Зміни та новації у нормативних документах — січень 2024 року

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені у січні 2024року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

Верховна Рада ухвалила Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» (законопроєкт від 05.02.2024 № 10456). Закон затверджує Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024, за яким воєнний стан в Україні продовжують із 05:30 14 лютого 2024 року строком на 90 діб — до 14 травня 2024 року. Закон негайно оголосять у ЗМІ. Він набуде чинності з дня, коли його офіційно опублікують.

СПО профспілок оприлюднила для обговорення проєкт Трудового кодексу України, який повинен замінити Кодекс законів про працю (КЗпП). Одночасно будуть внесені зміни до низки законів, переглянути їх можна тут.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою затвердження Трудового кодексу є «дерадянізація» законодавства про працю, створення рівних правил на ринку праці й балансування інтересів працівників і роботодавців, спрощення порядку укладання та розірвання трудових відносин у поєднанні з ефективними механізмами захисту від раптової втрати роботи, полегшення пошуку нової роботи та зниження рівня безробіття.

Прийнятий у 1971 році Кодекс законів про працю України, на думку Мінекономіки як розробника проєкту, є «радянським як за змістом, так і за духом». Він є сумішшю правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов, більшість з яких є на думку урядовців, застарілими і не можуть адекватно регулювати сучасні трудові відносини. (підкреслимо – це точка зору урядовців та роботодавців!).

До проєкту Трудового Кодексу (далі — ТКУ) включені норми законів «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про колективні угоди та договори», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Порівняно із чинним законодавством про працю додатково включено регулювання питань щодо:

1) порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;

2) визначення ознак трудових відносин. Так, договірні відносини незалежно від їх назви та виду визнаватимуться трудовими за наявності трьох і більше зазначених ознак:

особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою;
виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи;
здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі;
встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

3) врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників. Так, на домашніх працівників поширюватимуться загальні положення щодо тривалості робочого часу з урахуванням особливостей, передбачених ст. 89 ТКУ. Домашнім працівникам, які є неповнолітніми особами, тривалість роботи встановлюватиметься з урахуванням часу, необхідного для здобуття або завершення ними загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти. Нюанси роботи з підсумованим обліком робочого часу прописані у ст. 88 ТКУ.

4) вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку. Згідно з проєктом ТКУ щорічна основна оплачувана відпустка надаватиметься працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. У перший рік роботи у даного роботодавця працівник набуває право на повну тривалість щорічної оплачуваної відпустки на умовах та в порядку, визначеному трудовим договором, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення шести місяців безперервної роботи.

Загалом буде встановлено такі види відпусток:

щорічна основна оплачувана відпустка (стаття 95 цього Кодексу) та інші щорічні додаткові оплачувані відпустки, передбачені законом;
відпустки у зв’язку з навчанням (стаття 97 цього Кодексу);
соціальні відпустки:

відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 98 цього Кодексу);
відпустка для догляду за дитиною (стаття 99 цього Кодексу);
відпустка працівникам, які усиновили дитину (дітей) (стаття 100 цього Кодексу);
відпустка при народженні дитини (стаття 101 цього Кодексу);
відпустка працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 102 цього Кодексу).

4. відпустки без збереження заробітної плати (стаття 105 цього Кодексу).

Також передбаченореформування порядку і умов надання соціальних відпусток, з урахуванням принципу гендерної недискримінації;

5) впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації поширення норм колективних договорів та угод;

6) врегулювання нагляду за додержанням законодавства в сфері трудових відносин та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.

Крім цього, проєктом акта пропонується запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу.

Також передбачається визначити правові та організаційні засади порядку та способів вирішення колективних трудових спорів, зокрема розвиток інституту трудової медіації, реалізацію права працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, удосконалення порядку та процедури проведення страйків, збалансування інституту відповідальності та інтересів працівників і роботодавців за порушення законодавства про колективні трудові спори тощо.

ТЕПЕР ВСЕ ЦЕ ІНШИМИ СЛОВАМИ — проєктом Трудового кодексу не передбачається усна форма трудового договору (яка є на сьогодні), а йдеться про укладення трудового договору у письмовій або електронній формі. При цьому очікується, що усі усні трудові договори, укладенні за нині чинним трудовим законодавством, мають бути переукладені у письмовій формі.

Щодо процедури працевлаштування, то, як і зараз, роботодавець буде зобов’язаний видати наказ про прийняття на роботу та направити повідомлення до податкової. Але додається нова умова — роботодавець інформує працівника про таке повідомлення, тобто повідомлення про прийняття на роботу до податкової, протягом семи днів з дня його направлення у спосіб, визначений̆ трудовим договором.

Щодо трудової книжки — у проєкті Трудового кодексу визначено, що облік трудової̈ діяльності працівників здійснюється в електронній̆ формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Мова про паперову трудову книжку мова не йде — тобто планується остаточний перехід на електронну трудову, без використання паперової трудової книжки.

Щодо щорічної відпустки. У проєкті йдеться про збільшення її тривалості — не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. А тривалість соцвідпустки на дітей зменшиться (на сьогодні за наявності однієї підстави становить 10 календарних днів, а за наявності двох чи більше підстав – 17 календарних днів). У проєкті Трудового кодексу закладається тривалість соцвідпустки на дітей при наявності однієї підстави – 7 календарних днів, при наявності двох і більше підстав – 10 календарних днів. Проте надаватиметься така відпустка й батьку, й матері дитини, а не одному із батьків, як це вже передбачає чинна ст. 19 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки».

Згідно із проєктом Трудового норма тривалості робочого часу на тиждень зберігається й становить 40 годин. Але період щотижневого відпочинку (вихідні дні) встановлюють у трудовому договорі та/або колективному договорі, графіку роботи (змінності).

Щодо звільнення. Як і раніше, трудовий договір може бути припинено через закінчення строку його дії, за згодою сторін, з ініціативи працівника та з ініціативи роботодавця. Але вводяться нові підстави. Наприклад, роботодавець отримає право розірвати трудовий договір у зв’язку з нез’явленням працівника на роботу протягом більш як 80 робочих днів підряд або 100 робочих днів протягом робочого року внаслідок тимчасової̈ непрацездатності. Крім того, трудовий договір може бути розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 40 робочих днів підряд. А на сьогодні КЗпП передбачає звільнення через прогул або відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.

Крім того, проєкт Трудового кодексу містить нові поняття — страйк, локаут, мобінг, перевіряючих органів у сфері трудових відносин, нові розміри трудових штрафів.

Очікується, що у разі отримання офіційного статусу Трудовий кодекс застосовуватиметься з 01 січня року, наступного за днем його опублікування.

