Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – вересень 2023. Частина 2

До кінця 2023 року повинна бути створена і працювати мережа реабілітаційних відділень кластерних і надкластерних лікарень. Департаменти охорони здоров’я та обласні військові адміністрації зобов’язані завершити формування мережі реабілітаційних відділень на базі кластерних і надкластерних лікарень до кінця 2023 року.

МОЗ наголошує, що розбудова системи реабілітації вирішує питання доступності реабілітаційної допомоги, а її підтримка на місцевому рівні залежить виключно від раціонального та відповідального визначення пріоритетів очільників громад.

До кінця року неспеціалізовані стаціонарні реабілітаційні відділення мають з’явитись у всіх 228 кластерних і надкластерних медзакладах, які увійшли до спроможної мережі. По 30–60 реабілітаційних ліжок у кожному з них. Загалом у межах країни йдеться про понад 5250 ліжок. Це дасть змогу щорічно надавати якісні та безоплатні послуги з активної і доказової реабілітації для щонайменше 126 тисяч пацієнтів.

Також заплановано створити шість спеціалізованих реабілітаційних медзакладів національного рівня. Вони охоплять:

пацієнтів із травмами спинного мозку;
пацієнтів, які потребуватимуть психологічного відновлення;
пацієнтів із важкою нейротравмою;
пацієнтів, які потребують складної скелетної реабілітації;
пацієнтів, яким потрібна складна реабілітація в разі ампутацій.

Мета реалізації проєкту – сформувати близько 7800 ліжко-місць для пацієнтів із травмами, хворобами та пораненнями, які потребують процесу активного відновлення.

За основу моделі розвитку реабілітації МОЗ узяло ізраїльський досвід. Він враховує потреби і цивільних, і військових.

Звертають увагу слова очільника МОЗ про вимогу забезпечити кондиціонерами палати та ординаторські у медичних закладах. В.Ляшко висловив думку, що лікарні спроможної мережі, які не зможуть забезпечити кондиціонерами свої приміщення відповідно до вимог, втратять можливість контрактуватися із НСЗУ за певними пакетами із 1 січня 2024 року.

Міністр охорони здоров’я В.Ляшко повідомив, що медзаклади, які увійшли до спроможної мережі, повинні бути готовими не лише до викликів зими, а й уже готувати комфортне перебування пацієнтів у літній сезон. МОЗ проаналізувало ситуацію із забезпеченням кондиціонерами медзакладів, які увійшли до спроможної мережі. Результати свідчать, що наразі із понад 54000 палат кондиціонери мають лише 6897. Тобто кондиціонерами забезпечені лише 12% палат. Найбільше палат із кондиціонерами у медзакладах Києва (30%) і Дніпропетровщини (23%). Схожа ситуація і з ординаторськими. Найбільший відсоток оснащення кондиціонерами в Києві та на Херсонщині — по 64%. Найменш забезпечені кондиціонерами лікарні Волинської області, там кондиціонери є лише у 2% палат. Усього на 5% забезпечені кондиціонерами лікарняні палати у медзакладах Вінниччини, Львівщини та Чернігівщини.

Цитуємо висловлювання Міністра, опубліковане на урядовому порталі: «Міністерство охорони здоров’я допомагає лікарням і з залученням коштів для реконструкції, і з забезпеченням дороговартісним обладнанням. Забезпечити ж комфортні умови перебування безпосередньо в палатах — це те, що фінансово під силу самим закладам. Ми бачимо це із тих залишків коштів, які є сьогодні на рахунках в лікарнях, за даними Нацслужби здоров’я, це — понад 23 млрд грн. Ці кошти — не абстрактні цифри на рахунках, вони мають використовуватися на благо пацієнтів та покращення якості надання медичної допомоги». (посилання)

З 1 жовтня 2023 року працює Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX (далі — Закон № 2573). Водночас втратив чинність Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004.

Закон № 2573:

визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні з метою зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам, покращення якості та збільшення тривалості життя;
регулює суспільні відносини у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення;
визначає відповідні права і обов’язки державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у цій сфері;
встановлює правові та організаційні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Зокрема, зміниться порядок проведення медичних огядів працівників. Декларативні засади проведення обов’язкових медичних оглядів працівників визначає стаття 45 Закону № 2573. Перелік видів діяльності, пов’язаних з обслуговуванням населення, для яких попередні і періодичні медогляди є обов’язковими, визначить МОЗ. Дані про результати обов’язкових медоглядів заплановано вносити до електронної медичної книжки працівника в електронній системі охорони здоров’я. Отже, ідеться про запровадження електронних медичних книжок.

Одночасно із Законом № 2573 набирають чинності зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105. Підстава — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з відміною карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.08.2023 № 3302.

