду працівника за допомогою застосунку Резерв+.

Важливо! Роботодавцю для ведення кадрового і військового обліку потрібен документ у паперовому вигляді, щоб зберігати у справі. Це питання вирішується шляхом роздрукування PDF− версії електронного військово−облікового документу, як це визначено п. 8−2 Порядку № 559. Роздрукований військово−обліковий документ з QR−кодом необхідно додати до особової справи та до справи, що ведеться разом з відповідним Списком.

КЕЙС 6

Повідомлення про зміну облікових даних при прийнятті/звільненні не подається до ТЦК: чим загрожує підприємству

?У зв’язку з тим, що працює реєстр Оберіг, у якому накопичуються дані про військовозобов’язаних, призовників, резервістів й до якого мають доступ представники ТЦК, підприємство перестало подавати Повідомлення про зміну облікових даних (при прийнятті і звільненні). Чи загрожує відповідальність?

Незважаючи на роботу реєстру Оберіг, додаткових уточнень з приводу подання Повідомлення про зміну облікових даних (додаток 4 до Порядку № 1487) немає. Тому таке Повідомлення при прийнятті та звільненні військовозобов’язаних та призовників подається до того ТЦК, де на обліку перебуває такий військовозобов’язаний, призовник.

У п. 34 Порядку № 1487 визначено: « З метою ведення персонального військового обліку <…> підприємства <…>здійснюють: <…> надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 4)».

Отже, при прийнятті працівника, який є військовозобов’язаним, резервістом або призовником, роботодавець зобов’язаний надіслати повідомлення про зміну облікових даних (додаток 4 до Порядку № 1487) з інформацією про прийняття на роботу до ТЦК. При цьому надсилається повідомлення у 7−денний строк саме з дати видачі наказу про прийняття на роботу або наказу про звільнення.

У п. 87 Порядку № 1487 вказано: «<…>, підприємств, <…> за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки <…>, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів,танеподаннявідомостейпротакихосібнесутьвідповідальністьзгідноіз законом».

Увага! Ведення військового обліку з порушеннями, у тому числі, не подання Повідомлення про зміну облікових даних, може розглядатися як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210¹ КУпАП). Тож за порушення ведення військового обліку на посадових осіб підприємства може бути накладений адмінштраф (див. таблицю нижче).

ТЦК розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені, зокрема, у ст. 210 ¹ КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК (ст. 235 КУпАП).

При цьому накладання штрафу за неведення військового обліку або ведення військового обліку із порушеннями здійснюється вцілому за правопорушення, а не кратно кількості таких порушень чи кількості працівників, щодо яких здійснено таке порушення.

Також варто відзначити, що відповідно до ст. 38 КУпАП Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210 ¹ цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

КЕЙС 7

До списків персонального військового обліку складайте справи

?На підприємстві ведеться три групи Списків персонального військового обліку (призовники відсутні, тому четверта група не ведеться). Яка кількість справ повинна формуватися: всі чотири за групами списків персонального військового обліку чи лише за групами,якіфактичноведутьсянапідприємстві?

У п. 37 Порядку № 1487 визначено: «До списків кожної групи формується справа, у якій зберігаються копії військово−облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

В свою чергу, якщо призовників, військовозобов’язаних чи резервістів якоїсь групи на підприємстві немає, то такий Список не ведеться.

Тому на підприємстві має бути стільки справ, скільки груп Списків ведеться.

Якщо на підприємстві складаються Списки: групи 1 (щодо військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу), групи 2 (щодо військовозобов’язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу) і 3 (щодо військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок), у такому разі справи слід сформувати окремо до списку кожної з груп, окрім 4 ( яка не ведеться).

Також зважайте на норму п. 38 Порядку № 1487: «В окремій справі зберігаються копії військово−облікових документів громадян, які були виключені з військового обліку районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів, крім тих, які досягли граничного віку перебування в запасі».

КЕЙС 8

Жінку медичної/фармацевтичної спеціальності без військово-облікового документа не працевлаштовуємо!

?На фармацевтичне підприємство працевлаштовується жінка на посаду фармацевта. При цьому у неї немає військово-облікового документа. Чи можна працевлаштувати таку жінку, адже до 2026року ще є час?

