Огляд новацій законодавства станом на 15 вересня 2017 року

Інформуємо про окремі питання, що стосуються роботи галузі, закладів охорони здоров’я  та діяльності профспілкових організацій, дії профспілок та зміни в законодавстві за останній час

Шановні колеги !

 

Інформуємо Вас про окремі питання, що стосуються роботи галузі, закладів охорони здоров’я  та діяльності профспілкових організацій, дії профспілок та зміни в законодавстві за останній час.

Найгострішим питанням останнього часу для медичної громади було прийняття законодавчих актів , що стосувались реформи галузі охорони здоров’я.

Вичерпавши всі можливості щодо врегулювання галузевих проблем у рамках соціального діалогу, не погоджуючись з безсистемною, науково та економічно необґрунтованою реформою системи охорони здоров’я, яка не відповідає Конституції України та законодавству України, не передбачає необхідного фінансування для забезпечення конституційного права громадян на безоплатну, якісну та доступну медичну допомогу Професійна спілка працівників охорони здоров’я України за солідарної підтримки членських організацій Федерації профспілок України прийняла рішення про проведення попереджувальної Всеукраїнської акції протесту. Акція розпочнеться 19 вересня о 8.30 на майдані Незалежності у Києві і продовжиться ходою до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Адміністрації Президента України.

Учасники акції безпосередньо перед вищими органами державної влади висловлять своє обурення несправедливими, дискримінаційними підходами в оплаті праці та порушенням трудових прав медичних працівників, встановлених законодавством України, а саме: низьким рівнем оплати праці та несвоєчасною її виплатою, невиплатою допомоги на оздоровлення, скасуванням та обмеженням виплат доплат і надбавок; переведенням на роботу на умовах неповного робочого часу, направленням працівників у відпустки без збереження заробітної плати, скороченням персоналу, збільшенням навантаження, переведенням на строкові трудові договори (контракти); звуженням обсягу професійних пільг та гарантій (скасування пенсій за вислугу років, безоплатного користування житлом з освітленням та опаленням у сільській місцевості тощо).

Працівники охорони здоров’я і солідарні з ними активісти 70-ти галузевих профспілок та регіональних профоб’єднань, які входять до складу Федерації профспілок України, висувають такі Вимоги до влади:

·                 збільшення фінансування галузі;

·                 підвищення заробітної плати медичних працівників та престижу медичної професії;

·                 погашення заборгованості із заробітної плати;

·                 здійснення реформи системи охорони здоров’я з дотриманням Конституції України та законодавства України, з урахуванням позиції Профспілки та думки медичної спільноти;

·                 не допустити руйнації і комерціалізації системи охорони здоров’я;

·                 забезпечити право громадян на доступну і якісну медичну допомогу;

·                 призначити Міністра охорони здоров’я України.

До слова, реформа освіти враховує інтереси працівників цієї галузі - українські вчителі отримуватимуть не менше 9600 гривень. Нова освітня реформа передбачає поетапне збільшення мінімального окладу вчителів до трьох мінімальних заробітних плат (9600 гривень), повідомила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

«Під час розгляду у Верховній Раді була поставлена на підтвердження поправка Комітету про чотирьох мінімальних прожиткових мінімумах, і під неї не знайшлося в залі достатньої кількості голосів. Таким чином ... ми повертаємося до попередньої редакції - три мінімальні заробітні плати », - розповіла міністр. За словами Гриневич, для підвищення зарплати вчителям необхідно виділити з бюджету не менше 120 млрд гривень.

Вона додала, що найближчим часом планується розробити план поетапного підвищення зарплат і механізми оплати вчительської роботи, щоб рівень зарплати також відповідав і якості викладання.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада 255 голосами підтримала освітню реформу. Ключовими її нововведеннями стала 12-річна школа і підвищення зарплат вчителям. Також вводиться система контролю якості освіти та система мотивації для вчителів

 

Завершилась підготовка проекту Трудового кодексу України (реєстр. №1658) – він готовий до другого читання у Парламенті. Профспілки поставили перед собою завдання зупинити загрозу внесення змін трудового законодавства за зразком Грузії, Литви, Казахстану в догоду нібито «свободі розвитку бізнесу та залученню інвестицій», зберегти кращі норми нинішнього Кодексу законів про працю і зміцнити позиції профспілкових організацій та колективних договорів. На сьогодні проект Трудового кодексу підготовлений до другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, а також включено до порядку денного наступної сесії Верховної Ради України.

Які нововведення готує нам проект Трудового кодексу України в сфері припинення трудових відносин?

Нові підстави для звільнення. В проекті Трудового кодексу України передбачається ряд нових підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

• в разі розголошення працівником державної таємниці, комерційної або іншої захищеної законом інформації, якщо він підписав зобов'язання про нерозголошення;

• порушення керівником, членами виконавчого органу товариства прав його засновників (учасників);

• в разі ухилення працівника від проходження медогляду або від обов'язкових профілактичних щеплень від інфекційних хвороб;

• у зв'язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності більш двох місяців.

Трудові відносини можуть бути припинені в зв'язку з настанням надзвичайних обставин, що перешкоджають продовженню трудових відносин (військові дії, катастрофа, стихійне лихо, епідемія або інші надзвичайні обставини).

Трудовий договір з неповнолітнім працівником може бути розірваний на вимогу його батьків, осіб, які їх замінюють, а також відповідних державних органів, якщо продовження трудових відносин загрожує здоров'ю або не відповідає інтересам такого працівника.

Скорочення штату. Проект Трудового кодексу України передбачає обов'язок роботодавця не пізніше ніж за два місяці до намічуваних звільнень у зв'язку зі скороченням надати виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковим представником) обгрунтоване уявлення про причини наступного звільнення, кількість і категорії працівників, яких може торкнутися звільнення, про терміни проведення звільнення, критерії визначення працівників, які підлягають звільненню, а також про інші заходи.

