Права і обов'язки
Питання: чи є переваги у молодого спеціаліста при скороченні чисельності?
Відповідь:
такі переваги є у випускників вищих медичних і педагогічних закладів освіти, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу.
Молодий спеціаліст — це випускник державного закладу освіти, який навчався за державним замовленням (на «бюджеті»), котрого прийняли на роботу за направленням. Із 2017 року молодих спеціалістів на підприємствах немає. Гарантії, як для молодих спеціалістів, є лише у випускників, котрі уклали угоду про відпрацювання у закладі освіти чи охорони здоров’я, що знаходяться у сільській місцевості.
КЗпП не визначає, хто такі молоді спеціалісти, але забороняє встановлювати їм випробування і звільняти за скороченням упродовж трьох років від прийняття на роботу (ст. 26, 197 КЗпП).
Поняття «молодий спеціаліст» було сформульовано у постанові КМУ «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» від 22.08.1996 № 992. Проте цей нормативний акт втратив чинність із 07.06.2017 на підставі постанови КМУ від 31.05.2017 № 376.
Чинне на сьогодні тлумачення терміну «молоді спеціалісти» — це випускники державних професійно-технічних та вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням (ч. 11 статті 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 № 2998).
Тому на сьогодні осіб зі статусом молодого спеціаліста фактично немає, а вищі заклади освіти з 2017 року не видають випускникам направлень на працевлаштування. Виняток — випускники, які підписали угоду з керівництвом ВНЗ і роботодавцем (організацією, підприємством, установою державної та приватної форми власності) до ухвалення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» від 06.10.2016 № 1662.
Наприклад, Апеляційний суд м. Києва вважає, що для того, щоб вважатися молодим спеціалістом у розумінні статті 197 КЗпП (це про гарантії трьох років роботи), особа повинна працевлаштуватися за державним замовленням та мати направлення на роботу, оформлене відповідно до вимог закону, яке могло би бути підставою укласти трудовий договір між роботодавцем і особою як молодим спеціалістом (постанова від 31.07.2018 у справі № 755/1379/18).
Випускники закладів вищої освіти вільно обирають місце роботи. Заклади вищої освіти не зобов’язані працевлаштовувати випускників (ч. 1 ст. 64 Закону «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII).
Виняток — випускники вищих військових навчальних закладів та випускники вищих медичних і педагогічних закладів освіти, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Питання відпрацювання або відшкодування коштів за навчання регулює постанова КМУ «Деякі питання реалізації права осіб на першочергове зарахування до закладів вищої медичної і педагогічної освіти за державним (регіональним) замовленням» від 30.05.2018 № 417 (далі — Порядок № 417). Працівникам, які уклали такі угоди, заклад освіти чи охорони здоров’я гарантує робоче місце щонайменше на три роки від дати прийняття на роботу. Роботодавець не має права їх звільнити за скороченням упродовж цього строку (п. 9 Порядку № 417).
Тобто, якщо працівник у Вашій лікарні має таку угоду – то згідно Порядку №417, який хоч не називає випускників вищих медичних і педагогічних закладів освіти молодими спеціалістами, але забороняє роботодавцю звільняти такого працівника упродовж трьох років від початку роботи у закладі освіти чи охорони здоров’я (п. 9 Порядку № 417).
Актуально станом на січень 2021 р.
Чи повинна і чи має право лікарня - КНП оплачувати відрядження лікаря –інтерна на очний цикл навчання?
Відповідь:
лікарня - КНП повинна зберегти середню заробітну плату лікарю-інтерну на час навчання на очному циклі, відшкодувати вартість проживання у гуртожитку на час навчанні.
Детально:
на сьогодні порядок проходження інтернатури встановлено «Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III - IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів», затвердженим наказом МОЗ від 19.09.1996 № 291 (далі - Положення № 291).
Мова про відрядження на очний цикл може йти про інтернів-бюджетників, тобто тих, хто проходить інтернатуру за державним замовленням.
З такими лікарями-інтернами укладають строковий трудовий договір (ч. 2 ст. 23 КЗпП) лише на час навчання в інтернатурі. Строк трудових відносин в наказі про прийом на роботу, зазвичай, зазначають подією – до «закінчення заочного циклу інтернатури».
Тому заробітну плату лікарям–інтернам протягом усього періоду навчання сплачує за свій рахунок база стажування (п. 7.3 Положення № 291). Лікар-інтерн є звичайним працівником закладу охорони здоров’я, на рівні з іншими йому можуть бути встановлені, крім посадового окладу, доплати та надбавки, передбачені для працівників КНП. Тобто на лікаря–інтерна поширюються умови оплати праці, визначені в колективному договорі.
