Військовий облік на підприємствах, установах та організаціях та мобілізація (питання-відповіді)

Хто відповідає на підприємстві та в держорганах за військовий облік ? Яким кваліфікаційним вимогам має відповідати особа, щоб вести військовий облік ?

Відповідь: для визначення питань щодо ведення військового обліку потрібно спиратися на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Так, і в державних органах, і в органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах (в установах та організаціях) обов’язки вести військовий облік покладають на працівників служби персоналу (управління персоналом).

Якщо таких немає за штатом, цю справу можна доручити особі, яка веде облік працівників. Особа, яка веде військовий облік, має відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку (згідно з національним класифікатором ДК 003:2010 «Класифікатор професій»)

Чи можна прийняти на роботу, якщо у працівника нема військового квитка ?

Відповідь: у ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 визначено, що при укладенні трудового договору (усного або письмового) громадянин зобов'язаний подати відповідний військово-обліковий документ.

При цьому у п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 визначено, що військово-обліковими документами є: для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного; для резервістів – військовий квиток.

Отже, як акцентує Держпраці, під час прийняття на роботу роботодавець зобов’язаний перевіряти в громадян України, чи є в них військово-обліковий документ, тобто посвідчення про приписку до призовної дільниці, або військовий квиток, або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. Прийняття на роботу працівника без військово-облікових документів вважається порушенням.

Нагадаю, що ведення військового обліку із порушеннями загрожує посадовій особі підприємства адміністративним штрафом. При цьому розмір штрафу визначає ТЦК.

Чи можна бронювати працівників-сумісників ?

Відповідь: з 31 січня 2023 року застосовується постанова КМУ від 27.01.2023 № 76, якою запроваджено нові умови для бронювання працівників. При цьому у самій постанові не згадується про працівників-сумісників.

З цього приводу Мінекономіки одразу у двох листах (від 13.02.2023 р. № 2704-12/5941-09 і від 20.03.2023 р. № 2704-22/11985-07) зазначає: «Постанова не містить норм стосовно обмежень, щодо бронювання працівників, які працюють за сумісництвом». Отже, на думку Мінекономіки, підприємство може розраховувати на бронювання працівників-сумісників.

Як правильно обліковувати працівника, якщо він прийнятий на роботу давно і відповідно до військового квитка належить до призовників, але на сьогодні йому більш ніж 30 років? У квитку військово-облікова спеціальність не зазначена.

Відповідь: від працівника необхідно витребувати відповідний військово-обліковий документ: військовий квиток або тимчасове посвідчення. Якщо працівник звернеться до ТЦК та СП, то отримає направлення на проходження військово-лікарської комісії.

З ТЦК та СП на підприємство надійшов лист з вимогою надати списки військовозобов’язаних. Однак на листі немає печатки, а підпис схожий на факсимільний. Якими мають бути дії підприємства? Надавати списки? У Порядку № 1487 немає вимог до такого запиту, як у Податковому кодексі України до запитів податківців.

Відповідь: обов’язок підприємства надавати до відповідних ТЦК та СП на їх вимогу відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть, закріплено у п. 34 Порядку № 1487.

Проте, оскільки спеціальним законодавством не встановлено вимог до запитів ТЦК та СП, відповідь на це питання слід шукати в Законі України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI (далі — Закон № 2939). Так, ст. 19 цього Закону визначено, що запит на інформацію має містити:

ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Таким чином, якщо печатка на запиті не є обов’язковою, підпис має бути оригінальним (використання аналога власноручного підпису допускається виключно за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, окрім випадків, прямо встановлених законодавством).

Згідно зі ст. 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої ст. 6 цього Закону;
особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою ст. 19 цього Закону.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
дату відмови;
мотивовану підставу відмови;
порядок оскарження відмови;
підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Отже, у разі отримання від ТЦК та СП запиту, який не відповідає вимогам до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою ст. 19 Закону № 2939, підприємство має право відмовити в задоволенні такого запиту у письмовому вигляді.

Як діяти підприємству, якщо працівники відмовляються надавати свої військові квитки для формування списків для військового обліку? А якщо відмовляються повідомляти про місце проживання?

Відповідь: статтею 25 КЗпП встановлена заборона вимагати під час укладення трудового договору деякі відомості та документи, а саме під час укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Отже, підприємство не має права вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, надання відомостей про реєстрацію їх місця проживання чи перебування.

При цьому п. 34 Порядку № 1487 на роботодавця, зокрема, покладено здійснення заходів щодо внесення у п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів (або відображення в електронній формі інформації, що міститься у таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного застосунку порталу «Дія») змін до списків персонального військового обліку щодо прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреси місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади та надсилання щомісяця до 5 числа до відповідних ТЦК та СП повідомлень про зміну таких облікових даних.

З цього випливає, що роботодавець повідомляє про зміни, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади військовозобов’язаних та призовників, лише в разі подання йому відповідних документів.

Однак під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи (ст. 24 КЗпП).

Особа, яка відмовляється надавати передбачені ст. 24 КЗпП документи, у т. ч. військовий квиток, не може бути прийнята на роботу.

Особа, яка відмовляється надавати передбачені ст. 24 КЗпП документи, у т. ч. військовий квиток, не може бути прийнята на роботу. А якщо працюючі тривалий час відмовляються ?

Відповідь: відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» передбачає синхронізацію Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з іншими державними реєстрами. Для актуалізації даних кожен роботодавець повинен вести та регулярно оновлювати різноманітні облікові документи.

Військово-облікові документи роботодавець, відповідно до частини другої статті 24 КЗпП, має вимагати з 23 квітня 2021 року, згідно з Законом України від 30 березня 2021 року № 1357-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку».

Які саме документи повинні надати громадяни роботодавцеві з метою організації та ведення військового обліку:

- призовники повинні надати приписне посвідчення;

- військовозобов’язані — військовий квиток чи тимчасове посвідчення;

- резервісти — військовий квиток.

Роботодавець зобов’язаний взяти кожного нового працівника на військовий облік у ТЦК та СП та довести до його відома під особистий підпис Правила військового обліку. Про звільнення з роботи кожного працівника роботодавець також повинен повідомляти відповідні ТЦК та СП.

Щодо працівника, який працює тривалий час і не надавав відповідні військово-облікові документи, то у разі ненадання таких документів звільнити за цією підставою працівника з роботи не можна. Але можна повідомити ТЦК - що відмовляється, тому можливий штраф 5100-8500 на працівника.

Однак, на роботодавця покладений обов’язок вести Списки персонального військового обліку на підприємствах, а тому може перевіряти в громадян наявність військового квитка у паперовій формі або в електронній (з використанням мобільного застосунку «Дія») як під час оформлення на роботу, так і в уже прийнятих на роботу.

Департамент правового захисту апарату ФПУ

Чи вносити зміни до ПВТР у зв’язку зі змінами через воєнний стан ?

Відповідь: експерти дають пораду актуалізувати правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР). З огляду на те, що воєнний стан триває вже понад рік і його поки що не планують припиняти, актуалізуйте ПВТР з урахуванням вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2036-ІХ. Якщо роботодавець актуалізує ПВТР, кадровику й бухгалтеру щоразу не доведеться пояснювати працівнику, наприклад, чому до тривалості щорічної відпустки чи додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, включили святкові та неробочі дні, чому під час воєнного стану немає святкових і неробочих днів, та чому не скорочують на годину тривалість роботи напередодні свят.

Працівник отримав повістку від ТЦК та СП: як увільнити від роботи ?

Відповідь: увільнення від роботи (посади) – це тимчасове припинення виконання працівником трудових обов’язків зі збереженням місця роботи і посади. Однією із підстав для увільнення є повістка, видана військовозобов’язаному.

Повістка – це розпорядження територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) конкретній особі, яка зобов’язує її прибути у визначений термін.

У разі отримання роботодавцем повістки, незалежно від її мети (для уточнення облікових записів, проходження медичного огляду, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки), рекомендуємо за місцем роботи видати наказ про увільнення працівника від роботи. В наказі про увільнення працівника від роботи слід зазначати такі відомості, як: прізвище, ім’я та по батькові працівника; посада, дата та підстава увільнення працівника (із доданням відповідного документа).

У табелі обліку використання робочого часу дні, протягом яких працівник увільнений від роботи, необхідно відображати за допомогою буквеного коду «ІН» або цифровим кодом 22 (інший невідпрацьований час, що передбачає законодавство, – виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори тощо).

Водночас отримання повістки не означає автоматичне зарахування працівника до лав Збройних сил України. Документальним підтвердженням фактичного початку проходження військової служби є мобілізаційне розпорядження, контракт, витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини тощо.

Якщо для підтвердження факту мобілізації працівник не може особисто надати документ, він може зробити це, надіславши роботодавцю фото документа через месенджер чи електронну пошту. Тобто починаючи з 19.07.2022 р. за увільненими працівниками (призваними для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період) зберігається місце роботи та посада, яку вони раніше обіймали.

Джерело: Південне міжрегіональне управління Держпраці

Під час війни працівника викликали у військкомат: які дії роботодавця ?

Відповідь: а підставі повістки, виданої військовозобов’язаному, незалежно від її мети (для уточнення облікових записів, проходження медичного огляду, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки), рекомендують за місцем роботи видати наказ про увільнення працівника від роботи.

У наказі про увільнення працівника від роботи слід зазначати: прізвище, ім’я та по-батькові працівника; посада, дата та підстава увільнення працівника (із доданням відповідного документа).

У табелі обліку використання робочого часу дні, протягом яких працівник увільнений від роботи, необхідно відображати за допомогою буквеного коду «ІН» або цифровим кодом 22 (інший невідпрацьований час, що передбачає законодавство, – виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори тощо).

