Яку відпустку може отримати батько відразу після народження дитини

Питання:

в сім’ї народилася дитина. Чи може батько отримати
відпустку (і яку саме) для допомоги дружині?

Відповідь: 

так, може отримати відпустку тривалістю
до 14 календарних днів без збереження заробітної плати, а з травня 2021 року – з’явився новий різновид відпусток - одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 к. д.

Детально:

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15.04.2021 № 1401 (діє з 09.05.2021) вніс зміни до КЗпП та Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). В свою чергу Кабмін затвердив Порядок надання відпустки при народженні дитини постановою від 07.07.2021 № 693 (далі — Порядок № 693).

Таким чином, з травня цього року одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 к. д. (без урахування святкових і неробочих днів) надають:

- чоловіку, дружина якого народила дитину;

або

- батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

або

- бабі, діду або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично доглядають за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Це передбачається статтею 77-3 КЗпП, статтею 19-1 Закону про відпустки, пунктом 3 Порядку № 693. В сенсі цієї застосовують такі терміни:

одинока мати — це мати, у актовому записі про народження дитини якої відомості про чоловіка як батька дитини внесли за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавили батьківських прав, визнали безвісно відсутнім або оголосили померлим, якщо цю дитину не усиновив інший чоловік;

одинокий батько — батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавили батьківських прав, визнали безвісно відсутньою або оголосили померлою, якщо цю дитину не усиновила інша жінка;

інший повнолітній родич дитини — повнолітній рідний брат або сестра.

Відпустку при народженні оплачує роботодавець (ч. 1 ст. 23 Закону про відпустки). Тривалість одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини — до 14 к. д. До тривалості відпустки не враховують святкові і неробочі дні. Конкретну тривалість відпустки вказує працівник у заяві (п. 4 Порядку № 693).

Скористатися правом на відпустку працівник може упродовж трьох місяців із дня народження дитини (ст. 19-1 Закону про відпустки) але він має використати відпустку не пізніше 104-го дня з дня народження дитини (п. 4 Порядку № 693). Тобто відпустка при народженні дитини може початися у межах тримісячного строку, але має закінчитися не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.

Якщо народилося двоє і більше дітей від однієї вагітності, тривалість відпустки не збільшують (п. 11 Порядку № 693)

Щоб оформити відпустку при народженні, як в інших ситуаціях з відпустками, необхідна заява про відпустку (у заяві працівник вказує бажану тривалість відпустки у межах 14 к.д.) підтвердні документи, та наказ.

Частина 5 статті 19-1 Закону про відпустки встановлює, що працівник протягом 30 к. д. із дня виходу у відпустку надає роботодавцеві копію документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини. Натомість пункти 6—8 Порядку № 693 скеровують, що працівники мають подати ці документи не після відпустки, а разом із заявою про відпустку. У даному випадку підзаконний акт суперечить нормі Закону про відпустки. Проте в інтересах роботодавця отримати документи, що дають право на відпустку, до її початку, щоб після відпустки не виявилося, що працівник не мав на неї права, та не постало питання, як повернути безпідставно виплачені відпускні.

Працівник до заяви повинен додати наступні документи (згідно пунктів 6—9 Порядку № 693):

Особа, що має право на відпустку

документи, які повинен надати

Батько дитини, який перебуває з матір’ю у зареєстрованому шлюбі

- копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, — медичного свідоцтва про народження, що видав пологовий будинок, або свідоцтва про народження дитини;

- копія свідоцтва про шлюб або сторінки паспорта із відміткою про реєстрацію шлюбу

Батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки

- копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, — медичного свідоцтва про народження, що видав пологовий будинок, або свідоцтва про народження дитини;

- копія довідки про реєстрацію місця проживання

Баба, дід або інший повнолітній родич дитини, батько якої є одиноким

- копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, — медичного свідоцтва про народження, що видав пологовий будинок, або свідоцтва про народження дитини;

- заява одинокого батька, в якій він засвідчує, що не використовував таку відпустку та зазначає бабу, діда чи іншого повнолітнього родича дитини, що фактично доглядатиме за дитиною;

- свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою

Баба, дід або інший повнолітній родич дитини, мати якої є одинокою

- копія документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, — медичного свідоцтва про народження, що видав пологовий будинок, або свідоцтва про народження дитини;

- заява одинокої матері, в якій вона засвідчує, що не використовувала таку відпустку та зазначає бабу, діда чи іншого повнолітнього родича дитини, що фактично доглядатиме за дитиною;

- копія витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до статті 135 Сімейного кодексу або копія свідоцтва про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим

Виникає питання – хто ж це такі – «інші повнолітні родичі» ? КМУ уточнив перелік «інших повнолітніх родичів», які фактично доглядають за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю чи одиноким батьком. Так, «іншим повнолітнім родичем дитини» є повнолітній рідний брат або сестра..

