Робота працівників закладів охорони здоров’я в умовах пандемії. Відповіді на питання.

Антитіла класу А (IgА) розпочинають формуватися і доступні для детекції приблизно з 2 дня від появи хвороби, досягають піку через 2 тижні та зберігаються тривалий період часу.

Антитіла класу М (IgМ) свідчать про гострий етап захворювання і розпочинають виявлятись приблизно на 7 добу від початку хвороби, досягають піку через тиждень і можуть зберігатись впродовж 2-х місяців і більше.

Приблизно з 3-го тижня або раніше визначаються антитіла класу класу G (IgG) до SARS-CoV-2, що вказує - людина перехворіла або інфікувалася вірусом та виробила антитіла до цього захворювання.

Тестування на антитіла до вірусу SARS-CoV-2 рекомендують використовувати як:

• додатковий метод діагностики (з урахуванням серонегативного періоду) при наявності клінічних симптомів та при наявності негативного результату дослідження методом ПЛР;
• скринінговий метод тестування медичних працівників, які безпосередньо надають медичну допомогу пацієнтам або проводять догляд за пацієнтами хворими на COVID-19 в умовах стаціонару, працівників лабораторій, які працюють зі зразками з дихальних шляхів отримані від пацієнтів хворих на COVID-19, працівників патологоанатомічних, судово-медичних бюро, відділень, які приймають участь у розтині тіла;
• встановлення факту перенесеної раніше хвороби для оцінки рівня популяційного імунітету;
• для відбору потенційних донорів імунокомпетентної плазми;
• при плановій госпіталізації пацієнтів без ознак ТГРС та/або інших ГРВІ.

Звертає на себе увагу виключення обов’язку обстежувати методом ІФА на IgM та IgG 1 раз на 14 днів медичних працівників, які безпосередньо надають медичну допомогу хворим або проводять догляд за хворими на COVID-19 в умовах стаціонару та працівників лабораторій, патологоанатомічних, судово-медичних бюро, відділень, які працюють із зразками, отриманими від хворих на COVID-19. Скасовані також обов’язкові скринінгові тестування (1 раз на 30 днів) усіх медичних та фармацевтичних працівників.

Тобто з 17 вересня цього року вже не зобов’язують, а лише рекомендують проводити скринінгові тестування медичних працівників на коронавірусну інфекцію.

Єдиним видом дослідження, який дає підстави безумовно встановити діагноз «COVID-19», залишається ПЛР-тестування.

У хворих із початком імунної реакції організму та виділення антитіл може знизитися контагіозність (заразність) вірусу. Досвід свідчить, що протягом семи днів після появи симптомів, ПЛР-тести показували позитивний результат практично у 100% випадків. Однак такий показник знижувався тоді, коли пацієнт звертався пізніше.

Якщо за допомогою ІФА-тестів в працівника (чи пацієнта) виявлять антитіла, необхідно здати зразок для ПЛР-діагностики. Тести імуноферментного аналізу планують використовувати і під час роботи з тими пацієнтами, які мають симптоми COVID-19, але результати ПЛР-тестів для них показали негативний результат.

Експрес-тести також виявляють антитіла в організмі як відповідь на антиген, проте мають низьку чутливість та специфічність порівняно з ІФА-тестами.

ПЛР-дослідження виявляє вірус, тобто його генетичний матеріал. Це означає, що позитивний результат ІФА-тесту стане додатковою підставою провести ПЛР-дослідження.

Нагадуємо, що для тесту беруть мазок з носа або горла. Щоб результати були достовірними, найкраще здавати ПЛР-тест вранці при цьому враховуйте наступне:

• за 6 годин до тесту — не використовуйте спреї чи таблетки для горла;
• за 3-4 години до тесту — не жуйте гумку, цукерки, не їжте, не пийте, не можна полоскати горло, не чистіть зуби та не паліть.

6. За яких умов захворювання на COVID-19 медичних працівників може визнаватись професійним і як проводиться розслідування гострих професійних захворювань на COVID-19 ?

13 травня 2020 року постановою КМУ № 394 розділ V «Захворювання, викликані дією біологічних факторів» Переліку професійних захворювань доповнено гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Виникнення цього профзахворювання можливе у медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті в ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню COVID-19 і лікування пацієнтів із захворюванням COVID-19, спричиненим коронавірусом SARS-CoV-2.

Також наказом № 521 МОЗ визнало COVID-19 особливо небезпечною хворобою.

Лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних працівників розслідують саме як випадки гострого професійного захворювання. На цьому також у своїх роз’ясненнях наголошує Держпраці.

Процедуру встановлення гострого професійного захворювання визначено Порядком № 337, (п. 3 Порядку № 337 - «Гостре професійне захворювання (отруєння) — захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання)»).

Розслідування професійних захворювань може бути:

1) звичайним;

2) спеціальним.

Спеціальному розслідуванню, зокрема, підлягають гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків (п. 10 Порядку № 337).

Потерпілий працівник, у якого лабораторно підтверджений COVID-19, негайно повідомляє про це безпосереднього керівника, службу охорони праці КНП. Безпосередній керівник негайно повідомляє роботодавця (директора чи головного лікаря) про коронавірусну хворобу працівника.

Зауважимо, що відповідно до пп. 4, 5 Інструкції № 374 («Інструкція про застосування переліку професійних захворювань», затверджена наказом МОЗ України, АМН України, Мінпраці від 29.12.2000  N 374/68/338), якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код «Y 96» (фактори, пов’язані з умовами праці). Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, установлює лікар будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

Заклад охорони здоров’я, до якого звернувся медичний працівник з лабораторно підтвердженим COVID-19 (який, з огляду на специфіку, одночасно може бути й місцем роботи пацієнта), зобов’язаний передати невідкладно засобами зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на гостре професійне захворювання за формою, установленою додатком 1 до Порядку № 337 (п. 6 Порядку № 337):

• КНП, де працює працівник - якщо він звернувся в медзаклад не за місцем своєї роботи);
• Екстрене повідомлення необхідно надати кожному підприємству, де працює потерпілий або на якому він виконував роботу. Тож, наприклад, якщо захворів сумісник, то повідомляти потрібно як основне місце роботи, так і за сумісництвом.
• територіальному органу Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання;
• робочому органу виконавчої дирекції ФСС за місцем настання гострого професійного захворювання.

До екстреного повідомлення бажано додати копію документів про підтвердження COVID-19.

Таким чином, по місцю роботи хворого стало відомо, що в його працівника підтверджено коронавірус. Які дії?

З місця роботи зобов’язані протягом двох годин засобами зв’язку та не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії надати повідомлення згідно з додатком 2 до Порядку № 337 наступним суб’єктам:

• територіальному органу Держпраці;
• робочому органу ФСС;
• керівнику первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а якщо профспілки немає — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
• уповноваженому органу чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення).

Якщо гостре профзахворювання підлягає спеціальному розслідуванню, то повідомити також необхідно:

1) місцеву держадміністрацію або орган місцевого самоврядування;

2) орган галузевої профспілки вищого рівня (обком профспілки);

3) орган поліції (у разі гострого професійного захворювання, що призвело до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю працівника) чи смертельних наслідків).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про гостре професійне захворювання наказом керівника в закладі має бути утворена комісія з розслідування гострих професійних захворювань. До її складу входять:

1) керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавець поклав виконання функцій з охорони праці (голова комісії);

2) представник робочого органу ФСС;

3) представник первинної організації профспілки;

4) лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці;

5) інші представники КНП (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Зауважимо, що відповідно до п. 22 Порядку № 337 у тому разі, коли в працівника виникло гостре професійне захворювання на території іншого підприємства, де він виконував роботу в інтересах свого підприємства, таке захворювання розслідує комісія, утворена підприємством, де сталося гостре професійне захворювання, за участю представників підприємства, працівником якого є потерпілий, і представника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий (якщо такої немає — уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці). У разі проведення спеціального розслідування нещасного випадку — за участю представника профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання.

