Зміни та новації у нормативних документах — лютий 2024

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені в лютому 2024 року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті). 

Воєнний стан продовжено до 14 травня 2024 року (13 лютого 2024 року закони щодо продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації офіційно опубліковано в «Голосі України»). Зокрема, це означає, що:

— не буде святкових днів — 8 березня, 1, 5 та 8 травня (у зв’язку з чим можна збільшити норму робочого часу у березні (додати 1 робочий день) та травні (додати 3 робочі дні) або прийняти рішення про визнання цих днів додатковими вихідними);

— обидва види відпусток без збереження зарплати на час воєнного стану (за ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки і за ч. 4 ст. 12 Закону 2136) можна надавати по 13.05.2024 включно;

— продовжує діяти закон 2136 (зі змінами) про трудові відносини у період війни;

— до 14.05.2024 діє мораторій на ЄСВ-перевірки (майже для всіх, але за деякими виключеннями);

— до травня 2025 року підприємці можуть не платити ЄСВ за себе (але і страхового стажу не буде);

— до 14.08.2024 ще можуть видаватись/оплачуватись паперові листки непрацездатності;

— до 14.05.2024 дистанційна робота може запроваджуватися наказом роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. 

Уряд розширив повноваження ТЦК на час мобілізації та воєнного стану — 9 лютого вніс зміни до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (затверджене постановою КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154). Згідно із змінами під час проведення мобілізації та на строк дії воєнного стану ТЦК надали право цілодобово:

— розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення;

— організовувати проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов’язаних і резервістів (для районних ТЦК та СП);

— вести персонально-якісний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

— вести облік транспортних засобів, що підлягають передачі ЗСУ та іншим військовим формуванням під час мобілізації та у воєнний час.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні 14 лютого обговорив підсумки роботи СПО об’єднань профспілок за 2023 рік. Минулого року представники СПО профспілок на засіданнях урядових комітетів брали участь у розгляді понад 140 проєктів нормативно-правових актів, до більшості з яких профспілки надали пропозиції. Таким чином, профспілки мали можливість висловлювати свою позицію щодо законопроєктів, які стосуються трудових, соціальних відносин, соціального захисту громадян. Окрім цього, профспілки також брали участь у роботі Пенсійного фонду.

У той же час було зазначено, що через повномасштабну військову агресію рф проти України засідання Уряду проводяться у закритому режимі, тому протягом 2023 року представник СПО об’єднань профспілок не запрошувався до участі у них.

Головний майданчик соціального діалогу на національному рівні – Національна тристороння соціально-економічна рада у минулому році фактично не функціонувала. Не ведеться робота з підбиття підсумків виконання Генеральної угоди на 2019-2021 роки, у рамках якої соціальні партнери продовжують діяти у поточному періоді — Мінекономіки у жовтні 2022 року повідомило про неможливість підведення підсумків ГУ та запропонувало подавати інформацію про стан виконання положень Генеральної угоди раз на рік. 

Голова СПО об’єднань профспілок, голова ФПУ Григорій Осовий наголосив, що з початком розгляду проєкту Програми післявоєнного відновлення України, профспілки вимагатимуть проведення перемовин по новій Генугоді.

Голова ФПУ Григорій Осовий оскаржив до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця відповідь щодо захисту персональних даних про членство в профспілках. 1 грудня 2023 року Федерація професійних спілок України звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням вжити заходів парламентського контролю за додержанням органами Пенсійного фонду України законодавства про захист персональних даних при витребуванні у страхувальників відомостей про участь застрахованих осіб в профспілках.

Але листом від 02.02.2024 ФПУ повідомлено про інформацію, отриману від Пенсійного фондубез розгляду звернення ФПУ по суті порушених питань. Зокрема, не надано оцінки правових позицій ФПУ та Пенсійного фонду з порушеного питання та залишені поза увагою певні норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та якими обґрунтовуються вимоги ФПУ, не повідомлено про прийняте рішення за результатами розгляду звернення: чи визнано воно не обґрунтованим або про заходи, вжиті для припинення неправомірних дій.

Тому голова ФПУ 13 лютого 2024 року звернувся до Омбудсмена, запропонувавши розглянути звернення ФПУ стосовно недодержання органами Пенсійного фонду України законодавства про захист персональних даних при витребуванні у страхувальників відомостей про участь застрахованих осіб в профспілках відповідно до законодавства, повідомивши про прийняте рішення.

28 лютого 2024 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №11044«Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо проведення перевірок в частині вчинення мобінгу». Законопроєкт розроблено з метою розблокування можливості проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за заявою працівника або профспілки з питань вчинення мобінгу під час дії правового режиму воєнного стану. Адже, як пояснюють автори законопроєкту, за 2023 рік до Державної служби з питань праці та територіальних органів надійшло 553 звернення щодо ознак мобінгу.

Тож проєктом Закону пропонується встановити, що у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу та законності припинення трудових договорів.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ДСНС на своєму інтернет-сайті створила е-реєстри щодо аудиту пожежної та техногенної безпеки (e.dsns.gov.ua/). Мета — обмежити кількість різних перевірок та підвищити рівень пожежної безпеки. Впроваджено е-реєстр організацій, які проводять аудит пожежної та техногенної безпеки, та експертів у сфері пожежної і техногенної безпеки, куди вноситимуть записи про видані сертифікати, та Реєстр договорів страхування, укладених за результатами аудиту й отриманих актів. 

За умови наявності страхового поліса цивільної відповідальності планові перевірки суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику можуть не проводитися до 6 років поспіль, а з низьким ступенем ризику – до 10 років. Аудит не тягне за собою негативних наслідків і санкцій та є добровільним. 

На сайті Уряду оприлюднено постанову від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році“, якою передбачено проведення індексації пенсій, підвищення розмірів мінімальних пенсій. Для понад 10 млн громадян з 1 березня пенсії підвищяться на 8%. 

Розмір індексації обчислено на базі остаточних офіційних показників розвитку економіки у 2023 році: інфляція у розмірі 5,1%; зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески — 7%. 

У 2024 році вдруге поспіль індексуюьт найнижчі пенсії.До 2023 року такі пенсії під індексацію не потрапляли. Раніше пенсіонерам з найнижчими пенсіями, зазвичай, підвищувався не весь розмір пенсії, а лише та її частина, яка обчислюється за страховою формулою і яка зазвичай “поглинається” іншими складовими пенсійної виплати, так що загального зростання розміру пенсії не відбувалось. 

Середній прогнозний рівень зростання пенсій після індексації – 322 грн, розмір середньої пенсії в Україні зросте з 5 395 грн до 5 717 грн. 

Відповідно до прийнятої постанови, з 1 березня  будуть індексовані пенсії для:

• 9,5 млн “цивільних” пенсіонерів, яким пенсію призначено на загальних підставах;
• 596 тис. пенсіонерів силових відомств; 
• 97,8 тис. осіб, які отримують пенсію по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, з 1 березня будуть проіндексовані щомісячні страхові виплати для 161,4 тис. потерпілих та осіб, які мають право на щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого. А також буде проіндексовано на 8% пенсії 20,8 тис. науковців, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування. Таким чином, Уряд прискорив проведення індексації для цих категорій осіб (у 2023 році індексація для них відбулась з 1 липня).

З 1 квітня відбудеться автоматичний перерахунок пенсій для 654 тис. працюючих пенсіонерів (з урахуванням їх оновленого страхового стажу). 

Водночас Уряд запровадив тимчасові обмеження на максимальний розмір індексації пенсій. Розмір підвищення пенсії за результатами індексації буде обмежено 1,5 тис. грн для всіх отримувачів пенсій і страхових виплат, незалежно від категорії. Таке обмеження дозволить більш справедливо розподілити наявний фінансовий ресурс на здійснення індексації та забезпечити підвищення пенсій для громадян, які отримують найменші виплати. 

