Чи може батько отримати відпустку на дітей

Питання:

з травня цього року право на відпустки на дітей є не тільки у матері, а й у батька. Як оформити таку відпустку батькові дитини?

Відповідь: 

оскільки з травня 2021 року відпустку на дітей надають одному з батьків, вони мають домовитися, хто з них скористається відпусткою. У такому разі, наприклад, батько дитини разом із заявою про відпустку та свідоцтвами про народження дітей надає документ, що мати дітей не скористалася відпусткою на дітей за цей календарний рік, або не має на неї права.

Детально:

в Україні з 09.05.2021 набули чинності зміни до законодавства  щодо відпусток, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» (від 15 квітня 2021 року № 1401-IX) .

Змінами до законодавства передбачаються наступні новації:

Перша: новою статтею Закону про відпустки (Закон доповнений статтею19-1) започатковується новий вид відпустки – відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів), що оплачуються за рахунок роботодавця. Вона надається - чоловіку, дружина котрого народила дитину; батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).  Тривалість надання такої відпустки визначається працівником у заяві про її надання.

Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати роботодавцю копії документу, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу у таку відпустку.

Скористатися відпусткою при народженні дитини можна буде не пізніше трьох місяців з дня народження дитини (ч. 1 ст. 19-1 Закону про відпустки).

7 липня на черговому засіданні Уряд затвердив Порядок надання 14-денної відпустки при народженні дитини для чоловіків та інших членів сім’ї - постановою КМУ від 07.07.2021 № 693.

Друга: відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може взяти кожен з батьків дитини (або матір або батько). Це передбачається  змінам в статтях 179, 181 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та статтях 18, 20 Закону України «Про відпустки».

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати надаються за заявою матері (або батька) дитини, або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 КЗпП (бабі, діду чи іншим родичам дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів), повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Зверніть увагу: про достроковий вихід із таких відпусток потрібно буде попереджати не пізніше як за 10 к. дн.

Третя: доповнено положення статті 182¹ КЗпП та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку.

Четверта: доповнено положення ст. 51 КЗпП, відтепер скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок і чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів, які   виховують і утримують одну дитину або більше дітей та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі). Раніше це передбачалося виключно для жінок. Враховуйте, що це можливість, а не обов’язок !

Детальніше про новації щодо додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (згідно статті 182-1 та 186-1 КЗпП та статті 19 Закону про відпустки).

Повторимо, що право на таку додаткову відпустку має:

1) один із батьків:

• який має двох або більше дітей віком до 15 років;
• який має дитину з інвалідністю;
• повнолітньої особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
• який усиновив дитину;

2) одинока мати;

3) батько, який виховує без матері (зокрема, якщо мати тривалий час перебуває в лікувальному закладі):

• дитину;
• особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;

4) особа, яка взяла під опіку:

• дитину;
• особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

5) піклувальник;

6) один із прийомних батьків;

7) один із батьків-вихователів.

Право на відпустку на дітей залежить від віку дитини. Враховуйте, що стаття 19 Закону про відпустки визначає вік дітей тільки для такої категорії, як «один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років».  Тому один з батьків востаннє отримає відпустку на дітей за рік, в якому старшій дитині виповниться 15 років.

Вік дитини з інвалідністю, всиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька) не встановлено, тому керуються загальними нормами законодавства - дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Опіку встановлюють над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років (п. 2 ст. 243 Сімейного кодексу України). Тому до досягнення дитиною повноліття право на відпустку мають.

• один із батьків, який має дитину з інвалідністю;
• один із батьків, який всиновив дитину;
• одинока мати;
• батько, який виховує дитину без матері;
• особа-піклувальник, який виховує дитину віком від 14 років.

Тривалість відпустки на дітей за однією підставою — 10 к. д., але може бути дві і більше підстав, у такому випадку тривалість — 17 к. д. (ст. 182-1 КЗпП, ст. 19 Закону про відпустки). Мінсоцполітики у листі від 14.04.2008 № 235/0/15-08/13 роз’яснює, що кожна підстава для надання відпустки за статтею 19 Закону про відпустки, — це окрема підстава. Такого висновку дійшли Мінпраці, Мін’юст і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України за результатами правової експертизи.

