Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – вересень 2023. Частина 1

Інформуємо про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені у вересні 2023 року (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

Одразу нагадаємо, що в Україні воєнний стан офіційно діє до 15 листопада 2023 року і тому норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» діятимуть до 15.11.2023.

Під час воєнного стану немає поняття святкових днів у розумінні ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП), тому норми тривалості робочого часу для жовтня потрібно перерахувати та затвердити наказом.

Працівники можуть оформлювати відпустки без збереження зарплати через воєнний стан до 15 листопада 2023 року. Також може тривати призупинення дії трудового договору, дистанційна робота, запроваджена на період дії воєнного стану.

18 вересня 2023 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №10062 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану». Його авторами є Д. Арахамія, П. Порошенко та ще з кілька десятків нардепів.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачити:

інформаційну взаємодію між державними реєстрами у зв’язку з набуттям статусу учасника бойових дій;
встановлення можливості громадян України подати заяву в паперовій або електронній формі до відповідних державних органів для набуття статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
встановлення особливостей набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану на підставі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, оформленою в електронному вигляді.

За змінами Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів буде електронною інформаційно-комунікаційною системоюдля збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Цей Реєстр створений для забезпечення військового обліку громадян України. Його завдання: ведення військового обліку; планування та реалізація заходів щодо мобілізації, призову на строкову службу та прийому на контракт; інформаційне забезпечення військових пенсіонерів та членів сімей загиблих відомостями про військовий облік. Адміністраторами реєстру визначено обласні ТЦК та оперативні командування. Наповнюють його районні та міські центри комплектування.

Завдяки цьому вдасться швидше ідентифікувати українців, які не стоять на військовому обліку, прискорити процедуру надання статусу учасника бойових дій, пільг для родичів загиблих та тих, хто отримав інвалідність на війні.

Законопроєкт передбачає передачу Міністерству оборони даних про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах – Податкової служби, МОЗ, Мін'юсту, МВС, ЦВК, Держміграційної служби та інших відомств, у тому числі Міносвіти, Пенсійного фонду, Нацполіції. При цьому обмін буде здійснюватися шляхом обміну відомостями між реєстрами.

До Реєстру заноситимуться та зберігатимуться в базі даних персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів; дані про потребу в комплектуванні особовим складом Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю.

До персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста за законопроєктом належатимуть, наприклад, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти; відомості по володіння іноземними мовами; відомості про дозвільні документи про право на володіння та користування зброєю; відомості про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації; відомості про посвідчення водія на право керування транспортним засобом та ін.Також до реєстру вноситимуться відомості про батьків, реквізити внутрішнього та закордонного паспорта, ІПН, оцифрований образ обличчя, дані про виїзд за кордон, судимість тощо.

До службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста пропонується відносити відомості про виконання військового обов'язку та проходження військової служби; військово-облікові ознаки; висновок про проходження медичного огляду (військоволікарської експертизи); проходження альтернативної служби; відомості про участь у бойових діях».

Також буде створено Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Передбачається, що Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. На сьогодні вже є висновок Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Електронний реєстр призовників та військовозобов'язаних має з'явитися найближчими тижнями. Відомо, що він готовий майже на 90 %, і в жовтні очікуються фінальні кроки щодо його запуску. Про запуск реєстру на початку вересня говорив новий міністр оборони Р.Умєров. За його словами, сенс — у повній цифровізації процесів, щоб перевести всю інформацію до digital: від електронного квитка до документів військово-лікарських комісій.

Реєстр не є чимось новим. Закон про єдиний електронний реєстр було прийнято ще у 2017 році, формально його запустили у березні 2022 року, але без повної бази щодо військовозобов'язаних. ЗМІ повідомляли, що станом на вересень реєстр під назвою «Оберіг» майже готовий і більшість військовозобов'язаних українців до нього вже внесли. У тому числі після того, як минулого року уряд схвалив цифровізацію процесів на основі «Дії».