Починаючи з 19.07.2022, за увільненими працівниками (призваними на проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період) зберігається місце роботи та посада, яку вони раніше обіймали.

Чи можна відмовитись від залучення до суспільно корисних робіт ?

Відповідь: за офіційною інформацією Державної служби зайнятості, нині на одну вакансію претендує до 8 осіб. Тому Уряд запропонував механізм залучення всіх, хто тимчасово втратив роботу, до «Армії відновлення» країни через виконання ними суспільно корисних робіт, які будуть оплачені щонайменше на рівні мінімальної заробітної плати.

Щодо особи, зареєстрованої як безробітна у центрі зайнятості, нагадуємо, що відповідно до статті 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

У той же час, згідно з Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, відмова від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану є підставою для припинення центром зайнятості реєстрації безробітного та відповідно скасування права отримання виплат за цим видом страхування.

Виплата допомоги по безробіттю призупиняється на період участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану у суспільно корисних роботах, і поновлюється після припинення участі безробітного у таких роботах.

Чи можна звільнити мобілізованого «за угодою сторін»?

Відповідь: звільнення за угодою сторін – це окрема підстава припинення відносин між співробітником і роботодавцем.

Процедура припинення трудового договору за згодою сторін відрізняється від звільнення за власним бажанням, а саме:

ініціатива припинити трудові відносини може надходити від будь-якої зі сторін;
звільнення може відбутись у будь-який момент, про який погодились роботодавець та працівник, навіть в той же день, коли було повідомлено про намір однієї зі сторін;
заяву про звільнення можна подати в будь-який момент, у тому числі й у день звільнення;
ні роботодавець, ні працівник не зобов’язані попереджати про свої наміри за два тижні;
звільнення може відбутися без відпрацювання, в термін менший, чим два тижні, і для цього працівнику не обов’язково мати поважну причину.

Отже, до такої підстави вдаються, коли трудові відносини слід розірвати швидко, без відпрацювання і без конфліктів. Тому, якщо мобілізований з якихось причин хоче звільнитися, краще це зробити саме «за угодою сторін». Тоді його можна буде звільнити навіть у день подання заяви. Однак Держпраці наголошує, що в цьому випадку ініціатива має виходити від мобілізованого працівника.

Які перевірки проводить Держпраці під час воєнного стану ?

Відповідь: після початку повномасштабного вторгнення в Україну уряд ухвалив рішення про припинення на період воєнного стану перевірок бізнесу, зокрема, з питань дотримання законодавства про працю та про охорону праці. (Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»).

Але відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. № 303 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2022-%D0%BF#Text) на сьогодні частково відновлене право проводити перевірки, але виключно на підставі:

звернення працівників про порушення їх трудових прав;
доручення Прем’єр-міністра України, зокрема, щодо дотримання строків виплати заробітної плати;
в разі настання нещасного випадку на виробництві.

У період війни інспектуванню підлягають лише:

оформлення трудових відносин;
законність припинення трудових договорів;
дотримання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Під час воєнного стану в разі усунення роботодавцем виявлених порушень штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються. Тобто, виявивши порушення, інспектор праці вручить роботодавцеві припис про їх усунення і встановить для цього строк. Якщо ж роботодавець проігнорує законні вимоги про усунення порушень, інспектор буде змушений вжити заходів щодо притягнення такого роботодавця до відповідальності за відмову від виконання вимог законодавства.

Працівнику, який перебував удома, вручили повістку про виклик у ТЦК. Він зателефонував і попередив, що на роботу не прийде. Якими мають бути дії роботодавця? І чи повинен працівник написати заяву про увільнення від роботи, якщо його викликають у ТЦК ?

Відповідь: Варіант перший. Якщо працівник у порядку дистанційного обміну кадровими документами, розробленому підприємством на час воєнного стану, надішле роботодавцю копію повістки електронними засобами, то можна видати наказ про увільнення його від роботи за ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII. Потім, коли працівник прийде на роботу і принесе оригінал повістки з відміткою про час перебування, слід видати наказ про збереження середнього заробітку.

Такий варіант з двома наказами (про увільнення і про збереження середнього заробітку) стане у пригоді, зокрема, у випадку, якщо працівник повістку загубить. Підставу для увільнення бачили, а для оплати підтвердження — немає. Все по-чесному.

Варіант другий. Працівник не надає повістки, а лише повідомляє, що його викликають у ТЦК та СП. У такому разі в табелі ставимо позначку «НЗ» (як і в ситуації, коли роботодавець не вірить, що працівник хворіє, доки не бачить листка непрацездатності). Потім, коли працівник прийде на роботу і принесе оригінал повістки з відміткою про час перебування, слід видати один наказ про увільнення від роботи та збереження середнього заробітку.

Чи повинен працівник писати заяву про увільнення від роботи, якщо його викликають у ТЦК та СП? Вважають, що так. Але це — внутрішнє питання, яке роботодавець вирішує на рівні локальної інструкції з діловодства.

Дмитро КУЧЕРАК, головний редактор журналу «Заробітна плата

Чи можна звільнити працівника, який не надав військово-облікового документа ?

Відповідь: працівника, який працює тривалий час і не надавав відповідні військово-облікові документи, звільнити за цією підставою з роботи не можна.

Однак на роботодавця покладений обов'язок вести списки персонального військового обліку на підприємствах. Тому можна перевіряти в громадян наявність військового квитка у паперовій або електронній формі (з використанням мобільного застосунку "Дія") як під час оформлення на роботу, так і в осіб, уже прийнятих на роботу.

Джерело: Федерація професійних спілок України

Чи можна прийняти на роботу військовозобов’язаного, у військовому квитку якого відмітка про взяття на облік понад 5 років тому ?

Відповідь: можна, якщо з моменту взяття на облік військовозобов’язаний не змінив задеклароване (зареєстроване) місце проживання.

Роботодавець при прийнятті на роботу зобов’язаний перевірити наявність:

військово-облікового документа;
відмітки у військово-обліковому документі про взяття на військовий облік.

Підстава — абзац другий пункту 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів..

Якщо кандидат на працевлаштування не змінював задеклароване (зареєстроване) місце проживання з дати, коли його взяли на військовий облік:

прийміть його на роботу;
повідомте ТЦК про прийняття на роботу військовозобов’язаного. Підстава — пункт 34 Порядку.

ТЦК на підставі інформації, отриманої від роботодавця, за необхідності викличе працівника.

Якщо кандидат на посаду змінював задеклароване (зареєстроване) місце проживання, щоб не наразитися на штраф (ст. 210-1 КпАП), порадьте йому до прийняття на роботу привести військово-облікові документи у належний стан.

Повідомте кандидату на працевлаштування, що відповідно до Правил військовозобов’язаний має:

перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання;
прибувати особисто до ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для зняття з військового обліку, якщо він вибув в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк понад три місяці, якщо змінив місце проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району.

Недотримання цих вимог загрожує військовозобов’язаному штрафом (ст. 210 КпАП).

На підприємство надійшла повістка: як вручити її працівнику, який працює дистанційно? Якщо роботодавець отримав виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо певного працівників, він має оповістити про це працівника і вручити йому повістку. Як це зробити, якщо працівник працює дистанційно?

Відповідь: у п. 47 Порядку №1487 зазначається, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13 щодо оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов’язані:

1) видати наказ (розпорядження) про оповіщення та довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного ТЦК у визначені ним строки;

2) надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного ТЦК;

3) вручити призовникам, військовозобов’язаним та резервістам повістки про явку за викликом до ТЦК;

4) письмово повідомити з наданням витягів із наказів (розпоряджень) відповідним ТЦК про осіб із числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

5) забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов’язаних та резервістів ТЦК.

Вищезазначені норми обов’язкові до виконання!

Якщо працівник працює дистанційно, слід звернути увагу на тимчасову норму законодавства: у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (ст. 7 Закону №2136).

Також із працівником, який працює дистанційно, потрібно було укласти трудовий договір про роботу дистанційно. У типовій формі трудового договору про дистанційну роботу, затвердженій наказом Мінекономіки від 05.05.2021 №913-21, в розділі VІІ «Комунікація між Сторонами» зазначають способи комунікації та взаємодії між Сторонами, визначають засоби електронного зв’язку, наприклад електронна пошта, номер телефону, мобільний застосунок тощо.

Отже, сповістити працівника кадровик має в той спосіб, який зазначено в трудовому договорі або через який домовлено вести комунікацію з працівником під час його роботи дистанційно.

Під час оформлення на роботу жінка надала копію посвідчення УБД. Чи має вона додатково надати копію військового квитка ?

Відповідь: статус учасника бойових дій (УБД) можуть мати військовослужбовці ЗСУ, СБУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Служби зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужби та військової прокуратури України. Цей статус також можуть мати особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції, Міністерства внутрішніх справ, Держспецзв’язку, Державної фіскальної служби, Управління державної охорони, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, які перебували у складі добровольчих формувань. Окрім військових, статус УБД можуть отримати волонтери.

Для отримання статусу УБД необхідно бути залученим до воєнних дій щонайменше на 30 днів. Посвідчення УБД надається військовослужбовцям, які особисто або у складі військової частини виконували бойові завдання, проводили розвідувальні заходи або отримали поранення, каліцтво під час воєнного стану.

Тож жінка, яка під час працевлаштування надає копію посвідчення УБД, є військовозобов’язаною, тобто під час прийняття на роботу вона зобов’язана надати військово-обліковий документ.

Після надання, у тому числі, військово-облікового документа роботодавець видає наказ про прийняття жінки на роботу, вносить її до списків персонального військового обліку та подає інформацію до ТЦК та СП у вигляді повідомлення про зміну облікових даних згідно з додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487.

Людмила ПОЛІЩУК, головна редакторка журналу «Кадровик України»

Чи повинен роботодавець зберігати за працівником середній заробіток на період мобілізації ?