Важливо! Розмір збільшення пенсії в результаті вищезазначених перерахунків не може бути меншим за 100 грн та більшим за 1500 грн.

Перерахунок пенсій з 1 березня 2024 року буде проведено без додаткових звернень пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.

Наказом Мінюсту від 04.01.2024 № 40/5(набрав чинності 10.02.2024 р.) внесли зміни до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб. Як відомо, цей Перелік визначає строки зберігання відповідних документів. Даними змінами Перелік було приведено до чинних норм законодавства, які були змінені Законом України від 20.03.2023 р. №2970-IX. 

Нові строки зберігання бухгалтерських і фінансових документів стали обов’язкові для ФОП.Після оновлення строки зберігання документів, що зазначаються у цьому Переліку та регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються фізичними особами — підприємцями (раніше це було добровільним для ФОП). 

При цьому строк зберігання для документів та інформації, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для фізичних осіб — підприємців встановлюється відповідно до ПКУ та становить 3 роки (п. 1.4 Переліку).

Змінилися і строк зберігання окремих конкретних документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності. Як правило, він виріс з 1 або 3 років до 5, інколи – до7. 

Основні зміни щодо строків зберігання документів – у таблицях: https://medoc.ua/blog/novi-stroki-zberigannja-dokumentiv-perelik-onovleno

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis)» №3528-IX. Закон набув чинності 16 лютого та буде введений в дію через 6 місяців. Тобто 16 серпня 2024 року. Кабмін повинен за 3 місяці привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. 

Відпуск лікарських засобів на основі медичного канабісу буде можливий виключно за електронним рецептом лікаря відповідно до медичних показань. Використання рослин роду коноплі (Cannabis) в галузях, що не стосуються медицини, науки та лікування – буде під забороною. 

Із текстом Закону можна ознайомитися за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3528-IX#Text  

Мінекономіки листом від 28.01.2024 р. № 4706-05/6893-09 надало роз’яснення щодо надання неоплачуваної щорічної відпустки протягом війни. Так, відповідно до абз. третього ч. першої ст. 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі – Закон № 2136), із урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань” від 22.11.2023 р. № 3494-IX (далі – Закон № 3494), у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крімвідпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абз. першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження зарплати. 

Але змінами передбачається право, а не обов’язок роботодавця обмежити надання працівнику у період дії воєнного стану будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) Тому працівникам, які мають право на такі оплачувані відпустки, за рішенням роботодавця ці відпустки можуть бути надані у період воєнного стану. 

До відома! У разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження зарплати невикористаної оплачуваної відпустки вважаємо, щороботодавець має обґрунтувати необхідність надання цих відпусток без збереження зарплати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність. 

Слід зауважити, що надання будь-яких оплачуваних відпусток без збереження зарплати після припинення або скасування воєнного стану суперечить ст. 64 Конституції України (далі – Конституція), згідно з якою: 

1) окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану; 

2) в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, а не їх скасування. 

Отже, після припинення або скасування воєнного стану невикористані дні оплачуваних відпусток можуть бути надані лише зі збереженням на їх період зарплати (як передбачено ст. 74 Кодексу законів про працю України та ст. 2 Закону України “Про відпустки” від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР). 

У листі зазначено, що за ч. першою ст. 58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Тому дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. 

Таким чином, норми абз. третього ч. першої ст. 12 Закону № 2136(у редакції Закону № 3494) можуть бути застосовані лише до відпусток, на які працівник набув право після 24.12.2023 р. – дня набрання чинності відповідними змінами. 

Одночасно повідомлено, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, а мають інформаційно-рекомендаційний характер. 

Проводити профілактичні щеплення можна буде в аптечних закладах —КМУ постановою від 27.02.2024 № 213 (далі — Постанова № 213) затвердив зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Відповідно до них громадяни зможуть робити профілактичні щеплення в аптечному закладі. Нові норми наберуть чинності через три місяці після офіційного оприлюднення Постанови № 213, тобто наприкінці травня.