Інформуємо, що СПО об’єднань профспілок на засіданні ухвалив рішення про правову позицію щодо розгляду урядового проєкту Трудового кодексу України — не погоджувати проєкт Трудового кодексу України у запропонованій редакції, як такий, що не забезпечує реалізацію трудових прав і гарантій працівників, визначених Конституцією України, не враховує в повній мірі норми і стандарти міжнародних правових актів МОП і ЄС, та потребує суттєвого доопрацювання на тристоронній основі під патронатом МОП та із залученням фахівців провідних національних наукових і освітніх закладів, а також міжнародних експертів у сфері трудового права. (деталі: https://www.fpsu.org.ua/256-holovna-novyna/25619-rishennia-spo-ob-iednan-profspilok-uriadovyi-proiekt-trudovoho-kodeksu-potrebuie-suttievoho-doopratsiuvannia.html).

Окрім проєкту нового Трудового кодексу, розробленого Мінекономіки, Урядом пропонуються також і наступні важливі для українців зміни. Це зведення до мінімуму держзамовлення у вищих навчальних закладах. Натомість з’явиться можливість отримати грант, який частково покриватиме витрати на навчання. Обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів зазвичай регулюються постановами Кабміну, а будуть визначатися на рівні закону.

Також пропонується чергова модернізація Державної служби зайнятості — поступовий перехід цієї структури до сервісно-орієнтованої моделі розвитку людського капіталу та підтримки соціально незахищених категорій населення. Можливо це виправить її основний недолік – пошук малооплачуваної роботи для висококваліфікованих кандидатів.

27 грудня Уряд погодив «Національну стратегію доходів» (НСД) (https://mof.gov.ua/storage/files/National%20Revenue%20Strategy_2030_.pdf ) до 2030 року. Цей документ визначатиме, як держава буде фінансувати свої потреби, зменшуючи залежність від партнерів. Значення цього документа надзвичайне — адже він визначить напрямок податкових та митних реформ в Україні під час війни та після її завершення, враховуючи, що в умовах війни половину бюджетних потреб України забезпечують партнери.

Документ визначає напрям реформ Державної митної служби (ДМС) та Державної податкової служби (ДПС), а також містить план довгострокового наповнення бюджету.

Щодо податкової служби – у документі сказано, що непопулярні рішення, зокрема щодо підвищення податків, держава ухвалюватиме лише після створення відповідних умов. Передусім уряд має забезпечити конфіденційність та деперсоніфікацію даних про платників податків і перенесення їх адміністрування в Мінфін. Там створять ІТ-установу, яка відповідатиме за дані і їх адміністрування. Тобто планується забрати у ДПС можливість «бачити», яка компанія стоїть за тим чи іншим податковим номером для зниження корупційних ризиків. А потім запровадити ризикоорієнтовані підходи в роботі ДПС, що передбачатиме зміни в організаційній структурі податкової та запровадження ІТ-рішень для автоматизації управління податковими ризиками.

Протягом 2025–2027 років планується розробка змін до законодавства та підзаконних нормативно-правових актів щодо надання податковим органам прав та обов’язків щодо погашення податкового боргу платників податків. Тобто передбачається надання можливості погашення (стягнення) податкового боргу за рішенням керівника органу ДПС без рішення суду та арешту рахунків (майна) без рішення суду; збільшення строку давності для стягнення податкового боргу з 3 до 6 років; запровадження обов’язкового електронного листування з платниками щодо податкового боргу та його стягнення; розкриття для органів ДПС банківської таємниці про наявність та рух коштів на рахунках.

Мінфін планує запровадити загальне декларування доходів за прикладом країн Балтії. Мається на увазі, що ДПС самостійно декларуватиме доходи платника податків на основі банківських даних і лише потім погоджуватиме це з ним. (таке пояснення зробила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей під час обговорення НСД: «Декларування стає просто погодженням того, що розрахувала податкова. І це буде шлях до загального декларування»). Для реалізації такого підходу податкова має отримати доступ до даних із банківських рахунків причому урядовці не вважають це порушенням банківської таємниці. (цитуємо С.Воробей -«Ми не намагаємося скасувати банківську таємницю. Стратегія спрямована на те, щоб надати додаткові можливості податковій бачити доходи, які належить оподаткувати, але обмежити можливості додаткового тиску на бізнес у зв'язку з отриманням цього інструменту»).

Цікаво, що в Стратегії зазначено — основна кількість боржників (95%, або 3,5 млн осіб) — це фізичні особи, з них 70% — це ті, хто ніколи не здійснював підприємницьку діяльність, тобто прості громадяни. Тому можна прогнозувати, кого це стосуватиметься насамперед – при цьому у бізнесу є шанси (є ресурси і час) захистити себе від можливих неправильних дій податківців, а у громадян – це велике питання.

Після змін у роботі ДПС держава перейде до підвищення податків. Наприклад, Стратегія передбачає кроки.

Заборона спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб. Третю групу об'єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років будуть поступово підвищувати ставку податку до 18%. Надалі компаніям заборонять користуватися цією системою.
Підвищення ставок спрощеної системи для фізосіб-підприємців. Для ФОПів, які перебувають на другій і третій групах (а після реформи – на об'єднаній другій групі), запровадять диверсифіковані ставки – від 3% до 17% від доходу залежно від виду діяльності.
Звуження першої групи спрощеної системи. Кількість видів діяльності, якими можна займатися на спрощеній системі оподаткування, звузять. Єдиний податок для першої групи переглянуть: замість фіксованої суми підприємці будуть платити відсоток від доходу.
Ставки податку для «спрощенців» четвертої групи (агровиробники) підвищать, а базу оподаткування розширять. Це повинно стимулювати компанії переходити на загальну систему оподаткування.
Усіх «спрощенців» зобов'яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.
Запровадження прогресивної шкали оподаткування ПДФО: одна чи дві вищі ставки будуть застосовуватися до тієї частини доходу особи, яка буде перевищувати певний встановлений законом рівень. Розмір цих ставок, як і граничні розміри доходів, поки що не відомі.
Реформа системи податкових пільг та знижок. Отримувати відшкодування сплаченого податку пропонують за витрати на самостійне поліпшення житлових умов, власну справу, лікування, освіту.
Підвищення акцизів на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок, який діє в ЄС. Надалі держава вивчатиме міжнародний досвід запровадженняакцизу на солодкі напої. Запровадження останнього планується з 2027 року.
Зміна бази оподаткування податку на майно. Стягувати його пропонують з оціночної вартості нерухомості. Така зміна може статися у 2027-2028 роках. До того часу держава повинна буде налагодити процеси оцінки майна та наповнити реєстри відповідними даними.

Крім того, у стратегії йдеться про концептуальні зміни — пропонується надати місцевим органам влади більше повноважень щодо адміністрування місцевих податків та зборів, а також запровадити систематичну оцінку податкових пільг.

Друга важлива частина документа – реформа митниці. Очікується, що Україна імплементує Митний кодекс ЄС. Також влада планує пройти оцінку відповідності вітчизняного митного законодавства законодавству ЄС та отримати відповідний висновок Єврокомісії.

Особливий акцент в НСД робиться на антикорупційній складовій. Зокрема, пропонується запровадити атестацію митників та їх систематичну перевірку на доброчесність (за допомогою поліграфа). Працівники пунктів пропуску носитимуть натільні камери для унеможливлення отримання хабарів, а підрозділам внутрішньої безпеки ДМС нададуть повноваження проводити оперативно-розшукову діяльність. Наразі такі повноваження в Україні мають поліція, ДБР, БЕБ та НАБУ. Проводити оперативно-розшукову діяльність зможуть і звичайні митники – у контексті розслідування випадків контрабанди. Також в уряді планують ухвалити закон «Про запровадження адміністративної відповідальності за порушення митних правил».

