Зміни та новації у нормативних документах — серпень 2024

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені в серпні 2024 року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

12 серпня 2024 року Верховна Рада України продовжила дію воєнного стану та мобілізації ще на 90 днів — до 10 листопада 2024 року.

Профспілка працівників охорони здоров’я України, виконуючи статутні обов’язки, продовжує роботу по підготовці нової Галузевої угоди. В поточному місяці розглядатиметься питання розділу ІІІ. Оплата праці проєкту.

Нагадаємо, що йде підготовка Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров’я України, СПО всеукраїнських репрезентативних профспілок галузі охорони здоров’я та Українською Федерацією роботодавців охорони здоров’я. Для прискорення підписання Угоди найближчим часом наша Профспілка оприлюднить свою позицію на засіданні «круглого столу» з темою: «Шляхи вирішення проблемних питань з оплати праці працівників системи охорони здоров’я в умовах подальшого реформування галузі у воєнний та повоєнний час».

 

Починаючи з 15 січня 2024 року профспілкова сторона розглядає черговий варіант проєкту Трудового кодексу України, підготовленого Міністерством економіки України. Орган об’єднань профспілок наполягає — урядовий проєкт Трудового кодексу треба суттєво змінити — це позиція щодо урядового проєкту. Зазначається, що деякі норми законів та проєктів, технічно об'єднаних у проєкті ТК, не кореспондуються між собою, відрізняються за змістом, термінологією, містять значну кількість суперечливих, неоднозначних та незрозумілих трактувань і формулювань, що є недопустимим.

В окремих випадках відбувається скорочення рівня гарантій прав працівників, що не може бути підтримано, а також необґрунтовано скасовується державне правове регулювання цілих блоків правовідносин між роботодавцями та працівниками.

СПО об'єднань профспілок прийняв рішення не погоджувати проєкт Трудового кодексу України у запропонованій редакції, як такий, що не забезпечує реалізацію трудових прав і гарантій працівників, визначених Конституцією України, не враховує в повній мірі норми і стандарти міжнародних правових актів МОП і ЄС, та потребує суттєвого доопрацювання на тристоронній основі під патронатом МОП та із залученням фахівців провідних національних наукових і освітніх закладів, а також міжнародних експертів у сфері трудового права.

 

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт № 10147 про формування нової системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження ризик-орієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників. Цим законопроєктом передбачається формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризик-орієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників.

Зокрема пропонується:

  • запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків;
  • запровадити систему мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників та регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення;
  • визначити на рівні закону ключові терміни та поняття, які на сьогодні відсутні, зокрема поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи безпеки та здоров’я працівників, експертної організації тощо;
  • передбачити обов’язкове страхування відповідальності експертних організацій при укладанні договору про надання послуг у сфері безпеки та здоров’я працівників, що підвищить якість таких послуг та ступінь безпеки працівників;
  • передбачити поряд з існуючою адміністративною та кримінальною відповідальністю можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів, вжитих роботодавцем. У такому разі роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати, понесені ним на виплати та послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві;

У той же час схваленим у першому читанні законопроектом Кабміну пропонується вилучити з Кодексу законів про працю (КЗпП) статті 190-192, в яких встановлюється заборона застосування праці осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах; заборона підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми; заборону залучення до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Також виключається стаття про те, що усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

 

В Україні пропонується створити черговий новий орган – Національну демографічну агенцію. Відповідний законопроект 11424-1 зареєструвала у Верховній Раді голова Комітету ВР з питань соціальної політики Г.Третьякова. Це альтернативний проект до законопроекту 11424, який зареєструвала група народних депутатів, серед яких Микола Княжицький, Наталія Піпа, Роман Лозинський та інші.

В Україні пропонують створити нове Міністерство демографії та діаспори і на додаток ще й окрему державну установу – Фонд відновлення демографічного потенціалу. Цю систему пропонується фінансувати за рахунок програм допомоги і грантів ЄС. Нардепи вважають, що потрібен окремий орган, який, зокрема, буде займатися поверненням українців додому.

Орієнтовна вартість утримання Національної демографічної агенції складатиме 272 млн грн (!!!) на рік. Для реалізації проектів також пропонується залучати донорські кошти.

 

Верховний Суд опублікував огляд судової практики КЦС ВС щодо застосування законодавства України про колективні договори і угоди  (посилання). В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдиної правозастосовної практики. Серед них – висновки щодо:

  • права на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод;
  • договірного регулювання оплати праці;
  • соціальних гарантій працівників та гарантій прав профспілок;
  • спадкування матеріальної допомоги, передбаченої умовами колективного договору;
  • застосування заходів дисциплінарного впливу за невиконання працівником умов колективного договору та Правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) тощо.