Майте на увазі, що до складу комісії не може входити безпосередній керівник працівника, який захворів.

Важливо знати, що комісію для спеціального розслідування створює Держпраці, а не роботодавець. Проте в повідомленні про нещасний випадок керівник закладу повинен зазначати кандидатури представників підприємства, вказуючи їхні прізвища, імена, по батькові, посади, контактні телефони, для включення їх до складу спеціальної комісії.

Головні обов’язки комісії встановлені п. 33 Порядку № 337. Серед них такі:

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
• з’ясувати обставини та причини гострого професійного захворювання;
• визначити, пов’язане чи не пов’язане гостре професійне захворювання з виробництвом (рішення щодо визнання гострого професійного захворювання пов’язаним чи не пов’язаним із виробництвом ухвалює комісія голосуванням простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії вирішальний);
• установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
• скласти акти за формою Н-1 згідно з додатком 11 до Порядку № 337 у кількості, визначеній рішенням комісії;
• у разі виявлення гострого професійного захворювання, пов’язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 22 до Порядку № 337;
• передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику закладу для їх розгляду та затвердження, на що керівник має 2 робочі дні.

Згідно з роз’ясненнями Державної служби України з питань праці, при складанні акту розслідування форми Н-1, комісії з розслідування повинні використовувати Карту епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання форми № 357/о та акт епідеміологічного розслідування.

Розслідування гострого професійного захворювання комісією підприємства проводиться протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії. Причому Роботодавець зобов’язаний створити належні умови для роботи комісії (спеціальної комісії), зокрема забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, спецодягом, спецвзуттям (у разі потреби), канцелярським приладдям тощо, а також за рішенням комісії (спеціальної комісії) залучити до роботи експертів, інших спеціалістів; компенсувати витрати, пов’язані з діяльністю комісії; відшкодувати витрати, пов’язані з відрядженням працівників, які є членами комісії

Як готуються і формуються матеріали розслідування ? Керівник або голова комісії направляє запит до закладу охорони здоров’я про діагноз та його код згідно МКХ-10, ступінь тяжкості захворювання та наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) і ступінь його сп’яніння. Заклад охорони здоров’я безоплатно надає відповідь протягом однієї доби з моменту одержання запиту від роботодавця та/або голови комісії з розслідування (спеціального розслідування) гострого професійного захворювання.

Також направляється запит до територіального лабораторного центру МОЗ України про результат епідрозслідування. Центр безоплатно повинен надати відповідь і на підставі епідрослідування та консультації лікар-інфекціоніста, отримується висновок.

Голова комісії листом згідно додатку 3 до Порядку 337 зобов’язаний поінформувати потерпілого (членів його сім’ї чи уповноважену ними особу) про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці.

Комісія формує матеріали, що дадуть змогу встановити об’єктивні обставини та причини гострого професійного захворювання. У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання гострого професійного захворювання та у випадках, зазначених у пункті 43 Порядку 337, згідно п.30 розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання або за місцезнаходженням підприємства.

Після з’ясування обставин та причин настання гострого професійного захворювання комісія розробляє план заходів щодо запобігання подібним гострим професійним захворюванням; визначає пов’язане чи не пов’язане гостре професійне захворювання з виробництвом.

 Рішення щодо визнання гострого професійного захворювання пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним

Зверніть увагу, що діяльність комісії в умовах карантину має деякі особливості. Зокрема, Держпраці рекомендує до закінчення карантину:

• розподіляти обов’язки членів комісій, враховуючи обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування;
• опитування свідків, зустрічі з потерпілим працівником, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою проводити обмеженим складом членів комісії (один-два), у разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом, дотримуючись вимог щодо кворуму й використовуючи конференц-зв’язок та інші сучасні засоби зв’язку;
• виконувати інші обов’язки комісії, визначені п. 33 Порядку № 337, та документально оформлювати матеріали розслідування з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

Керівник КНП протягом 2 робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 видає наказ про вжиття запропонованих комісією (спеціальною комісією) заходів для запобігання виникненню подібних гострих професійних захворювань у визначені в акті за формою Н-1 строки та надає (надсилає) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Також відповідно до п. 47 Порядку № 337 керівник КНП протягом 3 робочих днів після формування матеріалів розслідування повинен надіслати їх:

• територіальному органу Держпраці;
• Держпраці (у разі проведення спеціального розслідування);
• Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці для проведення аналізу стану виробничого травматизму та аварій на виробництві, розроблення відповідних профілактичних заходів щодо запобігання їм (у разі проведення спеціального розслідування);
• лікарю-профпатологу за місцезнаходженням підприємства;
• робочому органу ФСС за місцем реєстрації підприємства;
• органу поліції (у разі гострого професійного захворювання, що призвело до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків);
• іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у розслідуванні (у разі необхідності) (п. 47 Порядку № 337).

Щодо строків розслідування, то для загального встановлено 5 робочих днів, а для спеціального — 15 робочих днів з дня утворення комісії.

Нарешті, керівник протягом двох робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 видає наказ про вжиття запропонованих комісією заходів щодо запобігання виникненню подібних гострих професійних захворювань (у визначені в акті за формою Н-1 строки) та надсилає його копію органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформує їх про стан вжиття заходів; а також видає наказ про притягнення згідно із законодавством до відповідальності працівників, дії або бездіяльність яких призвели до настання гострого професійного захворювання та які допустили порушення вимог НПАОП, посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності працівника керівник протягом 10 робочих днів складає відомості про наслідки гострого професійного захворювання за формою Н-2 згідно з додатком 25 до Порядку № 337. Такі відомості за формою Н-2 протягом трьох робочих днів роботодавець надсилає організаціям та особам, яким надсилали акти за формою Н-1.

7. Як діяти лікарю стаціонару під час госпіталізації пацієнта з підозрою на COVID-19 чи встановленим діагнозом ?

Найперше - з’ясувати статус пацієнта щодо COVID-19 і внести це в історію хвороби. Потрібно зафіксувати - чи брали в пацієнта ПЛР до SARS-COV-2 в історії хвороби (в анамнезі захворювання).

Провести медичне сортування, а саме:

1) забезпечити раннє розпізнавання хворих на ТГРС, пов'язане з COVID-19;

2) оцінити тяжкість захворювання;

3) за необхідності розпочати надання медичної допомоги згідно з протоколом.

До уваги ! Пневмонія тяжкого ступеня у дорослих має наступні ознаки - гарячка або підозра на респіраторну інфекцію, плюс частота дихання > 30 вдихів/хв, виражена дихальна недостатність або SpO2 <90% при спонтанному диханні в приміщенні.

Для дітей з кашлем або утрудненням дихання і хоча б одне з наступних:

1) центральний ціаноз або SpO2 <90%;

2) виражена дихальна недостатність (наприклад, хрипи, напруження грудної клітки);

3) ознаки пневмонії із загальними ознаками небезпеки: відмова від грудного годування та пиття, млявість чи непритомність, судоми.

Можуть бути й інші ознаки пневмонії: участь допоміжних м’язів у диханні, часте дихання (вдихів/хв): <2 місяці 60 і більше; 2–11 місяців 50 і більше; 1–5 років 40 і більше.

Необхідно проконтролювати - чи подав термінове повідомлення лікар, який проводив первинний огляд хворого і також внести дані про це в анамнезі захворювання. Якщо лікар, який первинно оглядав хворого, не подав термінового повідомлення, повідомити про цей факт медичного керівника підрозділу, в якому проводили первинний огляд пацієнта.

Якщо ПЛР до SARS-COV-2 не проводили, оформити направлення і організувати відправку матеріалу у відповідну лабораторію. Відомості про те, що взяли у хворого матеріал на SARS-COV-2, також внести в історію хвороби пацієнта

До обов’язкового переліку обстежень при госпіталізації пацієнта з COVID-19 входить:

• ЕКГ з метою виключення подовження інтервалу QT;

• загальний клінічний аналіз крові з підрахунком форменних елементів;

• загальний клінічний аналіз сечі;

• біохімічний аналіз крові;

• визначення рівня глюкози крові

(наказ МОЗ «Про затвердження протоколу "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 02.04.2020 № 762).

