Положення про територіальну організацію
Додаток
до постанови Ради Профспілки
від 29.06.2023 № Р8-3зг/5
Положення
про територіальну організацію
Професійної спілки працівників охорони здоров’я України
Загальні положення
1. Положення про територіальну організацію Професійної спілки працівників охорони здоров’я України (далі – Положення) розроблено відповідно до норм Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та Статуту Професійної спілки працівників охорони здоров’я України (далі – Статут Профспілки).
2. Положення встановлює порядок організації роботи територіальної організації Профспілки, скликання конференції, засідань Комітету (Ради), Президії (Виконавчого комітету), підготовки і розгляду ними питань, ухвалення рішень та з інших процедурних питань, порядок проведення конференції, засідань Комітету (Ради), Президії (Виконавчого комітету), порядок формування та організації роботи постійних та тимчасових комісій та інші процедури, що випливають з повноважень територіальної організації та її виборних органів, встановлених законодавством України та Статутом Профспілки.
3. Територіальна організація Професійної спілки працівників охорони здоров’я України (далі – Територіальна організація) є організаційною ланкою Професійної спілки працівників охорони здоров’я України.
4. Територіальна організація створюється установчою конференцією представників (делегатів) членів Профспілки, які перебувають на обліку в первинних профспілкових організаціях, за погодженням із вищим за статусом виборним органом.
Територіальна організація утворюється за наявності не менше двох організаційних ланок Профспілки, що діють на відповідній території.
5. Територіальна організація діє відповідно до Конституції України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», інших законів України, норм міжнародного права, Статуту Профспілки, цього Положення і керується у роботі рішеннями конференції, виборних органів Територіальної організації, рішеннями з’їзду Профспілки, постановами, положеннями, інструкціями, які ухвалено в межах своєї компетенції вищими за статусом виборними органами.
6. Відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та Статуту Профспілки Територіальна організація незалежна від місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, місцевих організацій роботодавців та їх об’єднань, відповідних організацій політичної партії, відокремленого підрозділу громадського об’єднання, їм не підконтрольна та непідзвітна.
7. Територіальна організація, зареєстрована у встановленому законодавством порядку, має статус юридичної особи, печатку, штампи, бланки відповідно до Інструкції із організації діловодства та архівного зберігання документів у Професійній спілці працівників охорони здоров’я України (далі – Інструкція із діловодства). Може мати рахунки у банківських установах, у тому числі валютні.
8. Територіальна організація набуває цивільних прав та обов’язків із моменту прийняття рішення про її створення і здійснює їх через конференцію Територіальної організації та виборні органи – Комітет (Раду), Президію (Виконавчий комітет).
9. Територіальна організація має право на добровільних засадах входити в об’єднання організацій профспілок (ради, федерації тощо) та вільно виходити з них, взаємодіяти з іншими організаціями профспілок з метою виконання спільних завдань щодо соціально-економічного захисту членів Профспілки, зберігаючи при цьому свою повну організаційну та фінансову самостійність.
Права та обов’язки члена виборного органу Територіальної організації
10. Член відповідного виборного органу користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях Комітету (Ради), комісії Комітету (Ради), до складу якої він входить, та засіданнях Президії (Виконавчого комітету).
11. Член відповідного виборного органу набуває право ухвального голосу з моменту затвердження (обрання) складу виборного органу та користується ним до моменту обрання нового складу виборного органу або дострокового припинення ним повноважень члена виборного органу у випадках визначених Статутом Профспілки.
12. Член Комітету (Ради), який не входить до комісії Ради, може брати участь в її роботі з правом дорадчого голосу.