Про майбутнє звільнення у зв'язку зі скороченням роботодавець зобов'язаний письмово попередити працівника не пізніше ніж за два місяці, а роботодавець - суб'єкт малого підприємництва - не пізніше ніж за місяць. За угодою сторін трудового договору двомісячний термін попередження може бути зменшений до одного місяця. У такому випадку за невідпрацьований до закінчення двомісячного терміну попередження час роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові грошову компенсацію в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Працівник може бути звільнений з роботи у зв'язку зі скороченням протягом чотирьох місяців після попередження, але не пізніше. Протягом строку попередження працівнику за його бажанням може надаватися вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати, але не більше одного робочого дня на тиждень. За угодою сторін трудового договору попередження про майбутнє звільнення у зв'язку зі скороченням може бути замінено грошовою компенсацією в розмірі, встановленому колективним договором. Така компенсація не повинна бути менше двох розмірів середньомісячної заробітної плати.

Звільнення керівника. Проект Трудового кодексу України дозволяє передбачити в трудовому договорі, укладеному з керівником юридичної особи, додаткові в порівнянні з цим Кодексом підстави припинення трудових відносин. Це положення може зіграти на руку власникам підприємств

 

Міністерство фінансів України планує до 2020 року скоротити кількість отримувачів стипендії до 15 відсотків. Такі сумнівні ініціативи нещодавно озвучив заступник міністра фінансів Сергій Марченко. За словами Марченка, вже в 2018 році кількість стипендіатів скоротиться до 25 відсотків. На сьогодні кількість отримувачів стипендій складає 45 відсотків, тобто вже у наступному році список студентів, які матимуть стипендії, скоротять майже вдвічі. «Ми не збираємося зменшувати стипендії, ми хочемо їх підвищити, — обіцяє Марченко. — За умови 15 відсотків стипендіатів розмір стипендії може бути на рівні мінімальної зарплатні чи прожиткового мінімуму». Заступник міністра також повідомив, що ці плани повністю узгоджені з Міністерством освіти.

За його словами, на сьогоднішній день стипендії отримують 40-45% студентів. "Ми не збираємося зменшувати стипендію, ми хочемо її підвищити. При 15% академічних стипендіатів розмір стипендії може бути на рівні мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму".

 

 

Додаток

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ВІД 15.09.2017

 

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.

 

Чи доплачувати до мінзарплати співробітнику, який весь місяць був на лікарняному? Співробітник хворів цілий місяць і йому були нараховані лікарняні, нарахована сума менше 3200 грн. Чи потрібно нараховувати доплату до мінімального розміру 3200 грн? Чи зробити донарахування ЄСВ 22% до 704 грн?

Статтею 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р № 108/95-ВР встановлено, що розмір заробітної плати співробітника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим відповідно до абз. 5 ст. 31 Закону про оплату праці при невиконанні співробітником в повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальну заробітну плату виплачують пропорційно виконаній нормі праці.

У ситуації, описаної в питанні, співробітник не виконав норму роботи, тому що цілий місяць хворів і не працював взагалі. Тому в даному випадку доплату до розміру мінімальної зарплати проводити не потрібно.

Що стосується єдиного внеску, то доплату до мінімального рівня проводять тоді, коли співробітнику за основним місцем роботи нараховано менше 3200 грн за місяць (незалежно від причин). Така вимога міститься в ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р № 2464-VI. Отже, єдиний внесок потрібно донараховувати, враховуючи мінімальний розмір 704 грн (3200 грн х 22%).

 

Працівнику встановлено оклад із підвищенням: як ураховувати під час обчислення середньої зарплати. Якщо нарахування проводяться виходячи із середньої зарплати, а працівник не мав заробітку не з його вини, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Це передбачає абз. 3 п. 4 Порядку № 100.

Умовами та розмірами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я (наказ Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519) передбачено встановлення підвищених посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, наприклад, у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці (пп. 2.4.5 цього наказу), яке не вимагає проведення атестації робочих місць за умовами праці, й інші підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників, передбачені згаданим наказом.

Означене підвищення посадових окладів є елементом формування нового посадового окладу (тарифної ставки) з підвищенням, розмір якого встановлюється працівнику в штатному розписі та на який нараховуються інші додаткові виплати: доплати, надбавки тощо.

Тож, при застосуванні положень п. 4 Порядку № 100 у разі обчислення середньої зарплати необхідно застосовувати підвищений посадовий оклад (тарифну ставку) працівника, які встановлені йому в штатному розписі на момент проведення відповідних нарахувань.

На це вказує Мінсоцполітики в листі від 17.05.2017 р. № 1440/0/101-17.

 

Фахівці Держпраці нагадують, що відсутність посадових інструкцій працівників установи є порушенням законодавства про працю. Посадова інструкція є важливим документом, адже:

·                 регламентує виконання працівником своїх функцій;

·                 містить основні обов’язки, повноваження і необхідні навички за окремою посадою в установі;

·                 визначає організаційно-правове становище працівника та забезпечує умови для ефективної праці.

Обов’язкове застосування посадових інструкцій випливає, зокрема, із:

·                 вимог статті 29 Кодексу законів про працю України;

·                 розділу «Загальні положення» Випуску №1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій.

Посадові інструкції складають для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі. У них відображають повний перелік завдань та обов’язків, повноважень і відповідальності.

Лише за наявності посадової інструкції потенційний працівник чітко знатиме права та обов’язки, що покладаються на нього при виконанні роботи, що унеможливить конфлікт між ним та роботодавцем з приводу їх виконання. До того ж положення посадової інструкції можуть бути аргументом у спорі між роботодавцем та працівником.

За інформацією сайту Управління Держпраці в Рівненській області

 

Щодо запису до трудової книжки студента. Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі ― Інструкція № 58), трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності або у фізичної особи понад п’ять днів. Студенти, які працюють за трудовим договором, не є винятком. Саме підприємство, а не навчальний заклад, заводить трудову книжку особі, яка працевлаштовується вперше.