 

З 24 серпня діятиме Закон про регулювання праці домашніх працівників. Нагадуємо, що 22 травня Президент підписав, а 24 травня офіційно опубліковано в «Голосі України» Закон від 25.04.2024 №3680-ІХ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» (раніше законопроєкт №5695). Він набрав чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 2 розд. ІІ щодо строку приведення у відповідність Урядом своєї нормативки, який набирає чинності з дня опублікування Закону. Тому закон запрацював з 24 серпня 2024 року.

Законом доповнено КЗпП новою главою ХІ-А «Регулювання праці домашніх працівників», що складається з шести нових статей, якими визначаються поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплюється правовий статус домашніх працівників та особливості його правового регулювання, визначаються обов’язкові умови трудового договору з домашніми працівниками.

У більшості випадків домашня праця здійснюється безпосередньо у житловому приміщенні роботодавця, недоторканність якого захищена Конституцією України. З метою забезпечення трудових прав домашніх працівників при здійсненні своїх повноважень інспекцією праці законопроєктом передбачено запровадження обов’язку фізичної особи, яка використовує найману працю, на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надавати інформацію щодо виконання іншими фізичними особами робіт, пов’язаних з обслуговуванням домашнього господарства.

Також внесені відповідні зміни до інших статей КЗпП з метою приведення їх у відповідність до глави ХІ-А.

Крім цього, з урахуванням специфіки відносин між домашнім працівником та роботодавцем внесені зміни до законів України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з метою оптимізації та забезпечення дієвості механізму адміністрування ЄСВ у разі використання фізичними особами, які не є суб’єктами господарювання, праці домашніх працівників. Зокрема, звільнено роботодавців домашніх працівників від сплати ЄСВ та передбачено добровільну учать домашніх працівників у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З 27 вересня в Україні звільнятимуть за колабораціонізм. Нагадаємо, що ще 4 червня Верховна Рада повторно прийняла (з пропозиціями Президента) законопроєкт №7731«Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань». (остаточний текст Закону -  тут.).

Новаціями законодавства встановлено, що роботодавцю надається право розірвати трудовий договір у разі, якщо:

  • законної сили набрав вирок суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
  • працівник не виконує правил поведінки на підприємстві, в установі, організації.

Зауважимо, що звільнення у таких випадках потребуватиме попередньої згоди первинної профспілки, членом якої є працівник (відповідно до ст. 43 КЗпП).

Також ним запроваджено поняття «правил поведінки на підприємстві, в установі, організації» як додаткова складова правил внутрішнього трудового розпорядку. Відповідні правила поведінки мають містити положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією. Зауважимо, що встановлення правил поведінки на підприємствах, в установах, організаціях, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури є обов’язковим.

Цей Закон набрав чинності через три місяці з дня його опублікування, тому з 27 вересня норми Закону почнуть діяти.

 

Президент вніс до ВРУ законопроєкт №11469, яким пропонується множинне громадянство — 7 серпня Президент зареєстрував законопроєкт щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України. Цей законопроєкт визначає допустимі випадки множинного громадянства, а також особливості набуття та поновлення громадянства України для деяких категорій іноземців, зокрема у спрощеному порядку. Також у законопроєкті уточнюються умови набуття громадянства України за народженням, за територіальним походженням, а також умови прийняття до громадянства України.

Множинність громадянства (підданства) допускається у таких випадках:

  • набуття дитиною громадянства України та іншої держави за народженням;
  • набуття дитиною громадянства усиновлювачів-іноземців;
  • набуття громадянином України іншого громадянства через шлюб з іноземцем;
  • автоматичне набуття іншого громадянства громадянином України через законодавство іншої держави без отримання підтвердного документа;
  • спрощене набуття громадянства України іноземцями з держав, включених до відповідного переліку;
  • набуття громадянином України громадянства держав, громадяни яких отримують українське громадянство у спрощеному порядку.

Водночас множинність громадянства не допускається для осіб, що мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України агресором або окупантом, або держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року №68/262.

Президент України вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправок до нього.  Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.

Нагадаємо історію — 17 липня 1998 року на конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд і підписали Римський статут, що регулюватиме його роботу.  Цей орган має карати за геноцид, злочини проти людства (систематичні вбивства, катування, викрадення тощо) і воєнні злочини (напади на цивільну інфраструктуру, приниження противника, позбавлення військовополонених права на справедливий суд тощо). Цей документ набув чинності і, відповідно, суд в Гаазі (Нідерланди) почав роботу лише через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн.

Проблема з ратифікацією статуту з того часу нікуди не зникла. Зі 137 країн, які підписали документ, ратифікували його лише 124. Крім того, є держави, які не тільки не ратифікували статут, але й взагалі відкликали свій підпис під ним. Це, наприклад, зробили США в травні 2002 року. Президент Джордж Буш-молодший тоді заявив, що Міжнародний кримінальний суд загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет. В листопаді 2016 року російський президент володимир путін указом заборонив ратифікацію Римського статуту – та це сталося після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року. Не підписали або ж не ратифікували статут, наприклад, Китай, Індія, Туреччина, Єгипет і Ізраїль.

