Зміни та новації у нормативних документах — липень 2024

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені в липні 2024 року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

Уряд у Бюджетній декларації на 2025−2027 рр. пропонує відмовитися від підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, не зважаючи на те, що саме від цих показників залежать розміри соціальних виплат.

Згідно з планами, мінімальну заробітну плану (МЗП) урядовці планують залишити на рівні 8000 грн, а прожитковий мінімум для працездатних — 3028 грн. Федерація профспілок України, інші профспілкові об'єднання звернулися до народних депутатів з вимогою відхилити пропозиції КМУ.

Профспілки мають інформацію про реагування Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який подав свої альтернативні пропозиції до Бюджетної декларації на 2025−2027 рр..

Д.Гетманцев обґрунтовує свою незгоду з Урядом тим, що з урахуванням прогнозу щодо індексу споживчих цін соціальні стандарти та гарантії у реальному вимірі у наступні три роки скоротяться більш ніж на 30%». Замороження соціальних стандартів та гарантій на три роки призведе до поглиблення і так значного розриву у доходах населення (насамперед працюючого) з державами ЄС, поставить під сумнів реалізацію завдання щодо повернення в Україну біженців, а відкриття після завершення війни кордонів для вільного через них пересування стимулюватиме подальший відтік трудових ресурсів за межі України.

Народний депутат пропонує наступне збільшення МЗП і прожиткового мінімуму:

Також пропонується переглянути зміни ВВП на 2025 рік у розмірі 2,7% і номінального ВВП у розмірі 8 466 млрд грн.

В Спільному представницькому органі профспілок на національному рівні не коментують внесену народним депутатом пропозицію щодо коригування мінімальних соціальних гарантій на рівень індексу споживчих цін.

Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив: «…так, безперечно, підвищувати щорічно розміри державних соціальних гарантій на індекс споживчих цін потрібно робити, однак недостатньо для убезпечення падіння реальної зарплати у більшості працівників і не ліквідує розрив між розміром мінімальної зарплати і фактичним прожитковим мінімумом для працездатних осіб, який у цінах червня 2024 року вже становив 9170 гривен. Отже, потрібні більш рішучі дії для мотивації праці в Україні і справедливої оплати праці.» Джерело: www.fpsu.org.ua/256-holovna-novyna/26469-holova-fpu-hryhorii-osovyi-derzhavni-harantiyi-treba-vykonuvaty.html

До Дня медичного працівника 47 медиків із різних областей України отримали державні нагороди (ордени, медалі) та звання заслужених лікарів і працівників охорони здоровʼя. 5 медиків отримали ордени «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів, ще стільки ж — ордени «За мужність» ІІІ ступеня. Серед нагород є й посмертна: нагородили Світлану Лукʼянчик — загиблу лікарку з Охматдиту. 2 медики отримали орден княгині Ольги ІІІ ступеня, 3 медики — медаль «За врятоване життя». 2 медики стали Заслуженими донорами України. 23 лікарі — Заслуженими лікарями України. Ще 7 медиків відтепер мають звання «Заслужений працівник охорони здоровʼя». Підстава — Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України» від 26.07.2024 № 478/2024. (https://www.president.gov.ua/documents/4782024-51493 )

30 видатних діячів галузі охорони здоров’я, які досягли сімдесятирічного віку, отримали довічні державні стипендії за особисті досягнення. Ще 58 працівників галузі охорони здоров’я за вагомий внесок та сумлінну працю нагороджені дворічними державними стипендіями. Підстава — Указ Президента України «Про призначення державних стипендій видатним діячам охорони здоров'я» від 26.07.2024 № 485/2024. (https://www.president.gov.ua/documents/4852024-51517)

Верховна Рада ухвалила Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”» від 23.07.2024 № 3891-ІХ (законопроєкт від 23.07.2024 № 11433), яким затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 469/2024 (далі — Указ № 469). Відповідно до Указу № 469 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 12.08.2024 строком на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року.

Також депутати ухвалили Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації”» від 23.07.2024 № 3892-ІХ (законопроєкт від 23.07.2024 № 11434), яким затвердили Указ Президента «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.05.2024 № 470/2024. Цим Указом строк проведення загальної мобілізації продовжується з 12.08.2024 на 90 діб.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану забороняються:

зміна Конституції України та АР Крим;
проведення виборів президента України, Верховної Ради, Верховної Ради АР Крим та органів місцевого самоврядування;
проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;
проведення страйків, масових зібрань та акцій.

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини й громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.

У період дії воєнного стану до дня припинення або скасування воєнного стану трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюється Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136.

