Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – листопад 23 Ч.2

Верховна Рада України прийняла за основу урядовий проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті»(реєстр. №10177 від 23.10.2023) (itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43050) з урахуванням пропозиції профільного комітету щодо виключення з законопроекту положення, відповідно до якого останній прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра та магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти мав проводитись у 2023 році. 

Законопроект спрямований на розширення можливостей здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм.

Проектом Закону пропонується, зокрема:

  • деталізувати поняття індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів вищої освіти, передбачивши для цього вибір здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб'єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, видів, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів і рівня їх складності;
  • розширити практику міждисциплінарних освітніх програм на всі рівні вищої освіти та врегулювати питання освітньої кваліфікації, академічних та професійних прав випускників таких програм;
  • припинити прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра, магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти (замість них буде дистанційна форма) та для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра.

У Мінцифрі зауважили, що надалі студенти зможуть обирати спеціальність після вступу в університет, а не одразу після закінчення школи, а також регулювати термін навчання. Щодо першого: студент буде поступати не на спеціальність, а на галузь, а дізнавшись більше про неї — обирати після 1 чи 2 курсу для продовження навчання конкретну спеціальність у цій галузі. Регулювання тривалості навчання передбачає, що студенти зможуть самостійно визначати, за який час вони хочуть пройти навчання за певною програмою. Наприклад, пришвидшити темп навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість чотирьох.

Для студентів, які навчаються на регульованих спеціальностях (право, медицина, військова служба, атомна енергетика тощо), вдосконалюються стандарти навчання. Вибірковий компонент буде становити 10% замість 25%. Тим, хто навчається на «нерегульованих» спеціальностях, навпаки — більша свобода дій. Студенти можуть вибирати не менше ніж 25% курсів (а часто більше) самостійно. 

Варто зауважити, що цей проект передбачає і зміну порядку та умов надання відповідних відпусток. Так, у Законі про відпустки пропонують викласти у новій редакції ст. 15, яка регулює відпустку у зв'язку з навчанням для здобуття фахової передвищої, вищої освіти. Отже, працівникам, які успішно без відриву від виробництва здобувають фахову передвищу, вищу освіту за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти, пропонують надавати такі додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для з добувачів першого та другого курсів:

— фахової передвищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти — 10 календарних днів;

— вищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти — 20 календарних днів;

— фахової передвищої, вищої освіти із заочною формою здобуття освіти — 30 календарних днів;

— фахової передвищої, вищої освіти із дистанційною формою здобуття освіти — 14 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для здобувачів третього та наступних курсів:

— фахової передвищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти — 20 календарних днів;

— вищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти — 30 календарних днів;

— фахової передвищої, вищої освіти із заочною формою здобуття освіти — 40 календарних днів;

— фахової передвищої, вищої освіти із дистанційною формою здобуття освіти — 14 календарних днів;

3) на період складання атестації здобувачам фахової передвищої, вищої освіти — 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту кваліфікаційної роботи студентам, які здобувають за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти фахову передвищу освіту, — два місяці, вищу освіту — чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою, дистанційною) формою здобуття освіти хочуть визначати як для осіб, які здобувають вищу освіту на третьому та наступних курсах.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру із відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів пропонують надавати один раз на рік додаткову оплачувану відпустку з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Своєю чергою, працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, зможуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання — один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які здобувають вищу освіту за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти, де навчальний процес має свої особливості, законодавством зможуть встановлювати іншу тривалість відпусток у зв'язку з навчанням — говорить законопроект.