Від початку війни, розв’язаної росією, Міжнародний кримінальний суд почав повноцінно розслідувати всі злочини, які вчиняються за кваліфікацією «воєнні злочини», «злочини проти людяності» і є результати цих розслідувань у вигляді шести пред’явлених ордерів на арешт командувачів різних структур РФ: від президента до головнокомандувача і дитячого омбудсмана.

Україна має статус держави-підписанта, користується цим при підготовці спеціального трибуналу з питань агресії, визначених злочином в межах Римського статуту, готує своє національне правосуддя відповідно до стандартів розслідування Міжнародного кримінального суду, співпрацює з прокурорами цього суду, які прибувають в Україну, де відкритий офіс. Разом з тим Україна не ратифікувала цей документ з одного мотиву – остерігається переслідування українських громадян, які можуть бути звинувачені у вчиненні злочинів, визначених у Римському статуті.

Разом з Законом про ратифікацію зареєстрований ще один проєкт, який передбачає доповнення Кримінального кодексу статтями про  воєнні злочини і злочини проти людства. Зокрема, передбачається посилена кримінальна відповідальність військових командирів, підлеглі яких вчинили напади на цивільних, а також самих бійців, які в умовах повномасштабного конфлікту вчинили насильницьке викрадення, катування, переміщення чи переслідування місцевого населення. В теорії це робиться для того, щоб Україна могла самостійно карати своїх військовослужбовців за такі злочини, без залучення механізмів Міжнародного кримінального суду.

Але найважливішим є те, що, Україна ратифікує Римський Статут із заявою по ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації.

У ВРУ зареєстрованимй законопроєкт №11460, пропонується внести зміни до законів  «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», доповнивши їх новими положеннями, встановивши, що військовослужбовці у разі безперервного проходження військової служби під час дії воєнного стану протягом тридцяти шести місяців, з яких не менш як вісімнадцять місяців брали безпосередню участь у виконанні бойових завдань, звільняються з військової служби.

Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом дванадцяти місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу. Вони можуть бути призвані на військову службу за їх добровільною письмовою згодою. У разі надання такої згоди на продовження військової служби понад тридцятишестимісячний строк вислуги грошові виплати, встановлені законодавством, таким військовослужбовцям виплачуються в подвійному розмірі.

Пропонується також надати право безперешкодного виїзду за кордон за умови пред’явлення документу про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації особам, яким надано відстрочку, і поширити це право на час здійснення їх повноважень на народних депутатів України, депутатів ВРУ АР Крим та депутатів місцевих рад за умови пред’явлення ними службового посвідчення.

Нардепи пропонують встановити норму, згідно якої:

— бронюються 100 % працівників- Національного антикорупційного бюро України, працівників пожежно-рятувальних підрозділів (частин) ДСНС, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони;

бронюються 50 % працівників Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, ДСНС (крім працівників, зазначених вище), Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування.

 

Інформуємо про окремі цифри використання державних коштів – коштів платників податків. За січень – липень 2024 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 1,8 трлн грн, що на 10% більше проти аналогічного періоду минулого року. У структурі видатків за 7 місяців найбільше спрямовано:

  • 707,9 млрд грн – на оплату праці з нарахуваннями або 39,1% від загального обсягу видатків (аналогічний період минулого року ріст на 38 млрд грн, або на 5,7%);
  • -294,6 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг або 16,3% від загального обсягу видатків. У тому числі 89 млрд грн – перераховано Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
  • 328,6 млрд грн – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій), що на 24 млрд грн або на 7,9% більше аналогічного періоду минулого року.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони на суму 495.3 млрд грн. Кошти передбачені для всіх силових структур України. Зокрема, 373.7 млрд грн буде спрямовано на Міністерство оборони України, з яких 269.5 млрд грн підуть на грошове забезпечення військовослужбовців та одноразову грошову допомогу у разі загибелі або інвалідності захисників України. Понад 47 млрд грн буде направлено на закупівлю та модернізацію озброєння, військової техніки та боєприпасів. На тилове забезпечення передбачено 4.7 млрд грн. Понад 40 млрд грн буде спрямовано на будівництво фортифікаційних споруд силами ЗСУ та ДССТ.

А з 1 вересня в Україні запроваджуються нові розміри податків:

  • військовий збір у розмірі 5% (був 1,5%, підвищення у 4 рази);
  • для фінансових компаній – 25% на прибуток, для решти – 18% на прибуток;
  • для ФОПів 1 і 2 групи — 10% від мінімальної зарплати;
  • для ФОПів 3 групи – 5% єдиного податку + 1% від обороту. .