Воєнний стан припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

Президент України вніс зміни до Положення про військову службу. Лікарі, які призиваються на військову службу одразу отримуватимуть офіцерське звання молодшого лейтенанта. Тому служитимуть виключно за своїм фахом.

Військове звання молодшого лейтенанта присвоюється військовослужбовцям рядового складу, сержантського та старшинського складу, які під час дії воєнного стану проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або військову службу за контрактом, та які мають вищу освіту ступеня магістра:

медичного спрямування або прирівняну до неї згідно із підпунктом 2 пункту 2 розділу XV Закону України «Про вищу освіту» вищу освіту медичного спрямування та сертифікат лікаря-спеціаліста, пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, з одночасним призначенням на посади офіцерського складу за медичними напрямами діяльності з урахуванням потреби в офіцерах відповідних спеціальностей;
за спеціальністю «Психологія» або прирівняну до неї вищу освіту за спеціальністю «Психологія», пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, з одночасним призначенням на посади офіцерського складу за психологічними напрямами діяльності з урахуванням потреби в офіцерах такої спеціальності;
— у галузі знань «Охорона здоров'я», «Біологія», «Хімічна інженерія та біоінженерія», «Механічна інженерія», «Виробництво та технологія» чи за спеціальністю «Фізична культура і спорт» або прирівняну до неї вищу освіту у зазначених галузях знань чи за зазначеною спеціальністю, а також мають професійну кваліфікацію «протезист-ортезист», «технік-протезист-ортезист», «інженер-технолог-протезист», «інженер-протезист» чи «механік протезноортопедичних виробів», пройшли (у разі потреби) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, з одночасним призначенням на посади офіцерського складу за реабілітаційними (у тому числі з протезування-ортезування, надання медичних виробів, забезпечення допоміжними засобами реабілітації) напрямами діяльності з урахуванням потреби в офіцерах відповідних спеціальностей.

Також внесено зміни про присвоєння медикам військового звання молодшого лейтенанта запасу. Про всі зміни читайте в Указі №486/2024 — www.president.gov.ua/documents/4862024-51521

Президент доручив КМУ у 2025 році встановити підвищений коригувальний коефіцієнт і збільшити капітаційну ставку в програмі медичних гарантій для закладів первинки, що обслуговують сільське населення. Окрім того, доручено вжити заходів із покращення доступу до ліків у віддалених громадах. Ідеться про доставку ліків операторами поштового зв’язку, у тому числі за програмою «Доступні ліки». Також КМУ має упровадити стимули для використання наявної інфраструктури та розглянути можливість розширити мережу аптечних закладів і ЦПМСД, що провадять діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, для покриття та забезпечення доступу пацієнтів до цієї категорії препаратів. Заплановані заходи пов’язані, зокрема, зі збільшенням паліативних, складних пацієнтів, травм, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.

Наступного року КМУ запустить програму, яка дасть змогу забезпечити медичних працівників житлом, якщо вони забажають заповнити критичні вакансії в лікарнях спроможної мережі. Держава компенсуватиме таким медпрацівникам лізингові платежі на житло. Громади зможуть укласти регіональні контракти на їхню підготовку в закладах вищої освіти. Місцеві адміністрації отримали доручення відновити такий механізм планування та забезпечення кадрами. Підстава — Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення доступності медичної і реабілітаційної допомоги, лікарських засобів та медичних виробів у сільській місцевості» від 26.07.2024 № 483/2024. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483/2024#Text )

У серпні вперше потрібно індексувати зарплату. Ті роботодавці, які не підвищували посадові оклади працівникам з грудня 2023 року, а також ті, які збільшували їх у січні та лютому 2024 року, у серпні 2024 року повинні будуть вперше нарахувати індексацію.

28 червня 2024 року у ВРУ зареєстровано проєкт Кодексу про адміністративні проступки (реєстр. номер №11386). Він має замінити собою чинний наразі Кодекс про адміністративні правопорушення (далі — . КУпАП). Проєкт Кодексу уміщує 9 розділів, розподілених на 55 глав до складу яких входить 503 статті. (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43812 )

КУпАП був прийнятий ще у 1984 році, і за 40 років з моменту прийняття понад 300 законами до нього було внесені тисячі поправок, які в результаті змінили не лише його конструкцію, а й цілісність, які притаманні кодифікованим актам законодавства.

Представлений проєкт Кодексу України про адміністративні проступки (далі — КУАП) розроблено на виконання положень Закону України «Про дерадянізацію законодавства України» від 21.04.2022 № 2215-ІХ. Зауважимо, що у 2004 році вже була спроба прийняти новий Кодекс про адміністративні проступки (законопроєкт № 5558, внесений Кабінетом Міністрів України), але 08.05.2005 його було відкликано.