Відповідь: ПФУ у своєму листі від 15.01.2024 р. N 1544-1895/К-03/8-2800/24 надав роз'яснення щодо обчислення середньої зарплати демобілізованому працівнику.

З 07.06.2023 р діють зміни до Порядку обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. N 1266. Ці зміни внесені постановою КМУ «Про внесення зміни до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» від 02.06.2023 р. N 561. Законотворці доповнили перелік поважних причин, з яких не відпрацьовані календарні дні у розрахунковому періоді, періодом, протягом якого працівник проходив:

строкову військову службу,
військову службу за призовом осіб офіцерського складу,
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період,
військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
військову службу за контрактом, шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.

Відповідно до норм ст. 119 Кодексу законів про працю починаючи з 19.07.2022 р. роботодавець не зберігає середній заробіток за період військової служби за призовом під час мобілізації.

Посадовці ПФУ нагадали, що за страховими випадками, які настали з 07.06.2023 р, період військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період без збереження роботодавцем середньої зарплати вважають поважною причиною. Тому його виключають із розрахунку середньої зарплати навіть у випадку, якщо за цей час роботодавець виплачував мобілізованому інші виплати, в тому числі, матеріальну допомогу. Бо чинним законодавством не передбачено збереження роботодавцем середньої зарплати на період мобілізації.

Право на відстрочку: чи потрібно підтверджувати в ТЦК ?

Відповідь: Правила військового обліку, затверджені Порядком № 1487, змушують військовозобов’язаних надавати до ТЦК документи, які підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Тобто, за наявності права на відстрочку, необхідно подати до ТЦК документи, що підтверджують таке право.

Відстрочку від призову дає не ТЦК, а закон. Якщо відповідно до ст. 23 Закону про мобілізацію є підстави для відстрочки, то відсутність звернення до ТЦК не позбавляє права на таку відстрочку.

Неповідомлення ТЦК про таке право загрожує щонайбільше адміністративним штрафом, але:

право на відстрочку зберігається;
ніхто не має права обмежити особу у цьому праві;
особу не можуть мобілізувати, навіть якщо вона офіційно повідомить про своє право вже після вручення повістки.

Наприклад, батько трьох неповнолітніх дітей має військовий квиток, перебуває на військовому обліку, але до ТЦК після початку війни не звертався, жодних документів про те, що він має право на відстрочку, не подавав. У такому випадку:

можуть вручити повістку;
можуть направити на ВЛК;
можуть мобілізувати у випадку, якщо не буде заявлено про своє право на відстрочку.

Тож перед тим, як йти до ТЦК, краще написати заяву, додати копії свідоцтв про народження дітей, засвідчених власним підписом із проставленням дати, та надіслати всі ці документи поштою з описом вкладення на адресу ТЦК за місцем постановки на облік. Відвідуючи ТЦК, необхідно взяти ще один пакет документів, поштові квитанції та описи вкладення, щоб підтвердити направлення відповідної заяви.

За наявності права на відстрочку ТЦК не може погодитись або не погодитися з цим правом. ТЦК лише фіксує той факт, що військовозобов’язаний надав документи. ТЦК може видати довідку або надати відповідь на заяву особи, в якій підтвердить її право на відстрочку.

Але вирішувати, чи є право на відстрочку, ТЦК не уповноважений, адже це право передбачено законом.

Якщо ТЦК не викликає, а особа вирішила не проявляти ініціативу, обов’язково слід зібрати документи, які підтвердять право на відстрочку. А якщо є намір виїхати за межі України, то краще все ж таки проявити ініціативу, звернутися до ТЦК, отримати документ, що підтвердить право на відстрочку.

Чи можна звільнити військовослужбовця в разі змін в організації виробництва

Відповідь: у разі проведення на підприємстві, в установі, організації змін в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган повинен не пізніше ніж за 2 місяці повідомити кожного працівника про наступне вивільнення згідно з вимогами ст. 49-2 Кодексу України про працю (далі – КЗпП). Одночасно з попередженням про звільнення власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Частиною 3 ст. 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Статтею 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Отже, не допускається звільнення військовослужбовця за ініціативою роботодавця за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці

Як оформити увільнення мобілізованого працівника ?

Відповідь: на військову службу під час мобілізації призивають ТЦК та СП повісткою. Якщо працівник надає повістку, роботодавець має видати на її підставі наказ про увільнення від роботи на час служби за призовом зі збереженням місця роботи та посади (частина третя ст. 119 КЗпП).

У табелі обліку використання робочого часу ставиться відмітка, яка визначається підприємством. Це може бути позначка «ІН» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних та громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул i т. ін.), «І» (інші причини неявок) або інша додаткова позначка, якою підприємство визначить відсутність працівника у зв’язку з призовом за мобілізацією. Держпраці рекомендує табелювати працівника позначкою «ІН».

Запис про період мобілізації до трудової книжки (за її наявності) не вноситься.

Чи потрібно роздруковувати списки персонального військового обліку, якщо до них слід внести зміни?

Відповідь: роздруковувати повторно списки персонального військового обліку не потрібно.

З 5 січня 2023 р. персональний військовий облік ведуть за списками персонального військового обліку. Їх форма наведена в додатку 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який затверджено постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (далі — Порядок № 1487).

Вести облік можна в електронних та/або паперових формах (п. 39 Порядку № 1487). Щороку до 25 січня (станом на 1 січня) списки персонального військового обліку підписуються керівником підприємства та особою, відповідальною за ведення військового обліку. Для цього їх потрібно роздрукувати, а потім зареєструвати у службі діловодства. Саме для цих дій необхідно роздруковувати списки персонального військового обліку.

Надалі, коли до них вносяться зміни, немає потреби їх підписувати та реєструвати, тож списки можна вести в «робочому» форматі, в електронній формі.

Якщо підприємство вестиме їх за допомогою програми Excel, достатньо створити новий листок з формулюванням, наприклад, «станом на 13.02.2024 р.», і надалі вносити зміни до цього файлу.

Не забувайте, що в разі зміни посади особа, яка відповідає за ведення військового обліку, має внести ці зміни до списку персонального військового обліку (а саме до графи 7) у п’ятиденний строк з дня видання наказу про переведення на іншу посаду.

Важливо, що в разі згаданих вище змін особа, відповідальна за ведення військового обліку, повинна надіслати до 5 числа наступного місця до ТЦК та СП повідомлення про зміну облікових даних (додаток 4 до Порядку № 1487).

Вікторія ПОЛІЩУК, адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ.

Яким чином має бути повідомлено відповідальну особу за ведення військового обліку про притягнення до адміністративної відповідальності ?

Відповідь: справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов’язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з питань трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ .

Чи може ТЦК та СП вилучити автомобіль підприємства ?

Відповідь: так, дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки правомірні.

Їх законність підтверджується ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII. Нею передбачено, що військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян — власників транспортних засобів. Порядок виконання військово-транспортного обов’язку визначається Положенням про військово-транспортний обов’язок, затвердженим постановою КМУ від 28.12.2000 р. № 1921 (далі — Положення № 1921).

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі. У цьому документі зазначаються відомості про:

- власників;

- технічний стан;

- залишкову (балансову) вартість;

- інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації. Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, також визначається Положенням № 1921.

Таміла РАДЧЕНКО, юрист, експерт з трудового права

Працівник поїхав у службове відрядження і на нього складено постанову щодо виїзду з місця проживання без дозволу ТЦК та СП. Чи відповідають такі дії ТЦК законодавству ?

Відповідь: частина 4 ст. 37 ЗУ «Про військовий обовʼязок і військову службу» встановлює заборону у воєнний час виїзду призовників, військовозобовʼязаних та резервістів без дозволу керівника відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з місця проживання саме в розумінні зміни місця проживання.

Таким чином, законодавством встановлено заборону на зміну місця проживання без дозволу керівника ТЦК та СП, а не заборону на пересування територією України.

Але візьмемо до уваги судову практику. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2024 р. у справі №202/21412/23 (провадження № 2-а/202/34/2024) щодо виїзду з місця проживання у воєнний час без дозволу керівника ТЦК та СП.

У постанові зазначено, що Позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210-1 КУпАП, а саме, будучи зареєстрованим та фактично проживаючим у м.Дніпрі, перебував у місті Чернівці без дозволу керівника ТЦК та СП, в котрому перебуває на військовому обліку, на виїзд з місця проживання у воєнний час.

Але суд сформулював наступне обґрунтування: належних і допустимих доказів того, що позивач, приїхавши до Чернівецької області, змінив своє постійне місце проживання, на що не мав дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідачем до суду першої інстанції не надано. Як встановлено, Позивач перебував у м. Чернівці у робочому відрядженні. Проте відповідач на це питання не звернув уваги.

Вікторія ПОЛІЩУК, адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань трудового права, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Як діяти роботодавцю у разі мобілізації працівника під час відпустки ?

Відповідь: відкликання з відпустки можливе лише у випадках, передбачених ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р № 504 та частиною другою ст. 80 КЗпП. А саме: відкликання зі щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках, передбачених законодавством.

Звертаємо увагу, що випадок із призовом під час мобілізації для відкликання працівника із щорічної відпустки не передбачений законодавством.

Оскільки згідно ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації, зберігається місце роботи та посада, то працівника потрібно увільнити від роботи зі збереженням місця роботи та посади на період мобілізації, з дати мобілізації, яка вказана в повістці, видавши відповідний наказ (розпорядження).

Що стосується перенесення відпустки, то згідно з 2 частини другої ст. 12 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо відповідно до законодавства він підлягає звільненню на цей час від основної роботи. Також у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Тобто в наведеній ситуації невикористана частина відпустки має перенестися за заявою працівника на інший період уже після повернення його на роботу.

