Важливі зміни та новації у нормат. документах, що стосуються працівників охорони здоров'я 07-08.2023

Верховна Рада України 27 липня 2023р. продовжила воєнний стан і загальну мобілізацію. Термін дії воєнного стану в Україні з 18 серпня – плюс 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року .

Тому норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» діятимуть до 15.11.2023.

Нагадаємо, що під час воєнного стану немає поняття святкових днів у розумінні ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП), тому що норми тривалості робочого часу для серпня і жовтня потрібно перерахувати та рекомендують затвердити новим наказом. Для вересня і листопада норма тривалості робочого часу залишиться без змін, оскільки на ці місяці не приходяться святкові дні у розумінні ст. 73 КЗпП.

Працівники можуть оформлювати відпустки без збереження зарплати через воєнний стан до 15 листопада 2023 року. Також може тривати призупинення дії трудового договору, дистанційна робота, запроваджена на період дії воєнного стану.

Нагадаємо, що не зважаючи на усі законопроєкти, на сьогодні ст. 119 КЗпП залишається у звичній редакції. Тобто роботодавець за мобілізованими працівниками зобов’язаний зберігати лише місце роботи та посаду. При цьому на підприємстві має бути виданий наказ про увільнення працівника від роботи через проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації.

На Хмельниччині у громадян перевірятимуть документи, речі та транспорт - наказ опублікували на сайті ОВА. Рішення діятиме на період режиму воєнного стану. Ось посилання на наказ (https://www.adm-km.gov.ua/doc/orders/2023/08/222_610ns_160823.pdf) та на постанову КМУ, яка унормовує таку перевірку.(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#Text)

Законом України від 31.05.2022 р. №2295-ІХ внесені зміни до ст. 73 КЗпП - її доповнено нормою щодо запровадження 28 липня Дня Української Державності як святкового дня. Нагадаємо, що у період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71 - 73 КЗпП (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Починаючи із 30 липня 2023 року діє Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» від 14.07.2023 р. № 3258-IX.

Зміни у святкових дня стосуються:

1. Дня Української Державності, який тепер святкуватимемо 15 липня замість 28 липня.

2. Дня захисників і захисниць України, який перенесено на 1 жовтня (було 14 жовтня).

3. Різдво Христове, яке як святковий день залишається 25 грудня, тобто 7 січня виключили із святкових днів.

Міністерство фінансів України листом від 07.08.2023 р. № 04110-08-2/21527 повідомило головним розпорядникам коштів державного бюджету свої прогнози щодо показників для складання бюджетних запитів на 2024 - 2026 роки.

Мінфін прогнозує наступні розміри мінімальної заробітної плати:

- з 1 січня 2024 року - 7100 грн;

- з 1 липня 2024 року - 8000 грн;

- з 1 січня 2025 року - 8370 грн;

- з 1 січня 2026 року - 8956 грн;

Також Мінфін зазначив, що індексація грошових доходів повинна буде здійснюватися в межах фонду оплати праці працівників бюджетної сфери на 2024 рік. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення слід буде здійснюватися наростаючим підсумком починаючи з 01 січня 2024 року.

Верховна Рада України 27 липня 2023 року прийняла в першому читанні законопроєкт № 9534 про відновлення електронного декларування. Цим законопроєктом пропонується відновити подання відповідних декларацій та проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом «Про запобігання корупції», та перевірки, передбаченої Законом «Про очищення влади», під час дії воєнного стану, а також спростити порядок подання відповідних декларацій.

Крім цього, законопроєктом № 9534 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42379) встановлюються особливості та окремі строки подання декларацій для суб'єктів декларування, які беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій та отримують додаткову винагороду, призначену для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських на період дії воєнного стану, або перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Очільник НАЗК повідомив, що в українському реєстрі корупціонерів знаходяться 45 тисяч осіб, (https://tsn.ua/ru/ato/skolko-lyudey-nahodyatsya-v-reestre-korrupcionerov-i-kak-on-rabotaet-obyasnil-glava-napk-2399875.html). З них 24 тисячі з відміткою про адміністративні порушення, ще 15 тисяч – за кримінальні та дві тисячі – за дисциплінарні правопорушення.

Верховна Рада розширила перелік військовозобов'язаних громадян, які підлягають мобілізації. ВРУ посилила правила, згідно з якими військовозобов'язаним надається відстрочка від мобілізації. Норму було проголосовано у законопроекті №9342 про доплати та відпустки для військових, а 30 червня його підписав Президент.

До цього відстрочку від мобілізації могли отримувати військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Зміни внесено до 11-го абзацу ч. 1 ст. 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, відстрочку можна буде отримати лише у тому випадку, якщо в сім'ї військовозобов'язаного немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.

Відтепер право на відстрочку мають:

заброньовані органами влади, іншими державними органами, ОМС, а також за підприємствами, установами та організаціями (в установленому Кабміном порядку);
визнані особами з інвалідністю або непридатними до служби;
багатодітні батьки (троє та більше дітей молодше 18 років);
батьки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни та прийомні батьки з дитиною з інвалідністю віком до 18 років;
жінки та чоловіки з повнолітньою дитиною з інвалідністю I або II групи;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками чи дружини (чоловіка);
опікуни недієздатних осіб, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
народні депутати;
студенти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти на денній або дуальній формі навчання;
наукові та науково-педагогічні працівники вишів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, шкільні вчителі, які працюють не менше ніж на 0,75 ставки;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час АТО, будучи військовослужбовцями, безпосередніми учасниками АТО або працівниками підприємств та установ, які залучалися до забезпечення АТО.

