Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – листопад 23 Ч.1

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені у листопаді 2023 року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

9-10 листопада 2023 року Європейське агентство з питань праці (ELA) і Європейська конфедерація профспілок провели щорічну конференцію з питань законодавчої роботи та юридичної підтримки членів профспілок «Реалізація прав працівників: профспілки та інструменти правозастосування».(скорочена назва NETLEX).

Під час конференції проводилася окрема сесія на підтримку України з залученням представників українських національних профцентрів – Федерації профспілок України (ФПУ) і КВПУ. Учасники обговорили низку законодавчих актів воєнного періоду, як саме профспілки впливали на внесення змін до закону про трудові відносини у військовий час, і яким чином позитивно/негативно, – це позначилося на членах профспілок і простих трудівниках. Вони підкреслили особливу роль законодавчого напряму роботи, зокрема що стосується закону про колективні договори, який ухвалений напередодні річниці військової агресії 23 лютого 23-го року, і який є досить позитивним для членів профспілок, а також законопроєкт про соціальний діалог, над яким працює робоча група з широким представництвом ФПУ та перспективи закону про колективні трудові спори, що зараз замінюється, про новації законопроєкту, які лобіюються профспілками (деталі).

Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення ФПУ коментує зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в останній редакції, яким внесені суттєві зміни щодо соціального захисту осіб, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві

Якщо до цієї дати зазначеним особам надавалися соціальні послуги (лікування, санаторно-курортне лікування, забезпечення необхідними ліками, надання технічних та інших засобів реабілітації, протезування тощо) у повному обсязі за рахунок коштів соціального страхування, то після 1 січня цього року ці послуги для потерпілих надаються в порядку і в обсягах, визначених відповідними, але вже іншими, законодавчими актами.

Зокрема передбачено, що потерпілі в закладах охорони здоров’я лікуються та проходять реабілітацію, що проводяться відповідно до вимог законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я». Проте, за наявною інформацією, під час лікування потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві окремі медичні послуги оплачуються самим потерпілим, що не відповідає нормам Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання.

У зв’язку з цим СПО об’єднань профспілок звернувся до відповідних міністерств та Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів щодо необхідності забезпечення лікування потерпілих у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету чи соціального страхування. Профспілками вимагається передбачити відповідні норми у Законі №1105 при опрацюванні законопроектів, які знаходяться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. №№9214, 9417, 9417-1, 10017).

Питання щодо порушення прав потерпілих на виробництві також знаходиться на розгляді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

(відповіді із зазначеного питання, надані на звернення СПО об’єднань профспілок - Міністерством соціальної політики України, Міністерством охорони здоров’я України).

Федерація профспілок України в листі від 6 листопад 2023 року № 07/01-23/556 висловила свою позицію щодо застосування положень статі 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Останнім часом органами пенсійного страхування, місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування було направлено ряд доручень керівникам підприємств, установ, організацій, які належать до сфери їхнього управління, щодо організації роботи з унесення відомостей про перебування працівників у профспілках до Реєстру застрахованих осіб.

Водночас, органами Пенсійного фонду України надіслано страхувальникам повідомлення про можливість сформувати на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду в особистому кабінеті страхувальника звернення на подачу відомостей про участь застрахованих осіб у профспілкових організаціях.

ФПУ вбачає вказані дії органів державної влади (у тому числі Пенсійного фонду) та місцевого самоврядування такими, що не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи норми чинного законодавства ФПУ вважає, що станом на сьогодні правові підстави для зобов’язання страхувальників подавати вказані відомості про працівників відсутні. (детально – за посиланням).

Передбачаються зміни у військовому обліку та відстрочках. Представник Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки повідомляє, що Комітетом готується до реєстрації великий законопроєкт щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.