Щодо виплачених відпускних, то їх працівник не повинен повертати, адже відпустка перенесеться на інший період, тож відпускні будуть враховані за той час, коли працівнику буде надана невикористана через призов під час мобілізації відпустка.

З чого розпочати ведення військового обліку на підприємстві ?

Відповідь: відповідно до п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487, підприємство в особі керівника здійснює ведення військового обліку працівників, а отже, несе за це відповідальність.

Тому, якщо на підприємстві не ведеться військовий облік, роботодавець зобов’язаний:

призначити особу, відповідальну за ведення персонального військового обліку;
провести аудит особових справ щодо наявності військово-облікових документів у військовозобов’язаних працівників;
у разі відсутності копій таких документів повідомити працівників про необхідність їх надання для належного ведення військового обліку. Повідомлення може бути як усне, так і письмове (складається в довільній формі);
у разі ігнорування працівниками повідомлень з боку особи, відповідальної за ведення військового обліку, підготувати службову записку на ім’я директора підприємства про необхідність повідомлення ТЦК та СП про недотримання працівниками правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
надати до ТЦК та СП інформацію про працівників, які не дотримуються правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів та відмовляються надавати військово-облікові документи.

В разі встановлення факту порушення вимог щодо ведення військового обліку на керівника та на особу, відповідальну за його ведення, накладається адміністративний штраф. Справи про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і, відповідно, справи щодо порушення роботодавцями правил військового обліку як складової такого порушення розглядають ТЦК та СП. Від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК та СП (ст. 235 КУпАП).

Людмила ПОЛІЩУК, головна редакторка журналу «Кадровик України»

Як підготуватись до перевірки ТЦК та СП ?

Відповідь: перевірки підприємств щодо стану організації та ведення військового обліку можуть проводити обласні (а також Київський міський) ТЦК та СП та районні (міські) ТЦК та СП.

Питання перевірки доводяться до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку. За цей час потрібно провести оперативний внутрішній аудит.

Перевіряються, як правило, такі документи:

- положення про підрозділ, функціональні обов’язки (інструкції) посадових осіб об’єкта перевірки, які визначені відповідальними за організацію та ведення військового обліку, а також організацію бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;

- копії наказу про призначення посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку;

- списки персонального військового обліку;

- списки військовозобов’язаних та резервістів, яким видано мобілізаційні розпорядження;

- списки військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;

- відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

- інші документи з питань військового обліку.

За результатом перевірки ТЦК та СП складають акти, які в 20-денний строк з дня закінчення перевірки надсилають до підприємств, а також до районних ТЦК та СП для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством. Про вжиті заходи потрібно інформувати у 30-денний строк з дня отримання результатів перевірки керівника органу, який проводив перевірку.

Чи можна звільнити мобілізованого працівника за власним бажанням?

Відповідь: згідно зі ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними під час мобілізації, на особливий період, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

З одного боку, ця норма не містить застережень, що вона стосується лише звільнення з ініціативи роботодавця. Проте згідно зі ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється. Тож якщо мобілізований працівник висловив бажання щодо звільнення, припинення трудових відносин за його ініціативою (за ст. 38 КЗпП) цілком можливе.

Чи є протиправною відмова ТЦК у наданні відстрочки у зв'язку з тим, що військовозобов’язаний не пройшов ВЛК ?

Відповідь: такі дії ТЦК не ґрунтуються на вимогах законодавства та є протиправною – рішення суду.

Рішення від 15.12.2023 року у справі №280/8404/23 (Суддя: Богатинський Б.В., https://reyestr.court.gov.ua/Review/115716293).

Чи існує альтернативна служба під час мобілізації?

Відповідь: частиною 4 статті 35 Конституції України встановлено: «У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою». Норми Конституції України є нормами прямої дії (ч.3 ст. 8 Конституції України), тому окремого закону для застосування норм Конституції не потрібно.

Але позиція ТЦК - у Законі України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба передбачена лише в мирний час. Тому практично всі заявники отримують відмову від ТЦК

Рішення ж судів можна поділити на дві категорії:

Перша - суди відмовляють у наданні альтернативної служби на підставі відсутності такої норми в профільному Законі України «Про альтернативну (невійськову) службу». Приклад: 54. Надаючи правовий аналіз вказаним нормативним актам вбачається, що надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації віруючим громадянам, які перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних, законом не передбачено; порядок направлення та проходження служби під час мобілізації в умовах воєнного або надзвичайного станів віруючих громадян Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу" не визначено.»

Тобто заміна військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на альтернативну (невійськову) службу - Законом не встановлена.

Друга категорія справ - протилежна позиція: «.. що в період дії воєнного стану не обмежуються конституційні права та свободи людини та громадянина, передбачені ч. 4 ст. 35 Конституції України, згідно якої у разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою. Суд зазначає, що ч. 4 ст. 35 Конституції України не встановлює заміну альтернативної (невійськової) служби лише строковою військовою службою. З системного аналізу цієї норми Конституції України вбачається, що заміна альтернативною (невійськовою) службою здійснюється всіх видів військової служби, у тому числі під час воєнного стану (на особливий період).

«…Також слід зауважити, що у відповідності з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»: «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень». Однак таких обмежень навіть в умовах воєнного стану в нормативно-правових актах України на теперішній час не існує.

Відтак за відсутності законодавчо визначених обмежень, гарантованих ст. 35 Конституції України прав на свободу світогляду і віросповідання, подання ОСОБА_4 заяви про заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою не може розцінюватися, як ухилення від призову під час мобілізації.»

Висновок: Уряд ще не знайшов законодавчого вирішення цього питання і суди розходяться у своїх поглядах на цю проблему.

Які виплати та пільги передбачені членам сім’ї загиблого захисника чи захисниці України ?

Відповідь: члени сімей загиблих військовослужбовців можуть отримати статус члена сім’ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України та передбачені законом права, виплати, пільги.

Грошова допомога призначається та виплачується в разі:

загибелі військовослужбовця Збройних сил України під час дії воєнного стану;
смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в ЗСУ у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Хто може отримати одноразову грошову виплату:

батьки (мама й тато);
дружина/чоловік, які не одружилися вдруге;
діти, які не досягли повноліття;
утриманці загиблого (померлого).

Допомога за загиблого військового розподіляється рівними частинами на всіх отримувачів.

Сума виплати - сім’ям загиблих осіб виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень.

Виплату не можуть отримати громадяни РФ або республіки білорусь та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Члени сім’ї звертаються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця реєстрації.

Перелік необхідних документів:

Заява про виплату одноразової грошової допомоги;
Документ, що посвідчує особу;
Реєстраційний номер облікової картки платника податків;
Свідоцтво про смерть військовослужбовця;
Документ, що підтверджує родинні зв’язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем: а) для дружини/чоловіка – свідоцтва про шлюб; б) для дитини – свідоцтво про народження дитини; в) для батьків – свідоцтво про народження загиблого (померлого); г) для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) – документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця);
Згода на обробку персональних даних;
довідка про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень;
Свідоцтво про зміну імені – у разі зміни прізвища, імені, по батькові (оригінал та завірена копія);
Рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, – для законних представників неповнолітніх дітей загиблого (померлого);
Відмова, заява, інший правочин, завірений відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (за наявності);
Рішення суду, яке набрало законної сили та стосується призначення ОГД (за наявності);
Інші документи щодо призначення та виплати ОГД (за наявності).

Також члени сімей загиблих захисників чи захисниць України мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.

Члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України мають право на всі види правничих послуг:

захист;
здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
складення документів процесуального характеру;

Пільги членам сім’ї загиблого захисника чи захисниці України:

безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання;
50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;
виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
використання чергової щорічної відпустки у зручний час;
одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;
першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів – додаткових робіт);
першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду;
вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.

Повний перелік пільг сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України у ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як припинити трудовий договір з працівником, звільненим з військової служби ?

Відповідь: закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Підтверджує цей факт відповідна позначка у військово-обліковому документі.

До моменту надання працівником підтвердних документів про закінчення проходження військової служби роботодавець має всі підстави вважати його увільненим від виконання посадових обов’язків на час проходження військової служби відповідно до ст. 119 КЗпП.

Лише після того як працівник повернувся на роботу і надав військово-обліковий документ з відповідною відміткою, видається наказ про те, що працівник приступає до роботи, а в разі його бажання звільнитися — наказ про звільнення.

Проте якщо працівник після звільнення з військової служби невчасно повернувся до роботи, роботодавець зобов’язаний взяти в нього письмове пояснення, що передбачено ст. 149 КЗпП. Процедура взяття письмового пояснення потрібна роботодавцю передусім для аргументованого пояснення відсутності заробітної плати за цей період.

Після повернення на роботу такого працівника рекомендують внести коригувальні зміни в табель обліку використання робочого часу, а саме період між його звільненням з військової служби та поверненням на роботу позначити відміткою або «НЗ», або «П». Позначку «НЗ» (відсутність з нез’ясованих причин) залишаєте, якщо працівник не бажає надати аргументоване письмове пояснення своєї відсутності на роботі, а позначку «П» (прогул) — в разі надання пояснення, з якого випливає, що він не мав законних підстав бути відсутнім на роботі (не надав довідки, немає листка непрацездатності тощо).

Працівник, який бажає звільнитись, як у звичайних випадках, надає заяву про звільнення, в якій зазначає причину звільнення: за власним бажанням, у зв’язку з хворобою, за угодою сторін. Причина звільнення, вказана в розпорядчому документі та внесена до трудової книжки, має бути однаковою.

Людмила ПОЛІЩУК, головна редакторка журналу «Кадровик України»

Чи є відповідальність за роботу підприємства під час повітряної тривоги ?