Зауважимо, що у пропонованих нормах про відпустки йдеться, зокрема, про заочну та вечірню форми навчання. Тоді як законопроект №10177 загалом передбачає відмову від цих форм. З цього приводу глава парламентського підкомітету з питань вищої освіти Комітету освіти, науки та інновацій Юлія Гришина зауважила: «Рішення щодо скасування в Україні з 2024-го року заочної і вечірньої форм навчання ще не ухвалено. Відповідний законопроєкт схвалив Кабмін. Далі його має схвалити профільний Комітет, а ВРУ підтримати більшістю голосів». За її словами, настав час переглянути формулювання та зміст форм освіти, які не відповідають потребам часу, як-от заочна. «Дистанційна форма — це справді дієвий підхід, що продемонстрував ефективність. Але, наприклад, чи підійде ця форма навчання військовим? Навіть зараз військові, які воюють на фронті, продовжують навчатися. І тут має місце дискусія про відповідність змісту форм освіти сучасним умовам життя, а не скасування лише однієї», — наголосила Гришина.

НСЗУ опублікувала їх на своєму сайтівимоги до пакетів за ПМГ-2024, які містять дві частини: обсяг послуг, який можуть отримати пацієнти (специфікації) та вимоги до закладу — організації надання допомоги, наявності фахівців та обладнання (умови закупівлі).

МОЗ погодило специфікації та умови закупівлі за 40 напрямами медичної допомоги:

  • Бронхоскопія;
  • Гістероскопія;
  • Езофагогастродуоденоскопія;
  • Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів;
  • Колоноскопія;
  • Мамографія;
  • Медична допомога при гострому інфаркті міокарда;
  • Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям;
  • Неонатальний скринінг;
  • Секційне дослідження;
  • Цистоскопія;
  • Первинна медична допомога;
  • Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим і дітям;
  • Лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах;
  • Лікування пацієнтів методом перитонеального діалізу в амбулаторних умовах;
  • Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей в стаціонарних та амбулаторних умовах;
  • Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах;
  • Екстрена медична допомога;
  • Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках;
  • Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та амбулаторних умовах;
  • Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах;
  • Психіатрична допомога дорослим та дітям, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами
  • Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії;
  • Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах;
  • Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних умовах;
  • Медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та-або хворими, протягом перших трьох років життя;
  • Медична допомога при пологах;
  • Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах;
  • Стоматологічна допомога дорослим та дітям;
  • Ведення вагітності в амбулаторних умовах;
  • Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги;
  • Діагностика та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, у стаціонарних та амбулаторних умовах;
  • Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги;
  • Діагностика, лікування та супровід осіб із віл (та підозрою на ВІЛ);
  • Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії;
  • Медичний огляд осіб, який організовується територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
  • Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях;
  • Медична допомога при гострому мозковому інсульті;
  • Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня;
  • Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах.

Як і раніше, договір із НСЗУ зможуть укласти суб’єкти господарювання, які відповідають вимогам, умовам закупівлі та специфікаціям.  

Окрім того, вимоги до надавачів медичних послуг затверджені постановою КМУ «Про затвердження вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення» від 28.03.2018 № 391. Серед них:

  • наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, інших дозвільних документів, передбачених законом;
  • наявність необхідної для надання медпослуг за договором матеріально-технічної бази, яка відповідає вимогам галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, примірних табелів матеріально-технічного оснащення, затверджених МОЗ;
  • наявність умов для медичного обслуговування та вільного доступу до будівель і приміщень надавача медичних послуг осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
  • реєстрація надавача як юридичної особи (крім державної або комунальної установи) або як ФОП-а;
  • відповідність критеріям, установленим у порядку використання коштів відповідної бюджетної програми, на виконання якої укладають договори про медичне обслуговування населення. 

Для контрактування з НСЗУ потрібен документ про забезпечення перекладу на жестову мову. Із 1 січня 2024 року всі надавачі медпослуг, які бажають працювати за програмою медгараній, мають надати документ про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови). Це нова вимога – вона діє з 2022 року. Але 8 листопада НСЗУ надала нове роз’яснення№ 38425/4-15-23 (див. – додаток 1).

НСЗУ роз’яснила, що працевлаштовувати сурдоперекладача в ЗОЗ не обов’язково. Пропозиція надавача медпослуг про укладення договору повинна містити лист за підписом керівника ЗОЗ, у якому зазначено про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови). До листа можна додати, наприклад:

  • копію укладеного договору про надання послуг перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови);
  • копію наказу про працевлаштування особи зі спеціалізацією перекладача жестової мови (сурдоперекладач) тощо.

