Огляд окремих питань діяльності профспілок, роботи галузі та змін в законодавстві. Липень 2021 (Частина 3)

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Міністерство юстиції України на своїй сторінці у Facebook звертає увагу, що з 1 липня в Україні змінився розмір виплат аліментів за рахунок збільшення прожиткового мінімуму.

Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум відтепер становить 2013 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років — 2510 грн.

Відповідно, зростають і прив'язані до цього показника соціальні допомоги, виплати, зокрема, й аліменти на дітей.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів становитиме:

для малечі до 6 років — 1006,50 грн;для дітей віком від 6 до 18 років — 1255 грн.Разом із тим, якщо платник аліментів має достатній заробіток, то за рішенням суду встановлюється мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину в розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ці показники слід враховувати, якщо із зарплати працівників потрібно утримувати аліменти не у твердій грошовій сумі, а в прив'язці до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягувачам варто знати, що процес зміни грошових надходжень відбувається автоматично, без звернень до органів державної виконавчої служби.

У свою чергу, максимальна сума аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів на одну дитину відповідного віку.

Батьки можуть домовитися про виплату більшої суми аліментів, прописавши всі умови та суму у відповідному договорі та посвідчивши його нотаріально.

За матеріалами Міністерства юстиції України

Щодо видачі «лікарняних листків». Листок непрацездатності, що сформували у Електронному реєстрі листків непрацездатності, є такою ж підставою для звільнення від роботи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, як і його паперова версія.

На період перехідної моделі, з 4 червня до 1 вересня 2021 року, лікарі закладів охорони здоров’я матимуть право видавати паперові листки непрацездатності, а також формувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність з подальшою трансформацією їх у е-лікарняний.

Звертаємо Вашу увагу, щоне змінилися процедура призначення матеріального забезпечення та розрахунку, виплати.

Особливості видачі лікарняних та формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у перехідний період до 1 вересня описали в «Інструкції по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність» в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі, затвердженої наказом МОЗ від від 01.06.2021 № 1066 (далі — Інструкція № 1066).

Інструкцією встановлено:

якщо листок непрацездатності відкривається за формою, затвердженою наказом від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406 за одним випадком тимчасової непрацездатності, то його продовження до повного закриття незалежно від того, у якого суб'єкта господарювання продовжує лікування пацієнт, відбувається виключно в паперовій формі, навіть якщо суб'єкт господарювання (далі – СГ) протягом періоду непрацездатності особи, у якої є відкритий листок непрацездатності, перейшов на формування медичних висновків у Реєстрі.
у разі якщо особі, у якої відкритий листок непрацездатності, працівник СГ встановлює факт тимчасової непрацездатності за новим випадком тимчасової непрацездатності і в цей період у СГ наявна технічна можливість формування медичних висновків у Реєстрі, то лікуючий лікар СГ за новим випадком тимчасової непрацездатності формує медичний висновок у Реєстрі.
під час продовження листків непрацездатності, виданих до 01 вересня 2021 року, СГ керуються вимогамиІнструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001р. № 455,, Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 09.04.2008 року № 189.
у разі якщо під час дії перехідної моделі особа, у якої сформовано медичний висновок у Реєстрі в одного СГ, звернулася для проходження обстеження, консультації, доліковування, проходження реабілітації тощо до іншого СГ, у якого ще відсутня технічна можливість формування медичних висновків у Реєстрі, то для такої особи відкривається листок непрацездатності як новий випадок тимчасової непрацездатності.

Іншими словами, Інструкцією № 1066 установили, що якщо листок непрацездатності відкривають за паперовою формою, за одним випадком тимчасової непрацездатності, то його продовження аж до повного закриття незалежно від того, у якого суб’єкта господарювання продовжує лікування пацієнт, відбувається тільки в паперовій формі, навіть якщо суб’єкт господарювання протягом періоду непрацездатності особи, у якої є відкритий листок непрацездатності, перейшов на формування медичних висновків у Реєстрі.

Якщо особі, у якої відкритий паперовий листок непрацездатності, працівник суб’єкта господарювання встановлює факт тимчасової непрацездатності за новим випадком тимчасової непрацездатності і в цей період у суб’єкта господарювання наявна технічна можливість формувати медичні висновки у Реєстрі, то лікуючий лікар формує е-лікарняний.

Випадки тимчасової непрацездатності, що оформили паперовим листком непрацездатності та е-лікарняним є різними страховими випадками, незалежно від черговості їх отримання застрахованою особою. Томуроботодавець відокремлює їх під час призначення матеріального забезпечення (за інформацією ФССУ).