Оскільки серед колег є депутати місцевих рад, вірогідно буде цікаво ознайомитися з пропозицією Мінрегіону від 19.01.20204 щодо змін у правилах сплати ПДФО, адже нещодавно тут впроваджені новації, що негативно вплинули на доходи місцевих бюджетів.

Передбачається, що зміна механізму зарахування ПДФО за місцем реєстрації дозволить значно підвищити надходження до бюджетів невеликих за чисельністю громад. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України зазначає, що механізм зарахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є вкрай актуальною темою для громад, адже саме цей податок формує значну частину доходів місцевих бюджетів. Перегляд механізму зарахування ПДФО покликаний зменшити диспропорції у розвитку громад, що є одним із ключових принципів Європейського Союзу і зобов’язанням України на шляху до членства в ЄС. Наразі у Верховній Раді зареєстровано 16 законодавчих ініціатив, які пропонують різні підходи до цього питання. Міністерство відновлення надає перевагу практиці, яка застосовується в країнах ЄС, а саме — нарахуванню ПДФО за місцем реєстрації платника податку.

Ця дума оприлюднена на засіданні експертної групи, за участю представників Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Української асоціації районних та обласних рад (УАРОР), Всеукраїнської асоціації громад, Асоціації міст України, а також Шведсько-українського проєкту «Підтримка децентралізації в Україні» SALAR International, ULEAD з Європою, Програми DOBRE.

Висловлені пропозиції щодо сплати ПДФО не за місцем розташування підприємства (роботодавця), а за місцем реєстрації платника податку. Передбачається, що зміна механізму зарахування ПДФО за місцем реєстрації дозволить значно підвищити надходження до бюджетів невеликих за чисельністю громад. Адже часто мешканці невеликих громад працюють у великих містах, сплачуючи ПДФО до їхніх бюджетів.

Зокрема, були розглянуті можливості отримання та обробки неперсоналізованих даних державних реєстрів (Єдиного державного демографічного реєстру, Єдиного державного реєстру виборців, дані платників податків тощо) щодо місця реєстрації та проживання, обсягів та місця сплати ПДФО в розрізі громад. (Джерело: Міністерство розвитку громад та територій України.)

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт №10425від 22.01.2024 про множинне громадянство. Про це Президент повідомив у зверненні до Дня соборності. Як зазначається в пояснювальній записці, метою прийняття проєкту Закону України «Про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України» є актуалізація положень законодавства у сфері міграції, громадянства, зокрема підстав і порядку набуття та припинення громадянства України. Також метою є удосконалення правового регулювання питань щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які у складі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів формувань, беруть участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України, членів їх сімей.

Проєктом Закону України, зокрема:

1) визначаються держави, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку, а також особливості набуття громадянства України деякими категоріями осіб; (довідково — держави, піддані яких можуть отримати громадянство в спрощеному порядку: Австрія, Бельгія, Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Норвегія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція, Швейцарія та Японія).

2) визначаються категорії осіб, які подаватимуть зобов’язання припинити іноземне громадянство для набуття громадянства України;

3) запроваджується декларація про визнання себе громадянином України – документ, у якому іноземець, який є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, при поданні заяви про набуття громадянства України, або його законний представник засвідчує, що в разі набуття громадянства України у правових відносинах з Україною особа визнає себе лише громадянином України;

4) актуалізуються категорії осіб, які не можуть набути громадянство України;

5) переглядаються підстави для втрати громадянства України. Зокрема, передбачається, що такими підставами є:

а) добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) іншої держави, яка не визначена як держава, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку;

б) використання повнолітнім громадянином України, який має громадянство (підданство) іноземної держави, на території України паспортного документа іноземця,наслідком якого є створення загроз національній безпеці та/або національним інтересам України;

в) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 Закону України «Про громадянство України» внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого стосовно особи не могло бути прийнято рішення про прийняття до громадянства України, або невиконання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою;

г) встановлення факту проходження особою військової служби за контрактом у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

ґ) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно осіб, зокрема, засуджених в Україні за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;

д) участь у збройній агресії проти України чи сприяла (сприяє) вчиненню збройної агресії проти України;

6) уточнюються повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства;

7) урегульовується питання можливості подання паспортного документа, строк дії якого закінчився, іноземцями та особами без громадянства, які в установленому законом порядку проходять / проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Національній гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, для отримання посвідки на тимчасове проживання;

8) унормовується питання щодо правового статусу перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, які були залучені до захисту України, зокрема, у складі сил територіальної оборони або добровольчих формувань територіальної громади.

Цей президентський законопроект навіть підтримав парламентський комітет, але згодом ініціативу чомусь перестали розглядати. Народний депутат Я. Железняк, коментував заяву президента В.Зеленського про те, що він ініціюватиме законопроект щодо множинного громадянства: «Нагадаю, що законопроект про подвійне громадянство в Раді з… середини грудня 2019 року… внесений Президентом України номер №2590 і назва його проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства».

Також, на думку, окремих експертів, частина людей, особливо тих, хто зараз за кордоном, можуть користуватися нормами нового закону, намагаючись тим самим уникнути мобілізації в Україні. Але більшість правників вважають, що закон матиме декларативний характер. Адже законопроєкт від 2019 року навіть пройшов перше читання у Раді, після чого до нього не звертались. Консультант Комітету ВРУ з питань національної оборони безпеки І.Ступак вважає, що законопроєкт спрямований на іноземців, які воюють на нашому боці проти російської агресії. Проте потрібно навести думку й тих фахівців у галузі права, котрі вважають, що множинне громадянство нівелює престижність українського паспорту - з огляду на «безвіз»- і стане корисним лише невеликому колу осіб.

Останнім часом увага прикута до законопроєкту № 10449. Це новий законопроєкт про зміни у мобілізації та військовому обліку, поданий до Верховної Ради Урядом 30 січня 2024 року. Проєктом Закону пропонується внести зміни до КЗпП, Кодексу адміністративного судочинства України та законів України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про правовий режим надзвичайного стану”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про військовоцивільні адміністрації”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про Національну поліцію”, “Про виконавче провадження».

Що він передбачає? Перш за все зниження призовного віку з 27 до 25 років. Оскільки про це уже не одноразово йшлося й у законопроєктах, і у прийнятому, але не підписаному Президентом Законі, то дана правка все ж таки буде підтримана. А це призведе до змін у веденні військового обліку на підприємстві.

Громадяни зобов’язані зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Повістка про виклик до ТЦК може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста. Днем вручення повістки про виклик до ТЦК є:

день вручення такої повістки під розписку;
день отримання ТЦК повідомлення про доставлення такої повістки до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного та резервіста.
день проставлення на пошті відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин.

Після отримання вимоги військовозобов'язаний матиме 10 календарних днів, щоб з'явитися до ТЦК.