Не зобов’язані подавати документ про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) лише ЗОЗ, розташовані на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях. 

Документи для ВЛК тепер можна надсилати в електронній формі. (moz.gov.ua/article/news/dokumenti-dlja-vlk-teper-mozhna-nadsilati-v-elektronnij-formi-scho-ce-zminit-dlja-vijskovosluzhbovciv). Відтепер медичні заклади можуть обмінюватися документами з військовими частинами й територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки через систему електронного документообігу. Це повинно спростити та пришвидшити процес проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). 

Раніше військові могли годинами стояти в чергах, збирати десятки документів і їздити в різні міста України, щоб пройти військово-лікарську комісію. Наприклад, після рішення ВЛК потрібно було особисто возити документи про відпустку або про непридатність за станом здоров’я до військової частини. 

Зараз же документи щодо рішення ВЛК про відпустку або про непридатність за станом здоров’я в електронному вигляді медзаклад направить до військової частини. Військова частина, своєю чергою, після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до центру комплектування. Після чого військовослужбовець може одразу їхати до центру комплектування за місцем проживання або відпустки.

Через систему електронного документообігу відбуватиметься обмін такими документами:

  • довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
  • постанова ВЛК про потребу у відпустці для лікування;
  • постанова ВЛК про непридатність до військової служби;
  • інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК.

Водночас за військовослужбовцем залишається можливість подати документи до військової частини особисто.

Нагадаємо, що у серпні Кабмін затвердив порядок електронного документообігу, а в жовтні  – інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міноборони України, які унормували відповідну взаємодію засобами електронного зв’язку.

«Електронну систему документообігу вже розгорнуто у більшості військових частин, центрах комплектування, військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені проходять ВЛК. Її використання дасть змогу скоротити час на отримання документів та проходження військово-лікарської експертизи», – зазначила заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

У випадку, якщо військовослужбовцю відмовляють у наданні послуги або заклад, до якого звернулися, не має системи електронного документообігу, потрібно звернутись на гарячу лінію МОЗ за номером 0 800 60 20 19 або Міноборони – за номером 0 800 500 442 та повідомити про цей випадок. За надходженням такої інформації команда фахівців обов’язково забезпечить вказаний заклад доступом до електронного документообігу і перевірить його роботу.

Відомості до е-трудової книжки може вносити як працівник, так і роботодавець. З листопада 2023 року можна оцифрувати «трудову» за особистим зверненням до сервісних центрів ПФУ.  Як відомо, подати скан-копії трудових книжок можна через особистий електронний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України — https://portal.pfu.gov.ua/.

А з листопада поточного року для усіх бажаючих з’явилась можливість оцифрувати «трудову» за особистим зверненням до сервісних центрів Пенсійного фонду. Нагадаємо, що електронні трудові книжки діють в Україні з 10 червня 2021 року. Відтоді, роботодавці та застраховані особи зобов’язані надавати відомості про трудову діяльність в електронному форматі за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України. 

Для внесення даних до електронної трудової книжки працівником або роботодавцем, потрібно мати кольорові скановані копії усіх сторінок трудової книжки та документів, що підтверджують стаж. Перевірити інформацію про трудову діяльність в електронному вигляді може кожен на вебпорталі ПФУ https://portal.pfu.gov.ua/ в меню «Електронна трудова книжка». Джерело: ПФУ (https://t.me/pfvinobl/1595

МОЗ повідомив, що на період дії вoєнного стану пoвертається мoжливість пaцієнтам з симптомами COVID-19, грипу або ГРВІ відкривати лікарняний дистанційнo, як це було під час пандемії. Нагадаємо, що в цей період для мінімізації кoнтактів була встановлена нoрма, що дозволяла лікарю фoрмувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність без особистого прийому, на підставі віддаленoго зв’язку з пацієнтом і вказаних ним симптомів. Беручи їх до уваги, лікар мав правo відкрити медичний виснoвок про тимчасову непрацездатність (лікарняний) на період до 5 календарних днів.