   Ситуація 1. Студент отримав трудову книжку до вступу у вищий навчальний заклад і протягом навчання ніде не працював. У цьому випадку варто застосовувати п. 2.16. Інструкції № 58, тобто запис про період навчання вносить вищий навчальний заклад.

   Ситуація 2. Студент на момент вступу і протягом навчання працював, але на момент закінчення вищого навчального закладу вже звільнився. У цьому випадку запис про період навчання також вносить вищий навчальний заклад, оскільки на момент його закінчення студент не перебував у трудових відносинах із жодним роботодавцем і трудова книжка у нього на руках.

   Ситуація 3. Студент влаштувався на роботу на підприємство, де продовжив працювати після закінчення вищого навчального закладу. В цьому випадку застосовується п.2.19. Інструкції № 58, тобто запис вноситься за місцем роботи.

 

Форму довідки-виклику для надання навчальної відпустки оновлено. Починаючи з 2017/2018 навчального року оновлено форми документів із підготовки кадрів у вищих навчальних закладах. Це сталося завдяки наказу МОН від 06.06.2017 р. № 794.

Серед цих документів, зокрема, і довідка-виклик, що використовується для виклику студента, який поєднує роботу з навчанням у вищому навчальному закладі, на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання сесії, складання державних іспитів (атестації), підготовки й захисту дипломного проекту (роботи) із наданням додаткової оплачуваної відпустки та містить дані щодо прибуття студента до вищого навчального закладу, вибуття з нього та повернення до місця роботи

 

Якщо відсутні обмеження на сумісництво, можна працювати під час щорічної відпустки за сумісництвом у того самого роботодавця на умовах строкового трудового договору. Згідно з Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну України від 28.06.1993 р. № 43, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ й організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники мають право працювати за сумісництвом виключно в галузі наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності.

Таким чином, якщо відсутні обмеження на сумісництво, можна працювати під час щорічної відпустки за сумісництвом у того самого роботодавця на умовах строкового трудового договору - Консультує Державна служба України з питань праці. Олена Коновалова.

 

Неознайомлення працівника з наказом про встановлення (зміну розміру) надбавки (доплати) є порушенням законодавства про оплату праці. Розпорядчі документи оформлюють із дотриманням Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі — Правила 1000/5).

Наказ про встановлення (зміну розміру) надбавки (доплати) є розпорядчим документом з кадрових питань (особового складу), з яким обов’язково ознайомлюють згаданих у ньому осіб, які на першому примірнику документа чи на спеціальному бланку проставляють свої підписи із зазначенням дати ознайомлення (п. 11 гл. 9 розд. ІІ Правил 1000/5).

Про обов’язок роботодавця ознайомити працівника зі зміною умов оплати праці йдеться в статті 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП) і статті 29 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці). Про зміну умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до запровадження змін (ч. 3 ст. 32 КЗпП, ч. 2 ст. 29 Закону про оплату праці).

Тож неознайомлення працівника з наказом про встановлення (зміну розміру) надбавки (доплати) є порушенням законодавства про оплату праці, за що передбачено дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб (ст. 36 Закону про оплату праці).

Якщо під час перевірки інспектор виявить таке порушення, винних посадових осіб роботодавця може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Розмір штрафу становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Окрім того, юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, в разі порушення вимог законодавства про працю в частині неповідомлення про зміну умов оплати праці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (ч. 2 ст. 265 КЗпП). Ольга Догадіна, експерт MCFR: Кадри

 

Мінсоцполітики роз’яснило, коли потрібно підвищувати посадові оклади педпрацівників закладів охорони здоров’я. Працю педагогічних працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення оплачують за умовами оплати праці аналогічних категорій працівників освітньої галузі. Такі умови визначає, зокрема, наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557 (далі — Наказ № 557).

Наприкінці минулого року до Наказу № 557 внесені зміни, якими з 1 січня 2017 року посадові оклади педпрацівників (ставки заробітної плати) загальноосвітніх навчальних закладів підвищено на 2 тарифних розряди. Для педпрацівників решти закладів та установ освіти, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, таке збільшення посадових окладів передбачене з 1 вересня 2017 року.

Водночас органи місцевого самоврядування могли ухвалити власне рішення про підвищення тарифних розрядів педпрацівників закладів та установ освіти, що фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, раніше 1 вересня 2017 року.

Відповідно, посадові оклади педпрацівників закладів охорони здоров'я потрібно підвищити з 1 вересня 2017 року, якщо органи місцевого самоврядування не ухвалили рішення про підвищення посадових окладів педпрацівників раніше. (лист Мінсоцполітики від 14.06.2017 № 1672/0/101-17)

 

Індексація зарплати у вересні 2017 року.

1 тарифний розряд. Востаннє посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду підвищувався в грудні 2016 року. Згідно з нормами Порядку № 1078 базовим місяцем для проведення індексації є виключно місяць підвищення посадового окладу. Тому, за правилами цього документа, для працівника 1 тарифного розряду базовим є саме грудень 2016 року, отже, в травні–липні 2017 року зарплату таких працівників індексують на 3,9 %, а в серпні-вересні 2017 року — на 7,8 %. Проте, на думку Мінсоцполітики, яку воно вже неодноразово висловлювало (востаннє в листі від 12.06.2017 р. № 49/0/66-17; див. «ЗКС», № 15/2017, с. 47), для всіх розрядів ЄТС індекс споживчих цін (ІСЦ) має розраховуватися з лютого 2017 року. Якщо дотримуватися такої логіки, то зарплату працівників 1 тарифного розряду в червні–серпні потрібно було індексувати на 3,7 %, а у вересні — на 6,9 %.