Від 1 серпня в Україні діють нові правила мобілізації - як це вплине на видачу повісток. Загалом в Україні є 4 види повісток. Проте, згідно з законом України, під час воєнного стану призов на строкову службу не відбувається, тому відповідних повісток не видають. Тож наразі в Україні діють 3 види повісток, а саме:

Повістка для уточнення даних. Її вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім'ї, стан здоров’я військовозобов'язаних, місце роботи тощо.

Повістка на проходження військово-лікарської комісії. Ця повістка за підписом начальника ТЦК зобов'язує пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов'язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.

Мобілізаційне розпорядження. Ця повістка вручається військовозобов'язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби.

Ці види повісток залишаться і після 1 серпня. Проте зазначимо, що від того дня настануть певні зміни для солдатів строкової служби. Тепер вони за бажанням можуть бути переведені до категорії мобілізованих.

Хто може вручати повістку. Передусім, повістки в Україні мають право вручати уповноважені представники ТЦК. Окрім них таке право мають виконавчі органи сільських, селищних, міських рад і керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій – проте всі вони можуть це зробити лише в тому випадку, якщо отримали відповідне розпорядження від ТЦК.

Роботодавці будуть зобов'язані надавати неоплачувану відпустку тривалістю 60 днів після демобілізації. 22 серпня у Києві відбувся VI Міжнародний ветеранський форум «Україна. Захисники. Майбутнє». Голова ВРУ Р. Стефанчук звернувся до учасників форуму та, серед іншого, зауважив, що Верховна Рада України бере активну участь у формуванні ветеранської політики. Зокрема, у червні 2023 року народні депутати України прийняли зміни, що унормовують тривалість відпусток військовослужбовців під час дії воєнного стану та виплату додаткової винагороди до 100 тисяч гривень. Окрім того, повідомив, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект, спрямований на спрощення процедури отримання статусу учасника бойових дій, запровадження Єдиного державного реєстру військовослужбовців та окремого статусу Захисника й Захисниці України. «Найближчим часом ми плануємо розглянути проєкт, який передбачає надання неоплачуваної відпустки тривалістю до 60 календарних днів працівникам, які беруться до роботи після звільнення з військової служби». (https://mva.gov.ua/ua/news/golova-verhovnoyi-radi-ukrayini-ruslan-stefanchuk-zvernuvsya-do-uchasnikiv-vi-mizhnarodnogo-veteranskogo-forumu).

У Верховній Раді України 17 липня 2023 року зареєстровано законопроєкт № 9447-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій для працівників на час призову (прийняття) на військову службу». Законопроєктом передбачається відновлення гарантії середнього заробітку для військовозобов'язаних та компенсація роботодавцям витрат на оплату праці під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного їх звільнення.

Пропонується, що за бажанням працівника у разі призову його на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або прийняття працівника під час дії особливого періоду на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду йому виплачуватиметься грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

Але руху цього законопроекту не спостерігається.

Державна архівна служба України внесла зміни до нормативно-правих актів, якими регулюються питання використання копій документів НАФ України. Ці зміни у Правилах роботи архівних установ та Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), на які чекали як архівісти, так і всі громадяни України.

Завдяки ним, архіви зможуть надавати архівні довідки та витяги за оцифрованими документами фонду користування при відсутності/втраті оригіналів таких документів (невиправно пошкоджені, викрадені або незаконно вивезені).

У випадку знаходження архіву на тимчасово окупованій території і неможливості виконання інформаційних запитів громадян, Укрдержархів може визначити іншу державну архівну установу тимчасовим зберігачем фонду користування або страхового фонду, якому делегується право видавати інформаційні документи.

Кабінет Міністрів України 11 серпня 202023 року вніс зміни до постанови від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», внаслідок чого на сьогодні частково відновлене право проводити перевірки, але виключно на підставі:

– звернення працівників про порушення їх трудових прав;

– доручення Прем’єр-міністра України, зокрема щодо дотримання строків виплати заробітної плати;

– у разі настання нещасного випадку на виробництві.

У період війни інспектуванню підлягають лише:

– оформлення трудових відносин,

– законність припинення трудових договорів,

– дотримання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Важливо, що під час воєнного стану у разі усунення роботодавцем виявлених порушень – штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються. Тобто, у разі виявлення порушень інспектор праці вручить роботодавцеві припис про їх усунення і встановить для цього строк. Якщо ж роботодавець проігнорує законні вимоги про усунення порушень, інспектор буде змушений вжити заходів щодо притягнення такого роботодавця до відповідальності за відмову від виконання вимог законодавства.

21 серпня на сайті ВРУ Г.Третьяковою та групою народних депутатів зареєстровано законопроєкт №9630 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці та інших питань. Метою законопроєкту є створення Єдиного реєстру кваліфікацій (Класифікатора професій) шляхом об'єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх цифровізації та синхронізації з іншими базами даних.

Нагадаємо, що зараз існує Класифікатор професій (Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327), який містить професійні назви робіт. Його актуальну версію можна переглянути на сайті Мінекономіки. На основі цього Класифікатора професій ми формуємо назву посади, яку й використовуємо у документах на підприємстві: штатному розписі, трудовій книжці, наказах з кадрових питань тощо. Такий Довідник є загальний для професій усіх галузей, а є Довідники, розроблені під окремі галузі та напрямки – в охороні здоров’я це Випуск 78 -наказ МОЗ від 29.03.2002 р. № 117. . Таких випусків багато, а разом із тим також застосовується Реєстр кваліфікацій.