13. Член виборного органу має право:
1) обирати і бути обраним до складу комісій Комітету (Ради), робочих органів засідання виборних органів;
2) пропонувати питання для розгляду на засіданні виборного органу, комісії Комітету (Ради);
3) вносити пропозиції та зауваження до порядку денного засідання виборних органів, комісій Комітету (Ради), порядку розгляду питань, що обговорюються та їх суті;
4) вносити на розгляд виборного органу, комісії Ради проєкти рішень із питань, що належать до їх відання, поправки до них;
5) брати участь у обговоренні питань порядку денного засідання виборного органу, комісії Ради, ставити питання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на його засіданні;
6) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, надавати довідки;
7) ознайомлюватися з текстом протоколів засідань виборного органу, будь-якими офіційними документами, що зберігаються у виконавчому апарату Територіальної організації, та робити виписки, копіювання цих документів.
14. Член виборного органу зобов’язаний:
1) дотримуватися Статуту Профспілки та цього Положення;
2) брати участь у засіданні виборного органу, постійної та інших комісій Комітету (Ради), а також у роботі робочих груп, до складу яких його обрано;
3) виконувати доручення виборного органу та голови Територіальної організації, інформувати їх про виконання доручень;
4) входити до складу однієї з постійних комісій Комітету (Ради);
5) повідомляти виконавчий апарат Територіальної організації щодо неможливості бути присутнім на засіданні виборного органу.
Комісії Комітету (Ради) Територіальної організації
15. Комітет (Рада) Територіальної організації утворює постійні та тимчасові комісії.
Функціональна спрямованість і порядок організації роботи комісій визначаються окремим положенням, що затверджується Комітетом (Радою).
16. Постійні комісії Комітету (Ради) обираються із числа членів Комітету (Ради) на першому засіданні на строк їх повноважень у складі голови, заступників голови та членів комісії за поданням голови Територіальної організації та за згодою членів Комітету (Ради).
17. Загальний та персональний склад комісії визначається Комітетом (Радою), але не менше трьох членів в кожній комісії.
У разі необхідності Комітетом (Радою) може бути змінено загальний склад комісії та переобрано її персональний склад.
18. Тимчасова комісія створюється Комітетом (Радою) для попереднього розгляду конкретно визначеного Комітетом (Радою) питання або для здійснення контролю за виконанням конкретно визначеного питання.
19. Повноваження тимчасової комісії Комітету (Ради) припиняється з моменту ухвалення ними остаточного рішення щодо роботи цієї комісії, а також у разі закінчення повноважень Комітету (Ради), яка створила цю комісію.
20. У разі ухвалення рішення з питання, що вивчала постійна чи тимчасова комісія, їх рішення беруться за основу.
Конференція Територіальної організації
21. Вищим керівним органом Територіальної організації є конференція, яка, відповідно Статуту Профспілки, проводиться не рідше одного разу на 5 років.
22. Конференція скликається:
1) Комітетом (Радою) Територіальної організації;
2) вищим за статусом виборним органом Профспілки, організації Профспілки у випадках, визначених Статутом Профспілки.
В рішенні про скликання конференції зазначається дата, форма і місце проведення, примірний порядок денний конференції, норма представництва і порядок обрання делегатів на конференцію, призначається відповідальний за підготовку та проведення конференції.
Про дату, форму і місце проведення конференції, проєкт порядку денного делегати інформуються не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до встановленої дати проведення конференції.
Відповідно до Статуту Профспілки голова Територіальної організації, заступник (заступники) голови, голови Ревізійної та Мандатної комісій Територіальної організації є делегатами конференції за посадами.
23. Конференція вважається правомочною, якщо у її роботі беруть участь не менше 2/3 делегатів від встановленої комітетом (радою) загальної кількості делегатів.
24. Повноваження конференції Територіальної організації визначаються законодавством України та Статутом Профспілки.
25. Конференцію відкриває голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, та інформує делегатів конференції про:
1) загальну кількість делегатів конференції, яка встановлена відповідним рішенням Комітету (Ради) Територіальної організації;
2) кількість делегатів, присутність яких необхідна для кворуму;
3) кількість делегатів, які зареєструвались на час відкриття конференції.
26. Голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, вносить на розгляд конференції питання щодо початку роботи конференції.
Якщо відкриття конференції неможливе у зв’язку з відсутністю за даними реєстрації необхідної кількості делегатів конференції голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, відкладає відкриття конференції на одну годину або закриває конференцію за відсутності кворуму.