Зокрема, змінюється порядок надання допомоги із соціального страхування у випадках, пов’язаних із запровадженням обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на період дії карантину, встановленого КМУ. Це стосується і перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях) і закладах охорони здоров’я.

Допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачуватимуть із першого дня в розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. Винятки:

медичні працівники та фахівці з реабілітації. Вони отримуватимуть допомогу в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу;
працівники і гіг-спеціалісти резидентів Дія Сіті. Вони отримуватимуть допомогу в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу.

Набув чинності Закон про правотворчу діяльність, який визначає ієрархічну систему нормативно-правових актів. 20 вересня 2023 року набув чинності Закон № 3354-IX «Про правотворчу діяльність». Згідно Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Закон №3354 визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Цей Закон чітко визначає поняття, що таке «норма», «закон», «кодекс», «нормативно-правовий акт» та встановлює ієрархічну систему нормативно правових актів згідно з їх юридичною силою.

В Україні встановлюється наступна ієрархія нормативно-правових актів:

1) Конституція України — має найвищу юридичну силу;

2) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу і є обов'язковими до виконання на території України;

3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України,;

4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України;

5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України;

6) накази міністерств;

7) нормативно-правові акти інших державних органів;

8) постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, Конституції Автономної Республіки Крим, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, нормативно-правових актів інших державних органів, мають на території Автономної Республіки Крим вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктом 10 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території Автономної Республіки Крим;

9) акти обласних державних адміністрацій;

10) накази міністерств Автономної Республіки Крим приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, Конституції Автономної Республіки Крим, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, нормативно-правових актів інших державних органів, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і є обов'язковими до виконання на території Автономної Республіки Крим;

11) акти Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій приймаються і є обов'язковими до виконання на території відповідно міста Києва та міста Севастополя;

12) акти районних державних адміністрацій;

13) акти органів місцевого самоврядування.

Президент підписав Закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності (реєстр. № 3256 від 14.07.2023). Закон підвищує у КУпАП розмір штрафу за окремі види правопорушень згідно із положенням частини першої статті 32 Закону України «Про колективні угоди та договори» від 23.02.2023 № 2937 – посилює адміністративну відповідальність для осіб, які представляють роботодавців чи профспілки, зокрема за умисне порушення встановленого законодавством строку проведення консультацій щодо початку колективних переговорів.

Підвищуються розміри штрафів:

-за ухилення від участі в колективних переговорах (ст. 41-1 КУпАП) – від десяти до п’ятдесяти нмдг 170 – 850 грн (чинна норма – від трьох до десяти 51– 170 грн);

— за ненадання інформації, необхідної для ведення переговорів і здійснення контролю за виконанням угод, договорів (ст. 41-3 КУпАП) – від п’яти до десяти нмдг 85 – 170 грн (чинна норма – від одного до п'яти 17 – 85 грн).

Нова редакція КУпАП діятиме через 6 місяців з дня, як припинять чи скасують воєнний стан

КМУ постановою від 08.09.2023 № 957 вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. Зокрема змінений порядок розрахунку середнього заробітку для розрахунку компенсації за невикористану відпустку

Уточнили, що середню зарплату для оплати відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки розраховують із виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю, у якому надають відпустку, матеріальну (грошову) допомогу або виплачують компенсації за невикористані відпустки.

Компенсацію за дні відпусток, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., оплачують із розрахунку зарплати, нарахованої працівникові за 2023 рік.

Детально про зміни Порядку №100, опрацьовані експертами та роз’яснення Мінекономіки – у окремому файлі, що додається до цього листа (файл « до-38порядок100-експерти_та МІнекономіки»).

Пенсійний Фонд України затвердив форму довідки про перевірку лікарняних листів — ПФУ постановою від 28.08.2023 №33-1 (файл «до-38форма_довідкиПФУ_перевіркаЛЛ» додається до листа.

Довідка про перевірку надсилатиметься суб’єкту звернення та безпосередньо керівнику (уповноваженій особі) суб’єкта господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та/або за допомогою електронного зв’язку протягом трьох робочих днів з дати формування довідки. Довідка про перевірку зберігатиметься в автоматизованій інформаційно-аналітичній системі ПФУ та може надаватися у разі звернення представників правоохоронних органів, на вимогу або за рішенням суду.

Ця постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування, але станом на 29.09.2023 ще не опублікована..