8. Як діяти сімейному лікарю, до якого пацієнт звернувся дистанційно?

Людям із легкими проявами COVID-19 можна рекомендувати залишатися вдома на самоізоляції.

Ознаки легкого перебігу COVID-19 наступні:

• підвищення температури тіла до 38 °С, що можна контролювати прийомом жарознижувальних препаратів;

• нежить;

• відсутність змін психічного стану (порушень свідомості, млявості);

• сухий кашель без ознак дихальної недостатності (утрудненого дихання, збільшення частоти дихальних рухів, кровохаркання);

• відсутність шлунково-кишкових проявів (нудоти, блювання та/або діареї).

Рішення про необхідність госпіталізації приймають за клінічними критеріями хворим з підозрою / підтвердженим COVID-19 при:

• стані середньої тяжкості і тяжкому - ознаки пневмонії та/або дихальної недостатності (збільшення частоти дихальних рухів вище фізіологічної норми, кровохаркання, показник SpO2 при вимірюванні пульсоксиметром < 93 %) при наявності рентгенологічно підтвердженої пневмонії;
• наявність клініко-інструментальних даних гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС);
• наявність клініко-лабораторних даних сепсису та/або септичного шоку (синдрому системної запальної відповіді);
• наявність клініко-лабораторних даних органної/системної недостатності, окрім дихальної;
• пацієнти незалежно від тяжкості стану, які відносяться до групи ризику розвитку ускладнень: тяжкий перебіг артеріальної гіпертензії, декомпенсований цукровий діабет, імуносупресивні стани, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем, ниркова недостатність, аутоімунні захворювання, тяжкі алергічні хвороби, цереброваскулярні захворювання в стадії декомпенсації), онкологічні захворювання;
• пацієнти незалежно від тяжкості стану, в яких відзначається підвищення температури вище 38° C, що погано піддається корекції (тимчасове, не більше ніж на 1 - 1,5 години зниження на тлі прийому жарознижуючих препаратів з наступним її підвищенням).

(п.12 Стандарту 2 наказу МОЗ від 28.03.2020 № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19).

Потрібно пояснити , що повернутися хворий до роботи зможете лише після отримання негативного тесту на COVID-19 або закриття листка непрацездатності.

Особи з підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у легкій формі підлягають самоізоляції (пп. 2 п. 20 постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 № 641). Весь час самоізоляції до отримання негативного тесту на COVID-19 працівник перебуває під медико-санітарним спостереженням.

Строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19. визначається на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

На час лікування такій особі видають листок непрацездатності, який в подальшому оплачують на загальних підставах.

9. На які страхові виплати мають право медпрацівники у разі захворювання на COVID-19 ?

Фонд соціального страхування України надає детальне роз’яснення щодо страхових виплат медичним працівникам внаслідок захворювання на COVID-19. Вони можуть виплачуватись у наступних ситуаціях:

• у разі настання тимчасової непрацездатності
• та у випадку інвалідності або смерті внаслідок захворювання на COVID-19

Виплати медичним працівникам у разі настання тимчасової непрацездатності

Постановою КМУ від 13.05.2020 р. №394 гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, була віднесена до переліку професійних захворювань.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Медичним працівникам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. У цьому разі зазначається причина непрацездатності «ізоляція від COVID-19-11».

До слова, у разі захворювання усіх громадян на COVID-19 (причина непрацездатності «захворювання загальне-1») на час лікування надається допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

• 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
• 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
• 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
• 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Але у випадку захворювання медичного працівника на COVID-19, якщо захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків, на час лікування діє норма про допомогу по тимчасовій непрацездатності, що пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням - допомога складає 100% середньої заробітної плати (оподаткованого доходу). Допомога призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок.

Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється:

• за перші 5 днів – за рахунок коштів страхувальника;
• з 6-го дня – за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

Підставою для усіх оплат втрати працездатності, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акту розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1/П.

Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють фінансування страхувальника для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно наданої ним за встановленим зразком заяви-розрахунку, що містить інформацію про нараховані медичним працівникам суми матеріального забезпечення.

Якщо потерпілий працює за сумісництвом, оплата днів тимчасової непрацездатності здійснюється на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (за наявності) за основним місцем роботи та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

У випадку інвалідності або смерті внаслідок захворювання на COVID-19.

Ці виплати можливі за двома Законами одночасно –

• за Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (за кошти фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2)
• і за Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (за рахунок єдиного соціального внеску).

За Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (від 6 квітня 2000 року N 1645-III ) - після внесення змін до ст.39 цього Закону, які набули чинності 23.05.2020 року, держава забезпечує наступні страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я згідно порядку, затвердженого постановою КМУ від 17 червня 2020 р. № 498 «Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Порядок №498) :

 1. У разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, виплата проводиться разово у таких розмірах:

• 400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, – для осіб з інвалідністю І групи; у 2020 році – 840 800 грн;
• 350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, – для осіб з інвалідністю ІІ групи; у 2020 році – 735 700 грн;
• 300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, – для осіб з інвалідністю ІІІ групи; у 2020 році 630 600 грн.

2. У разі смерті працівника – у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року: у 2020 році – 1 576 500 гривень. Страхова виплата призначається і виплачується разово та в рівних частинах членам сім’ї, батькам та утриманцям померлого працівника протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату. Члени сім’ї та батьки померлого працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

Таким чином, медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19), прирівнюється за своїм статусом до військовослужбовця, який проходив військову службу, смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби. Члени сім’ї такого працівника, його батьки та утриманці користуються усіма відповідними правами та гарантіями, передбаченими законодавством України.

Страхові виплати, передбачені цим Порядком, призначаються і виплачуються управліннями виконавчої дирекції Фонду в областях або їх відділеннями.

Право на отримання страхової виплати настає з дня встановлення медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності внаслідок захворювання медичного працівника на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

Для призначення страхової виплати до органу Фонду медичний працівник подає:

• заяву про призначення виплати із зазначенням особового рахунка, відкритого в банківській установі для перерахування коштів, та інформації про неотримання виплати в іншому органі Фонду за формою, затвердженою виконавчою дирекцією Фонду;
• копії паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків із пред’явленням оригіналів (копії засвідчуються підписом працівника органу Фонду);
• висновок медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;
• примірник акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за встановленою формою;
• копію трудової книжки або витягу з неї, засвідчену страхувальником, або її засвідчує своїм підписом працівник органу Фонду в разі пред’явлення оригіналу;
• копію цивільно-правового договору (якщо працював на умовах такого договору), засвідчену страхувальником, або її засвідчує своїм підписом працівник органу Фонду в разі пред’явлення оригіналу;
• рішення суду про встановлення факту професійного захворювання (за наявності рішення суду з цього питання).

У разі смерті медичного працівника члени сім’ї, батьки та утриманці для отримання одноразової допомоги звертаються до органу Фонду за зареєстрованим місцем проживання/перебування померлого медичного працівника та подають:

• заяви кожної особи, яка має право на виплату, або уповноваженого представника про призначення одноразової допомоги із зазначенням інформації про неотримання виплати в іншому органі Фонду за формою, затвердженою виконавчою дирекцією Фонду (за малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або опікун чи піклувальник);
• копію свідоцтва про смерть медичного працівника (із пред’явленням оригіналу);
• копії паспорта громадянина України та реєстраційних номерів облікової картки платника податків із пред’явленням оригіналів (копії засвідчуються підписом працівника органу Фонду);
• копію свідоцтва про народження медичного працівника (у разі виплати грошової допомоги батькам медичного працівника);
• копію свідоцтва про шлюб (у разі виплати грошової допомоги дружині (чоловікові) медичного працівника);
• копію свідоцтва про народження дитини (дітей) або відповідне рішення суду (у разі виплати грошової допомоги дитині);
• примірник акту розслідування (спеціального розслідування), нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, за встановленою формою Н-1/П;
• рішення суду про встановлення факту нещасного випадку, факту перебування на утриманні, утримання із заробітної плати (доходу) аліментів, установлення статусу члена сім’ї (за наявності рішення суду з цих питань);
• довідку роботодавця про утримання із заробітної плати (доходу) померлого медичного працівника на користь особи, яка має право на утримання, аліментів відповідно до закону або рішення суду (у разі такого утримання);
• інформацію про рахунки, відкриті в банківських установах для перерахування коштів.