Щоб отримати право проводити профілактичні щеплення, аптечний заклад повинен відповідати трьом умовам: отримати ліцензію на медпрактику і відкрити медичний кабінет; підтвердити наявність ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами та мати в штаті фармацевтів чи клінічних фармацевтів, які пройшли спеціальні щорічні навчання з питань вакцинації, правил організації і техніки проведення щеплень. А також набуття навичок надання домедичної допомоги при невідкладних станах.

МОЗ наказом від 27.12.2023 № 2216 (zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0059-24#Text) змінило порядок надання паліативної допомоги. 15.02.2024 наказ № 2216 набрав чинності.Порядок передбачає, що загальну паліативну допомогу надають в амбулаторних умовах або за місцем перебування пацієнта сімейні лікарі, терапевти, педіатри та інші лікарі-спеціалісти, молодші спеціалісти з медичною освітою або в закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу.

Спеціалізовану паліативну допомогу надаватиме мультидисциплінарна команда закладу охорони здоров’я, який надає спеціалізовану медичну допомогу, в стаціонарних умовах або за місцем перебування пацієнта.

МОЗ України на громадське обговорення виніспроєкт наказу «Про затвердження Положення про лікарську резидентуру та внесення зміни до Переліку циклів спеціалізації та тематичного удосконалення за лікарськими та фармацевтичними (провізорськими) спеціальностями» (https://tinyurl.com/murfxup5 ). 

Проєктом наказу затверджується Положення про лікарську резидентуру, що встановлює механізм проходження лікарської резидентури особами, які мають ступінь магістра медичного спрямування, закінчили інтернатуру та отримали кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку спеціальностей в інтернатурі, затвердженого МОЗ. 

На сьогодні тривалість підготовки в інтернатурі становить 1–3 роки, на циклах вторинної спеціалізації — 1–9 міс, що є недостатнім для підготовки лікарів-спеціалістів і не відповідає європейським стандартам медичної освіти.

Так, відповідно до законодавства ЄС післядипломне навчання лікарів у середньому триває 3–5 років залежно від спеціальності (Directive 2005/36/EC of the European Parliament and of the Council of 7 September 2005 on the recognition of professional qualifications). Існують різні моделі післядипломної підготовки лікарів: одноетапна (безперервне навчання в інтернатурі або резидентурі), двоетапна (інтернатура з загальної практики з подальшою резидентурою (поглибленою підготовкою)), триетапна (інтернатура з загальної практики з подальшою резидентурою І та ІІ рівнів).

Перша модель є неприйнятною для України, оскільки протягом 3–5 років країна не отримує фахівців та відсутній проміжний етап, коли можна перервати навчання та працювати лікарем за фахом. У нинішніх умовах для України оптимальним варіантом є двоетапна модель післядипломної підготовки лікарів. Своєю чергою, третя модель також може бути запроваджена в перспективі для окремих лікарських спеціальностей.

Але поки що наказ МОЗ передбачає, що після впровадження лікарської резидентури за лікарською спеціальністю «нейрохірургія» припиняється проведення циклів спеціалізації для отримання сертифіката лікаря-спеціаліста за цією спеціальністю.

Тому вносяться відповідні зміни до Переліку циклів спеціалізації та тематичного удосконалення за лікарськими та фармацевтичними (провізорськими) спеціальностями, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2023 р. № 1347. 

Наказом МОЗ України від 6 лютого 2024 року № 198 затверджено Методичні рекомендації щодо запровадження принципів безбар’єрності під час надання медичних та реабілітаційних послуг у закладах охорони здоровʼя — тут.

В методичці визначені засоби безбарʼєрності під час надання медичних та реабілітаційних послуг для різних груп пацієнтів (з обмеженнями зору, слуху, руху, для законних представників  з дітьми, людей похилого віку). Нагадаємо, що з 30.03.2024 р для заповнення Відомостей на  ліцензію потрібно вказати  документ, що підтверджує наявність необхідних умов для вільного доступу маломобільних груп населення до закладу. 

МОЗ України для громадського обговорення опублікував проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку створення та функціонування тимчасових спеціалізованих закладів охорони здоров’я з особливим протиепідемічним режимом».( https://tinyurl.com/59rtbk5t ). 

Настання або загроза виникнення небезпечної події, що призводить чи може призвести до поширення інфекційних хвороб, які викликають надзвичайні ситуації у системі громадського здоров’я, потребує вжиття заходів для забезпечення швидкого реагування на надзвичайні ситуації у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення, в тому числі щодо розміщення контактних, хворих осіб, реконвалесцентів тощо, у тимчасових спеціалізованих закладах охорони здоров’я з особливим протиепідемічним режимом.

Проєктом акту передбачено затвердження Порядку створення та функціонування тимчасових спеціалізованих закладів охорони здоров’я з особливим протиепідемічним режимом.

Центр громадського здоров‘я разом з World Health Organization Ukraine розробили підручник «Інфекційний контроль та профілактика інфекцій у роботі медичного працівника: поради та рекомендації», корисний медичним працівникам усіх спеціальностей. Він містить інформацію про використання ЗІЗ, про гігієну рук, безпеку ін’єкцій,  про вакцинацію медичних працівників.

Наприклад, чи можна обробляти медичні рукавички антисептиком і взагалі чи потрібно їх носити цілий день на роботі? Відповіді – в методичці.

МОЗ затвердило порядок знищення та утилізації гуманітарних ліків і медвиробів.  09.02.2024 набрав чинності Порядок знищення та утилізації товарів (предметів) гуманітарної допомоги юридичними особами, уповноваженими Міністерством охорони здоров’я України на отримання лікарських засобів, медичних виробів, витратних матеріалів, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту та інших товарів, необхідних для належного забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану, затверджений наказом МОЗ від 15.01.2024 № 174.( https://tinyurl.com/3r4t4t5s ).

Нові норми допоможуть контролювати якість гуманітарних товарів, які отримують ЗОЗ, і знімуть із них навантаження, пов’язане зі знищенням та утилізацією непридатних ліків і медвиробів. Адже порядок зобов’язує юридичну особу, уповноважену МОЗ на отримання перерахованих товарів, створити постійну або тимчасову робочу групу для визначення неякісних або непридатних до споживання товарів, що потребують видалення, та видаляти їх.

 Порядок поширюється на лікарські засоби, медичні вироби, витратні матеріали, медичне обладнання, засоби індивідуального захисту та інші товари, необхідні для належного забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану, які надійшли як гуманітарна допомога. І не поширюється на наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори.

Наказом МОЗ України від 20.02.2024 р. № 279, який набув чинності з 27 лютого 2024 р.,затверджено нові переліки ліків та медичних виробів, що підлягають реімбурсації https://moz.gov.ua/uploads/10/53741-dn_279_20022024.pdf:

— Перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 12 лютого 2024 р.; https://moz.gov.ua/uploads/10/53743-dn_279_20022024_dod_1.pdf

— Перелік медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 12 лютого 2024 р. https://moz.gov.ua/uploads/10/53742-dn_279_20022024_dod_2.pdf

Цим наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 21 серпня 2023 р. № 1495 «Про затвердження Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 10 серпня 2023 року».

Інформація актуальна станом на 01.03.2024

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2024

Додаток

Розміри штрафів у 2024 році за порушення трудового законодавства.

Розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2024 року – 7 100 грн, з 1 квітня 2024 року – 8 000 грн. Виходячи з цих даних, розміри фінансових санкцій у сфері трудового законодавства будуть змінюватися

Нагадаємо, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2024 року – 7 100 грн, з 1 квітня 2024 року – 8 000 грн. Виходячи з цих даних, розглянемо розміри фінансових санкцій у сфері трудового законодавства.

1. Правопорушення:

• фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
• оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу;
• виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків.

