Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – листопад 2023

Шановні колеги!

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені у листопаді 2023 року, новини профспілок (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті). 

9-10 листопада 2023 року Європейське агентство з питань праці (ELA) і Європейська конфедерація профспілок провели щорічну конференцію з питань законодавчої роботи та юридичної підтримки членів профспілок «Реалізація прав працівників: профспілки та інструменти правозастосування».(скорочена назва NETLEX).

Під час конференції проводилася окрема сесія на підтримку України з залученням представників українських національних профцентрів – Федерації профспілок України (ФПУ) і КВПУ. Учасники обговорили низку законодавчих актів воєнного періоду, як саме профспілки впливали на внесення змін до закону про трудові відносини у військовий час, і яким чином позитивно/негативно, – це позначилося на членах профспілок і простих трудівниках. Вони підкреслили особливу роль законодавчого напряму роботи, зокрема що стосується закону про колективні договори, який ухвалений напередодні річниці військової агресії 23 лютого 23-го року, і який є досить позитивним для членів профспілок, а також законопроєкт про соціальний діалог, над яким працює робоча група з широким представництвом ФПУ та перспективи закону про колективні трудові спори, що зараз замінюється, про новації законопроєкту, які лобіюються профспілками (деталі).

Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення ФПУ коментує зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в останній редакції, яким внесені суттєві зміни щодо соціального захисту осіб, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві

Якщо до цієї дати зазначеним особам надавалися соціальні послуги (лікування, санаторно-курортне лікування, забезпечення необхідними ліками, надання технічних та інших засобів реабілітації, протезування тощо) у повному обсязі за рахунок коштів соціального страхування, то після 1 січня цього року ці послуги для потерпілих надаються в порядку і в обсягах, визначених відповідними, але вже іншими, законодавчими актами.

Зокрема передбачено, що потерпілі в закладах охорони здоров’я лікуються та проходять реабілітацію, що проводяться відповідно до вимог законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я». Проте, за наявною інформацією, під час лікування потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві окремі медичні послуги оплачуються самим потерпілим, що не відповідає нормам Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання.

У зв’язку з цим СПО об’єднань профспілок звернувся до відповідних міністерств та Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів щодо необхідності забезпечення лікування потерпілих у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету чи соціального страхування. Профспілками вимагається передбачити відповідні норми у Законі №1105 при опрацюванні законопроектів, які знаходяться на розгляді Верховної Ради України (реєстр. №№9214, 9417, 9417-1, 10017).

Питання щодо порушення прав потерпілих на виробництві також знаходиться на розгляді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

(відповіді із зазначеного питання, надані на звернення СПО об’єднань профспілок - Міністерством соціальної політики України, Міністерством охорони здоров’я України).

Федерація профспілок України в листі від 6 листопад 2023 року № 07/01-23/556 висловила свою позицію щодо застосування положень статі 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Останнім часом органами пенсійного страхування, місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування було направлено ряд доручень керівникам підприємств, установ, організацій, які належать до сфери їхнього управління, щодо організації роботи з унесення відомостей про перебування працівників у профспілках до Реєстру застрахованих осіб.

Водночас, органами Пенсійного фонду України надіслано страхувальникам повідомлення про можливість сформувати на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду в особистому кабінеті страхувальника звернення на подачу відомостей про участь застрахованих осіб у профспілкових організаціях.

ФПУ вбачає вказані дії органів державної влади (у тому числі Пенсійного фонду) та місцевого самоврядування такими, що не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 

Враховуючи норми чинного законодавства ФПУ вважає, що станом на сьогодні правові підстави для зобов’язання страхувальників подавати вказані відомості про працівників відсутні. (детально – за посиланням).

Передбачаються зміни у військовому обліку та відстрочках. Представник Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки повідомляє, що Комітетом готується до реєстрації великий законопроєкт щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. 

Передбачається скасувати заборону на надання відомостей про реєстрацію місця проживання чи перебування призовниками, військовозобов’язаними та резервістами при укладанні трудового договору. На сьогодні ст. 25 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) установлено заборону для роботодавця вимагати від будь-якої особи, яка працевлаштовується, відомості про місце проживання чи реєстрації. Тому, якщо працівник, який є військовозобов’язаним, призовником або резервістам, не надає такі дані роботодавцю, - це впливає на ведення військового обліку на підприємстві.

Пропонується розширити перелік осіб, які беруться на військовий облік, зокрема: які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах; які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання; яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (середнього начальницького) складу або, які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Також передбачаються правки до порядку надання відстрочки від призову громадянам, які здобувають передвищу та вищу освіту. Ймовірніше за все відстрочка буде скасована для тих, хто здобуває другу й більше вищу освіту. Торкнуться зміни і права на відстрочку від призову на військову службу педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти.

У Верховній Раді України за № 10267 зареєстровано проєкт закону «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо диференційованого оподаткування військовим збором в умовах воєнного стану». Змінами хочуть збільшити військовий збір до 50 % зарплати, хоча й не для всіх платників збору. 

Законопроєктом передбачається запровадити диференційовану ставку збору для платників податків державної та комунальної форми власності, залежно від місячного оподаткованого доходу (у мінімальних заробітних платах, встановлених в Україні на час нарахування (далі – МЗП):

1,5 % – при місячному доході до 3 МЗП (з 01.01.2024 р. — 21 300 грн, що становитиме 319,50 грн); 3 % – від 3 до 5 МЗП; 5 % – від 5 до 7 МЗП;  7 % – від 7 до 10 МЗП; 10 % – від 10 до 15 МЗП; 10 % – від 10 до 15 МЗП; 15 % – від 15 до 20 МЗП; 20 % – від 20 до 30 МЗП; 25 % – від 30 до 40 МЗП; 30 % – від 40 до 50 МЗП; 40 % – від 50 до 70 МЗП; 50 % – від 70 МЗП (з 01.01.2024 р. — 497 000 грн, що становитиме 248 500,00 грн). Автор законодавчої ініціативи — народний депутат Мазурашу Г. Г.

Президент підписав Закон України «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» № 3428-IX від 08.11.2023 р.

Змінами до Бюджетного кодексу передбачено перенаправити ПДФО з доходів військовослужбовців (96,3 млрд грн) у 2024 році до спецфонду держбюджету на конкретні цілі:

- 45% для виробництва та закупівлі спецтехніки і обладнання (безпілотники, морські дрони) - Адміністрації Держспецзв'язку;

- 45% Мінстратегпрому для виконання програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій та для виготовлення продукції оборонного призначення;

- 10% розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО.