Щоб визначити тривалість додаткової відпустки на дітей враховують лише вихідні дні, а  святкові й неробочі дні — не враховують (ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки). Вихідні дні (ст. 67 КЗпП) враховують як звичайні календарні дні.

Законодавство дозволяє ділити на частини тільки щорічні відпустки (ст. 12 Закону про відпустки). А відпустка на дітей — соціальна (ст. 19 Закону про відпустки). На думку Мінсоцполітики, працівник, який має право на відпустку на дітей тривалістю 17 к. д., може поділити її на частини тільки так — 10 і 7 к. д. (лист від 12.05.2015 № 256/13/116-15). Однак, незрозуміло, за якою підставою надавати частину відпустки на 7 днів, а за якою — на 10. На думку експертів роботодавця не притягнуть до відповідальності за те, що поділив відпустку на дітей на письмове прохання працівника.

Щодо особливостей надання додаткової відпустки на дітей.

В законодавстві вимоги чіткі - надається щорічно одному з батьків. Інших умов Закон про відпустки не висуває.

У редакції статті 19 Закону про відпустки, що діяла до 09.05.2021, було зазначено, що таку відпустку надають «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років…». Тому Мінсоцполітики роз’яснювало, щоб отримати відпустку на дітей, жінці недостатньо мати двох дітей віком до 15 років. Вона повинна працювати (хоч 1 день в календарному році), а не лише перебувати в трудових відносинах із підприємством (лист від 26.03.2018 № 480/0/101-18/284). Після 09.05.2021 немає підстав застосовувати це роз’яснення. З чинної редакції можна зробити висновок, що за періоди після 09.05.2021 батько чи мати двох дітей віком до 15 років має право на додаткову відпустку на дітей за кожен календарний рік роботи на підприємстві.

Тому, наприклад, батько може оформити додаткову відпустку на дітей, якщо мати у відпустці з вагітності та пологів. Йому потрібно до заяви про відпустку додати свідоцтво про народження дитини та копію листка непрацездатності з вагітності та пологів або довідку, що мати дитини не використовувала додаткову відпустку на дітей.

Також відтепер мати двох дітей за роки, коли була у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, (а також у відпустці без збереження зарплати до 6 років) має право на додаткову відпустку на дітей. Звичайно, якщо правом на відпустку не скористався батько дітей.

За період військової служби матір також не втрачає додаткову відпустку на дітей. Тож після повернення з військової служби мати має право скористатися відпусткою на дітей за роки, поки служила, якщо таку відпустку не використав батько дітей.

Невикористана відпустка на дітей не «згоряє». Якщо працівник не скористався відпусткою у поточному році, він може це зробити у наступному. Йому не потрібно писати заяву про перенесення відпустки на наступний рік, а роботодавцю — видавати наказ. Адже законодавство не передбачає строку давності, після якого працівник втрачає право на відпустку на дітей. Тож, якщо працівник не використав цю відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років, то він має право її використати. А у разі звільнення, незалежно від підстав, йому виплачують компенсацію за всі невикористані відпустки відповідно до статті 24 Закону про відпустки. Таку думку висловило Мінсоцполітики в листі від 05.08.2016 № 435/13/116-16.

Враховуйте, що додаткову відпустку на дітей продовжують у разі тимчасової непрацездатності працівника. Таку відпустку переносять на інший період або продовжують так само, як щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки).

У той же час, якщо працівниця не зверталася із заявою про надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, - порушення немає. Тільки якщо роботодавець відмовляє у наданні відпустки, він ризикує отримати штраф.

Заборона не надавати відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль стосується тільки щорічних відпусток (лист Мінсоцполітики від 12.05.2015 № 256/13/116-15).