Відповідь: для забезпечення безпечних умов праці на підприємстві має бути розроблено документ, який може мати назву «Порядок дій працівників у разі отримання сигналу оповіщення «Повітряна тривога».

Згідно зі ст. 153 КЗпП, роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

У Держпраці зазначають, що прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги чинне законодавство України наразі не передбачає

Та керівник суб’єкта господарювання має забезпечувати цивільний захист як своїх працівників, так і клієнтів/відвідувачів, у т. ч. під час оповіщення про повітряну тривогу в населеному пункті, де розташоване підприємство. Для досягнення цієї мети на підприємстві має бути розроблено відповідний документ. Він може мати назву «Порядок дій працівників у разі отримання сигналу оповіщення «Повітряна тривога»». Суть документа – визначення алгоритму дій працівників в разі виникнення небезпеки воєнного часу

Зауважимо, що повітряна тривога у будь-якому разі – це питання охорони праці. І ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків. А за порушення законодавства про охорону праці передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

У працівника з'явилась дитина: як вирішувати питання військового обліку ?

Відповідь: випадки, в яких потрібно повідомити про зміну облікових даних та строки повідомлення, визначає Порядок від 30.12.2022 № 1487.

Повідомлення про зміну сімейного стану надсилають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на обліку в яких перебувають працівники. Строк — щомісяця до 5 числа (абз. 11 п. 34 Порядку).

За загальним правилом, сімейний стан — одружений/неодружений. Проте у графі 16 списків персонального військового обліку (далі — Списки) зазначають також прізвище, власне ім’я й по батькові (за наявності) чоловіка/дружини та дітей, рік їх народження. Тож подавайте Повідомлення у випадку народження дитини за тими самими правилами, що й про сімейний стан — щомісяця до 5 числа.

Через який час демобілізований працівник повинен приступити до роботи ? Скільки часу на відпочинок має працівник після демобілізації, перед тим як повернутися на роботу ? Чи повинен він після взяття на облік у ТЦК та СП відразу приступити до роботи чи має право на відпустку ?

Відповідь: дати початку та закінчення військової служби, зазначені у військовому квитку, визначають період, протягом якого на працівника поширюються гарантії, передбачені ст. 119 КЗпП. Тобто після звільнення з військової служби та повернення на роботу працівник повинен надати роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення. Відповідно до частини 11 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) ТЦК та СП для взяття на військовий облік.

Отже, наступного дня після взяття на облік у ТЦК та СП за територіальною належністю працівник повинен повернутися на роботу для виконання своїх посадових обов’язків. Проте трапляються випадки, коли працівники не відразу приходять на роботу після демобілізації.

Підставою для початку роботи демобілізованого працівника є саме позначка у військово-обліковому документі про виключення зі списків особового складу військової частини та взяття на облік у ТЦК та СП. У працівника, який під час повернення на роботу надав військово-обліковий документ, де вказана дата взяття на облік у ТЦК та СП, і між цією датою і датою повернення на підприємство є певний проміжок часу (наприклад, на облік у ТЦК та СП працівник став 10.02.2024 р., а на роботу повернувся 15.03.2024 р., або на облік у ТЦК та СП він став 19.02.2024 р., а на роботу повернувся 21.02.2024 р.), слід взяти письмове пояснення його відсутності на робочому місці в зазначений період. У табель обліку використання робочого часу потрібно внести корегуючі дані, а саме замість позначки «ІН» у період з 10.02.2024 р. по 15.03.2024 р. проставляється буквенний код «НЗ». Цьому є логічне пояснення: саме на час проходження служби працівника увільняють від виконання посадових обов’язків відповідно до ст. 119 КЗпП і надають гарантії збереження робочого місця та посади. Військовозобов’язаний, якого виключено зі списків особового складу військової частини і взято на облік у ТЦК та СП, вже не є увільненим від виконання посадових обов’язків.

Стосовно надання відпусток демобілізованому працівнику зазначимо, що працівник, який не використав щорічні відпустки за попередні періоди, має право їх використати, якщо роботодавець не заперечуватиме, адже з працівником трудові відносини не переривались, тому чекати шість місяців для надання відпустки не потрібно. Крім того, після демобілізації працівник має право на 60 к. дн. відпустки без збереження заробітної плати, яку роботодавець зобов’язаний надати в разі звернення працівника, що передбачено п. 20 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Людмила ПОЛІЩУК, головна редакторка журналу «Кадровик України»

Чи мають право представники ТЦК вимагати надати графік відпусток в підтвердження того, що на підприємстві не ознайомили працівників з розпорядженням прибути до ТЦК ?

Відповідь: такого права у ТЦК немає.

Представники ТЦК та СП повинні діяти в рамках Положення про ТЦК, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, та в рамках Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Вказані нормативні документи не передбачають права ТЦК на отримання таких документів, як графіку відпусток.

В будь-якому випадку, працівник може взяти відпустку поза графіком або взяти неоплачувану відпустку, якої взагалі немає у графіку.

ТЦК не може впливати на трудові відносини між роботодавцем і працівником щодо відпуст

Чи мають право представники ТЦК залишати повістку про виклик до ТЦК в дверях військовозобов’язаного ?

Відповідь: повістки про виклик співробітники ТЦК зобов'язані вручати людині особисто. Громадянин же має поставити власний підпис, аби засвідчити отримання повістки. Відтак інші способи «вручення» на кшталт залишення у дверях (навіть з фотодоказом) – не мають юридичної сили.

Особа, яку вони викликають до військкомату, може не з’явитися, і ніяких правових наслідків для неї не буде. Представники ТЦК мали дочекатися людину й особисто вручити їй повістку. Прикріплення документа на двері – це відхилення від загальних правил вручення повісток

На підприємстві є працівники-чоловіки віком старші 25 років, але вони ще не отримали військово-обліковий документ. Чи залишати їх в Списках призовників ? Чи перенести у Списки до загальної чисельності військовозобов’язаних ?

Відповідь: для перенесення цих працівників до іншого списку немає інформації для заповнення усіх необхідних граф.

Згідно з Законом України від 30.05.2023 № 3127-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який чинний з 04.04.2024 р., ваші працівники віком від 25 років стають військовозобов’язаними. Тому, відсутні підстави для їх знаходження у списку призовників.

З точки зору Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487), буде порушення і у випадку залишення цих працівників у списках призовників, і у випадку перенесення їх даних до іншого списку, але без заповнення відповідних граф.

Тому слід вчинити так:

1) вручити працівнику під підпис повідомлення про необхідність стати на військовий облік і встановити йому певний строк;

2) в разі відмови працівника від отримання повідомлення – оформити Акт про відмову;

3) в разі невиконання вимоги про постановку на облік до вказаної дати, проінформувати ТЦК про порушення працівником Правил військового обліку.

Відповідно до п. 34 Порядку № 1487 роботодавець зобов’язаний контролювати виконання працівником Правил військового обліку. Тому, вказані дії будуть свідчити про належний контроль і захистять посадових осіб від штрафу за неналежне ведення військового обліку.

З огляду на можливу відповідальність, нема принципової різниці, чи будуть залишатися працівники 25+ років у списку призовників, чи будуть переміщені до списку військовозобов’язаних, але без належного заповнення усіх граф.

Чи зберігається середній заробіток за добровольцем добровільного формування територіальної громади (ДФТГ)?

Відповідь: так, на час виконання обов’язків у ДФТГ у робочий час.

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Отже, у разі виконання добровольцем обов’язків у ДФТГ в робочий час, роботодавець повинен зберігати за ним не тільки місце роботи і посаду, а й середній заробіток.

Чи можна притягнути до дисциплінарної відповідальності військовозобов’язаного працівника за невиконання правил військового обліку ?

Відповідь: порядок накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни регулюється КЗпП. Відповідно до ст. 140 КЗпП трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. Отже, трудова дисципліна — це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу.

Натомість правила військового обліку є складовою мобілізаційної підготовки, порядок проведення якої регулюється Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 і нічого спільного з трудовим процесом не мають.

Згідно з п. 34 Порядку № 1487 роботодавець здійснює лише доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання). Будь-яких інших повноважень, зокрема застосування стягнення за порушення правил військового обліку працівником, на керівника підприємства (установи, закладу) Порядок № 1487 не покладено.

Отже, у разі порушення працівником правил військового обліку керівник повинен:

повідомити (попередити) працівника у письмовій формі під підпис про необхідність приведення військово-облікових документів у відповідність до законодавства;
у разі невиконання працівником рекомендацій керівництва підприємства повідомити ТЦК та СП про відмову привести відповідні документи у відповідність до законодавства, від проходження медкомісії тощо з долученням належним чином завіреної копії повідомлення (попередження).

Тож з урахуванням викладеного зазначимо, що в роботодавця відсутні законні підстави застосовувати дисциплінарне стягнення до працівника, який порушує правила військового обліку.

Людмила ПОЛІЩУК, головна редакторка журналу «Кадровик України»

Працівника мобілізували: як табелювати відсутність ?

Відповідь: якщо мобілізований працівник працював за п’ятиденним робочим тижнем, то кодом «ІН» позначають лише робочі дні. Якщо йдеться про змінний режим роботи, нема необхідності затверджувати для мобілізованого графік змінності, щоб в подальшому позначати кодом «ІН» невідпрацьовані зміни. Тому радять табелювати кодом «ІН» усі календарні дні місяця.

Форму табеля обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) затвердив Держстат наказом від 05.12.2008 № 489. Типова форма № П-5 передбачає три групи кодів (умовних позначень):

години роботи;
неявки у зв’язку з відпустками;
неявки з інших причин.

Кодом «ІН» позначаємо інший невідпрацьований час, що передбачає законодавство:

виконання державних і громадських обов’язків;
допризовна підготовка;
військові збори;
донорські;
відгул тощо.