Тобто відтепер кожна фізична особа — громадянин віддасть 23% прямими податками, а фінансові установи — 25%. Це означає, що нардепи діючої ВРУ прирівнюють приватну людину з фірмами, до того ж фірми платитимуть із прибутку (тобто мінус затрати), а громадяни — з усіх доходів! Цей висновок очевидний, адже проігноровані пропозиції запровадження 5% так званого «податку для заможних», мита на експорт сировини, вилучений із законопроєкту податок для банків 50% на прибуток.

Суди, Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів можуть отримувати дані про платників податків, зокрема, про джерела і суми доходів безпосередньо від Податкової служби в автоматичному режимі. Це передбачає Порядок електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби та Державної судової адміністрації, який затверджено спільним наказом Мінфіну і ДСА №304/262.

Запити можуть подавати:

  • органи судової влади, зокрема місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд та вищі спеціалізовані суди;
  • а також члени Вищої ради правосуддя, дисциплінарні інспектори ВРП та уповноважені особи секретаріату ВРП; члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, інспектори ВККС та уповноважені працівники секретаріату ВККС.

Державна податкова служба в електронній формі протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту надаватиме інформацію про реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі; про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами та підтверджуватиме відповідність даних фізичної особи даним Державного реєстру.

Якщо фізичну особу ідентифіковано та в Державному реєстрі наявна інформація про джерела та суми доходів за запитуваний період, відповідь на запит міститиме наступні  відомості:

  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків
  • суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі, у розрізі ознак доходу та звітних періодів (починаючи з 2015 року), а також у розрізі місяців (починаючи з 2021 року) та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою, суму нарахованих та сплачених податків з доходів фізичної особи;
  • загальну суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, у розрізі ознак доходу та років (починаючи з 1998 року);
  • дату прийняття на роботу (за наявності) та дату звільнення з роботи (за наявності);
  • загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (за наявності);
  • період, за який надається інформація.

Інформація, що передається, оброблятиметься з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних.

Окрім наведеного вище — Державна податкова служба почне автоматично отримувати дані про стан банківських рахунків громадян за кордоном.  З 30 вересня 2024 року Україна почне отримувати відповідну інформацію про рахунки від податкових органів інших країн щодо резидентів України. Для цього не потрібен буде окремий запит, а повідомляти власника рахунку не потрібно. Таким чином, Державна податкова служба України отримає інформацію про стан банківських рахунків громадян України за кордоном.

Як раніше повідомляв Мінфін, 26 червня 2024 року Державна податкова служба отримала схвалений глобальним форумом ОЕСР звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні та обмін інформацією для податкових цілей — Україна стане рівноправним партнером у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією, що об’єднує 115 країн, у тому числі всіх держав —членів ЄС.

Першою граничною датою обміну для України буде до 30 вересня 2024 року – щодо інформації про підзвітні рахунки за звітний період з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року.

Надалі автоматичний обмін інформацією здійснюватиметься на щорічній основі. Звітний період, за загальним правилом, це календарний рік, який передує року обміну інформацією.

Нагадаємо, що у квітні 2023 року Президент підписав ухвалений парламентом закон (законопроект №8131) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки щодо виявлення активів, які не були задекларовані платниками податків.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок надання «грошової допомоги» громадянам — «Національний кешбек». Відповідно до нього громадяни отримуватимуть компенсацію 10 % вартості куплених ними українських товарів. Програма має запрацювати з 02.09.2024 р — рішення затвердили на урядовому засіданні 20.08.2024 р.

Отримані в рамках кешбеку кошти можна буде витратити на послуги — медичні, комунальні, спорт, кіно, квитки на потяг та інші або віддати на ЗСУ чи купити військові облігації,  а максимальний обсяг  — 3 тис. грн за місяць. Кешбек не буде нараховуватись на підакцизні товари.

Участь покупців, виробників і продавців в програмі добровільна, тому чи є кешбек на конкретний товар в конкретному магазині, покупця інформуватиме магазин. Це також можна буде перевірити на сайті програми.

Щоб отримувати кешбек, громадянину необхідно відкрити спеціальний рахунок та отримати віртуальну або фізичну картку у своєму банку або в застосунку. Дати згоду на передавання даних про транзакції в разі купівлі товарів з вибраних карток. І далі в мобільному застосунку «Дія» обрати послугу «Національний кешбек».

Накопичені за місяць кошти надходитимуть на створену картку раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Наприклад, кешбек за товари, придбані у вересні, прийде на рахунок до 20 жовтня. Зняти готівку з рахунку, куди нараховують кошти за кешбек, буде неможливо. Використати кошти від кешбеку, нараховані в 2024 році, можна буде до 31 січня 2025 року.