Передбачається скасувати заборону на надання відомостей про реєстрацію місця проживання чи перебування призовниками, військовозобов’язаними та резервістами при укладанні трудового договору. На сьогодні ст. 25 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) установлено заборону для роботодавця вимагати від будь-якої особи, яка працевлаштовується, відомості про місце проживання чи реєстрації. Тому, якщо працівник, який є військовозобов’язаним, призовником або резервістам, не надає такі дані роботодавцю, — це впливає на ведення військового обліку на підприємстві.

Пропонується розширити перелік осіб, які беруться на військовий облік, зокрема: які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання; яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (середнього начальницького) складу або, які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Також передбачаються правки до порядку надання відстрочки від призову громадянам, які здобувають передвищу та вищу освіту. Ймовірніше за все відстрочка буде скасована для тих, хто здобуває другу й більше вищу освіту. Торкнуться зміни і права на відстрочку від призову на військову службу педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти.

У Верховній Раді України за № 10267 зареєстровано проєкт закону «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо диференційованого оподаткування військовим збором в умовах воєнного стану». Змінами хочуть збільшити військовий збір до 50 % зарплати, хоча й не для всіх платників збору.

Законопроєктом передбачається запровадити диференційовану ставку збору для платників податків державної та комунальної форми власності, залежно від місячного оподаткованого доходу (у мінімальних заробітних платах, встановлених в Україні на час нарахування (далі – МЗП):

1,5 % – при місячному доході до 3 МЗП (з 01.01.2024 р. — 21 300 грн, що становитиме 319,50 грн); 3 % – від 3 до 5 МЗП; 5 % – від 5 до 7 МЗП; 7 % – від 7 до 10 МЗП; 10 % – від 10 до 15 МЗП; 10 % – від 10 до 15 МЗП; 15 % – від 15 до 20 МЗП; 20 % – від 20 до 30 МЗП; 25 % – від 30 до 40 МЗП; 30 % – від 40 до 50 МЗП; 40 % – від 50 до 70 МЗП; 50 % – від 70 МЗП (з 01.01.2024 р. — 497 000 грн, що становитиме 248 500,00 грн). Автор законодавчої ініціативи — народний депутат Мазурашу Г. Г.

Президент підписав Закон України «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» № 3428-IX від 08.11.2023 р.

Змінами до Бюджетного кодексу передбачено перенаправити ПДФО з доходів військовослужбовців (96,3 млрд грн) у 2024 році до спецфонду держбюджету на конкретні цілі:

— 45% для виробництва та закупівлі спецтехніки і обладнання (безпілотники, морські дрони) — Адміністрації Держспецзв'язку;

— 45% Мінстратегпрому для виконання програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій та для виготовлення продукції оборонного призначення;

— 10% розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО.

«Сформований ресурс від перерозподілу військового ПДФО буде направлений на запуск економічного імпульсу: на розвиток вітчизняного ОПК та закупівлю дронів. При цьому місцеві громади будуть також фінансово захищені. Наступного року буде спрямовано на місця понад 62 млрд гривень додаткових коштів порівняно з показником 2021 року. Під час війни військовим необхідна підтримка і розуміння органів місцевого самоврядування щодо пріоритетності видатків та потреб Збройних Сил України», — під час виступу у парламенті зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.

«Ухвалений документ передбачає, що 10% від військового ПДФО буде напряму перераховуватися на військову частину. Умовно кажучи, командир частини отримає в розпорядження гроші, стягнені із зарплат підлеглих, і без погодження зможе витрачати їх на придбання всього необхідного, зокрема різних інструментів, будматеріалів і навіть машин. Решта 90% військового ПДФО порівну будуть розподілені між двома проєктами: половина піде на виробництво вітчизняних дронів, а половина — на боєприпаси», — розповів народний депутат, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія. «І бруківка, і парки, і бібліотеки почекають, адже зараз першочерговим пріоритетом є озброєння, яке допоможе відбивати російську агресію», — підсумував парламентарій.