Комітет (рада) приймає нове рішення про дату, форму, час та місце проведення з конференції.
27. Конференція заслуховує повідомлення Мандатної комісії щодо легітимності обрання делегатів та приймає рішення щодо визнання чи не визнання їх повноважень.
28. Після відкриття конференції голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, вносить від імені комітету (ради) Територіальної організації на розгляд конференції пропозиції щодо персонального складу робочих органів конференції (робочої президії, Мандатної (у разі відсутності постійно-діючої) та лічильної комісій, секретаріату (секретаря), комісій по доопрацюванню окремих рішень тощо), регламент проведення конференції, проводить голосування з цих питань.
29. Керує роботою конференції робоча президія, кількісний та персональний склад якої визначають конференцією. До робочої президії конференції можуть запрошуватись за згодою делегатів конференції представники місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, вищих за статусом організацій Профспілки, інших організацій, закладів,установ, які запрошені на конференцію.
Рішення з питань обрання робочих органів конференції можуть прийматись без обговорення.
Головує на конференції, за дорученням членів робочої президії, один із членів робочої президії (далі – Головуючий).
30. Головуючий на засіданні:
1) веде та закриває конференцію, оголошує перерви в її роботі;
2) вносить на обговорення проєкти постанов та інших документів, оголошує повну назву питання, списки осіб, які записалися для виступу та надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
3) ставить питання на голосування, оголошує його результати;
4) вживає заходів щодо підтримання порядку на конференції;
5) робить попередження промовцеві в разі вживання ним образливих висловлювань чи перевищення часу, відведеного для виступу, або виступу не з тих питань, з яких надано слово. Якщо промовець ігнорує попередження, головуючий може поставити на голосування питання про позбавлення промовця права виступу на конференції.
31. У разі, коли промовець у доповіді, співдоповіді, виступі, інформації припустився явної помилки або перекручування фактів, Головуючий особисто або на прохання делегатів конференції, секретаріату або редакційної комісії конференції зобов’язаний надати їм слово для довідки (спростування).
32. На час виступу Головуючого на конференції з доповіддю, співдоповіддю або в обговоренні, а також під час розгляду питання щодо самого Головуючого ведення конференції доручається іншому члену робочої президії за згодою її членів.
33. У разі проведення конференції в режимі відеоконференції робочі органи засідання не обираються.
Конференцію в режимі відеоконференції веде та закриває голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови.
34. Організація розгляду питання на конференції включає:
1) доповідь або інформаційне повідомлення, запитання доповідачеві і відповіді на них;
2) співдоповідь (у разі необхідності), запитання співдоповідачеві і відповіді на них;
3) виступи делегатів та учасників конференції;
4) оголошення головуючим на конференції про припинення обговорення та проведення голосування з цього питання,повідомлення про тих, хто записався на виступ і не виступив;
5) заключне слово доповідача і співдоповідача;
6) виступ голови або іншого представника комісії, утвореної для підготовки чи редагування проекту постанови з питання, що розглядається;
7) оголошення головуючим на конференції пропозицій, які надійшли до питання, яке розглядається, і будуть ставитись на голосування;
8) оголошення про перехід до голосування та визначення його форми;
9) ухвалення рішення за результатами проведеного голосування.
35. Для доповіді, як правило, надається час до 20 хвилин, співдоповіді - до 10 хвилин, заключного слова - до 5 хвилин, для виступів - до 7 хвилин, повторних виступів та виступів у процесі постатейного обговорення проєктів документів - до 3 хвилин, для виступів з процедурних питань, з мотивів голосування, довідок - до 2 хвилин.
Процедурним вважається питання, що стосується порядку та способу розгляду питання на конференції.
36. З одного й того ж питання делегат конференції може виступити одноразово. Слово для повторного виступу може надаватися в тому разі, коли з цього питання виступили інші учасники конференції, які записалися на виступ.
Запрошеним на конференцію слово для виступу надається за згодою конференції.
