Інші важливі зміни, що стосуються прав і інтересів працівників (станом на січень 2023)

  Уряд постановою від 30.12.2022 № 1487 затвердив новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Змінами, зокрема, передбачено, що взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа:

• призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
• військовозобов'язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.

Жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність і не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року.

Змінюється Порядок обчислення середньої зарплати.

З 1 січня 2023 року змінюється Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266.

Передбачається, зокрема, що період призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України визначається як поважна причина і виключається з розрахункового періоду під час обчислення виплат за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, що дозволяє уникнути зменшення розмірів допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по безробіттю тощо працівникам, з якими під час військової агресії було призупинено дію трудового договору. Це передбачено постановою КМУ від 2.12.2022 № 1350 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набуває чинності з 1.01.2023.

Відпустки військовослужбовцям під час дії воєнного стану.

Законом від 1.12.2022 № 2822-ІХ «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану» передбачено, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення; кожна зі зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець; частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше ніж 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Додаткові санкції за порушення прав у сфері праці.

1 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2806-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці», який спрямований на захист учасників трудових відносин від різних форм мобінгу на робочому місці і встановлення адміністративної відповідальності за такі дії.

Зокрема, Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 173-5 «Мобінг (цькування)» такого змісту:

• вчинення мобінгу (цькування) — тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 2550 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
• вчинення такого діяння групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400  – 5100 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Варто зазначити також, що 16 листопада 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенню прав у сфері праці» (реєстр. № 5748), а також КЗпП доповнено Ст. 2-2 «Заборона мобінгу (цькування)».

Закон визначає мобінг як діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його ділової репутації у формі: психологічного та економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів е-комунікацій; створення щодо нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Робота за сумісництвом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 скасована постанова від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», а розпорядженням № 1047-р цього ж дня скасований наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Визначено, що при укладенні трудового договору про сумісництво необхідно враховувати норму статті 102-1 КЗпП України про те, що сумісництво – це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Тобто при укладенні трудового за сумісництвом працівнику необхідно встановити графік роботи, який є поза робочими часом за основним місцем роботи.

Профспілки звернулися до Уряду та профільного Комітету ВРУ з приводу необхідності відновлення Переліку робіт, які не вважалися сумісництвом у зв’язку зі скасуванням постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» № 245, оскільки скасування цього Переліку позбавляє можливості багатьох висококваліфікованих фахівців, серед яких педагогічні, науково-педагогічні працівники, а також працівники відділів та управлінь освіти, інших працівників, виконувати зазначені види робіт впродовж основного робочого часу, забезпечуючи налагоджений освітній процес.

Працівники зможуть достроково оформити пенсії у зв’язку зі скороченням штату, ліквідацією підприємства.

29 квітня 2022 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 № 2040. У цей же день Закон № 2040 опублікувала газета «Голос України», тож він набрав чинності 30 квітня 2022 року

Цей документ має важливе суспільне значення, адже ним вносяться зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема, законів України: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про зайнятість населення». Які ж новації запроваджує закон?

Найбільш обговорюваною зміною цього закону стало відновлення норми ( існувала до 1 січня 2015 року, але згодом була скасована) про призначення достроково пенсії за віком за півтора року до досягнення пенсійного віку. Ця новація передбачена для осіб, трудовий договір з якими розірвано:

— у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. За умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи)

— зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, але без необхідності реєстрації у державній службі зайнятості. Якщо пенсіонер працюватиме у період до досягнення пенсійного віку, дострокова пенсія не виплачуватиметься.

Обов’язковою умовою призначення такої пенсії є наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі.

Але встановлення при визначенні права на таку пенсію вимоги щодо наявності « не менш ніж 30 років страхового стажу для жінок і 35 років для чоловіків» допускає різне тлумачення цього положення та, як наслідок, різне його правозастосування, зважаючи на те, що незрозумілим є вік, за півтора року до досягнення якого особа може вийти на дострокову пенсію.

Така колізія з’явилася через те, що ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в залежності від наявного страхового стажу, передбачено різний вік виходу на пенсію: 60, 63 і 65 років.

Довідково: починаючи з 2018 року, пенсійним законодавством передбачено підвищення страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію у 60 років. Так, на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років мають право особи за наявності страхового стажу:

– з 1 січня по 31 грудня 2022 року – не менше 29 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2023 року – не менше 30 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2024 року – не менше 31 року;

– з 1 січня по 31 грудня 2025 року – не менше 32 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2026 року – не менше 33 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2027 року – не менше 34 років;

– починаючи з 1 січня 2028 року – не менше 35 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року, у разі відсутності передбаченого вище страхового стажу, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:

– з 1 січня по 31 грудня 2022 року – від 19 до 29 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2023 року – від 20 до 30 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2024 року – від 21 до 31 року;

– з 1 січня по 31 грудня 2025 року – від 22 до 32 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2026 року – від 23 до 33 років;

– з 1 січня по 31 грудня 2027 року – від 24 до 34 років;

– починаючи з 1 січня 2028 року – від 25 до 35 років.