До програми інтернатури входить навчання у закладах вищої освіти — очна частина. Згідно з п.п. 3.6.7 Положення № 291 керівник закладу, що є базою для інтернатури, відряджає лікаря— інтерна у відповідний вищий заклад освіти на очну частину навчання з оплатою у порядку, як при направленні на курси підвищення кваліфікації, тобто згідно з постановою КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695.
Для лікаря-інтерна, направленого на навчання, передбачено наступні гарантії:
1) збереження середньої заробітної плати на час навчання (розраховують виходячи з середньої зарплати за 2 місяці, що передують місяцю направлення на навчання, згідно з Порядком № 100);
2) оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
3) виплата добових за кожний день перебування в дорозі. Щодо їх розміру необхідно орієнтуватися на Положення про відрядження КНП (локальний нормативно-правовий акт, про це детальніше - нижче). (Іногороднім працівникам добові виплачують протягом першого місяця навчання. У наступні місяці до закінчення навчання інтернам, які отримують зарплату менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 % добових (п. «в» п. 1 постанови № 695);
4) забезпечення гуртожитком готельного типу.
У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних з найманням житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень (тобто відповідно до Положення про відрядження). Більшість КНП при розробленні свого локального акту щодо відряджень орієнтується на «Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон», затверджену наказом Мінфіна від 13 березня 1998 р. N 59 (Інструкцію № 59). У ній, зокрема, передбачається, що за наявності підтвердних документів (в оригіналі) працівнику відшкодовуються фактичні витрати на наймання житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.
Перелік дозволених витрат у відрядженні визначає Податковий Кодекс України, і, власне, у ньому не встановлено обмеження розміру таких витрат. Іншого ж нормативно-правового акту, який визначав би порядок відшкодування таких витрат, немає. Саме тому й виникає чимало запитань, прямих відповідей на які в нормативно-правових актів не знайдемо.
Для КНП не встановлено обмеження щодо мінімального розміру добових витрат. Але він не повинен бути меншим за 60 грн (лист Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28). Тобто Мінсоцполітики пропонує орієнтуватися на розмір добових, установлений постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. N98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» для бюджетних установ.
Взагалі про оплату праці лікарів-інтернів не можна говорити про чітку врегульованість. В договорах вторинної ланки з НСЗУ не передбачено такі витрати. Часто заклади використовують кошти, що надійшли за субвенцією по постанові КМУ від 25 березня 2020 р. № 250, інколи - кошти місцевих бюджетів.
Тому можна пропонувати використати лист Міністерства фінансів від 24.05.2019 р. №05230-15-2/13698. У цьому листі вказується, що відповідно до статті 54 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які провадять некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її провадження різними суб’єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами. А оплата праці працівників закладів охорони здоров’я — комунальних некомерційних підприємств, регулюється шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій (стаття 8 Закону України «Про оплату праці»). Причому умови оплати праці працівників комунальних некомерційних підприємств визначаються у колективному договорі.
Тому пропонуємо передбачити в колективному договорі посилання на Положення про відрядження КНП, затверджене наказом керівника. У цьому Положенні передбачити, наприклад наступне: «…розмір добових у межах України визначається у сумі не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день відрядження (у 2020 році – 472,30 грн), а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен день». Таку пропозицію пояснюємо тим, що якщо прийняти рішення про виплату добових у більшій сумі, то в такому разі сума перевищення буде оподатковуватися ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5% (згідно п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу).
І головне – як відповідь на Ваше запитання - крім того, у Положенні про відрядження можна встановити додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (як це передбачає пункт 5, розділу 1 Інструкції №59).
Принагідно інформуємо Вас, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 червня 2020 р. N 536 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для стажування лікарів-інтернів на базах стажування у 2020 році». Згідно цієї постанови лікарі-інтерни першого року навчання, починаючи з 2020 року, будуть отримувати заробітну плату у рамках спеціальної програми державного бюджету. За словами Міністра М.Степанова у держбюджеті для цього передбачається 99 млн грн. Тобто інтерни-бюджетники першого року будуть отримувати заробітну плату за рахунок держбюджету, а не з фонду заробітної плати закладів охорони здоров'я. Інтерни 2 і 3 років навчання продовжать отримувати заробітну плату безпосередньо від медичного закладу.
Актуально станом на 02 липня 2020 року
Питання:
молодий спеціаліст, котрий навчався за держзамовленням, подав заяву на звільнення за власним бажанням. Які дії адміністрації? Чи повинен відшкодовувати вартість навчання? Яким чином він може змінити спеціальність?
Відповідь:
вірогідно, що заклад не лише має право, а й зобов’язаний звільнити працівника,
який написав відповідну заяву, якщо він закінчив навчання в інтернатурі 2017 і
пізніше.