Таким чином, очікується, що до середини осені військкомати отримають доступ до персональних даних українців, які є у різних реєстрах аж до бази ЦВК та Державної прикордонної служби. Якщо закон проголосують і він набуде чинності, а Реєстр остаточно запустять, то теоретично можна буде дистанційно оновлювати свої дані в ТЦК. Вся інформація надходитиме автоматично. Також з'являться передумови для запуску електронних військових квитків та електронного журналу обліку. Хоча конкретних заяв від влади щодо цього ще не надходило. Як і щодо відображення даних військовозобов'язаного в електронному кабінеті на порталі державних послуг «Дія».

Новим законопроектом пропонується встановити додаткові підстави для відстрочки під час мобілізації – 27.09.2023 року у ВРУ зареєстровано законопроект №10093 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткових підстав для відстрочки під час мобілізації та звільнення з військової служби під час воєнного стану».

Пропонується уточнити ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і вказати що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:

усиновлювачі, на утриманні яких перебувають усиновлені ними діти, які на час усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, віком до 18 років та опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
вагітні жінки.

Крім того, у ст. 39 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» пропонується прописати, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому — дванадцятому частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які призвані в особливий період за їхньою згодою, проходитимуть військову службу тільки за місцем проживання.

На жаль, на одне питання законодавці не звернули увагу – питання оплати лікарняного для дружини військовослужбовця. У ч. 2 ст. 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011 (далі — Закон № 2011) передбачено: «..при тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу». Але у ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування про соцстрахування» від 23.09.1999 року № 1105(редакція Закону станом на 09.08.2023 р.) пільг щодо оплати листка непрацездатності дружинам військовослужбовців у розмірі 100 % середньої заробітної плати не передбачається. Тому при оплаті листка непрацездатності дружині військовослужбовця враховують її страховий стаж, керуючись роз’ясненнями ФСС ще 2021 року.

Без руху залишається зареєстрований ВРУ 17 липня 2023 року законопроєкт №9447-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій для працівників на час призову (прийняття) на військову службу»., яким передбачається відновлення гарантії середнього заробітку для військовозобов'язаних та компенсація роботодавцям витрат на оплату праці під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного їх звільнення.

Нардепи пропонують скасувати граничний вік перебування на військовій службі — у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт від 25.09.2023 № 10084 «Про внесення змін до частини 2 статті 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо реалізації права осіб на перебування на військовій службі». Він передбачає доповнити ч. 2 ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» наступним абзацом: «Під час дії воєнного стану військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, без обмежень по віку та строку залишення на військовій службі.»

На сьогодні ст. 22 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає граничний вік перебування на військовій службі, який встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб — рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу — до 60 років; вищого офіцерського складу — до 65 років.

Таким чином, у Раді хочуть дозволити людям служити в армії під час військового становища без обмежень за віком, але тільки за їхнім власним бажанням. Такі військовослужбовці повинні мати високу професійну підготовку, досвід служби та бути визнані ВЛК придатними за станом здоров'я – і зможуть перебувати в ЗСУ без обмежень за віком та терміном служби.

Верховна Рада України ще минулого року — 7 жовтня 2022 року — ухвалила Закон України«Про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо взяття жінок на військовий облік.

Пунктом 11 цієї статті зазначено:

жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням.

Взяття на військовий облік – це не призов на службу. Та все ж жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони у воєнний час. Такі жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками. Тобто законодавство не розрізняє з числа військовозобов’язаних жінок і чоловіків.

Тому з 1 жовтня 2023 року жінки-працівниці лікувальної та фармацевтичної сфери зобов’язані зареєструватись у військкоматах. Жінки інших спеціальностей, які споріднені з військовими, можуть стати на облік за бажанням.

При цьому взяти на облік можуть жінок, якщо вони придатні до проходження служби за віком (до 60 років) та станом здоров’я (це визначає ВЛК). Стати на військовий облік можна у територіальному центрі комплектування.

На військовозобов'язаних жінок покладаються ті ж обов’язки, що й на чоловіків, вони мають: ставати на військовий облік, проходити підготовку до служби, повідомляти військкомати про зміну місця реєстрації/проживання, сімейного статусу, інвалідності тощо.