Тобто, маючи не менш, ніж 30 років страхового стажу, жінки зможуть достроково вийти на пенсію за півтора року до досягнення 60 років лише в період з 1 січня по 31 грудня 2023 року, оскільки з 2024 року вони мають право на пенсію у 60 років за наявності не менш ніж 31 року страхового стажу.

Бачимо, що положення нового Закону стосовно визначення права на достроковий вихід на пенсію потребують як мінімум тлумачення чи роз’яснення законодавцем.

Право на дострокову пенсію отримали також матір або батько осіб з інвалідністю з дитинства (діти з інвалідністю до 18 років) та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення 6-річного віку. Додатковою умовою є досягнення жінкою 50 років та її страховий стаж 15 років, а чоловіком – 50 років і страховий стаж 20 років. Яка дитина, котрій не встановлено інвалідність, вважається тяжко хворою, визначено в пункті 101 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Щодо індексації пенсій. Закон № 2040 установив дату індексації пенсій, яка тепер відбуватиметься щорічно 1 березня, але одразу зауважимо, що на 2023 Законом про  бюджет індексація призупинена.

Збільшився мінімальний розмір пенсії для військовослужбовців, що отримали інвалідність внаслідок війни: законодавець визначив її розмір у фіксованому числовому виразі:– для I групи у розмірі 5025 гривень,

– II групи – 4610 гривень,

– III групи – 4396 гривень.

При цьому, як і раніше, передбачено механізм їх індексації.

27 грудня 2022 року КМУ затвердив Постанову №1449, в якій врегульовано порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності у нього права на призначення дострокової пенсії за віком. Вона набрала чинності з 30 грудня 2022 року.

Якщо у працівника є право на призначення дострокової пенсії за віком, для нього встановленні особливі умови звільнення за станом здоров’я, а також особливі умови призначення йому пенсії.

Таке право на пенсію прописане у п. 7 частини першої статті 115 Закону  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та в частині першій статті 21 Закону “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”. Такі новації з’явилися в згаданих законах минулого року завдяки Закону від 15.02.2022 р. №2040.

Для застосуванням механізму, передбаченого у коментованому Порядку, є такі вимоги:

1. на день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058;

2. у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком хоча б у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058;

3. у працівника є хоча б один з документів, що містить інформацію, яка підтверджує невідповідність займаній посаді працівника: (перелік можливих варіантів таких документів).

Документи,

які підтверджують невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я

Якщо у працівника наявний один з вищезазначених документів, роботодавець зобов’язаний обрати один з варіантів:

• за наявності відповідних вакансій вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку;
• у разі відсутності відповідних вакансій скласти про це акт.

У працівника теж є два варіанти – погодитися на переведення або звільнитися.

Якщо працівник відмовляється від переведення на іншу роботу, роботодавець має отримати від профспілкової організації згоду щодо звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я. Обов’язково слід зафіксувати і пропозицію про наявні вакансії для переведення, і відмову у письмовій формі для уникнення непорозумінь.

У разі відсутності відповідних вакансій для переведення або ж вакансії є, вони запропоновані працівнику, але працівник відмовився, то його можна звільнити за ініціативою роботодавця згідно з п. 2 частини першої статті 40 КЗпП. Саме на цей пункт буде посилання у наказі про звільнення!

Якщо працівника звільнили, він має право звернутися до Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи за  призначенням пенсії. Для цього він подає:

• заяву про призначення пенсії;
• копію документа про виявлену невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я, що стала підставою для звільнення згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП,
  • інші документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 7 частини першої статті 115 Закону № 1058 та статті 21 Закону №3721 відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що визначається правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Тобто на цьому етапі нові правила закінчуються і починають діяти звичайні правила. Нагадаємо, що чинний Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено Постановою ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1.

З 29.10.2022 змінились умови призначення допомоги по безробіттю.

Зміни вніс Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, зокрема молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» від 21.09.2022 № 2622-IX.

Мінімальний страховий стаж — 7 місяців (раніше був 6 місяців), щоб мати право на допомогу по безробіттю. Стаж визначається за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тривалість виплати допомоги - з 29.10.2022 тривалість виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу.(раніше такої залежності не передбачалось, лише існувала загальна норма — виплати допомоги по безробіттю, що не могла перевищувати 360 календарних днів протягом двох років)

Тривалість виплати допомоги по безробіттю становить 120 календарних днів для:

• молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби та яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних;
• внутрішньо переміщеної особи, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного та отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури (тобто скорочено  до 120 днів замість 180 днів).

Для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами 1-4 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.

Розмір допомоги -змінився залежно від страхового стажу. Розмір допомоги по безробіттю для безробітних, що мають за останні 12 місяців понад 7 місяців, становить від 50 до 80% від середньої заробітної плати (доходу) і залежить від страхового стажу.

(таким чином збільшено як тривалість страхового стажу (на 1-2 роки), так і розмір допомоги для осіб, які мають страховий стаж понад 24 чи понад 30 років на 5% та 10 % відповідно)

Допомогу по безробіттю виплачують залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю — 100%; а надалі — 50%.