Виробники і продавці товарів зможуть доєднатись до програми через портал «Дія». Участь у програмі вже підтвердили певні торговельні мережі та виробники.

Дані про осіб, що ніколи не відвідували ТЦК, автоматично з'являться у Оберіг. Згідно норм нової постанови Кабміну від 16 серпня 2024 №932 дані з Демографічного реєстру автоматично «перетікатимуть» до реєстру Оберіг, тому ТЦК зможе «бачити всіх». Чоловіки, які отримували ID-картку чи закордонний паспорт, внесені до Демографічного реєстру, а за постановою Кабміну №932 ці дані автоматично перейдуть до реєстру Оберіг, що дозволить ТЦК бачити всіх.

Якщо раніше реєстр військовозобов’язаних Оберіг «не бачив» дані про окремих чоловіків, які з тих чи інших причин ніколи не ставали на військовий облік і не відвідували ТЦК, то тепер відповідну прогалину виправлять шляхом автоматичної передачі даних з інших реєстрів.  Якщо чоловік колись отримував паспорт у вигляді ID-картки чи закордонний паспорт, то дані про нього обов’язково є у Демографічному реєстрі.

У такий спосіб дані щодо всіх чоловіків від 16 до 60 буде актуалізовано через реєстри Державної міграційної служби, Мінʼюста і Адміністрації Державної прикордонної служби. Дані з Демографічного реєстру потраплять до Реєстру «Оберіг» автоматично і для цього не потрібно буде, аби ТЦК вносило їх «вручну».

 

Міноборони має намір зробити застосунок «Резерв+» цифровим онлайн-ТЦК (іншими словами-  електронним кабінетом військовозобов’язаного). Планується надавати всі послуги ТЦК через цей застосунок, зокрема реалізовувати онлайн-рекрутинг, оформлення відстрочок та направлень на ВЛК. Наприклад, планується, щоб через застосунок можна було оформлювати відстрочку для багатодітних сімей та студентів. Частину послуг планують реалізувати за кілька місяці.

Нагадаємо, раніше речники Міноборони повідомляли про цифровізацію взаємодії громадян з військово-лікарськими комісіями, дозволивши отримувати направлення через додаток без візитів до ТЦК та СП.

Кабміном ухвалено постанову «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів»від 16.08.2024 р.  № 932.

У ній йдеться про кілька важливих новацій:

— чоловіки віком від 17 до 25 років повинні бути взяті на військовий облік без проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Це стосується як тих, хто проживає в Україні, так і тих, хто перебуває за кордоном;

— чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном і звертаються за оформленням українського або закордонного паспортів проходитимуть перевірку дійсності своїх військово-облікових документів через державну електронну систему «Трембіта»;

— чоловіки віком від 16 до 25 років, які проживають в Україні або перебувають за кордоном та звертаються за оформленням паспорта, будуть внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – ЄДРПВР) також без проходження ВЛК;

— буде формуватися перелік громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, дані яких повинні бути внесені до ЄДРПВР і які підлягають постановці на військовий облік. 

Проєкт постанови розробляли Мінреінтеграції спільно з Міноборони, ДМС, МВС і Генштабом ЗСУ.

Протягом останніх місяців Міністерство оборони України разом з іншими центральними органами виконавчої влади запустило цілу низку реформ у галузі взаємодії військовозобов’язаних, бізнесу та держави. Йдеться про запуск електронного кабінету військовозобов’язаного за допомогою застосунку «Резерв+», а також запуск електронного бронювання за допомогою порталу Дія. 

Вважаємо за потрібне інформувати про пропозиції Європейської  Бізнес Асоціації щодо взаємодії військовозобов’язаних, бізнесу та влади (посилання).

Із загальних пріоритетних речей пропонують скасувати військовий облік на підприємствах. Адже на сьогодні реєстр військовозобов’язаних «Оберіг» отримує інформацію щодо військовозобов’язаних з усіх ключових реєстрів держави, і ведення військового обліку на підприємстві є фактично дублюванням цього процесу.

Важливим вважають подальше вдосконалення застосунку «Резерв+», зокрема впровадження можливості постановки на військовий облік та отримання первинного військово-облікового документа в електронній формі через цей застосунок. У тому числі замінювати приписне посвідчення на військово-обліковий документ в електронній формі та отримувати військово-облікову спеціальність. А також запровадити зміну адреси проживання та надання інформації про освіту та сімейний стан в застосунку «Резерв+».

Другий пакет пропозицій стосується порталу Дія -  пропонується впровадити генерацію витягів про бронювання на порталі Дія;, внести до бази даних порталу Дія всі накази про бронювання та автоматичні продовження бронювань і взагалі використовувати систему бронювання і відстрочок через портал Дія.

Додамо, що готується оглядова інформацію про зміни у нормативній базі військового обліку і мобілізації окремим листом.