Верховна Рада підтримала законопроєкт про застосування англійської мови в Україні - Законопроект про застосування англійської мови в Україні прийняли за основу. Він зобов'язує володіти англійською голів місцевих держадміністрацій, поліцейських, прокурорів, військовослужбовців офіцерського складу тощо.

Законопроект передбачає:

офіційне закріплення статусу англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні;
визначення категорії посад, кандидати на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою;
нормування особливостей застосування англійської мови у роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, при перетині державного кордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоров'я.

Норму про показ англомовних фільмів у кінотеатрах з українськими субтитрами виключили з законопроєкту.

Верховна Рада України 22 листопада 2023 року ухвалила в цілому як закон законопроект №8313 щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань, ініціатором якого виступила голова «соціального» Комітету ВР Г.Третьякова.

У такий спосіб депутати внесли зміни до статті 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136 (із змінами, внесеними Законом від 1 липня 2022 року №2352), яка визначає, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, і якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. Стаття 12 Закону №2136 доповнюється нормою, що «за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати».

Також стаття 12 доповнена нормами, що у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку у 24 календарні дні, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Також доповнено ч. 2 ст. 12 даного закону положеннями про те, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, «робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення)». Тобто частина оплачуваної щорічної відпустки та інші оплачувані відпустки фактично замінюються відпусткою без збереження заробітної плати. Проте оплачувані щорічні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати — це два різні види відпусток, порядок та умови надання яких врегульовані законом у різний спосіб. Тому така законодавча пропозиція суперечить статті 64 Конституції.

Прикінцевими положеннями парламентарі встановили, що зазначені вище положення втратять чинність не з дня припинення або скасування воєнного стану, а з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану.

Але можливість роботодавцю на власний розсуд визначати дату втрати чинності положень Закону про трудові відносини в умовах воєнного стану для кожного працівника, може сприяти корупційним ризикам, а також не відповідає принципу правової визначеності.

Крім того, уточнена ч. 3 статті 12. Наразі вона визначає, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону «Про відпустки». Депутати уточнили, що таке надання відбуватиметься без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 статті 9 Закону «Про відпустки».

Згідно змін до статті 12 Закону України «Про відпустки» відносно поділу щорічної відпустки – щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів, не тільки на прохання працівника, а й за такої потреби в роботодавця. Якщо раніше таке право за проханням мав працівник, то тепер таке право має і роботодавець при потребі. При цьому поділ щорічної відпустки має бути відображений у графіку відпусток, який погоджується із профспілками;

Уточнена норма статті 84 Кодексу законів про працю стосовно надання відпусток без збереження зарплати. Так, чинна ч. 2 ст. 84 КЗпП передбачає, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Законопроект збільшує цей строк з 15 до 30 днів. Детальніше.

Крім того, до ст. 25 Закону про відпустки додана нова підстава для надання відпустки без збереження зарплати. Так, працівникам, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, може бути надана неоплачувана відпустка тривалістю до 60 календарних днів. Зауважимо, що така відпустка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку, тобто за наявності заяви від працівника, роботодавець не має право відмовити у наданні відпустки без збереження зарплати за ст. 25 Закону про відпустки.

Оновлено правила надання відпустки при народженні дитини (оновлено ст. 773 КЗпП та ст. 191 Закону про відпустки) - батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але спільно проживає разом із нею, матиме право на відпустку при народженні лише у випадку, якщо ухвалено рішення суду, яке підтверджує факт спільного проживання, спільного побуту, взаємних прав та обов’язків матері та батька дитини. Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини надаватиметься незалежно від віку дитини.

Внесені зміни до ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504 «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), яка передбачає, що у разі, зокрема, мобілізації працівників їм може бути виплачена грошова компенсація за невикористані на момент призову дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей. При цьому підкреслимо, що умови для виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей при звільненні, а також грошової компенсації за щорічну відпустку без звільнення залишилися без змін.