37. У разі припинення обговорення питання порядку денного у зв’язку із закінченням відведеного часу, головуючий пропонує учасникам конференції, які не виступили, передати тексти їхніх виступів до робочої президії для їх долучення до протоколу конференції.
38. Делегати конференції мають право подати на ім’я головуючого у письмовому вигляді (із зазначенням свого прізвища та за підписом) окрему думку щодо прийнятого на конференції рішення. Така окрема думка підлягає оголошенню та долучення до протоколу конференції.
39. Відповідно до Статуту Профспілки рішення конференції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини делегатів конференції, за наявності кворуму, за винятком рішення про дострокове припинення повноважень комітету та/або голови Територіальної організації, яке приймається не менше як 2/3 голосів делегатів, а також рішення про припинення Територіальної організації, яке приймається не менше як 3/4 голосів делегатів конференції.
40. Форму голосування з кожного питання порядку денного (відкрите чи таємне) визначає конференція перед початком голосування.
Відкрите голосування здійснюється делегатами конференції особисто шляхом підняття рук, посвідчення делегата або карточок для голосування та висловлення своєї позиції «за», «проти» чи «утримався».
Таємне голосування здійснюється шляхом подання бюлетенів без ідентифікації делегата конференції, який заповнив цей бюлетень, у порядку, встановленому цим Положенням.
Голосування під час проведення конференції у режимі відеоконференції проводиться шляхом особистого висловлювання делегатами конференції своєї позиції «за», «проти» чи «утримався».
Голосування з питань обрання робочих органів конференції проводиться у формі відкритого голосування.
41. Перед кожним відкритим голосуванням головуючий на засіданні формулює зміст питання, що буде ставитись на голосування, повідомляє кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, і якщо немає заперечень, відразу ставить його на голосування.
У разі внесення делегатами конференції поправок до проектів рішень, голова комісії перед початком розгляду відповідного проєкту інформує про результати опрацювання (підтримання чи відхилення) таких правок.
У випадку, коли комісія не підтримала поправки делегата конференції до проєкту рішення, він має право наполягати на винесенні на голосування своєї пропозиції та наданні слова для виступу з метою аргументації своєї пропозиції. На голосування першою вноситься пропозиція редакційної комісії.
У випадку голосування проєктів документів за пунктами, головуючий може об’єднати голосування в цілому з деяких послідовно розміщених пунктів, якщо до них не було запропоновано поправок. Їх текст підлягає оголошенню, якщо на цьому наполягає хтось із делегатів конференції.
Якщо під час відкритого голосування за прийняття рішення голосує явна більшість делегатів конференції, голова лічильної комісії може запропонувати проведення голосування без точного підрахунку голосів (крім рішень, для прийняття яких необхідно більше 2/3 або 3/4 голосів). У такому разі підраховуються лише голоси, подані проти, та тих делегатів конференції, хто утримується.
Після оголошення головуючим про початок відкритого голосування і до моменту оприлюднення його результатів слово нікому не надається, за виключенням внесення пропозицій з мотивів голосування.
42. У разі прийняття рішення про проведення таємного голосування секретаріатом (секретарем) конференції виготовляються бюлетені для таємного голосування за встановленою рішенням конференції формою відповідно до зареєстрованої кількості делегатів конференції.
Бюлетені для кожного таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом, кольором, розміром, змістом і не повинні мати жодних позначок.
У бюлетені проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому делегат конференції може чітко висловити своє волевиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає делегат конференції, роблячи позначку у відповідному символі (варіанту відповіді).
Час, місце і порядок голосування визначаються лічильною комісією, про що голова (представник) лічильної комісії повідомляє делегатів конференції.
Лічильна комісія перед початком голосування:
1) одержує від секретаріату (секретаря) конференції складений в алфавітному порядку список делегатів конференції;
2) організовує заповнення бюлетенів для таємного голосування;
3) опломбовує скриньки для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці волевиявлення;
4) знищує бюлетені, що залишились після завершення їх видачі.