Якщо громадянин не з'явиться до ТЦК і після вимоги, тоді військкомат може звернутися до суду, щоб той вжив щодо порушника таких заходів впливу:

тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
тимчасове обмеження праві керування транспортними засобами;
арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках та інших фінустановах, або на електронні гроші на електронних гаманцях.

Вимогу ТЦК може бути відкликано. Для цього в законопроєкті передбачено декілька підстав:

виконання вимоги у повному обсязі;
прибуття до ТЦК;
рішення суду щодо незадоволення вимог ТЦК.

Крім того, за громадянами залишається право на оскарження обмежень у судовому порядку.

Також призовники, військовозобов’язані та резервісти зобов’язані протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації уточнити свої дані через ЦНАП, електронний кабінет або через ТЦК.

Виключено відсутність на ведення військового обліку громадян України, які постійно проживають за кордоном. Будь-які консульські дії в закордонних дипломатичних установах для осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними — здійснюватимуться за умови наявності в них військово-облікових документів.

Органи місцевого самоврядування, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи і організації залучатимуться до заходів проведення мобілізації, зокрема до оповіщення та забезпечення прибуття громадян до збірних пунктів та військових частин.

Військовослужбовці, яких звільнено з полону, отримають можливість відпочити та пройти відновлення шляхом надання їм додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів.

Безперервна служба під час дії воєнного стану протягом 36 місяців буде підставою для звільнення з військової служби.

Не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які проходили військову службу під час воєнного стану та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із закінченням строку військової служби, – протягом двох років з дня звільнення з військової служби. Звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону можуть бути призвані на військову службу за їх згодою. Громадяни, звільнені зі строкової військової служби під час дії воєнного стану, не підлягатимуть призову протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби.

Не підлягатимуть призову на військову службу жінки та чоловіки, на утриманні якихперебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів (детальніше на світлині); жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) до 18 років, якщо другий з батьків помер/позбавлений прав/визнаний зниклим безвісти.

У новому законопроєкті виключена норма захисту від призову для тих, хто мають дружину (чоловіка, чи батьків) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб.

При цьому Прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня опублікування цього Закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші військово-облікові дані. Це можна буде зробити шляхом прибуття до ТЦК за місцем проживання чи перебування, ЦНАП або електронний кабінет.

Вводиться базова загальновійськова підготовка. У вищих навчальних закладах з’явиться відповідна дисципліна. Жінки проходитимуть таку підготовку лише добровільно.

З 2025 року запроваджується базова загальновійськова підготовка для громадян, які планують вступити на державну службу, зайняти посади в органах прокуратури, а також інших громадян (за бажанням) – у навчальних частинах (центрах) Збройних Сил України; на службу в поліцію – у навчальних частинах (центрах) Міністерства внутрішніх справ України.

Строкової служби більше не буде, вона замінена на базову військову службу для громадян чоловічої статі (жіночої статі – за бажанням) віком до 25 років, якщо вони не проходили базову загальновійськову підготовку після припинення чи скасування правового режиму воєнного стану.

Зміни торкнуться і відстрочок від призову під час мобілізації. Варто відзначити, що особи з інвалідністю усіх трьох груп матимуть право на відстрочку від мобілізації. Право на відстрочку матимуть здобувачі послідовної освіти, крім аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Також право на відстрочку буде у докторантів і інтернів. А от у наукових та науково-педагогічних працівників право на відстрочку в цілому залишається на тих же умовах, що діє й зараз.

У доопрацьованому законопроєкті щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби для жінок допускається служба в армії лише за умови добровільної згоди, але положення стосовно військового обліку залишається. У проекті йдеться про те, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.

Зауважимо, що у попередній редакції формулювання «в добровільному порядку» не було зазначено. Тоді йшлося про те, що жінки, які "перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час".

Також у новому проєкті закону зазначається, що у мирний час, — коли не діє режим воєнного стану, — жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві «тільки в добровільному порядку (за контрактом)» Крім того, в документі вказується, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у затвердженому Міноборони переліку, та які «придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням».

У законопроєкті № 10449 також йдеться про тимчасові заходи. У період мобілізації, усі громадяни віком від 18 до 60 років, що перебувають на обліку (чи зняті з нього), мають мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ.

Так, у разі невиконання під час мобілізації обов’язків, Нацполіція може здійснити затримання особи та доставлення до ТЦК. А разі, якщо неможливо здійснити таке затримання, ТЦК зможе звертатися до суду із заявою:

про тимчасові обмеження виїзду за кордон;
про тимчасові обмеження у праві керування транспортним засобом;
про накладення арешту на кошти й інші цінності щодо осіб, які порушують вимоги законів про оборону, мобілізацію тощо.

Після прийняття відповідного закону, слід очікувати правки й до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Прикінцевими та перехідними положеннями встановлюються норми щодо:

переогляду обмежено придатних громадян (проходитимуть перевірку протягом 9 місяців і потім визначаються або придатними, або непридатними), оновлення громадянами України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів своїх військовооблікових даних, зберігання здобувачами освіти права на відстрочку до завершення поточного навчального року, у разі втрати цього права відповідно до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
постановки на військовий облік військовозобов’язаних громадян, які працюють (проходять службу) на посадах у Національній поліції України, Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України протягом 60 днів з дня набрання чинності Закону;
переогляду громадян України чоловічої статі віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп (крім тих, кому інвалідність ІІ та ІІІ груп встановлено за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки внаслідок її ампутації), до кінця 2024 року на непридатність до військової служби на підставі переліку хвороб, станів та фізичних вад, затвердженого КМУ. Тобто всі особи з інвалідністю мають відстрочку від мобілізації, але буде проведена перевірка.

Зауважимо, що Прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту № 10449 передбачено, що Закон, прийнятий на його базі, набере чинності через один місяць з дня, наступного за днем його опублікування.

Електронний кабінет військовозобов'язаного планують запустити на початку другого кварталу 2024 року. Нагадаємо, 16 січня ВРУ прийняла законопроєкт №10062 щодо цифровізації армії. Законопроєкт запускає повноцінний електронний військовий облік. Крім того, запроваджується автоматичне надання статусу учасника бойових дій. Заступниця міністра оборони України Катерина Чорногоренко розповіла, що незабаром військовозобов'язані зможуть актуалізувати свої дані у електронному кабінеті. Після цього, ТЦК використовуватимуть ці дані у своїй роботі. Так, ВРУ прийняла в цілому законопроєкт №10062 .і він направлений на підпис спікеру ВРУ. Але, як повідомляє народний депутат Ярослав Железняк, голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук не підписуватиме прийнятий закон в такому вигляді, як його проголосував парламент. Оскільки зʼясовано про наявність численних колізій, він повинен буде надати письмові пропозиції, в яких буде вказана суть неузгодженостей чи неточностей у прийнятому законі. Далі їх розгляне парламентський Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, а потім уже парламент голосуватиме за кожну пропозицію окремо.

Для призваних працівників зʼявились новації щодо відпустки. Нова норма у ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) передбачає виплату грошової компенсації працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом.

У разі призову на військову службу без звільнення працівнику може бути виплачено грошову компенсацію за невикористані дні не лише за щорічної (основної та додаткової) відпустки, а й за соцвідпустки на дітей. Така компенсація відбувається виключно за бажанням працівника у вигляді заяви, яка подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу. Тобто, роботодавець не має права за своєю ініціативою та не зобов’язаний здійснювати виплату грошової компенсації у разі призову працівника.

В разі відсутності заяви, або пропущення терміну її подання, невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей будуть надані працівнику або днями відпочинку, після того, як він повернеться зі служби та стане до виконання своїх посадових обов’язків, або на загальних підставах, визначених ст. 24 Закону про відпустки.

Оновлена норма про грошову компенсацію стосується лише працівників, які призвані, починаючи з 24 грудня 2023 р. Працівникам, які пішли служити до цієї дати, виплачується компенсація за всі накопичені дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей на загальних підставах. Водночас період військової служби до відпускного стажу не зараховується.

Перелік відпусток без збереження заробітної плати, які за бажанням працівника надаються в обов’язковому порядку (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки») доповнили відпусткою тривалістю до 60 календарних днів для працівників, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізаці». Надавати таку відпустку можна буде після оголошення демобілізації чи закінчення воєнного стану і після постановки на військовий облік. Така відпустка включається до відпускного та страхового стажу.

З 01.01.2024 року відкрито другий етап ринку землі — 1 січня 2024 року розпочався новий етап земельної реформи. Мінагрополітики нагадало основні нововведення, які він передбачає:

- юридичні особи отримали право купувати землі сільськогосподарського призначення;
- купувати можна лише приватні земельні ділянки загальною площею не більше 10 тис. га;
- продаж комунальної та державної землі залишається забороненим;
- фізичні та юридичні особи не можуть мати у власності більше 10 тис. га;
- іноземці не мають права, ані продавати, ані купувати землю;
- мінімальна ціна купівлі с/г земель має бути не нижче НГО (нормативна грошова оцінка);
- переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями.

26 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28.07.2023 № 3285-IX. Про це повідомляє Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Закон передбачає, що в Україні залишаться лише міста, села та селища. Також з'являться поселення.

Містами будуть називатися населені пункти з компактною забудовою і чисельністю населення понад 10 тисяч жителів. Селищами — населені пункти з переважно садибною забудовою і чисельністю населення понад 5 тисяч жителів. Інщі населені пункти будуть просто селами. Також закон запроваджує нове поняття — «поселення». Такий статус отримуватимуть компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення. Це можуть бути дачні кооперативи, а також тимчасові мобільні містечка, де живуть вимушено переміщені особи.

Станом на кінець 2023 року в Україні, включаючи всі окуповані Росією території, нараховується 459 міст, 881 селище міського типу, 1 тисяча 164 звичайних селищ та 27 тисяч 204 села.

Громадянам не потрібно вносити жодних змін до своїх документів. Важливим є те, що закон не містить зворотної сили, тому усі документи (паспорт, нотаріальні документи, документи на житло та інші) продовжують діяти і жодної перереєстрації робити не потрібно. Всі зміни вносяться автоматично. Назви територіальних громад залишаються без змін.

Автоматичної зміни статусу населених пунктів, відповідно до цього закону, не відбуватиметься. Закон надає механізм та процедуру зробити це за бажанням громади.

Єдине, що автоматично відбудеться з набуттям чинності Законом, — усі селища міського типу (а їх в Україні було 881) будуть називатися просто селищами, а міста більше не матимуть статусів районного, обласного чи республіканського значення, а будуть просто містами. (https://km-oblrada.gov.ua/nabuv-chynnosti-zakon-pro-poryadok-vyrishennya-okremyh-pytan-administratyvno-terytorialnogo-ustroyu-ukrayiny/ )

Уряд скасував мораторій на припинення надання житлово-комунальних послуг. Набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг». (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-deiakykh-postanov-kabinetu-ministriv-ukrainy-shchodo-oplaty-zhytlovo-t291223 ).

Цією постановою Уряд зняв обмеження на припинення надання послуги з електропостачання побутовим споживачам, що заборгували за електроенергію у регіонах, де не ведуться військові дії та які не перебувають під тимчасовою окупацією росії. Відтепер постачальник електроенергії може ініціювати відключення побутових боржників від електроенергії.

Також Міністерство енергетики України скасувало заборону (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0441-22#Text) щодо відключення, без погодження відповідної військової адміністрації, навіть тих об’єктів споживачів, які відносяться до «критичної інфраструктури».

При цьому мораторій і надалі діятиме на територіях, на яких ведуться бойові дії. Крім того, постановою на окупованих територіях забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації.

12 січня 2024 року уряд вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298. Доповнено, у звʼязку з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати, Примітку 1 до додатка 1 «Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» до постанови КМУ від 30.08.2002 N 1298 новим абзацом, яким передбачено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 01.01.2024 розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду — 3195 гривень.

Народні депутати хочуть впровадити обов'язкове страхування відповідальності медиків. У Верховний Раді вчора зареєстровано проект Закону про внесення змін до Закону України «Про страхування» та деяких інших законодавчих актів України щодо обов’язкового страхування відповідальності медичних працівників №10452 від 31.01.2024. (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43593 )

Проект передбачає внесення змін до Закону «Про страхування», а саме віднести до обов’язкових видів страхування страхування цивільно-правової відповідальності медичних, фармацевтичних працівників за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків.

Також зміни мають бути до Основ законодавства України про охорону здоров’я, а саме до ст. 78 внести пункт наступного змісту: «Медичним, фармацевтичним працівникам забороняється розпочинати професійну діяльність без укладення договору страхування їх цивільно-правової відповідальності за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням ними професійних обов’язків». Також пропонується закріпити норму щодо обов’язкового страхування вказаної категорії працівників за рахунок власника медичного закладу.

У разі ухвалення цього закону він набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Але вводитиметься в дію лише через рік з дня припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Це дуже схоже на підготовку підґрунтя до прийняття Закону «Про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні».

З 1 січня 2024 року почала працювати Програма медичних гарантій–2024 – коротко про тарифи та коефіцієнти за медичні послуги. Бюджет ПМГ–2024 становить понад 159 млрд грн і охоплює всі основні різновиди медичної допомоги. Тарифи, за якими НСЗУ сплачуватиме медичним закладам у 2024 не зменшені:

- переглянуто базову ставку в хірургічних пакетах, яка становить 8 735 грн, та переглянуто деякі коефіцієнти діагностично-споріднених груп (ДСГ). Впроваджуються нові групи залежно від послуги при операціях високої складності;
- за реабілітацію в стаціонарних умовах базова ставка за пролікований випадок становить 19769 грн. Однак за послуги з реабілітації найвищої складності НСЗУ сплачуватиме понад 41 тис грн. За послуги з реабілітації високої складності (наприклад інсульт у післягострий період) — понад 31 тис грн;
- послуги з трансплантації НСЗУ буде сплачувати залежно від трансплантованого органа. Наприклад, за послуги з трансплантації серця НСЗУ сплачуватиме понад 2 млн грн, а за трансплантацію легень — понад 2,6 млн грн;
- ставка за новим напрямом ПМГ–2024 лікування безпліддя становитиме 60324 грн за один повний цикл;
- за пакетом «Медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя», оплата за яким здійснюється за надану послугу, за кожну з яких медзаклади отримуватимуть 10820 грн;
- один з найвищих тарифів у ПМГ — оплата медичної допомоги новонародженим, у тому числі за проведення хірургічних операцій. У 2024 р. змінені підходи в частині оплати медичної послуги шляхом впровадження 16 груп складності та встановлено відповідні коефіцієнти складності випадку, які застосовуються до базової ставки, яка становить 8735 грн. Так, за лікування малюка з масою тіла 2500 г або більше, з гестаційним віком 37 повних тижнів і більше заклад отримає 13189 грн. Тоді як за хірургічне лікування передчасно народженого малюка з масою при народженні менше ніж 750 г — понад 551 тис. грн;
- тариф за медичну допомогу при пологах — 15137 грн. А для закладів, які надаватимуть комплексні медичні послуги матері й дитині, тариф становить майже 20 тис. грн.;
- збережено тарифи на лікування онкологічних захворювань. За хіміотерапевтичне лікування одного пацієнта упродовж року заклади отримуватимуть 36 тис. грн, а за лікування однієї дитини — до 131 тис. грн. Тариф за лікування онкогематологічних захворювань — 74 тис. грн.

Підкреслимо, що в Програмі медичних гарантій (ПМГ) на 2024 р. відображена концептуальна зміна фінансування реабілітації. Раніше існував тільки один тариф на реабілітацію — 19769 грн за цикл тривалістю 14 днів, який не залежав від тяжкості травми. Внаслідок внесених змін оплата залежатиме від тяжкості травми. Для цього встановлено 4 категорії складності реабілітаційної допомоги. Перша — найтяжчі випадки. Вона передбачає наявність двох діагнозів, які пов’язані з травмами головного мозку, спинного мозку та внутрішніх органів. До цієї категорії застосовуватиметься підвищувальний коефіцієнт 2,1. При цьому кожен пацієнт матиме право на 8 циклів реабілітації на рік тривалістю щонайменше 14 днів. За кожну ітерацію медзаклад отримуватиме більше ніж 41500 грн.

Друга категорія складності передбачає наявність одного діагнозу, який, зокрема, належить до множинних ампутацій, травм спинного та головного мозку. Кожен пацієнт матиме право на 8 циклів реабілітації на рік. Їх тривалість — від 14 днів кожен. Для медзакладів, які надаватимуть відповідну допомогу, застосовуватиметься підвищувальний коефіцієнт 1,6. Отже, надавачі послуг отримуватимуть понад 31600 грн.

Третій рівень складності включає широкий перелік діагнозів, які передбачають помірне обмеження функціонування. Для пацієнтів у цьому випадку передбачено до двох реабілітаційних циклів на рік, тривалістю від 14 днів. За кожну ітерацію медичний заклад отримуватиме 19769 грн.

Четвертий рівень складності реабілітаційної допомоги стосується незначних обмежень функціонування, які не входять до перших трьох категорій. Тривалість реабілітації — 14 днів. Кількість циклів — 2 на рік. За кожен цикл медзаклад отримуватиме трошки більше ніж 15800 грн.

При цьому слід зазначити, що для дітей, діагноз яких належить до третього та четвертого рівня складності реабілітаційної допомоги, передбачено щонайменше 4 цикли відновлення на рік. Тривалість кожного — від 14 днів.

У Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт про лікарське самоврядування — № 10388 від 01.01.2024 р.. Ініціатор законопроєкту — народна депутатка України Оксана Савчук.

Законопроєкт передбачає введення спеціальної термінології, визначення правових, організаційних та фінансово-економічних засад запровадження лікарського самоврядування, а також порядок формування та функціонування органів лікарського самоврядування. У проєкті Закону визначені засади, принципи та завдання лікарського самоврядування, які полягають, зокрема, у наданні, зупиненні та припиненні права на здійснення лікарської практики; веденні обліку і контролю безперервного професійного розвитку лікарів; незалежного здійснення лікарської практики і захисті лікарської честі, участі в розвитку системи охорони здоров’я України, участі в розробці і впровадженні медичних стандартів та нагляді за їх дотриманням, а також представлене детальне правове регулювання здійснення вказаних завдань.

У законопроєкті окреслено порядок формування та функціонування органів лікарського самоврядування, передбачено демократичний і незалежний способи їх формування та узгодження інтересів різних фахових субспільнот (лікарі-спеціалісти, лікарі загальної практики, лікарі-стоматологи) через діяльність відповідних лікарських палат та їх спільного органу — фахової лікарської ради.

Ознайомитися із законопроєктом та супровідною документацією можна за посиланням http://tinyurl.com/2av9s34a.

Нагадаємо, раніше у Верховній Раді було зареєстровано урядовий законопроєкт «Про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні». (посилання: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43447 ).

МОЗ буде проводити перевірки щодо корупційних правопорушень в медичних закладах. Затверджено Наказ від 17 січня 2024 р. № 93 (посилання - http://tinyurl.com/5n8u2jmd ), яким регламентується порядок проведення перевірок стану організації роботи із запобігання та виявлення корупції в медичних закладах.

Такі перевірки здійснюються за рішенням Міністра охорони здоров’я України на підставі:

- інформації про порушення вимог антикорупційного законодавства, що надходить до МОЗ від правоохоронних та контролюючих органів;
- повідомлення щодо можливої причетності працівників об’єкта перевірки до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення;
- надходження обґрунтованої інформації про невиконання об’єктом перевірки актів законодавства, наказів і доручень МОЗ в частині антикорупційного законодавства.

Але такі перевірки будуть стосуватись лише ЗОЗ, що належать до сфери управління МОЗ України. Ось їх перелік (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0152282-18#Text ).

В 2024 році повертається індексація. У бюджеті на минулий рік було передбачено зупинення дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і роботодавці мали право не нараховувати індексацію заробітної плати, проте могли це робити за власним бажанням. Та 2024 року право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.

За роз’ясненням Держпраці, підвищення грошових доходів громадян у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця (Постанова КМУ №1078).

Норма стосується не лише заробітної плати, а й усіх інших доходів фізичних осіб, які індексують за цим законом, зокрема пенсій, стипендій, грошового забезпечення, низки страхових виплат, аліментів, визначених судом, тощо.

Порядок індексації не змінився, тільки потрібно врахувати, що бюджетом на 2024 рік (ст. 39) встановлено — обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2024 року. Виходячи з цього — «базовий» місяць для всіх – грудень 2023 року. Підвищували зарплату протягом 2023 року – базовий грудень. Не підвищували заплату вже 10 років – базовий грудень.

З індексу інфляції за січень (який опублікують у лютому, а тому він впливатиме на індексацію з першого весняного місяця) потрібно починати наростаючим підсумком визначати коефіцієнт індексації і коли він перетне позначку у 103% — індексують зарплату. Тобто, якщо інфляція за січень буде більше 3%, індексація щонайшвидше виникне у березні.