Відповідно до ч. 11 ст. 1 Закону № 2232 постановка на військовий облік є:

• обов’язковою – для жінок з медичною та фармацевтичною спеціальністю. Тобто, якщо вони не стоять на військовому обліку (не мають військово−обліковий документ) й не досягли 60 років, то вони обов’язково мають звернутися до ТЦК для постанови їх на військовий облік за установленою процедурою;
• добровільною – для жінок усіх інших спеціальностей, ніж медична та фармацевтична. Тобто навіть якщо спеціальність жінки визначено в одному із Переліків, затверджених наказом Міноборони від 11.10.2021 № 313 (але не є медичною або фармацевтичною), то ставати або ні на військовий облік жінка приймає рішення самостійно. Тож така жінка може стати на військовий облік, але виключно за власним бажанням.

У ст. 24 КЗпП визначено: « При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний податипаспортабоіншийдокумент,щопосвідчуєособу,трудовукнижку(уразінаявності)

або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбаченихзаконодавством,− такождокументпроосвіту(спеціальність,кваліфікацію),простанздоров'я, відповідний військово-обліковийдокументта інші документи». Це стосується і військовозобов’язаних жінок, які вже перебувають на військовому обліку і мають військово− обліковий документ. Такі жінки при прийнятті на роботу зобов’язані подати військово−обліковий документ.

ВАЖЛИВО! Постановою КМУ від 16.05.2024 № 563 виключено абз. 1 п. 51 Порядку № 1487, у якому йшлося про допустимість працевлаштувати жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальності, навіть, якщо вони ще не стали на військовий облік у ТЦК та не мають військово− обліковий документ до кінця 2026 року.

Отже, з 18 травня 2024 р. при працевлаштуванні жінки медичних та фармацевтичних спеціальностей мають надавати військово−обліковий документ.

Якщо приймаєте на роботу військовозобов’язану жінку:

• Ознайомте її з правилами військового обліку працівників.
• Ведіть спеціальний список персонального військового обліку жінок (третя група − список ПВО військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок);
• Ведіть військовий облік жінок незалежно від виду працевлаштування.

КЕЙС 9

Повідомляємо про «тимчасового» відповідального за ВО

?Працівниця, на яку покладено обов’язки з ведення військового обліку, з 12.08.2024йде у неоплачувану відпустку на період дії воєнного стану. Чи повідомляти про це ТЦК, адже звільнення чи увільнення не відбувається?

Відповідно до п. 13 Порядку № 1487: «<…> підприємства, установи та організації у семиденний строк здати видання наказу про призначення або звільнення (увільнення) керівників та інших осіб зазначених органів, підприємств, установ та організацій, відповідальних за організацію та ведення військового обліку, повідомляють відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (додаток 1)». Тобто про призначення, звільнення (увільнення) керівника підприємства, установи, організації та/або особи, відповідальної за ведення військового обліку (інспектор з військового обліку; інспектор з кадрів, бухгалтер, що веде кадри, тощо) слід повідомити ТЦК. Форма повідомлення наведена в додатку 1 до Порядку № 1487.

При цьому на практиці для цілей подання додатку 1 під призначенням розуміють:

• • призначення на посаду;
  • виконання додаткових обов’язків у порядку суміщення за вакантною посадою інспектора з військового обліку без звільнення від основної роботи;
  • переведення на посаду;
  • прийняття на роботу;
  • покладання обов’язків відповідального (може бути як при працевлаштуванні, так і згодом, а також в разі «заміни» основного відповідального).

У свою чергу, під увільненням розуміють будь−яку тривалу відсутність керівника чи особи, відповідальної за ведення військового обліку:

• • тимчасова непрацездатність;
  • відпустка (оплачувана чи неоплачувана);
  • призупинення дії трудового договору;
  • відсторонення;
  • прогул;
  • військова служба;

• • неявки з нез’ясованих причини;
  • інші види неявок.

Щодо звільнення, то повідомляти слід про всі випадки звільнення за підставами, передбаченими КЗпП.

Зауважте, що військовий облік – безперервний процес: він не припиняється на період відсутності особи, відповідальної за ведення військового обліку. Тому на період відпустки відповідального слід призначити іншу особу, яка буде виконувати обов’язки з ведення військового обліку в цей час. Таку особу в ТЦК називають «запасний», «заступник», «дублер» тощо.