Для призначення лікування лікар мoже також дистанційнo виписати електрoнний рецепт. Нагадаємо, що навіть перший електронний рецепт відтепер можна oтримати без особистого прийому. При цьому ж у разі, якщо дію медвисновку про тимчасову непрацездатність пoтрібно буде продовжити на період понад 5 календарних днів, пацієнт обов’язково повинен буде з’явитися на особистий прийом до лікаря. (https://moz.gov.ua/article/news/likarnjanij-do-5-dniv-mozhna-vidkriti-distancijno-%E2%80%93-z-simptomami-covid-19-gripu-abo-grvi-). 

З 10 листопада діє затвердив наказ МОЗ від 18.10.2023 № 1810 «Про затвердження Змін до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я». Відтепер вагітні жінки за власним бажанням можуть розпочати декретну відпустку пізніше 30 тижня вагітності. Для цього достатньо подати заяву лікареві, який веде вагітність.

Нагадаємо, що 29 липня набрав чинності Закон № 3238-IX, яким дозволено жінкам, які працюють, за бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. 

До 10 листопада якщо жінка спостерігалася в лікаря під час вагітності, лікар з початком 30 тижня вагітності формував пацієнтці медичний висновок про тимчасову непрацездатність (МВТН) за категорією «Вагітність та пологи», і з цієї дати жінка мала йти у «декретну» відпустку. На підставі цього медичного висновку формувався електронний лікарняний, який автоматично потрапляв до роботодавця.

Якщо ж жінка бажала продовжити працювати, вона могла це зробити, але при цьому кількість днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зменшувалася пропорційно до кількості днів, що вона продовжувала працювати. Крім того, зменшувався і розмір допомоги з вагітністю та пологами, оскільки він обумовлений фактичною тривалістю відпустки.  

Але 10.11.2023 вагітна жінка за власним бажанням зможе після 30 тижня вагітності визначити дату початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Якщо вона хоче розпочати відпустку з 30 тижня вагітності, їй нічого додатково робити не потрібно — за замовчуванням медичний висновок тимчасової непрацездатності буде сформовано з 30 тижня вагітності.

Але якщо жінка хоче продовжувати працювати і після 30-го тижня — вона під час першого візиту до лікаря після початку 30 тижня вагітності подає заяву лікареві, який веде її вагітність, та зазначає в ній дату, з якої має бути сформований МВТН. Якщо пологи у неї стануться до зазначеної у заяві дати, МВТН буде сформований з дати пологів. Такий процес не впливатиме на загальну тривалість МВТН і відпустки відповідно. Що, своєю чергою, не призводитиме до зменшення розміру допомоги з вагітності та пологів. Нагадуємо, що стандартний строк МВТН становить 126 календарних днів, але для жінок, в яких народилося кілька дітей або були ускладнені чи передчасні пологи, цей строк продовжується ще на 14 днів.

Жінка може продовжити працювати, а початок допологової відпустки перенести на більш зручний для неї період. Саме тоді і буде сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність і, відповідно,  нараховуватимуться соціальні виплати. Тобто частину допологової відпустки жінка зможе перенести на післяпологовий період. (www.youtube.com/channel/UCROQV-o3Lwv8WLxO2kZXlEA). 

МОЗ знову призупинило атестацію працівників охорони здоров’я на період воєнного стану. Не пройшло й три місяці роздумів, як набув чинності наказ МОЗ 1555 від 31.08.23 зареєстрований в Мінюстиції України 15.09.23 1635/40691.  МОЗ цим наказом від  вніс зміни до низки власних наказів, які стосуються проведення атестації відповідних працівників. 

Наказом установлено, що на період дії воєнного стану в Україні не проводять атестації:

— на підтвердження звання лікаря (провізора)-спеціаліста;

— присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій лікарям (провізорам);

— підтвердження звання спеціаліста та на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій професіоналам з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я;

— присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій молодшим спеціалістам з медичною освітою та фармацевтам.