Нещодавно — 23 червня 2023 року — затверджено чергову Зміну № 12 до ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі – КП). І вже 18 вересня Мінекономіки повідомило про проєкт Зміни № 13 до Класифікатора професій. Конкретики про новації Змін № 13 не повідомляється. Але ж з 21 серпня цього року є законопроєкт № 9630, основна мета якого — створення Єдиного реєстру кваліфікації шляхом об'єднання чинного Класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій. Вірогідно створення Єдиного реєстру буде відкладатися, адже на розробку Зміни № 13 відведено строк з 01.10.2023 до 29.12.2023.

Кабмін прийняв постанову від 29 вересня 2023 р. № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725».

Документ вдосконалює умови проходження безперервного професійного розвитку (БПР) для працівників сфери охорони здоровʼя.

Зміни дадуть змогу з 1 січня 2024 року впровадити обов'язковий БПР для нових груп працівників сфери охорони здоров’я: працівників за професіями, включеними до розділів “Керівники” (у разі наявності освіти у галузі знань 22 “Охорона здоров’я”), фармацевтів, медичних сестер/братів, працівників з вищою немедичною освітою, що працюють у сфері охорони здоров’я, фахівців з реабілітації, у тому числі тих, які працюють у профспілкових організаціях і громадських об’єднаннях, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я.

Іншими словами, Уряд запустив електронну систему БПР і зобов'язав медсестер і частину керівників набирати бали. Зміни також розширюють можливості для розвитку через участь у нових формах заходів БПР ( «групи рівних»); встановлюють вимоги щодо структури та змісту навчальних програм заходів БПР.

Звертаємо Вашу увагу на рекомендації, які отримують пацієнти у випадку бажання поскаржитись на медпрацівників. Пацієнт може надіслати скаргу НСЗУ через форму на сайті або за телефоном контакт-центру 16-77. До відома, у НСЗУ надали наступні рекомендації пацієнтам щодо подачі звернення про порушення (посилання):

зазначте ПІБ пацієнта, дату народження і дату події, що сталася;
правильно вкажіть назву лікарні та додайте код ЄДРПОУ – його можна знайти в інтернеті;
напишіть посаду та ПІБ особи, яка вимагала оплату за послуги, ліки чи інші матеріали;
детально опишіть ситуацію. За можливості, додайте копії чеків на ліки чи послуги, які довелося придбати власним коштом;
вкажіть свої контакти.

Переглянути статистику обробки скарг можна на дашборді за посиланням.

У НСЗУ зазначають, що від початку 2023 року вони отримали 7327 скарг, з них 77 – з Хмельницької області, які стосувались 29 закладів.

Повторимо — проводити атестацію робочих місць до закінчення воєнного стану не потрібно. Якщо строк проведення атестації робочих місць за умовами праці настав у період воєнного стану, роботодавець може ухвалити рішення провести її протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Таке рішення роботодавець має погодити з профспілкою.

Результати атестації, яку підприємство провело до введення воєнного стану, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення – постанова КМУ від 30 червня 2023 р. № 660.

Щодо повірки приладів під час воєнного стану. Чергова повірка приладів, які підлягають періодичній повірці, під час воєнного або надзвичайного стану, не скасована. Виняток становлять повірка приладів у закладах, розташованих на тимчасово окупованій території або в зоні активних чи можливих бойових дій.

На початку війни КМУ дозволив не повіряти прилади до закінчення воєнного стану ( постановою від 5 квітня 2022 р. № 412), але згодом відновив цю вимогу, скасувавши попереднє рішення (постанова КМУ «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану» 07.04.2023 № 440, чинна з 04.06.2023).

Позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану, лишаються чинними лише на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на відповідних територіях; на територіях активних бойових дій протягом шести місяців з дати завершення бойових дій на таких територіях відповідно до переліку, затвердженого КМУ; на територіях можливих бойових дій протягом шести місяців з дати припинення можливості бойових дій на таких територіях відповідно до переліку, затвердженого КМУ.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі — Перелік № 309). Такі самі строки подання на повірку лічильників води, газу, електроенергії, теплолічильників на територіях, які включені до Переліку № 309. Споживачі води, електрики й тепла в решті регіонів України мають повіряти зазначені лічильники протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду.

Нагадуємо, що Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, КМУ затвердив постановою від 04.06.2015 № 374. Із засобів вимірювальної техніки, які використовують у медицині, до цього Переліку увійшли, зокрема: аналізатори медичного призначення, вимірювачі артеріального тиску; вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається; вимірювачі параметрів електромагнітного поля; вологоміри, гігрометри, гігрографи; дозатори медичні піпеткові та поршневі; енцефалографи; кардіодефібрилятори; манометри та інші засоби для вимірювання тиску і вакууму; медичні термометри; монітори пацієнта; пульсоксиметри; реографи; рефрактометри, офтальмометри та ультразвукові діагностичні прилади.