Триває обговорення стратегічних напрямів розвитку медсестринства в Україні. 2 серпня в МОЗ відбулася презентація рамкового документу про стратегічні напрями розвитку медсестринства в Україні. Після чого Міністерство охорони здоров’я за підтримки міжнародних партнерів провело цикл сесій-дискусій щодо документа із професійною спільнотою. Зокрема, вже відбулося чотири такі зустрічі із представниками різних груп професій: медичними сестрами та братами, представниками закладів первинної медичної допомоги та спеціалізованої медичної допомоги, медичними освітянами.

Обговорені чотири блоки документа: «Освіта», «Людські ресурси та робоче середовище», «Розвиток лідерства в медсестринстві» та «Посилення ролі медичних сестер в наданні послуг». 

Нагадаємо, рамковий документ «Стратегічні напрями розвитку медсестринства в Україні» розроблений у МОЗ у співпраці з партнерами з україно-швейцарського проєкту «Розвиток медичної освіти», Проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоровʼя», бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні, ДУ «Центр розвитку медсестринства МОЗ України». Він був представлений на початку серпня.

Наступним етапом у роботі над документом стане затвердження його колегією МОЗ.

02.08.2024 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024—2026 роки та затвердження операційного плану заходів з її реалізації» № 726-р. Ця Стратегія визначає основний напрям подальшого розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню до 2026 року та розроблена з урахуванням Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” та рекомендацій Політичної декларації Наради високого рівня Генеральної асамблеї ООН з питань боротьби з туберкульозом (2023 рік).

Реалізація цієї Стратегії є необхідною умовою для забезпечення збереження здоров’я населення України, що є пріоритетним напрямом державної політики, забезпечує її потенціал і розвиток.

Ця Стратегія розроблена для забезпечення виконання Основ законодавства України про охорону здоров’я, Законів України “Про подолання туберкульозу в Україні”, “Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ”, “Про захист населення від інфекційних хвороб”, “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, “Про систему громадського здоров’я”, постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 174 “Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 27, ст. 1515), інших нормативноправових актів.

Детальніше за посиланням.

02.08.2024 прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Національної стратегії контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року та затвердження плану дій з її реалізації на період до 2025 року» № 730-р. Національна стратегія контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року покликана вирішити низку проблем, зокрема:

  • особливості онкозахворювань (тривалий прихований перебіг захворювання і його прояви нерідко на тих стадіях, коли лікування високозатратне, проте малоефективне);
  • недостатній рівень обізнаності населення в цілому про симптоми злоякісних новоутворень, що призводить до несвоєчасної діагностики онкозахворювань;
  • відсутність налагодженої системи маршрутизації пацієнтів із онкозахворюваннями. Значна кількість пацієнтів отримують послуги із діагностики, лікування та подальшого спостереження в закладах охорони здоров’я, які не мають команд спеціалістів різних спеціальностей або спроможності забезпечувати надання якісної медичної допомоги;
  • недостатньо досконала система оцінки якості послуг із діагностики та лікування злоякісних новоутворень;
  • дефіцит медичних працівників і професіоналів із вищою немедичною освітою, які забезпечують надання якісних медичних послуг пацієнтам із онкозахворюваннями;
  • відсутність системи психологічної допомоги пацієнтам із онкозахворюваннями;
  • ускладнений доступ населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях і територіях, наближених до зони бойових дій, до діагностики та лікування різних типів злоякісних новоутворень, що спричиняє підвищення рівня онкозахворювань, виявлених на пізній стадії, серед населення, відкладення попиту на медичні послуги, а також призводить до підвищення рівня смертності.

Детальніше за посиланням.

Комітет ВРУ з соцполітики розглянув питання щодо доцільності включення до порядку денного сесії урядового проєкту Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо врегулювання питань видачі, продовження та перевірок обґрунтованості видачі листків непрацездатності (реєстр. №11418). Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти законопроєкт за основу, а цим законопроєктом пропонується таке:

  • перевірку медичних висновків про тимчасову непрацездатність мають право здійснювати посадові особи органів Пенсійного фонду України виключно із залученням уповноважених лікарів, які обов’язково повинні бути включені до переліку лікарів, уповноважених на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затвердженого правлінням Пенсійного фонду України;
  • уточняються деякі аспекти процедури оскарження рішень про визнання необґрунтованими медичних висновків про тимчасову непрацездатність;
  • встановлюється тимчасове нормативно-правове регулювання (на період дії воєнного стану та у межах трьох місяців у разі його скасування або припинення), за яким визначається порядок видачі листка непрацездатності у паперовій формі, підстави його оформлення, особливості обігу та використання тощо.

Іншими словами, планується, що посадовці Пенсійного фонду разом з визначеними лікарями будуть перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності і видачу їх у паперовій формі на час воєнного стану.