Пояснення до підстав позначення кодом «ІН» відсутності працівника на роботі не містить умови, що його застосовують, якщо за працівником зберігають середній заробіток

Відсутність на роботі працівника, що проходить військову службу, передбачають норми частини третьої статті 119 КЗпП. Тож таких працівників табелюємо кодом «ІН».

Якщо мобілізований працівник працював за п’ятиденним робочим тижнем, то кодом «ІН» позначайте лише робочі дні. Якщо йдеться про змінний режим роботи, нема необхідності затверджувати для мобілізованого графік змінності, щоб в подальшому позначати кодом «ІН» невідпрацьовані зміни. Тому радять табелювати кодом «ІН» усі календарні дні місяця.

Зовнішніх сумісників вчасно не внесли в Списки військовозобов’язаних та не подавали повідомлення в ТЦК. Яка відповідальність ?

Відповідь: усе залежить від дати прийняття таких працівників. Нормативно-правові акти не містять твердження, що персональний облік ведуть тільки за основним місцем роботи, або що сумісники не підлягають військовому обліку на роботі за сумісництвом. Персональний облік осіб, що працюють за сумісництвом, здійснюється на загальних засадах, визначених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (лист Міноборони від 22.03.2023 № 321/ЗПІ/114).

Тобто, по сумісникам потрібно вести персональний військовий облік.

Відповідальність за неналежне ведення військового обліку встановлена ст. 210-1 КУпАП. Разом з тим, якщо у Вас не було звіряння списків з ТЦК чи перевірки ТЦК, то наразі ТЦК не виявило у Вас порушення. Тому є можливість усе виправити за певних умов.

Відповідно до Порядку № 1487 про прийняття призовників, військовозобов’язаних і резервістів, слід подавати до ТЦК повідомлення за формою № 4 (додаток до Порядку № 1487). Якщо цих працівників-сумісників не приймали після 05.01.2023, то нічого до ТЦК відносно цих працівників не повинні були подавати. За таких умов ви можете зараз внести дані працівників-сумісників до списків персонального військового обліку й далі продовжувати вести ці списки належним чином.

Крім того, потрібно роздрукувати, підписати, зареєструвати та зберігати списки персонального військового обліку станом на 01.01.2024. Внесіть до списку всіх призовників, військовозобов'язаних і резервістів, яких «забули» внести, роздрукуйте, підпишіть, зареєструйте і продовжуйте зберігати правильні списки.

До якої дати діятиме відстрочка від мобілізації працівнику, який здобуває другу освіту ?

Відповідь: Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX виклав у новій редакції статтю 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII. Вона визначає підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Із 18 травня 2024 року норма щодо відстрочки військовозобов’язаним, які здобувають освіту, передбачає, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Чи повинен роботодавець передати на вимогу ТЦК особисті номери телефонів працівників?

Відповідь: роботодавці, серед іншого, подають до відповідних районних/міських територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК), органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їхню вимогу відомості про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть (абз. 6 п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487).

Відомості до ТЦК, які зобов’язаний надати роботодавець, передають із метою ведення персонального військового обліку (абз. 1 п. 34 Порядку). Персональний військовий облік ведуть за списками, форму яких унормовує додаток 5 до Порядку. Форма не містить відомостей про номери телефонів призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Вимога ТЦК та повістка: в чому відмінність за новим законом про мобілізацію ?

Відповідь: новий закон про посилення мобілізації 10449 запроваджує ще один документ, який може отримати громадянин від ТЦК – вимогу. Цей документ не слід плутати із повісткою.

"Вимога" вручається:

— Коли громадянин не з'явився до ТЦК, не пройшов ВЛК або не уточнив свої дані протягом 60 днів;

— ТЦК звертається до поліції з вимогою доставити такого громадянина до ТЦК;

— У разі неможливості доставки, керівник ТЦК протягом 5 днів направляє цьому громадянину в паперовій формі поштою ту саму "вимогу".

Вимога ТЦК передує зверненню ТЦК до суду із позовом стосовно обмеження ухилянта у праві керування авто. Крім того вимога вручається:

Коли громадянин не з'явився до ТЦК, не пройшов ВЛК або не уточнив свої дані протягом 60 днів;
ТЦК звертається до поліції з вимогою доставити такого громадянина до ТЦК;
у разі неможливості доставки, керівник ТЦК протягом 5 днів направляє громадянину в паперовій формі поштою "вимогу".

Чи можуть фото або відео з полону змінити статус зниклого безвісти?

Відповідь: інколи родичі можуть отримувати фото, відео або дзвінок із полону нібито від військовослужбовця, який офіційно вважається зниклим безвісти. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зауважили, що до дзвінків, фото та відео з полону ставляться з обережністю, оскільки вони не завжди можуть бути правдивими.

Тому для офіційної зміни статусу цього може бути не достатньо, але у внутрішніх документах бійця можуть маркувати як такого, що «ймовірно у полоні».

Однак фахівці не можуть робити висновків виключно на основі фото чи відео, адже кожен окремий випадок – унікальний. Люди можуть припускати, що це їхній родич, але не можуть підтвердити на 100%. Те саме стосується і свідчень побратимів.

Виключення – якщо на відео людина називає себе та її особу підтвердить портретна експертиза. Цей «ускладнений» механізм розробили для того, щоб мати докази щодо полонених, оскільки фото, відео, телефонний дзвінок та інші матеріали можна сфальсифікувати.

Загалом докази варто фіксувати та передавати у Нацполіцію, Координаційний штаб, Об’єднаний центр СБУ, МКЧХ в Україні й інші відомства, які опікуються військовополоненими.

Зокрема, можна повідомити Національне інформаційне бюро при Мінреінтеграції:

зателефонувавши на цілодобову гарячу лінію за номером 16-48 (для дзвінків з-за кордону +38 (044) 287-81-65) або через чат-боти у Telegram (https://t.me/nib_uncp_bot) чи Viber (https://chats.viber.com/nib_uncp_bot);
написавши на електронну пошту: info@nib.gov.ua чи у месенджер на Facebook-сторінці (https://m.facebook.com/nib.gov.ua);
заповнивши онлайн-форму на сайті (https://nib.gov.ua/) Бюро.

Чи може ТЦК тимчасово обмежувати права керування транспортним засобом ?

Відповідь: ТЦК не приймає рішення про обмеження права керування авто, це зможе зробити лише суд.

Суд за позовом ТЦК може тимчасово обмежити право керувати автотранспортним засобом, але лише після того, як військовозобов’язаний не виконав вимогу ТЦК.

Підставами для прийняття рішення суду буде:

1) порушення обов’язку щодо мобілізації та вже притягнення до адміністративної відповідальності;

2) вжиті заходи розшуку військовозобов’язаного поліцією не дали результатів;

3) військовозобов’язаний не виконав вимогу ТЦК, надіслану на його поштову адресу.

Застосування заходу впливу відбувається місцевим судом на підставі ст.283-2 КАС України за позовною заявою ТЦК протягом 30 днів з дня виникнення підстав (невиконання вимоги). Військовозобов’язаний має право клопотати про проведення судового засідання, але неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд відмовляє у застосування заходу впливу у разі недоведеності підстав звернення з позовом, а також у разі умов, що перешкоджають цьому:

1) коли обмеження позбавляє основного законного джерела засобів для існування;

2) коли використання транспортного засобу є вимушеним (інвалідність військовозобов’язаного чи особи, яка перебуває на її утриманні).

Судове рішення діятиме до виконання вимоги або її відкликання (закінчення мобілізації), а саме рішення підлягає негайному виконанню та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції.

На підставі судового рішення відкриватиметься виконавче провадження уже в рамках якого застосовуватиметься обмеження у керуванні транспортним засобом (але тут теж є свої моменти

Чи потрібно виключити з посадової інспекції інспектора з кадрів обов’язок з ведення військового обліку після встановленням доплати за ведення такого обліку ?

Відповідь? Ні, не потрібно.

Але логічно — якщо обов’язки зазначені в посадовій інструкції, то доплата не повинна була б здійснюватися. У той же час Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 передбачає наявність доплати.

П.10 визначає: «за наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу, а для державних службовців — у межах економії фонду оплати праці».

Тому ТЦК наполягає і на доплаті, і на тому, щоб були зазначені в посадовій інструкції обов’язки з ведення військового обліку. Радять встановити доплату за ведення військового обліку, хоча б у мінімальному розмірі, оскільки ТЦК під час перевірок може вважати порушенням відсутність доплати за ведення військового обліку.

Як діяти, якщо працівник, якого слід оповістити про його виклик до ТЦК та СП, перебуває на «лікарняному» ?

Відповідь: відповідно до п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (далі — Порядок № 1487), у разі отримання розпоряджень ТЦК та СП щодо оповіщення працівників про їх виклик до ТЦК та СП керівник підприємства зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів і довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного ТЦК та СП. Жодних винятків стосовно неможливості оповіщення працівників норми Порядку № 1487 не містять.

Отже, у ситуації, наведеній у запитанні, з метою дотримання норм законодавства та уникнення непорозумінь з ТЦК та СП потрібно:

Видати розпорядчий документ (наказ, розпорядження) про оповіщення працівника про його виклик до відповідного ТЦК та СП;
У присутності кількох працівників (фахівця кадрової служби, особи, відповідальної за ведення військового обліку, керівника структурного підрозділу, де працює відсутній працівник (бажано, щоб був присутній і представник трудового колективу та керівник підприємства)) зателефонувати до працівника й оповістити його про отримання підприємством розпорядження щодо оповіщення про його виклик до ТЦК та СП та ознайомити з виданим внутнішнім розпорядчим документом (наказом, розпорядженням). Телефонувати необхідно за номером телефону, зазначеним в особовій картці працівника (інформація, внесена до особової картки, є офіційною);
У присутності згаданих вище осіб надіслати на адресу електронної пошти працівника (у разі її наявності) фотокопію (скан-копію) розпорядження ТЦК та СП та внутрішнього розпорядчого документа (наказу, розпорядження);
Скласти акт довільної форми про оповіщення працівника стосовно отримання розпорядження щодо оповіщення про його виклик до ТЦК та СП та ознайомлення з виданим внутнішнім розпорядчим документом.