Рідні брати й сестри можуть бути:

1) повнорідними — це брати й сестри, які мають спільних батьків (ч. 2 ст. 26 Сімейного Кодексу україни);

2) неповнорідними — це брати й сестри, які мають спільну матір або спільного батька (ч. 2 ст. 26 СКУ).

У Порядку не уточнено, про яких рідних братів та сестер йдеться (повнорідних чи неповнорідних). Експерти вважають, що право на відпустку при народженні дитини мають і повнорідні, і неповнорідні. До рідних братів та сестер не належать двоюрідні, троюрідні та інші більш дальні родичі. А «повнолітня особа» — це особа, яка досягла 18 років (згідно з ч. 1 ст. 34 ЦКУ)

Тож до досягнення рідним братом або сестрою вісімнадцятиріччя вони не зможуть узяти одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини. А днем досягнення повноліття вважається день, наступний за днем після настання 18-річчя, тобто наступний день після дня народження з 00:00 год.

Якщо працівник, який протягом трьох місяців із дня народження дитини звільнився і працевлаштувався на інше підприємство, разом із заявою та документами, що дають право на відпустку, додає також довідку, що не використав відпустку на попередньому місці роботи (п. 10 Порядку № 693).

Враховуйте, що відповідно до статті 19-1 Закону про відпустки працівник має право подати свідоцтво про народження дитини упродовж 30-ти днів з дати виходу у відпустку – тобто на момент подання заяви свідоцтва у нього може ще не бути. У такому випадку можна наполягати, щоб у  заяву про відпустку було вказано: « Зобов’язуюся надати свідоцтво про народження дитини до …. У разі ненадання свідоцтва про народження дитини у зазначений строк прошу утримати з моєї заробітної плати кошти, виплачені за період відпустки».

Зазвичай, зарплату працівникам за час відпустки виплачують не пізніше ніж за три дні до її початку (ч. 1 ст. 21 Закону про відпустки). Але відпустка при народженні дитини найчастіше потрібна працівникові терміново, тому законодавці встановили виняток з цього правила: граничний строк виплати заробітної плати працівникам за час відпустки не може перевищувати трьох днів з дня її початку (п. 12 Порядку № 693).

Щодо поділу перенесення і продовження такої відпустки – нормативні документи не передбачають такі дії - відпустку при народженні дитини не ділять на частини, не продовжують і не переносять ні за яких обставин.

Також відпустку при народженні дитини не компенсують при звільненні.

Насамкінець порівняємо відпустки, про які говорилось у короткій відповіді - одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини ( згідно ст. 77 3 КЗпП та ст. 19 1 Закону № 504) та відпустку чоловікові, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці (згідно п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 504). Головне  — це різні види відпусток, і їх можна надавати окремо одну від одної за бажанням працівника.

Порівняльна таблиця

 -

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини

Відпустка чоловікові, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці

Підстава

Стаття 77 3 КЗпП та ст. 19 1 Закону № 504

Пункт 2 ч. 1 ст. 25 Закону № 504

Причина надання

Народження дитини

Перебування дружини працівника в післяпологовій відпустці

Максимальна тривалість відпустки

До 14 к. дн.

До 14 к. дн.

Хто може взяти відпустку?

Чоловік, дружина якого народила дитину; батько дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично доглядають за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю / одиноким батьком

Чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці

Як надають?

За ініціативою працівника не пізніше 104-го дня з дня народження дитини

За ініціативою працівника в період перебування його дружини в післяпологовій відпустці

Оплата відпустки

Оплачувана

Неоплачувана


За матеріалами публікації Ірини Житкової, керівника групи експертів MCFR: Кадри

та

Дар’ї Заїки, юристки газети «Медична бухгалтерія».

173