На практиці повідомлення за додатком 1 подають і у випадку припинення виконання обов’язків з ведення військового обліку однією особою і покладання таких обов’язків на іншу особу. Тобто, в цьому випадку звільнення чи увільнення працівника не відбувається, але, з огляду на існуючу практику, ТЦК доцільно повідомити про «заміну» відповідальної особи.

КЕЙС 10

ФОП-роботодавці військовий облік не ведуть

?Чи може ФОП-роботодавець отримати штраф за неведення військового обліку?

Обов’язок ведення військового обліку передбачений двома нормативно−правовими актами: Законом № 2232 та Порядком № 1487.

Зокрема, у п. 1 Порядку № 1487 вказано: « ЦейПорядоквизначаємеханізморганізаціїта ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів <…> підприємствами,установамитаорганізаціями, закладамиосвіти, закладамиохорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форми власності». Також у п. 16 Порядку № 1487 визначено: «Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцемїхроботи(служби)абонавчаннятапокладаєтьсянакерівниківдержавнихорганів, органівмісцевогосамоврядування,підприємств,установтаорганізацій».

Зверніть увагу, що у Порядку № 1487 йдеться про ведення військового обліку підприємствами, установами та організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності. Тобто, військовий облік обов’язково має вестися на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності. Жодної згадки про те, що ФОП- роботодавці мають обов’язок із ведення військового обліку ані в Порядку № 1487, ані в Законі № 2232 не має.

Підтвердженням тому є і судова практика.

Так, у Рішенні суду вiд 20.07.2023 № 383/1142/23 зазначено, що « ПоложенняЗаконуУкраїни

«Про військовий обов`язок та військову службу», не містять норми про те, що фізичні особи− підприємці зобов`язані вести військовий облік».

Оскільки законодавство не покладає обов’язку на ФОП вести військовий облік, відповідно не передбачає і відповідальності за неведення. Тож штраф за неведення військового обліку для ФОП− роботодавців не передбачений.

Для нотаток

ТОП 10 кейсів про бронювання

КЕЙС 11

Бронювання за військовим квитком з «Резерв+» чи «Дії»

?Новоприйнятий працівник надав при працевлаштуванні військово-обліковий документ лише в електронній формі, сформований через портал Дія.Чиможна забронювати такого працівника?

Пунктом 34 Порядку № 1487 передбачено, що з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють, зокрема, перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово−облікового документа, визначеного у п. 20 Порядку № 1487, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

З 18 травня 2024 р. діє постанова № 559, якою затверджена нова форма військово− облікового документа та Порядок її видачі.

Відтепер, військово−обліковий документ оформляється:

• в електронній формі ( через мобільний застосунок «Резерв +», портал «Дія»);
• у паперовій формі − на бланку, форма якого затверджується постановою № 559.

Увага! Військово−обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово−обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу (п. 9 Порядку № 559). З даного приводу Міноборони надало роз’яснення та зазначило, що за наявності військово− облікового документу в електронній формі немає необхідності додатково отримувати військово−

обліковий документ у паперовій формі (Лист Міноборони від 30.07.2024 № 321/ВихЗПІ/550).

Тобто, на сьогоднішній день, при працевлаштуванні працівник може надати роздрукований з Резерв+ або Дії військово−обліковий документ, але він має містити QR−код, придатний для зчитування.

ВОД в електронній формі перевіряють шляхом зчитування QR−коду ініціатором перевірки за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості ВОД в електронній формі у формі інформаційного повідомлення.

QR−код повинен бути:

− придатним для зчитування технічними засобами,

− цілісним,

− неушкодженим,

− нанесеним на будь−який носій достатнього розміру та необхідної контрастності.

Підставою непідтвердження ВОД в електронній формі є непридатність QR−коду для зчитування технічними засобами (п. 11 Порядку № 559).

Наявність QR−коду і можливість його зчитати буде фактично перевіркою ВОД.

Якщо роботодавець має змогу зчитати QR−код, то можна вважати, що він отримав оригінал військово−облікового документа для огляду.

Роботодавцю для ведення кадрового і військового обліку потрібен документ у паперовому вигляді, щоб зберігати у справі. Це питання вирішується шляхом роздрукування PDF−версії електронного військово−облікового документу, як це визначено п. 8−2 Порядку № 559. Роздрукований військово−обліковий документ з QR−кодом необхідно з додати до справи.