Кожному делегату конференції видається по одному бюлетеню з кожного питання, що виноситься на голосування, після пред’явлення ним посвідчення, яке видавалося під час реєстрації, та особистого підпису у реєстрі про одержання бюлетеня.
Таємне голосування проводиться шляхом проставляння відмітки в графічному знаку напротипитання або прізвища кандидата на посаду, за якеголосує делегат конференції.
Недійсними вважаються бюлетені:
- невстановленого зразка;
- в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;
- в яких голосуючим не зроблено жодної позначки;
- в яких неможливо з'ясувати волевиявлення делегата конференції;
5) до яких додатково вписані прізвища, питання не погоджені на конференції.
Питання або прізвища, додатково вписані до бюлетенів, при підрахунку голосів не враховуються і до протоколу не вносяться.
Якщо у скриньках для голосування виявиться більша за видану згідно зі списком кількість бюлетенів, всі вони визнаються недійсними. У такому разі конференцією вирішується питання довіри лічильній комісії та проводиться повторне голосування з відповідного питання.
43. За результатами відкритого чи таємного голосування з кожного питання порядку денного лічильна комісія складає протокол, який підписує голова та члени лічильної комісії, які брали участь у підрахунку голосів.
У протоколі щодо підсумків голосування зазначаються:
1) дата проведення голосування;
2) питання винесене на голосування;
3) рішення і кількість голосів «за», «проти» і «утримались» щодо кожного проєкту рішення з питання порядку денного винесеного на голосування;
4) кількість голосів делегатів конференції, які не брали участь у голосуванні;
5) кількість бюлетенів визнаних недійсними.
У разі незгоди будь-кого з членів комісії з протоколом, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на конференції.
Про результати голосування голова лічильної комісії або визначений нею член комісії доповідає конференції та відповідає на запитання делегатів.
44. На підставі повідомлення лічильної комісії конференція приймає відповідне рішення.
45. На конференції секретаріатом (секретарем) ведеться протокол, який підписується головуючим на конференції та керівником секретаріату (секретарем).
У протоколі зазначаються: дата, форма й місце проведення конференції, загальна кількість делегатів, присутніх на конференції; кількість запрошених; прізвища та ініціали головуючих, питання порядку денного, внесені на розгляд; прізвища й ініціали доповідачів (співдоповідачів) та осіб, які брали участь в обговоренні; прийняті постанови й інші документи, результати голосування по них, а також інформаційно-довідкові та інші матеріали і документи, що роздані делегатам конференції.
До протоколу додається список делегатів конференції, список осіб, яких було запрошено на конференцію, і які були присутніми на ній, підписані оригінали постанов конференції і додатків до них.
Комітет (Рада) Територіальної організації
46. Відповідно до Статуту Профспілки керівним виборним органом, що організовує роботу Територіальної організації в період між конференціями, є Комітет (Рада) Територіальної організації, який обирається терміном на п’ять років.
Загальний та персональний склад Комітету (Ради), порядок її формування (обрання чи формування шляхом прямого делегування) визначає конференція Територіальної організації.
Засідання Комітету (Ради) проводиться в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік.
47. Основною формою роботи Комітету (Ради) є власне засідання Комітету (Ради) (відкриті чи закриті) та засідання постійних комісій Комітету (Ради), проведення яких здійснюється відповідно до плану роботи.
Засідання Комітету (Ради) можуть проводитися у режимі:
1) очної участі, що передбачає безпосередню спільну присутність членів Комітету (Ради) в одному місці для обговорення та прийняття рішень з питань порядку денного засідання;
2) відеоконференції за умови можливості бачити і чути всіх учасників засідання;
3) заочної участі, коли члени Комітету (Ради) особисто, але кожний окремо, розглядають проєкти рішень Ради.
48. Засідання Комітету (Ради) скликається:
48.1. Президією (Виконавчим комітетом)Територіальної організації:
1) відповідно до плану роботи організації або за власною ініціативою шляхом прийняття рішення, в якому зазначається дата, місце і форма проведення та проєкт порядку денного засідання Комітету (Ради);
2) на вимогу 1/3 організацій, що об’єднує Територіальна організація. Отримавши рішення відповідних виборних органів, в яких зазначено мотиви скликання Комітету (Ради) та з якого питання, Президія (Виконавчий комітет) Територіальної організації в десятиденний термін зобов’язані прийняти рішення про скликання Комітету (Ради). У разі порушення Президією (Виконавчим комітетом) Територіальної організації термінів прийняття відповідного рішення, ініціатори скликання Комітету (Ради) мають право створити організаційний комітет, який приймає рішення про дату, форму й місце проведення засідання Комітету (Ради), проєкт порядку денного та проводить відповідну роботу з підготовки та його проведення, а також повідомляє вищий за статусом виборний орган.
48.2. За рішенням вищого за статусом виборного органу, в якому зазначається дата, форма і місце проведення, проєкт порядку денного засідання Комітету (Ради), призначається відповідальний за його підготовку та проведення.
49. Повноваження Комітету (Ради) визначаються законодавством України та Статутом Профспілки.
50. Засідання Комітету (Ради) відкриває голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, та інформує членів комітету (ради) про:
1) загальну кількість членів Комітету (Ради), яка встановлена відповідним рішенням конференції Територіальної організації;
2) кількість членів Комітету (Ради), присутність яких необхідна для кворуму;
3) кількість членів Комітету (Ради), які зареєструвались на час відкриття засідання.
51. Засідання Комітету (Ради) у формі відеоконференції відкриває, веде та закриває голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови.
Повноваження лічильної комісії при засіданні Комітету (Ради) у формі відеоконференції здійснює працівник виконавчого апарату, визначений головою Територіальної організації або особою, яка виконує обов’язки голови.
52. Засідання Комітету (Ради) є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини членів Комітету (Ради) від загального складу Комітету (Ради).
Правомочність засідання Комітету (Ради) встановлюється за результатами реєстрації, що проводить перед початком роботи Комітету (Ради) визначена Президією (Виконавчим комітетом) реєстраційна комісія.
Правомочність засідання Комітету (Ради) у формі відеоконференції встановлюється за результатами переклички, яка проводиться головою Територіальної організації або особою, яка виконує обов’язки голови, під час відкриття засідання Комітету (Ради).
Правомочність засідання Комітету (Ради) у формі заочної участі встановлюється за результатами підрахунку письмових відповідей членів Комітету (Ради).
53. Голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, вносить на розгляд Комітету (Ради) питання щодо початку роботи Комітету (Ради).
Якщо відкриття Комітету (Ради) неможливе у зв’язку з відсутністю за даними реєстрації необхідної кількості членів Комітету (Ради) голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, відкладає відкриття засідання Комітету (Ради) на одну годину або закриває засідання Комітету (Ради) за відсутності кворуму.
Президія (Виконавчий комітет) приймає нове рішення про дату, форму, час та місце проведення Комету (Ради).
54. Після відкриття засідання Комітету (Ради) голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови, вносить від імені Президії (Виконавчого комітету) Територіальної організації на розгляд Комітету (Ради) пропозиції щодо персонального складу робочих органів засідання (робочої президії, лічильної комісій, секретаріату (секретаря), комісій з доопрацювання окремих рішень тощо) та проводить голосування з цих питань.
Рішення з питань обрання робочих органів засідання Комітету (Ради) приймаються без обговорення.
55. Порядок проведення засідання Комітету (Ради) та розгляду питань на ньому регулюється пунктами 29-38 цього Положення.
56. Комітет (Рада) приймає рішення у формі:
1) постанови – рішення Комітету (Ради), прийняте у межах їх компетенції для досягнення певної цілі;
2) доручення – рішення Комітету (Ради), що стосується Президії (Виконавчого комітету), виборного органу організації Профспілки, голови, заступника голови організації Профспілки і містить зобов’язання до певних дій;
3) звернення – рішення Комітету (Ради), зверненого до непідпорядкованих Комітету (Раді) суб’єктів із закликом до певних дій та ініціатив;
4) заяви – рішення Комітету (Ради), що містить в собі виявлення їх позиції з певних питань;
5) процедурне рішення – рішення, прийняте Комітетом (Радою) з процедурних питань;
6) протокольного рішення.