«Сформований ресурс від перерозподілу військового ПДФО буде направлений на запуск економічного імпульсу: на розвиток вітчизняного ОПК та закупівлю дронів. При цьому місцеві громади будуть також фінансово захищені. Наступного року буде спрямовано на місця понад 62 млрд гривень додаткових коштів порівняно з показником 2021 року. Під час війни військовим необхідна підтримка і розуміння органів місцевого самоврядування щодо пріоритетності видатків та потреб Збройних Сил України», - під час виступу у парламенті зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.

«Ухвалений документ передбачає, що 10% від військового ПДФО буде напряму перераховуватися на військову частину. Умовно кажучи, командир частини отримає в розпорядження гроші, стягнені із зарплат підлеглих, і без погодження зможе витрачати їх на придбання всього необхідного, зокрема різних інструментів, будматеріалів і навіть машин. Решта 90% військового ПДФО порівну будуть розподілені між двома проєктами: половина піде на виробництво вітчизняних дронів, а половина - на боєприпаси», - розповів народний депутат, член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія. «І бруківка, і парки, і бібліотеки почекають, адже зараз першочерговим пріоритетом є озброєння, яке допоможе відбивати російську агресію», - підсумував парламентарій. 

Верховна Рада підтримала законопроєкт про застосування англійської мови в Україні - Законопроект про застосування англійської мови в Україні прийняли за основу. Він зобов'язує володіти англійською голів місцевих держадміністрацій, поліцейських, прокурорів, військовослужбовців офіцерського складу тощо.

Законопроект передбачає: 

• офіційне закріплення статусу англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні;
• визначення категорії посад, кандидати на зайняття яких зобов'язані володіти англійською мовою;
• нормування особливостей застосування англійської мови у роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, при перетині державного кордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоров'я.

Норму про показ англомовних фільмів у кінотеатрах з українськими субтитрами виключили з законопроєкту. 

Верховна Рада України 22 листопада 2023 року ухвалила в цілому як закон законопроект №8313 щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань, ініціатором якого виступила голова «соціального» Комітету ВР Г.Третьякова.

У такий спосіб депутати внесли зміни до статті 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136 (із змінами, внесеними Законом від 1 липня 2022 року №2352), яка визначає, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, і якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. Стаття 12 Закону №2136 доповнюється нормою, що «за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати». 

Також стаття 12 доповнена нормами, що у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку у 24 календарні дні, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Також доповнено ч. 2 ст. 12 даного закону положеннями про те, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, «робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення)». Тобто частина оплачуваної щорічної відпустки та інші оплачувані відпустки фактично замінюються відпусткою без збереження заробітної плати. Проте оплачувані щорічні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати - це два різні види відпусток, порядок та умови надання яких врегульовані законом у різний спосіб. Тому така законодавча пропозиція суперечить статті 64 Конституції. 

Прикінцевими положеннями парламентарі встановили, що зазначені вище положення втратять чинність не з дня припинення або скасування воєнного стану, а з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану.

Але можливість роботодавцю на власний розсуд визначати дату втрати чинності положень Закону про трудові відносини в умовах воєнного стану для кожного працівника, може сприяти корупційним ризикам, а також не відповідає принципу правової визначеності.

Крім того, уточнена ч. 3 статті 12. Наразі вона визначає, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону «Про відпустки». Депутати уточнили, що таке надання відбуватиметься без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 статті 9 Закону «Про відпустки».

Згідно змін до статті 12 Закону України «Про відпустки» відносно поділу щорічної відпустки – щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів, не тільки на прохання працівника, а й за такої потреби в роботодавця. Якщо раніше таке право за проханням мав працівник, то тепер таке право має і роботодавець при потребі. При цьому поділ щорічної відпустки має бути відображений у графіку відпусток, який погоджується із профспілками;

Уточнена норма статті 84 Кодексу законів про працю стосовно надання відпусток без збереження зарплати. Так, чинна ч. 2 ст. 84 КЗпП передбачає, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Законопроект збільшує цей строк з 15 до 30 днів. Детальніше.

Крім того, до ст. 25 Закону про відпустки додана нова підстава для надання відпустки без збереження зарплати. Так, працівникам, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, може бути надана неоплачувана відпустка тривалістю до 60 календарних днів. Зауважимо, що така відпустка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку, тобто за наявності заяви від працівника, роботодавець не має право відмовити у наданні відпустки без збереження зарплати за ст. 25 Закону про відпустки.

Оновлено правила надання відпустки при народженні дитини (оновлено ст. 773 КЗпП та ст. 191 Закону про відпустки) -  батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але спільно проживає разом із нею, матиме право на відпустку при народженні лише у випадку, якщо ухвалено рішення суду, яке підтверджує факт спільного проживання, спільного побуту, взаємних прав та обов’язків матері та батька дитини. Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини надаватиметься незалежно від віку дитини.

Внесені зміни до ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504 «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), яка передбачає, що у разі, зокрема, мобілізації працівників їм може бути виплачена грошова компенсація за невикористані на момент призову дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей. При цьому підкреслимо, що умови для виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей при звільненні, а також грошової компенсації за щорічну відпустку без звільнення залишилися без змін.

Якщо ми вже заговорили про мобілізованих працівників, то варто відзначити ще одним момент. За педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які мобілізовані, не зберігається середній заробіток. Відповідні зміни внесено до Закону України від 05.09.2017 № 2145 «Про освіту».

Ще одна новація, викладена у ст. 67 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971. Так ось у цій статті скасовано усі згадування про розпорядження Кабміну щодо перенесення вихідних та робочих днів для оптимального відзначання святкових днів. Натомість тепер перенесення вихідних та робочих днів визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з профспілкою. 

Крім того, зміни торкнулися відпустки при народженні дитини, творчої відпустки, відпусток для підготовки та участі в спортивних змаганнях (відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях буде надаватися працівникам, лише якщо це передбачено трудовим та/або колективним договором)

Зміни щодо  відпустки у зв'язку з профспілковим навчанням – таку відпустку будуть оплачувати профспілки. 

На час профспілкового навчання працівникам, яких обрали до складу виборних профспілкових органів підприємства, надають додаткову відпустку тривалістю до 6 к. дн. з компенсацією середньої зарплати коштом профспілкової організації, за рішенням якої працівника направили на профспілкове навчання (ч. 7 ст. 252 КЗпП).

Раніше таку відпустку оплачував роботодавець за свої кошти. Напевно, законотворці забули внести зміни до статті 23 Закону про відпустки, яка й тепер зобов’язує роботодавця оплачувати відпустку на час профспілкового навчання коштом підприємства чи ФОПа.

Роботодавець оплачує працівнику відпустку на час профспілкового навчання в розмірі середньої зарплати, а профспілка перераховує відповідні кошти роботодавцю. Водночас законодавці не передбачили механізму, за яким профспілка компенсуватиме кошти роботодавцю.