Крім того, 8 червня 2024 року набрала чинності постанова № 650 , якою затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Відтепер, бронювання військовозобов'язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони в паперовій та/або електронній формі

або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія) відповідно до Порядку № 650.

Тобто, маючи військово−обліковий документ працівника лише в електронній формі, його можна використовувати під час оформлення бронювання.

КЕЙС 12

Бронювання працівника до 25 років

?Працівнику 23роки, нещодавно закінчив університет та отримав військово-обліковийдокументновогозразка.Чиможемо забронювати працівника,якщойому немає 25років?

В питаннях бронювання неможна орієнтуватися тільки на вік працівника.

Так, відповідно до п. 1 Порядку № 76 пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

− в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;

− на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

− на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

− у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;

− в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства.

Отже, забронювати можна саме військовозобов’язаного працівника. При чому військовозобов’язані працівники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово−облікової спеціальності.

В свою чергу, військовозобов’язані − це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; (п. 9 ст. 1 Закону № 2232). Зверніть увагу, що відповідно до ст. 37 Закону № 2232 взяттю на військовий облік військовозобов’язаних підлягають, зокрема, призовники (граничний вік − 25 років), які пройшли базову загальновійськову підготовку. Крім того, військовозобов'язаними вважаються чоловіки віком від 18 до 25 років, які:

закінчили військову кафедру під час навчання й отримали військове звання; пройшли строкову військову службу;

були визнані «обмежено придатними». Після ВЛК такі особи набули статусу

«військовозобов’язаних», а отже підлягають мобілізації. Навіть за умови, що їм ще не виповнилося 25 років.

Увага! Верховна Рада 3 вересня 2024 р. в першому читанні підтримала законопроєкт

№ 11379−д, який передбачає заборону мобілізації «обмежено придатних» чоловіків до 25 років. У разі ухвалення закону, у чоловіків від 18 до 25 років, які були визнані «обмежено придатними», з’явиться можливість служити за бажанням, тобто, добровільно. Примусової мобілізації не буде.

Увага! Верховна Рада 3 вересня 2024 р. в першому читанні підтримала законопроєкт

№ 11379−д, який передбачає заборону мобілізації «обмежено придатних» чоловіків до 25 років. У разі ухвалення закону, у чоловіків від 18 до 25 років, які були визнані «обмежено придатними», з’явиться можливість служити за бажанням, тобто, добровільно. Примусової мобілізації не буде.

Тобто, щоб вирішити питання можливості забронювати військовозобов’язаного працівника, якому не виповнилося 25 років, необхідно перевірити, в якому статусі він знаходиться. Якщо він є військовозобов’язаним, то можна подавати такого працівника у списках на бронювання, незалежно від його віку. Якщо ж особа є призовником, то бронювання неможливе, адже бронювання передбачено лише для військовозобов’язаних.

За загальним правилом не бронюють тих, хто не підлягає мобілізації. Зокрема, не можна забронювати:

− призовників;

− осіб, які були зняті з військового обліку: їх не бронюють поки вони не стануть на військовий

облік;

− осіб, які досягли граничного віку перебування на військовому обліку (виключені з

військового обліку);

− осіб, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

− тих, у кого після 25 років приписне;

− тих, у кого застарілі дані у ВОС;

− військовозобов’язаних жінок. Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону № 2232 жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку;

− військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу на підставі ст. 23

Закону № 3543 (оформлено право на відстрочку). Адже бронювання це теж відстрочка, тому

«подвійну» відстрочку не надають;

− військовослужбовців (осіб, які проходять військову службу);

− осіб, які не перебувають у трудових відносинах з органом державної влади, іншим державним органом, ОМС, підприємством.

Щоб зорієнтуватися в статусі особи, слід перевірити її військово−обліковий документ.

Зараз для цілей заповнення списків персонального військового обліку застосовуються наступні військово−облікові документи:

• для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
• для резервістів – військовий квиток;
• для призовників, військовозобов'язаних та резервістів – військово−обліковий документ за формою, затвердженою постановою № 559 (паперовий, роздрукований електронний з QR− кодом).

Отже, якщо при працевлаштуванні особа надає:

− посвідчення про приписку до призовної дільниці (не отримувала іншого документу), то бронювання не можливе;

− військовий квиток чи тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, то особа точно знаходиться в статусі військовозобов’язаного і її можна бронювати;

− військово−обліковий документ нового зразка (на бланку чи в електронній формі), то слід виходити з інформації, наведеної у цьому документі. Якщо встановлена військово−облікова спеціальність, то це завжди військовозобов’язаний, тому таку особу можна бронювати.