Санкція: 10-кратний розмір мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення:

• з 01.01.2024 – 71 000 грн
• з 01.04.2024 – 80 000 грн
• попередження – до юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп

30-кратний розмір мінімальної зарплати за вчинення порушення повторно протягом 2 років становить:

• з 01.01.2024  – 213 000 грн
• з 01.04.2024  – 240 000 грн

2. Правопорушення:

• недопущення до проведення перевірки з питань виявлення вищезазначених порушень або
• створення перешкод у її проведенні

Санкція:16-кратний розмір мінімальної зарплати:

з 01.01.2024  – 113 600 грн

з 01.04.2024  – 128 000 грн

3. Правопорушення:

• порушення встановлених строків виплати зарплати, інших виплат, більш як за один місяць;
• виплата їх не в повному обсязі

Санкція: 3-кратний розмір мінімальної зарплати:

• з 01.01.2024  –   21 300 грн
• з 01.04.2024  –   24 000 грн

4. Правопорушення: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці

Санкція: 2-кратний розмір мінімальної зарплати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення:

• з 01.01.2024  –   14 200 грн
• з 01.04.2024  –   16 000 грн

5. Правопорушення:

• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю;
• створення перешкод у її проведенні

Санкція: 3-кратний розмір мінімальної зарплати:

• з 01.01.2024  –   21 300 грн
• з 01.04.2024  –   24 000 грн

6. Правопорушення: порушення інших вимог трудового законодавства

Санкція: 1 розмір мінімальної зарплати:

• з 01.01.2024  –   7 100 грн
• з 01.04.2024  –   8 000 грн

2-кратний розмір мінімальної зарплати за вчинення порушення повторно протягом 1 року становить:

• з 01.01.2024  –   14 200 грн
• з 01.04.2024  –   16 000 грн

З 01.01.2024 за одного співробітника, який працює на мінімальній зарплаті, роботодавець повинен сплатити:

З 1 січня:

1. нарахована зарплата = 7 100 грн.
2. 18% ПДФО = 1 278 грн.
3. 1,5% ВЗ = 106,50 грн.
4. ЄСВ, який повинен сплатити роботодавець: 7 100 грн × 22% = 1 562,00 грн
5. на руки працівнику = 7 100 – (1278 + 106,50) = 5 715,50 грн.

Загальна сума сплачених податків складе 2 946 грн/місяць.

З 1 квітня:

1. нарахована зарплата = 8 000 грн
2. 18% ПДФО = 1 440 грн
3. 1,5% ВЗ = 120 грн.
4. ЄСВ, який повинен сплатити роботодавець: 8 000 грн × 22% = 1 760,00 грн.
5. на руки працівнику = 8 000 – (1 440 + 120) = 6 440 грн

Загальна сума сплачених податків складе 3 320 грн/місяць.

Джерело: Держпраці

Оприлюднено перелік Циклів спеціалізацій, тематичного удосконалення та заходів БПР

Кожен представник медичної та фармацевтичної професій, а також працівник сфери охорони здоров’я з немедичною освітою має навчатися упродовж усього періоду професійної діяльності. Ця вимога закріплена у постанові КМУ №725 від 14 липня 2021 року.

Така вимога поширюється не лише на лікарів та фармацевтів зі ступенем магістра, але й на медсестер, акушерок, фельдшерів, асистентів фармацевтів, лаборантів та зубних техніків, які мають ступінь фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра або бакалавра, професіоналів із вищою немедичною освітою. Медсестри також можуть здобувати ступінь магістра.

Підвищувати професійний рівень можна на циклах тематичного удосконалення, різних заходах безперервного професійного розвитку (БПР) або проходячи післядипломну підготовку на циклах спеціалізації (здобуття вторинної спеціальності).Ця вимога закріплена у наказах МОЗ України: №2016 від 10 листопада 2022 року, №112 від 23 січня 2024 року

Ці накази регулюють:

• порядок проходження циклів спеціалізації (за фахом та профілем роботи)
• циклів тематичного удосконалення для кожної категорії фахівців
• затверджують переліки таких циклів

Перелік циклів спеціалізації, тематичного удосконалення та заходів БПР у 2024 році доступні за посиланням. https://moz.gov.ua/cikli-specializacii-tematychnoho-udoskonalennia-ta-zakhody-bpr-u-2024-roci

ЄВРОПЕЙСЬКА СОЦІАЛЬНА ХАРТІЯ (ПЕРЕГЛЯНУТА)

(РЕЗЮМЕ)

Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 року, яка набула чинності 1 липня 1999 року, втілює в одному документі всі права, гарантовані Європейською соціальною хартією 1961 року, додатковим протоколом до неї 1988 року і додає нові права і містить поправки, прийняті Сторонами. Вона поступово замінює собою первинний договір 1961 року.