Також, оскільки зарплату (саме зарплату, а не оклад) індексують в межах ПМПО (а у працівника 1 тарифного розряду зарплата складається з посадового окладу та доплати до рівня МЗП, що становить 3200,00 грн і перевищує прожитковий мінімум), то індексувати треба 1684,00 грн, а не 1600,00 грн. З цим твердженням Мінсоцполітики погоджується (див. лист від 12.06.2017 р. № 49/0/66-17; «ЗКС», № 15/2017, с. 47).

2–25 тарифні розряди. Для таких працівників базовим місяцем є січень 2017 року — місяць підвищення посадових окладів. У червні 2017 року в таких працівників настало право на індексацію. У червні–серпні індекс становив 3,7 %, а сума індексації — 62,31 грн (1684,00 грн × 3,7 %). Підкреслимо: у вересні 2017 року індекс становить 6,9 %, а сума індексації — 116,20 грн (1684,00 грн × 3,7 %).

Сумісник має право на індексацію зарплати, якщо за основним місцем роботи він зайнятий неповний робочий час. При цьому зарплату:

·                 внутрішнього сумісника індексують на підставі даних про його доходи, які роботодавець має в розпорядженні;

·                 зовнішнього сумісника — тільки після надання ним довідки з основного місця роботи, складеної в довільній формі. Пункт 7 Порядку № 1078 вимагає, щоб у ній зазначали: дохід, який підлягає індексації; проіндексований дохід, тобто розмір зарплати працівника, який проіндексовано в межах прожиткового мінімуму. Якщо зовнішній сумісник не надав таку довідку, то доходи за сумісництвом не індексують (див. лист Мінпраці від 11.02.2004 р. № 024-15).

Джерело - Алла Головко, експерт газети «Зарплата та кадрова справа» (Зарплата та кадрова справа 28 серпня, 2017 № 16 )

 

Працівник подав заяву про перенесення щорічної основної відпустки (у зв’язку із сімейними обставинами) на інший період. Чи можна виплатити «відпускні» за два дні до початку відпустки? Можна, якщо це буде погоджено між працівником і роботодавцем. Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) та частиною четвертою статті 115 КЗпП заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Відповідно до параграфа 2 статті 7 Конвенції № 132 про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29 травня 2001 року № 2481-III, суми, що належать до виплати за час відпустки (або її частину), виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи (працівника) і роботодавця.

Оскільки конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, у разі виникнення потреби отримати частину щорічної відпустки у зв’язку із сімейними обставинами в стислі терміни працівник може зазначити в заяві, що він хоче одержати заробітну плату за частину відпустки в строки, визначені між ним і роботодавцем (лист Міністерства соціальної політики України від 5 січня 2012 року № 7/13/133-12)

 

Чи можна допустити працівника до роботи в день направлення повідомлення ДФС? Статтею 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП) визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому законодавством.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року № 413. Постанова набрала чинності 27.06.2015 р. Повідомлення повинне бути відправлене суб’єктом господарювання та отримано органами Державної фіскальної служби до моменту фактичного допуску працівника до роботи. Режим роботи робітника повинен підтверджуватися документально (режим роботи, графік роботи, табелі обліку робочого часу).

 

ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА, УЧАСНИКИ АТО.

 

Гарантії і пільги працівників, які проходять військову службу. За працівниками, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення відповідно до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів України про працю (КЗпП) зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 КЗпП, працівники, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими також зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.

Громадяни, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва (на весь час підготовки, включаючи час проїзду) згідно ч. 1 та 2 ст. 13 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» мають право на збереження місця роботи, займаної посади та середньої зарплати, компенсацію витрат по найму житла на період навчання, а також вартості проїзду.

Громадянам України, які звільняються з роботи у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» виплачується вихідна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом, прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються військкоматами на медогляд, лікування, згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» звільняються від роботи на цей час із збереженням місця роботи, посади і середньої зарплати.

За військовозобов’язаними, які призвані на збори, та резервісти у військовому резерві (на весь період зборів та проходження служби у резерві) відповідно до ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» зберігається місце роботи, займана посада та середня заробітна плата.

Військовозобов’язаний або резервіст, який захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення згідно ч. 14 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» має право на збереження місця роботи, посади, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності.

Громадянин України, який проходить альтернативну службу відповідно до статті 3 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» має право на збереження попередньої роботи (посади), а в разі її відсутності — інша рівноцінна робота (посада). Переважне право на залишення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників протягом двох років із дня звільнення зі служби.

Громадянам України, які проходять альтернативну службу відповідно до ч. 5 статті 16 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів. За перший рік служби — відпустка після відпрацьованих 11 календарних місяців.

 

Працівниця, яка служить за контрактом, пішла в декретну відпустку: чи зберігається середній заробіток ? Протягом якого часу установа зобов’язана зберігати місце роботи в разі оформлення жінкою відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ? Працівниця установи уклала контракт на проходження військової служби строком на три роки. Через рік установу було повідомлено, що жінка оформила відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Протягом якого часу установа зобов'язана зберігати місце роботи (посаду) згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП у разі оформлення жінкою відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а можливо, і до досягнення дитиною 6-річного віку?

Із цього питання консультує Мінсоцполітики, пояснення якого розмістило Управління Держпраці в Кіровоградській області на своєму сайті.

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Ця категорія працівників увільняється від виконання обов'язків зі збереженням місця роботи, посади та виплатою середнього заробітку за рахунок роботодавця.

Оскільки військовослужбовцем-жінкою не виконуються обов'язки військової служби, підстав для виплати середнього заробітку не вбачається, але звільненню така категорія працівників не підлягає.

Військовослужбовцям-жінкам, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, а також військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за хворою дитиною не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку, строк контракту про проходження військової служби подовжується за відсутності їхніх клопотань про звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту до закінчення таких відпусток, а також на строк, потрібний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я й ухвалення рішення щодо укладення нового контракту.