Звертаємо увагу, що поправки до проєкту Закону реєстр. № 8313, прийнятому у першому читанні, опрацьовувалися робочою групою, створеною Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, за участі представників СПО об’єднань профспілок. Учасникам робочої групи зі сторони профспілок вдалося відстояти (повністю або частково) державні гарантії  щодо надання працівникам додаткових відпусток, разом з тим, залишились без врахування істотні зауваження до законопроєкту, надані СПО об’єднань профспілок профільному Комітету Верховної Ради України та головам парламентських фракцій та груп Отже, у Законі № 3494 залишились положення, які на переконання профспілок, не відповідають Конституції України". Тому Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням звернутися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», прийнятий Верховною Радою України 22 листопада 2023 року. (детальніше - на Офіційному веб-порталі ФПУ за посиланням). 

Підготовлений Міністерством освіти та науки проєктпостанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 822 та зупинення її дії» оприлюднений на сайті СПО профспілок для громадського обговорення. Поява такого проекту свідчить про те, що уряд планує знову заморозити дію свого рішення про підвищення зарплат педагогів, яке мало б запрацювати з 1 січня 2024 року.

Згідно з Постановою №822, чию дію зупиняли протягом 2020, 2021, 2022 та 2023 року і яка за теперішніми нормами має запрацювати з 1 січня 2024 року, посадові оклади педагогів мають розраховуватися, виходячи із найменшого розміру посадового окладу педагогічного працівника в розмірі 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Зауважимо, що в Держбюджеті-2024 такий прожитковий становить 3028 грн, а тому його чотирикратний розмір дорівнює 12112 грн.

Міністерству освіти і науки планують доручити протягом 2024 року внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт акту з упорядкування схем посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних, науково-педагогічних та науковців установ освіти та науки. Нові схеми планується запровадити з 2025 року, а також переглянути діючу систему надбавок та доплат «для збалансування можливостей державного та місцевих бюджетів.

ПФУ повідомляє, що 15 листопада 2023 року вступили в дію зміни до постанови правління Пенсійного фонду України «Про розмір, процедуру проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 30 серпня 2023 року №34-1.

Варто зазначити, що до набрання чинності законодавчої норми розмір витрат на поховання встановлювався окремо для кожного регіону України.

Нині ж визначено єдиний розмір відшкодування витрат на поховання на рівні 10 406 грн.

Для отримання такої допомоги рідним загиблого чи іншій особі, яка здійснила поховання, необхідно звернутися із заявою до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Відшкодування витрат на поховання проводяться шляхом зарахування на поточний банківський рахунок заявника. Перерахування коштів здійснюється централізовано Пенсійним фондом України.

Перелік користувачів ПСП може бути розширено. У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перерахунку податку та податкові соціальні пільги ветеранам російсько-української війни та учасникам Революції Гідності, що отримали інвалідність» реєстраційний № 10142.

Передбачається, що до числа осіб, які мають право на податкову соціальну пільгу в розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ), буде включено осіб з інвалідністю I і II групи в наслідок участі у заходах з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Україні, осіб з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у Революції Гідності, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Нагадаємо, що пп. 169.1.4 ПКУ передбачено право на ПСП в розмірі 200% також:

- колишнім в'язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни;

- особам, які були насильно вивезені з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками.

Можливою є поява нового нормативу робочих місць – нормативу працевлаштування ветеранів війни. У ВРУ зареєстровано законопроєкт від 14.11.2023 № 10261 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо гарантій працевлаштування ветеранів війни».

Законопроєктом передбачається доповнення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» новою статтею 16-1, яка передбачає встановлення для підприємств, установ, організацій, у тому числі ФОП, нормативу робочих місць для працевлаштування ветеранів війни:

• у розмірі 2% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік  – якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше);
• одне робоче місце – якщо у роботодавця працює від 8 по 25 осіб.

Пенсійний фонд надаватиме Українському ветеранському фонду інформацію про працевлаштованих ветеранів війни; і про створення робочих місць для ветеранів війни, а також інформацію для обчислення кількості таких робочих місць.

Отримана від ПФУ інформація, яка містить ознаки порушень законодавства, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі ФОП. Держпраці у порядку, визначеному КМУ, здійснюватиме перевірки цих підприємств, установ, ФОП щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування ветеранів війни.

Виконанням нормативу вважається працевлаштування ветеранів війни, для яких це місце роботи є основним. До 10 березня щороку Український ветеранський фонд надсилатиме роботодавцям, які не виконали норматив розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій. 

Адміністративно-господарські санкції визначаються в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі у ФОП, що використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни і не зайняте ветераном війни; а якщо на підприємстві, в установі, організації, у тому числі у ФОП, що використовує найману працю, - працює від 8 до 15 осіб, то за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування ветерана війни і не зайняте ветераном - в розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Нова квота нагадує механізм квоти із працевлаштування осіб з інвалідністю, але з різним відсотковим розміром. Пенсійний фонд накопичуватиме дані, необхідні для обчислення нової квоти та буде їх передавати Українському ветеранському фонду. Якщо щось не так – на перевірку може прийти Держпраці. 

Кабмін вніс у Верховну Раду проект Закону «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення обмежень для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації під час здійснення ними професійної діяльності» (реєстр. № 10293). 

Законопроект має на меті  запровадження чіткого законодавчого визначення дій, які впливають на об’єктивність та ефективність професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 78 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» нормативними приписами, які розширюють перелік обов’язків медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації в частині зобов’язань, викладених досить загальними фразами і розлого, згадуючи, зокрема, про необхідність чесної і неупередженої фахової взаємодії, нагадують, що медики повинні призначати та відпускати лікарські засоби, медичні вироби без впливу особистих інтересів. Особливо цікавою є законодавча вимога усвідомлювати відповідальність під час надання медичної допомоги.

Пропонується викласти у новій редакції статтю 78-1 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» для удосконалення обмежень для медичних, фармацевтичних працівників та фахівців з реабілітації під час здійснення ними професійної діяльності. Ці обмеження полягають в наступному:

• лікарі, фармацевти та спеціалісти з реабілітації не матимуть права безпосередньо чи через інших осіб вимагати, просити та одержувати ані кошти, ані іншу вигоду за призначення лікарських засобів конкретного виробника;
• буде заборонено використовувати для призначення ліків бланки фармкомпаній, які містять рекламну інформацію;
• фармацевти при відпуску лікарських засобів на прохання покупця будуть зобов’язані надати достовірну інформацію про наявні аналоги;
• провізор не має приховувати інформацію про ліки з аналогічною діючою речовиною за нижчою ціною, керуючись власною вигодою.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що проєкт закону розроблено з метою запровадження чіткого законодавчого визначення дій, які впливають на об’єктивність та ефективність професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників. А МОЗ, в свою чергу, нещодавно повідомив, що виробники, дистриб’ютори лікарських засобів та представники фармацевтичних компаній продовжують налагоджувати зв’язки з медичними та фармацевтичними працівниками для просування своєї продукції. Причому такі зв’язки можуть підкріплюватися роздачею сувенірної та брендованої продукції, подарунками, преміями від представників фармацевтичної промисловості. 

На нашу думку, відтак і фахові конференції за участю фармацевтичних компаній повинні обмежуватись виключно усними повідомленнями представників чи дистриб’юторів, зміст яких організатори заходів повинні уважно попередньо рецензувати з метою запобігання порушенням ст78-1 Основ. 

22.1.2023 Кабміном постановою «Про наглядову раду закладу охорони здоров’я» від 21.11.2023 № 1221 затверджено, на виконання частини п’ятої статті 24 Основ законодавства України про охорону здоров’я, Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров’я та Типове положення про наглядову раду закладу охорони здоров'я. 

Визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 27.12.2017 N 1077 «Про спостережну раду закладу охорони здоров’я та внесення змін до Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я». 

Внесені зміни до Вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, затверджених постановою КМУ від 28.03.2018 N 391; постанови КМУ від 21.08.2019 N 792 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та типових форм контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я».

Відповідно до Постанови № 1221 обов’язково наглядові ради утворюватимуть у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та уклали договори з НСЗУ. В інших ЗОЗ наглядові ради утворюватимуть за бажанням. У будь-якому випадку для цього потрібне рішення власника ЗОЗ або уповноваженого ним органу. 

Вимога про наявність у спеціалізованому ЗОЗ наглядової ради для укладення договору з НСЗУ почне діяти через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану, але не раніше завершення формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я відповідних госпітальних округів (п. 4 Постанови № 1221).

Нагадаємо, що обов’язок і базові норми, які стосуються утворення та повноважень наглядових рад ЗОЗ встановив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 01.07.2022 № 2347-IX. Ці норми наведені в статті 24 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 2801-XII (далі — Основи).

Державна служба якості освіти України на офіційному сайт надала інформацію на численні запити закладів фахової передвищої освіти щодо продовження строків дії сертифікатів про акредитацію освітніх програм у сфері фахової передвищої освіти, строк дії яких завершується 01 липня 2024 року. На сьогодні питання продовження строку дії таких сертифікатів регламентується виключно постановою КМУ «Деякі питання акредитації освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану» від 21.03.2022 № 338 (далі — Постанова). Відповідно до підпункту 11 Постанови, строки дії сертифікатів про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, що завершуються до припинення або скасування воєнного стану в Україні, продовжуються до 01 липня року, що настає за роком припинення або скасування воєнного стану в Україні, без здійснення процедури переоформлення.

Строки дії сертифікатів про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, що завершуються до припинення або скасування воєнного стану в Україні, для закладів освіти, переміщених з тимчасово окупованої території або з населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, або закладів освіти, місцем знаходження яких є території проведення воєнних (бойових) дій, продовжуються на три роки після припинення чи скасування воєнного стану в Україні без здійснення процедури переоформлення.

Отже, сертифікати про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, строк дії яких завершується 01 липня 2024 року, наразі є чинними. Рішення щодо продовження строків дії сертифікатів про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти, строк дії яких завершується 01 липня 2024 року, буде ухвалене з урахуванням Указів Президента України та рішень Верховної Ради України щодо дії в Україні воєнного стану (посилання).

Верховна Рада України прийняла за основу урядовий проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» (реєстр. №10177 від 23.10.2023) з урахуванням пропозиції профільного комітету щодо виключення з законопроекту положення, відповідно до якого останній прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра та магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти мав проводитись у 2023 році. 

Законопроект спрямований на розширення можливостей здобувачів вищої освіти у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій та автономії закладів вищої освіти в розробленні та реалізації освітніх програм.

Проектом Закону пропонується, зокрема:

• деталізувати поняття індивідуальної освітньої траєкторії для здобувачів вищої освіти, передбачивши для цього вибір здобувачем вищої освіти освітніх програм, суб'єктів освітньої діяльності, що їх реалізують, видів, форм і строку здобуття освіти, освітніх компонентів і рівня їх складності;
• розширити практику міждисциплінарних освітніх програм на всі рівні вищої освіти та врегулювати питання освітньої кваліфікації, академічних та професійних прав випускників таких програм;
• припинити прийом на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра, магістра за заочною та вечірньою формами здобуття освіти (замість них буде дистанційна форма) та для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра.

У Мінцифрі зауважили, що надалі студенти зможуть обирати спеціальність після вступу в університет, а не одразу після закінчення школи, а також регулювати термін навчання. Щодо першого: студент буде поступати не на спеціальність, а на галузь, а дізнавшись більше про неї - обирати після 1 чи 2 курсу для продовження навчання конкретну спеціальність у цій галузі. Регулювання тривалості навчання передбачає, що студенти зможуть самостійно визначати, за який час вони хочуть пройти навчання за певною програмою. Наприклад, пришвидшити темп навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість чотирьох.

Для студентів, які навчаються на регульованих спеціальностях (право, медицина, військова служба, атомна енергетика тощо), вдосконалюються стандарти навчання. Вибірковий компонент буде становити 10% замість 25%. Тим, хто навчається на «нерегульованих» спеціальностях, навпаки - більша свобода дій. Студенти можуть вибирати не менше ніж 25% курсів (а часто більше) самостійно. 

Варто зауважити, що цей проект передбачає і зміну порядку та умов надання відповідних відпусток. Так, у Законі про відпустки пропонують викласти у новій редакції ст. 15, яка регулює відпустку у зв'язку з навчанням для здобуття фахової передвищої, вищої освіти. Отже, працівникам, які успішно без відриву від виробництва здобувають фахову передвищу, вищу освіту за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти, пропонують надавати такі додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для з добувачів першого та другого курсів:

- фахової передвищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 10 календарних днів;

- вищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 20 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із заочною формою здобуття освіти - 30 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із дистанційною формою здобуття освіти - 14 календарних днів;

2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для здобувачів третього та наступних курсів:

- фахової передвищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 20 календарних днів;

- вищої освіти із вечірньою формою здобуття освіти - 30 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із заочною формою здобуття освіти - 40 календарних днів;

- фахової передвищої, вищої освіти із дистанційною формою здобуття освіти - 14 календарних днів;

3) на період складання атестації здобувачам фахової передвищої, вищої освіти - 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту кваліфікаційної роботи студентам, які здобувають за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти фахову передвищу освіту, - два місяці, вищу освіту - чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою, дистанційною) формою здобуття освіти хочуть визначати як для осіб, які здобувають вищу освіту на третьому та наступних курсах.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру із відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів пропонують надавати один раз на рік додаткову оплачувану відпустку з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Своєю чергою, працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, зможуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які здобувають вищу освіту за дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти, де навчальний процес має свої особливості, законодавством зможуть встановлювати іншу тривалість відпусток у зв'язку з навчанням - говорить законопроект.

Зауважимо, що у пропонованих нормах про відпустки йдеться, зокрема, про заочну та вечірню форми навчання. Тоді як законопроект №10177 загалом передбачає відмову від цих форм. З цього приводу глава парламентського підкомітету з питань вищої освіти Комітету освіти, науки та інновацій Юлія Гришина зауважила: «Рішення щодо скасування в Україні з 2024-го року заочної і вечірньої форм навчання ще не ухвалено. Відповідний законопроєкт схвалив Кабмін. Далі його має схвалити профільний Комітет, а ВРУ підтримати більшістю голосів». За її словами, настав час переглянути формулювання та зміст форм освіти, які не відповідають потребам часу, як-от заочна. «Дистанційна форма - це справді дієвий підхід, що продемонстрував ефективність. Але, наприклад, чи підійде ця форма навчання військовим? Навіть зараз військові, які воюють на фронті, продовжують навчатися. І тут має місце дискусія про відповідність змісту форм освіти сучасним умовам життя, а не скасування лише однієї», - наголосила Гришина.

НСЗУ опублікувала їх на своєму сайті вимоги до пакетів за ПМГ-2024, які містять дві частини: обсяг послуг, який можуть отримати пацієнти (специфікації) та вимоги до закладу — організації надання допомоги, наявності фахівців та обладнання (умови закупівлі).

МОЗ погодило специфікації та умови закупівлі за 40 напрямами медичної допомоги:

• Бронхоскопія;
• Гістероскопія;
• Езофагогастродуоденоскопія;
• Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів;
• Колоноскопія;
• Мамографія;
• Медична допомога при гострому інфаркті міокарда;
• Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям;
• Неонатальний скринінг;
• Секційне дослідження;
• Цистоскопія;
• Первинна медична допомога;
• Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим і дітям;
• Лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах;
• Лікування пацієнтів методом перитонеального діалізу в амбулаторних умовах;
• Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей в стаціонарних та амбулаторних умовах;
• Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах;
• Екстрена медична допомога;
• Медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках;
• Хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та амбулаторних умовах;
• Радіологічне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями в стаціонарних та амбулаторних умовах;
• Психіатрична допомога дорослим та дітям, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами
• Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії;
• Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах;
• Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних умовах;
• Медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та-або хворими, протягом перших трьох років життя;
• Медична допомога при пологах;
• Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах;
• Стоматологічна допомога дорослим та дітям;
• Ведення вагітності в амбулаторних умовах;
• Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги;
• Діагностика та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, у стаціонарних та амбулаторних умовах;
• Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги;
• Діагностика, лікування та супровід осіб із віл (та підозрою на ВІЛ);
• Лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії;
• Медичний огляд осіб, який організовується територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки;
• Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях;
• Медична допомога при гострому мозковому інсульті;
• Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня;
• Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах.

Як і раніше, договір із НСЗУ зможуть укласти суб’єкти господарювання, які відповідають вимогам, умовам закупівлі та специфікаціям.  

Окрім того, вимоги до надавачів медичних послуг затверджені постановою КМУ «Про затвердження вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення» від 28.03.2018 № 391. Серед них:

• наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, інших дозвільних документів, передбачених законом;
• наявність необхідної для надання медпослуг за договором матеріально-технічної бази, яка відповідає вимогам галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, примірних табелів матеріально-технічного оснащення, затверджених МОЗ;
• наявність умов для медичного обслуговування та вільного доступу до будівель і приміщень надавача медичних послуг осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
• реєстрація надавача як юридичної особи (крім державної або комунальної установи) або як ФОП-а;
• відповідність критеріям, установленим у порядку використання коштів відповідної бюджетної програми, на виконання якої укладають договори про медичне обслуговування населення. 

Для контрактування з НСЗУ потрібен документ про забезпечення перекладу на жестову мову. Із 1 січня 2024 року всі надавачі медпослуг, які бажають працювати за програмою медгараній, мають надати документ про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови). Це нова вимога – вона діє з 2022 року. Але 8 листопада НСЗУ надала нове роз’яснення - № 38425/4-15-23 (див. – додаток 1).

НСЗУ роз’яснила, що працевлаштовувати сурдоперекладача в ЗОЗ не обов’язково. Пропозиція надавача медпослуг про укладення договору повинна містити лист за підписом керівника ЗОЗ, у якому зазначено про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови). До листа можна додати, наприклад:

• копію укладеного договору про надання послуг перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови);
• копію наказу про працевлаштування особи зі спеціалізацією перекладача жестової мови (сурдоперекладач) тощо.

Не зобов’язані подавати документ про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) лише ЗОЗ, розташовані на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях. 

Документи для ВЛК тепер можна надсилати в електронній формі. Відтепер медичні заклади можуть обмінюватися документами з військовими частинами й територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки через систему електронного документообігу. Це повинно спростити та пришвидшити процес проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). 

Раніше військові могли годинами стояти в чергах, збирати десятки документів і їздити в різні міста України, щоб пройти військово-лікарську комісію. Наприклад, після рішення ВЛК потрібно було особисто возити документи про відпустку або про непридатність за станом здоров’я до військової частини. 

Зараз же документи щодо рішення ВЛК про відпустку або про непридатність за станом здоров’я в електронному вигляді медзаклад направить до військової частини. Військова частина, своєю чергою, після опрацювання рішення ВЛК, надсилає відповідні документи для військовослужбовця безпосередньо до центру комплектування. Після чого військовослужбовець може одразу їхати до центру комплектування за місцем проживання або відпустки.

Через систему електронного документообігу відбуватиметься обмін такими документами:

• довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);
• постанова ВЛК про потребу у відпустці для лікування;
• постанова ВЛК про непридатність до військової служби;
• інші документи, необхідні для формування рішення ВЛК.

Водночас за військовослужбовцем залишається можливість подати документи до військової частини особисто.

Нагадаємо, що у серпні Кабмін затвердив порядок електронного документообігу, а в жовтні  – інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міноборони України, які унормували відповідну взаємодію засобами електронного зв’язку.

«Електронну систему документообігу вже розгорнуто у більшості військових частин, центрах комплектування, військових госпіталях і цивільних закладах охорони здоров’я, де поранені проходять ВЛК. Її використання дасть змогу скоротити час на отримання документів та проходження військово-лікарської експертизи», – зазначила заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

У випадку, якщо військовослужбовцю відмовляють у наданні послуги або заклад, до якого звернулися, не має системи електронного документообігу, потрібно звернутись на гарячу лінію МОЗ за номером 0 800 60 20 19 або Міноборони – за номером 0 800 500 442 та повідомити про цей випадок. За надходженням такої інформації команда фахівців обов’язково забезпечить вказаний заклад доступом до електронного документообігу і перевірить його роботу.

Відомості до е-трудової книжки може вносити як працівник, так і роботодавець. З листопада 2023 року можна оцифрувати «трудову» за особистим зверненням до сервісних центрів ПФУ.  Як відомо, подати скан-копії трудових книжок можна через особистий електронний кабінет на вебпорталі Пенсійного фонду України.

А з листопада поточного року для усіх бажаючих з’явилась можливість оцифрувати «трудову» за особистим зверненням до сервісних центрів Пенсійного фонду. Нагадаємо, що електронні трудові книжки діють в Україні з 10 червня 2021 року. Відтоді, роботодавці та застраховані особи зобов’язані надавати відомості про трудову діяльність в електронному форматі за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України. 

Для внесення даних до електронної трудової книжки працівником або роботодавцем, потрібно мати кольорові скановані копії усіх сторінок трудової книжки та документів, що підтверджують стаж. Перевірити інформацію про трудову діяльність в електронному вигляді може кожен на вебпорталі ПФУ в меню «Електронна трудова книжка». Джерело: ПФУ. 

МОЗ повідомив, що на період дії вoєнного стану пoвертається мoжливість пaцієнтам з симптомами COVID-19, грипу або ГРВІ відкривати лікарняний дистанційнo, як це було під час пандемії. Нагадаємо, що в цей період для мінімізації кoнтактів була встановлена нoрма, що дозволяла лікарю фoрмувати медичні висновки про тимчасову непрацездатність без особистого прийому, на підставі віддаленoго зв’язку з пацієнтом і вказаних ним симптомів. Беручи їх до уваги, лікар мав правo відкрити медичний виснoвок про тимчасову непрацездатність (лікарняний) на період до 5 календарних днів.

Для призначення лікування лікар мoже також дистанційнo виписати електрoнний рецепт. Нагадаємо, що навіть перший електронний рецепт відтепер можна oтримати без особистого прийому. При цьому ж у разі, якщо дію медвисновку про тимчасову непрацездатність пoтрібно буде продовжити на період понад 5 календарних днів, пацієнт обов’язково повинен буде з’явитися на особистий прийом до лікаря (посилання). 

З 10 листопада діє затвердив наказ МОЗ від 18.10.2023 № 1810 "Про затвердження Змін до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я". Відтепер вагітні жінки за власним бажанням можуть розпочати декретну відпустку пізніше 30 тижня вагітності. Для цього достатньо подати заяву лікареві, який веде вагітність.

Нагадаємо, що 29 липня набрав чинності Закон № 3238-IX, яким дозволено жінкам, які працюють, за бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше ніж за 70 (90) днів до дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. 

До 10 листопада якщо жінка спостерігалася в лікаря під час вагітності, лікар з початком 30 тижня вагітності формував пацієнтці медичний висновок про тимчасову непрацездатність (МВТН) за категорією «Вагітність та пологи», і з цієї дати жінка мала йти у «декретну» відпустку. На підставі цього медичного висновку формувався електронний лікарняний, який автоматично потрапляв до роботодавця.

Якщо ж жінка бажала продовжити працювати, вона могла це зробити, але при цьому кількість днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами зменшувалася пропорційно до кількості днів, що вона продовжувала працювати. Крім того, зменшувався і розмір допомоги з вагітністю та пологами, оскільки він обумовлений фактичною тривалістю відпустки.  

Але 10.11.2023 вагітна жінка за власним бажанням зможе після 30 тижня вагітності визначити дату початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Якщо вона хоче розпочати відпустку з 30 тижня вагітності, їй нічого додатково робити не потрібно — за замовчуванням медичний висновок тимчасової непрацездатності буде сформовано з 30 тижня вагітності.

Але якщо жінка хоче продовжувати працювати і після 30-го тижня — вона під час першого візиту до лікаря після початку 30 тижня вагітності подає заяву лікареві, який веде її вагітність, та зазначає в ній дату, з якої має бути сформований МВТН. Якщо пологи у неї стануться до зазначеної у заяві дати, МВТН буде сформований з дати пологів. Такий процес не впливатиме на загальну тривалість МВТН і відпустки відповідно. Що, своєю чергою, не призводитиме до зменшення розміру допомоги з вагітності та пологів. Нагадуємо, що стандартний строк МВТН становить 126 календарних днів, але для жінок, в яких народилося кілька дітей або були ускладнені чи передчасні пологи, цей строк продовжується ще на 14 днів.

Жінка може продовжити працювати, а початок допологової відпустки перенести на більш зручний для неї період. Саме тоді і буде сформований медичний висновок про тимчасову непрацездатність і, відповідно, нараховуватимуться соціальні виплати. Тобто частину допологової відпустки жінка зможе перенести на післяпологовий період. 

МОЗ знову призупинило атестацію працівників охорони здоров’я на період воєнного стану. Не пройшло й три місяці роздумів, як набув чинності наказ МОЗ 1555 від 31.08.23 зареєстрований в Мінюстиції України 15.09.23 1635/40691.  МОЗ цим наказом від  вніс зміни до низки власних наказів, які стосуються проведення атестації відповідних працівників. 

Наказом установлено, що на період дії воєнного стану в Україні не проводять атестації:

- на підтвердження звання лікаря (провізора)-спеціаліста;

- присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій лікарям (провізорам);

- підтвердження звання спеціаліста та на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій професіоналам з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я;

- присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій молодшим спеціалістам з медичною освітою та фармацевтам.

Також МОЗ вирішив встановити на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування термін дії:

- посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів провізора-спеціаліста;

- посвідчень про кваліфікаційну категорію для молодших спеціалістів з медичною освітою;

- посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів спеціаліста для професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я;

- посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів лікаря-спеціаліста.

Після відновлення атестації, тобто вже після війни, до атестаційної комісії потрібно буде надати копію документа, що засвідчує рівень володіння державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

За попередніми наказами – з березня 2022 року - якщо термін дії посвідчення про кваліфікаційну категорію (сертифіката) спливав в період воєнного стану, - його продовжували за наказом керівника на 1 рік. 

Але з 11.11.2023 термін дії посвідчень та сертифікатів продовжується автоматично до кінця воєнного стану + 3 місяці, і видання відповідного наказу керівника не потрібне, навіть якщо попереднім наказом керівника термін їх дії було продовжено на рік. Автоматичне продовження знімає і питання про продовження термінів дії посвідчень та сертифікатів на роботі за сумісництвом.

Із 1 жовтня 2023 року увійшов у дію Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573 (далі — Закон № 2573). Водночас втратив чинність Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004. Закон № 2573, зокрема, у статті 45 Закону № 2573 визначає засади обов’язкових медичних оглядів працівників - працівники суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, пов’язану з обслуговуванням населення, а також працівники, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, повинні проходити обов'язкові попередні й періодичні медогляди. Періодичні медичні огляди проводяться за рахунок роботодавця.

Дані про результати обов’язкових медоглядів працівників міститимуться в електронних медичних книжках в електронній системі охорони здоров’я.

Позачергові медогляди проходитимуть на вимогу посадових осіб органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері; на прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці. 

Суб’єкти господарювання несуть відповідальність за організацію і своєчасність медичних оглядів, а також за допуск працівників до роботи без наявності медичного висновку згідно із законодавством. Працівників, які без поважних причин не пройшли у встановлений строк обов’язковий медогляд у повному обсязі, роботодавець відсторонює від роботи. Крім того, такі працівники можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Перелік видів діяльності, пов’язаних із обслуговуванням населення, для яких попередні й періодичні медогляди є обов’язковими, визначить МОЗ. 

Таким чином, періодичні медичні огляди проводять коштом роботодавця (ч. 2 ст. 45 Закону України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573. Тобто Закон № 2573 передбачає, що роботодавець оплачує лише періодичні медогляди.

Однак ані до КЗпП, ані до Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694 (далі — Закон № 2694) зміни не вносили (щодо оплати коштом роботодавця і попередніх, і періодичних медоглядів).

Тобто, маємо колізію між Законом № 2573 та КЗпП і Законом № 2694.

Водночас МОЗ і надалі передбачає, що всі медогляди, зокрема попередні, оплачуватиме роботодавець.

Експерти вже звертались до Держпраці та ФПУ, але однозначної позиції щодо цього питання вони не мають. Оскільки це нова норма законодавства, поки що відсутня й судова практика, щоб розуміти позицію суду. 

Експерти надіслали запит до Мінекономіки, щоб з’ясувати їхню позицію щодо цієї проблеми. І ось Мінекономіки на запит шеф-редактора Експертус Кадри Ірини Житкової роз’яснило - після 1 жовтня 2023 року, як і раніше, роботодавець оплачує всі медогляди, зокрема попередні  (лист № 4708-05/63277-09 від 21.11.2023 – у додатку 2)

МОЗ затвердило порядок медогляду дітей для зарахування до закладів освіти, оздоровлення та відпочинку. 21 листопада 2023 року набрав чинності наказ МОЗ «Про організацію медичних оглядів дітей та інших осіб для зарахування їх до закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку» від 25.07.2023 № 1351. Відтепер діти проходитимуть медичні огляди перед садком, школою, іншим закладом освіти чи оздоровлення у лікарів первинної медичної допомоги (далі — лікар ПМД). За необхідності він направляє пацієнта на обстеження до лікарів-спеціалістів і додаткові дослідження.

Медогляди для зарахування особи до закладів дошкільної освіти та до закладів загальної середньої освіти — обов’язкові. Для зарахування до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладів освіти медогляди проводять за зверненням особи, якщо їх проведення вимагає заклад освіти чи умови прийому на навчання. Результати медогляду для зарахування дитини до закладу освіти чинні протягом року з дати його проходження.

Окрім того, МОЗ виклало в новій редакції форму первинної облікової документації № 086/о «Медична довідка (витяг з медичної картки амбулаторного хворого)» та інструкцію до її заповнення - у випадку відсутності у дитини щеплення, в пункті "Лікарський висновок" (форма №086/О) потрібно тепер писати рекомендації щодо проведення таких щеплень, а не просто - "дитина здорова". Сам наказ з додатками.

МОЗ оновило форми обліку інфекційних захворювань. У нових редакціях діятимуть форми № 058/о «Екстрене повідомлення про інфекційну хворобу, харчове отруєння» та № 060/о «Журнал обліку інфекційних захворювань».

Окрім того, МОЗ затвердило нову форму первинної облікової документації № 058-1/о «Лабораторне сповіщення про виявлення лабораторних критеріїв інфекційної хвороби, отруєння». Оновлення стосуються й інструкцій до заповнення трьох зазначених форм. 

Укрпошта запроваджує електронну марку для рекомендованих листів. Укрпошта повідомляє, що впроваджує електронну марку — новий сервіс для рекомендованих листів, за допомогою якого тепер можна замовити, завантажити та роздрукувати електронну марку на звичайному принтері вдома чи в офісі всього за кілька хвилин. Використання нового знака поштової оплати має низку переваг, адже тепер відправнику не потрібно зайвий раз приходити у відділення Укрпошти, щоб купити марки, та витрачати час на оформлення відправлень. Окрім цього, покращиться контроль доставки таких листів.

Наразі електронна марка доступна для рекомендованих листів, а у 2024 році скористатися послугою зможуть українці, які відправлятимуть прості листи.

Згенерувати електронну поштову марку та оплатити її онлайн можуть як існуючі, так і нові клієнти Укрпошти. Для цього потрібно лише увійти до Особистого кабінету на сайті, створити лист та оплатити вартість поштового відправлення за допомогою банківської картки. У корпоративних клієнтів є можливість оплатити створені рекомендовані листи за рахунок авансу.

Застосування електронної марки дає можливість відстежити всі операції відправлення онлайн, відображати статус та історію відправлення в Особистому кабінеті користувача, скоротити витрати на використання поштових марок та підготовку листів. Також однією з переваг для корпоративних клієнтів, що замовляють марки по договорам, стане оплата поштових послуг за фактом використання, а не передплатою. Все це дозволить національному поштовому оператору не просто зробити процес відправки листів комфортним для корпоративних клієнтів, а й розвантажити відділення від черг 

В 2024 році зросте тривалість страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію за віком. Тобто, з 1 січня 2024 року для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, громадяни повинні мати в своєму активі, як мінімум, 31 рік страхового стажу.

Ті, у кого після досягнення 60 років немає достатнього страхового стажу, матимуть право на пенсію в 63 роки при наявності стажу не менше 21 року. За наявності страхового стажу від 15 до 20 років, пенсійні виплати призначать в 65 років. А якщо ж у людини менше 15 років стажу, у віці 65 років вона буде мати право на отримання державної соціальної допомоги замість пенсійних виплат.

Тривалість страхового стажу, що дає право на вихід на пенсію в 60 років, з кожним роком зростатиме. Цей процес триватиме до 2028 року. Так, щоб вийти на пенсію в 60 років в 2028 році потрібно буде мати не менше, ніж 35 років стажу.  Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку. 

Звернутись за призначенням пенсії можна як особисто – до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду незалежно від місця проживання, так і дистанційно, скориставшись порталом електронних послуг ПФУ. 

ДОВІДКОВО:

Воєнний стан змінює норму робочого часу в грудні 2023. 

Для працівників із п’ятиденним і шестиденним робочим тижнем із вихідним у неділю, 25 грудня тепер робочий день. Тому змінилася розрахункова норма робочого часу. 

За п’ятиденним робочим тижнем із понеділка по п’ятницю з 8-годинним робочим днем тепер 21 робочий день - розрахункова норма робочого часу змінилася зі 160 годин на --- годин. 

За шестиденним 40-годинним робочим тижнем з одним вихідним днем у неділю тепер 26 робочих днів - розрахункова норма робочого часу змінилася зі 165 годин на---  годину.

Наказом Мінінфраструктури від 02.11.2023 р. № 1011 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року № 43 "Про затвердження норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті". Відповідні Норми втратили чинність з 2 листопада. Ну а нових норм не затвердили.

Таким чином з 2 листопада загальнодержавних норм витрат немає, а тому у підприємств є свобода вибору, що саме вважати за норму. Тож суб'єктам господарювання варто зафіксувати власним наказом своє рішення. Власне й раніше можна було обирати між чотирма варіантами щодо списання пального на підприємстві:

- використовувати норми, затверджені наказом №43;

- замовити розрахунок норми у ДержавтотрансНДIпроєкті;

- самостійно розрахувати і затвердити норми;

- встановити на автомобіль GPS-трекер із контролем витрат пального.

І хоча традиційно податкова служба вважала обов'язковим саме застосування норм згідно з Наказом №43, але існує судова практика на користь платників податків, які обрали інший варіант. 

В інформаційній довідці до наказу №1011 читаємо, що на сьогодні норми не враховували показників для суттєвої кількості нових моделей колісних транспортних засобів, виробництво яких налагоджено вже після затвердження норм, що спричиняє надходження численних звернень від суб'єктів господарювання щодо необхідності їх актуалізації. Проте Мінінфраструктури немає повноважень на внесення змін до норм, а тому прийнято рішення про їх скасування. 

У той же час міністерством спільно з ДП «ДержавтотрансНДІпроект» опрацьовується пропозиція щодо розроблення проєкту Державного стандарту України у сфері нормування витрат палива на автомобільному транспорті. А на перехідний період (орієнтовно 1,5-2 роки) після втрати чинності норм будуть розміщені на сайті держпідприємства методичні рекомендації з нормування витрат палива.

Нагадаємо, що Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом, який тепер нечинний, не мали обов’язкової сили для КНП. Для їх застосування потрібно, щоб у положенні про списання пального й мастильних матеріалів було зазначено, що під час списання пального й мастильних матеріалів використовують цей нормативно-технічний акт. І не для всіх автомобілів там можна було знайти норму, адже після 2012 року змін до норм не вносили. У такому випадку пропонували звертатися до ДержавтотрансНДІпроект, який на договірних засадах може встановити тимчасову індивідуальну норму (пп. 2.1.5 п. 2.1 розд. 2 Норм). Зауважимо, що не заборонено й самостійне розроблення КНП норми для автомобіля, який ним використовується.

Інформація актуальна станом на 05.12.2023

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2023

Додаток 1

НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

08 листопада 2023 року № 38425/4-15-23

Закладам охорони здоров’я(за списком)

Національна служба здоров’я України (далі — НСЗУ) засвідчує свою повагу і вважає за необхідне проінформувати щодо питання забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови) для пацієнтів з порушеннями слуху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2023 № 1139 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо удосконалення реалізації програми медичних гарантій» внесені зміни до абзацу шістнадцятого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, який викладено в такій редакції:

«на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування вимоги Порядку, затвердженого цією постановою, щодо наявності в пропозиції про укладення договору сканованої копії документа, що підтверджує забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови), у суб’єктів господарювання, які розташовані на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, не застосовуються».

Зазначені зміни застосовуються з 01.01.2024 року.

Із урахуванням наведеного вище та відповідно до пункту 14 Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, пропозиція суб’єкта господарювання, який бажає укласти договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій (далі — договір), повинна містити, зокрема, скановану копію документа, що підтверджує забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови). Таким документом є лист за підписом керівника закладу охорони здоров’я, у якому зазначено про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови).

Нагадуємо, що статтею 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення жестової мови як мови спілкування та навчання. Зокрема, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, серед іншого, забезпечують можливість комунікації осіб з інвалідністю з порушенням слуху в органах, установах та закладах соціального захисту населення, правоохоронних органах, органах пожежної безпеки, аварійно-рятувальних службах, закладах охорони здоров’я, навчальних закладах тощо; сприяють наданню послуг перекладачів жестової мови громадянам України з порушенням слуху, які користуються жестовою мовою.

Отже, починаючи з 01.01.2024 суб’єкти господарювання (за виключенням тих, які розташовані на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції) мають забезпечити надання послуг перекладачів жестової мови громадянам України з порушенням слуху, які користуються жестовою мовою.

Таким чином, пропозиція суб’єкта господарювання, який бажає укласти договір на 2024 рік, повинна містити лист за підписом керівника закладу охорони здоров’я, у якому зазначено про забезпечення перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови), до якого можуть бути додані додатки, до прикладу, копія укладеного договору про надання послуг перекладу на українську жестову мову (з української жестової мови), копія наказу про працевлаштування особи зі спеціалізацією перекладача жестової мови (сурдоперекладач), тощо.

Голова                  Н. Гусак

Додаток 2

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

21 листопада 2023 року № 4708-05/63277-09

Про розгляд звернення на запит редакції

Міністерство економіки України в межах компетенції розглянуло Ваше звернення від 08.11.2022 щодо питання фінансування роботодавцем медоглядів та повідомляє.

Статтею 17 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі — Порядок проведення медичних оглядів), затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113 (зі змінами), визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Пунктом 2.5 Порядку проведення медичних оглядів встановлено, що роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення

медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний та рекомендаційний характер.

Враховуючи те, що в Україні введено воєнний стан, Мінекономіки мінімізує використання паперового документообігу, у зв’язку з чим відповідь надається електронною поштою.

Заступник Міністра економіки України                    Т. Бережна