Припинено дію Угоди СНД у галузі трудової міграції. Міністерство закордонних справ України листом від 26.07.2023 р. № 72/14-612-87561 інформує, що з 25.07.2023 р. у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь зупинено дію Угоди (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_012#Text ) про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів. В судовій практиці на неї посилаються для перерахунку пенсій з метою врахування стажу роботи.

Довоєнна система оподаткування повернулась - Закон від 30.06.2023 № 3219 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3219-IX#Text) набрав чинності 1 серпня 2023 року. У такий спосіб воєнні пільги скасовані. Ось деякі основні зміни:

скасована для фізичних осіб–підприємців та юридичних осіб можливість бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від доходу. Платникам надано право подати заяву про відмову від застосування ставки 2% єдиного податку зазначивши, яку систему оподаткування вони обирають. У разі неподання такої заяви платники автоматично з 01 серпня 2023 року переведені на ту систему оподаткування, на якій перебували до обрання спрощеної системи з особливостями оподаткування та сплатою 2% від доходу.
мораторій на проведення планових податкових перевірок продовжили до припинення або скасування воєнного стану на території України. Виняток становитимуть лише платники податків, які провадять діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; організації та проведення азартних ігор; надають фінансові, платіжні послуги.
також на період дії правового режиму воєнного стану на території України встановили мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ (крім перевірок: бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього; ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності); на заперечення до акту; у разі дисциплінарного провадження; трансфертного ціноутворення; міжнародного оподаткування; перевірок нерезидентів; валютного законодавства).

Не зважаючи на діючий мораторій на планові перевірки податківці оприлюднили оновлений план-графік перевірок на 2023 рік. За ним цього року планують провести 3683 перевірок;

Господарських суб'єктів звільняють від відповідальності за порушення вимог щодо застосування РРО, вчинені не лише під час воєнного стану, а й у період з 01.01.2022 по 01.10.2023 (крім продажу підакцизних товарів, купівлі/продажу іноземної валюти, грального бізнесу).

24 серпня набув чинності Закон України «Про внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони». Цим законом звільнені від мита та ПДВ тепловізійні монокуляри, оснащені інфрачервоним детектором із вбудованою функцією камери, та бінокуляри з функцією далекоміра, а також антидронові рушниці.

Верховна Рада 29 червня 2023 року на пленарному засіданні прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3200-IX#Text ), який набуде чинності 18 жовтня 2023 року.

Прийнятим Законом доповнено Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України положеннями, якими змінений термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» на «електронний кабінет в ЄСІТС»; поширений обов'язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для всіх юридичних осіб; у разі звернення до суду особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов'язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися, не приймаючись до розгляду судом, в залежності від виду процесуального документа; забезпечується можливість для сторони направляти документи через ЄСІТС іншим учасникам справи, у разі наявності в них електронного кабінету.

Прикінцевими положеннями документу встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування реєструють електронні кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом тридцяти днів з дати опублікування цього Закону. (опублікований в «Голос України» від 20.07.2023 № 16).

Усі інші юридичні особи роблять це у добровільному порядку.

24.08.2023 прийнятий за основу законопроект від 03.07.2023 № 9453 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42235 про зміни деяких законів України щодо пенсійного забезпечення. Проект закону пропонує визначити умови пенсійного забезпечення військовослужбовців, доповнити перелік підстав припинення виплати пенсії та інші зміни. Документ врегульовує обчислення розміру пенсії пропорційно до страхового стажу, набутого в Україні, для осіб, які працювали в Україні та за її межами, й окремо для держав колишнього СРСР та російської федерації (для військовослужбовців).

Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, через що право на призначення пенсії в Україні втратять громадяни, які набули стаж в інших, крім російської федерації, державах-учасницях СНД.

Законодавці пропонують врегулювати питання обчислення розміру пенсії пропорційно до страхового стажу, який був набутий в Україні та за її межами; врегулювати питання зарахування стажу, набутого за період роботи в державах, які входили до складу колишнього СРСР. Документ передбачає також припинення виплати пенсії:

в разі тимчасового проживання за кордоном за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії та якщо особу визнано безвісно відсутньою, зниклою безвісти або оголошено померлою у встановленому законом порядку;

тим, хто не отримував їх протягом 6 місяців поспіль у відповідних організаціях, або в разі відсутності протягом 6 місяців поспіль видаткових операцій в установах банків по відповідних поточних рахунках, а також якщо одержувачі пенсії не проходили фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством.

Додатково пропонується відновити умови ідентифікації для внутрішньо переміщених осіб на загальних підставах.

11 липня 2023 р. КМУ прийняв постанову №709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», яка вносить зміни до порядку призначення виплат на проживання для ВПО. Зокрема, для всіх внутрішньо переміщених осіб, які отримують допомогу зараз, з 1 серпня 2023 р. буде автоматично продовжено виплату допомоги ще на 6 міс., до кінця січня 2024 р. Допомога продовжується для всіх ВПО, які проживають в Україні і є внутрішньо переміщеними особами, у розмірах для осіб з інвалідністю та дітей – 3 тис. грн та для інших осіб – 2 тис. грн.

Відповідно виплати не продовжуватимуться особам, які:

перебувають за кордоном понад 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих причин, що підтверджуються документально (обґрунтованими вважаються причини, коли людина була у службовому відрядженні чи на стажуванні, перебувала на лікуванні або реабілітації, доглядала за хворою дитиною, оздоровлювала дитину тощо);
повернулися до покинутого місця проживання.