Установа зобов'язана зберігати місце роботи (посади) на строк до закінчення особливого періоду чи до дня фактичного звільнення (ураховуючи особливості продовження строку контракту).

 

Обов'язкова військова підготовка для студентів-медиків не вводитиметься - верховна рада відхилила закон. Студенти-медики не проходитимуть обов'язкову військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби.

Народні депутати повторно розглянули Закон України «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (проект № 2210а) з пропозиціями Президента України, в яких він рекомендував відхилити цей Закон.

Президент зауважив, що військову підготовку студентів за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби доцільно здійснювати в межах обсягів державного замовлення. За результатами голосування Закон відхилено.

 

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

 

Чи має право роботодавець звернутися до МОЗ (чи інших держорганів) щодо проведення перевірки правомірності видачі лікарняного його працівнику? До якого органу і в якому порядку має бути направлено таке звернення роботодавця? Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування, яка створюється (обирається) на підприємстві, в організації, установі (ч. 3 ст. 30 Закону про соцстрахування). Зокрема, комісія (уповноважений) перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг (пп. 2.2та 3.1.1 Положення № 25

Як зазначають фахівці ФТВП в листі  від 11.05.2017 р. № 5-14/Н-225з-60) (додається), перевірка правильності видачі та заповнення документів, на підставі яких нараховують допомогу за рахунок коштів ФТВП, є не лише повноваженням, а й обов’язком комісії (уповноваженого). Якщо зміст або порядок видачі листка непрацездатності викликає запитання, звертатися треба до робочого органу ФТВП. Щоправда, нічого не сказано про порядок такого звернення.

Можна подати письмову заяву (у довільній формі) з проханням перевірити правильність заповнення та/або видачі лікарняного. Формулювання може бути таким:

«На виконання п. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV та керуючись нормою п. 2.1 Положення, затвердженого постановою правління ФТВП від 23.06.2008 р. № 25, просимо перевірити обґрунтованість видачі [правильність заповнення] листка непрацездатності АГЯ 082878, виданого Комунальним закладом охорони здоров'я «Гарна міська поліклініка № 1», м. Київ, вул. Миру, 47, Комаренку Віктору Степановичу. Чи підтверджує зазначений листок непрацездатності відсутність на роботі Комаренка Віктора Степановича в період з 3 по 12 липня 2017 року через тимчасову втрату працездатності?»

Нагадаємо, що листок непрацездатності розглядається комісією (уповноваженим) не пізніше 10 днів із дня його надходження (ч. 1 ст. 32 Закону про соцстрахування). Вважаємо, заяву потрібно подати в зазначені строки.

На підставі отриманого рішення ФТВП комісія (уповноважений) приймає рішення про оплату листка непрацездатності або відмовляє в його оплаті із зазначенням причин.

Джерело - Зарплата та кадрова справа 28 серпня, 2017 № 16

 

ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Держпраці розповіла, чи може інженер з охорони праці поєднувати роботу за іншою посадою. Законодавство про охорону праці не містить прямої норми про заборону суміщення професій (посад) фахівцями служб охорони праці.

Однак згідно з п. 5.5 Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держкомнагляду від 15.11.2004 р № 255, працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом України «Про охорону праці» та цим Типовим положенням. Тому питання покладання обов'язків на керівників і фахівців служби охорони праці, пов'язаних з системою управління охороною праці на підприємстві, вирішує роботодавець (лист від 05.01.2017 № 46 / 4.1 / 4.4-ЗВ-17).

 

Міністерство соціальної політики України наказом «Про внесення змін до Положення про розробку інструкцій з охорони праці» від 30.03.17 р. № 526 змінило Положення про розробку інструкцій з охорони праці, виклавши його в новій редакції.

Як і раніше, інструкції з охорони праці є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або виконавцями відповідних робіт.

Відтепер вимоги положення поширюватимуться не лише на юридичних, а й на фізичних осіб, які використовують найману працю. Раніше під дію положення підпадали міністерства, інші органи виконавчої влади, підприємства, установи й організації.

Відповідно, з положення зникли два види інструкцій: такі, що належать до державних міжгалузевих актів про охорону праці, та примірні інструкції. Перші затверджувалися відповідними органами державного нагляду за охороною праці за узгодженням із міністерствами або іншими органами, другі — міністерствами або іншими органами виконавчої влади, виробничими, науково-виробничими та іншими об’єднаннями підприємств.

Примірні інструкції разом із державними міжгалузевими й галузевими нормативними актами про охорону праці підприємства брали за основу під час розробки власних інструкцій. Відтепер роботодавці розроблятимуть інструкції на основі нормативно-правових актів з охорони праці та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки.

На роботодавців, як і раніше, покладено постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій.

Інструкції мають містити п’ять обов’язкових розділів:

·                 загальні положення;

·                 вимоги безпеки перед початком роботи;

·                 вимоги безпеки під час виконання роботи;

·                 вимоги безпеки після закінчення роботи;

·                 вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

За необхідності інструкції можна доповнювати іншими розділами.

Переглядатимуть інструкції про охорону праці частіше - як мінімум раз на 5 років. Нині переглядати інструкції можна раз на 10 років. Ще частіше переглядатимуть інструкції для робіт із професійним добором - раз на 3 роки.

 

КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Держпраці розглянула питання щодо фінансової відповідальності за порушення законодавства про працю. Штрафи за порушення законодавства про працю, передбачені ст. 265 КЗпП, безпосередньо залежать від розміру мінзарплати на момент виявлення порушення, яка в 2017 році збільшилася в два рази - до 3200 грн.

Однак маємо не тільки збільшення штрафів, а й з 1 січня 2017 року ст. 265 КЗпП додали ще 2 штрафи:

• за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - 3-кратний розмір мінзарплати - 9600 грн;

• якщо після недопуску до перевірки контролери виявили фактичний допуск до роботи без оформлення (або оформлення неповної зайнятості в разі роботи повний час) - 100-кратний розмір мінзарплати - 320 000 грн.