Якщо є бажання не слідкувати за інфляцією і не обраховувати індексацію – потрібно підвищувати оклади на будь-яку суму з лютого. А потім таке ж робити у квітні, червні, серпні і т.д. Якщо підвищили оклади з січня 2024 року, січень стає базовим, тоді з лютого починають враховувати індекси інфляції. І вперше індексація може з’явитись у квітні, не раніше.

2024 року продовжується подання скан-копій трудових книжок до ПФУ. На передачу відомостей з паперової трудової книжки до ПФУ відведено період з 10 червня 2021 р. до 10 червня 2026 р. А це означає, що цей процес триває і у 2024 році.

Нагадаємо, що передати відомості з паперової трудової книжки до ПФУ можна двома способами. Перший — трудова книжка сканується й отримані скан-копії завантажуються на порталі Пенсійного фонду. Другий — оцифрування паперової трудової книжки здійснюється безпосередньо на порталі Пенсійного фонду, тобто розносяться наявні записи з прикріпленням скан-копій документів, на підставі яких вони зроблені, безпосередньо на порталі Пенсійного фонду (п. 4 Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затвердженого постановою правління ПФУ від 12.03.2021 № 11-1, далі – Порядок № 11-1).

Варто відзначити важливий момент: якщо відомості з паперової трудової книжки уже передавалися до Пенсійного фонду, то повторно (навіть у разі появи нових записів) передавати їх не потрібно. Оскільки відомості з паперової трудової книжки до Пенсійного фонду передаються тільки один раз (п. 6 Порядку № 11-1).

Скановані копії паперових трудових книжок можуть подаватися як роботодавцем, так і самим працівником — законодавством не передбаченобезумовного обов’язку для роботодавця з передачі скан-копій паперових трудових книжок працівників до ПФУ. Це може зробити і сам працівник, враховуючи, що паперова трудова книжка може знаходиться у нього на зберіганні. Тож, скан-копії можуть бути передані до ПФУ, як працівником, який звертається до ПФУ особисто, або через кабінет застрахованої особи на порталі ПФУ, так і роботодавцем через кабінет страхувальника на порталі ПФУ.

Перевірити стан опрацювання документів про трудову діяльність можна на вебпорталі електронних послуг ПФУ: роботодавцю – у кабінеті страхувальника в розділі «Звернення» (відображено всі звернення роботодавця щодо кожного працівника із відображенням статусу обробки); працівнику – в особистому кабінеті користувача в розділі «Мої звернення».

Внесені зміни до табеля оснащення закладів «первинки». Наказом МОЗ України від 4 січня 2024 р. № 20 (https://moz.gov.ua/uploads/10/52609-dn_20_04012024.pdf ) внесені зміни до Примірного табеля матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців, які надають первинну медичну допомогу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 26 січня 2018 р. № 148.

Табель доповнено наступними рядками: 48-1 Набір камертонів медичних – 1 та 48-2 Плантограф – 1 .

Постановою КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» від 27 грудня 2023 р. № 1393 (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-litsenziinykh-umov-provadzhennia-hospodarskoi-diialnosti-z-medychnoi-praktyky-1393-271223 ) внесено ряд змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики.

Зміни здебільшого стосуються процедурних моментів щодо подання документів, але є суттєве нововведення — Ліцензійні умови доповнено пунктом 37, згідно з яким Ліцензіат за кожним місцем (адресою) провадження медичної практики повинен забезпечити створення необхідних умов для вільного доступу маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм та правил, що документально підтверджується фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має кваліфікаційний сертифікат, або відповідною установою, уповноваженою на проведення такого обстеження. Постанову опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» 30.12.2023 року, а отже відповідні зміни почнуть діяти із 30.03.2024 року.

Ліцензіати, які отримали ліцензію до набрання чинності цієї Постанови (тобто до 30.03.2024) зобов’язані протягом року з дня опублікування Постанови (тобто до 30.12.2024) подати до МОЗ України оновлені Відомості про стан МТБ, наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня з урахуванням змін, у тому числі із зазначенням у пункті 6 Відомостей інформації про доступність місць провадження господарської діяльності з медичної практики для маломобільних груп населення.

Висновок — для фахівців з питань технічного обстеження будівель та споруд починається «золота пора».

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я» від 19 січня 2024 р. № 64. Змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013 р. № 333 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2013-%D0%BF#Text)(, зокрема збільшено обсяги зберігання препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсоріву фармацевтичних (аптечних) закладах до шестимісячної потреби закладу в них і улікувально-профілактичних закладах, їх філіях та інших структурних підрозділахдо тримісячної потреби закладу в них; збільшено дозволений до видачі обсяг наркотичних лікарських засобів, якими забезпечуються пацієнти під час надання паліативної або хоспісної допомоги, до тридцятиденної потреби. Врегульовано положення щодо впровадження електронного рецепта та контролю за відпуском рецептурних лікарських засобів; передбачено можливість видачі рідких форм препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів із застосуванням зареєстрованих в Україні автоматизованих або ручних дозуючих пристроїв тощо.

МОЗ інформував про зміни в проведенні медичних оглядів у 2024 році. Це пов’язано з набуттям чинності Законом України від 6 вересня 2022 року № 2573-IX «Про систему громадського здоров’я». за яким змінився підхід до забезпечення здоров’я громадян – від боротьби з хворобами акцент, на думку урядовців, переноситься на формування здорового способу життя та профілактику захворювань. Найефективнішими методами профілактики хвороб визнані вакцинація та виявлення захворювання на ранніх стадіях.

З 1 жовтня 2024 рокунабувають чинності оновлені вимоги до організації й проведення профілактичних медичних оглядів працівників деяких професій. Ознайомитися з наказом МОЗ і документами можна за посиланнями:

-наказ МОЗ від 08.11.2023 № N 1925«Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280»);

— Перелік протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, хворі на інфекційні хвороби, які є носіями збудників інфекційних хвороб, за умови, що такі особи становлять загрозу для здоров’я інших осіб (https://ips.ligazakon.net/document/re41069?an=4);

— Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їхнього проведення;

— Перелік виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб

Насамперед зміни торкнуться переліків виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені не вакциновані особи або особи, хворі на визначені інфекційні хвороби. Змінено також перелік інфекційних хвороб, носійство або захворювання на які є підставою для недопуску до виконання професійних обов’язків. Так, перелік було розширено інфекційними хворобами, що можуть викликати надзвичайні ситуації в системі громадського здоров’я, а натомість виключені такі, що не передаються від людини до людини.

Найбільших змін зазнав перелік необхідних обстежень для проведення обов’язкових медичних оглядів. Перелік доповнено обов’язковими лабораторними (загальний аналіз крові і сечі, глюкоза крові), інструментальними (вимірювання артеріального тиску та ЕКГ) і фізикальними обстеженнями. Враховуючи, що деякі сфери діяльності працівників, які проходять медичний огляд, пов’язані з щоденним безпосереднім контактом з людьми, до необхідних лікарів-спеціалістів додано лікаря-психіатра.