За два місяці до завершення навчання заклади освіти мають подавати до районних (міських) ТЦК СП списки випускників, із зазначенням: ПІБ, дати народження, паспортних даних та податкового номера, зареєстрованого місця проживання, спеціальності та дати завершення навчання, номера військово-облікової спеціальності. Ці списки у ТЦК СП зберігаються протягом 10 років.

Випускникам медичних та фармацевтичних закладів надається 1 місяць після завершення навчання, аби встати на облік. Якщо вони не звернулися до центрів комплектування впродовж цього часу — на них чекає штраф від 850 до 1 700 грн.

Хто може не ставати на облік? Для жінок-медпрацівників, які освіту здобули до затвердження змін до закону про військовий обов’язок та військову службу (тобто до 30 грудня 2022 р.), діє «перехідний період». До кінця 2026 року вони можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов'язані. Проте міським (районним) ТЦК СП роботодавці мають повідомляти про жінок з медичною або фармацевтичною освітою, які не перебувають на військовому обліку, а медпрацівники, які не працевлаштовані, мають самостійно звернутися до військкоматів, аби встати на облік. Адже без військово-облікових документів працевлаштовуватись не можна.

(детально про питання військового обліку медичних працівників повідомимо окремим листом найближчим часом).

15 вересня Кабмін прийняв та направив до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2024 рік. Загальний бюджет охорони здоров’я збільшиться на 24,4 млрд грн порівняно з минулим роком і становитиме 202 млрд грн. Видатки системи охорони здоров’я, якими опікується МОЗ, у 2024 році заплановано збільшити на 21,8 млрд. Вони становитимуть 200,2 млрд грн.

Майже 159 млрд грн в проєкті бюджету передбачено на фінансування програми медичних гарантій. Це на 16 млрд грн більше, ніж минулоріч. Мета — пріоритет на тарифи для хірургічних і опікових пакетів, а також пакети психологічної підтримки та психіатричної допомоги. Також на 90 млн грн заплановано розширити програму реімбурсації для відшкодування вартості лікарських засобів для лікування розладів психіки та поведінки.

Окрім того, у 2024 році в програмі медичних гарантій вперше з’явиться пакет допоміжних репродуктивних технологій. На нього закладено понад 1,5 млрд грн. Із 2024 року фінансування трансплантації переходить з експериментального проєкту в програму медичних гарантій.

749 млн грн МОЗ отримає на запуск пілотного проєкту щодо пільгового зубопротезування для людей, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

На 9,4 млрд грн держава профінансує централізовані закупівлі лікарських засобів і медичних виробів. У 2024 році вперше заплановано здійснити централізовану закупівлю слухових апаратів з функцією налаштування з наближенням до місця проживання пацієнта на суму 32,1 млн грн. Також держава оплатить закупівлю медичних виробів для лікування травм, включно з бойовими, на загальну суму 599,1 млн грн — на придбання травматологічних пластин з гвинтами, стрижнів, систем фіксації тощо.

Майже 2,8 млрд у держбюджеті-2024 закладено на закупівлю новітнього медичного обладнання. Один із можливих пріоритетів — продовження роботи над вдосконаленням онкологічної допомоги. Цього року МОЗ закупило лінійні прискорювачі, наступного — планує приділити увагу діагностиці. Із цією метою — закупити циклотрони для виробництва радіофармпрепаратів, які використовують для діагностики позитронної-емісійної комп’ютерної томографії.

На 83,6 млн грн збільшаться видатки на програму розширеного неонатального скринінгу. За цей рік програма показала свою потрібність та ефективність. Наразі обстеження пройшли близько 100 тис. новонароджених.

300 млн будуть спрямовані на модернізацію медичних закладів, які увійшли до спроможної мережі.

МОЗ продовжує посилювати систему реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я. На це передбачено майже 550 млн грн.

1,4 млрд грн отримають на реформування обласні бюро судово-медичної експертизи. Внаслідок їх реорганізації заплановано створити централізовану мережу судово-медичних установ у сфері управління МОЗ. Наразі триває процес переведення регіональних підрозділів із комунальної форми власності до державної.