Крім того, виплати не продовжуватимуться особам, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі або були засуджені за колабораціонізм.

Для продовження виплат жодних додаткових дій вчиняти не потрібно, виплати продовжуватимуться автоматично.

З 1 вересня допомога продовжується для тих громадян, чий майновий стан потребує такої підтримки, і не продовжується для громадян, чий майновий стан дозволяє здійснювати суттєві витрати без допомоги держави.

А саме: з 1 вересня 2023 р. виплату буде припинено тим ВПО, які від моменту ухвалення цієї Постанови:

придбали новий транспортний засіб (з року випуску якого минуло менше 5 років), крім авто, які були придбані волонтерами та передані на потреби оборони краіни;
придбали на суму понад 100 тис. грн земельну ділянку, квартиру, будинок (крім житла, отриманого за рахунок державного чи місцевого бюджету);
мають на депозитному банківському рахунку кошти у загальній сумі більше 100 тис. грн;
придбали іноземну валюту (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних, соціальних, освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму більше 100 тис. грн;
мають у власності житло, що розташоване на територіях інших, ніж ті, де ведуться активні (можливі) бойові дії або які є окупованими, якщо таке житло має площу понад 13,65 м2 на одного члена сім’ї.

Якщо за результатами перевірки отримувачів через державні реєстри буде прийняте рішення про припинення допомоги, громадянина про це буде повідомлено. Постановою надано можливість отримувати допомогу внутрішньо переміщеним особам, у яких народились діти після переміщення.

Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому урядовий Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності (реєстр. № 7629 від 02.08.2022). (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40185 ). 11.08.2023 Закон направлений на підпис Президенту.

Передбачається встановити адміністративну відповідальність для осіб, які представляють роботодавців чи профспілки, зокрема за умисне порушення встановленого законодавством строку проведення консультацій щодо початку колективних переговорів.

Уточнюється, що штраф не накладається на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, і профспілки, коли вони представляють інтереси працівників таких роботодавців.

Підвищуються розміри штрафів:

-за ухилення від участі в колективних переговорах (ст. 41-1 КУпАП) – від десяти до п’ятдесяти нмдг 170 – 850 грн (чинна норма – від трьох до десяти 51– 170 грн);

- за ненадання інформації, необхідної для ведення переговорів і здійснення контролю за виконанням угод, договорів (ст. 41-3 КУпАП) – від п’яти до десяти нмдг 85 – 170 грн (чинна норма – від одного до п'яти 17 – 85 грн).

Верховна Рада України забезпечила право жінки визначати дату початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. 39 липня 2023 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами» (від 13 липня 2023 року № 3238-I).( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3238-IX#Text )

Закон надав можливість вагітній жінці на власний розсуд та з урахуванням медичних показань визначати дату початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Закон передбачає, що дні відпустки, передбачені законодавством до пологів, можуть бути перенесені та використані жінкою частково або повністю після пологів (починаючи з визначеного нею дня). Загальна тривалість відпустки При цьому загальна тривалість такої відпустки, передбачена законодавством, не змінюватиметься – вона не може перевищувати сумарно 126 календарних днів або 140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів.

Таким чином, жінка, вагітність якої протікає без ускладнень, може працювати та професійно розвиватися до дня пологів та отримати більше часу для відновлення після народження немовля.

Якщо вагітна жінка не бажає змінювати дату початку відпустки у зв’язку з пологами або існують медичні протипоказання для продовження роботи, то така відпустка буде надана їй у строки, зазначені у листку тимчасової непрацездатності.

Але станом на сьогодні вагітна не може скористатися новою нормою — перенести відпустку з вагітності та пологів на період після пологів. Причина — зміни повинні внести до нормативних актів щодо видання листків непрацездатності. Прикінцеві положення Закону № 3238 передбачають, що до 29 вересня 2023 року КМУ має:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону № 3238;
узгодити свої нормативно-правові акти із Законом № 3238;
забезпечити узгодження міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів із Законом № 3238.

Нагадаємо, що на сьогодні тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами становить 126 днів (зафіксовано 70 календарних днів відпустки до пологів та 56 днів після). У разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів тривалість відповідної відпустки становить 140 днів (70 днів надається до пологів та 70 після). Жінки не мають можливості змінити дату початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, навіть якщо вони почуваються добре та бажають продовжувати працювати.

З початку 2023 року в Україні змінився принцип фінансування медичної реабілітації та догляду для людей, які стали повністю непрацездатними внаслідок нещасного випадку на виробництві. Це стало одним з наслідків реформ, впроваджених Законом № 2620 авторства нардепа Михайла Папієва, який був підтриманий головою профільного комітету Галиною Третяковою. Він передбачає злиття Фонду соціального страхування з Пенсійним фондом. У пояснювальній записці до законодавчої ініціативи вказано, що дані зміни зменшують витрати на адміністрування та покращать якість надання соціальних послуг.