КЕЙС 13

Бронювання через Дію із застарілою ВОС у паперовому військовому квитку

?Чи можемо подавати на бронювання працівника, який у військовому квитку має застарілу ВОС, а у Резерв+ в нього підтягується вже нова ВОС?

Можемо за умови електронного бронювання працівників за допомогою інформаційного ресурсу порталу Дія, але є ризики.

Процес електронного бронювання працівників, які є військовозобов’язаними, через Дію є одним зі способів бронювання відповідно до Порядку № 76 (в редакції постанови № 650). Він передбачає подання списку військовозобов`язаних для бронювання в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 76 « Керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово−обліковим документам».

Якщо у працівника різняться дані у паперовому та електронному військово-обліковому документах, наприклад, номер військово−облікової спеціальності, і роботодавець зазначить ВОС з електронного військово−облікового документа, то:

по−перше, він уже не зможе стверджувати/гарантувати відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово−обліковим документам (паперовому і електронному);

по−друге, є ризик вказування інформації, яка не буде відповідати даним, що містяться в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зауважимо, що не виключені випадки, коли в застосунку Резерв+ відображаються неактуальні відомості, причиною чого могли стати помилки працівників ТЦК при внесенні даних до реєстру.

Відповідно до п. 11 Порядку № 76: « Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного неправильної інформації про його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності),рікнародження,військово−обліковуспеціальність(профіль),найменування(повне та скорочене) та місцезнаходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевогосамоврядування,підприємства,установи,організації,кодзгіднозЄДРПОУ(за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальнийвійськовийоблік». Тому, зазначивши у списках інформацію, яка не відповідатиме даним військово-облікових документів працівника (паперовому та електронному), роботодавець не може гарантувати внесення інформації, яка відповідатиме даним Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, тому існуватиме ризик отримати відмову у зарахуванні військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Порада: якщо у роботодавця «на руках» є дві форми військово−облікового документа працівника (паперова і електронна), відомості в яких різняться, необхідно провести звіряння відповідності військово−облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, в яких вони перебувають на військовому обліку (п. 3 Порядку № 76) .

Якщо у процесі звіряння не буде можливості виправити ті чи інші дані у військово− обліковому документі працівника, то єдиним варіантом актуалізації даних у військово−обліковому документі працівника буде відвідування ним районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) для внесення змін у його військово−обліковий документ:

• у паперовій формі — повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
• в електронній формі — повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку ( п. 4 порядку № 559).

Тільки після того, як дані будуть узгоджені, можна розпочинати процес бронювання.

Для нотаток

КЕЙС 14

Бронювання ФОП-роботодавцями працівників (не)передбачено

?ЧиможеФОПзабронюватисвоїхвійськовозобов’язанихпрацівників?

Чинне законодавство, на сьогоднішній день, не передбачає обов’язку для ФОПів ведення військового обліку. Однак відсутність обов'язку з ведення військового обліку ФОП−роботодавцями означає і відсутність можливості забронювати своїх працівників.

В основу бронювання, відповідно до постанов № 650 та 76, покладено ведення військового обліку військовозобов'язаних працівників за списками персонального військового обліку. А оскільки ФОПи списки персонального військового не ведуть, забронювати своїх працівників відповідно до встановленої Порядком № 76 процедури також не можуть. Більш того, постанови

№ 650 та 76 також передбачають бронювання тільки підприємствами, установами, організаціями. Однак , у Верховній Раді зареєстровано декілька законопроєктів, якими передбачено можливість економічного бронювання. Проєкти, за певних умов, дають надію ФОПам бути

заброньованим та забронювати своїх працівників.

Важливо! 24 липня 2024 р. Президент підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» від 18.06.2024 № 3813−IX (далі −Закон № 3813), відомий як закон про «клуб білого бізнесу».

Зокрема, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3813 визначено:

« Рекомендувати Кабінету Міністрів України внести зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час" від 27 січня 2023 року № 76 (зі змінами), щодо автоматичного 21 бронювання платниками податків, включеними до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства,до 25 відсотків своїх військовозобов’язаних працівників».

КЕЙС 15

Бронювання сумісників – чи можливо?