Флюорографія або рентгенологічне обстеження органів грудної клітини проводитиметься виключно за наявності факторів ризику наявності у працівника туберкульозної інфекції – після проходження анкетування.

Бактеріологічні дослідження (так звані «кишкова група» і «мазок на стафілокок») стануть обов’язковими лише для працівників, які безпосередньо пов’язані з виготовленням та реалізацією продуктів харчування.

Вакцинація – з жовтня 2024 року якщо працівник ризикує інфікуватися при виконанні професійних обов’язків та/або може інфікувати інших і проти зазначених інфекційних хвороб є специфічна профілактика, такий працівник не допускатиметься до роботи не маючи відповідного захисту.

(Джерело: Центр громадського здоров’я, Міністерства охорони здоров’я України).

Наказом Мінекономіки від 16.01.2024 № 1410внесено Зміну № 13 до Класифікатора професій. Традиційно змінами передбачено три директиви: унести, змінити та скасувати. Зміною № 13 передбачено змінити, зокрема, такі професійні назви робіт: «Інженер з програмного забезпечення комп’ютерів» на «Інженер з програмного забезпечення» з кодом КП 2131.2, «Програміст (база даних)» на «Програміст» з кодом КП 2132.2, «Організатор із збуту» на «Організатор зі збуту» з кодом КП 3419. Директивою «Скасувати» передбачено скасування таких професійних назв робіт: «Програміст прикладний» та «Програміст системний» з кодом КП 2132.2, «Фахівець з розробки та тестування програмного забезпечення» з кодом КП 3121 тощо.

Рекомендуємо звернути увагу на Зміни №13, але змін щодо медичних працівників не відбулося.

26 січня 2024 Кабміном погоджено пропозицію Міністерства охорони здоровʼя та Полтавської, Чернівецької, Житомирськоїі Хмельницької обласних рад щодо передачі цілісних майнових комплексів відповідно Обласного бюро судово-медичної експертизи, Комунальної медичної установи «Обласне бюро судово-медичної експертизи», Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради та Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи у державну власність з віднесенням їх до сфери управління зазначеного Міністерства.

Безперервний професійний розвиток — до 1 березня кожен лікар має подати особисте освітнє портфоліо. Лікарі мають подавати особисте освітнє портфоліо (далі — ООП) до відділу кадрів щорічно до 1 березня поточного року за попередній рік. Особисте освітнє портфоліо з результатами проходження БПР створюється лікарем, подається до відділу кадрів за місцем роботи і повинно бути перевіреним відділом кадрів не пізніше як за 14 робочих днів після закінчення строку подачі.

Форма ООП визначена в додатку 2 до Порядку проведення атестації лікарів, затвердженому наказом МОЗ від 22.02.2019 № 446, в ООП потрібно вказати відвідані освітні заходи, кількість отриманих балів безперервного професійного розвитку та надати копії підтверджувальних документів: дипломів, сертифікатів, посвідчень, програм конференцій тощо. Шаблон освітнього портфоліо можна завантажити за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/94/f483308n457.docx

У 2024 році для атестації необхідно подати:

— щонайменше 100 балів БПР, які отримали у 2020, 2021 роках;

— щонайменше 50 балів БПР, отриманих у 2022, 2023 роках.

Це затверджено наказом МОЗ України від 22.02.2019 року № 446: (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0376-22#Text ).

Запроваджено нові цикли спеціалізації та тематичного удосконалення у сфері охорони здоров’я.Відтепер цикли спеціалізації та тематичного удосконалення запроваджені не лише для лікарів, фармацевтів і медсестер, але й для інших професіоналів у сфері охорони здоров’я.

Наказом МОЗ України від 23 січня 2024 р. № 112 затверджено Номенклатуру спеціальностей професіоналів у галузі охорони здоров’я та Перелік циклів спеціалізації та тематичного удосконалення за спеціальностями професіоналів у галузі охорони здоров’я та професіоналів з вищою немедичною освітою. (https://moz.gov.ua/uploads/10/53141-dn_112_23012024.pdf )

Підставою ухвалення такого наказу стала вимога постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725 із змінами щодо безперервного професійного розвитку не лише для лікарів, фармацевтів та медсестер, а також інших професіоналів системи охорони здоров’я. Крім того, проходження спеціалізації за певною післядипломною спеціальністю є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для працевлаштування в закладі охорони здоров’я. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-2021-%D0%BF#Text )

Такі цикли запроваджують для професіоналів у галузі охорони здоров’я у медзакладах:

— професіоналів з реабілітації: ерготерапевти, фізичні терапевти, протезисти-ортезисти, терапевти мови і мовлення тощо;

— професіоналів з трансплант-координації: трансплант-координатори, трансплант-координатори патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи) тощо;

— професіоналів медико-фармацевтичного профілю: експерти з оцінки медичних технологій, професіонали з клінічних досліджень, професіонали з фармаконагляду тощо.

Такі цикли запроваджують для професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я та перелік посад яких затверджено наказом МОЗ України від 24.02.2021 р. № 346, а саме для:

— професіоналів лабораторного та медико-профілактичного профілю: бактеріологів, вірусологів, генетиків, ентомологів, біохіміків, імунологів, мікробіологів, паразитологів, цитоморфологів, фахівці вз громадського здоров’я, фахівців з довкілля та здоров’я, фахівців з дослідження факторів навколишнього середовища;

— професіоналів судово-медичного профілю: судових експертів-імунологів, експертів-токсикологів, експертів-цитологів;

— професіоналів з психологічної допомоги та духовної опіки: клінічних психологів, психотерапевтів, капеланів в охороні здоров’я.

Тож представники таких спеціальностей мають також долучатися до безперервного професійного розвитку. Крім того, проходження спеціалізації за певною післядипломною спеціальністю є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для працевлаштування у закладі охорони здоров’я.

З Номенклатурою спеціальностей професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я можна ознайомитися за посиланням: https://moz.gov.ua/uploads/10/53142-dn_112_23012024_dod_1.pdf

Перелік циклів спеціалізації та тематичного удосконалення за спеціальностями професіоналів у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я та професіоналів з вищою немедичною освітою — https://moz.gov.ua/uploads/10/53143-dn_112_23012024_dod_2.pdf. (Джерело: МОЗ України)

Також колегам буде корисно ознайомитись з поширеним у електронних ЗМІ (у мережі Фейсбук) повідомленням представників Центру громадського здоров’я України про перспективи лікування хворих на туберкульоз вдома.

Зокрема, що туберкульоз — це звичайне захворювання, яке можна вилікувати амбулаторно. Секретом успіху є лікування протитуберкульозними препаратами, дисципліна у прийомі ліків та дотриманні рекомендацій лікаря. Людина, яка приймає ефективну терапію, є безпечною для оточення та може продовжувати свій звичайний спосіб життя, зокрема проводити час з родиною та друзями. … (посилання).

Додаток: цифри — 2024 щодо соцвиплат, зарплат і пенсій.

Інформація актуальна станом на 05.02.2024

—