Донор: права, пільги, гарантії
Як свідчить світовий досвід, стан донорства в країні залежить, перш за все, від морально-етичного клімату в суспільстві. Зазвичай, донором є громадянин працездатного віку, як правило, зайнятий на певному підприємстві. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає певні пільги. Отож, наразі з’ясуємо, які саме права, гарантії та пільги передбачені чинним законодавством для донорів, який порядок використання ними додаткових днів відпочинку, а також як кадровикові правильно заповнити листок непрацездатності, виданий донору.
Правові підстави
Основні права та обов’язки донорів й питання їх соціального захисту на підприємствах викладено у Законі України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р. № 239/95-ВР (далі ― Закон № 239). Хто ж може бути донором та взагалі, що розуміється під терміном «донорство»? Відповідно до ст. 2 Закону № 239, донорство крові та її компонентів ― це добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях. Тут же вказано, що донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Особи, хворі на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функції лише у разі подальшого використання отриманих від них крові та (або) її компонентів виключно для проведення наукових досліджень, виготовлення діагностикумів та інших продуктів, що не призначаються для введення реципієнтам.
Згідно зі ст. 8 Закону № 239 передбачено захист прав донора, у т. ч. й трудових. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги. Посадові особи установ та закладів охорони здоров’я зобов’язані поінформувати донора про його права і обов’язки та порядок здійснення донорської функції. На випадок зараження донора інфекційними хворобами або виникнення у нього інших хвороб чи розладу здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції донор підлягає обов’язковому державному страхуванню. Порядок та умови такого страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України (далі ― КМУ).
Варто зазначити, що у разі заподіяння ушкодження здоров’я у зв’язку з виконанням донорської функції, працівникові-донору в порядку, встановленому законодавством, відшкодовується заподіяна шкода з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію. Окрім цього, інвалідність донора, що настала у зв’язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання. У разі смерті донора, що настала внаслідок виконання донорської функції, членам сім’ї померлого, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Призначення такої пенсії здійснюється у порядку та на умовах, встановлених законодавством для призначення пенсії сім’ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання.
Пільги для донорів
Які ж пільги надаються донорам? Так, у день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності зі збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.
Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у тому числі в разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (ч. 2 ст. 9 Закону № 239). За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку.
У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Стосовно виплати середнього заробітку слід вказати, що він здійснюється за рахунок коштів роботодавця донора. Зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність.
У кадровиків може виникнути питання щодо підстав надання зазначених пільг. Зазначимо, що підставою для їх надання мають бути відповідні довідки, видані працівникові-донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Форми цих довідок і порядок їх видачі затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. В день давання крові та (або) її компонентів донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров’я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування (ч. 7 ст. 9 Закону № 239).
Варто зауважити, що законодавством передбачені також додаткові пільги працівникам-донорам, що надаються у зв’язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів. Зокрема, донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з захворюванням виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга цим донорам надається протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості.
Окрім цього, учням професійних навчально-виховних закладів, студентам вищих навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25% встановленої у навчальному закладі стипендії протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора. Кошти для надання цієї грошової допомоги передбачаються відповідними місцевими програмами розвитку донорства крові та її компонентів.
Слід зважати також на те, що протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у кількості, зазначеній вище, донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров’я, що перебувають у державній власності.
Крім вказаних пільг, роботодавцями можуть бути встановлені для таких донорів-працівників й інші додаткові пільги, про що йдеться у ч. 4 ст. 10 Закону № 239.
Донори, які безоплатно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України» в порядку, встановленому КМУ. Зразки нагрудного знака «Почесний донор України» і посвідчення до нього також затверджуються КМУ. Донори, які безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз, можуть бути нагороджені державними нагородами України.
Почесні донори України мають право на:
- безоплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
- пільгове придбання ліків (зі знижкою 50% їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров’я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
- безоплатне забезпечення донорською кров’ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров’я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
- першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров’я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
- позачергове забезпечення у порядку, встановленому КМУ, протезами та іншими протезно-ортопедичними виробами;
- використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час;
- отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;
- отримання пільгових позик для будівництва індивідуального житла відповідно до законодавства.
Окрім цього, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими радами, роботодавцями для таких донорів можуть бути встановлені й інші додаткові пільги.
Обов’язки працівника-донора
Відповідно до чинного законодавства, особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти, зобов’язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, повідомити письмовою заявою роботодавця, адміністрацію за місцем навчання або командування військової частини, де вона проходить службу, про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та (або) її компоненти.