А з 1 вересня 2021 року запланували, що всі заклади охорони здоров’я перейдуть на формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність. З цього часу по новим випадкам тимчасової непрацездатності лікуючий лікар формуватиме лише медичні висновки про тимчасову непрацездатність. Паперові листки непрацездатності, які видали до 01.09.2021, продовжуватимуть у паперовому вигляді до відновлення працездатності працівника.

Поставити запитання щодо е-лікарняних можна на гарячих лініях:

● 0-800-503-753 – гаряча лінія Пенсійного фонду (щодо функціонування кабінету страхувальника на порталі електронних послуг та роботи у ньому з е-лікарняними);

● 0-800-501-892 – гаряча лінія Фонду соціального страхування України (з питань оплати е-лікарняних, формування за ними заяв-розрахунків)

ОХОРОНА ПРАЦІ

Як забезпечити працівників засобами індивідуального захисту. Слід пам’ятати, що відповідно до положень, затверджених наказом Міністерства соціальноїполітики України від 29.11.2018 р. № 1804 «Про затвердження Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці», керівник закладу охорони здоров’я забезпечує наявність і запас ЗІЗ та проводить навчання працівників щодо їх використання на робочих місцях.

У додатку 7 до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» є розрахунок необхідної кількості ЗІЗ для забезпечення медичних працівників у період спалаху коронавірусної хвороби.

Однак, під час вираховування потреби ЗІЗ в окремо взятому закладі охорони здоров’я необхідно враховувати наявність місцевих особливостей: розташування будівель, наявні методи діагностики, рівень кваліфікації працівників тощо.

Для більш ретельного та індивідуалізованого розрахунку потреби пропонується скористатися методикою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 р. № 1804.

За матеріалами phc.org.ua

ЗВІТНІСТЬ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Чим загрожує відсутність Положення про оплату праці? Винній посадові особі загрожує адміністративна відповідальність, а роботодавцю (підприємству чи ФОП) — штраф. Порушення доведеться усунути. Але відповідати прийдеться не за відсутність положення про оплату праці, а за те, що умови оплати праці не погодили з представницьким органом трудового колективу.

Стаття 97 КЗпП скеровує: форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат підприємства, установи, організації встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Аналогічна норма — у статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці).

Отже, за відсутності колективного договору має бути інший локальний акт, в якому зафіксовані умови оплати праці, визначені статтею 97 КЗпП. Закон не з'ясовує, що це за документ. Усталена практика — називати його Положенням про оплату праці (далі — Положення).

Якщо таке положення відсутнє – може бути штраф на винну посадову особу — 510—1700 грн (ст. 41 КпАП). На роботодавця — ФОП чи підприємство очікує штраф в 1 МЗП (ст. 265 КЗпП). Інспектор праці винесе й припис усунути порушення.

Штрафу на роботодавця не буде, якщо він усуне порушення у вказаний в приписі строк, приміром, за місяць розробить Положення, погодить його з Радою трудового колективу, направить до Держпраці копію Положення з грифом погодження від представницького органу працівників. А ось адміністративного штрафу винуватцю порушення уникнути навряд чи вдасться. Хто відповідатиме і в якому розмірі, визначить суд.

Фінансова звітність підприємств стане загальнодоступною інформацією. Урядом прийнято Постанову «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 і від 30 листопада 2016 р. № 867». Постановою розширено перелік обов’язкових до публікації наборів даних. Серед іншого, передбачено оприлюднення фінансової звітності підприємств.

Проєктом постанови передбачено, що Держстат буде оприлюднювати фінансову звітність, що складається та подається відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В свою чергу, ДПС буде оприлюднювати фінансову звітність підприємств незалежно від форм власності, консолідовану фінансову звітність підприємств (в межах збору такої звітності ДПС, а також фінзвітність неприбуткових організацій.

Фінзвітність юридичних осіб буде публікуватися на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

У Раді пропонують визначити у законодавстві поняття «мобінг» та передбачити адміністративну відповідальність за систематичне застосування різних форм мобінгу до працівника. Відповідні законопроекти № 5748 та № 5749 зареєстровано у Парламенті.

Мобінг (цькування) — діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

За вчинення мобінгу (цькування) буде запроваджено адміністративну відповідальність — накладення штрафу від 100 до 150 НМДГ (1700-2550 грн) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Такі ж діяння, вчинені групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — тягнутимуть за собою накладення штрафу від 200 до 300 НМДГ (3400-5100 грн) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Вже майже 3 місяці, як в Україні діють зміни до Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках. Про це нагадали у Мін'юсті.

