Що таке альтернативна військова служба в лікарні
Питання:
до лікарні направлений громадянин для проходження альтернативної служби. Як оформити його роботу в лікарні і які він має права та обов’язки?
Відповідь:
потрібно укласти строковий трудовий договір з дня фактичної явки обов’язково у письмовій формі (але не можна прийняти на посади, що передбачають виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків). Трудові відносини регулюється звичайним законодавством про працю, але має обмежені права на відпустки, на нього не поширюються окремі положення колективного договору.
Детальна відповідь
Альтернативна (невійськова) служба замість проходження строкової військової служби запроваджена Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975; далі — Закон №1975).
Вимоги цього Закону реалізуються постановою КМУ від 10.11.1999 № 2066, якою затверджено «Положення про порядок проходження альтернативної (невійськової) служби» (далі – Положення) та «Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю».
На альтернативну службу направляють громадян, які підлягають призову на строкову військову службу але особисто заявили про неможливість її проходження, тому що це суперечить їхнім релігійним переконанням і документально підтвердили істинність переконань. Стосовно таких громадян місцева держадміністрація повинна приймати відповідне рішення (ст. 4 Закону № 1975, п. 3 Положення).
На сьогодні до Переліку включено наступні релігійні організації:
- Адвентисти-реформисти
- Адвентисти сьомого дня
- Євангельські християни
- Євангельські християни-баптисти
- Покутники
- Свідки Єгови
- Харизматичні християнські церкви
- Християни віри євангельської
- Християни євангельської віри
- Товариство Свідомості Крішни.
Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях державної або комунальній власності, діяльність яких, у першу чергу, пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України (ст. 5 Закону №1975). Конкретний «Перелік видів діяльності, якими можуть займатися громадяни, що проходять альтернативну (невійськову) службу», затверджено постановою КМУ від 31.12.2004 №1795.
Рішення про конкретне місце проходження громадянином альтернативної служби приймає місцева держадміністрація (ст. 13 Закону №1975, п.18 Положення). Місце проходження альтернативної служби визначають переважно в межах населеного пункту за місцем проживання громадянина або у місцевості, звідки він має можливість щоденно повертатися до місця проживання, з урахуванням фахової підготовки та рівня кваліфікації.
Більшість кадрових процедур у разі проходження альтернативної служби не відрізняються від звичайних.
Трудові відносини між громадянином, який проходить альтернативну службу, та роботодавцем регулюється звичайним законодавством про працю з урахуванням окремих вимог Закону № 1975.
Наприклад, для прийому на роботу (укладення трудового договору), окрім тих докуметів, що звичайно надають громадяни (паспорт, трудова книжка, а певних випадках документ про освіту, про стан здоров'я та інші документи), потрібне також направлення від місцевої держадміністрації за формою згідно Положення). Також у військовому квитку повинна бути відмітка «Знятий з військового обліку у зв’язку з рішенням місцевої держадміністрації від ________ р. № ___ про проходження альтернативної служби. Протокол призовної комісії від ___ ____ р. № ___» (п. 20 Положення)».
Важливо, що при проходженні альтернативної служби укладається строковий трудовий договір з дня фактичної явки громадянина обов’язково у письмовій формі ! (пункт 27 Положення).
На підставі письмового трудового договору роботодавець видає наказ про прийняття на роботу за строковим трудовим договором для проходження альтернативної служби.
Таким чином, в день фактичного початку роботи має бути видано наказ про прийняття на роботу та повідомлено ДФС.
Положенням встановлено певні обмеження в частині визначення трудової функції майбутнього працівника. Так, особі не може бути надана робота за професією, вміщеною до Розділу 1 «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)» Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (п. 30 Положення). Не може така особа обіймати посаду, що передбачає виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків (п. 31 Положення).
Протягом п’яти календарних днів роботодавець зобов’язаний письмово повідомити відповідну місцеву держадміністрацію про укладення трудового договору з особою, яку направлено для проходження альтернативної (невійськової) служби, та надіслати їй корінець направлення.
Запис про прийняття для проходження альтернативної служби вносять до розділу «Відомості про роботу» трудової книжки за зразком, наведеним у Положенні (п. 45 Положення):
«3. Прийнято до (зазначити найменування підрозділу, професію (посаду) і розряд) для проходження альтернативної (невійськової) служби на підставі рішення місцевої держадміністрації від "___" _______________ ____ р. N ___ відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу".
4. Звільнено:
на підставі рішення місцевої держадміністрації від "___" _______________ ____ р. N ___ про припинення альтернативної (невійськової) служби у зв'язку із закінченням строку її проходження відповідно до статті 20 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"».
Для контролю за проходженням громадянином альтернативної служби роботодавець щокварталу подає до місцевої держадміністрації відомості про використання працівником робочого часу за підписами особи, відповідальної за ведення табельного обліку в організації, та керівника підрозділу, в якому громадянин працює (п. 46 Положення).
Працівник, який проходить альтернативну службу, має обмежене право на відпустки. Їх види та порядок надання визначає стаття 16 Закону № 1975).
Працівник має право на:
- щорічну оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів;
- відпустку без збереження зарплати у разі смерті дружини, батька, матері (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), рідних брата, сестри тривалістю до семи календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад. Якщо перелічені особи хворіють і за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду, відпустку без збереження зарплати надають тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30-ти календарних днів;
- навчальну відпустку.
На працівника, який проходить альтернативну службу, гарантії колективного договору щодо надання додаткової відпустки не поширюються. Тому працівник під час проходження альтернативної служби не має права на інші види відпусток (щорічну додаткову за особливий характер праці, зокрема, за ненормований робочий день, роботу за комп’ютером тощо) навіть якщо вони передбачені колективним договором. Якщо роботодавець надасть працівнику відпустки, не передбачені або більшої тривалості, аніж у Законі №1975, працівнику продовжать строк альтернативної служби. Лише відпустки без збереження зарплати в разі смерті родича або для постійного стороннього догляду зараховують до строку проходження альтернативної служби.
Щорічну відпустку працівникам за перший рік альтернативної служби відпустку надають після відпрацьованих 11-ти календарних місяців. Якщо працівнику надавали навчальну відпустку, строк альтернативної служби продовжують на кількість днів відпустки.
Роботодавець не має права в односторонньому порядку достроково розірвати трудовий договір з громадянином, який проходить альтернативну службу. У разі самовільного припинення або систематичного невиконання без поважних причин покладених на громадянина службових обов’язків роботодавець має право звернутися до місцевої державної адміністрації з клопотанням про дострокове розірвання трудового договору (ст.18 Закону № 1975, п. 41 Положення).
У разі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації роботодавець зобов’язаний повідомити відповідний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації не пізніше ніж за 2 календарні місяці про дострокове розірвання трудового договору (ст. 19 Закону № 1975 , п. 38 Положення ).
На сьогодні при припиненні трудового договору на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу) вихідна допомога надається, якщо її виплату передбачено колективним договором.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону № 1975 за громадянином, який проходить альтернативну службу, зберігається попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до направлення на службу, а в разі її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві.
Працівник, що проходив альтернативну службу користується переважним правом на залишення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників протягом 2 років з дня звільнення з альтернативної служби.
Час перебування на альтернативній службі зараховується до страхового стажу. Цей час також зараховується до безперервного стажу та стажу роботи за спеціальністю за умови, що особа не пізніш ніж протягом 3 календарних місяців після звільнення з альтернативної служби приступить до роботи.
Правила обчислення строку альтернативної служби встановлено статтею 6 Закону № 1975. Строк альтернативної служби має у 1,5 раза перевищувати строк військової служби, встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях. Для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, строк альтернативної служби у 1,5 раза перевищує строк військової служби, встановлений для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень (ст. 6 Закону № 1975).
З 08.02.2015 строк альтернативної служби має становити 27 місяців, а для осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра, — 18 місяців.
Альтернативна служба припиняється достроково у разі:
• призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;
• визнання громадянина непридатним за станом здоров’я для подальшого проходження військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
• виникнення в громадянина права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, передбаченого законодавством про військовий обов’язок і військову службу;
• засудження громадянина до позбавлення волі;
• порушення вимог ст. 8 Закону № 1975.
Актуально станом на лютий 2021 року.