Якщо ми вже заговорили про мобілізованих працівників, то варто відзначити ще одним момент. За педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які мобілізовані, не зберігається середній заробіток. Відповідні зміни внесено до Закону України від 05.09.2017 № 2145 «Про освіту».

Ще одна новація, викладена у ст. 67 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971. Так ось у цій статті скасовано усі згадування про розпорядження Кабміну щодо перенесення вихідних та робочих днів для оптимального відзначання святкових днів. Натомість тепер перенесення вихідних та робочих днів визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з профспілкою.

Крім того, зміни торкнулися відпустки при народженні дитини, творчої відпустки, відпусток для підготовки та участі в спортивних змаганнях (відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях буде надаватися працівникам, лише якщо це передбачено трудовим та/або колективним договором)

Зміни щодо відпустки у зв'язку з профспілковим навчанням – таку відпустку будуть оплачувати профспілки.

На час профспілкового навчання працівникам, яких обрали до складу виборних профспілкових органів підприємства, надають додаткову відпустку тривалістю до 6 к. дн. з компенсацією середньої зарплати коштом профспілкової організації, за рішенням якої працівника направили на профспілкове навчання (ч. 7 ст. 252 КЗпП).

Раніше таку відпустку оплачував роботодавець за свої кошти. Напевно, законотворці забули внести зміни до статті 23 Закону про відпустки, яка й тепер зобов’язує роботодавця оплачувати відпустку на час профспілкового навчання коштом підприємства чи ФОПа.

Роботодавець оплачує працівнику відпустку на час профспілкового навчання в розмірі середньої зарплати, а профспілка перераховує відповідні кошти роботодавцю. Водночас законодавці не передбачили механізму, за яким профспілка компенсуватиме кошти роботодавцю.

Звертаємо увагу, що поправки до проєкту Закону реєстр. № 8313, прийнятому у першому читанні, опрацьовувалися робочою групою, створеною Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, за участі представників СПО об’єднань профспілок. Учасникам робочої групи зі сторони профспілок вдалося відстояти (повністю або частково) державні гарантії щодо надання працівникам додаткових відпусток, разом з тим, залишились без врахування істотні зауваження до законопроєкту, надані СПО об’єднань профспілок профільному Комітету Верховної Ради України та головам парламентських фракцій та груп Отже, у Законі № 3494 залишились положення, які на переконання профспілок, не відповідають Конституції України". Тому Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням звернутися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», прийнятий Верховною Радою України 22 листопада 2023 року. (детальніше — на Офіційному веб-порталі ФПУ за посиланням).

Підготовлений Міністерством освіти та науки проєктпостанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 та зупинення її дії» оприлюднений на сайті СПО профспілок для громадського обговорення. Поява такого проекту свідчить про те, що уряд планує знову заморозити дію свого рішення про підвищення зарплат педагогів, яке мало б запрацювати з 1 січня 2024 року.

Згідно з Постановою №822, чию дію зупиняли протягом 2020, 2021, 2022 та 2023 року і яка за теперішніми нормами має запрацювати з 1 січня 2024 року, посадові оклади педагогів мають розраховуватися, виходячи із найменшого розміру посадового окладу педагогічного працівника в розмірі 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зауважимо, що в Держбюджеті-2024 такий прожитковий становить 3028 грн, а тому його чотирикратний розмір дорівнює 12112 грн.

Міністерству освіти і науки планують доручити протягом 2024 року внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт акту з упорядкування схем посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних та науковців установ освіти та науки. Нові схеми планується запровадити з 2025 року, а також переглянути діючу систему надбавок та доплат «для збалансування можливостей державного та місцевих бюджетів.

ПФУ повідомляє, що 15 листопада 2023 року вступили в дію зміни до постанови правління Пенсійного фонду України «Про розмір, процедуру проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 30 серпня 2023 року №34-1.

Варто зазначити, що до набрання чинності законодавчої норми розмір витрат на поховання встановлювався окремо для кожного регіону України.

