Гарантії мобілізованим працівникам
Мобілізація працівників сьогодні є найактуальнішою темою для всіх установ і підприємств України. Як бути в такому випадку бухгалтеру та кадровику? Як правильно відобразити в обліку та здійснити нарахування мобілізованому працівнику? Розглянемо у статті. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232 (далі — Закон № 2232) на військову службу громадянин України може потрапити за призовом (у тому числі під час мобілізації) та за добровільною згодою (контрактом). Час проходження військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Бухгалтеру, який нараховує заробітну плату такому працівнику, необхідно знати: гарантії, які надаються таким мобілізованим працівникам чинним законодавством, та які саме військовослужбовці їх мають;день початку та в подальшому день кінця військової служби, підтверджені документально.Відповідно до сучасного трактування статті 119 КЗпП гарантії щодо відносин з роботодавцем мають працівники: які були призвані на військову строкову службу;призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;які були призвані на військову службу під час мобілізації; призвані на особливий період; яких прийняли на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби;які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили в полон чи визнані безвісти відсутніми.
Важливо! За вищеназваними працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток, якщо вони працювали на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм підпорядкування та форм власності, фермерському господарстві, на сільськогосподарському виробництві, а також у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали до призову (на строк до фактичного звільнення чи закінчення особливого періоду). Ці гарантії поширюються також на тих, хто перебуває на лікуванні в медичних закладах, потрапив у полон, визнаний безвісти відсутнім.
Кадровий облік мобілізації При відправленні працівника на військову службу підприємство повинно видати наказ про увільнення працівника від роботи на час мобілізації та збереження на цей час посади та середнього заробітку. Для видання такого наказу необхідно отримати документ, який би підтверджував початок військової служби працівника.
Зверніть увагу! В сучасних умовах надзвичайного стану й оголошення війни повістка може бути документом для увільнення від роботи! Хоча б тому, що на сьогодні відвідування військкомату може бути відразу і відправленням на місце бою. Сьогодні наші чоловіки у терміновому порядку з’являються туди уже з речами.
Якщо працівник цього ж або наступного дня після вручення повістки з’являється в місці збору, то хто тоді віднесе документи на підприємство? Отримати від нього вчасно розпорядження про мобілізацію буде досить проблематично. Для того щоб уникнути ситуації, коли наказ про вивільнення працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією на військову службу виданий ще до фактичної дати початку служби, можна рекомендувати до видання наказу отримати документальне підтвердження шляхом самостійного звернення до військкомату, наприклад ним може бути повідомлення щодо призову працівника із зазначенням конкретної дати.
Зверніть увагу! Наказ про увільнення працівника від роботи не є наказом про звільнення працівника з підприємства, тобто працівник не звільняється з роботи та трудові відносини не розриваються, а лише увільняється від роботи на певний час — на час здійснення військової служби.
Враховуючи це, не потрібно й нараховувати вихідну допомогу в сумі двох мінімальних заробітних плат згідно зі статтею 44 КЗпП та частиною 1 статті 21 Закону № 2232. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина 2 статті 24 Закону № 2232). Для інших випадків, згідно зі статтею 119 КЗпП та пунктом 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, це також можуть бути: день, наступний за днем взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби в разі закінчення лікування в медичних закладах;день, наступний після повернення з полону;день, наступний після дня появи при визнанні безвісти відсутнім;день оголошення судом померлим; день загибелі (смерті).
Зверніть увагу! Часових обмежень щодо терміну збереження за працівником робочого місця та середнього заробітку на сьогодні не існує. Ця гарантія діє на весь термін мобілізації. Якщо працівник був призваний під час мобілізації та підлягає звільненню з військової служби у зв’язку з демобілізацією, але продовжує служити за контрактом, він одержує такі самі гарантії на строк укладеного контракту.
Нарахування заробітної плати мобілізованим працівникам на основі середньої
Про використання середнього заробітку при нарахуванні виплат мобілізованим працівникам вказує стаття 119 КЗпП. На сьогодні нарахування цієї виплати здійснюється за рахунок підприємства, жодних компенсацій з бюджету немає. Використання середньої для нарахування виплат працівникам описує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, який містить у пункті 1 переліку випадків його застосування пункт «залучення працівників до виконання військових обов’язків» (далі — Порядок № 100). Для цієї ситуації при розрахунку середньомісячної заробітної плати використовується двомісячний календарний термін, який передує місяцю, у якому відбулася мобілізація (абзац 3 пункту 2 Положення № 100).
Як базова для розрахунку використовується формула: ЗПсер = ЗП/Крд, де: ЗП — нараховані працівнику виплати, що включаються у розрахунок середньої зарплати (перелік зазначено у пункті 3 Порядку № 100) без виплат, які не включаються до розрахунку (перелік зазначено в абзацах 1 та 2 пункту 4 Порядку № 100, наприклад матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку, заробітна плата по роботі за сумісництвом та ін.); Кр — кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
До мобілізації працівник відпрацював більше двох місяців. Виплати беруться за останні два календарних місяці, що передують місяцю мобілізації (абзац 3 пункту 2 Порядку № 100). Враховуючи, що працівників призивають у лютому 2022 року, розрахунковим періодом буде грудень 2021 року — січень 2022 року.