Якщо одна із осіб, які мають право на виплату, відмовляється від отримання одноразової допомоги, грошова частка цієї особи розподіляється між іншими особами, які мають право на таку виплату. Заява про відмову від отримання одноразової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.

Заява та подані до неї документи формуються у справу органом Фонду, який проводить такі страхові виплати.

Страхові виплати відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Порядку здійснюються протягом одного місяця з дня виникнення права на такі виплати.

Друге джерело виплат - за Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (від 23.09.1999 №1105-XIV) (за рахунок єдиного соціального внеску)

У разі настання страхового випадку за цим Законом Фонд соціального страхування України здійснює наступні виплати:

• у випадку встановлення потерпілому медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) відсотка втрати професійної працездатності одноразову страхову виплату, розмір якої визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на виплату, та проводить щомісячну страхову виплату на період встановлений МСЕК щомісячної страхової виплати, розмір якої встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я;
• у випадку смерті потерпілого, Фонд виплачує одноразову допомогу його сім’ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату (з 01.07.2020 року – 219 700,0 грн), та одноразову допомогу кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату (з 01.07.2020 року 43 940,0 грн). Крім цього, членам сім’ї померлого потерпілого та непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого Фонд проводить щомісячні страхові виплати, які розраховуються, виходячи із середнього заробітку потерпілого.

У випадку встановлення медичному працівникові МСЕК відсотків втрати професійної працездатності потерпілий для призначення одноразової страхової виплати та щомісячних страхових виплат за рахунок коштів Фонду звертається до робочого орану Фонду з наступними документами:

• заявою про призначення страхових виплат;
• копією індивідуального податкового номера, яка засвідчується підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
• копією паспорта, який засвідчується підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
• актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою;
• рішенням суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві (якщо було засідання суду з цього питання);
• висновком медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати професійної працездатності;
• довідкою про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
• копією трудової книжки або витяг з неї, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
• копією цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
• протоколом засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці).

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

• діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
• особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;
• особи з інвалідністю – члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
• неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
• непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Члени сім’ї та особи, які перебували на утриманні померлого потерпілого, після отримання акта за результатами розслідування для призначення страхових виплат відповідно до Закону №1105 звертаються до управління (відділення) робочого органу Фонду, подаючи наступні документи:

• заяви осіб, які мають на це право (колективної чи індивідуальної), для призначення страхових виплат;
• копія індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
• копії паспортів осіб, які мають на це право, засвідчені підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналів;
• акт розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою;
• рішення суду про встановлення факту гострого професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
• копія свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого (засвідчена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
• копія свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про шлюб (завірена працівником управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку);
• довідка про середню заробітну плату (дохід) потерпілого у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
• копія свідоцтва про народження дитини (засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду на підставі оригіналу або в іншому установленому законодавством порядку), у разі якщо одноразову та щомісячну виплату буде отримувати дитина загиблого;
• довідка навчального закладу (щосеместру) про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на виплати, навчається за денною формою навчання, у разі якщо одноразову та щомісячну виплату буде отримувати дитина загиблого;
• довідка навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого перебуває на утриманні цього закладу, у разі якщо особа, що має право на виплати, перебуває у закладі інтернатного типу;
• довідка МСЕК про встановлення інвалідності осіб – членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого, у разі якщо до складу сім’ї належать утриманці – особи з інвалідністю;
• копії трудових книжок потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, засвідчені страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу; для утриманців, які мають право на виплати, у разі коли вони не працюють;
• копія цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу, у разі якщо медичний працівник працював за таким договором;
• копія документа, що підтверджує державну реєстрацію особи, як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу, у разі якщо медичний працівник здійснював свою діяльність, як суб'єкт підприємницької діяльності;
• довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання в ньому, у разі якщо особа, яка має право на виплати, перебуває у таких будинках;
• довідка про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні або копії відповідного рішення суду;
• довідка про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер, онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку.

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду.

Якщо члени сім'ї потерпілого за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.

Строки проведення виплат:

• одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, виплачується у місячний строк з дня смерті потерпілого за наявності всіх необхідних документів, але не пізніше 30 календарних днів після прийняття управлінням (відділенням) Фонду постанови про призначення страхової виплати;
• щомісячна страхова виплата виплачується щомісяця з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена (а також при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду, яке набрало законної сили), але не пізніше 30 календарних днів після прийняття управлінням (відділенням) Фонду постанови про призначення страхових виплат.

10. У яких ситуаціях випадок інфікування коронавірусом і захворювання медичного працівника на COVID-19 не вважатимуть професійним захворюванням ?

Перша ситуація – інфікування в побуті. Тобто працівник захворів під час відпустки і вже знаходився поза робочим місцем щонайменше 15 днів після з останнього робочого дня. Або згідно наказу про простій перебував вдома також поза межами офіційного інкубаційного періоду – 14 днів.

Друга ситуація: медичний працівник порушує вимоги санепідрежиму, визначені зокрема і в локальному наказі по закладу. Він не використовує засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) або не дотримується правил, коли надягає чи знімає їх.

Керівник у такому разі може звернутися до норм Закону України «Про охорону праці» (від 14.10.1992 № 2694-XII (далі — Закон про охорону праці), якими встановлені обов’язки в сфері охорони праці не тільки для роботодавців, а й для працівників.

Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я інших людей в процесі будь-яких робіт чи під час перебування на території закладу, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту (ст. 15 Закону про охорону праці).

Отже, працівники закладу охорони здоров’я, в якому проводять діагностику коронавірусної інфекції та/або надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19), зобов’язані застосовувати ЗІЗ, дотримуватися трудової та виробничої дисципліни, зокрема інструкцій з охорони праці. Ця вимога поширюється не лише на медичних, а й на усіх інших працівників закладу, які можуть контактувати з хворими. Наприклад, на робітників господарської служби тощо.

Служба з охорони праці та керівники структурних підрозділів закладу охорони здоров’я повинні контролювати дотримання працівниками норм охорони праці. Спеціаліст служби охорони праці, що виявив порушення правил охорони праці, видає обов’язковий для виконання керівниками структурних підрозділів припис щодо усунення недоліків. Також спеціаліст служби охорони праці може вимагати відсторонення від роботи осіб, які не виконують вимог нормативно-правових актів про охорону праці і може надіслати керівнику закладу охорони здоров’я подання про притягнення до відповідальності працівника, який порушує правила охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише керівник закладу охорони здоров’я.

Якщо керівник структурного підрозділу виявить працівника, який, наприклад, не використовує засоби індивідуального захисту або не дотримується санітарних норм, що може спричинити професійне захворювання, пов’язане з коронавірусною хворобою (COVID-19), він повинен негайно усунути такого працівника від виконання обов’язків і інформувати про виявлені порушення під час оперативного контролю стану охорони праці у підрозділі. Одночасно керівник структурного підрозділу повинен подати доповідну записку керівнику закладу, в якій описати виявлені факти порушень правил охорони праці.

За порушення нормативно-правових актів та локальних документів закладу охорони здоров’я про охорону праці винних осіб притягають до дисциплінарної відповідальності, а у випадках, передбачених законодавством, — до адміністративної, матеріальної, кримінальної.

Тому, якщо працівник захворів, при проведенні розслідування за порядком №337 ( за Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 № 337) Комісія із розслідування гострих професійних захворювань врахує всю зібрану інформацію, зокрема й щодо фактів порушення працівником нормативних актів про охорону праці.