Основними новаціями проєкту КУАП є:

новації в адмінвідповідальності посадових осіб, зміненіі підходи до визначення вин, які дозволить визнати юридичних осіб повноцінними суб’єктами відповідальності і привести вітчизняне законодавство в цій частині у відповідність до правової доктрини і законодавства західно-європейських країн;

Також планується запровадити презумпцію невинуватості у справах про адміністративні проступки — особа, яка притягуватиметься до адміністративної відповідальності, не зобов’язана буде доводити свою невинуватість.

В КУАП об’єднуються всі норми, які передбачають склади адміністративних проступків. Це відповідатиме Рекомендації Ради Європи стосовно адміністративних санкцій та Пояснювальному меморандуму до неї. Положення щодо відповідальності за адміністративні проступки будуть вилучені з інших нормативно-правових актів, в тому числі підзаконних актів. Із сфери адміністративного деліктного законодавства вилучаються правопорушення, які мають цивільно-правовий характер або є предметом розгляду адміністративних судів та розмежовуються кримінальні та адміністративні правопорушення.

Адміністративні проступки згідно з проєктом КУАП підвідомчі лише органам виконавчої влади, державним органам, органам місцевого самоврядування, тобто адміністративним органам. Також оновлюється перелік адміністративних стягнень та інших правових наслідків вчинення адміністративних проступків. У проєкті КУАП також змінено спосіб визначення розміру штрафів. Вони поділяються на десять категорій виходячи зі ступеню тяжкості адміністративних проступків.

ВРУ ухвалила в цілому Закон щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.У такий спосіб Верховна Рада декриміналізувала дрібні крадіжки на суму до 3028 грн. Відповідний законопроєкт №11068 у четвер, 18 липня, підтримали у другому читанні та цілому 243 депутати. 23 липня Закон направлено на підпис Президенту України.

Зараз крадіжка вважається дрібною, якщо вартість майна на момент злочину не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (302,8 грн). В Україні діє воєнний стан, тож крадіжка автоматично кваліфікується за ч.4. ст.185 Кримінального кодексу і крається позбавленням волі на термін від п’яти до восьми років.

Автори законопроєкту наводять приклади судових рішень, коли, наприклад, дають п’ять років умовно за крадіжку пляшки алкоголю вартістю 596 гривень. Депутати вважають, що таке покарання за вчинення крадіжки не є співмірним, тому вирішили підвищити поріг кримінальної відповідальності. Нагадаємо, у перші тижні повномасштабного вторгнення, 3 березня 2022 року, народні депутати прийняли закон №2117-IX про внесення змін до Кримінального кодексу, яким встановили, що крадіжка в умовах воєнного стану карається позбавленням волі від 5 до 8 років. Закон був спрямований на боротьбу з мародерством, однак на практиці призвів до того, що за крадіжку на відносно невелику суму з магазину суд має призначити особі покарання у виді позбавлення волі від 5 років.

Наприклад, суд по справі № 569/3055/23 виніс вирок у виді 3,7 років позбавлення волі чоловіку, який вкрав підгузки «Huggies» ультракомфорт, в кількості 50 шт., загальною вартістю 356 грн. 72 коп. (без ПДВ).

В березні, коли був поданий цей законопроект, автори пропонували окремо записати, що «дрібне викрадення чужого майна вважається вчиненим у значному розмірі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 4542 грн. Однак при підготовці законопроекту 11068 до другого читання норму про те, що вважати дрібним викрадення чужого майна – взагалі прибрали, що, вочевидь, може додати роботи для правоохоронців та судів стосовно розмежування адміністративної відповідальності від кримінальної. Натомість депутати вирішили додати «класифікацію» дрібної крадіжки у статтю 51 КУпАП.Дрібне викрадення чужого майна.

Згідно нової редакції викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 757 грн – тягне за собою накладення штрафу від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин, або адміністративний арешт на строк до 5 діб. А якщо такі дії щодо майна на момент вчинення правопорушення вартістю від 757 до 3028 грн – штраф від 1700 грн до 5100 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб.

Повторне протягом року вчинення порушень тягне за собою накладення штрафу від 5100 до 10200 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб. А за три і більше випадків дрібного викрадення чужого майна штраф від 10 200 грн до 17 000 грн або адміністративний арешт на строк 15 діб.

Також пропонується, аби власник підприємства, установи, організації не міг складати протокол за дрібне викрадення майна. Крім того, збільшуються строки, в якій можна накласти адміністративне стягнення за дрібну крадіжку (протягом 6 місяців (зараз 3 місяці).з дня виявлення, але не пізніше 2 років з дня вчинення).

Розгляд справ про вчинення дрібної крадіжки судами буде відбуватись без обов’язкової присутності особи та протягом 15 діб (зараз 5 діб).

26.06.2024 Президент підписав Закон від 4 червня 2024 року № 3768-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань». (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3768-IX#Text ). Документ набуває чинності через три місяці з дня публікації, – з 4 вересня.

Зміни в КЗпП встановлюють нові додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — у разі набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України (пункт 13 ст.40 ); а також передбачене звільнення за невиконання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку, які можуть містити положення про нерозголошення інформації з обмеженим доступом (наприклад, комерційна таємниця). (пункт 14 ст.40 ).

Статтю 142 КЗпП доповнюють доповнити двома новими частинами наступного змісту:

«Складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.

Встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим».

Верховна Рада 18 липня ухвалила в першому читанні (поіменний список тут) законопроєкт №11340 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44421) щодо угоди зі слідством у провадженні за корупційними злочинами. Якщо документ ухвалять остаточно, то підозрювані в корупції зможуть піти на угоду зі слідством і просто «відкупитися» від в’язниці, сплативши лише штраф, — фігуранти не мають обов'язково викривати організаторів схем особливо тяжких корупційних злочинів і можуть лише частково відшкодувати збитки чи шкоду.

Пропонується доповнити частину третю статті 53 Кримінального кодексу України положеннями, що передбачають застосування штрафу щодо корупційних правопорушень як додаткове покарання у разі укладення угоди про визнання винуватості.

Тобто підозрювані чи обвинувачені в корупції зможуть укладати угоду з прокурором, в якій визнаватимуть свою винуватість у кримінальному провадженні за певних умов. Угода про визнання винуватості – це домовленість між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим. Останній погоджується визнати себе винуватим за певних умов. Ініціювати укладення угоди може як сторона захисту, так і прокурор.

Для підозрюваного чи обвинуваченого основна цінність угоди полягає в тому, щоб або зменшити собі строк ув'язнення, або отримати умовне позбавлення волі, або отримати покарання, не пов'язане з позбавленням волі (наприклад, штраф). Для прокуратури та суспільства ключові вигоди від угоди – це економія ресурсів і часу на розслідування та судовий розгляд, швидка невідворотність покарання, відшкодування завданих збитків чи нанесеної шкоди та – найважливіше – викриття інших фігурантів справ, зокрема організаторів корупційних схем.

Проте Кабмін і депутати вирішили використати цю нагоду, щоб спростити життя корупціонерам. А саме передбачити, що підозрюваний чи обвинувачений у корупції може отримати завдяки угоді м'якше покарання або взагалі умовний строк без необхідності викриття інших осіб, задіяних у схемі. Укладати такі угоди хочуть дозволити навіть із організаторами корупційних схем.

У цьому разі такі організатори отримають можливість звільнитися від відбування покарання з випробуванням чи покарання нижчого від нижчої межі, передбаченої за певний корупційний злочин.

Законопроєкт №11340 зазнав розгромної критики з боку частини народних депутатів, які за нього не голосували, державних антикорупційних органів, громадських та міжнародних організацій-борців із корупцією. Проти такої законодавчої ініціативи виступили Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та парламентський Комітет з антикорупційної політики. Зокрема, останній у своєму висновку зазначив, що у проєкті закону «виявлено окреме положення, що містить корупціогенний фактор».

«Створюються умови, за яких підозрювані чи обвинувачені у корупційних кримінальних правопорушеннях, у тому числі організатори таких злочинів, можуть відкупитися від суворого покарання, не викриваючи жодних співучасників та не надаючи інформацію про інші відомі їм злочини, як це передбачено чинним положенням частини четвертої статті 469 Кримінального процесуального кодексу України», – йдеться у висновку комітету.

До даного законопроекту подано два альтернативних – від народного депутата Максима Павлюка («Слуга народу») та Ярослава Юрчишина і Олександри Устінової («Голос»).

18 липня на черговому засіданні КМУ ухвалено законопроєкти про збільшення витрат Держбюджету на оборону у 500 млрд грн та про внесення змін до ПКУ задля цього. Згодом зміни до ПКУ зареєстровано у ВРУ під №11416.

Серед новацій, які підготував Уряд — підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, а також встановлення обов’язку сплати військового збору:

юрособами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток та єдиного податку ІІІ та IV групи;
5% від двох розмірів МЗП на місяць фізособами-«єдинниками» І та ІІ й IV групи;
1% від доходу фізосіб-«єдинників» ІІІ групи;
5% від вартості банківських металів юридичними та фізичними особи, які здійснюють операції з придбання у банків банківських металів;
15% від вартості набутого рухомого майна підприємствами, установами та організаціями, фізособами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю;
5% від доходу з продажу нерухомого майна фізособами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості тощо.

А ще з’явиться мінімальна база оподаткування ПДФО щодо зарплати. Її встановлюватиме місцева влада. При цьому якщо фактична зарплата буде менша за цю базу, то різниця ПДФО сплачуватиметься за рахунок роботодавця.

231 депутат проголосував за підвищення акцизу на пальне у 5 етапів: з 1 вересня 2024 року, з 1 січня 2025 року, з 1 січня 2026 року, з 1 січня 2027року та з 1 січня 2028 року.

За цей час 1 літр бензину зросте в ціні на 8 гривень, дизель — на 10,5 гривень, скраплений газ — на 11 гривень. І це за умови незмінного курсу гривні до євро (бо пальне купують за євро і ставки акцизу теж в євро).

На засіданні КМУ 9 липня схвалено проект Закону «Про внесення змін до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні». Про це повідомив Тарас Мельничук, представник уряду у Верховній Раді.

Законопроєктом пропонується внести зміни до Податкового Кодексу та передбачити, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді коштів, отриманих в рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги (кешбеку) покупцям товарів українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України

Верховна Рада ухвалила в цілому закон про припинення практики переведення годинників на літній чи зимовий час. Так, 16 липня Верховна Рада ухвалила загалом як Закон законопроект про обчислення часу в Україні №4201.

Закон скасовує сезонне переведення годинників, а також передбачає обчислювати час за київським часом, що є єдиним для всієї території України. В цьому році в останню неділю жовтня, 27.10.2024, останній раз переведемо стрілки на зимовий час. Починаючи з 2025 року вже не переводитимемо годинники на літній час.

Мінсоцполітики на офіційному сайті оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі — Зміни).

Метою прийняття цієї постанови є приведенняпрофесійних назв робіт (професій, посад), передбачених Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (далі – список № 2), у відповідність до професійних назв робіт, визначених Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — Класифікатор професій).

Нагадаємо, що досить давно - ще у 2020 році Мінекономрозвитку від 18.08.2020 № 1574 було затверджено Зміну № 9 до Класифікатора професій, згідно із якою:

внесено професійну назву роботи «Працівник з господарської діяльності закладу охорони здоров’я»;
професійну назву роботи «Молодша медична сестра (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця та ін.)» змінено на «Молодша медична сестра (молодший медичний брат) (санітарка, санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця, санітар, санітар-прибиральник, санітар-буфетник та ін.)»;
професійну назву роботи «Молодша медична сестра з догляду за хворими» змінено на «Молодша медична сестра (молодший медичний брат) з догляду за хворими».

Відповідні зміни також внесено до Випуску 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 29.03.2002 № 117. Саме у зв’язку з цим виникла необхідність приведення професійних назв робіт (професій, посад), передбачених Списком № 2, у відповідність до Класифікатора професій.

Адже особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими чи особливими умовами праці, зокрема, за Списком № 2, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи.

Примітка: Кабмін 06.08.2024 затвердив цю постанову.

ДСНС фіксуватиме перевірки на відео. 4 липня 2024 МВС оновило правила проведення заходів контролю — наказом від 07.06.2024 № 398 затвердило Порядок застосування засобів аудіо- та відеотехніки посадовими особами ДСНС під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); далі — Порядок.

Порядок визначає механізм, за яким посадові особи ДСНС застосовуватимуть засоби аудіо- та відеотехніки під час заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єктів господарювання у сфері пожежної та техногенної безпеки, документування порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

Посадова особа ДСНС, яка застосовує портативний відеореєстратор, призначений для звукозапису, фото- й відеозйомки, повинна поінформувати про це осіб, стосовно яких проводить запис. Фото- й відеозйомка та звукозапис відбуватимуться одночасно з початком заходу державного нагляду (контролю) на території суб’єкта господарювання або в приміщенні органу (підрозділу) ДСНС.

Нагадаємо, що КМУ постановою від 13.03.2022 № 303 запровадив мораторій на проведення планових перевірок на період воєнного стану. Отже, зараз ДСНС може проводити лише позапланові заходи державного нагляду (контролю).

Уряд визначив перелік випадків, за яких медзаклади державної та комунальної форм власності можуть надавати платні медичні та додаткові послуги пацієнтам, які не покриваються ПМГ. Прийнята постанова КМУ від 05.07.2024 №781 «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб», яка набуде чинності з 1 січня 2025 року.

Пацієнт платитиме на офіційний рахунок лікарні за чітко визначеним тарифом. Розрахунок здійснюватиметься виключно в безготівковій формі. Усі медзаклади державної та комунальної форми власності мають оприлюднити на своїх офіційних сайтах та інформаційних стендах повну інформацію з переліком платних медичних послуг із зазначенням їх вартості, а також повний перелік безоплатних медичних послуг, що надаються в межах ПМГ.