Нині ж визначено єдиний розмір відшкодування витрат на поховання на рівні 10 406 грн.

Для отримання такої допомоги рідним загиблого чи іншій особі, яка здійснила поховання, необхідно звернутися із заявою до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Відшкодування витрат на поховання проводяться шляхом зарахування на поточний банківський рахунок заявника. Перерахування коштів здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.

Перелік користувачів ПСП може бути розширено. У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перерахунку податку та податкові соціальні пільги ветеранам російсько-української війни та учасникам Революції Гідності, що отримали інвалідність» реєстраційний № 10142.

Передбачається, що до числа осіб, які мають право на податкову соціальну пільгу в розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ), буде включено осіб з інвалідністю I і II групи в наслідок участі у заходах з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Україні, осіб з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у Революції Гідності, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Нагадаємо, що пп. 169.1.4 ПКУ передбачено право на ПСП в розмірі 200% також:

— колишнім в'язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни;

— особам, які були насильно вивезені з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками.

Можливою є поява нового нормативу робочих місць – нормативу працевлаштування ветеранів війни. У ВРУ зареєстровано законопроєкт від 14.11.2023 № 10261 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни».

Законопроєктом передбачається доповнення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» новою статтею 16-1, яка передбачає встановлення для підприємств, установ, організацій, у тому числі ФОП, нормативу робочих місць для працевлаштування ветеранів війни:

у розмірі 2% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік – якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше);
одне робоче місце – якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб.

Пенсійний фонд надаватиме Українському ветеранському фонду інформацію про працевлаштованих ветеранів війни; і про створення робочих місць для ветеранів війни, а також інформацію для обчислення кількості таких робочих місць.

Отримана від ПФУ інформація, яка містить ознаки порушень законодавства, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі ФОП. Держпраці у порядку, визначеному КМУ, здійснюватиме перевірки цих підприємств, установ, ФОП щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування ветеранів війни.

Виконанням нормативу вважається працевлаштування ветеранів війни, для яких це місце роботи є основним. До 10 березня щороку Український ветеранський фонд надсилатиме роботодавцям, які не виконали норматив розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій.

Адміністративно-господарські санкції визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі у ФОП, що використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни і не зайняте ветераном війни; а якщо на підприємстві, в установі, організації, у тому числі у ФОП, що використовує найману працю, — працює від 8 до 15 осіб, то за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни і не зайняте ветераном — в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Нова квота нагадує механізм квоти із працевлаштування осіб з інвалідністю, але з різним відсотковим розміром. Пенсійний фонд накопичуватиме дані, необхідні для обчислення нової квоти та буде їх передавати Українському ветеранському фонду. Якщо щось не так – на перевірку може прийти Держпраці.

Кабмін вніс у Верховну Раду проект Закону «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення обмежень для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації під час здійснення ними професійної діяльності» (реєстр. № 10293).

Законопроект має на меті запровадження чіткого законодавчого визначення дій, які впливають на об’єктивність та ефективність професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 78 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» нормативними приписами, які розширюють перелік обов’язків медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації в частині зобов’язань, викладених досить загальними фразами і розлого, згадуючи, зокрема, про необхідність чесної і неупередженої фахової взаємодії, нагадують, що медики повинні призначати та відпускати лікарські засоби, медичні вироби без впливу особистих інтересів. Особливо цікавою є законодавча вимога усвідомлювати відповідальність під час надання медичної допомоги.