Звертаємо увагу, що саме керівник підприємства, а не особа, відповідальна за ведення військового обліку, зобов’язаний оповістити призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) ТЦК та СП, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки

Людмила ПОЛІЩУК, головна редакторка журналу «Кадровик України»

Чим унормовано, що знятого з обліку військовозобов’язаного потрібно направити до ТЦК для виключення або поновлення в обліку ?

Відповідь: «Знятий з військового обліку» — це тимчасовий статус, і така особа є військовозобов’язаною. Не слід плутати поняття «знятий з обліку» та «виключений з обліку». Особа, знята з обліку, підлягає взяттю її на військовий облік.

Якщо особу зняли з обліку на підставі наказу Міністерства оборони України від 09.06.2006 № 342, то треба розуміти, що наказ уже втратив чинність, тому відомості у військовому квитку про зняття з обліку вже не актуальні.

Це підтверджує судова практика (рішення Сумського окружного адмінсуду від 04.06.2019 у справі № 480/1467/19).

Тому всіх осіб, знятих з військового обліку, потрібно направити до ТЦК та СП для актуалізації статусу.

Хто звільнений від відвідування ТЦК ?

Відповідь: обов’язок йти до ТЦК для оновлення даних не поширюється на громадян, які виключені з військового обліку, тому їм таке оновлення проводити не потрібно.

Законодавець встановив обов’язок з актуалізації свої даних протягом 60 днів (починаючи з 18 травня) для таких категорій:

призовники – 17-25 років, які мають посвідчення про приписку;
військовозобов’язані – 25-60 років, які мають тимчасове посвідчення або військовий квиток;
жінки медики та фармацевти, які перебувають на військовому обліку.

Отже, незалежно від того, чи ви призовник або військовозобов’язаний, а також чи є у вас підстави для відстрочки, у вас є обов’язок протягом 60 днів оновити дані

Обов’язок йти до ТЦК для оновлення даних не поширюється на громадян, які виключені з військового обліку, тому їм таке оновлення проводити не потрібно. Виключенню з військового обліку у ТЦК підлягають громадяни, які:

припинили громадянство України;
визнані непридатними до військової служби;
досягли граничного віку перебування в запасі (60 років).

Якщо виключили з обліку, військово-обліковий документ не вилучається і в нього вносяться дані про виключення із військового обліку. Якщо оновили дані до 18 травня (до набрання чинності законом), в будь-якому випадку у вас виникає обов’язок оновити їх ще раз, навіть якщо не відбулось жодних змін

Працівник, який перебуває в лавах ЗСУ, просить надати матеріальну допомогу в сумі 15 000,00 грн на придбання військового спорядження. Чи оподатковувати таку матеріальну допомогу та як відобразити її в об’єднаній звітності ?

Відповідь: відповідно до абзацу другого пп. «а» пп. 165.1.54 ПКУ та абзацу першого пп. «а» пп. 170.7.8 ПКУ не підлягає оподаткуванню сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками на користь учасників бойових дій, зокрема військовослужбовців ЗСУ, для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів, технічних засобів спостереження тощо за переліком, визначеним постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 112.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI благодійником виступає дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у т. ч. благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (набувача благодійної допомоги (в т. ч. фізичною особою)).

Таким чином, якщо підприємство надасть мобілізованому працівнику — військовослужбовцю ЗСУ благодійну допомогу за його заявою в сумі 15 000 грн на закупівлю засобів індивідуального захисту, то вказана сума не підлягатиме оподаткуванню.

Благодійна допомога в грошовому (вартісному) еквіваленті, що надаватиметься категоріям осіб, визначеним у пп. 165.1.54 ПКУ, не підлягатиме оподаткуванню до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні.

У додатку Д1 Єдиного звіту виплачена сума коштів не зазначається, оскільки на неї не нараховується ЄСВ, а в додатку 4ДФ нарахована та виплачена благодійна допомога відображатиметься у графах 3а та 3 за ознакою доходу «187».

Світлана ЩЕРБИНА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування

Як почати вести військовий облік ?

Відповідь: можна діяти за наступним алгоритмом.

1.Спочатку призначите особу, відповідальну за ведення військового обліку.

2. Внести посадові обов’язки із ведення військового обліку в посадову інструкцію за основною посадою. 

3. Направити до ТЦК повідомлення за формою № 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487про призначення відповідальної особи.

4. Розмістити на видному місці Правила військового обліку (Додаток 2 до Порядку № 1487).

5. Ознайомити під підпис з Правилами всіх призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які приймалися на роботу після 05.01.2023.

6. Перевірити наявність військово-облікових документів у всіх призовників, військовозобов’язаних і резервістів - якщо немає належних документів – видати повідомлення про необхідність звернутися до ТЦК.

7. Скласти списки персонального військового обліку за Додатком 5 до Порядку № 1487.

8. Скласти відомість оперативного обліку за Додатком 12 до Порядку № 1487.

9. Видати наказ про визначення потреби у підвищенні кваліфікації відповідальної особи.

10. Затвердити графік звіряння.

11. Завести журнал перевірок (Додаток 9 до Порядку № 1487). Туди увійде інформація про перевірки та звіряння списків.

Чи має право ТЦК вимагати вручати працівникам повістки ? Як підтвердити вручення повісток ? Чи вручати повістки працівникам, котрі у відпустці ? Яка відповідальність за невиконання ?

Відповідь: потрібно видати наказ про оповіщення. Наказ і повістку вручають працівнику під особистий підпис працівнику. У триденний строк повідомляють письмово ТЦК про результат оповіщення.

Якщо працівник у відпустці, то документи направляєте працівнику рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення. За невиконання вказаних вимог штраф становить від 34 000 до 59 500 грн.

З 18 травня 2024 року діє постанова КМУ від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі – Постанова № 560).

Відповідно до п. 13 Постанови № 560 керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження про виклик резервістів та військовозобов’язаних до РТЦК видають наказ про проведення оповіщення.

У наказі зазначаються, зокрема, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до ТЦК, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов’язаних. Цей наказ, а також повістку потрібно вручити під особистий підпис працівнику та письмово у триденний строк повідомити ТЦК про результати оповіщення.

Якщо працівники відмовляються отримати повістку або прийняли рішення звільнитися, то слід невідкладно проінформувати ТЦК про таких працівників.

Дії роботодавця при отриманні розпорядження та повістки щодо працівників, які працюють дистанційно чи знаходяться у відпустці/на лікарняному, врегульовані новою редакцією п. 47 Порядку № 1487.

У такому випадку роботодавець зобов’язаний направити наказ про оповіщення працівника рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення. Копію відповідного наказу та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк треба направити до відповідного ТЦК.

У разі невиконання вказаних вимог, на винну особу може бути накладено штраф відповідно до ст. 210-1 КУпАП. Розмір штрафу на сьогодні складає від 34 000 грн до 59 500 грн.

Чи потрібно оновлювати дані в ТЦК та СП та проходити ВЛК особі, яка виключена з військового обліку?

Відповідь: «Виключений з військового обліку» означає, що особа втрачає статус військовозобов’язаного, а тому на неї не поширюються обовʼязки з військового обліку. Така особа не може бути призвана під час мобілізації, після виключення з обліку не зобов’язана проходити ВЛК, оновлювати облікові дані, такій особі не можна вручати повістку. Цей статус є постійним і особа не повинна знову ставати на військовий облік.

Чи можуть мобілізувати особу, яка вже подала до ТЦК та СП заяву та документи про відстрочку?

Відповідь: до ухвалення комісією ТЦК та СП рішення щодо надання відстрочки військовозобов’язана особа НЕ направляється на медичний огляд (ВЛК) та НЕ підлягає призову.

Чоловік знятий з військового обліку, раніше не служив. Чи має він оновлювати дані в ТЦК та проходити ВЛК?

Відповідь: особа «знята з військового обліку» це тимчасовий статус, який не звільняє від обов’язків покладених законом на військовозобов’язаного. Після зняття з військового обліку військовозобов’язаний продовжує виконувати обовʼязки військового обліку: проходження ВЛК, оновлення військово-облікових даних, повідомлення ТЦК про зміну місця свого проживання і т.д.

Хто може затримувати військовозобовʼязаних ?

Відповідь: затримувати військовозобов'язаного може тільки поліцейський.

Постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. № 560 встановлено, що виключно представник Національної поліції має право затримати особу і доставити до ТЦК та СП у разі:

відмови від отримання повістки;
відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Затримання особи може здійснити поліцейський, який входить до складу групи оповіщення.

Адміністративне затримання та доставлення громадянина до ТЦК та СП здійснюється на підставі статей 261 і 262 КУпАП.

Як працівникам отримати у ТЦК відстрочки від призову

Відповідь: КМУ постановою від 16 травня 2024 року № 560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі — Порядок № 560).

Порядок № 560, окрім іншого, визначає:

процедуру надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
форму заяви про надання відстрочки;
перелік документів, які військовозобов’язаний має надати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) для отримання відстрочки

Яким документом визначено процедуру проведення медичного огляду для визначення придатності до служби?

Відповідь: процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями регулює Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text), що затверджене наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року (зі змінами) «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби».

Наявність у дружини, яка має інвалідність ІІ групи повнолітніх дітей, може бути підставою для відмови у наданні відстрочки її чоловікові?

Відповідь: відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Отже, військовозобов’язаний, який перебуває у зареєстрованому шлюбі із жінкою, яка має І чи ІІ групу інвалідності є підставою для надання йому відстрочки, незалежно від того є у такої жінки діти чи ні.