Якщо комісія із розслідування гострих професійних захворювань встановить, що працівник захворів на коронавірусну хворобу (COVID-19) через те, що він не дотримувався трудової і виробничої дисципліни, зокрема посадових обов’язків, інструкцій з охорони праці тощо, то у такому випадку розмір одноразової допомоги можуть зменшити. Так, у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого розмір допомоги можуть зменшити до 50%, а якщо працівник нехтував засобами індивідуального та колективного захисту — до 40%.

11. Які доплати до заробітної плати передбачені медичним працівникам, які надають допомогу хворим на COVID-19 ?

З початку епідемії медиків часто годували обіцянками підвищити зарплату, що не виконувалися. Можна нарікати на те, що не всі з них виконують свою роботу професійно, не завжди вчасно надається медична допомога. Але нині держава просто не фінансує бюджетні програми, пов’язані з медичною допомогою громадянам, а кошти спеціально створеного фонду для боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 використовуються не за цільовим призначенням, а чомусь перерозподіляються на інші цілі.

Зарплата медичних працівників дуже низька, ледве більша мінімальної зарплати в державі. То чому ж тоді дивуємося, що лікар не завжди ризикує власним життям, рятуючи пацієнта. Серед тих, хто втратив життя через захворювання на COVID-19, багато медиків. Тому й виникає питання: чи будуть медики отримувати більше з 1 вересня 2020?

Гостра респіраторна хвороба COVID-19 є особливо небезпечною інфекцією. Тому перш за все керуємося Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (далі – Закон № 1645).

На сьогодні маємо кілька нормативно-правових актів, які прийняті на реалізацію норм цього Закону:

• наказ Мінпраці «Про умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів з інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб» від 02.06.2003 р. № 145 (далі – наказ № 145);
• постанова КМУ «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 23.03.2020 № 246 (далі – постанова № 246);
• постанова КМУ «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я» від 19.06.2020 № 610 (далі – постанова № 610).

Проаналізуємо, кому й за яких умов встановлюються доплати у разі надання допомоги хворим на COVID-19.

Встановлення доплат медикам, які надають допомогу хворим на COVID-19

Назва доплати	Нормативна підстава	Розмір доплати	Кому встановлюють	Джерела фінансування
Доплати медичним та іншим працівникам, безпосередньо зайнятим ліквідацією епідемій та лікуванням захворювань людей у березні 2020	ст. 40 Закону № 1645, п. 1 постанови № 791[1], наказ № 145	3 посадових окладів за фактичний час роботи на посаді (за професією)	Перелік № 768[2]	за рахунок асигнувань на охорону здоров'я та додаткових асигнувань на проведення протиепідемічних заходів з державного та місцевих бюджетів
Доплати медичним та іншим працівникам з квітня 2020	пп. 2 п. 5 р. ІІ Закону № 533[3], Постанова № 246	додаткова доплата у розмірі до 300% заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок	перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я (ЗОЗ), визначеного постановою № 246	1) за рахунок коштів, отриманих ЗОЗ відповідно до договорів про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій; 2) за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів (державні ЗОЗ).
Доплати медичним та іншим працівникам з 1 вересня до 31 грудня 2020	Постанова № 610	● лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70% посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом ЄТС[4]; ● фахівцям – 50% МЗП; ● молодшим медичним сестрам – 25% МЗП	перелік типів закладів охорони здоров’я та перелік посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати, затверджується МОЗ	за рахунок коштів, виділених у встановленому порядку з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками

Якщо співставити всі ці доплати, очевидно: вони фінансуються дещо з різних джерел, різні за розмірами та способами розрахунку.

Проаналізуймо, детальніше умови призначення останніх доплат, передбачених наказом № 145, постановою № 246 і постановою № 610.

Доплата медикам відповідно до наказу № 145

Доплата медикам відповідно до наказу № 145 встановлюється на реалізацію ст. 40 Закону № 1645. На виконання цієї норми були видані постанова № 791 і наказ № 145. А на виконання п. 1.1 наказу № 145 був затверджений Перелік № 768.

Як роз’яснює Держпраці^[5], доплату медикам, яка призначається згідно з наказом № 145 мали виплачувати тільки в березні 2020 ─ у розмірі трьох посадових окладів. На це вказує сама назва Переліку № 768, що містить слова «…доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року».

Доплату встановлювали медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2. Персональний перелік працівників, яким встановлювалася така доплата, визначав керівник закладу охорони здоров’я.

Обов’язкові умови для встановлення доплати згідно з наказом № 145:

• професія (посада) працівника передбачена Переліком № 768;
• професія (посада) працівника є в переліку працівників, яким встановлюється доплата, затвердженим керівником;
• працівник працював у березні 2020 року на посаді (за професією), передбаченою у зазначених вище переліках

Отже, напрошується висновок, що дана доплата встановлювалася тільки за березень 2020 і обмеження виплати містить сам Перелік № 768, який застосовується для виплати доплати за березень 2020.

Та все ж – ніхто наказ №145 не відмінив, і виплата за ним теоретично можлива – за наявності додаткових асигнувань в рамках протиепідемічних заходів з державного та місцевих бюджетів.

Доплата медикам з квітня 2020 згідно з постановою № 246

Джерела фінансування: дана доплата встановлюється на реалізацію норм пп. 2 п. 5 р. ІІ Закону № 533 і фінансується за рахунок коштів, які отримують ЗОЗ від НСЗУ у рамках програми державних гарантій та коштів державного бюджету, передбачених бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Період виплати: доплату встановлюють на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, визначений КМУ в акті про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), до завершення здійснення зазначених заходів.

Кому призначають: безпосередньо тим, хто зайнятий у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Постанова № 246 виділяє три категорії ЗОЗ (медиків і інших працівників), які можуть розраховувати на дану доплату. Це медичні та інші працівники:

• які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19) ─ в ЗОЗ, які уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг з НСЗУ тобто в КНП і казенних підприємствах;
• центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які задіяні до реагування на випадки коронавірусної хвороби (COVID-19), в закладах, які уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг з НСЗУ;
• які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19) у державних ЗОЗ, що визначені у рішеннях відповідних центральних органів виконавчої влади для надання стаціонарної медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19). Чому мова тільки про державні ЗОЗ важко зрозуміти, адже стаціонарне лікування хворих на COVID-19 проводять зазвичай КНП.

Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.

Розмір доплати. Доплата встановлюється у розмірі до 300% заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат та надбавок. Які саме обов’язкові надбавки і доплати включати роз’яснило Держпраці, яке власне виплату зазначеної надбавки у ЗОЗ нещодавно перевіряло.

Держпраці назвало для цієї цілі приблизний перелік обов’язкових надбавок і доплат:

• надбавка за вислугу років; надбавка за тривалість безперервної роботи;
• надбавка за роботу зі спецконтингентом (працівникам психіатричних лікарень) (відділень) з посиленим (суворим) наглядом, центрів та відділень судово-психіатричної експертизи та судово-психіатричних експертних комісій);
• доплата за суміщення професій (посад);
• доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
• доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
• доплата за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;
• доплата за використання у роботі дезінфікувальних засобів та прибирання туалетів;
• надбавка за інтенсивність праці;
• доплата за роботу в нічний час;
• доплата за керівництво бригадою;
• надбавка за високу професійну майстерність;
• надбавка за класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
• надбавка за високі досягнення в праці;
• надбавка за виконання особливо важливої роботи на певний термін;
• надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови;
• доплата за науковий ступінь;
• надбавка за почесне звання;
• доплата роботу на територіях радіоактивного забруднення;
• інші надбавки та доплати, передбачені чинним законодавством, включаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати.

Безумовно мають враховуватися й підвищення посадового окладу, які є його складовими.