Для реалізації цієї процедури в Законі «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з’явиться поняття «уповноважений лікар» — особа, уповноважену на проведення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності. Як наслідок роботи перевіряючих запроваджується відповідальність лікарів за формування необґрунтованих медичних висновків про тимчасову непрацездатність, на підставі яких створюється листок непрацездатності.

Також на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення листки непрацездатності у паперовій формі будуть підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах.

Цікаво, що Пенсійний фонд вважає, що «уповноваженими лікарями» можуть бути також і лікарі, які працюють у фізичних осіб – підприємців.

КМУ уточнив умови оплати за пакетом психіатричної допомоги в стаціонарних умовах (постанова КМУ від  9 серпня 2024 р. № 914 «Про внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році».

Фактична вартість медпослуг за місяць дорівнює глобальній ставці на місяць.

Для надавачів медпослуг, які включені до переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, затвердженого МОЗ, фактична вартість медпослуг за договором розраховується як сума глобальної ставки на місяць та добутку ставки у розмірі 13151 грн і кількості пацієнтів, яким надавач медпослуг здійснював примусові заходи медичного характеру згідно з даними ЕСОЗ протягом звітного місяця.

У разі невідповідності додатковим умовам, визначеним в умовах закупівлі щодо надання зазначених медпослуг, фактичну вартість медпослуг за період невідповідності НСЗУ визначає з урахуванням коригувального коефіцієнта за готовність надавати послуги без інтенсивної терапії.

 

Стартує експериментальний проєкт із підготовки фахівців з реабілітації у сфері охорони здоровʼя за дуальною формою навчання (постанова КМУ від 27 серпня 2024 р. № 981 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти для підготовки фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров’я»).

Проєкт триватиме два роки, у ньому візьмуть участь чотири заклади вищої освіти (ЗВО), що здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю 227 «Терапія та реабілітація» (227 «Фізична терапія, ерготерапія»). Окрім того, учасниками проєкту будуть ЗОЗ, які відповідають визначеним критеріям, та студенти. За результатами буде ухвалене рішення про поширення форми підготовки таких фахівців в межах всієї країни.

Долучитися до проєкту можуть ЗОЗ, які:

  • входять до спроможної мережі (окрім ЗОЗ м. Київ);
  • уклали договори із НСЗУ за пакетом з реабілітаційної допомоги дорослим і дітям у стаціонарних умовах;
  • не допускають перевищення реабілітаційної спроможності під час надання послуг за договором (договорами) про медичні послуги;
  • уклали угоди з іншими учасниками проєкту: ЗВО та студентом (-ами).

 

З 16.08.2024  року запрацював Закон про медичний канабіс. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування» від 21.12.2023 № 3528-IX - посилання.

Відтепер в Україні дозволений обіг канабісу в медичних цілях.

МОЗ спільно з Мінагрополітики, Держлікслужбою, МВС, Нацполіцією та іншими органами виконавчої влади розробили підзаконні акти, які детально врегульовують усі процеси й дозволятимуть пацієнту отримати ліки з медичного канабісу.

Незабаром КМУ розгляне ліцензійні умови, що внормують вирощування медичного канабісу в Україні. Також восени запрацює електронна система, що забезпечуватиме прозорість і контроль обігу ліків з медичного канабісу.

Ліки з медичного канабісу виготовлятимуть в умовах аптеки та призначатимуть за рецептом пацієнтам, для яких звичайні лікарські засоби не мають терапевтичного ефекту або викликають побічні реакції, які людина погано переносить.  Придбати такі ліки можна буде лише за е-рецептом.

Нагадуємо, що окремої ліцензії на обіг мединого канабісу для ЗОЗ, які вже мають ліцензію на обіг підконтрольних речовин, не треба

Дозволи на ввезення, вивезення, транзит медичного канабісу видаватимуть передусім за наявності в суб’єкта господарювання відповідних ліцензій на здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів або ліцензії на виробництво, гуртову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами для препаратів, що містять малу кількість наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

КМУ наводить вичерпний перелік документів, які суб’єкт господарювання має подати до Держлікслужби, щоб одержати дозвіл на ввезення, вивезення, транзит рослин медичного канабісу, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 16.08.2024 № 927 —  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/927-2024-%D0%BF#Text )

 

З 09.08.2024 діє оновлений перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 2 постанови №1290)

КМУ оновив розділ XXIV «Охорона здоров’я та соціальна допомога» Списку № 2. У ньому з’явилися чоловічі назви професій середнього та молодшого медперсоналу:

  • молодші медичні брати;
  • молодші медичні брати з догляду за хворими;
  • працівники з господарської діяльності закладу охорони здоров’я;
  • санітари-прибиральники

МОЗ затвердило оновлені рекомендації з вакцинації проти COVID-19. Для більшості людей достатньо зробити одне щеплення проти СОVID-19. Для людей, які входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19, передбачена ревакцинація через 6—12 місяців.