Хартія гарантує права і свободи, які стосуються всіх людей в їх повсякденному існуванні. Основні права, викладені в Хартії:

Житло

• доступ до адекватного і доступного житла;
• скорочення числа бездомних; житлова політика спрямована на всі знедолені категорії;
• процедури щодо обмеження примусового виселення;
• рівний доступ для негромадян до соціального житла і житлових пільг;
• будівництво житла та житлові дотації, пов’язані з потребами сім’ї.

Здоров’я

• доступне і ефективне медичне обслуговування для всього населення;
• політика, спрямована на попередження захворювань, в тому числі гарантії на здорове навколишнє середовище;
• усунення ризиків професійних захворювань з тим, щоб гаран­тувати, що здоров'я і безпека на робочому місці передбачені законом і гарантовані на практиці;
• захист материнства.

Освіта

• безкоштовна початкова та середня освіта;
• безкоштовні і ефективні служби професійної орієнтації;
• доступ до початкової підготовки (загальна і середня профе­сійна освіта), університетська та неуніверситетська вища осві­та, професійне навчання, у тому числі підвищення кваліфікації;
• спеціальні заходи для іноземних громадян;
• інтеграція в школи дітей з обмеженими можливостями;
• доступ до освіти і професійної підготовки для осіб з обмеженими можливостями.

Зайнятість

• Свобода роботи
• заборона примусової праці;
• заборона на роботу дітей віком до 15 років;
• спеціальні умови праці для дітей від 15 до 18 років;
• право заробляти собі на життя вільно обраним заняттям.

Справедливі умови праці

• економічна і соціальна політика, спрямована на забезпечення повної зайнятості;
• доступ до роботи для людей з інвалідністю;
• справедливі умови роботи щодо заробітної плати та робочого часу;
• захист у разі звільнення;
• захист від сексуального та психологічного переслідування.

Колективні права

• свобода створення профспілок та організацій роботодавців, щоб захистити економічні та соціальні інтереси; індивідуальна свобода, щоб вирішити, чи до них приєднатися чи ні;
• заохочення спільних консультацій, колективних переговорів, примирення та добровільного арбітражу;
• право на страйк.

Правовий та соціальний захист

• правовий статус дитини;
• поводження з неповнолітніми правопорушниками;
• захист від жорстокого поводження та насильства;
• заборона будь-яких форм експлуатації (сексуальної або іншої);
• правовий захист сім'ї (рівність подружжя в парі і щодо дітей, захист дітей у разі розпаду сім'ї);
• право на соціальну безпеку, соціальне забезпечення та соціальні послуги;
• право на захист від бідності та соціального відчуження;
• догляд за дітьми;
• особливі заходи щодо харчування літніх людей.

Пересування людей

• право на возз’єднання сім’ї;
• право громадян на виїзд з держави;
• процесуальні гарантії у разі висилання з держави;
• спрощення імміграційних формальностей.

Недопущення дискримінації

• право жінок і чоловіків на рівне поводження і рівні можливості в галузі зайнятості;
• гарантія для всіх громадянам та іноземців, які законно про­живають та/або працюють, що всі права, закріплені в Хартії, застосовуються незалежно від раси, статі, віку, кольору шкіри, мови, релігії, переконань, національного походження, соці­ального походження, стану здоров'я або приналежності до на­ціональної меншини;
• заборона дискримінації на основі сімейних обов’язків;
• право людей з інвалідністю на соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства.

Джерело: