Права і обов'язки
Чи повинна і чи має право лікарня - КНП оплачувати відрядження лікаря –інтерна на очний цикл навчання?
Відповідь:
лікарня - КНП повинна зберегти середню заробітну плату лікарю-інтерну на час навчання на очному циклі, відшкодувати вартість проживання у гуртожитку на час навчанні.
Детально:
на сьогодні порядок проходження інтернатури встановлено «Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III - IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів», затвердженим наказом МОЗ від 19.09.1996 № 291 (далі - Положення № 291).
Мова про відрядження на очний цикл може йти про інтернів-бюджетників, тобто тих, хто проходить інтернатуру за державним замовленням.
З такими лікарями-інтернами укладають строковий трудовий договір (ч. 2 ст. 23 КЗпП) лише на час навчання в інтернатурі. Строк трудових відносин в наказі про прийом на роботу, зазвичай, зазначають подією – до «закінчення заочного циклу інтернатури».
Тому заробітну плату лікарям–інтернам протягом усього періоду навчання сплачує за свій рахунок база стажування (п. 7.3 Положення № 291). Лікар-інтерн є звичайним працівником закладу охорони здоров’я, на рівні з іншими йому можуть бути встановлені, крім посадового окладу, доплати та надбавки, передбачені для працівників КНП. Тобто на лікаря–інтерна поширюються умови оплати праці, визначені в колективному договорі.
До програми інтернатури входить навчання у закладах вищої освіти — очна частина. Згідно з п.п. 3.6.7 Положення № 291 керівник закладу, що є базою для інтернатури, відряджає лікаря— інтерна у відповідний вищий заклад освіти на очну частину навчання з оплатою у порядку, як при направленні на курси підвищення кваліфікації, тобто згідно з постановою КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695.
Для лікаря-інтерна, направленого на навчання, передбачено наступні гарантії:
1) збереження середньої заробітної плати на час навчання (розраховують виходячи з середньої зарплати за 2 місяці, що передують місяцю направлення на навчання, згідно з Порядком № 100);
2) оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;
3) виплата добових за кожний день перебування в дорозі. Щодо їх розміру необхідно орієнтуватися на Положення про відрядження КНП (локальний нормативно-правовий акт, про це детальніше - нижче). (Іногороднім працівникам добові виплачують протягом першого місяця навчання. У наступні місяці до закінчення навчання інтернам, які отримують зарплату менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виплачується стипендія в розмірі 20 % добових (п. «в» п. 1 постанови № 695);
4) забезпечення гуртожитком готельного типу.
У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних з найманням житлового приміщення, провадиться в порядку, встановленому законодавством для службових відряджень (тобто відповідно до Положення про відрядження). Більшість КНП при розробленні свого локального акту щодо відряджень орієнтується на «Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон», затверджену наказом Мінфіна від 13 березня 1998 р. N 59 (Інструкцію № 59). У ній, зокрема, передбачається, що за наявності підтвердних документів (в оригіналі) працівнику відшкодовуються фактичні витрати на наймання житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.
Перелік дозволених витрат у відрядженні визначає Податковий Кодекс України, і, власне, у ньому не встановлено обмеження розміру таких витрат. Іншого ж нормативно-правового акту, який визначав би порядок відшкодування таких витрат, немає. Саме тому й виникає чимало запитань, прямих відповідей на які в нормативно-правових актів не знайдемо.
Для КНП не встановлено обмеження щодо мінімального розміру добових витрат. Але він не повинен бути меншим за 60 грн (лист Мінсоцполітики від 21.12.2016 р. № 1732/0/101-16/28). Тобто Мінсоцполітики пропонує орієнтуватися на розмір добових, установлений постановою КМУ від 2 лютого 2011 р. N98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» для бюджетних установ.
Взагалі про оплату праці лікарів-інтернів не можна говорити про чітку врегульованість. В договорах вторинної ланки з НСЗУ не передбачено такі витрати. Часто заклади використовують кошти, що надійшли за субвенцією по постанові КМУ від 25 березня 2020 р. № 250, інколи - кошти місцевих бюджетів.
Тому можна пропонувати використати лист Міністерства фінансів від 24.05.2019 р. №05230-15-2/13698. У цьому листі вказується, що відповідно до статті 54 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які провадять некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її провадження різними суб’єктами господарювання, які визначаються ГКУ та іншими законодавчими актами. А оплата праці працівників закладів охорони здоров’я — комунальних некомерційних підприємств, регулюється шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій (стаття 8 Закону України «Про оплату праці»). Причому умови оплати праці працівників комунальних некомерційних підприємств визначаються у колективному договорі.
Тому пропонуємо передбачити в колективному договорі посилання на Положення про відрядження КНП, затверджене наказом керівника. У цьому Положенні передбачити, наприклад наступне: «…розмір добових у межах України визначається у сумі не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день відрядження (у 2020 році – 472,30 грн), а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен день». Таку пропозицію пояснюємо тим, що якщо прийняти рішення про виплату добових у більшій сумі, то в такому разі сума перевищення буде оподатковуватися ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5% (згідно п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу).
І головне – як відповідь на Ваше запитання - крім того, у Положенні про відрядження можна встановити додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (як це передбачає пункт 5, розділу 1 Інструкції №59).
Принагідно інформуємо Вас, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 червня 2020 р. N 536 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для стажування лікарів-інтернів на базах стажування у 2020 році». Згідно цієї постанови лікарі-інтерни першого року навчання, починаючи з 2020 року, будуть отримувати заробітну плату у рамках спеціальної програми державного бюджету. За словами Міністра М.Степанова у держбюджеті для цього передбачається 99 млн грн. Тобто інтерни-бюджетники першого року будуть отримувати заробітну плату за рахунок держбюджету, а не з фонду заробітної плати закладів охорони здоров'я. Інтерни 2 і 3 років навчання продовжать отримувати заробітну плату безпосередньо від медичного закладу.
Актуально станом на 02 липня 2020 року
Питання:
молодий спеціаліст, котрий навчався за держзамовленням, подав заяву на звільнення за власним бажанням. Які дії адміністрації? Чи повинен відшкодовувати вартість навчання? Яким чином він може змінити спеціальність?
Відповідь:
вірогідно, що заклад не лише має право, а й зобов’язаний звільнити працівника,
який написав відповідну заяву, якщо він закінчив навчання в інтернатурі 2017 і
пізніше.