У такій заяві працівник має вказати день, коли буде проводитися медичне обстеження та давання крові, а також визначити додатковий день відпочинку, передбачений ч. 2 та ч. 3 ст. 9 або ч. 3 та ч. 4 ст. 11 Закону № 239 (Зразок 1). Зауважимо, що зазначена заява не подається у випадках, коли особа, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли її кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у випадках стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях.
Зразок 1
Директору ТОВ «Баркас»
Сергієнку І. В.
начальника відділу збуту
Хромченка Василя Івановича
Заява
Прошу Вас звільнити мене від роботи 1 квітня 2014 р. для медичного обстеження та безоплатного давання крові й надати один день відпочинку 2 квітня 2014 р. згідно із Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р. № 239/95- ВР.
Довідку медичного закладу про давання крові (або проходження медичного обстеження без давання крові) зобов’язуюся надати не пізніше 3 квітня 2014 р..
28.03.2014 р. Хромченко В. І. Хромченко
Працівникові слід звернути увагу, що під час медичного обстеження, яке проводиться перед даванням крові та (або) її компонентів, він зобов’язаний повідомити відповідну посадову особу установи чи закладу охорони здоров’я відомі йому дані про перенесені та наявні в нього захворювання, а також про вживання ним наркотичних речовин та властиві йому інші форми ризикованої поведінки, що можуть сприяти зараженню інфекційними хворобами, які передаються через кров і за наявності яких виконання донорської функції може бути обмежено. Зазначена інформація засвідчується особистими підписами особи, яка виявила бажання здати кров або її компоненти, та посадової особи установи чи закладу охорони здоров’я і становить лікарську таємницю. Перелік захворювань та форм ризикованої поведінки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Донор має пам’ятати, що у разі навмисного приховування інформації або подання неправдивих відомостей про стан свого здоров’я, якщо його дії спричинили або могли спричинити шкоду здоров’ю реципієнтів, яким перелито взяті від донора кров, її компоненти чи виготовлені з них препарати, він може бути притягнутий до адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності, встановленої чинним законодавством.
Заповнення листка непрацездатності кадровиком
У кадровиків можуть виникнути питання щодо заповнення листка непрацездатності, який видається працівникові-донору, що має право на оплату лікарняного в розмірі 100% заробітної плати, але не має належного страхового стажу.
Так, відділ кадрів має заповнювати другий розділ зворотного боку листка непрацездатності. Якщо працівник має право на пільги, що впливають на визначення розміру оплати листка непрацездатності, кадровик в другому розділі зворотного боку листка непрацездатності повинен підкреслити рядок, який свідчить про те, що:
- працівник віднесений до однієї з чотирьох категорій осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (підстава ― копія посвідчення, де вказана категорія постраждалого);
- працівник є одним з батьків (або особою, що їх замінює), який доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, постраждалою від Чорнобильської катастрофи (підстава ― копія посвідчення постраждалої дитини);
- працівник є ветераном війни або особою, на яку поширюється сила Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХІІ (підстава ― копія посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни, учасника війни або члена сім’ї загиблого). Варто нагадати, що до ветеранів війни належать також особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23 березня 2000 р. № 1584-ІІІ.
Інші категорії пільговиків цим розділом листка непрацездатності не обумовлені. Внаслідок цього, якщо працівник відділу кадрів заповнює листок непрацездатності донору, який має пільгу щодо оплати листка непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, у другому розділі зворотного боку листка непрацездатності слід дописати та підкреслити таку категорію пільговиків як «Донор» (підстава ― довідка про надання донорам пільг (форма 435/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 7 липня 2003 р. № 301), яка видається медичним закладом за місцем здачі крові й підтверджує, що він протягом року безкоштовно здавав кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам).
Використання додаткових днів відпочинку
У ст. 6 Закону № 239 йдеться про те, що керівники підприємств зобов’язані безперешкодно відпускати з місця роботи за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та (або) її компонентів. Як вже було зазначено, таким працівникам надається звільнення від роботи у день давання крові та (або) її компонентів, а також додатковий день відпочинку із збереженням за ними середнього заробітку. Звільнення від роботи та надання додаткового дня відпочинку донору здійснюється на підприємстві за його заявою (нею може слугувати заява, у якій працівник попереджав роботодавця про свій намір здати кров) на підставі відповідного наказу (Зразок 2). Доказом того, що працівник дійсно здав кров, слугуватиме довідка форми № 435/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України (далі ― МОЗ) від 7 липня 2003 р. № 301 (Зразок 3). Якщо після проходження медичного огляду давання крові та (або) її компонентів не відбулося, працівникові видається довідка про обстеження донора за формою № 436/о, затвердженою цим же наказом МОЗ.