Експерти нагадують, що ст. 18 Основ законодавства про охорону здоров’я було доповнено новою частиною, згідно з якою ЗОЗ-КНП можуть надавати послуги, які не покриваються програмою медичних гарантій з медобслуговування населення, а також в інших випадках, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України, за плату від юридичних і фізичних осіб. Тобто у такий спосіб закріплена норма — перелік платних послуг із медобслуговування затверджує Кабмін.

Як відомо, на сьогодні чинним є «Перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах», затверджений постановою КМУ від 17.09.1996 № 1138. Але МОЗ вказував, що постанова № 1138 визначає перелік платних послуг, що їх надають ЗОЗ, які є бюджетними установами і надходження від надання цих послуг відповідно до ст. 13 Бюджетного Кодексу відносять до власних надходжень бюджетних установ. Тому дія постанови № 1138 не поширюється на КНП, оскільки вони не є бюджетними установами (лист МОЗ від 27.09.2019 № 25-04/41795/2-19).

Вірогідно тому й приймається новий «Перелік випадків, за яких заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб» (далі —Перелік № 781), який набере чинності з 1 січня 2025 року. І з цієї ж дати втратить чинність Перелік № 1138.

Перелік № 781 розділений на 2 частини, що визначають:

1. Випадки, за яких юридичні й фізичні особи здійснюють повну оплату наданих послуг із медобслуговування населення:

надання послуг із медичного обслуговування населення без направлення лікаря, крім випадків, коли направлення не вимагається відповідно до законодавства;
надання послуг із медичного обслуговування населення за договорами з юридичними особами;
надання послуг із медичного обслуговування населення в закладах охорони здоров’я, що належать до сфери управління Державного управління справами та державних органів, які входять до сектору безпеки та оборони, пацієнтам, які не належать до прикріпленого контингенту;
надання послуг із медичного обслуговування населення, які не покриваються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

2. Випадки, за яких юридичні й фізичні особи здійснюють оплату додаткових послуг:

надання послуг із медичного обслуговування населення за місцем проживання (перебування) пацієнта за самостійним вибором пацієнта за умови відсутності показання для їх надання;
самостійний вибір лікуючого лікаря під час надання спеціалізованої медичної допомоги у плановому порядку у стаціонарних умовах;
перебування в палаті з підвищеним рівнем комфорту та сервісу за самостійним вибором пацієнта.

За загальним правилом, конкретний перелік платних послуг, плату за них КНП установлює самостійно. Але орган місцевого самоврядування, реалізуючи повноваження власника закладу охорони здоров’я, може встановлювати інші правила у статуті.

Для визначення послуг, які не покриваються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, має значення доповнення п. 9 Порядку № 1394: — медичні інтервенції, яких немає в «Таблиці співставлення медичних послуг з кодами національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я» та/або національного класифікатора НК 026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій», затвердженій наказом МОЗ від 03.04.2020 № 773, не покриваються за програмою медичних гарантій і можуть надаватися за плату від юридичних і фізичних осіб. Ця зміна набрала чинності 09.07.2024.

На сайті МОЗ зазначено, що до моменту набрання постановою №781 чинності МОЗ планує переглянути таблицю зіставлення так, щоби програма медичних гарантій чітко визначила перелік послуг, який гарантується кожному пацієнту, інші ж медичні послуги можна надавати платно. Також МОЗ має надати узагальнені роз’яснення щодо застосування постанови №781.

Цікаво, що пунктом 4 постанови №781 визначено, що заклади охорони здоров’я, які діють в організаційно-правовій формі державної або комунальної установи, можуть провадити додаткову (господарську) діяльність, передбачену їхніми статутами, і самостійно встановлювати плату за неї. Це положення викликає питання, адже комунальна установа та комунальне некомерційне підприємство — це різні організаційно-правові форми.

Перелік послуг, що їх можуть надавати за плату, їхня вартість і перелік послуг, які надають безоплатно за кошти державного або місцевого бюджету, мають бути оприлюднені на вебсайті ЗОЗ і розміщені на інформаційних стендах усередині ЗОЗ. Причому пацієнти розрахунок здійснюють виключно в безготівковій формі (пп. 2 п. 4постанови №781). Аналогічні положення, закріплені як обов’язки надавача медпослуг щодо забезпечення належного рівня надання послуг за договором, додані вже в пп. 11 п. 1 додатка до Типової форми договору про медобслуговування.

Насамкінець цікаво буде побачити коментар щодо оплати послуг із медичного обслуговування населення в закладах охорони здоров’я, що належать до сфери управління Державного управління справами. Це повернення епохи радянських Ліксанупрів, чи що ?

КМУ ухвалив зміни до функціонування електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), які передбачають впровадження особистого кабінету пацієнта та відображення медичних даних у Дії (постанова КМУ від 28.06.2024 № 756 — zakon.rada.gov.ua/laws/show/756-2024-%D0%BF#Text). Пацієнти зможуть самостійно взаємодіяти з ЕСОЗ і самостійно користуватися електронними сервісами.

Нагадаємо, що ЕСОЗ — двокомпонентна система. Вона містить центральну базу даних та електронні медичні інформаційні системи (МІС). Запуск функціональних можливостей особистого кабінету пацієнта передбачає, що відтепер він матиме доступ до власних персональних даних, які зберігаються у центральній базі даних ЕСОЗ. Доступ забезпечуватимуть у декілька способів: через МІС, Єдиний державний вебпортал електронних послуг і мобільний додаток порталу «Дія».

Вхід до ЕСОЗ пацієнт здійснюватиме із застосуванням власного електронного підпису. На першому етапі впровадження користувачі зможуть:

самостійно зареєструватися як пацієнт в центральній базі даних ЕСОЗ;
подавати декларації про вибір лікаря (сімейного лікаря, терапевта чи педіатра), переглядати раніше подані декларації, а за потреби — розірвати декларацію з лікарем;
змінити свої персональні дані у центральній базі даних ЕСОЗ за необхідності (номер телефону, прізвище після одруження, місце проживання).

В Україні вже існують деякі пацієнтські електронні сервіси, за допомогою яких можна записатися на візит до лікаря, переглянути інформацію щодо медичного обслуговування, яку вносять лікарі та зберігають в закладі охорони здоров’я або МІС. Однак жодні цифрові сервіси для пацієнтів не були повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ. Сьогодні МОЗ реалізує перший етап впровадження особистого кабінету пацієнта. Функціонал поступово розширюватиметься. Над проєктом працюють МОЗ, НСЗУ спільно з Мінцифри та залученими партнерами.

Кабмін 23.07.2024 ухвалив та вніс до ВРУ законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо врегулювання питань видачі, продовження та перевірок обґрунтованості видачі листків непрацездатності» від 19.07.2024 р. №11418 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/44608). Законопроєкт передбачає зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV.

Законопроєктом пропонується:

передбачити використання паперових та електронних листків непрацездатності, як підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності;
унормовується питання засвідчення копій паперових листків непрацездатності;
удосконалено процес проведення перевірок листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування.

Зокрема, пропонується норма, згідно якої перевірки медичних висновків про тимчасову непрацездатність мають право робити тільки уповноважені лікарі. Відбір лікарів відбуватиметься автоматизовано через ЕСОЗ.

Норми про екстериторіальність та деперсоналізацію даних про пацієнта дозволять мінімізувати ризики при ухваленні рішення щодо обґрунтованості медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Законопроєктом також вносяться зміни до процесу повернення коштів страхової̈ виплати в разі встановлення необґрунтованості видачі листка непрацездатності. Водночас заклади охорони здоров’я зможуть оскаржити рішення про визнання листка непрацездатності необґрунтованим. Раніше заклад охорони здоров’я мав змогу довести обґрунтованість рішення лікаря лише через суд. Тому пропонується, щоб заклад мав можливість оскаржувати рішення в досудовому порядку і надавати докази, що свідчать про правомірність дій лікаря.

Зміни в законодавстві дозволять також врегулювати питання страхових виплат на основі паперових лікарняних, які ще використовуються у виключних випадках у зв’язку з воєнним станом в Україні. Норми про екстериторіальність та деперсоналізацію даних про пацієнта дозволять мінімізувати ризики при ухваленні рішення щодо обґрунтованості медичного висновку про тимчасову непрацездатність. Водночас заклади охорони здоров’я зможуть оскаржити рішення про визнання листка непрацездатності необґрунтованим.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

СПО профспілок оприлюднив проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до пункту 3 Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я». Проєктом постанови КМУ пропонується п. 3 Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затвердженого постановою №1418, привести у відповідність до постанови №1298.

Прийняття цього проєкту акту дозволить створити правові підстави для врегулювання виплати надбавки за вислугу років деяким професіоналам у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я, професіоналам з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я, а також фахівцям з числа працівників сфери охорони здоров’я з освітнім (освітньо-професійним) ступенем фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра, зокрема з немедичною освітою, магістрам з медсестринства.