У Федерації профспілок зауважують, що у зв’язку з ухваленням Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 № 2620-IX було фактично зруйновано систему надання соціальних послуг для осіб, потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Вона існувала до 1 січня 2023 року і включала: санаторно-курортне лікування, технічні та інші засоби реабілітації, слухові апарати, лікарські засоби та вироби медичного призначення, витрати на додаткове харчування, на спеціальний медичний догляд, на постійний сторонній догляд, на побутове обслуговування, на придбання спеціальних засобів пересування тощо. Такі законодавчі нововведення спричинили хвилю звернень до різних державних органів як самих потерпілих на виробництві, так і профспілок та інших громадських організацій. (https://fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/sotsialne-strakhuvannya-i-pensijne-zabezpechennya/24855-vneseno-zminy-z-nadannia-sotsialnykh-posluh-poterpilym-vnaslidok-neshchasnoho-vypadku-na-vyrobnytstvi.html )

Працівники, котрі отримали травму на виробництві і, як наслідок, втратили працездатність частково чиповністю, мають досить широкі гарантії соціального захисту. Відповідні можливості закріплені у у законі “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105). Працівники, які втратили працездатність внаслідок виробничого нещасного випадку, мають права:

на одноразову компенсацію;
на страхові виплати відповідно до середньої зарплати;
право на реабілітацію.

Саме в питанні реабілітації відбулись найбільші зміни. Раніше Фонд соціального страхування фінансував витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо (стаття 42 Закону).

Після зміни законодавства новий закон ця норма звучить так:

«Потерпілі мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров’я в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог законів України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я". Заходи з реабілітації у сфері охорони здоров’я передбачають медикаментозне лікування в рамках компетенцій лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, забезпечення протезуванням, ортезуванням, іншими допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до загальної мети та завдань реабілітації, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані».

Тобто, раніше громадяни з інвалідністю внаслідок виробничої травми або ж їхні сім'ї могли самостійно закуповувати необхідні медичні та гігієнічні засоби, наймати медичний персонал для процедур або персонал для догляду. А відтепер задовольняти ці потреби мають відповідні інституції — лікарні чи паліативна служба.

Раніше Фонд соцстрахування виплачував регресні виплати, а також виплати на спеціальне медичне та побутове обслуговування, засоби гігієни, пелюшки, катетери, медикаменти (всі, які пов'язані з травмами), ліки, перев'язувальні матеріали, візки, поручні, матраци, білизну, були й виплати на додаткове харчування. Тобто, раніше компенсували витрати на лікування і догляд, які вони купували чи замовляли у приватному порядку, відсьогодні залишились тільки виплати, а зараз залишилась паліативна служба і лікарні.

27 липня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації прав потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на отримання соціальних послуг“ від 14.07.2023 р. № 775.

Новий документ передбачає соціальні послуги за двома напрямками:

догляд вдома;
натуральна допомога.

Догляд вдома - як і раніше, постраждалий на виробництві самостійно обрає спосіб отримання соціальної послуги догляду вдома: або шляхом укладання договору з особою (юридичною / фізичною), яка надає такі послуги, або шляхом виплати щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома членом сім’ї (іншою особою).

Відтепер, у разі визначення потреби, потерпілому, окрім компенсації за надання постійного стороннього догляду, надається щомісячна компенсація за здійснення спеціального медичного догляду та побутового обслуговування. Розміри щомісячної грошової компенсації:

- мінімальна заробітна плата, якщо визначено потребу в спеціальному медичному догляді (6700 грн);

- половина розміру мінімальної заробітної плати, якщо визначено потребу постійному сторонньому догляді (3350 грн);

- чверть розміру мінімальної заробітної плати, якщо визначено потребу в побутовому обслуговуванні (1675 грн).

Потреба в конкретному виді догляду визначається висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та/або медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі, та/або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) (довідкою до такого акта огляду), та/або індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (ІПР) (у разі її складення).

Якщо потерпілому визначено потребу у спеціальному медичному догляді, постійному сторонньому догляді та побутовому обслуговуванні, щомісячна компенсація по кожному з них може надаватися одночасно.

Щодо натуральної допомоги - потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання може щомісячно компенсуватися вартість санітарно-гігієнічних засобів, продуктів харчування, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності.

Компенсація надається як частина розміру мінімальної заробітної плати, в залежності від виду натуральної допомоги, на підставі переліку заходів, що визначається соціальним менеджером після проведеного обстеження.

Соціальна послуга догляду вдома та соціальна послуга натуральної допомоги можуть надаватись одночасно.

Оцінювання потреб потерпілих, інформацію про яких передано органами Пенсійного фонду України, уповноваженим органами місцевої влади, проводиться соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи/соціальним працівником, який складає акт оцінки потреб сім’ї/особи (за затвердженою формою), враховуючи відомості, зазначені у висновку ЛКК та/або медичному висновку про здатність до самообслуговування та потреби в сторонній допомозі, та/або виписці з акта огляду МСЕК (довідки до такого акта огляду), та/або в ІПР (у разі її складення) та заповнює перелік заходів для розрахунку розміру щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги потерпілому.

За наявною на сьогодні у ФПУ інформацією, під час лікування потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві багато медичних послуг надаються за рахунок самого потерпілого. І це незважаючи на те, що працівник є застрахованою особою у соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві, за нього сплачувалися цільові страхові внески і в разі настання страхового випадку мають бути покриті всі витрати, пов’язані із відновлення його здоров’я внаслідок заподіяння шкоди, у тому числі і на лікування.

Тому для посилення рівня захисту зазначеної категорії громадян СПО об’єднань профспілок наприкінці липня надіслав до профільного Комітету ВРУ профспілкові пропозиції щодо необхідності передбачення у законопроекті (реєстр. №9417-1 від 12.07.2023) норм щодо забезпечення потерпілих на виробництві лікуванням, ліками, медичними виробами та послугами у повному обсязі.