Також МОЗ вирішив встановити на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування термін дії:

— посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів провізора-спеціаліста;

— посвідчень про кваліфікаційну категорію для молодших спеціалістів з медичною освітою;

— посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів спеціаліста для професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я;

— посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів лікаря-спеціаліста.

Після відновлення атестації, тобто вже після війни, до атестаційної комісії потрібно буде надати копію документа, що засвідчує рівень володіння державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

За попередніми наказами – з березня 2022 року — якщо термін дії посвідчення про кваліфікаційну категорію (сертифіката) спливав в період воєнного стану,його продовжували за наказом керівника на 1 рік. 

Але з 11.11.2023 термін дії посвідчень та сертифікатів продовжується автоматично до кінця воєнного стану + 3 місяці, і видання відповідного наказу керівника не потрібне, навіть якщо попереднім наказом керівника термін їх дії було продовжено на рік. Автоматичне продовження знімає і питання про продовження термінів дії посвідчень та сертифікатів на роботі за сумісництвом.

Із 1 жовтня 2023 року увійшов у дію Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573 (далі — Закон № 2573). Водночас втратив чинність Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004. Закон № 2573, зокрема, у статті 45 Закону № 2573 визначає засади обов’язкових медичних оглядів працівників — працівники суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, пов’язану з обслуговуванням населення, а також працівники, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, повинні проходити обов'язкові попередні й періодичні медогляди. Періодичні медичні огляди проводяться за рахунок роботодавця.

Дані про результати обов’язкових медоглядів працівників міститимуться в електронних медичних книжках в електронній системі охорони здоров’я.

Позачергові медогляди проходитимуть на вимогу посадових осіб органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері; на прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці. 

Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за організацію і своєчасність медичних оглядів, а також за допуск працівників до роботи без наявності медичного висновку згідно із законодавством. Працівників, які без поважних причин не пройшли у встановлений строк обов’язковий медогляд у повному обсязі, роботодавець відсторонює від роботи. Крім того, такі працівники можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Перелік видів діяльності, пов’язаних із обслуговуванням населення, для яких попередні й періодичні медогляди є обов’язковими, визначить МОЗ. 

Таким чином, періодичні медичні огляди проводять коштом роботодавця (ч. 2 ст. 45 Закону України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573. Тобто Закон № 2573 передбачає, що роботодавець оплачує лише періодичні медогляди.

Однак ані до КЗпП, ані до Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694 (далі — Закон № 2694) зміни не вносили (щодо оплати коштом роботодавця і попередніх, і періодичних медоглядів).

Тобто, маємо колізію між Законом № 2573 та КЗпП і Законом № 2694.

Водночас МОЗ і надалі передбачає, що всі медогляди, зокрема попередні, оплачуватиме роботодавець.

Експерти вже звертались до Держпраці та ФПУ, але однозначної позиції щодо цього питання вони не мають. Оскільки це нова норма законодавства, поки що відсутня й судова практика, щоб розуміти позицію суду. 

Експерти надіслали запит до Мінекономіки, щоб з’ясувати їхню позицію щодо цієї проблеми. І ось Мінекономіки на запит шеф-редактора Експертус Кадри Ірини Житкової роз’яснило — після 1 жовтня 2023 року, як і раніше, роботодавець оплачує всі медогляди, зокрема попередні  (лист № 4708-05/63277-09 від 21.11.2023 – у додатку 2)

МОЗ затвердило порядок медогляду дітей для зарахування до закладів освіти, оздоровлення та відпочинку. 21 листопада 2023 року набрав чинності наказ МОЗ «Про організацію медичних оглядів дітей та інших осіб для зарахування їх до закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку» від 25.07.2023 № 1351. Відтепер діти проходитимуть медичні огляди перед садком, школою, іншим закладом освіти чи оздоровлення у лікарів первинної медичної допомоги (далі — лікар ПМД). За необхідності він направляє пацієнта на обстеження до лікарів-спеціалістів і додаткові дослідження.