?У штаті підприємства, яке є критично важливим для функціонування економіки, 12сумісниківз 20годинним робочим тижнем. Потрібно забронювати 10з них. Кількість військовозобов'язаних дозволяє це зробити, але чи немає обмежень щодо бронювання працівників-сумісників?

Чинна законодавча база (Закон № 2232 і Порядок № 1487) в питаннях ведення військового обліку не вирізняє працівників за основним місцем роботи і за сумісництвом. Таким чином, до Списків персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку № 1487) слід включати і працівників−сумісників, в тому числі, внутрішніх.

Генштаб ЗСУ у листі від 22.03.2023 № 321/ЗПІ/114 надав роз’яснення: «Персональний облік осіб,щопрацюютьзасумісництвомздійснюєтьсяназагальнихзасадах, визначенихПорядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженимпостановоюКМУвід30.12.2022 №1487. Водночас,повідомляємо,щодана позиціябудепереглянутапісляприпинення/скасуванняправовогорежимувоєнногостану, встановленимпорядком».

Тобто по суті Генштаб ЗСУ роз’яснює, що військовий облік має вестися як за основним місцем, так і за сумісництвом. Проте цю позицію переглянуть після припинення/скасування правового режиму воєнного стану.

В свою чергу Порядок № 76 (в редакції постанови № 650), не містить обмежень щодо бронювання працівників, які працюють за сумісництвом. Тому по таких працівниках ведеться військовий облік і є можливість їх бронювати. Єдиною умовою є те, щоб працівник−сумісник не був заброньований на основному місці роботи.

КЕЙС 16

Бронювання працівників через Дію після офлайн-заявки

?Чи можна забронювати працівників через Дію,якщо документи на бронювання в паперовому вигляді вже кілька місяців знаходяться в Міністерстві і рішення про бронювання ще не було?

8 червня 2024 року набрала чинності постанова № 650, яка затвердила Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

З 17 липня 2024 року послугу електронного бронювання запущено на порталі Дія.

Однак, до 17 липня 2024 року або після списки на бронювання керівниками підприємств направлялися до відповідних органів на бронювання в паперовому вигляді.

У тому випадку, якщо рішення щодо офлайн−заявки на бронювання ще не прийнято відповідним органом, керівники критично важливих для економіки підприємств, можуть

«повторно» подавати списки на бронювання через Дію.

Разом з тим, доцільно проінформувати міністерство чи військову адміністрацію, через яку подавалися документи на бронювання в паперовому вигляді, про те, що бронювання вже відбулося. Порядок інформування не передбачений законодавством, але, на нашу думку, це доцільно зробити.

Якщо ж державний орган уже підтвердив бронювання і додав цю інформацію до реєстру, скористатися послугою онлайн бронювання через Дію буде неможливо.

КЕЙС 17

Бронювання через Дію якщо «не оцифрована» трудова книжка

?Чи обов’язково,щоб у працівника, якого пропонують до бронювання через Дію, була оцифрована чи відсканована трудова книжка?

Ні, не обов’язково.

08.06.2024 р. набрала чинності постанова № 650, якою зобов’язали певних роботодавців подавати відомості про трудову діяльність на вебпортал ПФУ для цілей бронювання.

У п.п. 3 п. 3 постанови № 650, визначено:

« органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття працівника на роботу, переміщення його з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, тимчасового припинення/відновлення дії трудового договору подають Пенсійному фонду Українивідповідні відомостічерезвебпорталелектроннихпослуг ПенсійногофондуУкраїнив електронній формі з обов’язковим накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованомусертифікатіелектронногопідпису».

Тобто, відомості про трудові відносини з працівниками, для цілей бронювання, роботодавці в обов’язковому порядку повинні подавати лише з 08.06.2024 р. При цьому, до 01.08.2024 р., роботодавці повинні були подати через вебпортал Пенсійного фонду України відомості про трудові відносини з працівниками, що мали місце в період з 08.06.2024 р. Після 01.08.2024 р. такі відомості необхідно подавати не пізніше ніж протягом наступного дня після відповідної події.

Передавати відомості по працівнику про всю його трудову діяльність, яка мала місце до

08.06.2024 р. за допомогою нового функціоналу на вебпорталі ПФУ не треба, адже норми постанови

№ 650 зворотньої сили не мають.

За загальними правилами обліку трудової діяльності працівника, наповнення е−трудової на порталі ПФУ відбувається шляхом:

− подання Повідомлення про прийняття на роботу за формою, наведеною у додатку до постанови № 413;

− подання страхувальником (тобто роботодавцем) Об’єднаного зарплатного звіту з інформацією, у тому числі, про трудову діяльність працівників;

− подання страхувальником (тобто роботодавцем) XML−файлу з відомостями про трудову діяльність або застосування функціоналу «Додати запис»;

− передачі відомостей з паперової трудової книжки до ПФУ (оцифрування або передача скан−копій).

На передачу скан−копій паперових трудових книжок або їх оцифрування виділений строк

до 10.06.2026.

При цьому, у роботодавця немає безумовного обов’язку з оцифрування чи передачі скан− копій паперових трудових книжок працівників до ПФУ, в тому числі і для цілей бронювання.

КЕЙС 18

Перший крок до бронювання через Дію – включення у Єдиний перелік

?Підприємство визнано критично важливим для потреб економіки та має намір забронювати працівників через портал Дія.Де можна перевірити,чи внесено підприємство до Єдиного переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних,адже цей реєстр відсутній у вільному доступі?

П. 3 порядку № 650 передбачено: « Для цілей бронювання військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних (далі – Єдиний перелік), до якого включаються державні органи, підприємства, установи».

Тому, перший крок у загальному механізмі бронювання через портал «Дія» передбачає, що Міністерства, Обласні військові адміністрації вносять до Єдиного переліку підприємства, установи та організації, які відповідно до законодавства мають право бронювати працівників.

Щоб перевірити чи внесено підприємство у Єдиний перелік, необхідно вчинити наступні дії: авторизуватися на порталі Дія та натиснути «подати заяву». В разі, якщо підприємство не внесене до Єдиного переліку, випаде вікно з повідомленням, що « на жаль, ви не можете подати заяву пробронюванняпрацівників.Вашукомпаніюмаютьвизначитикритичноважливоюта включитидоЄдиногоперелікупідприємствдлябронюваннявійськовозобов’язаних».

Для нотаток

КЕЙС 19

Бронювання жінок (не)передбачено

?На підприємстві працевлаштована жінка, яка має військово-обліковий документ та перебуває на військовому обліку. Чи потрібно бронювати таку працівницю?

Бронювати військовозобов'язаних жінок немає потреби.

Відповідно до п. 12 Закону № 2232 « Жінки, які перебувають на військовому обліку, можутьбутипризванінавійськовуслужбучизалученідлявиконанняробітіззабезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийнятінавійськовуслужбутаслужбуувійськовомурезервітількивдобровільномупорядку (за контрактом)». Оскільки військовозобов’язану жінку не можуть мобілізувати, то і потреби у бронюванні (тобто відстрочки) немає.

КЕЙС 20

Бронювання єдиного військовозобов’язаного працівника на підприємстві (не)можливо

?Чиможнаподаватинабронюванняєдиноговійськовозобов’язаногопрацівника підприємства?

За  загальним  правилом  заброньованими  можуть  бути  не  більше  50  %

військовозобов’язаних, від загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства. Однак, 30 серпня 2024 року набрала чинності Постанова КМУ від 16 серпня 2024 р. № 988

«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76», якою, окрім іншого, вирішення питання бронювання єдиного військовозобов’язаного працівника підприємства (п. 9 ¹ постанови № 76):

« У разі коли на підприємстві, в установі та організації працює один військовозобов'язаний працівник і відповідно до закону підлягає бронюванню обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, встановлені пунктами 8 і 9 цього Порядку, до зазначених підприємств, установ та організацій не застосовуються».

Нормативно-правове забезпечення

• КЗпП – Кодекс законів про працю України від 10.12.1971.
• КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073−X;
• Закон № 2232 – Закон України від 25.03.1992 № 2232−XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
• Порядок № 1487 – Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
• Закон № 3633 – Закон України від 11.04.2024 № 3633−ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
• Постанова № 559/Порядок № 559 – постанова КМУ від 16.05.2024 № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово−облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа».
• Порядок № 560 - Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 № 560.

• Постанова № 563 – постанова КМУ від 16.05.2024 № 563 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
• Постанова № 988 - Постанова КМУ від 16.08.2024 р. № 988 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76».

Для нотаток