Таким чином обов’язкові умови для встановлення доплати за постановою № 246:

• медичний заклад є у переліку ЗОЗ, зазначених у постанові № 246;
• медичний заклад уклав договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг з НСЗУ, або є державним ЗОЗ, визначеним для надання стаціонарної медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19);
• посада працівника передбачена переліком посад працівників, яким встановлюється доплата, затвердженим керівником відповідного ЗОЗ;
• працівник працював (працює) на посаді, передбаченій у переліку, затвердженому керівником ЗОЗ.

Доплата медикам з 1 вересня 2020 за постановою № 610.

Уряд ухвалив рішення про цю доплату ще 19 червня. Однак текст цього рішення оприлюднено значно пізніше: постанова №610 набрала чинності 17.07.2020 р.

Відповідно до її норм з 1 вересня до 31 грудня 2020 року встановлюють доплату медичним та іншим працівникам ЗОЗ комунальної форми власності та ЗОЗ, що належать до сфери управління МОЗ, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим працівникам, що забезпечують життєдіяльність населення.

Абзац перший п. 1 даної постанови містить виняток — крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги, тож навіть на термін до кінця року доплату, на жаль, отримають не всі медичні працівники.

Перелік типів ЗОЗ і перелік посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати, затверджується МОЗ.

Ці доплати (п. 2 постанови № 610):

• не враховуються під час встановлення доплат медичним та іншим працівникам, визначених постановою КМУ «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 23.03.2020 р. № 246, та під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру;
• здійснюються за рахунок коштів, виділених у встановленому порядку з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Джерела фінансування: за рахунок коштів, виділених у встановленому порядку з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками. Кабмін постановою від 22.07.2020 № 623 «Про виділення коштів для здійснення доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення» віднайшов кошти на виплату зазначеної доплати. Так, відповідним перерозподілом із різних напрямів збільшено видатки за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» на суму 1 500 000 тис. гривень. Тобто ці кошти виділено як субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам.

Період виплати: з 1 вересня до 31 грудня 2020 р.

Повторимо - кому встановлюють: медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я комунальної форми власності (крім лікарів та/або команд первинної медичної допомоги) та ЗОЗ, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та тим, що забезпечують життєдіяльність населення

Перелік типів закладів охорони здоров’я та перелік посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати, затверджується МОЗ.

Кому й скільки доплачуватимуть. Серед тих, хто може розраховувати на дану доплату:

• лікарі (незалежно від посад) ─ у розмірі 70% посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом ЄТС (посадовий оклад за 14 тарифним розрядом у серпні ─ 5087 грн, з вересня - 5385 грн згідно постанови КМУ «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» від 26.08.2020 р. № 750);
• фахівці, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, ─ у розмірі 50% мінімальної заробітної плати (МЗП з 1 вересня - 5000 грн);
• молодші медичні сестри ─ у розмірі 25% мінімальної заробітної плати.

Зазначена доплата не враховується під час:

• встановлення доплат медичним та іншим працівникам, визначених постановою КМУ «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 23.03.2020 р. № 246;
• обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

З огляду на сказане вище, медичні та інші працівники, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19 (крім лікарів (команд) первинної допомоги) у комунальних ЗОЗ та тих, які в підпорядкуванні МОЗ можуть розраховувати на дві доплати: за постановою № 246 і за постановою № 610 (з 01.09.2020). Щоб дізнатися, хто саме може отримувати дві доплати, потрібно звернутися до наказу МОЗ про перелік типів закладів охорони здоров’я та посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються доплати згідно з постановою № 610. А ось лікарів (команди) первинної меддопомоги чомусь обійшли увагою, їм не світить доплата за постановою № 610.

Станом на 13.09.2020 (за інформацією з НСЗУ) потрібно було користуватися «Переліком посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України 15 липня 2020 року N 1604 (хоча цей Перелік готувався з іншою метою – його застосовують для того, щоб вказані в ньому працівники в майбутньому могли отримувати виплати від Фонду соцстраху у випадку професійного захворювання).

Нарешті МОЗ підготував наказ №2021, яким затвердив перелік типів закладів і перелік посад працівників цих закладів, які можуть претендувати на доплати з 01 вересня до 31 грудня 2020 року. (наказ МОЗ від 03.09.2020 №2021 «Про затвердження переліку типів закладів охорони здоров'я та переліку посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров'я, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену короиавірусом SARS-CoV-2 та тим, що забезпечують життєдіяльність населення, що мають право на встановлення доплати до заробітної плати з 01 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року»).

Цікаво, що НСЗУ ще 24.09.2020 рекомендував користуватися переліком за наказом №1604. У той же час ці два переліки мають різницю - з переліку за наказом №2021 виключені професіонали – це, наприклад, стосується бактеріологів, біологів, біохіміків, вірусологів, мікробіологів, генетиків та інженера з охорони праці; виключені й технічні працівники – наприклад, реєстратор медичний та сестра-господиня.

І ось нарешті наказ №2021 від 03.09.2020 набув чинності 25 вересня 2020 року, але навіть в офіційному електронному вигляді з’явиться не раніше 28 вересня.

На сьогодні є також актуальним питання - як нараховувати й виплачувати доплати медпрацівникам до кінця грудня, оскільки постановою від 07.09.2020 № 789 КМУ уніс зміну до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році, затвердженого постановою КМУ від 05.02.2020 № 65

Новації стосуються глави 31 «Перехідне фінансове забезпечення комплексного надання медичних послуг закладами охорони здоров’я» Порядку № 65.

Законодавці додали у формулу, що визначає заплановану вартість перехідного фінансового забезпечення, показник Σsal, який застосовується з 01.09.2020 до 31.12.2020.

Щоб розрахувати суму коштів, які НСЗУ має перерахувати закладу в рамках Програми медгарантій на здійснення доплат медичним працівникам, скористайтеся формулою:

Σsal = фактична кількість лікарів, які працюють в закладі охорони здоров’я станом на 01.09.2020 в еквіваленті повної зайнятості відповідно до штатного розпису згідно із заявою х (70% посадового окладу, визначеного за 14-м тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки + 22% нарахувань на заробітну плату) + фактична кількість фахівців, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, станом на 01.09.2020 в еквіваленті повної зайнятості відповідно до штатного розпису згідно із заявою х (50% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», + 22% нарахувань на заробітну плату) + фактична кількість молодших медичних сестер станом на 01.09.2020 в еквіваленті повної зайнятості відповідно до штатного розпису згідно із заявою х (25% мінімальної заробітної плати, встановленої згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», + 22% нарахувань на заробітну плату)

Отже, відповідно до Постанови № 789, кошти на доплати медпрацівникам виділяють у межах перехідного фінансового забезпечення комплексного надання медичних послуг. Тобто, щоб отримати гроші на доплати працівникам, заклад має не лише брати участь у Програмі медгарантій, а й укласти з НСЗУ додаткову угоду про перехідне фінансове забезпечення.

12.Які доплати здійснюються членам мобільних медичних бригад ?

Працівник мобільної бригади проводить забір біологічних матеріалів у пацієнтів з підозрою на коронавірусну хворобу.

Доплати до заробітної плати за березень 2020 року здійснювали на підставі наказу від 02.04.2020 № 768, яким МОЗ затвердив Перелік посад медичних та інших працівників, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок).

Під час розрахунку доплати до заробітної плати мали брати до уваги положення наказу Мінпраці «Про умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи по ліквідації епідемій і спалахів з інфекційних хвороб, а також в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб» від 02.06.2003 № 145 (далі — Наказ № 145).

Мінпраці постановив, що медичним та іншим працівникам закладів (відділень) охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті ліквідацією епідемій та лікуванням захворювань людей, здійснюють доплати до заробітної плати в розмірі трьох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно до відпрацьованого часу (абз. 1 пп. «а» п. 1.1). Медичним та іншим працівникам, які зайняті на інших роботах із ліквідації епідемій і спалахів, здійснюють доплати до заробітної плати в розмірі двох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно відпрацьованому часу.

Наказ № 145 установлює доплати до заробітної плати у розмірі:

• трьох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно до відпрацьованого часу медичним та іншим працівникам закладів (відділень) охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті ліквідацією епідемії та лікуванням захворювань людей;
• двох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно до відпрацьованого часу медичним та іншим працівникам, зайнятим на інших роботах з ліквідації епідемії і спалахів.