Оновлені рекомендації НТГЕІ затверджені наказом МОЗ від 5 серпня 2024 року №1380. Вони відповідають останнім світовим рекомендаціям щодо щеплень проти СОVID-19 Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (посилання)

Відтак, схеми вакцинації для населення спрощуються: для більшості людей достатньо зробити одне щеплення проти СОVID-19. Для людей, які входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19, передбачено введення більшої кількості доз — тобто ревакцинація через 6-12 місяців.

Також для лікарів та пацієнтів змінюється визначення етапів вакцинації. Одне щеплення (або два щеплення для окремих груп) — це первинна вакцинація. Всі наступні щеплення — ревакцинація проти COVID-19.

КМУ затвердив порядок створення та функціонування тимчасових спеціалізованих ЗОЗ з особливим протиепідемічним режимом. (постанова КМУ від 13 серпня 2024 р. № 916 «Про затвердження Порядку створення та функціонування тимчасових спеціалізованих закладів охорони здоров’я з особливим протиепідемічним режимом»).

Такі ЗОЗ утворюватимуть за потреби відповідно до рішення про встановлення карантину. Це будуть:

  • спеціалізовані лікарні/спеціалізовані шпиталі, призначені для здійснення цілодобового догляду та додаткового забезпечення надання медичної допомоги пацієнтам;
  • ізолятори — для забезпечення додаткової спеціалізованої медичної допомоги населенню в стаціонарних умовах;
  • обсерватори — для перебування осіб, які підлягають обсервації, їх обстеження та медичного нагляду за ними.

Спеціалізовані лікарні/спеціалізовані шпиталі, ізолятори та обсерватори не матимуть статусу юридичної особи. Їх розгортатимуть у приміщеннях закладів охорони здоров’я, закладів оздоровлення та відпочинку, закладів освіти та інших закладів із залученням працівників таких закладів відповідно до порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2024 № 464

Наказом від 01.08.2024 № 1356 МОЗ  затвердило Інструкцію щодо класифікації випадків туберкульозу, результатів його лікування, а також 12 форм первинної облікової документації і 9 форм звітності з туберкульозу й інструкції щодо їх заповнення.

  • Серед нових форм:
    • № 060-1/о «Журнал реєстрації випадків туберкульозу ТБ 02»;
    • № 060-2/о «Реєстраційний журнал лікування пацієнтів з туберкульозом препаратами II ряду ТБ 02-1»;
    • № 081-1/о «Медична карта лікування пацієнта з туберкульозом ТБ 01»;
    • № 081-2/о «Групи ризику розвитку туберкульозу ТБ 01-1»;
    • № 081-3/о «Медична карта лікування пацієнта з туберкульозом ТБ 01-МЛС-ТБ»;
    • № 200-1/о «Направлення на молекулярно-генетичне дослідження ТБ 03»;
    • № 200-2/о «Направлення на мікробіологічне дослідження ТБ 03-1»;
    • № 200-3/о «Направлення на молекулярно-генетичне дослідження ТБ 03 Xpert MTB-XDR»;
    • № 027-4/о «Виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) пацієнта з туберкульозом ТБ 09»;
    • № 240-1/о «Опис зразків біологічного матеріалу, що направляються в лабораторію ТБ 05»;
    • № 252-1/о «Лабораторний реєстраційний журнал ТБ 04»;
    • № 252-2/о «Лабораторний реєстраційний журнал ТБ 04-1».

 

МОЗ затвердило методичні рекомендації планування та розрахунку потреби в ендопротезах для протезування кульшового та колінного суглобів. Методрекомендації допоможуть визначити кількість протезів, які закуповуватиме держава.

Під час роботи над документом розробники використовували інформацію з ЕСОЗ щодо кількості проведених ендопротезувань колінного та кульшового суглобів за попередній рік.

Так, врахування потреби ЗОЗ в ендопротезах для кульшових суглобів рекомендоване, якщо ЗОЗ в разі здійснення закладом у попередньому році не менше 50 ендопротезувань кульшових суглобів та замовлені не менше 25 ендопротезів кульшових суглобів. Врахування потреби ЗОЗ в ендопротезах для колінних суглобів — у разі здійснення не менше 30 ендопротезувань колінних суглобів та замовлені не менше 20 ендопротезів колінних суглобів. Врахування потреби ЗОЗ у ревізійних ендопротезах — у разі здійснення не менше 30 ревізійних ендопротезувань суглобів та замовлені не менше 25 ревізійних ендопротезів кульшового та колінного суглобів. Наказ МОЗ «Про внесення зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 17 грудня 2019 року № 2498» від 17.08.2024 № 1446

Інформація актуальна станом на 02.09.2024

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2024

12:39
87
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...