Надбавку за вислугу років пропонують виплачувати:

керівникам закладів охорони здоров’я, їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства;
керівникам структурних підрозділів з числа лікарів;
головним медичним сестрам (головним медичним братам);
лікарям усіх спеціальностей;
професіоналам у галузі охорони здоров’я у закладах охорони здоров’я;
професіоналам з вищою немедичною освітою у сфері охорони здоров’я;
керівникам фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступникам;
керівникам структурних підрозділів з числа фармацевтів і асистентів фармацевтів, фармацевтам усіх спеціальностей;
фахівцям з числа працівників сфери охорони здоров’я з освітнім (освітньо-професійним) ступенем фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра, зокрема з немедичною освітою, магістрам з медсестринства.

Джерело: СПО профспілок

В Україні впроваджують електронну систему контролю за обігом медичного канабісу. КМУ постановою від 25.07.2024 № 857 затвердив Положення про електронну інформаційну систему обліку вирощених рослин конопель для медичних цілей, переміщення таких рослин, продуктів їх переробки, рослинної субстанції канабісу, вироблених (виготовлених) із них лікарських засобів на всіх етапах обігу та порядок її функціонування (далі — Постанова № 857 — tinyurl.com/2b2waw97 ).

Порядок функціонування електронної системи передбачає, що усі операції з медичним канабісом медики фіксуватимуть й обліковуватимуть упродовж наступного дня після їх здійснення. Ідеться про понад 30 видів операцій щодо більш ніж 10 об’єктів обліку.

Постанова № 857 набере чинності 16 серпня 2024 року. Очікується, що система запрацює у жовтні 2024 року.

З 1 серпня запрацює інформаційно-комунікаційна система резерву медпрацівників для деокупованих територій. З 1 серпня 2024 р. в дослідну експлуатацію буде введено інформаційно-комунікаційну систему «Резерв працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України» (далі — інформаційно-комунікаційна система).( moz.gov.ua/storage/uploads/0eaada18-ecbb-41da-a588-b537bfc0f052/dn_1302_24072024.pdf ).

НСЗУ опублікувала погоджені специфікації та умови закупівлі за напрямами медичної допомоги, які надаватимуться за ПМГ у 2025 році. Станом на 31 липня 2024 року мова йде про 21 пакет. З вимогами можна ознайомитися тут: cutt.ly/HezuYEys .

Медзаклади й управління охорони здоров’я зобов’язані купувати ліки та медвироби в Prozorro Market. КМУ вніс доповнення до Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (посилання — zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text), яка зобов’язує із 11.07.2023 замовників, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних і Київської міської державних (військових) адміністрацій, закуповувати ліки та медвироби вартістю від 50 тис. грн використанням електронного каталогу.

Докладно про новий порядок — у Постанові КМУ«Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 07.07.2023 № 686 (посилання — zakon.rada.gov.ua/laws/show/686-2023-%D0%BF#Text).

Затверджено методичні рекомендації розрахунку видатків для первинної медичної допомоги. Наказом МОЗ України від 29 липня 2024 року № 1327 затверджено Методичні рекомендації щодо розрахунку прогнозного обсягу видатків за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на оплату послуг первинної медичної допомоги. Методичні рекомендації містять рекомендаційні підходи для Національної служби здоров’я України щодо визначення прогнозного обсягу видатків за Програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на оплату послуг первинної медичної допомоги, передбаченої Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Ознайомитися із Методичними рекомендаціями можна на сайті МОЗ в розділі накази за посиланням.

Проводити атестацію до закінчення воєнного стану не потрібно. Якщо строк проведення атестації робочих місць за умовами праці настав у період воєнного стану, роботодавець може ухвалити рішення провести її протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Таке рішення роботодавець має погодити з профспілкою.

Результати атестації, яку підприємство провело до введення воєнного стану, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення – 6 липня набула чинності Постанова КМУ «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 30.06.2023 № 660 (посилання — zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2023-%D0%BF#Text ).

З 29 липня жінки зможуть самостійно визначати дату початку декретної відпустки. 6 липня 2023 року Президент підписав Закон від 13.07.2023 р. №3238-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами» (zakon.rada.gov.ua/laws/show/3238-20#Text).

Законом надано право працюючим жінкам, у разі відсутності медичних протипоказань, за власним бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься.

До прикладу, у разі прийняття вказаних змін жінка зможе використати 20 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 106 днів — після, загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів. Якщо жінка не бажає розпочинати таку відпустку пізніше або ж наявні медичні протипоказання, діятиме «стандартний» розподіл днів відпустки до та після пологів.

Вказані зміни пропонується внести до:

статті 178 КЗпП;

статті 17 Закону «Про відпустки»;

пункту 10 частини першої статті 30 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

статті 18 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація актуальна станом на 02.07.2024

Додаток