ГоловнаНовиниОплата праціПрава та обов`язки працівниківВідпусткиВідрядженняКорисні посиланняОхорона праціПублікації в ЗМІКомп`ютерна грамотаМолодіжна сторінкаОпитуванняЗворотній зв`язок
инфо |
Нещасний випадок: розслідування, перевірки, обов'язки роботодавця
Основним нормативним актом є «Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232, який набув чинності 1 січня 2012 року. Слід зазначити, що він в основному повторює чинний раніше Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який був затверджений постановою КМУ від 25.08.2004 р. № 1112.
Роз’яснення «Порядку розслідування нещасних випадків» Постанова КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» Постанова КМУ «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» Новації розслідування нещасних випадків на виробництві Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Від того, наскільки оперативними і правомірними будуть дії керівника закладу охорони здоров’я при нещасному випадку на виробництві, залежить перш за все здоров'я потерпілого, а також своєчасність і повнота соціальних виплат, передбачених законодавством. Якщо ж дії будуть спрямовані на приховування нещасного випадку або професійного захворювання, то це послужить підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб. Як і раніше, сам потерпілий або той хто його виявив, повинен негайно повідомити керівнику і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги (п. 8 Порядку № 1232). Дії керівника при настанні нещасного випадку полягають в тому, що він повинен терміново організувати надання невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити при необхідності його доставку в необхідний лікувально-профілактичний заклад. Слід врахувати, що ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. (№ 1105-XIV) містить важливу норму, що забороняє страхувальнику «здійснювати будь-які дії, які можуть призвести до прийняттю ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може заподіяти шкоду цій особі ». Про це слід пам'ятати, якщо працівник, з яким стався нещасний випадок, відмовиться від медичної допомоги, а представник адміністрації з цим погодиться. У даному випадку головний лікар буде нести відповідальність і за шкоду, заподіяну застрахованій особі, і за порушення вимог законодавства. Також безпосередній керівник повинен негайно повідомити головному лікарю про те, що трапилося, і до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на робочому місці та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку, якщо це не загрожує іншим працівникам. Слід зазначити, що раніше в обов'язки керівника також входило сповіщення керівника первинної організації профспілки, членом якого є потерпілий, або уповноваженої особи з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Тепер він це має робити після того, як отримає повідомлення про нещасний випадок від лікувально-профілактичного закладу (п. 10 Порядку № 1232), якщо потерпілого доставляли в інший заклад. Перелік обов'язків лікувально-профілактичних установ, в які звертаються постраждалі, доповнений зобов'язанням передавати протягом доби екстрене повідомлення за встановленою формою (додаток 1 до Порядку № 1232) територіальному органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку ( а також, як і раніше – роботодавцю, робочому органові виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків). Лікувально-профілактичний заклад обов'язково проводить у порядку, встановленому МОЗ, необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп'яніння). Головний лікар закладу, я якому трапився нещасний випадок, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний протягом однієї години передати повідомлення про нещасний випадок за встановленою формою (додаток 2 до Порядку № 1232) ФСС від нещасних випадків, розташованого за місцезнаходженням закладу, у якому стався нещасний випадок. У п. 10 Порядку № 1232 також визначено термін, протягом якого він, як роботодавець, повинен створити комісію у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування, - протягом доби після отримання офіційного повідомлення про нещасний випадок. Склад комісії визначається відповідно до п. 11 зазначеного Порядку. Головний лікар, як і раніше, зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку. Але крім цього його обов'язки доповнені компенсацією витрат, пов'язаних з діяльністю комісії, а також залучених до роботи експертів та інших фахівців. Обов'язки комісії з розслідування визначені в п. 14 Порядку № 1232. Зокрема, встановлено, що комісія протягом трьох днів зобов'язана не тільки провести розслідування (здійснити всі необхідні обстеження, зібрати письмові пояснення, вивчити необхідну документацію і т. п.), а й скласти в п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3 до Порядку № 1232) та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (додаток 4 до Порядку № 1232), якщо нещасний випадок визнано пов'язаним з виробництвом. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, також складається у шести примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (додаток 5 до Порядку № 1232). Акти за формою Н-5 та Н-1 комісія повинна передати роботодавцю на затвердження, якому для цього надається тільки одна доба (п. 17 Порядку № 1232). Звертаємо увагу також на те, що окремі випадки підлягають спеціальному розслідуванню. Це стосується нещасних випадків зі смертельним результатом, випадків зникнення працівників при виконанні трудових (посадових) обов'язків, нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, і т. п. (п. 36 Порядку № 1232). Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку – більше 5 осіб) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства. До склад у цієї комісії включають: посадову особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках), представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку. Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 (пункт 15 Порядку №1232), є: 1) виконання потерпілим посадових обов'язків, у тому числі у відрядженні; 2) перебування на робочому місці, на території закладу або в іншому місці для виконанням потерпілим посадових обов'язків, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; 3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території перед початком роботи і після її закінчення; 4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; 5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору; 6) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт; 7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням органів управління за наявності відповідного розпорядження роботодавця; 8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; 9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця; 10) прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця; 11) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; 12) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів; 13) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов'язків, що підтверджено медичним висновком; 14) раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку; 15) перебування потерпілого на території або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час виробничої наради, одержання зарплати, проведення з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, визначений у додатку 6 Порядку. Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом (пункт 16 Порядку), є: 1) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 2) погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії, що підтверджено відповідним медичним висновком або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи; 3) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, що підтверджено відповідним медичним висновком; 4) скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів; 5) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів. Перевірки органами ДержгірпромнаглядуСлід врахувати, що настання аварії, смерті працівника внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання може і не закінчитися тільки лише розслідуванням відповідно до Порядку № 1232. Якщо такі факти мали місце, то згідно з Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 р. № 826 , вони служать підставою для проведення позапланової перевірки посадовими особами Держгірпромнагляду України. Зазначений нормативно-правовий документ набув чинності з 20 лютого 2012 року.Крім того, органи Держгірпромнагляду можуть проводити планові перевірки, періодичність яких визначається відповідно до ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці, критерії для визначення яких затверджені постановою КМУ від 28.04.2009 р. № 413. Перевірки страховими експертами з охорони праціСтрахові експерти з охорони праці відповідно до ст. 23 Закону № 1105 є особами, на яких покладається виконання статутних функцій та обов'язків ФСС від нещасних випадків. Вони мають право безперешкодно і в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці, брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, перевіряти знання з охорони праці працівників підприємств і т. п. Але найважливіше те, що страхові експерти вправі самі складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також вносити органам Держгірпромнагляду подання про застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життя працівників.До недавнього часу діяло Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджене постановою ФСС від нещасних випадків від 15.08.2001 р. № 24. Однак з 3 лютого 2012 набуло чинності нове Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджене постановою ФСС від нещасних випадків від 20.12.2011 р. № 63. Слід зазначити, що в новому документі детально визначено повноваження страхових експертів і встановлено порядок проведення планових та позапланових перевірок стану умов і безпеки праці, а також профілактичної роботи на підприємствах (розділ VI Положення № 63). Зокрема, у п. 6.6 даного документа вказані критерії, за якими визначається періодичність проведення планових перевірок суб'єктів господарювання - не частіше одного разу на рік, один раз на два роки і один раз на п'ять років. Так, для того щоб потрапити до переліку суб'єктів, які підлягають щорічній перевірці, досить допустити:
Не частіше одного разу на п'ять років можуть перевірятися суб'єкти, у яких зазначені критерії відсутні. Термін проведення планової перевірки не може перевищувати трьох робочих днів. У п. 6.7 Положення № 63 зазначено підстави для проведення позапланових перевірок, серед яких, зокрема, аварії, нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання працівників. Такі перевірки можуть бути проведені також при необхідності контролю за виконанням внесених страховим експертом подань про усунення порушень законодавства з охорони праці, або на прохання самого суб'єкта господарювання. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати одного робочого дня. Страховий експерт також може вносити подання органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці про застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життя працівників. Форма подання наведено в додатку 2 до Положення. Підстави для цього вказані у п. 8.2, а саме:
За матеріалами «Бухгалтерія» Джерело: HR-Ліга Роз’яснення «Порядку розслідування нещасних випадків» Постанова КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» Постанова КМУ «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» Новації розслідування нещасних випадків на виробництві Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Просмотров: 12774 | Печать
|