З 01.04.2020 застосовують положення постанови КМУ «Про невідкладні заходи щодо забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та належної оплати праці медичних та інших працівників, які надають медичну допомогу таким пацієнтам» від 24.04.2020 № 331 (далі — Постанова № 331). Згідно цієї постанови здійснюються доплати до 300% заробітної плати медичним та іншим працівникам закладів (відділень) охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті ліквідацією епідемій та лікуванням захворювань людей.

Інфікування вірусом SARS-CoV-2 відбувається контактним і крапельним шляхами. Тому до групи осіб із найбільшим ризиком зараження належать особи, які контактували з пацієнтами або надають медичну допомогу чи доглядають за ними (Стандарти медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджені наказом МОЗ від 28.03.2020 № 722).

Члени мобільних бригад закладів охорони здоров’я із відбору зразків біологічних матеріалів для тестування на SARS-CoV-2 підпадають під це визначення контактних працівників закладу охорони здоров’я. Отже, члени мобільної медичної бригади мають право на встановлену законодавством доплату до заробітної плати.

Висновок: членам мобільних бригад, які проводять забір біологічних матеріалів у пацієнтів з підозрою на коронавірусну хворобу, установлюють доплату в розмірі трьох посадових окладів (тарифних ставок) і здійснюють таку доплату за весь фактично відпрацьований на цій роботі час і за умови, що підозри на COVID-19 у пацієнтів підтвердилися.

Тож під час нарахування доплати до заробітної плати в розмірі трьох посадових окладів (тарифних ставок) члену мобільної медичної бригади, ураховують:

• час, який фактично відпрацював член мобільної медичної бригади;
• кількість відборів зразків біологічних матеріалів для тестування на SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції упродовж відповідного звітного періоду в розрахунку на одну мобільну бригаду;
• кількість підтверджених лабораторних випадків COVID-19 у пацієнтів, до яких такий працівник виїжджав і в яких відбирав зразки біологічних матеріалів.

Якщо за результатами відбору зразків у пацієнтів лабораторно підтверджених випадків коронавірусної хвороби не виявили, додаткових виплат члену мобільної бригади не призначають.

Якщо випадки інфікування підтвердилися, працівник має право на додаткові виплати. Їх розмір визначає керівник закладу охорони здоров’я з огляду на умови, наведені вище.

Тому члену мобільної медичної бригади, який відпрацював неповний робочий місяць, наприклад, пішов у відпустку, керівник закладу нараховує доплату за фактично відпрацьовані години з особами, захворювання на COVID-19 яких підтвердили лабораторним тестуванням.

Тарифи на медичні послуги за допомогу, яку надають мобільні медичні бригади, що утворені для реагування на COVID-19, у межах програми держгарантій медичного обслуговування населення, включають фінансове забезпечення додаткових доплат медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, які надають медпослуги, пов’язані з наданням медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 (п. 2 Постанови № 331).

Фактична вартість медичних послуг, які надають мобільні бригади, на місяць розраховується як добуток:

• кількості мобільних бригад у закладі охорони здоров’я на дату подання звіту;

• тарифу на медичні послуги, які надаються мобільними бригадами;

• коефіцієнта навантаження мобільних бригад.

Коефіцієнт навантаження мобільних бригад залежатиме від кількості відборів зразків біологічних матеріалів для тестування на SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції упродовж відповідного звітного періоду в розрахунку на одну мобільну бригаду.

Серед вимог до організації надання послуги за пакетом «Медична допомога, яка надається мобільними медичними бригадами, що утворені для реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2» є вимога щодо здійснення додаткових доплат (винагород) членам мобільних бригад з відбору зразків біологічних матеріалів для тестування на SARS-CoV-2 методом ПЛР у розмірі до 300% заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням обов’язкових доплат, надбавок) відповідно до законодавства. В умовах фінансування зокрема є те, що одна бригада має зробити мінімум 150 заборів матеріалів на місяць.

Заклад, який підписав договір за цим пакетом, авансом отримує гроші в повному обсязі згідно тарифу, але фінансовий результат за місяць залежить від кількості здійснених заборів - якщо бригада зробила їх менше 50, заклад має право лише на четверту частину отриманої суми.

13. Чи можуть медичних працівників направити на роботу в інше відділення чи в інший заклад при розгортанні додаткових підрозділів для лікування хворих на COVID-19 ?

Перевести на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, а також на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом із підприємством, установою, організацією, можна лише за згодою працівника (ч. 1 ст. 32 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Винятки встановлюють стаття 33 КЗпП та інші нормативно-правові акти.

Не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника:

• переміщення на тому самому підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості;
• доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Окрім того, роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Тому роботодавець має право перевести працівника на строк до місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, лише в межах свого закладу, причому, якщо ця робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою (ч. 2 ст. 33 КЗпП).

Що ж до направлення на роботу в інший заклад, то в цьому випадку на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП трудовий договір потрібно припинити за згодою працівника, і перевести його на інше підприємство, в установу, організацію. Тут ідеться про звільнення і прийняття працівника за переведенням.

Отже, роботодавець не має права без згоди працівника відправити його працювати в іншу лікарню.

Якщо, приміром, медсестра працює у відділенні, яке безпосередньо не лікує хворих на коронавірус, то лише у цьому випадку роботодавець мав би право тимчасово перевести працівницю до такого відділення у межах однієї лікарні без її згоди, строком до місяця.

14. Якщо лікар надає медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу - чи підлягає такий працівник самоізоляції на період до 14 днів з одержанням лікарняного перед плановою відпусткою ?

Самоізолюватися потрібно, але не завжди. Самоізоляція — це перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримати протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи (абз. 13 ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III).

Обов’язковій самоізоляції підлягають особи, які контактували з пацієнтом із підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування (абз. 3 п. 6 постанови КМУ «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20.05.2020 № 392).

Лікар-інфекціоніст або інший лікар, який надає медичну допомогу пацієнтам із COVID‑19, підлягає самоізоляції, якщо:

• під час виконання професійних обов’язків контактував із пацієнтом без застосування засобів індивідуального захисту;
• виникла інша ситуація, яка могла б призвести до інфікування.

Лікарю, який підлягає самоізоляції, видають листок непрацездатності у встановленому порядку.

Якщо ж лікар-інфекціоніст або інший лікар дотримується санітарно-протиепідемічних норм та правил, правил з охорони праці, зокрема й вимог щодо використання засобів індивідуального захисту, не контактував із інфікованим пацієнтом, то використовує відпустку у встановленому порядку без обов’язку самоізоляції.

15 .Як оформити листок непрацездатності у період карантину (без наявності ознак хвороби) на період самоізоляції ?

Наказом МОЗ України від 27 квітня 2020 року № 963 затверджено Зміни до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (наказ МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455), пов’язаних із карантином та епідемією коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ними, зокрема, передбачено наступне.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності (пункт 1.7 розділу 1 Інструкції №455).

На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого (пункт 1.7 розділу 1 Інструкції №455).

На період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, листок непрацездатності видається лікарем-інфекціоністом або лікуючим лікарем на підставі результатів досліджень лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я України (пункт 5.1. розділу 5 Інструкції №455).

На період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID – 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», крім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я (пункт 5.2. розділу 5 Інструкції №455).

Щодо розміру виплат. Згідно частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ( в редакції згідно Закону № 587-IX від 07.05.2020) особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Уточнимо, хто є медичними працівниками. До медичних працівників належать особи, які мають відповідну спеціальну освіту та згідно зі ст. 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. № 2801-XII відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, а саме:

• професіонали з повною вищою медичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної освіти. Перелік лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я затверджено наказом МОЗ від 28.10.2002 р. № 385;
• спеціалісти з неповною вищою медичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної освіти. Номенклатура спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою наведена у додатку 1 до пункту 1.6 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом МОЗ від 23.11.2007 р. № 742;
• особи з повною та неповною вищою (немедичною) освітою, які допущені до медичної діяльності на посадах лікарів та середнього медперсоналу згідно з Переліком вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю, затвердженим наказом МОЗ від 25.12.1992 р. № 195..