Однак штрафні санкції можуть бути застосовані за правопорушення, вчинені після набрання чинності змін, внесених в ст. 265 КЗпП, або правопорушення, що скоєні раніше, але є триваючими (лист від 04.01.2017 р № 57 / 4.1 / 4.1-ДП-17).

У той же час фахівці відомства зазначають, що в разі виявлення порушень законодавства про працю, відповідальність за які не передбачена абзацами 2-7 ч. 2 ст. 265 КЗпП, застосовується штраф у розмірі мінімальної зарплати (лист від 23.01.2017 № 741 / 4.3 / 4.1-ДП-17).

 

Який розмір штрафу за неподання до ДФС повідомлення про прийняття на роботу ? Оскільки подання повідомлення до органів Державної фіскальної служби (ДФС) про прийняття працівника на роботу — це одна з умов оформлення на роботу, то відповідальність за неподання повідомлення до ДФС та її територіальних органів така, як за порушення законодавства про працю, тобто адміністративна та фінансова.

Наприклад, є наказ про прийняття працівника на роботу, працівник проінформований про права, обов’язки, умови праці, ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, йому нараховується, виплачується заробітна плата, сплачуються внески, тобто роботодавець не забезпечив лише повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу. У такому випадку вноситься припис. У разі невиконання вимог припису керівник несе адміністративну відповідальність, — складається протокол про адмінправопорушення за ч. 1 чи 2 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), який направляється на розгляд до суду, та протокол за ст. 188-6 КУпАП, який розглядається безпосередньо інспектором. Судом зазвичай виноситься штраф 510–1700 грн, інспектором 850–1360 грн.

У разі невиконання вимог припису за не подання повідомлення до ДФС застосовуються санкції як за інші порушення законодавства про працю (абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України). Так, суб’єкт господарювання можуть притягнути до відповідальності у вигляді фінансових санкцій (штрафу) у розмірі 1 мінімальної заробітної плати — 3200 грн (з 1 січня 2017 року).

Водночас, варто зауважити, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення, застосовується лише за такі порушення:

·                 фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

·                 оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

·                 виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску та податків.

 

Про виправлення помилок в повідомленні про прийняття на роботу.  Якщо після того, як працівник приступив до роботи на підприємстві, буде виявлено, що в повідомленні про його прийняття допущено якусь помилку,  необхідно подати скасовуюче повідомлення. Це передбачено його формою.

Після внесення змін до ст.24 КЗпП та запровадження обов’язкового подання до початку роботу працівника повідомлення про прийняття його на роботу, було ухвалено постанову КМУ «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» від 17.06.205 р. № 413 (далі — Постанова № 413).

У додатку до Постанови № 413 затверджено форму такого повідомлення. Реквізит «2» передбачає два типи повідомлення — початкове та скасовуюче. Початкове подається з інформацією про прийняття працівника на роботу, а скасовуюче — в разі допущення роботодавцем помилки й необхідності внесення змін до раніше поданого повідомлення.

Виправлення помилки здійснюється за такою самою процедурою, як і в розрахунку за ф. № 1Д. Тобто, подається повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними й одночасно повідомлення типу «початкове» — з правильними даними.

В разі проведення таких дій допущення помилки не вважається порушенням.

Зобов’язання щодо видачі підприємством довідки про роботу та заробітну плату працівнику передбачена ст. 49 КЗпП. Так, на запит працівника зазначена довідка має бути видана безкоштовно у термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», що як правило має бути виконано протягом 1 місяця.

Форма довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) затверджена Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок), який затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (в редакції постанови КМУ від 26.06.2015 № 439).

У разі ж не надання довідки про роботу та заробітну плату працівнику, на підприємство може бути накладений штраф у розмірі від 510 до 1700 грн., водночас працівник має право зобов’язати підприємство видати зазначені документи через суд.

Варто також наголосити, що відповідно до Наказу № 578/5 на підприємство покладається обов’язок зберігання архівних документів, які можуть бути використані для підтвердження законних прав громадян, зокрема на нарахування пенсій, різних видів матеріальної допомоги та компенсацій, інших виплат і пільг — терміном у 75 років, а отже, працівник може звернутись до підприємства з вимогою щодо видачі довідки про роботу та заробітну плату протягом вказаного періоду

 

Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження форми картки обліку даних інспектора праці» від 11.07.17 р. № 1127 затвердило форму картки обліку даних інспектора праці. Картка містить фото, відомості про прізвище, ім’я та по батькові інспектора праці, посаду, дату та номер акта про призначення, переведення на посаду, інформацію про освіту та досвід роботи.

Відповідність даних засвідчуватимуть керівники міськради міста обласного значення, сільської, селищної, міської ради, об'єднаної територіальної громади.

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад мають повноваження здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в порядку, установленому законодавством, а також накладати штрафи за порушення законодавства про працю. Для цього органи місцевого самоврядування можуть мати у своєму штаті державних інспекторів праці, контрольні повноваження яких буде підтверджено службовим посвідченням, що видає Держпраці. Підставою для видачі посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого мають додавати заповнену картку обліку даних інспектора праці.

 

Держпраці виконало припис законодавства щодо розміщення інформації на своєму сайті. Держпраці розмістила на своєму сайті Інформацію про службові посвідчення інспекторів праці. Дані сформовані в розрізі областей. Тут можна переглянути: № посвідчення, фото, П.І.Б. та посаду інспектора праці.

Нагадаємо. У разі проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування чи вповноваженій ним посадовій особі службове посвідчення (п. 9 Порядку проведення держконтролю).

Під час проведення інспекційного відвідування об'єкт контролю має право не допускати до проведення інспекційного відвідування, у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню (пп. 2 п. 14 Порядку проведення держконтролю).

 

ЗВІТНІСТЬ.

 

Державні заклади охорони здоров'я з 1 січня 2018 року звітуватимуть про отримані благодійні внески від фізичних та юридичних осіб. Звіти надаватимуться щокварталу МОЗ за встановленою формою. Крім того, інформація про благодійні внески розміщуватиметься на території закладу охорони здоров'я в загальнодоступному місці, а також на його офіційному сайті.

Звітності підлягатимуть як грошові кошти, так і благодійні пожертвування в натуральній формі (товари, послуги тощо).

Сьогодні практично в кожному закладі охорони здоров'я працює благодійний фонд, до якого сплачують внески 70 % пацієнтів. Незважаючи на те, що обсяг благодійних пожертвувань становить практично сотні мільйонів гривень, звітність цих фондів залишається недоступною або непрозорою.

Надання звітності про благодійні внески передбачено наказом МОЗ від 25 липня 2017 року № 848.

 

ДО ВІДОМА.

 

Нещодавно оновлено кваліфікаційні характеристики окремих посад медичних працівників – внесені зміни в довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників «випуск 78 «охорона здоров’я» (наказ МОЗ від 29.03.2002 р. № 117). Змінені вимоги до таких посад: головної медичної сестри; заступника головного лікаря з медсестринства; гігієніста зубного; сестри медичної - координатора.

Зміни затверджено наказом МОЗ від 02.03.2017 р. № 198 та пов'язані із запровадженням в Україні підготовки фахівців за спеціальністю «Медсестринство» й освітнім ступенем «магістр». МОЗ також оприлюднило проект змін до кваліфікаційної характеристики посади «лікар-анестезіолог» Детально із аналізом змін можна буде ознайомитись на сайті ХООППОЗУ (обкому профспілки).

 

Чи несе відповідальність бухгалтер за старі помилки в разі приймання справ від попереднього бухгалтера ? Одне з найпоширеніших запитань на практиці - це відповідальність за старі помилки, до яких новий бухгалтер не має відношення, проте їх виявлено після того, як попередній бухгалтер передав йому справи.

Під час передання справ доволі часто за результатами перевірки складають відповідний акт, у якому новий бухгалтер (здебільшого це стосується головбуха) ставить свій підпис про них. І це незважаючи на те, що у жодному нормативному акті не передбачено обов'язку нового бухгалтера перевіряти отримані від колишнього бухгалтера справи.

Деякі підприємства в посадовій інструкції головного бухгалтера прописують обов'язок складання акту про передання справ за результатами перевірки стану бухобліку та прозорості фінзвітності. Відповідно, якщо такий обов'язок зафіксовано, а новий бухгалтер ним знехтував, то не виключено притягнення його до відповідальності, навіть кримінальної, за службову недбалість згідно зі ст. 367 Кримінального кодексу. Водночас якщо навіть акт про передання справ складався, то підпис на ньому нового головного бухгалтера не свідчить про те, що він перевірив правильність усієї переданої бухгалтерії. Такий підпис констатує винятково передання справ. Тому новий головний бухгалтер має відповідати лише за збереження отриманих документів, а не за їх зміст.

Якщо ж обов'язку з перевірки документації, підписаної попереднім головним бухгалтером, у посадовій інструкції не передбачено, новий головний бухгалтер не може нести відповідальність за дії попередника. За старі помилки мають відповідати ті особи, які підписували документи. Наприклад, на етапі складання фінзвітність підписують керівник і бухгалтер підприємства. Відповідно, якщо у звітності минулих періодів недостовірно відображено будь-які дані, то відповідальність за це несуть особи, які свого часу підписали ці документи.

Одним із варіантів, який мінімізує можливі спори, пов'язані з переданням справ, є аудиторська перевірка, за результатами якої складають відповідний акт. Проте цей спосіб не з дешевих, тому ним користуються здебільшого тільки великі підприємства.

Відповідні рекомендації та пояснення викладено на сайті офіційного видання ДФС.

 

Щодо «Виконуючого обов’язки – В.О.» Трудове законодавство України згадує про конструкцію «виконуючий обов’язків лише у випадку, коли інший працівник тимчасово відсутній на роботі (хвороба, відпустка), але за ним зберігається посада (ст.105 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП). Тоді жодних записів у трудовій книжці не роблять. Працівникові просто доплачують за виконання додаткових обов’язків.

Водночас на практиці часто-густо зустрічаються випадки, коли працівника призначають виконуючим обов’язки (ВО) на вакантну посаду. А це неправильно – законодавство забороняє призначати ВО на вакантну посаду (п.2 Роз’яснення про порядок оплати тимчасового замісництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65р. №30/39 зі змінами від 11.12.86 №521/30-18 9(діє завдяки постанові ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР від 12.09.91 р. №1545-XII.

Виняток – призначення на посаду вищим органом управління. Щоправда, у постанові не вказано, що це має бути за орган. Із практики відомо, що здебільшого це стосується керівних працівників держорганів. До речі, навіть керівник підприємства, установи, організації зобов’язаний не пізніше, ніж за місяць із дня прийняття на роботу працівника подати до вищого органу управління документи для призначення його на посаду. Цей орган у місячний строк із дня одержання документів повинен розглянути й повідомити керівнику про результати. Тобто навіть працівник, приймання  на відповідну посаду якого затверджує вищий орган управління, не може бути ВО більше, ніж два місяці. Протягом цього часу має бути ухвалено рішення про зарахування на посаду на постійній основі або ж про те, що працівник не підходить для виконання відповідних обов’язків.

Якщо працівника вже призначили на посаду - видали наказ (навіть із формулюванням ВО), то його слід вважати прийнятим на цю посаду й уже не можна просто взяти й звільнити (або повернути на попередню посаду), тим більше без його згоди. Такий висновок ми робимо хоча б через те, що в законодавстві немає окремої підстави для звільнення ВО. А отже, доведеться використовувати наявні в КЗпП підстави для припинення трудових відносин.

Отже, якщо роботодавець не впевнений в тому, що саме цей працівник підходить на вакантну посаду, краще не призначати його, а доручати окремі завдання  й перевірити все, а згодом призначити працівника без усіляких приписок ВО.

Висновки:

1. У класичному розумінні словосполучення «виконуючий обов’язки» слід застосовувати лише щодо працівника, на якого покладаються обов’язки тимчасово відсутнього працівника;

2. Коли на підприємстві є вільна посада, на неї не можна призначати виконуючого обов’язки (крім випадку, коли призначення вимагає прийняття рішення вищим органом управління. Вихід – доручити працівнику виконувати цю роботу в порядку суміщення посади;

3. Запис про виконання обов’язків до трудової книжки не вносяться.

(за матеріалами Київської міської профспілки працівників житлово-комунального господарства).

 

Лічильниками тепла та води мають оснастити всі будівлі. Це передбачено перехідними положеннями відповідного закону. Упродовж наступних двох років вузлами комерційного обліку тепла та води мають бути оснащені всі житлові та нежитлові будівлі.

Це передбачає Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 р. № 2119-VIII.

Витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуватимуться споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання в такій будівлі, шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги.

Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов'язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи в будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 10 до 50 НМДГ і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 80 НМДГ.

 

До 20 грудня 2017 року буде створено Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій. Утримувачем реєстру визначено Мінсоцполітики, а інформацію про призначені субсидії включатимуть до реєстру структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, які призначають субсидії.

Створення реєстру дасть змогу налагодити єдиний державний облік отримувачів субсидії та підвищить ефективність надання відповідної допомоги населенню.

Відповідну постанову «Деякі питання призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» прийнято на засіданні Кабміну 19 липня.

 

До уваги ! згідно «Плану проведення перевірок суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів) Управління Держпраці у Хмельницькій області на  2017 рік» (затвердженому наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області від 30.11.2016 року № 965) плануються планові перевірки наступних закладів охорони здоров’я :

 

	Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги  Хмельницького району	Хмельницький район, с. Малиничі, вул. Сонячна, буд. 30	17.10.2017
	Хмельницька центральна районна лікарня	м. Хмельницький, вул. Львівське шоссе, 1	17.10.2017
	Чемеровецький медичний коледж	вул. Центральна, 32, смт Чемерівці,	10.11.2017

 

Державна казначейська служба України (Держказначейство; Казначейство) у листі від 08.08.2017 № 16-10/760 нагадує, що 19 липня 2017 року набрав чинності Закон № 1982-VIII, згідно з яким суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Тобто з цього часу відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається госпсуб'єктом до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа вважається засвідченою, якщо на ній проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис ФОП. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має права вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така встановлена законом.

Водночас у Держказначействі зазначили, що бюджетні установи, які не є органами виконавчої влади, але утримуються за рахунок бюджетних коштів та створені такими органами (наприклад, дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади, заклади охорони здоров'я та інші), мають дотримуватись вимог бюджетного законодавства та проставляти печатки на документах, які надаються органам Казначейства.

Що стосується підтвердних документів, які надаються органам Казначейства разом з Реєстром бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів/Реєстром фінансових зобов'язань, то згідно з законодавством проставляння відбитка печатки виконавців робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари), на оригіналах підтвердних документів або їх копіях не є обов'язковим.

Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»

 

Додаток

 

Щодо перевірки правомірності видачі листка непрацездатності

 

(лист ФТВП від 11.05.2017 р. № 5-14/Н-225з-60)

 

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула <…> звернення та в межах компетенції повідомляє.

Статтею 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105 (далі — Закон № 1105) передбачено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (стаття З1 Закону № 1105).

Відповідно до статті З0 Закону № 1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Права, обов’язки та повноваження Комісії визначені розділами II, III Положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 23.06.2008 р. № 25 (далі — Положення № 25).

Так, згідно з пунктами 2.2, З.1.1 Положення № 25 перевірка правильності видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, є не тільки повноваженням, але й обов’язком Комісії. За результатами розгляду підстав Комісія зобов’язана приймати рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення, припинення виплати його (повністю або частково).

Пунктом 6 частини 1 статті 9 Закону № 1105 визначене одне із основних завдань Фонду та його робочих органів, а саме — здійснення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.

Враховуючи викладене, у разі необхідності Комісія має право звернутися до робочих органів відділень Фонду для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності.

Окрім цього, згідно з пунктом 3.1.4 Положення № 25 Комісія має право брати участь у перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб лікувально-профілактичним закладом, що розташований на підприємстві, а також дотримання хворими призначеного режиму лікування.

<…>

Заступник Голови комісії Т. Блажинська

 

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

від 17.05.2017 р. № 1440/0/101-17

 

Про нарахування середньої зарплати виходячи з тарифної ставки відповідно до Порядку N 100 для працівника з підвищеним посадовим окладом

 

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист стосовно застосування абзацу третього пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі - Порядок), і повідомляє.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку у разі коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Умови і розміри оплати праці працівників закладів охорони здоров'я врегульовані наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. N 308/519 (далі - наказ N 308/519).

Так, зокрема, вказаним наказом передбачено встановлення підвищених посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, наприклад, у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці (пункт 2.4.5 наказу N 308/519), яке не вимагає проведення атестації робочих місць за умовами праці, та інші підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників, передбачені цим наказом.

Означене підвищення посадових окладів є елементом формування нового посадового окладу (тарифної ставки) з підвищенням, розмір якого встановлюється працівнику в штатному розписі, і на який нараховуються інші додаткові виплати: доплати, надбавки тощо.

Враховуючи вказане, при застосуванні положень пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати необхідно застосовувати підвищений посадовий оклад (тарифну ставку) працівника, які встановлені йому в штатному розписі на момент проведення відповідних нарахувань.