Медогляди для зарахування особи до закладів дошкільної освіти та до закладів загальної середньої освіти — обов’язкові. Для зарахування до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладів освіти медогляди проводять за зверненням особи, якщо їх проведення вимагає заклад освіти чи умови прийому на навчання. Результати медогляду для зарахування дитини до закладу освіти чинні протягом року з дати його проходження.

Окрім того, МОЗ виклало в новій редакції форму первинної облікової документації № 086/о «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)» та інструкцію до її заповнення — у випадку відсутності у дитини щеплення, в пункті «Лікарський висновок» (форма №086/О) потрібно тепер писати рекомендації щодо проведення таких щеплень, а не просто — «дитина здорова».Сам наказ з додатками: moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-25072023--1351-pro-organizaciju-medichnih-ogljadiv-ditej-ta-inshih-osib-dlja-zarahuvannja-ih-do-zakladiv-osviti-ditjachih-zakladiv-ozdorovlennja-ta-vidpochinku

МОЗ оновило форми обліку інфекційних захворювань. У нових редакціях діятимуть форми № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційну хворобу, харчове отруєння» та № 060/о «Журнал обліку інфекційних захворювань».

Окрім того, МОЗ затвердило нову форму первинної облікової документації № 058-1/о «Лабораторне сповіщення про виявлення лабораторних критеріїв інфекційної хвороби, отруєння». Оновлення стосуються й інструкцій до заповнення трьох зазначених форм. 

Укрпошта запроваджує електронну марку для рекомендованих листів. Укрпошта повідомляє, що впроваджує електронну марку — новий сервіс для рекомендованих листів, за допомогою якого тепер можна замовити, завантажити та роздрукувати електронну марку на звичайному принтері вдома чи в офісі всього за кілька хвилин. Використання нового знака поштової оплати має низку переваг, адже тепер відправнику не потрібно зайвий раз приходити у відділення Укрпошти, щоб купити марки, та витрачати час на оформлення відправлень. Окрім цього, покращиться контроль доставки таких листів.

Наразі електронна марка доступна для рекомендованих листів, а у 2024 році скористатися послугою зможуть українці, які відправлятимуть прості листи.

Згенерувати електронну поштову марку та оплатити її онлайн можуть як існуючі, так і нові клієнти Укрпошти. Для цього потрібно лише увійти до Особистого кабінету на сайті https://www.ukrposhta.ua/ua, створити лист та оплатити вартість поштового відправлення за допомогою банківської картки. У корпоративних клієнтів є можливість оплатити створені рекомендовані листи за рахунок авансу.

Застосування електронної марки дає можливість відстежити всі операції відправлення онлайн, відображати статус та історію відправлення в Особистому кабінеті користувача, скоротити витрати на використання поштових марок та підготовку листів. Також однією з переваг для корпоративних клієнтів, що замовляють марки по договорам, стане оплата поштових послуг за фактом використання, а не передплатою. Все це дозволить національному поштовому оператору не просто зробити процес відправки листів комфортним для корпоративних клієнтів, а й розвантажити відділення від черг 

В 2024 році зросте тривалість страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію за віком. Тобто, з 1 січня 2024 року для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, громадяни повинні мати в своєму активі, як мінімум, 31 рік страхового стажу.

Ті, у кого після досягнення 60 років немає достатнього страхового стажу, матимуть право на пенсію в 63 роки при наявності стажу не менше 21 року. За наявності страхового стажу від 15 до 20 років, пенсійні виплати призначать в 65 років. А якщо ж у людини менше 15 років стажу, у віці 65 років вона буде мати право на отримання державної соціальної допомоги замість пенсійних виплат.

Тривалість страхового стажу, що дає право на вихід на пенсію в 60 років, з кожним роком зростатиме. Цей процес триватиме до 2028 року. Так, щоб вийти на пенсію в 60 років в 2028 році потрібно буде мати не менше, ніж 35 років стажу.  Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку. 

Звернутись за призначенням пенсії можна як особисто – до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду незалежно від місця проживання, так і дистанційно, скориставшись порталом електронних послуг ПФУ. 

Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – листопад 2023. Частина 1

Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – листопад 2023. Частина 3

14:00
59
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...