ВРУ прийняла в цілому законопроєкт №9405 про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку із завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19. Нагадуємо, що з 1 липня завершилася дія карантину через COVID-19 та режиму надзвичайної ситуації у зв'язку з пандемією коронавірусу.

З огляду на це, 9 серпня ВРУ прийняла в цілому законопроєкт №9405 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з завершенням карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". 15.08.2023 Закон направлений на підпис Президенту.

Передбачається виключити із процесуальних кодексів України норми, які запроваджувалися на час дії карантину, щодо використання режиму відеоконференції, а також внести зміни до понад 10 Законів України.

Наприклад, передбачається виключити ч. ч. 6 ст. 39 Закону, якою встановлені державні гарантії щодо страхових виплат медичним працівникам закладів охорони здоров’я. Цитуємо ч.6 ст.39:

«У разі настання обставин, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19), прирівнюється за своїм статусом до військовослужбовця, який проходив військову службу, смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби. Члени сім’ї такого працівника, його батьки та утриманці користуються усіма правами та гарантіями, передбаченими законодавством України для членів сім’ї, батьків та утриманців військовослужбовців, які проходили військову службу та смерть яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби з урахуванням положень цього Закону».

До того ж, виключення положень ст. 35-1 «Епідеміологічний пошук випадків зараження коронавірусною хворобою (COVID-19) шляхом тестування») із Закону виглядає, м’яко кажучи – цікавим, адже скасування карантину не означає, що нових випадків захворювання на COVID-19 ніколи вже не буде.

Наказом МОЗ України від 7 серпня 2023 р. № 1416 внесені зміни до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб. З Переліку виключено пункт «39. COVID-19», який з лютого 2020 року визнано особливо небезпечною інфекційною хворобою.

Зміни до Переліку внесено відповідно до статті 6 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», статті 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підпункту 12 пункту 4, пункту 8 чинного Положення про Міністерство охорони здоровʼя України.

Ще раз нагадаємо - не зважаючи, що з 1 липня 2023 року в Україні скасовано карантин і режим надзвичайної ситуації через COVID-19, вакцинацію від цієї хвороби продовжено. І фахівці вважають: якщо її темпи знижуватимуся, то восени знову можна буде очікувати на ріст захворюваності.

МОЗ також оновило стандарти медичної допомоги COVID-19: більше не діє клінічний маршрут пацієнта, який відповідає визначенню випадку COVID-19. Не треба спостерігати за контактними особами. Скоротився перелік осіб, яким потрібно робити швидкі або ІФА-тести на COVID-19, а також перелік осіб, яким обов’язково проводити ПЛР (наказ МОЗ «Про затвердження Змін до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» від 02.08.2023 № 1396).

МОЗ розроблено законопроєкт про недопущення отримання медичними працівниками неправомірної вигоди. Проєктом Закону пропонується доповнити статтю 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» нормативними приписами, які розширюють перелік обов’язків медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації в частині зобов’язання їх:

дотримуватися принципу чесності та неупередженості у всіх своїх професійних взаємодіях, у тому числі пов’язаних із проведенням рекламних або промоційних заходів суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, медичних виробів (виробів медичного призначення), допоміжних засобів реабілітації, а також їх представниками;
не використовувати свої повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості в особистих інтересах і не отримувати від них особисту вигоду;
об’єктивно призначати та відпускати лікарські засоби, медичні вироби (вироби медичного призначення), допоміжні засоби реабілітації без впливу особистих інтересів.

КМУ визначив порядок забезпечення військових донорської кров’ю - постанова КМУ «Про задоволення потреб сил безпеки та сил оборони у донорській крові та компонентах крові в умовах воєнного стану» від 30.06.2023 № 681 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/681-2023-%D0%BF#Text .) Понад 60% смертей, яким можна було б запобігти на полі бою, пов’язані з крововтратою. Вчасне переливання цільної крові або її компонентів може суттєво зменшити цей відсоток, оскільки допоможе виграти час на доставлення пораненого до найближчого госпіталю.

МОЗ розробило постанову, яка має впорядкувати механізм одержання донорської крові та її компонентів і наблизити їх до фронту – це постанова КМУ від 30.06.2023 № 681. Документ детально визначає та регламентує логістичні ланцюжки отримання донорської крові та її компонентів медичними підрозділами.

Постанова № 681передбачає, що кожен медичний підрозділ визначає особу, відповідальну за замовлення донорської крові та її компонентів. Водночас військові медики самостійно вирішують, як їм зручніше замовити кров — від бригади чи окремих медичних підрозділів. Процес отримання донорської крові та її компонентів медичними підрозділами сил безпеки та оборони передбачає кілька дій:

опорний суб’єкт системи крові комплектує необхідний обсяг донорської крові та її компонентів і повідомляє регіональних координаторів про дату та місце їх отримання;
регіональний координатор забезпечує отримання, транспортування та розподіл донорської крові та її компонентів відповідно до заявок, поданих координаторами медичних підрозділів.

Фактично, завдання підрозділів зводиться до формування заявок і звітів, у яких відповідальні особи медичних підрозділів заповнюють мінімум необхідної інформації. Також Постанова № 681 визначає алгоритм дій медичних підрозділів у критичних ситуаціях, таких як масове надходження поранених. У цьому випадку медичні підрозділи максимально швидко можуть забрати необхідну кількість донорської крові та її компонентів у допоміжному тимчасовому банку крові, про місцерозташування якого буде відомо виключно їм.