57. За результати розгляду питання порядку денного Комітет (Рада) можуть приймати такі рішення:
1) зняття з розгляду питання порядку денного;
2) відхилення проєкту рішення як такого, що не набрав необхідної кількості голосів;
3) передачу проєкту рішення на доопрацювання чи відкладення для додаткового вивчення із встановленням строків;
4) прийняття проєкту рішення за основу;
5) обговорення і ухвалення проєкту рішення постатейно та в цілому.
58. Організація голосування на засіданні Комітету (Ради) регулюється пунктами 33-37 цього Положення.
59. Під час засідання Комітету (Ради) може здійснюватися повне фіксування його перебігу шляхом стенографування та за допомогою звуко- або відеозаписувального технічного засобу.
Засідання Комітету (Ради) у формі відеоконференції може фіксуватися за допомогою відеозаписувального технічного засобу.
60. Засідання Комітету (Ради) протоколюється.
У протоколі зазначається дата, форма та місце проведення засідання, загальний та персональний склад присутніх членів Комітету (Ради) та запрошених із зазначенням їх посад, власне ім’я та прізвище головуючих, порядок денний, власне ім’я та прізвища доповідачів, співдоповідачів та осіб, які брали участь в обговоренні, прийняті рішень, результати голосування, а також перелік додаткових матеріалів, які роздавались членам Комітету (Ради), запрошеним.
До протоколу додаються належним чином оформлені примірники постанов з додатками (за наявності), відеозапис засідання проведеного у формі відеоконференції та письмові відповіді членів Комітету (Ради) з кожного питання порядку денного засідання проведеного у формі заочної участі.
Президія (Виконавчий комітет) Територіальної організації
61. Виконавчим виборним органом Територіальної організації є Президія (Виконавчий комітет), що обирається Комітетом (Радою) терміном на п’ять років, зі складу Комітету (Ради) для організації поточної роботи в період між засіданнями Комітету (Ради).
Кількісний та персональний склад Президії (Виконавчого комітету) встановлюється Комітетом (Радою).
Засідання Президії (Виконавчого комітету) проводяться за необхідності але не рідше одного разу на квартал.
62. Основною формою роботи Президії (Виконавчого комітету) є власне засідання, які передбачають спільну присутність членів Президії (Виконавчого комітету) в одному місці для обговорення та прийняття рішень з питань порядку денного засідання.
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру засідання Президії (Виконавчого комітету) можуть також проводитися у формі:
1) відеоконференції, із застосуванням сучасних технологій дистанційного спілкування;
2) заочної участі, коли члени Президії (Виконавчого комітету) особисто, але кожний окремо, розглядають проєкти рішень Президії (Виконавчого комітету).
63. Відповідно до Статуту Профспілки засідання Президії (Виконавчого комітету) скликається головою Територіальної організації згідно із планом роботи, з власної ініціативи голови або на письмову вимогу не менше третини від загального складу Президії (Виконавчого комітету).
В розпорядженні про скликання Президії (Виконавчого комітету) зазначається дата, час, місце і форма проведення засідання, проєкт порядку денного, доповідачі (співдоповідачі) та відповідальні за підготовку проєктів документів з кожного питання.
64. Відповідно до Статуту Профспілки засідання Президії (Виконавчого комітету) вважається правомочним, якщо в його роботі бере участь не менше половини від загального складу Президії (Виконавчого комітету).
Правомочність засідання Президії (Виконавчого комітету) в формі очної участі та в формі відеоконференції визначається на підставі даних про реєстрацію членів Президії (Виконавчого комітету), що проводиться особою, визначеною головою Територіальної організації Профспілки, перед початком засідання.