Якщо страховий стаж не менше 15 років і протягом 15 років, що передували місяцю надання статусу зареєстрованого безробітного, застрахована особа не отримувала допомогу по безробіттю, розмір допомоги по безробіттю збільшуються на 10 відсоткових пунктів.

(до внесення змін у статті 23 Закону України «Про загальнообов´язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було зазначено, що перші 90 календарних днів особі буде виплачуватися 100 % визначеного розміру допомоги; протягом наступних 90 календарних днів – 80 %; у подальшому – 70 %).

Тривалість відстрочки для отримання допомоги – змінилась: при звільненні з останнього місця роботи (служби) за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін допомогу по безробіттю почнуть виплачувати з 31-го календарного дня.

Виплату допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі, що призначали через підстави звільнення, наведені вище, почнуть з 61-го календарного дня.

(раніше – якщо звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин чи за угодою сторін виплати їм починалися з 91-го календарного дня).

Скорочення строків виплати — тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) звільнення з останнього місця роботи (служби) за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 30 календарних днів — з дня призначення);

2) звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 7-7-3 частини першої статті 36, пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пунктів 5 та 6 частини першої) і 45 Кодексу законів про працю України, пунктами 3, 4, 4-1 частини першої статті 84 Закону України «Про державну службу»;

Нові підстави для скорочення строків виплати -скоротять виплату допомоги по безробіттю, якщо безробітний:

• приховував відомості про працевлаштування на тимчасову роботу (у т. ч. за межами України) або здійснював іншу діяльність за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю — на 90 к. д. з дня виявлення відповідного факту;
• не дотримувався рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню — на 15 к. д.;
• знову зареєструвався і попередню реєстрацію припинили у зв’язку з невідвідуванням без поважних причин (непідтвердження без поважних причин наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного) центру зайнятості, більше ніж 30 робочих днів — на 30 к. д.;
• припинив без поважних причин професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості — на 30 к. д.

Призупинення виплати — Центр зайнятості призупинить виплату допомоги по безробіттю:

• на період, необхідний для здійснення перевірки вірогідності відомостей, поданих безробітним для призначення виплати — не більше ніж на 15 робочих днів; підстава — до центру зайнятості надійшло повідомлення про встановлення невідповідності поданих безробітним відомостей та документів; якщо обставини не підтвердяться, центр зайнятості поновить виплату допомоги по безробіттю з дати її призупинення;
• на період участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану — у суспільно корисних роботах; центр зайнятості поновить виплату допомоги по безробіттю після припинення участі безробітного в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану — у суспільно корисних роботах.

Умови виплати під час війни — у період дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 к. д., а для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 к. д.

Допомогу по безробіттю, як і раніше, призначають з першого дня після дня надання статусу безробітного. Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року. (довідково – на 2023 рік — 6700 грн). А у звичайний час – півтора розміру мінімальної заробітної плати.

Умови щодо підходящої роботи – змінені, підходяща для безробітного — робота, яка одночасно:

• відповідає його освіті, професії/професіям (спеціальності/спеціальностям), кваліфікації, а також набутому особою за період своєї трудової діяльності досвіду роботи; під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (професією відповідної групи за наявності навичок), спеціальністю, кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці;
• враховує транспортну доступність, встановлену розпорядженням голови місцевої державної адміністрації або рішенням виконавчого органу відповідної ради; підходящою вважається робота, якщо час та відстань проїзду до місця роботи (в один бік), де організоване щоденне транспортне сполучення, для безробітних, які працевлаштовуються на умовах:
• повного робочого часу — не перевищує півтори години та 60 кілометрів;
• неповного робочого часу — не перевищує однієї години та 40 кілометрів;
• відповідає рівню заробітної плати залежно від тривалості безробіття.

Під час підбору підходящої роботи враховують заробітну плату у розмірі:

• не нижче розміру заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) за останнім місцем роботи (служби); для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, — протягом 90 к. д. з дня надання статусу зареєстрованого безробітного;
• 60% розміру заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) за останнім місцем роботи (служби) — для осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного з 91-го по 180-й к. д.;
• мінімальної заробітної плати для роботи на умовах повного робочого часу (дня) для осіб, які:

• перебувають у статусі безробітного понад 180 к. д.;
• бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви;
• здійснюють пошук роботи вперше;
• отримали нову професію за направленням центру зайнятості, перебуваючи у статусі зареєстрованого безробітного, — за отриманою новою професією.

Для осіб, які не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважають роботу, яка не потребує професійної підготовки або робота, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці.

Особам, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує 12 місяців, підходящою вважають роботу:

• яку вони виконували за останнім місцем роботи (служби);
• за здобутими раніше професіями (спеціальностями);
• з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) та/або підвищення кваліфікації за направленням центру зайнятості, з урахуванням потреби ринку праці.

Роботу не можна вважати підходящою, якщо:

• роботодавець не створив умови для перевезення до місця роботи у разі відсутності транспортної доступності та/або не забезпечив місцем проживання, зокрема шляхом компенсації повністю або частково вартості таких витрат;
• умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці, у т. ч. якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати;
• умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров’я особи, підтвердженому медичною довідкою.

актуально станом на 01.04.2023

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2023