Пропонується викласти у новій редакції статтю 78-1 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» для удосконалення обмежень для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації під час здійснення ними професійної діяльності. Ці обмеження полягають в наступному:

лікарі, фармацевти та спеціалісти з реабілітації не матимуть права безпосередньо чи через інших осіб вимагати, просити та одержувати ані кошти, ані іншу вигоду за призначення лікарських засобів конкретного виробника;
буде заборонено використовувати для призначення ліків бланки фармкомпаній, які містять рекламну інформацію;
фармацевти при відпуску лікарських засобів на прохання покупця будуть зобов’язані надати достовірну інформацію про наявні аналоги;
провізор не має приховувати інформацію про ліки з аналогічною діючою речовиною за нижчою ціною, керуючись власною вигодою.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що проєкт закону розроблено з метою запровадження чіткого законодавчого визначення дій, які впливають на об’єктивність та ефективність професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників. А МОЗ, в свою чергу, нещодавно повідомив, що виробники, дистриб’ютори лікарських засобів та представники фармацевтичних компаній продовжують налагоджувати зв’язки з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції. Причому такі зв’язки можуть підкріплюватися роздачею сувенірної та брендованої продукції, подарунками, преміями від представників фармацевтичної промисловості.

На нашу думку, відтак і фахові конференції за участю фармацевтичних компаній повинні обмежуватись виключно усними повідомленнями представників чи дистриб’юторів, зміст яких організатори заходів повинні уважно попередньо рецензувати з метою запобігання порушенням ст78-1 Основ.

22.1.2023 Кабміном постановою «Про наглядову раду закладу охорони здоров’я» від 21.11.2023 № 1221 затверджено, на виконання частини п’ятої статті 24 Основ законодавства України про охорону здоров’я, Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров’я та Типове положення про наглядову раду закладу охорони здоров'я.

Визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 27.12.2017 N 1077 «Про спостережну раду закладу охорони здоров’я та внесення змін до Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я».

Внесені зміни до Вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 28.03.2018 N 391; постанови КМУ від 21.08.2019 N 792 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та типових форм контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я».

Відповідно до Постанови № 1221 обов’язково наглядові ради утворюватимуть у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та уклали договори з НСЗУ. В інших ЗОЗ наглядові ради утворюватимуть за бажанням. У будь-якому випадку для цього потрібне рішення власника ЗОЗ або уповноваженого ним органу.

Вимога про наявність у спеціалізованому ЗОЗ наглядової ради для укладення договору з НСЗУ почне діяти через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану, але не раніше завершення формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я відповідних госпітальних округів (п. 4 Постанови № 1221).

Нагадаємо, що обов’язок і базові норми, які стосуються утворення та повноважень наглядових рад ЗОЗ встановив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 01.07.2022 № 2347-IX. Ці норми наведені в статті 24 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 2801-XII (далі — Основи).

Державна служба якості освіти України на офіційному сайт надала інформацію на численні запити закладів фахової передвищої освіти щодо продовження строків дії сертифікатів про акредитацію освітніх програм у сфері фахової передвищої освіти, строк дії яких завершується 01 липня 2024 року. На сьогодні питання продовження строку дії таких сертифікатів регламентується виключно постановою КМУ «Деякі питання акредитації освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану» від 21.03.2022 № 338 (далі — Постанова). Відповідно до підпункту 11 Постанови, строки дії сертифікатів про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, що завершуються до припинення або скасування воєнного стану в Україні, продовжуються до 01 липня року, що настає за роком припинення або скасування воєнного стану в Україні, без здійснення процедури переоформлення.

Строки дії сертифікатів про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, що завершуються до припинення або скасування воєнного стану в Україні, для закладів освіти, переміщених з тимчасово окупованої території або з населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або закладів освіти, місцем знаходження яких є території проведення воєнних (бойових) дій, продовжуються на три роки після припинення чи скасування воєнного стану в Україні без здійснення процедури переоформлення.

Отже, сертифікати про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, строк дії яких завершується 01 липня 2024 року, наразі є чинними. Рішення щодо продовження строків дії сертифікатів про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, строк дії яких завершується 01 липня 2024 року, буде ухвалене з урахуванням Указів Президента України та рішень Верховної Ради України щодо дії в Україні воєнного стану (посилання).