Зразок 2
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БАРКАС»
НАКАЗ
28.03.2014 р. м. Київ № 96-п
Про увільнення від роботи та
надання додатково дня відпочинку
У зв’язку з проходженням 1 квітня 2014 р. начальником відділу збуту, Хромченком Василем Івановичем, медичного обстеження та безоплатним даванням крові,
НАКАЗУЮ:
1. Хромченка В. І. увільнити від роботи 1 квітня 2014 р. для медичного обстеження і давання крові.
2. Надати Хромченку В. І. додатковий день відпочинку із збереженням середньої заробітної плати 2 квітня 2014 р. відповідно до ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 р. № 239/-ВР.
Підстава: заява Хромченка В. І. від 28.03.2014 р..
Директор Сергієнко І. В. Сергієнко
Зразок 3
Код форми за ДКУД 1234567
Код закладу за ЄДРПОУ 9876543
Найменування закладу
Відділення трансфузіології
Київської міської клінічної лікарні № 5
МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
ФОРМА № 435/о
Затверджено наказом МОЗ України
07.07.03 р. № 301
Серія б
ДОВІДКА № 2345
про надання донорам пільг
Видана донору Хромченку Василю Івановичу про те, що він (вона) здав (здала) кров 01.04.2014 (першого квітня дві тисячі чотирнадцятого року).
(число, місяць, рік прописом)
Довідку видано для надання за місцем роботи, навчання, служби.
Примітка. «У день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять. Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових навчальних закладів, які є або виявили бажання стати донорами, в день давання крові та (або) її компонентів звільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби. Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів надається додатковий день відпочинку із збереженням середньої заробітної плати. За бажанням донора цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів».
Підстава: Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 р. № 239/95-ВР, статті 9, 11.
М. П. Особа, яка видала довідку Вовкуленко (підпис)
Досить часто у працівників-донорів виникають запитання, чи можна донору використати окремо по одному дню відпочинку, якщо у нього, наприклад, два дні, чи обов’язково приєднувати їх до відпустки? Протягом якого часу слід використати такі додаткові дні відпочинку? Якщо кров здавали під час відпустки, на скільки днів має бути подовжено таку відпустку ― на один чи два? Відповідь на вказані запитання міститься у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 2 квітня 2010 р. № 90/13/116-10, де надано тлумачення порядку використання донорами додаткових днів відпочинку.
Так, у цьому листі зазначено, що питання стосовно надання пільг донорам, зокрема, днів відпочинку при даванні крові та (або) її компонентів, врегульовані у ст. 9 Закону № 239. В день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві незалежно від форм власності зі збереженням за ним середнього заробітку, а після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку, який, за бажанням працівника, може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів. Тобто приєднання додаткових днів відпочинку, належних працівникові за давання крові, до щорічної відпустки є правом, а не обов’язком працівника ― він може використати такий день як одразу після давання крові, так і в інший час шляхом його приєднання до щорічної відпустки або окремо. Єдине, на що слід звернути увагу, що такий додатковий день може бути використано лише протягом року після давання крові ― після закінчення цього терміну право на його використання втрачається.
Зауважимо також, що згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 239 у разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Тобто у разі давання крові в період щорічної відпустки її тривалість потрібно продовжити на два дні.
Окрім цього, у разі якщо за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові донор був залучений до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. У цьому випадку працівнику надається роботодавцем два дні відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (ці дні він може також приєднати до щорічної відпустки). У разі, коли такого погодження з роботодавцем не було і працівник не писав заяву про звільнення його в день давання крові від роботи, йому надається один додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. Проте, слід мати на увазі, що незважаючи на те, чи буде день відпочинку після здавання крові приєднаний до щорічної відпустки, чи наданий окремо, цей день також необхідно використати протягом року після дня давання крові та (або) її компонентів.
Законом не передбачена можливість надавати день відпочинку працівникам підприємств, крім донорів-військовослужбовців строкової служби або курсантів військових навчальних закладів (ст. 11 Закону № 239), під час давання крові та (або) її компонентів у вихідний день. Тобто працівник, який здає кров у вихідний день, отримує додатковий день відпочинку після такого дня згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 239, проте не отримує ще одного дня відпочинку як компенсацію за те, що він у вихідний день здавав кров. Тому якщо давання крові працівником відбулося у його вихідний день, наприклад, коли його зміна закінчилася о 8 год. ранку і він здав кров о 10 год. ранку цього дня, йому надається лише один день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку (або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня давання крові).
Нагадаємо, що підставою для надання таких пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів.
публікація в часописі «Консультант Кадровика» №07(64) 2014