Зверніть увагу! Якщо працівника було відсторонено у цей період від роботи у зв’язку з відсутністю вакцинації від коронавірусу, то період відсутності заробітку виключається з розрахункового періоду.
Наприклад, до мобілізації працівник відпрацював більше двох місяців. Виплати беруться за останні два календарних місяці, що передують місяцю мобілізації (абзац 3 пункту 2 Порядку № 100). Працівника призвали у лютому 2022 року. У грудні 2021 року — січні 2022 року нараховано заробітну плату 30 000 грн, у т. ч. компенсацію невикористаної відпустки 2 500 грн. Дні розрахунку = 22 (грудень 2021) + 19 (січень 2022) = 41 день. Середньоденна заробітна плата = (30 000 – 2 500) / 41 = 670,73 грн/день. Надалі для оплати днів мобілізації (або військових зборів) використовується розрахована середня.
Зверніть увагу! Один раз розрахована середньоденна заробітна плата використовується постійно протягом усього терміну мобілізації. Отже, щомісяця розраховувати нову середню не потрібно.
Працівникам, які були звільнені в запас із військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби (пункт 4 в редакції постанови КМУ № 1213 (1213-2020-п) від 09.12.2020). Доплата до мінімальної заробітної плати не нараховується. Середній заробіток, який нараховується мобілізованому працівнику, є виплатою за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). На виплати, які не є платою за виконані норми праці, не поширюється вимога щодо проведення доплати до мінімальної заробітної плати. Аліменти утримуються і за потреби збільшуються, якщо утримання стає менше мінімально допустимого. Це підтверджує лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 № 494/13/84-16. Аліменти утримуються з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісництвом, у тому числі з заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, яким і є військова служба. Нагадуємо, що попередньо при розрахунку аліментів віднімаються всі необхідні податки та збори.
Право на відпустку та відпускні після демобілізації Після повернення демобілізований працівник виходить на роботу і практично з першого дня має право на щорічну відпустку. Це випливає зі статті 82 КЗпП, згідно з якою до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним, згідно із законодавством, зберігалося місце роботи (посада). Таким чином, період військової служби зараховується працівнику до стажу, який дає йому право отримати щорічну відпустку за місцем роботи. Крім того, пункт 5 частини 7 статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР дає право працівнику, який звільнений після проходження строкової військової служби, а також військової служби за призовом під час мобілізації, на щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за умови, що після звільнення зі служби його було прийнято на роботу протягом трьох місяців без урахування часу проїзду до місця проживання. Таким чином, мобілізований працівник має право одразу піти у відпустку до настання 6-місячного терміну, і йому доведеться нараховувати відпускні. Середньоденну заробітну плату при цьому слід розраховувати, застосовуючи Порядок № 100. Базовим періодом для розрахунку середньоденної заробітної плати при виході у відпустку є 12 місяців, але на цей період будуть припадати виплати по середній, які він отримував на підприємстві протягом терміну мобілізації. То чи можна їх брати в розрахунок? Відповідь на це питання також дає Порядок № 100. Згідно з пунктом 3 розділу 3 Порядку № 100 до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо).
Оподаткування виплат мобілізованим працівникам Виплати за середньою мобілізованим працівникам оподатковуються так само, як і звичайна заробітна плата. І ось чому. Оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, входить до складу додаткового фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати (наказ Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Отже, це така сама зарплата, хоча й без інших компонентів. Законодавство не передбачає якихось звільнень від оподаткування таких доходів. Раніше, коли існували компенсації таких виплат із державного бюджету, саме суми компенсацій, отриманих із бюджету, не оподатковувалися. Отже, із заробітної плати мобілізованих працівників необхідно утримувати ПДФО за ставкою 18 %, військовий збір за ставкою 1,5 % та нараховувати на них ЄСВ за ставкою 22 %. При цьому щодо ПДФО слід зазначити, що мобілізований працівник на загальних підставах має право на отримання податкової соціальної пільги, оскільки такі виплати включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку. Застосовується податкова соціальна пільга на загальних підставах. Щодо звітності, то дохід у вигляді середньої заробітної плати відображається на загальних підставах. Суму нарахованого середнього заробітку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ) рекомендуємо відображати під ознакою доходу «101». Щодо ЄСВ, то суми нарахованих виплат також включаються до додатка 1 як звичайна заробітна плата. Щодо додатка 3 цього звіту, то він стосується забезпечень військовослужбовців, які виплачуються державою, та не стосуються підприємств, де вони працювали.
Відповідальність роботодавця за дотримання гарантій мобілізованих працівників За недотримання законних гарантій працівників, які виконують військовий обов’язок, згідно зі статтею 265 КЗпП передбачений штраф як фізичним, так і юридичним особам у розмірі 4 мінімальних заробітних плат (на сьогодні 26 000 грн). Крім того, невиплата середніх зарплат мобілізованим працівникам — це така ж невиплата зарплати, що також тягне за собою відповідні штрафи. Наприклад, порушення встановлених строків виплати більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (на сьогодні 19 500 грн). Також може наставати й кримінальна відповідальність.
Публікація видання: Радник Бюджетної бухгалтерії
27 лютого 2022