У разі звільнення працівнику виплачують грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також відпустки на дітей (ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки). Виплатити компенсацію — обов’язок роботодавця. Тому працівники раніше не писали заяву з проханням виплатити компенсацію за невикористані відпустки на дітей.

Проте з 09.05.2021 до частини 1 статті 19 Закону про відпустки внесли зміни. Відпустку на дітей надають одному з батьків,  - і, оскільки відпустку на дітей надають одному з батьків, роботодавець не може знати, чи має право його працівник чи працівниця при звільненні на компенсацію за відпустку на дітей, чи нею вже скористався чи планує скористатися інший із подружжя.  Тому якщо мати (чи батько) не працює, працівник може отримати компенсацію за відпустку на дітей при звільненні.

Водночас роботодавець ризикує, що працівник може звернутися до суду через невиплату компенсації за відпустку, або звинуватить роботодавця, що той не роз’яснив йому, за яких умов працівник має право на компенсацію за відпустку.

Тому висловлюється рекомендація про те, що при звільненні за скороченням у повідомленні працівнику бажано включити абзац приблизно такого змісту, - «…. Якщо Ви хочете отримати при звільненні компенсацію за відпустку на дітей, до дня звільнення надайте до кадрової служби документ, який підтверджує, що мати дитини не скористалася правом на відпустку або не має на неї права». Те, що мати дитини надасть батькові дитини довідку з місця роботи означатиме, що вони дійшли згоди у питанні виплати компенсації за відпустку. Зрозуміло, якщо це, наприклад, одинока мати, роботодавець без усіляких заяв виплачує при звільненні компенсацію за невикористану відпустку на дітей.

Причому компенсацію за додаткову відпустку на дітей потрібно виплачувати, навіть якщо працівник надав документи напередодні звільнення. Наприклад, при звільненні працівниця надала виданий рік тому витяг з реєстру актів громадського стану, який підтверджує, що вона — одинока мати. Компенсацію за додаткову відпустку на дітей виплачують не з дати подання витягу на підприємство і навіть не з дати формування витягу з реєстру — а з першого дня роботи на підприємстві після народження дитини.

Якщо працівник звільняється за переведенням на інше підприємство, перерахувати компенсацію за додаткову відпустку на дітей на «нове» підприємство не можна. Адже перераховувати грошову компенсацію можна лише за не використані ним дні щорічних відпусток (ст. 24 Закону про відпустки) – а додаткова відпустка працівникам, які мають дітей — це соціальна відпустка (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки). Те, що відпустку на дітей надають щороку, не робить її щорічною.

При обчисленні кількості днів, які належить компенсувати, керуються законодавством, що діяло у роки, за які компенсують відпустку. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України). Конституційний суд України (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99) офіційно розтлумачив положення частини 1 статті 58 Конституції України: дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовують той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Починаючи з 1981 року і по 31.12.1996, жінці, яка мала двох і більше дітей віком до 12 років, надавали додаткову триденну оплачувану відпустку. Загальна тривалість відпустки працівницям, які користувалися цією додатковою відпусткою, не повинна була перевищувати 28 к. д. (п. 3 постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи з посилення державної допомоги сім’ям з дітьми» від 22.01.1981 № 235, далі — Постанова № 235). Ця норма діяла до 01.01.1997, коли вступив в дію Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504.

Як оформити відпустку на дітей. Оскільки відпустку на дітей надають одному з батьків, вони мають домовитися, хто з них скористається відпусткою. У такому разі, наприклад, мати дитини разом із заявою про відпустку та свідоцтвами про народження дітей надає документ, що батько дітей не скористався відпусткою на дітей за цей календарний рік, або не має на неї права.

Якщо обидва батьки дітей працюють - мати може надати довідку з місця роботи батька дітей, що той не використав таку відпустку поточного року.

Якщо другий з батьків — приватний підприємець (ФОП), або ніде не працює і не перебуває на обліку в службі зайнятості, жоден документ достовірно не підтвердить, що другий з батьків не перебуває у трудових відносинах.

Про те, що другий з батьків не працює документом може бути трудова книжка, в якій останній запис — про звільнення. Утім, після 10.06.2021 роботодавець веде трудову книжку за бажанням працівника. Відтак роботодавець не зможе покладатися на відомості у трудових книжках. Починаючи з 2021 року інформація про страховий стаж в Реєстрі застрахованих осіб на порталі ПФУ з’являється із запізненням в декілька місяців. До того ж, із довідок ПФУ за формами ОК-5 та ОК-7 не зрозуміло, перебуває застрахована особа у трудових чи цивільно-правових відносинах. Тільки у випадку, якщо другий із батьків перебуває на обліку в службі зайнятості, відповідна довідка достовірно підтвердить, що він (вона) не працює.

Тому експерти пропонують, щоб у заяві про відпустку працівник зазначив, що мати дітей ніде не працює і подав виписку з ЄДР, що вона ФОП, або трудову книжку матері дітей, або довідку зі служби зайнятості, що вона перебуває на обліку.

Головні правила.

1. Відпустка на дітей — соціальна, а не щорічна, хоча її надають щороку. Відпустку на дітей надають понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону про відпустки, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами (ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки);

2. Щоб скористатися правом на відпустку на дітей працівник має надати кадровику підтвердні документи. Як правило, працівники знають свої права і надають документи при прийнятті на роботу.
3. Якщо відпустку на дітей запланували з конкретними датами у графіку відпусток, заяву писати не потрібно. Роботодавець лише повідомляє працівника про дату початку відпустки на дітей і видає наказ (варіант додається).
4. Якщо відпустку на дітей не заплановано або її просить новий працівник, він має написати заяву (варіант додається) .

Зауважимо, що надати працівнику додаткову відпустку на дітей у перший рік роботи на підприємстві безпечніше для роботодавця, тому що законодавство не містить відповіді, і судова практика не має сталої позиції у цьому питанні.

Накази про додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (далі — відпустка на дітей), зберігають 5 років, як і накази про надання щорічних відпусток та відпусток у зв’язку з навчанням (ст. 16 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5).

Чи включати до графіка відпустки на дітей — вирішує роботодавець, тому що Закон про відпустки вимагає складати графік лише для щорічних відпусток і не регламентує, як надавати додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Проте Мінсоцполітики рекомендувало планувати відпустки на дітей у графіку (лист від 06.02.2018 № 204/0/101-18/284). Але на сьогодні ця рекомендація застаріла – адже відпустку на дітей надають одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років… Оскільки у батьків можуть змінитися плани щодо того, хто скористається відпусткою на дітей, немає сенсу включати відпустку на дітей до графіка відпусток. Якщо право на відпустку має одна особа, наприклад, одинока мати, її відпустку можна включити до графіка відпусток.

Якщо працівник вимагає надати додаткову відпустку на дітей буквально з наступного дня, дія роботодавця – за його рішенням. Закон про відпустки регламентує тільки надання щорічних відпусток (ст. 10 Закону про відпустки). Порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей не регламентовано.

Оплата відпустки на дітей. Зарплату працівникам за час відпустки виплачують не пізніше ніж за 3 дні до її початку (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки). Це правило діє і для відпустки на дітей. Триденний строк рахують у календарних днях. Якщо останній день виплати відпускних припадає на вихідний день, виплатіть їх не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.

Наприклад, якщо перший день відпустки — 03.06.2021 (четвер), то останній день строку виплати зарплати 30.05.2021 (неділя). Однак, неділя — вихідний день (ч. 2 ст. 67 КЗпП), тож виплатіть відпускні 28.05.2021 (у п’ятницю) при п’ятиденному робочому тижні або 29.05.2021 (суботу) при шестиденному робочому тижні.

Виплатити відпускні одночасно із найближчою зарплатою можна як виняток, якщо про це просить працівник.

Щодо відповідальності роботодавця. Якщо працівник заявив про бажання скористатися відпусткою на дітей, а роботодавець йому відмовив, штраф загрожує підприємству і посадовій особі, винній у вчиненні порушення.

Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, якщо порушать вимоги трудового законодавства в частині надання відпусток у розмірі мінімальної зарплати.

Посадових осіб роботодавця, винних у порушенні законодавства про працю, можуть притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510—1700 грн) (ст. 41 КпАП).

Якщо відпустка на дітей запланована у графіку, порушенням законодавства в частині надання відпусток вважатиметься її ненадання у строки, визначені графіком, з вини роботодавця, незалежно від того, чи звертався працівник.

ОКРЕМІ СИТУАЦІЇ, що стосуються надання додаткової відпустки на дітей.

Сумісники мають право на додаткову відпустку на дітей. У статті 19 Закону про відпустки не вказано, що відпустку працівникам, які мають дітей надають лише за основним місцем роботи чи працівникам із повною зайнятістю. Тому працівник отримуватиме щороку відпустку на дітей за основним місцем роботи та за кожним трудовим договором за сумісництвом. Це підтверджує і Мінсоцполітики (листи від 05.08.2016 № 438/13/116-16, від 26.06.2019 № 751/0/204-19 та від 18.08.2016).

Сумісник має право на додаткову відпустку на дітей на загальних підставах, незалежно від того, зовнішнє сумісництво чи внутрішнє. Тим більше, що у законодавстві відсутня норма, що соціальні відпустки надають працівникам лише за основним місцем роботи. Тому сумісники мають право на соціальні відпустки, зокрема на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустку працівникам, які мають дітей. Аналогічну думку висловило Мінсоцполітики (листи від 26.06.2019 № 751/0/204-19 та від 18.08.2016).

Працівник, що працює неповний робочий час має право на додаткову відпустку на дітей. Оскільки робота на умовах неповного робочого часу не обмежує обсяг трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).

Неодружена жінка, якщо батько дитини помер має право на додаткову відпустку на дітей - з року, в якому батько дитини помер.

Щодо тривалості перебування в лікувальному закладі матері, щоб додаткову відпустку на дитину міг взяти батько. Законодавство не визначає, який строк перебування в лікувальному закладі вважати тривалим. Випадками тривалого лікування вважають, наприклад важкі травми та туберкульоз. При таких захворюваннях лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) після огляду продовжує листок непрацездатності не рідше одного разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання (абз. 3 п. 2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455). Тож факт тривалого перебування в лікувальному закладі має засвідчити медичний висновок ЛКК. Такий висновок підтверджує cтаття 186-1 КЗпП — пільги і гарантії, зокрема відпустку на дітей надають батьку, який виховує дітей без матері, якщо вона перебуває в лікувальному закладі тривалий час. Наприклад, такого батька заборонено звільнити з ініціативи роботодавця.

Судова практика з цього питання відсутня. Єдиний державний реєстрі судових рішень має лише одне рішення, в якому розглядає питання надання працівнику відпустки на дітей як батьку, який виховує неповнолітніх дітей у зв’язку з тривалим перебуванням матері в лікувальному закладі (постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі від 14.06.2012 № 2а-13079/11/2670). Однак із тексту рішення не зрозуміло, скільки днів на стаціонарному лікуванні перебувала мати з дитиною — три чи більше.

Краще надавати працівнику відпустку на дітей на підставі будь-якого документа закладу охорони здоров’я, що підтверджує перебування матері в лікувальному закладі на час такого перебування.

Якщо мати не працює - батько має право на відпустку на дітей. Жоден документ не може достовірно підтвердити, що мати дитини не працює. Після 10.06.2021 подання трудової книжки під час прийняття на роботу стане необов’язковим. Інформація про страховий стаж в Реєстрі застрахованих осіб на порталі ПФУ з’являється із запізненням в декілька місяців. Виписка чи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР), що мати дитини зареєстрована як фізична особа — підприємець, не доводить, що мати дітей ніде не працює за трудовим договором. Тому пропонуємо, щоб у заяві про відпустку працівник зазначив, що мати дітей ніде не працює і додав хоча б один з трьох названих документів.