Правомочність засідання Президії (Виконавчого комітету), що проводиться в формі заочної участі, встановлюється визначеною головою Територіальної організації Профспілки особою після отримання у встановлені терміни матеріалів від членів Президії (Виконавчого комітету).
65. Якщо відкриття засідання Президії (Виконавчого комітету) у формі очної участі чи у формі відеоконференції неможливе у зв’язку з відсутністю за даними реєстрації необхідної кількості членів Президії (Виконавчого комітету), Голова Територіальної організації або особа, яка виконує його обов’язки, відкладає відкриття засідання Президії (Виконавчого комітету) на одну годину або закриває засідання.
Голова Територіальної організації приймає нове розпорядження щодо проведення засідання Президії (Виконавчого комітету).
66. Повноваження Президії (Виконавчого комітету) визначаються Статутом Профспілки.
67. Засідання Президії (Виконавчого комітету) та засідання в режимі відеоконференції відкриває, веде і закриває голова Територіальної організації або особа, яка виконує обов’язки голови (далі – Головуючий).
68. На початку засідання Головуючий повідомляє членів Президії (Виконавчого комітету) про:
1) загальну кількість членів Президії (Виконавчого комітету);
2) кількість членів Президії (Виконавчого комітету), необхідних для кворуму на засіданні;
3) кількість присутніх членів Президії (Виконавчого комітету);
4) кількість голосів, необхідних для прийняття рішення.
69. Порядок проведення засідання Президії (Виконавчого комітету) та розгляду питань на їх засіданні регулюється пунктами 34-38 цього Положення.
70. Форма прийняття рішення на засіданні Президії (Виконавчого комітету) та рішення, що можуть прийматися на їх засіданнях визначаються пунктами 49, 50 цього Положення.
71. Голосування на засіданні Президії (Виконавчого комітету) здійснюється членами Президії (Виконавчого комітету) особисто шляхом підняття рук та висловлення своєї позиції «за», «проти» чи «утримався».
Голосування при проведенні засідання Президії (Виконавчого комітету) у формі відеоконференції проводиться шляхом особистого висловлювання членами Президії (Виконавчого комітету) своєї позиції «за», «проти» чи «утримався».
При проведенні засідання Президії (Виконавчого комітету) у формі заочної участі член Президії (Виконавчого комітету) голосує шляхом надання свого волевиявлення у письмовій формі з кожного питання порядку денного.
Підрахунок голосів під час голосування на засіданні Президії (Виконавчого комітету) здійснюється Головуючим.
72. Під час засідання Президії (Виконавчого комітету) працівник виконавчого апарату веде протокол засідання Президії за усним розпорядженням голови Територіальної організації.
У протоколі зазначається дата, форма та місце проведення засідання, персональний склад присутніх членів Президії (Виконавчого комітету) та запрошених із зазначенням їх посад, власне ім’я та прізвища головуючого, порядок денний, власне ім’я та прізвища доповідачів, співдоповідачів та осіб, які брали участь в обговоренні, прийняті рішень, результати голосування, а також перелік додаткових матеріалів, які роздавались членам Президії (Виконавчого комітету), запрошеним.
До протоколу додаються належним чином оформлені (підписані та завізовані) примірники постанов з додатками (за наявності), відеозапис засідання, проведеного у формі відеоконференції, та письмові відповіді членів Президії (Виконавчого комітету) з кожного питання порядку денного засідання проведеного у формі заочної участі.
73. Постанови Президії (Виконавчого комітету) з окремих поточних питань можуть прийматися шляхом опитувального голосування. В цьому випадку особа, визначена розпорядженням голови Територіальної організації, надсилає проєкт рішення членам Президії (Виконавчого комітету) та листок для голосування з проханням висловитися письмово «за», «проти» чи «утримався» щодо запропонованого рішення.
74. Постанови Президії (Виконавчого комітету), прийняті шляхом опитувального голосування, включаються до наступного за порядком протоколу засідання Президії (Виконавчого комітету).
Завідувач відділу
організаційно-інформаційної роботи
виконавчого апарату Профспілки Валентин ПОЖИДАЄВ