Постанова передбачає також тренінги в центрах служби крові для навчання техніки проведення трансфузій, що сприятиме наданню військовослужбовцям медичної допомоги відповідно до стандартів НАТО, визначених протоколами Tactical Сombat Сasualty Сare (TССС). Зокрема й переливанню цільної крові на полі бою.

МОЗ наказом від 11.07.2022 № 1192 (далі — Наказ № 1192) затвердило Стандарти медичної допомоги «Надання медичної допомоги постраждалим з геморагічним шоком на догоспітальному та госпітальному етапах при травмі». Цей документ, зокрема, відкрив можливість бригадам тактичної медицини, за необхідності, проводити гемотрансфузії на догоспітальному етапі. Відтепер дозвіл на переливання цільної крові та її компонентів має чіткий алгоритм її отримання медичними підрозділами сил безпеки та сил оборони, зокрема і ЗСУ. Так, поєднання Постанови № 681 і Наказу № 1192 створює унікальну систему крові на фронті.

Багаторічний досвід країн НАТО доводить, що процес гемотрансфузії у складних випадках слід починати одразу після зупинки кровотечі, на догоспітальному етапі. Це значно підвищує шанс врятувати життя військовослужбовця та запобігти погіршенню його стану під час транспортування до найближчого госпіталю, здатного надати фахову допомогу. Насамперед ідеться про протоколи TCCC, які передбачають гемотрансфузію на догоспітальному етапі. Її можна проводити за межами зони активних бойових дій — під час доставки пораненого в медзаклад. Підготовка по формату ТССС принесла Україні такі нововведення, як, наприклад, використання турнікетів, без яких неможливо зараз уявити армію. Цей стандарт долікарської допомоги вважається одним із найефективніших у світі та дає змогу рятувати максимальну кількість поранених військових.

Заклади охорони здоров’я вноситимуть до ЕСОЗ записи про призначення допоміжних засобів реабілітації. Вносити медичні записи про призначення технічних та інших допоміжних засобів реабілітації та їх кількість, потрібно з використанням Довідника допоміжних засобів реабілітації. Це довідник розробляє згідно з ДСТУ EN ISO 9999:2021 (EN ISO 9999:2016, IDT; ISO 9999:2016, IDT) і затверджує МОЗ. НСЗУ спільно з Департаментом цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ мають забезпечити функціональні можливості для внесення відповідних медичних записів в ЕСОЗ протягом трьох місяців з дня набрання чинності наказу МОЗ «Про внесення зміни до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я» від 27.06.2023 № 1151 (у редакції від 15.07.2023).

Ухвалено Закон «Про подолання туберкульозу в Україні» (№ 9147 від 14 липня 2023 року), він передбачає доступніші та якісніші послуги для пацієнтів.

Йдеться про діагностику, профілактику та лікування туберкульозу. Зокрема, встановлено статус регіональних фтизіопульмонологічних центрів, які проводитимуть діагностику й лікування туберкульозу за програмою медичних гарантій. У Законі також визначений механізм забезпечення ліками для профілактичного лікування.

Серед основних законодавчих змін – трирівнева система мікробіологічних лабораторій з діагностики туберкульозу на чолі з центральною, яка буде забезпечувати зовнішній контроль якості лабораторій нижчого рівня.

Закон посилює соціальний захист для працівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів - передбачено право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів. За кожний рік роботи після досягнення трирічного стажу роботи в умовах, визначених частиною першою статті 22 цього Закону, надається додатково один календарний день щорічної оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

Захворювання на туберкульоз будь-якої локалізації працівників регіональних фтизіопульмонологічних центрів, зазначених у частині першій статті 22 цього Закону, визнається професійним, і заподіяна їх здоров’ю шкода компенсується у встановленому законом порядку. У разі виникнення професійного захворювання працівникам регіональних фтизіопульмонологічних центрів надається право на:

першочергове поліпшення житлових умов у порядку, встановленому законодавством;
щорічну відпустку тривалістю 45 календарних днів з використанням її у літній або інший зручний для них час.

Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування телемедицини (№9384 від 14.06.2023). 15.08.2023 Закон направлено на підпис Президенту України.

На сьогодні телемедициною в Україні вважають все що завгодно, але тільки не онлайн-консультацію пацієнта через зум або месенджери, як це фактично зараз відбувається. Приклад- наказ МОЗ №681 від 19.10.2015 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1400-15#n19 ).

Ухвалений законопроект №9384 «має підвищити доступність медичних послуг для тих, хто не може особисто прийти до лікаря». Але в законопроект і змінах, що пропонуються, «доступність» не передбачена. Вводяться поняття «електронна охорона здоров’я», «засіб телемедицини», «спосіб телемедицини» тощо, але визначення досить заплутані й не зрозуміло чи дають вони можливість лікарям консультувати онлайн і в який спосіб планується ця «доступність». Ну а сам порядок надання медичної допомоги із застосуванням телемедицини традиційно має бути затверджений МОЗ.

Проводити атестацію робочих місць до закінчення воєнного стану не потрібно. Якщо строк проведення атестації робочих місць за умовами праці настав у період воєнного стану, роботодавець може ухвалити рішення провести її протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Таке рішення роботодавець має погодити з профспілкою.

Результати атестації, яку підприємство провело до введення воєнного стану, продовжують діяти та використовуються у період воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення – постанова КМУ від 30 червня 2023 р. № 660 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2023-%D0%BF#Text )

МОЗ оновило перелік референтних центрів з питань орфанних захворювань (наказ МОЗ «Про внесення змін до Переліку референтних центрів з питань рідкісних (орфанних) захворювань» від 20.07.2023 № 1328). У списку чотири заклади, кожен із яких спеціалізується на окремих групах рідкісних захворювань:

ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонолоії ім. Ф. Г. Яновського Національної академії наук України»;
КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня»
КП «Міжобласний центр медичної генетики і пренатальної діагностики імені П. М. Веропотвеляна» Дніпропетровської обласної ради»;
КНП Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр»

МОЗ затвердило нову форму первинної облікової документації: № 044-1 «Результати обговорень мультидисциплінарної реабілітаційної команди стосовно особи, яка потребує реабілітації». Форма № 044-1 затверджена разом з інструкцією до її заповнення. Нова форма потрібна для фіксації результатів обговорення мультидисциплінарною реабілітаційною командою стану і потреб пацієнта під час надання реабілітаційної допомоги особам з обмеженнями повсякденного функціонування, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю в стаціонарних та амбулаторних умовах в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах впродовж післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів.

Інформацію, зазначену у формі № 044-1, використовують для заповнення індивідуального реабілітаційного плану

МОЗ оновило порядок медичного обстеження біженців та осіб, які потребують додаткового захисту (наказ МОЗ «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 04 березня 2002 року № 82» від 03.05.2023 № 836). Медичне обстеження осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту проводять в ЛПЗ, визначених МОЗ АР Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Щоб пройти обстеження, особі потрібне направленням територіальних органів Державної міграційної служби і довідка про звернення за захистом в Україні

Втратили чинність:

наказ МОЗ «Про затвердження Типового положення про госпітальну раду» від 28.10.2020 № 2439;
наказ МОЗ «Про організацію і вдосконалення фізіотерапевтичної допомоги населенню України» від 30.12.1993 № 260;
наказ МОЗ «Про деякі питання оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній власності» від 30.01.2007 № 48;
наказ МОЗ «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест» від 29.03.2017 № 339;

З 12 серпня 2023 – набули чинності нові вимоги щодо забезпечення знаками безпеки та здоров’я підприємств, установ чи організацій. Мінекономіки затвердило єдині правила застосування знаків безпеки та здоров’я для створення для працівників безпечних та здорових умов праці (наказ від 09.03.2023 № 1268 «Про затвердження Мінімальних вимог до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі» набрав чинності 12 серпня 2023 р.).

Знаками безпеки та здоров’я на роботі:

встановлюється заборона щодо вчинення небезпечних дій або дій, що можуть спричинити небезпеку;
дається вказівка щодо здійснення заходів безпеки;
дається попередження про наявність ризику для забезпечення безпеки працівників.
Знаки безпеки та здоров’я на роботі за допомогою вказівних знаків, кольорів, світлових знаків або звукових сигналів, вербального спілкування або сигналів, поданих за допомогою рук:
забороняють вчиняти дії, що можуть спричинити небезпеку;
дають вказівки щодо здійснення заходів безпеки;
попереджають про наявність ризику для працівників;
зобов’язують до виконання певних дій для забезпечення безпеки та здоров’я.

Роботодавець повинен, зокрема, забезпечити встановлення знаків безпеки відповідно до цих Мінімальних вимог (загальних мінімальних вимог до знаків безпеки та здоров’я на роботі, мінімальних вимог до вказівних знаків, знаків на контейнерах і трубопроводах, знаків для позначення місця розташування устаткування для боротьби з пожежею, для позначення перешкод, небезпечних місць і шляхів пересування транспортних засобів, до світлових знаків та звукових сигналів і ін.

Реалізація акту сприятиме підвищенню рівня безпеки технологічних процесів, поліпшенню умов праці та зменшенню кількості аварій та нещасних випадків на виробництві, а також посилить вимоги до регламентації безпечних методів роботи.

На виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» МОЗ відкрило доступ до ліцензійного реєстру у вигляді xlsx файла, які щоденно обробляються. МОЗ пропонує користуватись новим інструментом для пошуку в «Ліцензійному реєстрі МОЗ». Це надає можливості аналізувати наявність конкурентів у регіоні та по всій країні, і контролювати надійність контрагентів.

Завантажити додаток можна безкоштовно з офіційного магазину і отримувати медичну необхідну інформацію за допомогою додатку. Посилання на додаток:

https://play.google.com/store/apps/details?id=com.secure.mkx

Новий сервіс ПФУ для онлайн-подання заяв на страхові виплати. Новий сервіс подання заяв щодо призначення/перерахунку/продовження страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві чи професійним захворюванням запровадив Пенсійний фонд України.

Відтепер постраждалі особи або члени їх сімей, які авторизувалися на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua / за кваліфікованим електронним підписом (КЕП), для одержання відповідних страхових виплат можуть подати онлайн:

заяву про призначення/перерахунок/продовження страхової виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням);
заяву про призначення/перерахунок/продовження страхової виплати у зв’язку зі смертю годувальника;
заяву про відшкодування витрат на поховання потерпілого та пов’язані з цим ритуальні послуги;
заяву про здійснення страхової виплати (поновлення або добровільне припинення виплати, виплата недоотриманих страхових сум тощо);
заяву про компенсацію витрат (компенсація проїзду, витрат на житло).

Джерело: ПФУ

Примітка:

ознайомитись з оперативною інформацією про зміни в законодавстві можна:

—

06.09.2023 13:36

109

Administrator

Комментарии

RSS

Написать комментарий

Нет комментариев. Ваш будет первым!