Отже, лікар є медичним працівником. При цьому відповідно до Випуску № 78 молодша медична сестра належить до робітників. Інакше кажучи, працівниця, яка обіймає таку посаду, не є медичним працівником.

Зважаючи на зазначене вище, у випадку, що розглядається, період самоізоляції для лікаря та молодшої медичної сестри оплачується по-різному. Так, період тимчасової непрацездатності у зв’язку із самоізоляцією від COVID оплачується незалежно від загального страхового стажу:

• лікарю у розмірі 100 % середньої зарплати (як медичному працівнику);
• молодшій медичній сестрі — 50 % середньої зарплати (як працівнику, що не є медичним працівником).

Якщо медпрацівник захворів коронавірусною хворобою, при цьому таке захворювання не визнано професійним (у листку непрацездатності зазначено «1» — загальне захворювання), то період оплачується у загальному порядку як страховий випадок, названий у п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону про соцстрахування:

• y перші п’ять днів хвороби оплачує роботодавець відповідно до Порядку № 440 (затвердженого постаново. КМУ від 26 червня 2015 р. № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця»);
• y з 6-го дня хвороби виплачується допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів ФСС.

При цьому розмір і оплати перших 5 днів хвороби, і допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається у відсотках, встановлених до середньої зарплати залежно від страхового стажу.

Відсоток середньої заробітної плати для оплати листка непрацездатності відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про соцстрахування становить:

• 50 %, якщо страховий стаж до 3 років;
• 60 %, якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
• 70 %, якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
• 100 %, якщо страховий стаж більше 8 років або працівник належить до пільгових категорій, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону про соцстрахування (за наявності підтвердних документів).

Таким чином, якщо після самоізоляції (або у період самоізоляції) медпрацівник (зокрема, лікар) захворів на коронавірус (що не є профзахворюванням), то при оплаті його лікарняного обов’язково враховуйте його загальний страховий стаж. Для того, щоб визначитися з обмеженнями, визначайте страховий стаж працівника за 6 місяців протягом останніх 12 місяців, що передують страховому випадку.

Зауважимо, що у разі, коли на коронавірусну хворобу захворів працівник, що не є медичним (зокрема, молодша медична сестра), оплата періоду непрацездатності здійснюється у зазначеному вище порядку залежно від страхового стажу.

 До відома - постановою КМУ від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» затверджено новий Порядок здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією.

Зокрема, обов’язковій самоізоляції підлягають:

• особи, які мали контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування;
• особи з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 в легкій формі за умови, що особа не потребує госпіталізації;
• особи, які дали згоду на самоізоляцію з використанням електронного сервісу “Дій вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг до перетину державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них;
• особи, які досягли 60-річного віку, крім державних службовців і працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України та депутатів місцевих рад, суддів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які:
• провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, оборонній промисловості;
• надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
• є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
• включені до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
• є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.

Щодо сервісу “Дій вдома”. Згідно Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затв. Постановою КМУ від 20.05.2020р. № 392, з метою протидії поширенню COVID-19 використовується електронний сервіс “Дій вдома” Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, до якої вноситься інформація про осіб, які потребують самоізоляції:

• лікуючим лікарем - стосовно осіб, щодо яких є підозра на інфікування, або осіб, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації;
• працівниками закладів системи екстреної медичної допомоги -
  щодо передачі інформації про звернення осіб з підозрою на інфікування COVID-19;
• працівниками державних установ МОЗ епідеміологічного профілю — стосовно осіб, які мали контакт з пацієнтом із підтвердженим випадком COVID-19 та несуть ризик поширення хвороби.

За погодженням з лікуючим лікарем або працівниками державних установ МОЗ епідеміологічного профілю особа, яка потребує самоізоляції, вносить відповідну інформацію самостійно за допомогою мобільного додатка системи.

Згідно пункту 5 вказаного Порядку лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.

Строк самоізоляції становить 14 днів для осіб, які:

• мали контакт із хворим на COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували засоби індивідуального захисту відповідно до рекомендацій щодо їх застосування, з моменту контакту із хворим;
• здійснили перетин державного кордону або перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї та дали згоду на самоізоляцію з використанням системи через мобільний додаток, з моменту перетину державного кордону або перетину контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Таким чином, законодавство розрізняє випадки та категорії осіб (крім хворих осіб), які потребують самоізоляції і яким може бути виданий лікарняний листок:

• особи, які були в контакті з хворими на COVID-19, що має підтверджуватися на підставі результатів досліджень лабораторних центрів МОЗ України (у зв’язку із відстороненням від роботи);
• особи, щодо яких є підозра на інфікування.

 

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ.

Актуально станом на 21.09.2020року

• .

Додаток 1

 

Кроки для встановлення можливого зв’язку захворювання на COVID-19 з умовами праці.

 

Крок	Дії Роботодавця (керівника)
1	Протягом 2 год з моменту отримання повідомлення від медзакладу, що встановив діагноз, повідомити: Територіальне управління Держпраці Фонд соціального страхування
2	Не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення про COVID-19 утворює комісію з розслідування
3	Комісія з розслідування випадку COVID-19 протягом 5 робочих днів з дня утворення проводить розслідування. (15 робочих днів — у разі спеціального розслідування спеціальною комісією, якщо така буде створена за рішенням Держпраці)
4	Комісія (або спеціальна комісія) приймає рішення чи пов’язаний випадок з виробництвом
5	Комісія складає акт за формою Н-1, який роботодавець надсилає потерпілому за результатами розслідування
6	Працівник, який отримав акт за формою Н-1, має право: на оплату витрат на медичну допомогу медичну, профілактичну та соціальну реабілітацію страхові виплати

Додаток 2

 

Додаток 3

Перелік основних нормативно-правових актів:

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 394 «Про внесення зміни до переліку професійних захворювань» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2020-п#Text

Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1662-2000-п#n9

Постанова Фонду Соціального Страхування від 19.07.2018 року № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011890-18#Text

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-п#n12

Проект Закону про внесення змін до статті 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68757

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text

Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань» від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстровано в Міністерстві юстиції Україн24 січня 2001 р. за N 68/5259 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0068-01#Text

Список джерел :

Матеріали Інформаційно-правової та комунікаційної платформа LIGA:ZAKON

Матеріали Експертно-правових систем Expertus:кадри та Expertus:бухгалтер

Матеріали сервісу iFactor https://i.factor.ua/

Публікація С.Соловей, Г.Даниленко (газета "Медична бухгалтерія" № 13/2020)

 Тематична рубрика «КАРАНТИН COVID-19» на сайті Львівського юридичного медичного клубу http://pravomedprof.blogspot.com .

Матеріали інтернет-сайтів:

Профспілки працівників охорони здоров’я України http://medprof.org.ua

Хмельницької обласної організації ППОЗУ https://medprof.km.ua/

Кабінету Міністрів України https://covid19.gov.ua

Державної служби України з питань праці https://dsp.gov.ua/

Державного експертного центру МОЗ України http://covid19.dec.gov.ua

Центру громадського здоров’я МОЗ України https://covid19.phc.org.ua/

Національної служби здоров’я України https://nszu.gov.ua/

Спілки спеціалістів з охорони праці ЄСОП https://esosh.net/protydiya-covid-19/

---

[1] Постанова КМУ «Про реалізацію статті 40 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 11.07.2001 № 791.

[2] Перелік посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року, затверджений наказом МОЗ від 02.04.2020 № 768.

[3] Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 р. № 533-IX.

[4] Єдина тарифна сітка визначає оплату працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та затверджена постановою КМУ від 20.08.1992 № 1298.

[5] Роз’яснення на сайті Держпраці від 22.06.2020 https://tinyurl.com/y3v8nppl