Відповідно до Основного Закону України – кожен має право на працю (стаття 43 Конституції України).
Працездатність – це здатність до праці, що залежить від стану здоров’я, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. Тобто здатність людини до праці оцінюється не лише за можливістю виконання роботи та функціональним станом організму, а й за додатковими критеріями (стан здоров’я, професійні знання, вміння, досвід).

Корисні документи

Розрахунок страхового стажу роботи для оплати листків непрацездатності
Програма перевірки стану експертизи тимчасової непрацездатності
Лист про врегулювання питання видачі листків непрацездатності
Лист Мінпраці «Щодо оплати листка непрацездатності»

Згідно а чинним законодавством правом на допомогу з тимчасової втрати працездатності користуються особи, які підлягають загальнообов'язковому соціальному страхуванню. Тобто ті, хто працює за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в організаціях, установах різних форм власності. Система оподаткування ролі не відіграє.

1 січня 2012 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 7 липня 2011 року № 3611-VІ (крім абзацу четвертого пункту 7 та пункту 14 розділу I цього Закону, які набувають чинності 1 січня 2015 року). Прийняття Закону започаткувало реформування галузі охорони здоров’я, оскільки сфера його дії поширюється не лише на державні і комунальні, а й на приватні заклади охорони здоров’я.

Відповідно до пункту 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності приймається комісією (або уповноваженим) із соціального страхування, що створюється на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).