Чи правда, що абсолютно всі чоловіки, які перебувають за кордоном, мають з'явитися до ТЦК до 16.06.2024 року?

Відповідь: Постановою Кабміну від 16 травня 2024 р. № 563 визначено, що:

«Громадяни України, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 563 стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів за їх вибором».

Таким чином, до 16.06.2024 року стати на військовий облік шляхом особистого прибуття до ТЦК та СП мають лише ті чоловіки, які були зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців.

Всі інші чоловіки, які перебувають за кордоном підлягають військовому обліку на тих же засадах, що і чоловіки в Україні. Тобто, мають оновити свої військово-облікові дані до 18.07.2024 року.

Чи обліковуються мобілізовані працівники на підприємстві ?

Відповідь: Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни поділяються на такі категорії:

допризовники — особи, які підлягають взяттю на військовий облік (мають ставати на облік у рік досягнення 17-річчя);
призовники — особи, які взяті на військовий облік (вік призовника — 18–25 років);
військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;
військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідний статус зазначається у військово-обліковому документі.

Згідно з п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487), військовий облік на підприємстві, в установі, організації поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Мобілізовані працівники —це працівники, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та внесені до списків особового складу військової частини, а не списків персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів підприємства. Статус таких працівників — військовослужбовці.

За мобілізованими працівниками зберігається робоче місце, посада, проте їх не вносять до списків персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів і не враховують під час визначення кількості військовозобов’язаних працівників для бронювання.

Людмила ПОЛІЩУК, головна редакторка журналу «Кадровик України

Чи усім військовозобов'язаним треба оновлювати військово-облікові дані з 18 травня? Якщо людина оновлювала свої дані після початку широкомасштабного вторгнення, їй потрібно після набуття чинності закону оновити дані знову?

Відповідь: у Міністерстві оборони наголошують, що з 18 травня усі без виключення військовозобов’язані повинні оновити свої персональні дані.

Що буде з тими, хто протягом 60 днів, відведених на оновлення даних, цього не зробив? Чи загрожує їм кримінальна відповідальність?

Відповідь: якщо громадянин не оновить свої дані до 16 липня цього року, то його можна буде притягнути до адміністративної відповідальності, пояснюють у Міноборони. Йдеться про статті 210 КУпАП (порушення правил військового обліку) та 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Згідно з законом, кожен чоловік від 18 до 60 років має носити при собі військово-обліковий документ. Що це?

Відповідь: військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного; для резервістів - військовий квиток.

Ті, хто буде заброньований, мають проходити ВЛК?

Відповідь: так, якщо вони не проходили медичний огляд протягом п'яти років. Але в будь-якому разі вони можуть пройти його лише після отримання відповідного направлення від ТЦК СП, уточнили в Міноборони.

Що буде з категорією обмежено придатних, яка була передбачена в старому законодавстві, але не передбачена в новому? Їх автоматично переведуть у категорію непридатних або придатних чи їм потрібно буде додатково проходити перевірку, ВЛК?

Відповідь: громадяни, які були раніше визнані обмежено придатними до військової служби, протягом дев’яти місяців (з 04.05.2024 року) мають пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності чи непридатності до військової служби.

“Автоматичного переведення” до категорії придатних чи непридатних в чинному законодавстві не передбачено, кажуть у МО. Придатність чи непридатність до військової служби вирішує виключно ВЛК. Тому ТЦК СП можуть прийняти рішення про направлення громадянина на медичний огляд ВЛК, якщо він був визнаний обмежено придатним у період до 4 травня 2024 року.

Хто зможе вручати повістки за новим законом? Чи зможуть це робити і представники місцевої влади (у селах, наприклад)?

Відповідь: до уповноважених суб’єктів із оповіщення (тобто вручення повісток) тепер відносяться і місцеві органи виконавчої влади (місцеві державні адміністрації, місцеві військові адміністрації).

Представники виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (виконавчих комітетів), а також керівники підприємств, установ і організацій (роботодавці) теж здійснюють оповіщення (вручення повісток, ознайомлення із наказами про необхідність прибути до ТЦК СП) на рівні з уповноваженими представниками ТЦК СП.

Яка роль поліції у процесі мобілізації? І за яких умов "ухилянту" загрожуватиме кримінальна відповідальність?

Відповідь: якщо особа порушує правила військового обліку (ст. 210 КУпАП) або закон про мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП), то поліцейські мають право затримати таку особу та здійснити її привід до ТЦК СП з метою складення відповідних документів про притягнення до адміністративної відповідальності.

Якщо ж мова йде про особу, яка оновила свої персональні дані в ТЦК СП, пройшла ВЛК і отримала так звану “бойову повістку”, але не з’явилася до ТЦК СП у визначені місце і час, то тоді вже у діях громадянина наявний склад кримінального правопорушення. Це стаття 336 ККУ – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, додали в Міноборони.

Поліцейські здійснюють у такому випадку арешт особи до 72 годин, а слідчий вирішує чи клопотати перед судом про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час проведення досудового розслідування. Це вже кримінальний процес.

На підприємство надійшла повістка від ТЦК. Виданий наказ про оповіщення, але працівник відмовився отримати повістку і написав заяву про звільнення. Чи можна звільнити працівника і повернути повістку в ТЦК ?

Відповідь: маєте право звільнити працівника, але водночас повинні повідомити ТЦК про його звільнення. Повернення неврученої повістки Порядком № 560 не передбачено.

Ні вимоги ТЦК, ні норми законодавства щодо ведення військового обліку, вручення повісток тощо не можуть впливати на трудові відносини між працівником і роботодавцем. Разом з тим, ви повинні повідомити ТЦК про звільнення такого працівника.

Детальніше. Відповідно до п. 47 Порядку № 1487 (в редакції, що діє з 18.05.2024) у разі отримання розпоряджень ТЦК про виклик працівників та вручення повісток роботодавець повинен: видати наказ про оповіщення, довести його до відома відповідного працівника під підпис, вручити повістку і надіслати витяг з наказу про оповіщення до ТЦК у триденний строк.

Відповідно до п. 13 Порядку № 560 керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження керівника ТЦК про виклик резервістів та військовозобов’язаних до ТЦК: … невідкладно інформують відповідний ТЦК про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Отже, є право звільнити працівника і за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), і за власним бажанням (ч. 1 ст. 38 КЗпП), але повинні повідомити ТЦК про звільнення такого працівника.

Про звільнення військовозобов’язаного чи резервіста потрібно подавати повідомлення за формою № 4 до Порядку № 1487 протягом 7 днів з моменту видання наказу про звільнення. Вважаємо, що додаткового повідомлення на виконання вищезазначеного п. 13 Порядку № 1487 про вручення повісток подавати не потрібно.

Крім того, Порядком № 560 і Порядком № 1487 не передбачено обов’язку повернути невручені повістки до ТЦК.

Працівник виїхав у закордонне відрядження і не виходить на зв'язок. Які дії роботодавця ? Як звільнити даного працівника? Чи можна його відправити у відпустку за власний рахунок на не визначений термін ?

Відповідь: скасуйте наказ про відрядження. Звільняйте працівника. Відправити працівника у відпустку без збереження без заяви неможливо.

В першу чергу потрібно скасувати відрядження.

Щодо звільнення працівника, то у випадку нез’явлення на роботі без поважної причини (прогулу) працівника можна звільнити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Проте, окрім актів, що підтверджують відсутність на роботі працівника, однією з обов’язкових умов звільнення є надання ним пояснень своєї відсутності. Якщо працівник не виходить на зв’язок, отримати такі пояснення неможливо, а отже і не можна звільнити за прогул.

Якщо з працівником немає зв’язку понад 4 місяці поспіль, його можна звільнити згідно з п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Для застосування цієї підстави звільнення потрібне дотримання двох одночасних умов:

відсутність працівника на роботі понад 4 місяці підряд;
відсутність інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд.

Підтверджується відсутність зв’язку шляхом документування спроб такий зв'язок встановити:

телефонні дзвінки на особистий номер працівника – акт про безрезультатну спробу встановлення телефонного зв’язку, який підписується трьома особами;
пошта – копія листа про вимогу сповістити про причини відсутності та вийти на роботу, яке було надіслано з повідомленням про отримання і таке повідомлення повернулось з відміткою про неотримання або лист було отримано, але відповідь від працівника відсутня;
месенджери (вайбер, телеграм, смс тощо) – скріншоти про направлення відповідних повідомлень, які залишились без відповіді.

Потрібно зібрати усі перелічені вище документи, адже вони будуть необхідні для доведення правомірності звільнення, якщо працівник буде доводити неправомірність.

Період відсутності позначається у Табелі обліку робочого часу «НЗ» - нез’ясовані неявки. Відлік 4-місячного терміну потрібно проводити від першого «НЗ» у Табелі. Дата спроб встановити зв'язок не має значення.

Щодо відпустки без збереження зарплати, то вона надається на підставі заяви працівника. Відправити працівника у відпустку без збереження без заяви неможливо.

Звертаємо увагу, якщо працівник був заброньований, то надалі виникнуть проблеми із бронюванням - це не є підставою для анулювання його броні. Вичерпний перелік підстав анулювання відстрочки перелічено в п. 12 Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76. Це:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;

3) завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

4) позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

5) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;

6) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.

Щодо розрахунків - днем закінчення відрядження є день повідомлення працівником про відмову надалі виконувати свої обов’язки. Добові рахують до цієї дати та враховуйте усі надані підтверджуючі документи. Якщо працівник не надасть підтверджуючі документи, аванс на відрядження необхідно визнати його додатковим благом з відповідним оподаткуванням.

—

16.06.2024

287

Комментарии

RSS

Написать комментарий

Нет комментариев. Ваш будет первым!