«Протягом цього часу він поширюється на усі категорії виконавчих документів, які передбачають стягнення коштів з боржників — фізичних та юридичних осіб, а також автоматизовано процес отримання виконавцями інформації про номери рахунків боржників — фізичних осіб та суму коштів, які наявні на таких рахунках. Крім того, кошти боржників на банківських рахунках відтепер арештовують автоматично: за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження шляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців та банків», — повідомляють у міністерстві.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Зауважимо, що наказом Мін'юсту N 1061/5, яким змінено Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, передбачено, що ДП «Національні інформаційні системи» разом з Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції у тримісячний строк з дня набрання чинності цим наказом мають вжити заходів для забезпечення його реалізації. Такий строк сплив 6 липня 2021 року.

Факт наявності банківських рахунків у боржника, їх номери, суми залишків на них — усе це банки, що підключені до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), повідомляють Мін'юсту в електронному режимі. А відтак ця інформація стає відома державним та приватним виконавцям.

АСВП забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників (ЄРБ). Автоматично арештовувати можуть кошти тих українців, які потрапили до ЄРБ. В основному за борги за несплату аліментів, штрафи за порушення ПДР та борги перед комунальними установами. Процедура автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках може застосовуватися до всіх боржників-фізичних осіб, внесених до ЄРБ. Станом на 13 квітня 2021 року кількість фізичних осіб, дані щодо яких внесено до ЄРБ, становить 5 582 004 (при цьому кількість осіб у реєстрі постійно змінюється).

Виконавець може розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчих документів, визначених ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання цих виконавчих документів про стягнення коштів, додаткове рішення суду для застосування автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, а також для отримання виконавцями інформації про номери рахунків боржників фізичних осіб та сум коштів, які наявні на таких рахунках, не потрібне.

Нагадаємо, що виконавець може розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчих документів, визначених статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», наприклад:

— виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

— судові накази;

— ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

— виконавчих написів нотаріусів;

— посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

— постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

— постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

Ця система буде працювати не тільки з аліментами, але і за несплату штрафу за порушення ПДД, за невиплату кредиту або відсотків за ним, за борг за комуналкою та тому подібне.

Списати борги можуть у всіх, хто потрапить в Єдиний реєстр боржників. До системи автоматичного списування вже підключено 7 банків. Ось їх перелік:

1. «ТАСкомбанк»

2. «ПРИВАТБАНК»

3. «Універсал Банк» монобанк тощо

4. «ОКСИ банк»

5. «БАНК ВОСТОК»

6. "Індустріалбанк"

7. «ПроКредит Банк»

Ще 44 установи підключено до тестового середовища, 11 банків знаходяться на стадіях консультацій та попереднього настрою для початку тестування. До найближчого часу до системи автоматизованого арешту буде об'єднано 62 українських банки з 73-х.

Як буде відбуватися процедура стягнення коштів :

державний або приватний виконавець за допомогою Автоматизованої системи виконавчого виробництва (АСВП) направляє робить до банку вимогу щодо отримання інформації про рахунки боржника;банки протягом однієї години після отримання вимог повинні надати інформацію;виконавець за допомогою АСВП направляє у банк вимогу про арешт коштів боржника;банки арештовують кошти боржника та повідомляють про це виконавця;виконавець створює платіжні вимоги про примусове списання коштів банками;банки примусово списують кошти з рахунків боржника та перераховують їх на рахунки виконавчої служби;Кошти направляються стягувачу. Якщо коштів на рахунках не вистачає – борг можуть стягнути іншим майном.

Разом із тим, державне підприємство «Національні інформаційні системи» на сьогоднішній день проводить роботи з доопрацювання програмного забезпечення АСВП у напрямку запровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника, що передбачено положеннями Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках.

Після того, як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їх номери та суми залишків на них. Тобто, з’явиться можливість накладати арешт винятково на 1 рахунок боржника в одному банку, а не на всі його рахунки в різних банківських установах, як це відбувається наразі. Відповідно, коштами на неарештованих рахунках їх власник зможе вільно розпоряджатися.

Усе це можливо тільки у разі відкриття виконавчого провадження!

Втім, аби арешт коштів не став для вас неприємним сюрпризом – існує кілька платформ, на яких можна самостійно перевірити, чи маєте ви борги: