Важливі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються охорони здоров'я – жовтень 2023

Інформуємо Вас про окремі зміни та новації у нормативних документах, що стосуються нашої галузі, внесені у жовтні 2023 року (з оригіналами документів можна ознайомитись за посиланнями, наведеними в тексті).

Одразу нагадаємо, що в Україні воєнний стан офіційно діяв до 15 листопада 2023 року. За сьогоднішніх реалій усі розуміють, що воєнний стан в Україні буде продовжуватись і 9 листопада Президент підписав законопроекти №10211 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та №10212 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації".

Відтепер воєнний стан та загальна мобілізація продовжена з 16 листопада строком на 90 днів — до 14 лютого 2024 року. 

Під час воєнного стану норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ мають пріоритет над КЗпП. Під час воєнного стану немає поняття святкових днів у розумінні ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП), тому норми тривалості робочого часу для листопада-грудня потрібно перерахувати та затвердити наказом.

Працівники можуть оформлювати відпустки без збереження зарплати через воєнний стан до 13 лютого 2024 року. Також може тривати призупинення дії трудового договору, дистанційна робота, запроваджена на період дії воєнного стану. 

Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу. Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Забезпечення справедливого миру в Україні та тривалої безпеки в Європі», в якій підтвердила солідарність європейської спільноти з Україною. Цією резолюцією ПАРЄ також визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, що є відновленням історичної правди та справедливості та закликала усі 46 держав членів наслідувати цей приклад визнання, а також прийняти постанови про вшанування пам'яті жертв Голодомору. Про це повідомив наш земляк - Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Комітет з питань молоді й спорту ВРУ ще 19 вересня рекомендував прийняти за основу законопроект щодо підтримки волонтерської діяльності в умовах воєнного стану № 10040. Проектом Закону пропонується внести зміни до статті 165 Податкового кодексу України з метою визначити такими, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків:

• суми одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги при здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф, яка надається згідно із Законом України «Про волонтерську діяльність»;
• витрати неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, або іншої неприбуткової організації, яка виступає в ролі страхувальника, на страхові платежі у межах договорів страхування життя і здоров’я волонтерів.

На сьогодні цей законопроект опрацьовується Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Верховна Рада 08.11.2023 ухвалила закон №9274, який передбачає відстрочку від мобілізації для ще однієї категорії громадян. Йдеться про співробітників ДСНС., Закон спрямований на удосконалення законодавства, що діє у сфері цивільного захисту, підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період. Його підтримало 269 депутатів.

У пояснювальній записці зазначається, що одним із завдань законопроєкту є відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації працівників органів та підрозділів ДСНС.

Верховна Рада 8 листопада прийняла за основу законопроєкт №10062 про створення е-реєстру військовозобов'язаних. «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану». 

Норми законопроєкту передбачають інформаційну взаємодію між державними реєстрами у зв’язку з набуттям статусу учасника бойових дій та, зокрема, встановлення можливості громадян України подати заяву в паперовій або електронній формі до відповідних державних органів для набуття статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів буде електронною інформаційно-комунікаційною системою для збирання, зберігання, обробки та використання даних про громадян України віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах. 

До Реєстру будуть внесені та збережені персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; дані про потребу в особовому складі Збройних Сил України та інших військових формувань, крім державної таємниці. Крім того, передбачається створення Електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Одним із головних напрямів діяльності Профспілки працівників охорони здоров’я України є захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок. Особлива увага приділяється здійсненню юридичній, правозахисній роботи і попередження порушень роботодавцями законодавства про працю, як це передбачається Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) та Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

З початком війни рф проти України у лютому 2022 року, введенням відповідно до частини другої статті 64 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, передбачених  статтями 43, 44 Конституції України, набули чинності ряд законів України,  які суттєво звузили права працівників і профспілок на період дії воєнного стану, у тому числі на проведення колективних дій. Це вже відомі нам закони, зокрема - «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»(Закон № 2136);  «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (Закон № 2352).

За останній час кількість спроб порушень роботодавцями законодавства про працю не зменшилася, про що свідчать численні звернення на до обкому профспілки. Фахівцями обкому разом з Федерацією профспілок області протягом 2023 року надано близько 300 усних та письмових роз’яснень та консультацій, які допомогли членам профспілки більшості закладів охорони здоров’я, в яких є профорганізації, запобігти порушенням законодавства про працю, Найбільше питань стосувались оплати праці, змін істотних умов праці, з питань гарантій і компенсацій, звільнення та переведення, робочого часу  та інших порушень. Детальна інформація про правозахисну роботу ХООППОЗУ за останній період буде висвітлена на нашому офіційному веб-сайті. 

Обов’язок роботодавців інформувати про членство у профспілках планують скасувати - пропонується скасувати обов’язок страхувальника надавати до реєстру застрахованих осіб відомості щодо належності або неналежності осіб, які працюють, у т.ч. підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок. 

26 жовтня 2023 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону №10192 "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (щодо скасування вимоги включення до реєстру застрахованих осіб інформації про членство в профспілках)". На сьогодні хоча ця норма є в Законі, але практичного її втілення так і не відбулось. Тож наразі роботодавці не інформують про членство у профспілках.)

На думку авторів законопроєкту, встановлена у Законі про ЄСВ норма щодо подання страхувальником відомостей про належність працівників до профспілок, використання інформації з Державного реєстру для аналізу належності або неналежності осіб, які працюють, забезпечують себе роботою самостійно або навчаються, до профспілок ускладнюють звітність для роботодавців, які не мають інформації про членство їх працівників у профспілках, та порушують права профспілок. Адже відповідно до ст. 12 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

У разі прийняття Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту медичних працівників, працівників системи екстреної медичної допомоги та аптечних закладів, фахівців з реабілітації, рятувальників від протиправного посягання на життя та здоров’я під час виконання службових обов’язків (№10221) (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43108 ).

Законопроект посилює кримінальну відповідальність за напад на медичних працівників, фахівців з реабілітації та рятувальників. Він розширює перелік особливих професій (медичні працівники, працівники системи екстреної медичної допомоги, аптечних закладів, фахівців з реабілітації та рятувальників) та пропонує доповнити статті Кримінального кодексу новими статтями 350¹ та 350²:

1) погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна (карається виправними роботами на строк до 2 років або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк);

2) умисне заподіяння побоїв, легкої, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження (карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк; позбавленням волі на строк від 5 до 12 років);

3) вбивство або замах на вбивство (карається позбавленням волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі);

4) захоплення або тримання як заручника (карається позбавленням волі на строк від 8 до 15 років).

Фактично пропонується встановити таку саму відповідальність за напад на перераховані професії, яка сьогодні передбачена за посягання на життя і здоров’я правоохоронців та військових. 

МОЗ створює кадровий резерв працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях. КМУ ухвалив постанову від 17 жовтня 2023 р. № 1092 «Про затвердження Порядку створення резерву працівників сфери охорони здоров’я для роботи на деокупованих територіях України»,  що дасть змогу посилити державні та комунальні заклади охорони здоров’я, які відновлять роботу на деокупованих територіях, медичними працівниками. 

Електронна система міститиме інформацію про потребу в працівниках для деокупованих територій. Користувачами стануть зареєстровані в ній і зараховані до резерву працівники. Кожен медик матиме особистий кабінет для обміну даними і документами.

Система взаємодіятиме з іншими інформаційними системами та державними електронними реєстрами, щоб перевіряти фаховість медпрацівників. Ідеться, зокрема про взаємодію з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань і Єдиною державною електронною базою з питань освіти.

Для роботи на деокупованих територіях України працівників направлятимуть за їхньою згодою у порядку, затвердженому МОЗ. Щоб вийти з резерву, потрібно буде заповнити окрему форму

КМУ 6 жовтня 2023 року схвалив два законопроєкти і 10 жовтня зареєстрував їх у Веркховній Раді - це проєкт Закону № 10147 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42995 ) «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Він може замінити чинний на сьогодні Закон України «Про охорону праці». 

Законопроєкт №10147 формує нову систему запобігання професійним ризикам та  впроваджує положення Директиви Ради 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі. Проектом Закону пропонується, зокрема, запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, подібну до систем у країнах Європи; передбачити поряд з існуючою адміністративною та кримінальною відповідальністю можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника (роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати); встановити обов’язки роботодавців щодо забезпечення безпеки та здоров’я окремих категорій працівників (працівниць, які нещодавно народили, та працівниць, які годують грудьми; працівників, які не досягли 18-тирічного віку; працівників з інвалідністю), і передбачити обов’язок забезпечувати посилену увагу до захисту генетичного спадку працівників.

Одночасно зареєстровано другий урядовий проєкт - № 10148 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42996 ) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Він є системно пов’язаним із проектом Закону України № 10147, зокрема пропонується в КУпАП та Кримінальному кодексі замінити слова «безпека праці» або «охорона праці» європейським терміном «безпека працівника»; встановити відповідальність за порушення вимог безпеки і захисту здоров'я працівників на роботі від ризиків, що виникають або можуть виникнути у вибухонебезпечному середовищі.

Нагадаємо, що ще 30 липня ВРУ схвалила законопроект №8263 «Про дерадянізацію порядку вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України», і 24 жовтня його підписав Президент. Таким чином законопроект став Законом України від 28 липня 2023 року № 3285-IX з такою ж назвою і набуде чинності з 24.01.2024 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3285-%D0%86%D0%A5#Text) .

Згідно цього Закон передбачається прибрати чинне з 1981 року радянське регулювання питань адмінтерустрою, встановити чіткі процедури віднесення населених пунктів до категорії міст, селищ сіл, закріпити на рівні закону процедуру найменування та перейменування населених пунктів, спростити процедури встановлення меж населених пунктів тощо.

Зокрема, скасовується «поняття селище міського типу» (смт). Замість запроваджується нове поняття – «поселення»;. усі населені пункти з компактною забудовою та чисельністю населення понад 10 тисяч мешканців матимуть статус міста. Міста, які не відповідатимуть цьому визначенню, не планують знижувати у статусі. Населені пункти, де є садибна забудова та чисельність населення понад 5 тисяч жителів, будуть просто селищами. 

З 18 жовтня Міноборони отримує відомості щодо військовозобов'язаних від податкової. Міноборони та Мінфін спільним наказом від 21 серпня 2023 року № 494/446 затвердили Пoрядок електронної інформаційної взаємодії Єдинoго державного реєстру призoвників, військовoзобов’язаних та резeрвістів і Державнoго рeєстру фізичних oсіб — платників пoдатків.

Цей Порядoк визначає мeханізм обміну інфoрмацією між Міноборони та ДПС, зaгальні правилa складaння та пoдання сформованих за допомогою Єдиного дeржавного реєстру призoвників, військoвозобов'язаних та рeзервістів  запитів на oтримання з Дeржавного реєстру фізичних oсіб - платників податків відомостей, необхідних для актуалізації бази дaних ЄДРПВР, та формування і надання ДПС відпoвідей на тaкі запити.

Наказ № 494/446 нaбував чинностi наступногo дня після його опублікування в «Oфіційному віснику» 17 жoвтня - тобто почав діяти з 18 жовтня. Джерело: Міноборони (https://www.mil.gov.ua/ ) 

Кабінетом Міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект Закону «Про внесення змін до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо законодавчого врегулювання питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки (реєстр. № 10196 - https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43075 ).

Законопроектом, зокрема, пропонується:

- наділити уповноважених посадових осіб Національної поліції України правом на складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- визначити підвідомчість  розгляду розгляду адміністративних справ за статтею 173-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

12 жовтня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року № 3384 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3384-IX#Text ). Цим Законом  відновлено декларування та функції НАЗК - держава повністю відновлює заходи фінансового контролю, передбачені розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон про корупцію). 

Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення ВРУ тимчасово зробила антикорупційне декларування добровільним. Усі неподані під час воєнного стану декларації слід було подати протягом трьох місяців після його припинення. Ці норми більше не діють. 

Види і строки подання декларацій, як і раніше, регулює стаття 45 Закону про корупцію. Це щорічна декларація (подають до 1 квітня (не пізніше 31 березня) за минулий рік; декларацію у зв’язку зі звільненням - подають протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності (зайняття посади), з якою пов’язаний обов’язок декларування; декларацію кандидата на посаду - подають до призначення або обрання на відповідну посаду — за минулий рік.

Відтак із метою застосування антикорупційного законодавства до посадових осіб у ЗОЗ, як правило, належать керівник, його заступники та головний бухгалтер. Це за умови, що в закладі немає наглядової ради чи іншого органу управління або ж заклад не проходить процедуру припинення тощо.

Голови та члени лікарсько-консультативних комісій і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій подають декларацію кандидата за минулий рік протягом 10 календарних днів з дня включення до складу відповідної комісії. До 12 жовтня вони не мали обов’язку подавати декларацію. Причому закон не передбачає, що такі особи мають бути працівниками саме державних чи комунальних ЗОЗ. Як наслідок, немає прив’язки до юридичних осіб публічного права чи державної/комунальної власності.

Відтепер визначені законодавством особи, які у 2022—2023 роках не подали декларацію, повинні їх подати. 

Серед посадових осіб державних та комунальних закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти, декларацію подають керівники вищих навчальних закладів та їх заступники.

У той же час суб’єкти декларування, які виконують завдання в інтересах національної безпеки й оборони України, беруть безпосередню участь у веденні воєнних дій та отримують додаткову винагороду на період дії воєнного стану або перебувають на тимчасово окупованих територіях, подають декларацію у строк протягом 90 днів із дня визначення дати завершення бойових дій чи дня визначення дати завершення тимчасової окупації на територіях, на яких особа перебуває; припинення повноважень чи переведення особи на посади, які не передбачають безпосередньої участі в бойових діях, виконанні бойових завдань, посиленні охорони державного кордону, проведенні розвідувальних заходів, контррозвідувальних операцій чи оперативно-розшукової діяльності; припинення або скасування воєнного стану.

Особи, що у 2022—2023 роках не подали декларації, кінцевий строк для подання яких збіг до 12 жовтня 2023 року, повинні подати їх не пізніше 90 к. дн. із дня, як Закон набрав чинності (тобто не пізніше ніж 31 січня 2024 року). Підкреслимо, - якщо не подали щорічні декларації за 2021 та 2022 роки, їх потрібно подати до 31 січня включно. Те саме стосується інших видів декларації: кандидата на посаду, у зв’язку зі звільненням.

НАЗК відкриє публічний доступ до Реєстру 10 грудня 2023 року з урахуванням безпекових заходів. Саме тоді журналісти та активісти отримають доступ до даних посадовців та зможуть допомогти правоохоронним органам та НАЗК швидше виявити тих осіб, які незаконно збагатилися під час війни. 

26 жовтня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (голова – Третьякова Г.М.) розглянутий проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування” (реєстр. №10017 - https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42727).

Одна з його норм розроблена на вимогу профспілок та покликана відновити право працівників на допомогу по тимчасовій непрацездатності при роботі за сумісництвом. Представники нашої Профспілка ще у березні 2023 року звернулась до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питання невідкладного поновлення порушених прав працівників сфери охорони здоров'я щодо отримання допомоги з тимчасової непрацездатності працівникам сфери охорони здоров'я за усіма місцями роботи. (https://kmppoz.org/ua/news/1071.html ).

Але головним напрямом цього законопроєкту є упорядкування норм кількох Законів України, передбачивши виконання Пенсійним фондом України та його територіальними органами функцій Фонду соціального страхування України, який припинив свою діяльність ще з вересня 2022 року.

Асоціація приватних медичних закладів України запропонувала на розгляд МОЗ законопроєкт про зміни до законодавства, якими передбачається фінансування приватних закладів охорони здоров’я за рахунок коштів програми медичних гарантій НЗСУ. Автори стверджують, що це є «першою спробою системно переламати хребет корупції в державній системі охорони здоров'я».

У разі ухвалення законопроекту пацієнти платитимуть різницю між повною ціною послуги у приватній клініці та вартістю за програмою медичних гарантій НСЗУ.

За результатом розгляду члени Комітету рекомендували включити законопроєкт до порядку денного Верховної Ради України та прийняти його за основу. (хто б сумнівався, з огляду на …).

Терміни проходження військово-лікарської комісії в Україні скорочують: тепер у військовозобов'язаних є чотири дні на медогляд, — повідомлення прес служби МОЗ. 

Зміни передбачають встановлення чітких строків проведення досліджень і медоглядів військовозобов’язаних, а саме:

- на проведення медогляду щодо придатності до військової служби дається не більше 4 робочих днів;

- на проведення лабораторних досліджень - не більше 3 робочих днів;

- на проведення інструментальних досліджень - не більше 3 робочих днів.

10 жовтня Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти запропоновану Комітетом остаточну редакцію проекту Закону № 7457 про регулювання обігу рослин роду КОНОПЛІ в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності. 

Комітет рекомендував прийняти в другому читанні цей урядовий проект для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни. Остаточна редакцію проекту регулює обіг рослин роду коноплі в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності. 

Проектом Закону пропонується :

• створити нормативні умови для законного обмеженого обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також тетрагідроканабінолу для їх використання в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності;
• визначити вимоги до суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати операції, пов’язані з обігом сортів рослин роду конопель (Cannabis);
• запровадити можливості використання канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також тетрагідроканабінолу в медичних, наукових та науково-дослідних цілях;
• сприяти підвищенню рівня та якості медичного обслуговування населення шляхом застосуванням більш ефективних лікарських засобів та методів лікування, зокрема, у сфері паліативної медицини, які, серед іншого, базуються на симптоматичному лікуванні, а саме, знеболенні. 

В результаті опрацювання пропозицій, які були під час обговорення в комітетах,  створено наступну  концепцію:

• -коноплі із вмістом ТГК 0,3% і вище – це медичні  коноплі; все, що нижче 0,3% - це промислові коноплі, тимчасово на 3 роки цей рівень для промислових конопель становитиме до 0,2%;
• -ліки виготовляються лише з медичних конопель і в медичній практиці застосовуються виключно у формі лікарського засобу;
• -медичні коноплі, вирощені в Україні, або завезені підлягають реєстрації як активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) з включенням до Державного реєстру лікарських засобів. Це включає проведення доклінічних досліджень, які за інформацією Міністерства охорони здоров’я можуть бути проведені за 30, максимум 90 днів;
• -фармвиробники на основі цих АФІ розробляють  готові форми лікарських засобів, проводять клінічні випробування, реєструють ці препарати у порядку, встановленому Законом про лікарські засоби, після чого зможуть серійно їх виробляти.

МОЗ пропонує Уряду затвердити новий перелік платних послуг в державних та комунальних медичних закладах. На сайті МОЗ для громадського обговорення 25 жовтня 2023 року оприлюднено проєкт Постанови КМУ «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб».  Проєктом пропонується визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах». 

Проте, на думку експертів, в новому переліку платних послуг є суперечливі норми. Наприклад, пунктом другим цього переліку зазначено наступне: «2. Надання послуг з медичного обслуговування без направлення лікаря за зверненням, крім випадків, коли направлення не вимагається згідно із законодавством». На сьогодні, згідно із чинним законодавством, направлення не вимагається при зверненні пацієнта до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, та пацієнтам із хронічними захворюваннями, які перебувають на диспансерному обліку (ст. 35-2 Основ законодавства про охорону здоров'я України). Отже, якщо закладом укладено договори про медичне обслуговування населення, послуги за такими напрямками можуть надаватись лише безоплатно. 

«5. Оплата послуг з надання медичної допомоги за місцем проживання або перебування пацієнта, за умови відсутності медичних показань для такого їх надання, та за самостійним вибором пацієнта». Проте складно визначити випадки, коли пацієнт вважатиме, що показів для медичної допомоги немає, але він все ж таки прийшов до лікаря. І яку ж це медичну допомогу без показань він бажає отримати ? 

Цей перелік платних послуг застосовується до державних та комунальних медичних закладів, а також закладів охорони здоров’я приватної форми власності та ФОПів, які одержали ліцензію на медичну практику та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ (пп. 2 п. 4 проєкту постанови). 

Цей пункт суперечить Закону – адже відповідно до ч. 10. ст. 18 Основ Законодавства про охорону здоров’я «заклади охорони здоров’я державної та комунальної форм власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування, які не покриваються програмою медичних гарантій з медичного обслуговування населення, а також в інших випадках, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, за плату від юридичних і фізичних осіб. Плата за такі послуги з медичного обслуговування встановлюється закладами охорони здоров’я самостійно». Ця норма прийнята зовсім недавно - згідно із Законом № 2347-IX від 01.07.2022., і про неї в МОЗі повинні були знати. 

23 жовтня 2023 р. у ВРУ зареєстрували проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті» № 10177 (далі — Законопроєкт № 10177).

Автори законопроєкту № 10177 пропонують оптимізувати вищу освіту і наблизити її до європейських стандартів. Відповідні зміни внесуть до Законів України «Про вищу освіту» (від 01.07.2014 № 1556)I, «Про освіту» (від 05.09.2017 № 2145) та «Про відпустки» (від 15.11.1996 № 504).

Законопроєкт № 10177 передбачає:

• регульований термін навчання - студенти зможуть пришвидшити навчання й завершити бакалаврат за 3 роки замість чотирьох. Чи навпаки — отримати ступінь за 6 років;
• вибір спеціальності після першого чи другого курсу - конкретну спеціальність можна буде вибрати після 1 — 2 років вивчення загальних предметів, а не одразу після школи;
• дистанційне навчання замість заочного чи вечірнього з 2024 року (на рахунок заочного  - див. повідомлення нижче по тексту);
• мінімальний обсяг занять - студенти денної форми навчання матимуть регульовану кількість годин на лекціях чи практичних заняттях. Для бакалаврів — не менше ніж 10 годин, для магістрів та аспірантів — не менше ніж 8 годин;
• менше вибіркових курсів для «регульованих» спеціальностей, таких як «Право», «Медицина», «Атомна енергетика», «Військова служба» та більша варіативність для «нерегульованих» — «Філологія, «Фінанси», «Кібернетика» та інші.

Зазнає змін й стаття 15 Закону про відпустки. У новій редакції цієї статті врахують зміни у формі освіти — додадуть ще дистанційну. До вже передбачених додаткових днів відпустки додадуть відпустки на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів:

• 14 к. дн. — для здобувачів першого та другого курсів фахової передвищої, вищої освіти з дистанційною формою;
• 14 к. дн. — для здобувачів третього і наступних курсів фахової передвищої, вищої освіти з дистанційною формою.

Такі відпустки надають на підставі заяви й довідки-виклику.

Примітка до цієї новини: наступного 2024 року заочну форму навчання для бакалаврів та магістрів в університетах ще не скасують – для них вона поки що залишиться,  - ухваленим законопроектом №10092 скасовується лише набір на молодшого бакалавра. 

ВРУ зареєструвала ще й законопроєкт № 10092 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року». (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42870 )

Цей закон регулює вступ до закладів вищої освіти у 2024 році. Одразу ж скажемо, що попередня версія законопроєкту передбачала скасування 2024 року набору вступників на вечірню та заочну форми навчання.Але в остаточному тексті, ухваленому парламентом, цього положення немає. 

Конкурсний відбір у виші буде здійснюватися за результатами ЗНО 2021 року та/або вступних випробувань 2022–2024 року, проведених з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та творчого конкурсу (конкурсу фізичних здібностей) у передбачених законодавством випадках.

Також встановлюється, що вступні випробування для участі в конкурсному відборі на навчання у вишах включають українську мову, математику, історію України та предмет на вибір (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література).

20 жовтня 2023 року у ВРУ зареєстровано проєкт Закону № 10164 (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43001 ) "Про внесення змін до статті 60-2 Кодексу законів про працю України щодо дистанційної роботи", яким пропонується доповнити положення Кодексу законів про працю України, де йдеться про випадки переведення працівника на дистанційну роботу, можливістю працювати дистанційно одному з батьків у зв’язку з онлайн-навчанням дитини віком до 14 років. При цьому працівнику гарантується збереження розміру заробітної плати.

У разі ухвалення Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 

Держпраці рекомендує застосовувати «Чек-лист», як додатковий корисний інструмент для безпечної організації та виконання найпоширеніших видів робіт. Чек-лист – це контрольний список завдань, які необхідно у потрібній послідовності виконати або перевірити, складений у вигляді максимально простих, точних і лаконічних, але повних дій. 

Застосування Чек-листів дозволяє контролювати виконання усіх передбачених заходів безпеки та мінімізувати вплив професійних ризиків на працівників під час виконання робіт. Також Чек-лист допомагає: оцінити обсяг виконаної роботи та побачити що саме ще залишилося зробити; заощадити та упорядкувати робочий час; скоротити можливість появи помилок; розвиненню професійних компетентностей.

Завантажити чек-листи можна на інформаційному порталі pratsia.in.ua (https://pratsia.in.ua/safe_work.php) у рубриці «Рекомендації: як працювати безпечно».

Україна приєднується до Глобальної мережі цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ.  Ще влітку 2021 року Україна стала однією з перших держав, які не є членами ЄС, але приєдналися до Довірчої мережі ЄС, та отримали визнання всіма державами-членами мережі сформованих COVID-сертифікатів. Враховуючи успішність використання COVID-сертифікатів, Всесвітня організація охорони здоровʼя нині створює Глобальну мережу цифрових документів охорони здоровʼя ВООЗ. Мережа покликана розширити використання цифрових документів у медичній сфері в межах всіх держав, які є її учасницями. Україна також приєднується до цієї мережі, відповідне рішення було схвалене урядом.

Для України це важливий крок, оскільки після приєднання до Глобальної мережі ВООЗ зʼявляється можливість розширити перелік цифрових медичних документів, що будуть формуватися так само легко, як і COVID-сертифікати. 

Приєднання, функціонування та використання Україною переваг Глобальної мережі ВООЗ реалізовується спільно Міністерством охорони здоровʼя та Міністерством цифрової трансформації. 

20 жовтня набрала чинності постанова КМУ від 17.10.2023 № 1093 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/1093-2023-%D0%BF ). З метою посилення контролю за дотриманням договорів НСЗУ проводитиме автоматичний і фактичний моніторинг роботи законтрактованих надавачів медпослуг. 

Автоматичний моніторинг охоплює аналіз масиву даних та оцінювання подальших ризиків. Фактичний моніторинг передбачає документальну перевірку та/або візит безпосередньо в медзаклад. Такий моніторинг може бути як плановим, так і  позаплановим.

Але й заклади охорони здоров’я матимуть можливість оскаржити результати моніторингу за визначеною процедурою.

25 жовтня набула чинності постанова КМУ від 29.10.2023 року № 1036 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725». Цим рішенням здійснюється запуск електронної системи безперервного професійного розвитку медпрацівників, яка вдосконалить проходження БПР. Функціонал охоплюватиме можливість електронної реєстрації провайдерів та заходів БПР, а також подання апеляції стосовно відмови у реєстрації. Міністерство розробляє електронну систему у співпраці з проєктом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я».

Важливі зміни стосуються керівників закладів охорони здоров’я. Вони матимуть змогу здійснювати БПР. Це допоможе підтримувати та підвищувати їхню професійну компетентність, а значить — покращувати якість надання медичної, фармацевтичної та реабілітаційної допомоги людям. Окрім того, ініційовані зміни дадуть змогу:

із 1 січня 2024 року впровадити обов'язковий БПР для нових груп працівників сфери охорони здоров’я: фармацевтів, медичних сестер/братів, працівників з вищою немедичною освітою, що працюють у сфері охорони здоров’я, фахівців з реабілітації, у тому числі тих, які працюють у профспілкових організаціях і громадських об’єднаннях, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я;

• розширити можливості для розвитку через участь у нових формах заходів БПР (як-от «групи рівних»);
• встановити вимоги щодо структури та змісту навчальних програм заходів БПР з метою забезпечення їх якості.

Раніше Уряд ухвалив постанову, якою запровадив капітаційне фінансування безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я. Детальна інформація про БПР наступного року – окремим листом найближчим часом.

Постановою КМУ від 5 вересня 2023 р. № 1034 внесені важливі зміни у Ліцензійні умови господарської діяльності з медичної практики  (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1034-2023-%D0%BF#Text ). Ці зміни стосуються наступного:

• для отримання ліцензії на провадження медичної практики більше не потрібний Акт санітарно-епідеміологічного обстеження; 
• -доповнено обов’язки ліцензіатів, які надають реабілітаційну допомогу та додано пункт щодо кадрових вимог до працівників, які здійснюють реабілітацію. Такі фахівці повинні відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ;
• визначено вимоги до фахівців, які надають психологічну допомогу у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди.

До надання психологічної допомоги в роботі мультидисциплінарної реабілітаційної команди (МДРК) залучатимуть фахівців, які мають:

• вищу освіту за спеціальностями «Психологія» та/або «Медична психологія»;
• досвід практичної роботи в ЗОЗ та/або реабілітаційних закладах не менш ніж один рік;
• відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va117282-02#Text ) затвердженим МОЗ. 

Фахівців з немедичною освітою теж потрібно вказувати в Відомостях. Психолог повинен мати обов’язкову додаткову спеціалізацію (сертифікацію) за одним з методів психотерапії у разі здійснення психотерапії депресивних, тривожних, адаптаційних, гострих стресових та посттравматичних стресових розладів, які виникли внаслідок: хвороби/травми; участі у бойових діях або ліквідації наслідків; надзвичайних ситуацій; полону, інших станів здоров’я, що можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування. 

Зміни набувають чинності 29.11.2023 року. 

Як відомо, МОЗ наказом від 21.08.2023 № 1495затвердило Переліки лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 10 серпня 2023 року.

У частині про лікарські засоби документ набрав чинності із 31 серпня 2023 року і діє в редакції наказу МОЗ від 26.08.2023 № 1537 – тому отримати препарати за оновленим реєстром стало можливим теж із 31 серпня. Зокрема, до програми реімбурсації увійшов Морфін (Morphine): гранули, розчин і таблетки.

А ось Перелік медвиробів, що підлягають реімбурсації, мав запрацювати з 1 жовтня. Спочатку МОЗ виклало цей перелік у новій редакції (наказ МОЗ «Про внесення змін до Переліку медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 10 серпня 2023 року» від 22.09.2023 № 1671). А наказом від 30.09.2023 № 1717 перенесло початок реімбурсації медвиробів за оновленим переліком на 8 жовтня. Завдяки розширенню програми пацієнти з діабетом І типу можуть отримувати безоплатно або з частковою доплатою тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові. А паліативні хворі — знеболювальні лікарські засоби.

Зверніть увагу, що лікарі мають відпускати тест-смужки і знеболювальні лікарські засоби для паліативних пацієнтів одразу лише за електронним рецептом.

Із 13 жовтня аптеки мають відпускати наркотичні лікарські засоби виключно за електронним рецептом. Спочатку МОЗ повідомляло про повний перехід на відпуск за е-рецептом у середині вересня, але зміни набрали чинності 29 вересня. Так визначає наказ МОЗ «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360» від 21.07.2023 № 1333 у редакції від 10.08.2023 № 1430.

Нові правила мають запобігати неконтрольованому обігу наркотичних і психотропних препаратів. Паперовий рецепт діє лише:

- на територіях, де тривають активні бойові дії;

- для призначення екстемпоральних наркотичних ліків, які виготовляють в аптеці.

МОЗ також повідомило, що відтепер строк дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує за власний кошт, становить 90 календарних днів, а не 30, як було раніше. Підстава — підпункт 3 пункту 15 Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, затверджених наказом МОЗ від 19.07.2005 № 360, у редакції наказу МОЗ від 21.07.2023 № 1333, що діє із 29.09.2023.

При цьому строк дії рецептів на наркотичні лікарські засоби залишається 10 календарних днів. А на ліки, які підлягають реімбурсації або відпускаються на пільгових умовах, чи екстемпоральні лікарські засоби — 30 календарних днів.

МОЗ розробив проєкт закону, який дозволятиме використання паперових лікарняних -  на громадське обговорення пропонується проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». (https://tinyurl.com/6n8xvxjm ). Мета - забезпечення можливості для пацієнтів у випадку, коли відсутність у лікуючого лікаря технічного доступу до електронної системи охорони здоров’я унеможливлює формування електронного медичного висновку про тимчасову непрацездатність, отримати допомогу з тимчасової непрацездатності на підставі паперового листка непрацездатності. 

КМУ постановою від 13.10.2023 № 1084 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 518» оновив порядок безплатного протезування та ортезування учасників бойових дій.

Йдеться про протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом за бюджетною програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю».

Із порядку виключили положення про нейрореабілітацію.

Держава перераховуватиме гроші на протезування та ортезування:

• вітчизняним протезно-ортопедичним підприємствам;
• закордонним надавачам спеціалізованої допомоги);
• безпосередньо учаснику бойових дій для оплати вартості проїзду, проживання та харчування за кордоном його та за потреби особи, яка його супроводжує.

У межах програми учасники бойових дій мають право використати грошову допомогу:

• один раз на п’ять років для протезування верхньої кінцівки;
• один раз на шість років для протезування/ортезування нижньої кінцівки;
• два рази на рік для забезпечення вкладишами із силіконової або гелевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок.

Грошову допомогу на забезпечення електричним функціональним захватом (гачком) учасник бойових дій з ампутацією однієї верхньої кінцівки отримуватиме один раз на п’ять років, з ампутацією двох верхніх кінцівок — один раз на три роки

10 жовтня 2023 року на засіданні КМУ внесені зміни до Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» . Передбачено, що у разі повторного неуспішного складання будь-якого з компонентів кваліфікаційного іспиту, особа може бути поновлена на навчання за відповідним ступенем вищої освіти за такою самою спеціальністю для повторного навчання протягом не менше як двох семестрів та однократного повторного складання кваліфікаційного іспиту. 

Рішення про зарахування особі, яка здобуває ступінь вищої освіти, результатів контрольних заходів під час повторного навчання та надання допуску до складання кваліфікаційного іспиту ухвалюється закладом вищої освіти.

Примітка: ознайомитись з оперативною інформацією про зміни в законодавстві можна у вайбер-групі «Профспілка медиків інформує» (посилання - https://tinyurl.com/ytrywtxd), з повідомлень у телеграм-каналі «Профспілка медиків Хмельниччини» (посилання - https://t.me/medik_km ) та дописів у інтернет-сайтіhttps://medprof.km.ua/; відео на актуальні теми публікуються за адресою  . https://www.youtube.com/channel/UCBq5Z49jHcRHnrV3rzqvK7g , короткі повідомлення у твіттері - https://twitter.com/medprof_km ). 

Інформація актуальна станом на 09.11.2023

Інформаційно-аналітичний відділ ХООППОЗУ© 2023